Динаміка уявлення про стиль міжособистісних відносин психолога

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Обнінськ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ

ДИНАМІКА ПОГЛЯДИ НА стилем міжособистісних відносин ПСИХОЛОГА

У СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО І ДРУГОГО КУРСІВ

КАФЕДРИ «ПСИХОЛОГІЯ» ІАТЕ

Курсовий проект

Обнінськ 2008

Зміст

Введення

Глава 1. РОЗВИТОК стилем міжособистісних відносин ПРИ ПІДГОТОВЦІ ПСИХОЛОГА У ВУЗІ

1.1 Вибір професії і професійне становлення

1.2 Формування стилю міжособистісних відносин у психолога

1.3 Аналіз підходів до вивчення міжособистісних відносин

Глава 2. Експериментальне вивчення уявлення про стиль міжособистісних відносин у студентів кафедри «Психологія» ІАТЕ

2.1 Опис психодіагностичного експерименту

2.2 Порівняльний аналіз представлення про стиль міжособистісних відносин психолога з самооцінкою власного стилю міжособистісних відносин у студентів 1 і 2 курсів

2.3 Висновки

Висновок

Глосарій

Бібліографія

ДОДАТКИ

Введення

Кожна людина в своєму особистісному та професійному розвитку взаємодіє з оточенням. Для когось міжособистісні відносини це необхідний елемент професії. Чи завжди ми вірно вибираємо свою майбутню професію, вступаючи до ВНЗ?

Буває, подання абітурієнтів не збігаються з реальною картиною навчання у ВНЗ, що в майбутньому може позначатися на їх успішності. У ході навчання у ВНЗ на основі вивчення матеріалу, закріплення його на практиці у студентів поступово формується професійна ідентичність.

Для психолога як професіонала необхідні такі якості як добре розвинені комунікативні здібності, тактовність, почуття відповідальності, вміння співпереживати, емоційна стійкість, спостережливість, уважність, аналітичний розум, розвинена словесно-логічна і образна пам'ять. Безумовно, їх роль дуже велика, тому що відсутність хоча б однієї якості може позначатися на успішності виконання своєї роботи. Одним з найбільш важливих якостей, яким повинен володіти кожен психолог, є комунікативна компетентність. Професійний психолог повинен мати здатність ефективно взаємодіяти з оточуючими людьми в системі міжособистісних відносин. Зрозуміло, що ці якості формуються ні відразу, що для цього потрібен час.

Дана проблема, а саме формування стилю міжособистісних відносин у психологів у період навчання і зумовила тему роботи: «Динаміка уявлень про стиль міжособистісних відносин психолога у студентів 1 і 2 курсів кафедри« Психологія »ІАТЕ».

Об'єкт дослідження: уявлення про стиль міжособистісного відносини психолога у студентів першого і другого курсів спеціальності «Психологія» ІАТЕ.

Предмет дослідження: динаміка уявлення про стиль міжособистісного відносини психолога у студентів першого і другого курсів спеціальності «Психологія» ІАТЕ.

Мета дослідження: вивчити динаміку уявлення про стиль міжособистісних відносин психолога у студентів першого і другого курсів спеціальності «Психологія» ІАТЕ.

Гіпотеза: Уявлення про стиль міжособистісних відносин психолога у студентів спеціальності «Психологія» протягом перших двох років навчання залишаються стабільними і незмінними.

Завдання:

1. Провести теоретичний аналіз з проблеми розвитку стилю міжособистісних відносин при підготовці психолога у ВУЗі.

2. Вибрати й теоретично обгрунтувати методику діагностики стилю міжособистісних відносин.

3. Описати план експериментальної роботи з діагностики стилю міжособистісних відносин другого курсу.

4. Експериментально вивчити уявлення студентів другого курсу про стиль міжособистісних відносин психолога.

5. Провести порівняльний аналіз отриманих результатів і результатів дослідження в минулому році.

6. Зробити висновки за отриманими результатами.

Методи дослідження: аналіз літератури з теми дослідження, психодіагностичні методи, метод констатуючого експерименту, статистичні методи.

Методологічна основа дослідження: концепція професійного становлення психолога Н.С. Пряжнікова і Є.Ю. Пряжнікова, концепція до розуміння особистості Т. Лірі, концепція типу професій Є.Є. Клімова.

