ПОНЯТТЯ І СКЛАД ЗЕМЕЛЬ ЛІСОВОГО ФОНДУ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ
Землі лісового фонду - одна зі значних за площею категорій земель в Республіці Білорусь. Ці землі служать головним засобом виробництва в лісовому господарстві. Лісами покрито більше однієї третини території Республіки Білорусь. На душу населення припадає 0,72 гектара лісових площ і до 103 кубічних метрів запасів стиглої деревини. Це значно перевищує відповідні показники більшості промислово розвинених країн Західної Європи 1.
Лісовий кодекс Республіки Білорусь дає визначення ряду понять, які мають важливе значення для засвоєння правового регулювання використання та охорони лісів і земель лісового фонду. Серед них - поняття «ліс», «державний лісовий фонд», «лісокористування» і ряд інших.
Ліс - сукупність природною і штучно створеної деревно-чагарникової рослинності, надгрунтового покриву, тварин і мікроорганізмів, утворює лісовий біоценоз та яка використовується в господарських, рекреаційних, оздоровчих, санітарно-гігієнічних, науково-дослідних та інших цілях (ст. 1 ЛК Республіки Білорусь).
ЛК Республіки Білорусь від 14 липня 2000 р . включає в поняття державного лісового фонду землі, на яких ростуть ліси. Усі ліси, а також землі лісового фонду, не покриті лісом (лісові та нелісові землі), про роззують державний лісовий фонд. Межі державного лісового фонду визначаються шляхом відмежування земель державного лісового фонду від земель інших категорій в порядку, визначеному нормативними актами Республіки Білорусь (ст. 4 ЛК). На відміну від раніше діючого законодавства, ЛК Республіки Білорусь 2000 року не передбачає виділення в лісовому фонді колгоспних лісів. На підставі постанови Ради Міністрів Республіки Білорусь від 29 грудня 2000 р . № 2039 «Про заходи щодо подальшого впорядкування ведення лісового господарства в лісах республіки» 1 облвиконкомам, райвиконкомам, міськвиконкомам доручено вилучити у колгоспів землі, вкриті лісом, і землі, не вкриті лісом, але призначені для його відновлення, а також розташовані в межах переданих ділянок нелісові землі. Вони надані в користування лісогосподарським організаціям Міністерства лісового господарства або за пропозицією Міністерства лісового господарства іншим організаціям, які мають право ведення лісогосподарства лісовий фонд не входять:
поодинокі дерева, їх групи, а також інша деревно-чагарникова рослинність, в тому числі полезахисні лісові смуги, розташовані на землях сільськогосподарського призначення; поодинокі дерева, їх групи, а також інша деревно-чагарникова рослинність в межах смуг відведення залізниць і автомобільних доріг, інших транспортних і комунікаційних ліній і каналів;
поодинокі дерева, їх групи, а також інша деревно-чагарникова рослинність на землях оздоровчих установ, населених пунктів (за винятком міських лісів), на земельних ділянках, наданих громадянам для ведення колективного садівництва і дачного будівництва, особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування житлових будинків .
Землі, зайняті зазначеними деревами, їх групами, а також іншої деревно-чагарниковою рослинністю не включаються і до складу земель лісового фонду.
Легальне визначення поняття земель лісового фонду дано в Кодексі про землю. З огляду на ст. 125 цього закону, до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісом, а також не вкриті лісом (вирубки, гару, прогалини та ін), але надані для потреб лісового господарства.
Землі лісового фонду виконують важливі економічні та екологічні функції. Вони є головним засобом виробництва в лісовому господарстві, дозволяють відтворювати як лісові, так і інші ресурси, підтримують екологічний баланс, служать резервом для розширення господарської діяльності, безпосередньо не пов'язаної з використанням лісів (сільського господарства, транспорту та інших галузей).
Відносини, пов'язані з використанням і охороною цих земель, врегульовані як земельним, так і лісовим законодавством.
Норми про землі лісового фонду містяться в Кодексі про землю (ст. 125-126), а також у Лісовому кодексі (ст. 6, 27-30 та ін.)
Внутрішня структура земель лісового фонду закріплена в законодавстві.
Склад земель державного лісового фонду утворюють лісові та нелісові землі.
До лісових земель відносяться землі, вкриті лісом, а також не вкриті лісом, але призначені для його відновлення (вирубки, гару, загиблі деревостани, Редіна, пустирі, галявини, площі, зайняті розплідниками, несомкнувшіміся лісовими культурами, та ін), надані для потреб лісового господарства.
До нелісових земель відносяться землі, не вкриті лісом (землі, які використовуються для сільськогосподарських цілей, зайняті просіками, дорогами, протипожежними розривами, меліоративної мережею, та інші землі), а також інші землі, розташовані в межах державного лісового фонду (землі, зайняті болотами, водоймами, та інші незручні для вирощування лісу землі), надані для потреб лісового господарства (ст. 6 ЛК Республіки Білорусь).
Ліси в Республіці Білорусь і землі лісового фонду є виключною власністю держави. Республіка Білорусь здійснює володіння, користування і розпорядження лісами через уповноважені на те державні органи в межах їх компетенції в інтересах громадян і в загальнодержавних інтересах. При цьому враховуються средообразующее, водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, рекреаційні та інші функції лісів. Ділянки державного лісового фонду можуть бути надані в оренду лісокористувачам.
У Республіці Білорусь державне управління в галузі використання, охорони, захисту державного лісового фонду і відтворення лісів здійснюють Президент Республіки Білорусь, Уряд Республіки Білорусь, Комітет лісового господарства при Раді Міністрів Республіки Білорусь, місцеві Ради депутатів, виконавчі і розпорядчі органи відповідно до законодавчих актів Республіки Білорусь (ч. 1 ст. 10 Лісового кодексу).
Відповідно до економічним, екологічним і соціальним значенням державного лісового фонду, його місцезнаходженням та виконуваними функціями виробляються поділ державного лісового фонду за групами лісів і розмежування лісів першої групи за категоріями захисності. У залежності від групи і категорії захисності лісів встановлюється порядок ведення лісового господарства і користування ділянками державного лісового фонду, а також порядок вилучення земель державного лісового фонду для державних і громадських потреб. Відповідно до ст. 16 Лісового кодексу у державному лісовому фонді виділяються ліси першої і другої групи.
До першої групи лісів відносяться:
ліси, розташовані на особливо охоронюваних природних територіях (заповідники, національні парки, заказники республіканського значення, пам'ятки природи республіканського значення);
лісу особливо цінних ділянок державного лісового фонду, що мають генетичне, наукове та історико-культурне значення;
водоохоронні ліси (заборонені смуги лісів і ліси в межах водоохоронних зон по берегах річок, озер, водосховищ та інших водних об'єктів);
захисні ліси (протиерозійні ліси, захисні смуги лісів вздовж залізниць та автомобільних доріг загального користування);
санітарно-гігієнічні та оздоровчі ліси (міські ліси, ліси зелених зон навколо міст, інших населених пунктiв на і промислових підприємств, в тому числі ліси лісопарковій частині зелених зон, ліси першого і другого поясів санітарної охорони джерел водопостачання та ліси округів санітарної охорони курортів (курортні лісу).
