Федеральне агентство з освіти
Волзький державний інженерно-педагогічний університет
Залікова робота
З дисципліни:
Контроль і аудит в страховій діяльності
На тему:
Аудит обгрунтованості формування резерву незароблених премії
Виконала:
студентка групи ФВ-07-1
Жукова М.А.
Перевірив: викладач
Масляєв Д.В.
Н. Новгород 2010
Зміст
Введення
Склад аудиторської перевірки
Формування резерву незароблених премії
Методичні рекомендації по збору аудиторських доказів при перевірці обгрунтованості формування страхових резервів
Програми перевірки
Використані джерела
Введення
Страхові резерви - найважливіша складова бухгалтерської звітності страхової організації. Вони формуються для того, щоб забезпечити виконання прийнятих страхових зобов'язань. Неправильне формування страхових резервів може призвести до недостовірності бухгалтерської звітності організації, що не дозволить власникам і зацікавленим користувачам бухгалтерської звітності реально оцінити її активи і зобов'язання, ускладнить ухвалення ними правильних управлінських рішень і, в кінцевому рахунку, не буде сприяти успішному веденню бізнесу. Також підвищену увагу до порядку формування резервів виявляють і податкові органи, так як величина резервів істотно зменшує розмір оподатковуваної бази.
При аудиті страховиків перевірка даного розділу бухгалтерського обліку ведеться, як правило, паралельно іншим аудиторських процедур (зокрема, при перевірці потрапили у вибірку договорів страхування одночасно перевіряється правильність формування резерву незароблених премії за даними договорами).
Склад аудиторської перевірки
Головною метою аудиторської перевірки є встановлення достовірності бухгалтерської звітності економічного суб'єкта і відповідності здійснених ним фінансових і господарських операцій нормативним актам, чинним в Російській Федерації.
У ході перевірки аудитор повинен вивчити такий обсяг інформації, який дозволив би йому зробити обгрунтовані висновки. При цьому слід враховувати, що достатність аудиторських доказів у кожному конкретному випадку визначається на основі оцінки системи внутрішнього контролю і рівня аудиторського ризику у даного економічного суб'єкта. Чим надійніше система внутрішнього контролю або самим аудитором аудиторського ризику з наведенням його рівню, тим менше доказів може дозволити собі зібрати аудитор. Думка аудитора про достовірність чи недостовірність або недостатньою мірою достовірності бухгалтерської звітності має грунтуватися на зібраних у ході аудиту необхідних і достатніх аудиторських доказів. Кожне таке доказ має служити свідченням вірності бухгалтерської звітності в цілому або її складових.
Аудиторська перевірка повинна відповідати певному набору вимог і складатися з наступних етапів:
1.Планирование;
2.Збір аудиторських доказів;
3.завершеніе аудиту
Планування аудиту включає в себе:
попереднє знайомство з клієнтом;
оформлення відносин з клієнтом договором;
розрахунок рівня суттєвості майбутньої перевірки;
вивчення і оцінку системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю організації клієнта;
оцінку аудиторських ризиків;
підготовку загального плану і програми аудиту.
Збір аудиторських доказів:
Для обгрунтованого вираження своєї думки про достовірність бухгалтерської звітності аудитор повинен отримати достатні для цього аудиторські докази на основі аудиторських процедур, таких, як:
детальна перевірка вірності відображення в бухгалтерському обліку оборотів і сальдо по рахунках;
аналітична процедура;
перевірка (тест) коштів внутрішнього контролю.
У програмі аудиту слід передбачити, які аудиторські процедури і в якому обсязі необхідно виконати для збору аудиторських доказів.
Завершення аудиту:
Систематизація виявлених відхилень (порушень) від вимог законодавства та формування думки про достовірність, бухгалтерської звітності економічного суб'єкта на базі узагальнення всієї отриманої в ході перевірки інформації.
Формування резерву незароблених премії
Резерв незароблених премії (РНП) - це частина нарахованої страхової премії (внесків) за договором, що відноситься до періоду дії договору, який виходить за межі звітного періоду (незароблених премій), призначена для виконання зобов'язань із забезпечення майбутніх виплат, які можуть виникнути в наступних звітних періодах .
Порядок формування РНП:
РНП формується за видами страхування іншим, ніж страхування життя. Даний резерв призначений для виконання зобов'язань із забезпечення майбутніх виплат, які можуть виникнути в майбутніх звітних періодах (п. 7 Правил).
Резерв розраховується окремо по кожній з 19 облікових груп договорів страхування (дані групи визначені п. 14 Правил). Потім підсумкова величина РНП визначається шляхом підсумовування резервів незароблених премій за всіма обліковими групами договорів.