База дослідження: Кафедра психології ІАТЕ

Глава 1. РОЗВИТОК стилем міжособистісних відносин ПРИ ПІДГОТОВЦІ ПСИХОЛОГА У ВУЗІ

1.1 Вибір професії і професійне становлення

Проблемою вибору професії дуже актуальна в наш час. На жаль, зараз основними критеріями вибору професії є не тільки бажання здібності самого учня, а й соціально-економічний рівень батьків. Дуже важливо, щоб майбутні студенти ще в школі сформували навички оволодіння знаннями і позитивне ставлення до навчання. Так як стереотипи ставлення до навчання, що виникають у школі, в подальшому можуть поширюватися і на інші сфери. Немало важливим є процес самовизначення майбутніх студентів. Цей багатоступінчастий процес, можна розглядати під різними кутами зору. По-перше, як серію завдань, які суспільство ставить перед формується особистістю і які ця особистість повинна послідовно вирішити протягом певного періоду часу. По-друге, як процес поетапного прийняття рішень, за допомогою яких індивід формує баланс між своїми вподобаннями та схильностями, з одного боку, та потребами існуючої системи суспільного поділу праці - з іншого. По-третє, як процес формування індивідуального стилю життя, частиною якого є професійна діяльність. [14] У психологічному плані самоопределившаяся особистість - це суб'єкт, що усвідомив, що він хоче (цілі, життєві плани, ідеали), що він є (свої особистісні й фізичні властивості), що він може (свої можливості, схильності) і що від нього хоче або чекає колектив.

Що стосується професійної самосвідомості, то тут також доводиться враховувати наступне: особистість професіонала формується разом з розвитком особистості учня-підлітка, студента і вже працюючого фахівця.

Професійне становлення будь-якої людини має, в цілому, три стадії:

- Допрофесійна розвиток. На цій стадії інтенсивно йде біологічна і соціальний розвиток людини, що стає основою для його подальшого залучення до праці, також відбувається знайомство з конкретними професіями;

- Вибір професії та професійна підготовка. Людина робить вибір на користь конкретної професії і спрямовує свою активність на оволодіння, при цьому розкриваються здібності і можливості людини, продовжується його особистісний розвиток;

- Безпосередня трудова діяльність. На цій стадії триває професійний розвиток людини, він вдосконалюється у своїй професії, досягаються різні рівні професіоналізму, людина розкриває свій потенціал.

Найважливішою в професійному становленні є друга стадія, так як саме тут купуються основні знання, вміння та навички, які є головними в майбутній практичній діяльності професіонала.

Сутністю професійної освіти є формування особистості майбутнього фахівця, що спирається на наукові знання, вміння і навички. Сама особистість при цьому визначається через систему інтересів і цінностей, які є стрижнем будь-якої професійної діяльності, у тому числі і психологічної.

Найбільш всебічно особа проявляє себе, коли намагається реалізувати в діяльності свої кращі сили, коли намагається знайти і реалізувати себе в складному світі. Головний сенс не тільки професійної освіти, а й розвитку особистості в цілому зводиться до того, щоб зорієнтуватися в основних ідеях і цінностях суспільних систем, де людині доводиться самовизначатися.

2. 1.2 Формування стилю міжособистісних відносин у психолога

Важливу роль при формування стилю міжособистісних відносин грає навчання у вищому закладі. Вища навчання має свої особливості, школярам доводиться перебудовувати свою розумову діяльність після школи. В ВУЗі зовсім інші вимоги до вивчення дисциплін, інше ставлення викладачів. Навчання у ВНЗ вимагає більшої самостійності, відповідальності. Вимоги пред'являються кожному абітурієнту на будь-якої спеціальності, в тому числі і студентам-психологам. Дані вимоги можуть бути однаковими, але основним відмінністю, що відрізняють технічні спеціальності від спеціальності «Психологія», виступає зміст предмета.

На даному етапі навчання окрім дисциплін, спрямованих прямо на вивчення психологічних знань, викладається дуже багато загальних предметів, які формують навички навчання у вузі, таких як самостійна робота з підручниками та книгами, конспектування лекцій, ефективне слухання.

Так, у програмі дисциплін на першому курсі, спрямованих на формування професійно-важливих особистісних якостей, є такі дисципліни, як «Введення в професію», «Психологія спілкування», «Загальна психологія», «Психологічний практикум». Вже на даному етапі у студентів-психологів формується наукове знання і уявлення з обраної професії, формується культура професійного спілкування, формуються теоретичні основи психологічної науки, а також конкретні знаннями, вміннями і навичками роботи з людьми.