До другої групи належать ліси, які не увійшли до першої групи (експлуатаційні ліси).
У лісах обох груп можуть бути виділені особливо захисні ділянки з обмеженим режимом лісокористування. Серед них - грунтозахисні ділянки лісу вздовж схилів ярів, прибережні смуги по берегах водних об'єктів, місця проживання та поширення рідкісних і перебувають під загрозою зникнення диких тварин, рослин, особливо охороняються частини заказників, узлісся по межі населених пунктів і ін
Слід враховувати, що як віднесення лісів до груп і категорій захисності, так і переведення їх з однієї групи або категорії захисності в іншу, а також виділення особливо захисних ділянок лісу з обмеженим режимом
лісокористування виробляються на підставі матеріалів лісовпорядкування або спеціальних наукових досліджень. При цьому враховуються виконувані ними функції, місце положення лісів і проводиться відповідне еколого-економічне обгрунтування. Одночасно визначаються межі ділянок державного лісового фонду по кожній групі лісів і категорії захисності.
Землі державного лісового фонду в першу чергу використовуються для ведення лісового господарства. Переклад даних земель в інші категорії для використання їх у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, здійснюється відповідно до земельного законодавства Республіки Білорусь.
Ділянки державного лісового фонду надаються у користування лісокористувачам для використання лісових ресурсів та вилучення корисних властивостей лісу, про ведення наукових експериментів і спостережень і в інших цілях. Надання ділянок державного лісового фонду може здійснюватися як з їх вилученням у власників, так і без вилучення. Крім того, один і той же ділянку державного лісового фонду може бути наданий у користування кільком лісокористувачам для здійснення різних видів лісокористування. При цьому для кожного лісокористування встановлюються відповідні умови. Є особливості вилучення та надання ділянок державного лісового фонду в залежності від групи лісів і категорії захисності.
Вилучення та надання земель державного лісового фонду, займаних лісами першої групи, для цілей, не пов'язаних з веденням лісового господарства, здійснюються за рішенням Президента Республіки Білорусь або за його дорученням - Уряду Республіки Білорусь.
Вилучення та надання земель державного лісового фонду, займаних лісами другої групи, для цілей, не пов'язаних з веденням лісового господарства, здійснюються за рішенням обласних виконавчих і розпорядчих органів за погодженням з Міністерством ле ного господарства Республіки Білорусь.
По іншому вирішуються питання перекладу лісових земель в нелісові землі для використання їх у цілях, пов'язаних з веденням лісового господарства та користуванням державним лісовим фондом. Переклад здійснюється:
в лісах першої групи - за рішенням Комітету лісового господарства при Раді Міністрів Республіки Білорусь, погодженим з Міністерством природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь;
в лісах другої групи - за рішенням Комітету лісового господарства при Раді Міністрів Республіки Білорусь;
на ділянках державного лісового фонду, переданих в оренду, при будівництві лісокористувачем лісовозних доріг, термін дії яких більше двох років, віз веденні лісокористувачем на строк лісокористування будівель і споруд, пунктів зберігання деревини - у вищевказаному порядку.
У рішенні про таке переведення вказуються місцезнаходження ділянки державного лісового фонду, його площа, мета і термін, на який здійснюється переказ, перелік дозволених до виконання робіт на даній ділянці, заходи з рекультивації цієї ділянки після завершення використання перебігу строку переказу (ст. 28 ЛК Республіки Білорусь ).
Юридичні особи, які ведуть лісове господарство, за погодженням з районними виконавчими і розпорядчими органами має право самостійно вирішувати питання перекладу нелісових земель, включаючи орні, сінокісні, пасовищні та інші нелісові землі, по миновании в них потреби в лісові землі. Мета їх подальшого використання - лісорозведення.
Якщо виникла необхідність у вилученні земельних ділянок, зайнятих лісом, для використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, органи, що приймають рішення про вилучення, одночасно вирішують питання про збереження або вирубування лісу і порядку використання одержуваної при цьому деревини.
Ділянки державного лісового фонду можуть бути надані в оренду для здійснення таких видів лісокористування, як:
♦ заготівля деревини;
♦ заготівля живиці;
♦ заготівля другорядних лісових ресурсів;
♦ побічне лісокористування;
♦
користування ділянками державного лісового фонду для ведення мисливського господарства;
♦ користування ділянками державного лісового фонду для культурно-оздоровчих, туристичних, спортивних та інших рекреаційних цілей.
Порядок такої оренди викладено в Положенні про оренду ділянок державного лісового фонду, затвердженому Постановою Комітету лісового господарства при Раді Міністрів Республіки Білорусь від 6.12.2001 р. № 19 1.
Законодавчо заборонено оренда ділянок державного лісового фонду на території державних природних заповідників, особливо захисних ділянок, інших ділянок, де лісокористування несумісне з їхнім цільовим призначенням, а також суборенда ділянок державного лісового фонду, їх викуп і передача у власність орендаря.
Ділянки державного лісового фонду надаються в оренду терміном від одного року до п'ятнадцяти років. Розмір ділянки державного лісового фонду, що надається в оренду, визначається орендодавцем за погодженням з місцевими виконавчими і розпорядчими органами з урахуванням інтересів місцевого населення. Така оренда є платною. Орендодавцями є юридичні особи, які ведуть лісове господарство. Орендарями ділянок державного лісового фонду можуть бути юридичні та фізичні особи, в тому числі іноземні. Порядок участі іноземних юридичних та фізичних осіб в оренді ділянок державного лісового фонду визначається законодавством Республіки Білорусь.
Орендар повинен мати ліцензію на здійснення відповідного виду діяльності, якщо цей вид діяльності підлягає ліцензуванню.
Передача ділянок державного лісового фонду в оренду оформляється договором оренди між орендодавцем та орендарем на підставі рішення місцевих виконавчих і розпорядчих органів за погодженням з територіальними органами лісового господарства та Комітетом лісового господарства при Раді Міністрів Республіки Білорусь або за результатами лісових аукціонів, проведених юридичними особами, що ведуть лісове господарство, спільно з місцевими виконавчими і розпорядчими органами. Передача в оренду ділянок державного лісового фонду, розташованого в прикордонній поло се, здійснюється відповідно до законодавства Республіки Білорусь.
Особливості правового режиму земель лісового фонду і порядок їх використання визначаються нормами, що регулюють лісокористування.
Право лісокористування може бути розглянуто в не скількох значеннях. В якості об'єктивного права право лісокористування являє собою сукупність правових норм, що визначають порядок і умови користування лісом, права і обов'язки лісокористувачів, підстави їх виникнення, зміни та припинення. В якості суб'єктивного права під лісокористуванням мають на увазі сукупність прав та обов'язків лісокористувачів.