На другому курсі кількість спеціальних дисциплін збільшується. Студенти отримують знання з «Віковий психології», «Загальної психології», «психологічний практикум», «Психофізіології».

Н.С. і Є.Ю. Пряжнікова виділяють наступні етапи професійного формування індивідуального стилю діяльності психолога:

На першому етапі важливо освоювати професійну діяльність за вже відпрацьованим схемам і процедурами, тобто навчитися працювати так, «як належить». Саме це гарантує успішне виконання поставлених завдань.

На другому етапі вже більш досвідчений фахівець може дозволити собі деякі відступи від нормативно-схвалюваних зразків роботи, тут виникає загальна ідея роботи по-своєму, поступове проектування та освоєння всієї діяльності по-новому, тобто формування свого, індивідуального стилю професійної діяльності. [8, с.407]

Як ми бачимо, професійне становлення - це довгий, трудомісткий процес. Професія психолога ставитися до системи «Людина - Людина», тому цей тип професії, за Є. А. Клімовим », визначається наступними якостями: стійко добре самопочуття у ході роботи з людьми, потреба у спілкуванні, здатність подумки ставити себе на місце іншої людини, швидко розуміти наміри, думки, настрій інших людей, швидко розбиратися у взаєминах людей, добре пам'ятати і тримати в голові знання про особисті якості багатьох і різних людей »[13, с.142].

Необхідно визначити, які ж якості важливі психологам професіоналам. Спираючись на думку Т. Лірі, можна визначити основні професійно-важливі особистісні якості психолога. Психолог повинен вміти слухати, чути і допомагати людині у відповідності з поставленою проблемою; виявляти впевненість у спілкування, а особливо при рішення якої-небудь проблеми, бути зібраним; бути щирим, прямолінійним, але в той же час тактовним. Можна додати, що професіонал в цій галузі діяльності повинен проявляти наполегливість в досягненні поставленої мети, тобто з вираженою мотивацією досягнення.

3. 1.3 Аналіз підходів до вивчення міжособистісних відносин

До основних методів діагностики психічних станів, процесів і властивостей людини відносяться: спостереження, моделювання та експеримент.

Спостереження - активна форма чуттєвого пізнання, що дає можливість накопичувати емпіричні дані, утворювати початкові уявлення про об'єкти спостереження або перевіряти вихідні пропозиції, пов'язані з ними. [9, c. 3]

Моделювання - дослідження будь-яких явищ, процесів або систем об'єктів шляхом побудови і вивчення їхніх реальних моделей або ідеальних, передусім математичних. [4, с.87]

Спостереження є одним з найстаріших способом отримання інформації і одним з найважливіших в роботі психолога. Виділяють систематичне і несистематичне. Систематичне спостереження проводиться за певним заздалегідь складеним планом. Результати в даному випадку можуть бути класифіковані і оброблені методом статистичного аналізу. Несистематичне найчастіше проводиться в природних умовах для вивчення соціальних і соціально-психологічних явищ. Даний вид спостережень не дуже інформативний, але створює загальну картину поведінки об'єкта дослідження. Краще застосовувати його в якості додаткового методу.

Метод експерименту полягає в організації цілеспрямованого спостереження, це найбільш складний вид дослідження, але є найбільш точним, об'єктивним. Саме в даному виді дослідження експериментатор може впливати на хід подій, зумисне їх міняючи і реєструючи при цьому дані. Виділяють безліч видів експерименту, але основними з них є лабораторний і природний (польове дослідження). Лабораторний експеримент проводиться в спеціальному приміщенні, де випробовувані обстежуються за їх згодою, про що не можна сказати в природному експерименті. [4, с.289] У свою чергу психодиагностический метод є констатуючим природним експериментом, особливістю якого є його вимірювально-описова й оцінна спрямованість, тобто він виявляє наявність або відсутність досліджуваного ознаки. Це метод найбільш підходить для нашої роботи.

З точки зору Л. Ф. Бурлачук, психодиагностический підхід має три підходи:

1) об'єктивний - діагностика здійснюється на основі успішності виконаної діяльності (тести і психофізіологічні методики);

2) суб'єктивний - діагностика здійснюється на основі відомостей, які повідомляються про себе, самоопису особливостей особистості, стану, поведениях в різних ситуаціях (різні опитувальники);

3) проективний - діагностика здійснюється на основі аналізу особливостей взаємодії з зовні нейтральним матеріалом, який стає об'єктом проекції (проективні методики). [8, с.41]

Торкаючись сфери поставленої в цій роботі проблеми, а саме вивчення уявлень психологів другого курсу про стиль міжособистісних відносин, важливо розглянути принципи та методи діагностики інтерперсональних відносин.

Міжособистісні відносини проявляються у великій різноманітності сфер людського існування, які багато в чому відрізняються один від одного.

Важливо сказати, що в них діють різні психологічні чинники. На даний момент у психологічній науці застосовується велика кількість методик дослідження міжособистісних відносин. Розглянемо деякі з них.

Систематика методик міжособистісних відносин можлива на різних рівнях:

- На підставі об'єкта (діагностика відносин між групами, внутрішньогрупових процесів, диадном відносин і т.д.);

- На підставі завдань, що вирішуються обстеженням (виявлення групової згуртованості, сумісності і т.д.);

- На підставі особливостей використовуваних методик (опитувальники, проектні методики, соціометрія і т.д.);

- На підставі вихідної точки відліку діагностики міжособистісних відносин (методики суб'єктивних переваг, методики виявлення суб'єктивного відображення міжособистісних відносин і т.д.).

Однією із самих популярних методик діагностики міжособистісних відносин є методика Т. Бейлса. Він розробив схему, яка дозволяє за єдиним планом реєструвати різні види взаємодій у групі. Важливо, щоб спостерігач був навчений, тому що повинен аналізувати кожну интеракцию (взаємодія) у будь-якій групі по 12 показникам. Ці показники об'єднуються в чотири загальні категорії. Це область позитивних емоцій, область вирішення проблем, область постановки проблем і область негативних емоцій. За допомогою такої процедури можна визначити різні рівні групової динаміки, статус і роль учасників і пр.

Країнам, що розвиваються напрямком діагностики інтерперсональних відносин є спостереження за ігровим імітування життєвою ситуацією, так звані рольові ігри. Дані вправи будуть проводитися в рамках «комунікативного тренінгу» в ході проведення обстеження.

До діагностиці індивідуальних властивостей людини, що впливають на міжособистісні відносини, відноситься Каліфорнійський психологічний опитувальник особистості (CPI). Був розроблений за принципом MMPI в кінці 1960-х рр.. американським психологом Дж. Гоухом. Виявляє соціально-психологічні характеристики особистості. Відповіді на 480 тверджень узагальнюються в 18 шкал. Шість шкал (перша група) вимірюють урівноваженість, самовпевненість, і адекватність у міжособистісних відносинах. Друга група шкал виявляє зрілість і соціалізацію особистості, її відповідальність і міжособистісні цінності. Третя група вимірює потенціал досягнень і розвитку людини, його інтелектуальну ефективність.

На діагностику суб'єктивного відображення інтерперсональних відносин спрямовані такі методики, серед яких особливе місце займає методика тематичної апперцепції. Однією з таких методик є методика дослідження міжособистісних стосунків у сім'ї (FPI). Опублікована Дж. Антоні та Є. Бене в 1957р. Її перевага в тому, що її можна використовувати як дорослим, так і дітям. Повний варіант тесту - 40 сцен із сімейного життя. Певний набір картинок підбирається відповідно до того, якої статі дитина в сім'ї. Розповіді по кожній картинці аналізуються за синтаксичної та граматичній структурі. Відповіді розділяються на головні, додаткові пропозиції та вигуки. Проаналізована одиниця виділяється в наступні категорії: К-1 - опис картинки, К-2 - взаємодія людей, К-3 - характеристика особистості, К-4 - різне. При обстеженні даною методикою всіх членів сім'ї отримана інформація дає повну картину взаємин у сім'ї.

Ще одним варіантом особистісного опитувальника є модифікований варіант міжособистісної діагностик Т. Лірі. Дана методика спрямована на діагностику інтерперсональних відносин і властивостей особистості, які є істотними при взаємодії з іншими людьми. Завдання випробуваного полягає в співвіднесенні кожної з 128 лаконічних характеристик з оцінкою свого «Я». Первинні оцінки визначаються за «ключу» по 16 характеристикам, які формують 8 октант психограми. Осі психограми відображають наступні варіанти міжособистісних відносин: 1) владний - домінуючий; 2) незалежний - домінуючий; 3) прямолінійний - агресивний, 4) недовірливий - скептичний; 5) покірний - сором'язливий, 6) залежний - слухняний; 7) співпрацює - конвенціальний; 8) відповідальний - великодушний.