Лісовий кодекс Республіки Білорусь встановлює принципи лісокористування (ст. 35), види лісокористування (ст. 36), терміни лісокористування (ст. 37). Їм регламентовані питання ліцензування діяльності з використання державного лісового фонду та лісової сертифікації (ст. 38), порядок надання ділянок державного лісового фонду для здійснення лесопользовнія (ст. 40-41), права і обов'язки лісокористувачів (ст. 46-48), випадки обмеження , зупинення та припинення права лісокористування (ст. 49) та ін
З метою раціонального використання, охорони, захисту лісів вони передаються юридичним особам, які ведуть лісове господарство. Це - лісгоспи Комітету лісового господарства при Раді Міністрів Республіки Білорусь, лісгоспи та лісництва Міністерства оборони Республіки Білорусь,
експериментальні лісові бази Національної академії наук Республіки Білорусь, державні природоохоронні установи, керуючі заповідниками та національними парками, лісогосподарські підприємства Управління справами Президента Республіки Білорусь і Мінське лісопаркове господарство.
Відповідно до ст. 40 ЛК Республіки Білорусь право користування ділянками державного лісового фонду виникає на підставі рішень органів державного управління, договору оренди ділянки лісового фонду, договору безоплатного користування даними ділянками, а також лісорубного квитка, ордера і (або) лісового біле та.
Землі лісового фонду - одна зі значних за площею категорій земель в Республіці Білорусь. Ці землі служать головним засобом виробництва в лісовому господарстві. Лісами покрито більше однієї третини території Республіки Білорусь. На душу населення припадає 0,72 гектара лісових площ і до 103 кубічних метрів запасів стиглої деревини. Це значно перевищує відповідні показники більшості промислово розвинених країн Західної Європи 1.
Лісовий кодекс Республіки Білорусь дає визначення ряду понять, які мають важливе значення для засвоєння правового регулювання використання та охорони лісів і земель лісового фонду. Серед них - поняття «ліс», «державний лісовий фонд», «лісокористування» і ряд інших.
Ліс - сукупність природною і штучно створеної деревно-чагарникової рослинності, надгрунтового покриву, тварин і мікроорганізмів, утворює лісовий біоценоз та яка використовується в господарських, рекреаційних, оздоровчих, санітарно-гігієнічних, науково-дослідних та інших цілях (ст. 1 ЛК Республіки Білорусь).
ЛК Республіки Білорусь від 14 липня
поодинокі дерева, їх групи, а також інша деревно-чагарникова рослинність, в тому числі полезахисні лісові смуги, розташовані на землях сільськогосподарського призначення; поодинокі дерева, їх групи, а також інша деревно-чагарникова рослинність в межах смуг відведення залізниць і автомобільних доріг, інших транспортних і комунікаційних ліній і каналів;
поодинокі дерева, їх групи, а також інша деревно-чагарникова рослинність на землях оздоровчих установ, населених пунктів (за винятком міських лісів), на земельних ділянках, наданих громадянам для ведення колективного садівництва і дачного будівництва, особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування житлових будинків .
Землі, зайняті зазначеними деревами, їх групами, а також іншої деревно-чагарниковою рослинністю не включаються і до складу земель лісового фонду.
Легальне визначення поняття земель лісового фонду дано в Кодексі про землю. З огляду на ст. 125 цього закону, до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісом, а також не вкриті лісом (вирубки, гару, прогалини та ін), але надані для потреб лісового господарства.
Землі лісового фонду виконують важливі економічні та екологічні функції. Вони є головним засобом виробництва в лісовому господарстві, дозволяють відтворювати як лісові, так і інші ресурси, підтримують екологічний баланс, служать резервом для розширення господарської діяльності, безпосередньо не пов'язаної з використанням лісів (сільського господарства, транспорту та інших галузей).
Відносини, пов'язані з використанням і охороною цих земель, врегульовані як земельним, так і лісовим законодавством.
Норми про землі лісового фонду містяться в Кодексі про землю (ст. 125-126), а також у Лісовому кодексі (ст. 6, 27-30 та ін.)
Внутрішня структура земель лісового фонду закріплена в законодавстві.
Склад земель державного лісового фонду утворюють лісові та нелісові землі.
До лісових земель відносяться землі, вкриті лісом, а також не вкриті лісом, але призначені для його відновлення (вирубки, гару, загиблі деревостани, Редіна, пустирі, галявини, площі, зайняті розплідниками, несомкнувшіміся лісовими культурами, та ін), надані для потреб лісового господарства.
До нелісових земель відносяться землі, не вкриті лісом (землі, які використовуються для сільськогосподарських цілей, зайняті просіками, дорогами, протипожежними розривами, меліоративної мережею, та інші землі), а також інші землі, розташовані в межах державного лісового фонду (землі, зайняті болотами, водоймами, та інші незручні для вирощування лісу землі), надані для потреб лісового господарства (ст. 6 ЛК Республіки Білорусь).
Ліси в Республіці Білорусь і землі лісового фонду є виключною власністю держави. Республіка Білорусь здійснює володіння, користування і розпорядження лісами через уповноважені на те державні органи в межах їх компетенції в інтересах громадян і в загальнодержавних інтересах. При цьому враховуються средообразующее, водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, рекреаційні та інші функції лісів. Ділянки державного лісового фонду можуть бути надані в оренду лісокористувачам.
У Республіці Білорусь державне управління в галузі використання, охорони, захисту державного лісового фонду і відтворення лісів здійснюють Президент Республіки Білорусь, Уряд Республіки Білорусь, Комітет лісового господарства при Раді Міністрів Республіки Білорусь, місцеві Ради депутатів, виконавчі і розпорядчі органи відповідно до законодавчих актів Республіки Білорусь (ч. 1 ст. 10 Лісового кодексу).
Відповідно до економічним, екологічним і соціальним значенням державного лісового фонду, його місцезнаходженням та виконуваними функціями виробляються поділ державного лісового фонду за групами лісів і розмежування лісів першої групи за категоріями захисності. У залежності від групи і категорії захисності лісів встановлюється порядок ведення лісового господарства і користування ділянками державного лісового фонду, а також порядок вилучення земель державного лісового фонду для державних і громадських потреб. Відповідно до ст. 16 Лісового кодексу у державному лісовому фонді виділяються ліси першої і другої групи.
До першої групи лісів відносяться:
ліси, розташовані на особливо охоронюваних природних територіях (заповідники, національні парки, заказники республіканського значення, пам'ятки природи республіканського значення);
лісу особливо цінних ділянок державного лісового фонду, що мають генетичне, наукове та історико-культурне значення;
водоохоронні ліси (заборонені смуги лісів і ліси в межах водоохоронних зон по берегах річок, озер, водосховищ та інших водних об'єктів);
захисні ліси (протиерозійні ліси, захисні смуги лісів вздовж залізниць та автомобільних доріг загального користування);
санітарно-гігієнічні та оздоровчі ліси (міські ліси, ліси зелених зон навколо міст, інших населених пунктiв на і промислових підприємств, в тому числі ліси лісопарковій частині зелених зон, ліси першого і другого поясів санітарної охорони джерел водопостачання та ліси округів санітарної охорони курортів (курортні лісу).
До другої групи належать ліси, які не увійшли до першої групи (експлуатаційні ліси).
У лісах обох груп можуть бути виділені особливо захисні ділянки з обмеженим режимом лісокористування. Серед них - грунтозахисні ділянки лісу вздовж схилів ярів, прибережні смуги по берегах водних об'єктів, місця проживання та поширення рідкісних і перебувають під загрозою зникнення диких тварин, рослин, особливо охороняються частини заказників, узлісся по межі населених пунктів і ін
Слід враховувати, що як віднесення лісів до груп і категорій захисності, так і переведення їх з однієї групи або категорії захисності в іншу, а також виділення особливо захисних ділянок лісу з обмеженим режимом
Землі державного лісового фонду в першу чергу використовуються для ведення лісового господарства. Переклад даних земель в інші категорії для використання їх у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, здійснюється відповідно до земельного законодавства Республіки Білорусь.
Ділянки державного лісового фонду надаються у користування лісокористувачам для використання лісових ресурсів та вилучення корисних властивостей лісу, про ведення наукових експериментів і спостережень і в інших цілях. Надання ділянок державного лісового фонду може здійснюватися як з їх вилученням у власників, так і без вилучення. Крім того, один і той же ділянку державного лісового фонду може бути наданий у користування кільком лісокористувачам для здійснення різних видів лісокористування. При цьому для кожного лісокористування встановлюються відповідні умови. Є особливості вилучення та надання ділянок державного лісового фонду в залежності від групи лісів і категорії захисності.
Вилучення та надання земель державного лісового фонду, займаних лісами першої групи, для цілей, не пов'язаних з веденням лісового господарства, здійснюються за рішенням Президента Республіки Білорусь або за його дорученням - Уряду Республіки Білорусь.
Вилучення та надання земель державного лісового фонду, займаних лісами другої групи, для цілей, не пов'язаних з веденням лісового господарства, здійснюються за рішенням обласних виконавчих і розпорядчих органів за погодженням з Міністерством ле ного господарства Республіки Білорусь.
По іншому вирішуються питання перекладу лісових земель в нелісові землі для використання їх у цілях, пов'язаних з веденням лісового господарства та користуванням державним лісовим фондом. Переклад здійснюється:
в лісах першої групи - за рішенням Комітету лісового господарства при Раді Міністрів Республіки Білорусь, погодженим з Міністерством природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь;
в лісах другої групи - за рішенням Комітету лісового господарства при Раді Міністрів Республіки Білорусь;
на ділянках державного лісового фонду, переданих в оренду, при будівництві лісокористувачем лісовозних доріг, термін дії яких більше двох років, віз веденні лісокористувачем на строк лісокористування будівель і споруд, пунктів зберігання деревини - у вищевказаному порядку.
У рішенні про таке переведення вказуються місцезнаходження ділянки державного лісового фонду, його площа, мета і термін, на який здійснюється переказ, перелік дозволених до виконання робіт на даній ділянці, заходи з рекультивації цієї ділянки після завершення використання перебігу строку переказу (ст. 28 ЛК Республіки Білорусь ).
Юридичні особи, які ведуть лісове господарство, за погодженням з районними виконавчими і розпорядчими органами має право самостійно вирішувати питання перекладу нелісових земель, включаючи орні, сінокісні, пасовищні та інші нелісові землі, по миновании в них потреби в лісові землі. Мета їх подальшого використання - лісорозведення.
Якщо виникла необхідність у вилученні земельних ділянок, зайнятих лісом, для використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, органи, що приймають рішення про вилучення, одночасно вирішують питання про збереження або вирубування лісу і порядку використання одержуваної при цьому деревини.
Ділянки державного лісового фонду можуть бути надані в оренду для здійснення таких видів лісокористування, як:
♦ заготівля деревини;
♦ заготівля живиці;
♦ заготівля другорядних лісових ресурсів;
♦ побічне лісокористування;
♦
♦ користування ділянками державного лісового фонду для культурно-оздоровчих, туристичних, спортивних та інших рекреаційних цілей.
Порядок такої оренди викладено в Положенні про оренду ділянок державного лісового фонду, затвердженому Постановою Комітету лісового господарства при Раді Міністрів Республіки Білорусь від 6.12.2001 р. № 19 1.
Законодавчо заборонено оренда ділянок державного лісового фонду на території державних природних заповідників, особливо захисних ділянок, інших ділянок, де лісокористування несумісне з їхнім цільовим призначенням, а також суборенда ділянок державного лісового фонду, їх викуп і передача у власність орендаря.
Ділянки державного лісового фонду надаються в оренду терміном від одного року до п'ятнадцяти років. Розмір ділянки державного лісового фонду, що надається в оренду, визначається орендодавцем за погодженням з місцевими виконавчими і розпорядчими органами з урахуванням інтересів місцевого населення. Така оренда є платною. Орендодавцями є юридичні особи, які ведуть лісове господарство. Орендарями ділянок державного лісового фонду можуть бути юридичні та фізичні особи, в тому числі іноземні. Порядок участі іноземних юридичних та фізичних осіб в оренді ділянок державного лісового фонду визначається законодавством Республіки Білорусь.
Орендар повинен мати ліцензію на здійснення відповідного виду діяльності, якщо цей вид діяльності підлягає ліцензуванню.
Передача ділянок державного лісового фонду в оренду оформляється договором оренди між орендодавцем та орендарем на підставі рішення місцевих виконавчих і розпорядчих органів за погодженням з територіальними органами лісового господарства та Комітетом лісового господарства при Раді Міністрів Республіки Білорусь або за результатами лісових аукціонів, проведених юридичними особами, що ведуть лісове господарство, спільно з місцевими виконавчими і розпорядчими органами. Передача в оренду ділянок державного лісового фонду, розташованого в прикордонній поло се, здійснюється відповідно до законодавства Республіки Білорусь.
Особливості правового режиму земель лісового фонду і порядок їх використання визначаються нормами, що регулюють лісокористування.
Право лісокористування може бути розглянуто в не скількох значеннях. В якості об'єктивного права право лісокористування являє собою сукупність правових норм, що визначають порядок і умови користування лісом, права і обов'язки лісокористувачів, підстави їх виникнення, зміни та припинення. В якості суб'єктивного права під лісокористуванням мають на увазі сукупність прав та обов'язків лісокористувачів.
Лісовий кодекс Республіки Білорусь встановлює принципи лісокористування (ст. 35), види лісокористування (ст. 36), терміни лісокористування (ст. 37). Їм регламентовані питання ліцензування діяльності з використання державного лісового фонду та лісової сертифікації (ст. 38), порядок надання ділянок державного лісового фонду для здійснення лесопользовнія (ст. 40-41), права і обов'язки лісокористувачів (ст. 46-48), випадки обмеження , зупинення та припинення права лісокористування (ст. 49) та ін
З метою раціонального використання, охорони, захисту лісів вони передаються юридичним особам, які ведуть лісове господарство. Це - лісгоспи Комітету лісового господарства при Раді Міністрів Республіки Білорусь, лісгоспи та лісництва Міністерства оборони Республіки Білорусь,
Відповідно до ст. 40 ЛК Республіки Білорусь право користування ділянками державного лісового фонду виникає на підставі рішень органів державного управління, договору оренди ділянки лісового фонду, договору безоплатного користування даними ділянками, а також лісорубного квитка, ордера і (або) лісового біле та.
Принятие решений о предоставлении участков государственного лесного фонда в пользование может осуществляться по результатам лесных аукционов.