У нашому дослідженні обрана методика діагностики интерперсонального стосунки Т. Лірі, тому що методика призначена для дослідження уявлень суб'єкта про себе, ідеальному «Я» і взаємин у найближчому оточенні. Можна виділити наступні аспекти при заповненні опитувальника: самооцінка, опис ідеального «Я», оцінка близьких людей, оцінка себе «очима близьких» (подвійна рефлексія). Вибір цих аспектів досить довільний і визначається цілями і завданнями дослідження: проте важливо, що за всім обраним аспектам оцінювання проводиться за допомогою одного і того ж тексту опитувальника. У нашому випадку такими аспектами є самооцінка і опис якостей, які повинні належати професійним психологам, тобто до того образу, до якого прагнуть студенти, що навчаються на другому курсі.

Глава 2. Експериментальне вивчення уявлення про стиль міжособистісних відносин у студентів кафедри «Психологія» ІАТЕ

5. 2.1 Опис психодіагностичного експерименту

Перший етап дослідження стилю міжособистісних відносин проводилося в 2007 році студенткою кафедри «Психологія» ІАТЕ. [5]

Дану групу обстежили три рази:

* Обстеження проводилося студентками кафедри «Психологія» ІАТЕ Горденко В.В. і Храмовій Є.Є.

Другий етап дослідження проводився 21октября 2008 року. В обстеженні взяли участь студенти-психологи другого курсу в кількості 15 чоловік.

Обстеження проводилося в ауд.117 кафедри «Психологія». Студентам було запропоновано відповісти на питання методики діагностики интерперсонального стосунки Т. Лірі. Ми роздали бланки для відповідей і сам опитувальник. Інструкція була надрукована перед текстом самого опитувальника: «Перед Вами опитувальник, який містить різні характеристики. Слід уважно прочитати кожну і подумати, чи відповідає вона Вашому уявленню про себе. Якщо «так», то в спеціальній сітці, призначеної для реєстрації Ваших відповідей, поставте плюс у клітинці, відповідної порядковому номеру характеристики. Якщо «ні», то не робіть ніяких позначок на реєстраційному листі. Постарайтеся проявити максимальну пильність і відвертість, щоб уникнути повторного обстеження. Отже, який Ви людина? »

Після того, як студенти відповіли на питання, представлені в першій інструкції, їм була роздана другий інструкція: «Після того, як Ви оцінили себе за наведеними в опитувальнику характеристикам, зробіть те ж саме щодо образу фахівця психолога, до якого Ви прагнете, т. е. опишіть за допомогою тих же характеристик професіонала психолога », текст опитувальника в даному випадку залишався той самий.

Дослідження носило відкритий характер, тому бланки були підписані для порівняння результатів після другого обстеження з результатами перших обстежень, а також для необхідності проведення групової консультації після обробки результатів.

7. 2.2 Порівняльний аналіз представлення про стиль міжособистісних відносин психолога з самооцінкою власного стилю міжособистісних відносин у студентів 1 і 2 курсів

Порівняльний аналіз проводиться для того, щоб виявити розбіжності в уявленнях про стиль міжособистісних відносин психолога з самооцінкою власного стилю міжособистісних відносин у студентів. Порівняння розбіжностей в уявленнях про стиль міжособистісних відносин психолога з самооцінкою власного стилю міжособистісних відносин у студентів відбуватиметься за такими Октант:

Октант - лідерство - владність деспотичність.

Октант - впевненість у собі - самовпевненість самозакоханість.

Октант - вимогливість - непримиренність жорстокість.

Октант - скептицизм упертість - негативізм.

Октант - поступливість - лагідність - пасивна підпорядкованість.

Октант - довірливість слухняність - залежність.

Октант - добросердя несамостійність - надмірний конформізм.

Октант - чуйність - безкорисливість - жертовність.

На першому етапі аналізу даних були отримані результати, представлені в таблицях 1,2 і 3.

Таблиця 1. Параметри розподілу показників методики Лірі по першому обстеженню (вересень 2007)

Таблиця 2. Параметри розподілу показників методики Лірі по другому обстеженню (травень 2008)