По общему правилу осуществление лесопользования, за исключением случаев общедоступного пребывания в лесах граждан, допускается только на основании лесорубочного билета, ордера и (или) лесного билета. Они выдаются юридическими лицами, ведущими лесное хозяйство. Основаниями для выдачи данных документов являются:
♦ решение компетентного органа о предоставлении участков государственного лесного фонда в пользование;
♦ договор аренды;
♦ протокол о результатах аукциона на осуществление лесопользования;
♦ договор безвозмездного пользования;
♦ лицензия (по лицензируемым видам деятельности).
Отграничение участков государственного лесного фон да, передаваемых в пользование, в натуре производится юридическими лицами, ведущими лесное хозяйство. При этом должны быть учтены интересы населения и требования охраны окружающей среды.
Лесопользование осуществляется с соблюдением следующих основных принципов:
обеспечения непрерывного, неистощительного и рационального использования лесов для удовлетворения потребностей отраслей экономики, юридических и физических лиц в лесных ресурсах; сохранения и усиления средообразующих, водоохранных, защитных, санитарно-гигиенических, оздоровительных и иных функций лесов в целях охраны здоровья населения и улучшения состояния окружающей среды;
обеспечения условий для воспроизводства лесов;
платности лесопользования (за исключением случаев, оговоренных Лесным кодексом);
соблюдения научно обоснованных норм лесопользования, исключающих переруб расчетной лесосеки.
З огляду на ст. 36 Лесного кодекса в государственном лес ном фонде могут осуществляться следующие виды лесопользования:
♦ заготовка древесины;
♦ заготовка живицы;
♦ заготовка второстепенных лесных ресурсов (пней, корней, бересты, новогодних елок, еловой серки и др.);
♦ побочное лесопользование. К нему отнесены: заготовка древесных соков, заготовка и сбор дикорастущих плодов, ягод, орехов, грибов, других пищевых лесных ресурсов, лекарственных растений и технического сырья, сбор мха, лесной подстилки и опавших листьев, размещение ульев и пасек, сенокошение, выпас скота и другие виды побочного лесопользования;
♦ пользование участками государственного лесного фонда для нужд охотничьего хозяйства;
♦ пользование участками государственного лесного фонда в научно-исследовательских и учебно-опытных целях;
♦ пользование участками государственного лесного фонда в культурно-оздоровительных, туристических, спортивных и иных рекреационных целях.
Участки лесного фонда могут предоставляться для постоянного или временного лесопользования. Постоянным признается пользование участками государственного лесного фонда, предоставленными для осуществления лесопользования без установления срока пользования. Временное пользование может быть краткосрочным - до одного года и долгосрочным - до пятнадцати лет. Конкретные сроки предоставления участков государственного лесного фонда для осуществления временного лесопользования ус
танавливаются органом, принимающим решение о предоставлении участка государственного лесного фонда для осуществления лесопользования.
В случае необходимости выше названные сроки могут быть продлены органом, принявшим решение о предоставлении участка государственного лесного фонда для осуществления лесопользования.
Во временное пользование участки государственного лесного фонда предоставляются для:
♦ охотничьих угодий;
♦ заготовки пищевой продукции и дикоросов;
♦ заготовки лекарственных растений, технического сырья;
♦ заготовки сосновой живицы;
♦ других целей.
Следует учитывать, что юридические лица и индивидуальные предприниматели вправе осуществлять заготовку древесины, живицы, древесных соков и других лесных ресурсов на основании лицензий. Они выдаются Министерством лесного хозяйства и Министерством природных ресурсов и охраны окружающей среды.
В рамках национальной системы сертификации осуществляется лесная сертификация. Лесопользователям выдаются соответствующие документы: лесной сертификат, знаки лесной сертификации.
Вопросы предоставления участков государственного лесного фонда для осуществления лесопользования урегулированы Лесным кодексом (гл. 11).
Право лесопользования возникает на основании решений органов государственного управления, договора аренды участка государственного лесного фонда, договора без возмездного пользования такими участками, а также лесорубочного билета, ордера и (или) лесного билета. Участки государственного лесного фонда могут предоставляться в пользование по результатам лесных аукционов. Они проводятся юридическими лицами, ведущими лесное хозяйство, совместно с местными исполнительными и распорядительными органами. Для осуществления одного или нескольких видов лесопользования участки государственного лесного фонда могут быть предоставлены в аренду лесопользователям.
При осуществлении лесопользования лесопользователи имеют право:
♦ получать информацию об участках государственно го лесного фонда, передаваемых им в пользование;
♦ осуществлять пользование государственным лесным фондом в пределах тех объемов, видов и сроков, которые указаны в документах на лесопользование;
♦ в установленном порядке по согласованию с юридическими лицами, ведущими лесное хозяйство, прокладывать на срок лесопользования дороги, оборудовать площадки для складирования лесной продукции, возводить строения и сооружения, связанные с пользованием предоставленными участками государственного лесного фонда;
♦ иметь другие права, если их реализация не противоречит требованиям лесного законодательства Республики Беларусь (ст. 46 Лесного кодекса).
Лесопользователи обязаны:
♦ использовать участки государственного лесного фонда в соответствии с целями, для которых они предоставлены;
♦ соблюдать условия договора аренды участка государственного лесного фонда, а также требования, изложенные в лесорубочном билете, ордере и (или) лесном билете;
♦ вести работы, заготовку и сбор лесных ресурсов способами, предотвращающими возникновение эрозии почв, повреждение и уничтожение древостоев и отдельных деревьев, подроста и подлеска, иной растительности и исключающими или ограничивающими негативное воздействие лесопользования на состояние и воспроизводство лесов, а также на состояние водных и других природных объектов;
♦ проводить противопожарные мероприятия на участках, предоставленных в пользование;
♦ не оставлять недорубов и заготовленную древесину в местах рубок по истечении сроков ее заготовки и вывозки;
♦
проводить очистку лесосеки от порубочных оста ков в соответствии с требованиями, изложенными в лесорубочном билете или ордере;
♦ приводить земли государственного лесного фонда в состояние, пригодное для лесовосстановления или иного целевого использования, и осуществлять сдачу участков государственного лесного фонда после завершения на них работ юридическим лицам, ведущим лесное хозяйство;
♦ проводить лесовосстановительные мероприятия;
♦ возмещать убытки лесохозяйственного производства;
♦ своевременно вносить плату за лесопользование;
♦ выполнять другие обязанности, предусмотренные лесным законодательством Республики Беларусь (ст. 47 Лесного кодекса).
Следует учитывать, что самовольно занятые земельные участки земель государственного лесного фонда возвращаются по их принадлежности без возмещения затрат, произведенных за время незаконного пользования.
Приведение земельных участков земель государственного лесного фонда в пригодное для использования состояние, включая снос строений, производится за счет юридических лиц, включая иностранных, самовольно занявших эти участки.
Возврат самовольно занятого земельного участка земель государственного лесного фонда производится по решению городского (городов областного подчинения и го рода Минска), районного исполнительного и распорядительного органа или суда.
При изъятии для государственных и общественных нужд земель государственного лесного фонда землепользователю возмещаются в полном объеме убытки, связанные с этим изъятием.
Право пользования участками государственного лесного фонда может быть ограничено или приостановлено Министерством лесного хозяйства Республики Беларусь или его территориальными органами, другими уполномоченными на то государственными органами в пределах их компетенции, а также юридическими лицами, ведущими лесное хозяйство, в случаях, предусмотренных Лесным кодексом и другими законодательными актами Республики Беларусь. Среди таких случаев - нарушение лесопользователем требований, изложенных в лесорубочном билете (ордере), специальном разрешении (лицензии), нарушение требований лесного и природоохранного законодательства и др.
Право лесопользования прекращается в случаях, на званных в ст. 50 ЛК Республики Беларусь, в том числе при отказе лесопользователя от права пользования на основании письменного заявления, изъятия в установленном по рядке земель государственного лесного фонда для государственных и общественных нужд. В последнем случае лесопользователю может быть разрешено осуществлять лесопользование на других участках. Порядок прекращения права лесопользования урегулирован ст. 51 ЛК Республики Беларусь.
Заготовка древесины в лесах осуществляется при рубках главного пользования, проводимых в перестойных и спелых древостоях, и при рубках промежуточного пользования. Это - рубки ухода за лесом, выборочные санитарные рубки, рубки реконструкции и иные. Они связаны с выруб кой малоценных лесов, их обновлением и переформированием. Кроме того, осуществляются прочие рубки: санитарные, по расчистке лесных площадей для строительства трубопроводов, дорог, линий электропередачи и связи и других работах.
Заготовка древесины осуществляется в соответствии с Правилами рубок леса. Порядок отвода лесосек и передачи их лесопользователям для заготовки древесины, иные условия отпуска древесины на корню в лесах Республики Беларусь утвержден постановлением Совета Министров Республики Беларусь от 29.03.2002 г. № 383 1 .
Законодательством установлены способы и виды рубок в зависимости от групп и категорий защитности лесов. Особое внимание уделено охране лесов, расположенных на территории национальных парков, памятников природы республиканского значения, особо охраняемых участков
лесного фонда, которые имеют генетическое, научное и историко-культурное значение, санитарно-гигиенических и оздоровительных и некоторых других лесов первой группы. В них не проводятся рубки главного пользования.
На особо защитных участках леса могут быть полностью или частично запрещено применение любых рубок.
Предоставление участков государственного лесного фонда для заготовки древесины в порядке проведения рубок главного пользования и других рубок осуществляется на основании решения Комитета лесного хозяйства при Совете Министров Республики Беларусь (ч. 5 ст. 41 ЛК Республики Беларусь).
Порядок заготовки живицы, заготовка второстепенных лесных ресурсов и осуществления побочного лесопользования установлен Лесным кодексом Республики Беларусь (ст. 58-59) и Правилами, которые утверждает Комитет лесного хозяйства при Совете Министров Республики Беларусь по согласованию с Министерством природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь. Так, Правилами заготовки второстепенных лесных ресурсов и осуществления побочного лесопользования, утвержденными постановлением Министерства лесного хозяйства Республики Беларусь от 20.03.2001 г. № 4, установлен порядок осуществления следующих видов лесопользования:
заготовки второстепенных лесных ресурсов (пней, веток деревьев, новогодних елок, еловой серки, луба, коры);
побочного лесопользования (заготовка древесных соков, заготовка и сбор дикорастущих плодов, орехов, ягод, грибов, дикорастущих растений и их частей, сенокошение, выпас скота, размещение ульев и пасек, сбор мха, лесной подстилки и опавших листьев).
Для заготовки живицы участки государственного лесного фонда предоставляются на основании решений Министерства лесного хозяйства. Пользование сельскохозяйственными угодьями государственного лесного фонда возможно на основании решения районных исполнительных и распорядительных органов.
Участки государственного лесного фонда могут быть использованы для нужд охотничьего хозяйства.
Особенности предоставления и использования лесных участков для этих целей следующие. Во-первых, такие участки предоставляются на условиях аренды (исключение сделано для юридических лиц, ведущих лесное хозяйство). Во-вторых, решение о предоставлении лесных участков для охотничьих нужд принимают местные исполнительные и распорядительные органы по согласованию с Министерством лесного хозяйства Республики Беларусь и Министерством природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь. В-третьих, договор об аренде участков государственного лесного фонда в этих случаях заключается на срок не менее десяти лет (ст. 60 ЛК Республики Беларусь). И, наконец, в четвертых, порядок такого пользования регламентирован и законодательством Республики Беларусь об охране и использовании животного мира.
Особый порядок установлен для использования участков государственного лесного фонда в научно-исследовательских и учебно-опытных целях. Постановлением Совета Министров Республики Беларусь от 13 июля 2001 р . № 1047 утвержден Порядок предоставления участков государственного лесного фонда юридическим лицам для осуществления лесопользования в научно-исследовательских и учебно-опытных целях и пользования этими участками 1 .
Для этих целей участки лесного фонда предоставляются юридическим лицам, основной деятельностью которых является проведение научно-исследовательских и учебно-опытных работ как с правом ведения лесного хозяйства, так и без такового. В первом случае участки лесного фонда предоставляются на основании решения Совета Министров Республики Беларусь. Предварительно эти участки изымаются у юридических лиц, ведущих лесное хозяйство. Во втором случае предоставление участков лесного фонда производится на основании решения Министерства лесного хозяйства и во временное пользование: краткосрочное или долгосрочное. При этом с юридическим лицом заключается договор безвозмездного пользования. В нем указываются: срок пользования, права и обязанности юридического лица, виды работ, которые оно обязано проводить при пользовании участками, и иное.
На участках государственного лесного фонда, используемых в выше указанных целях, могут быть ограничены или запрещены другие виды лесопользовании, если они не совместимы с целями проведения научно-исследовательских работ и учебно-опытного процесса.
Для осуществления лесопользования в культурно-оздоровительных, туристических, спортивных и иных рекреационных целях участки лесного фонда предоставляются на основании решения местных исполнительных и распорядительных органов по представлению юридического лица, ведущего лесное хозяйство. Эти органы устанавливают правила пользования участками государственного лесного фонда для названных целей.
На участках лесного фонда лесопользователи проводят мероприятия по благоустройству, культурно-бытовому обслуживанию населения. Они обязаны принимать меры по сохранению лесов и природных ландшафтов, по соблюдению правил пожарной безопасности и санитарных правил в лесах.
Лесной кодекс Республики Беларусь в главе 19 (ст. 63-68) содержит нормы, которыми установлены особенности лесопользования и ведения лесного хозяйства на особо охраняемых природных территориях; в городских, курортных лесах и лесопарковых частях зеленых зон; на участках государственного лесного фонда, предоставленных для нужд обороны; в пограничной зоне и пограничной полосе; на полосах отвода железных и автомобильных дорог, иных транспортных и коммуникационных линий и каналов; на участках государственного лесного фонда, подвергшихся радиоактивному загрязнению.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
По общему правилу осуществление лесопользования, за исключением случаев общедоступного пребывания в лесах граждан, допускается только на основании лесорубочного билета, ордера и (или) лесного билета. Они выдаются юридическими лицами, ведущими лесное хозяйство. Основаниями для выдачи данных документов являются:
♦ решение компетентного органа о предоставлении участков государственного лесного фонда в пользование;
♦ договор аренды;
♦ протокол о результатах аукциона на осуществление лесопользования;
♦ договор безвозмездного пользования;
♦ лицензия (по лицензируемым видам деятельности).
Отграничение участков государственного лесного фон да, передаваемых в пользование, в натуре производится юридическими лицами, ведущими лесное хозяйство. При этом должны быть учтены интересы населения и требования охраны окружающей среды.
Лесопользование осуществляется с соблюдением следующих основных принципов:
обеспечения непрерывного, неистощительного и рационального использования лесов для удовлетворения потребностей отраслей экономики, юридических и физических лиц в лесных ресурсах; сохранения и усиления средообразующих, водоохранных, защитных, санитарно-гигиенических, оздоровительных и иных функций лесов в целях охраны здоровья населения и улучшения состояния окружающей среды;
обеспечения условий для воспроизводства лесов;
платности лесопользования (за исключением случаев, оговоренных Лесным кодексом);
соблюдения научно обоснованных норм лесопользования, исключающих переруб расчетной лесосеки.
З огляду на ст. 36 Лесного кодекса в государственном лес ном фонде могут осуществляться следующие виды лесопользования:
♦ заготовка древесины;
♦ заготовка живицы;
♦ заготовка второстепенных лесных ресурсов (пней, корней, бересты, новогодних елок, еловой серки и др.);
♦ побочное лесопользование. К нему отнесены: заготовка древесных соков, заготовка и сбор дикорастущих плодов, ягод, орехов, грибов, других пищевых лесных ресурсов, лекарственных растений и технического сырья, сбор мха, лесной подстилки и опавших листьев, размещение ульев и пасек, сенокошение, выпас скота и другие виды побочного лесопользования;
♦ пользование участками государственного лесного фонда для нужд охотничьего хозяйства;
♦ пользование участками государственного лесного фонда в научно-исследовательских и учебно-опытных целях;
♦ пользование участками государственного лесного фонда в культурно-оздоровительных, туристических, спортивных и иных рекреационных целях.
Участки лесного фонда могут предоставляться для постоянного или временного лесопользования. Постоянным признается пользование участками государственного лесного фонда, предоставленными для осуществления лесопользования без установления срока пользования. Временное пользование может быть краткосрочным - до одного года и долгосрочным - до пятнадцати лет. Конкретные сроки предоставления участков государственного лесного фонда для осуществления временного лесопользования ус
В случае необходимости выше названные сроки могут быть продлены органом, принявшим решение о предоставлении участка государственного лесного фонда для осуществления лесопользования.
Во временное пользование участки государственного лесного фонда предоставляются для:
♦ охотничьих угодий;
♦ заготовки пищевой продукции и дикоросов;
♦ заготовки лекарственных растений, технического сырья;
♦ заготовки сосновой живицы;
♦ других целей.
Следует учитывать, что юридические лица и индивидуальные предприниматели вправе осуществлять заготовку древесины, живицы, древесных соков и других лесных ресурсов на основании лицензий. Они выдаются Министерством лесного хозяйства и Министерством природных ресурсов и охраны окружающей среды.
В рамках национальной системы сертификации осуществляется лесная сертификация. Лесопользователям выдаются соответствующие документы: лесной сертификат, знаки лесной сертификации.
Вопросы предоставления участков государственного лесного фонда для осуществления лесопользования урегулированы Лесным кодексом (гл. 11).
Право лесопользования возникает на основании решений органов государственного управления, договора аренды участка государственного лесного фонда, договора без возмездного пользования такими участками, а также лесорубочного билета, ордера и (или) лесного билета. Участки государственного лесного фонда могут предоставляться в пользование по результатам лесных аукционов. Они проводятся юридическими лицами, ведущими лесное хозяйство, совместно с местными исполнительными и распорядительными органами. Для осуществления одного или нескольких видов лесопользования участки государственного лесного фонда могут быть предоставлены в аренду лесопользователям.
При осуществлении лесопользования лесопользователи имеют право:
♦ получать информацию об участках государственно го лесного фонда, передаваемых им в пользование;
♦ осуществлять пользование государственным лесным фондом в пределах тех объемов, видов и сроков, которые указаны в документах на лесопользование;
♦ в установленном порядке по согласованию с юридическими лицами, ведущими лесное хозяйство, прокладывать на срок лесопользования дороги, оборудовать площадки для складирования лесной продукции, возводить строения и сооружения, связанные с пользованием предоставленными участками государственного лесного фонда;
♦ иметь другие права, если их реализация не противоречит требованиям лесного законодательства Республики Беларусь (ст. 46 Лесного кодекса).
Лесопользователи обязаны:
♦ использовать участки государственного лесного фонда в соответствии с целями, для которых они предоставлены;
♦ соблюдать условия договора аренды участка государственного лесного фонда, а также требования, изложенные в лесорубочном билете, ордере и (или) лесном билете;
♦ вести работы, заготовку и сбор лесных ресурсов способами, предотвращающими возникновение эрозии почв, повреждение и уничтожение древостоев и отдельных деревьев, подроста и подлеска, иной растительности и исключающими или ограничивающими негативное воздействие лесопользования на состояние и воспроизводство лесов, а также на состояние водных и других природных объектов;
♦ проводить противопожарные мероприятия на участках, предоставленных в пользование;
♦ не оставлять недорубов и заготовленную древесину в местах рубок по истечении сроков ее заготовки и вывозки;
♦
♦ приводить земли государственного лесного фонда в состояние, пригодное для лесовосстановления или иного целевого использования, и осуществлять сдачу участков государственного лесного фонда после завершения на них работ юридическим лицам, ведущим лесное хозяйство;
♦ проводить лесовосстановительные мероприятия;
♦ возмещать убытки лесохозяйственного производства;
♦ своевременно вносить плату за лесопользование;
♦ выполнять другие обязанности, предусмотренные лесным законодательством Республики Беларусь (ст. 47 Лесного кодекса).
Следует учитывать, что самовольно занятые земельные участки земель государственного лесного фонда возвращаются по их принадлежности без возмещения затрат, произведенных за время незаконного пользования.
Приведение земельных участков земель государственного лесного фонда в пригодное для использования состояние, включая снос строений, производится за счет юридических лиц, включая иностранных, самовольно занявших эти участки.
Возврат самовольно занятого земельного участка земель государственного лесного фонда производится по решению городского (городов областного подчинения и го рода Минска), районного исполнительного и распорядительного органа или суда.
При изъятии для государственных и общественных нужд земель государственного лесного фонда землепользователю возмещаются в полном объеме убытки, связанные с этим изъятием.
Право пользования участками государственного лесного фонда может быть ограничено или приостановлено Министерством лесного хозяйства Республики Беларусь или его территориальными органами, другими уполномоченными на то государственными органами в пределах их компетенции, а также юридическими лицами, ведущими лесное хозяйство, в случаях, предусмотренных Лесным кодексом и другими законодательными актами Республики Беларусь. Среди таких случаев - нарушение лесопользователем требований, изложенных в лесорубочном билете (ордере), специальном разрешении (лицензии), нарушение требований лесного и природоохранного законодательства и др.
Право лесопользования прекращается в случаях, на званных в ст. 50 ЛК Республики Беларусь, в том числе при отказе лесопользователя от права пользования на основании письменного заявления, изъятия в установленном по рядке земель государственного лесного фонда для государственных и общественных нужд. В последнем случае лесопользователю может быть разрешено осуществлять лесопользование на других участках. Порядок прекращения права лесопользования урегулирован ст. 51 ЛК Республики Беларусь.
Заготовка древесины в лесах осуществляется при рубках главного пользования, проводимых в перестойных и спелых древостоях, и при рубках промежуточного пользования. Это - рубки ухода за лесом, выборочные санитарные рубки, рубки реконструкции и иные. Они связаны с выруб кой малоценных лесов, их обновлением и переформированием. Кроме того, осуществляются прочие рубки: санитарные, по расчистке лесных площадей для строительства трубопроводов, дорог, линий электропередачи и связи и других работах.
Заготовка древесины осуществляется в соответствии с Правилами рубок леса. Порядок отвода лесосек и передачи их лесопользователям для заготовки древесины, иные условия отпуска древесины на корню в лесах Республики Беларусь утвержден постановлением Совета Министров Республики Беларусь от 29.03.2002 г. № 383 1 .
Законодательством установлены способы и виды рубок в зависимости от групп и категорий защитности лесов. Особое внимание уделено охране лесов, расположенных на территории национальных парков, памятников природы республиканского значения, особо охраняемых участков
На особо защитных участках леса могут быть полностью или частично запрещено применение любых рубок.
Предоставление участков государственного лесного фонда для заготовки древесины в порядке проведения рубок главного пользования и других рубок осуществляется на основании решения Комитета лесного хозяйства при Совете Министров Республики Беларусь (ч. 5 ст. 41 ЛК Республики Беларусь).
Порядок заготовки живицы, заготовка второстепенных лесных ресурсов и осуществления побочного лесопользования установлен Лесным кодексом Республики Беларусь (ст. 58-59) и Правилами, которые утверждает Комитет лесного хозяйства при Совете Министров Республики Беларусь по согласованию с Министерством природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь. Так, Правилами заготовки второстепенных лесных ресурсов и осуществления побочного лесопользования, утвержденными постановлением Министерства лесного хозяйства Республики Беларусь от 20.03.2001 г. № 4, установлен порядок осуществления следующих видов лесопользования:
заготовки второстепенных лесных ресурсов (пней, веток деревьев, новогодних елок, еловой серки, луба, коры);
побочного лесопользования (заготовка древесных соков, заготовка и сбор дикорастущих плодов, орехов, ягод, грибов, дикорастущих растений и их частей, сенокошение, выпас скота, размещение ульев и пасек, сбор мха, лесной подстилки и опавших листьев).
Для заготовки живицы участки государственного лесного фонда предоставляются на основании решений Министерства лесного хозяйства. Пользование сельскохозяйственными угодьями государственного лесного фонда возможно на основании решения районных исполнительных и распорядительных органов.
Участки государственного лесного фонда могут быть использованы для нужд охотничьего хозяйства.
Особенности предоставления и использования лесных участков для этих целей следующие. Во-первых, такие участки предоставляются на условиях аренды (исключение сделано для юридических лиц, ведущих лесное хозяйство). Во-вторых, решение о предоставлении лесных участков для охотничьих нужд принимают местные исполнительные и распорядительные органы по согласованию с Министерством лесного хозяйства Республики Беларусь и Министерством природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь. В-третьих, договор об аренде участков государственного лесного фонда в этих случаях заключается на срок не менее десяти лет (ст. 60 ЛК Республики Беларусь). И, наконец, в четвертых, порядок такого пользования регламентирован и законодательством Республики Беларусь об охране и использовании животного мира.
Особый порядок установлен для использования участков государственного лесного фонда в научно-исследовательских и учебно-опытных целях. Постановлением Совета Министров Республики Беларусь от 13 июля
Для этих целей участки лесного фонда предоставляются юридическим лицам, основной деятельностью которых является проведение научно-исследовательских и учебно-опытных работ как с правом ведения лесного хозяйства, так и без такового. В первом случае участки лесного фонда предоставляются на основании решения Совета Министров Республики Беларусь. Предварительно эти участки изымаются у юридических лиц, ведущих лесное хозяйство. Во втором случае предоставление участков лесного фонда производится на основании решения Министерства лесного хозяйства и во временное пользование: краткосрочное или долгосрочное. При этом с юридическим лицом заключается договор безвозмездного пользования. В нем указываются: срок пользования, права и обязанности юридического лица, виды работ, которые оно обязано проводить при пользовании участками, и иное.
На участках государственного лесного фонда, используемых в выше указанных целях, могут быть ограничены или запрещены другие виды лесопользовании, если они не совместимы с целями проведения научно-исследовательских работ и учебно-опытного процесса.
Для осуществления лесопользования в культурно-оздоровительных, туристических, спортивных и иных рекреационных целях участки лесного фонда предоставляются на основании решения местных исполнительных и распорядительных органов по представлению юридического лица, ведущего лесное хозяйство. Эти органы устанавливают правила пользования участками государственного лесного фонда для названных целей.
На участках лесного фонда лесопользователи проводят мероприятия по благоустройству, культурно-бытовому обслуживанию населения. Они обязаны принимать меры по сохранению лесов и природных ландшафтов, по соблюдению правил пожарной безопасности и санитарных правил в лесах.
Лесной кодекс Республики Беларусь в главе 19 (ст. 63-68) содержит нормы, которыми установлены особенности лесопользования и ведения лесного хозяйства на особо охраняемых природных территориях; в городских, курортных лесах и лесопарковых частях зеленых зон; на участках государственного лесного фонда, предоставленных для нужд обороны; в пограничной зоне и пограничной полосе; на полосах отвода железных и автомобильных дорог, иных транспортных и коммуникационных линий и каналов; на участках государственного лесного фонда, подвергшихся радиоактивному загрязнению.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996 (Із змінами і доповненнями, прийнятими на республіканських референдумах 24 листопада 1996р. і 17 жовтня 2004р. ) Мінськ «Білорусь» 2004р.
2. Цивільний кодекс Республіки Білорусь: з коментарями до розділів / Коментарі В. Ф. Чигир. - 3-е вид. - Мн.: Амалфея, 2000.-704с.
3. Кодекс Республіки Білорусь про землю від 23 липня 2008р. № 425. Прийнятий Палатою представників 17 червня 2008 року. Схвалений Радою Республіки 28 червня 2008. Юридична база «ЮСІАС».
4. Колбасін Д.А. Цивільне право. Загальна частина. - Мн.: ПоліБіг. На замовлення громадського об'єднання «Молодіжне наукове товариство». 1999. - 360С.
5. Станкевич Н.Г. Земельне право Республіки Білорусь. Навчальний посібник. - Мн.: Амалфея, 2000. - 480с.