Для розрахунку резерву необхідно визначити базові страхові премії за всіма договорами кожної облікової групи. Дані величини обчислюються за такою формулою:
Pbasic = Pbr - C - O,
де:
Pbasic - базова страхова премія,
Pbr - брутто-премія за договором страхування (співстрахування, або прийнятому в перестрахування),
C - комісійна винагорода, нарахована за даним договором на звітну дату,
O - обов'язкові відрахування від страхової брутто-премії (у передбачених законодавством випадках, наприклад, обов'язкові відрахування за договорами ОСАГО).
Правила передбачають три методи розрахунку резерву незароблених премії (п. 19):
«Pro rata temporis»;
«Однією двадцять четвертої» («1 / 24»);
«Однієї восьмої» («1 / 8»).
Відповідно до п. 23 Правил основним методом розрахунку величини РНП є метод «pro rata temporis».
Інші два методи рекомендується застосовувати лише у випадках, коли страхування здійснюється за генеральним полісом або недоцільно визначати точні дати початку та закінчення договорів (в силу особливості взаєморозрахунків сторін, зокрема порядку надання страховикові відомостей про укладені договори).
Таким чином, методи «1 / 8» і «1 / 24» дозволяється застосовувати за наступними видами страхування:
страхування пасажирів (облікова група 3);
страхування громадян, що виїжджають за кордон (облікова група 4);
страхування вантажів (облікова група 8);
страхування товарів на складах (облікова група 9);
ОСАГО (облікова група 13.1).
Також за договорами, прийнятими в перестрахування, страховик має право вибрати будь-який найбільш підходящий йому метод розрахунку РНП із вказаних.
РНП методом «pro rata temporis» обчислюється за кожним договором страхування пропорційно не вичерпаний термін договору на звітну дату за діючими на звітну дату договорами.
Незароблених премій розраховується, як добуток прийнятої для розрахунку базової страхової премії на ставлення не вичерпаний термін дії договору страхування (у днях) на звітну дату до всього терміну дії договору страхування.
Цей варіант вимагає великих витрат, але дозволяє розрахувати суму незароблених премії більш точно.
Загальна сума РНП дорівнює загальній сумі за всіма договорами страхування.
Розрахунок страхових резервів за варіантом «однією двадцять четвертої» більш грубий, але дозволяє скоротити обсяг роботи. Результати можуть значно відрізнятися в залежності від тимчасової структури страхового портфеля (наприклад, якщо основна частина договорів почала діяти на початку місяця). У цьому випадку за методом «однієї двадцять четвертої» сума резерву буде значно менше, ніж за попереднім методом «pro rata temporis».
Таблиця 1
«Розрахунок резерву незароблених премії методом« 1 / 24 »за договорами з термінами дії, рівними« n »місяцях»
місяць початку дії договору | код рядка | месяцев термін дії договорів, n місяців | ||
базова страхова премія | коефіцієнт розрахунку | резерв не заробленої премії | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 * |
місяць 1 | 01 | 1 / 2 n | ||
місяць 2 | 02 | 3 / 2 n | ||
місяць 3 | 03 | 5 / 2 n | ||
... | ... | ... | ... | ... |
) місяць (n-3) | -3 ) (N -3) | ( 2 n-7 ) / 2 n | ||
2 ) місяць (n-2) | -2 ) (N -2) | ( 2 5 ) n-5) / 2 n | ||
1 ) місяць (n-1) | -1 ) (N -1) | ( 2 3 ) n-3) / 2 n | ||
місяць, що закінчується звітною датою, n | n | ( 2 1 ) n-1) / 2 n | ||
РАЗОМ | +1 ) (N +1) | х | х | |
* Дані рядка «Разом» гр. 5 використовуються для розрахунку сумарного розміру резерву незароблених премії методом «1 / 24»
Для розрахунку РНП методом «однієї восьмої» договори, пов'язані з однієї облікової групі, групують по підгрупах. У підгрупу включаються договори з однаковими термінами дії (у кварталах) і з датами початку їх дії, що припадають на однакові квартали.
Загальна сума базової страхової премії за договорами, які входять до підгрупи, визначається підсумовуванням базових страхових премій, розрахованих за кожним договором, що входить у підгрупу.
Для розрахунку незаробленої премії методом «1 / 8» приймається:
дата початку дії договору припадає на середину кварталу;
термін дії договору, не рівний цілому числу кварталів, дорівнює більшому найближчого цілого числа кварталів.
Таблиця 2
Розрахунок резерву незароблених премії методом «1 / 8» за договорами з термінами дії, рівними «n» кварталах
квартал початку дії договору | код рядка | кварталов термін дії договорів, n кварталів | ||
базова страхова премія | коефіцієнт розрахунку | резерв незароблених премії (3 х 4) | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 * |
квартал 1 | 01 | 1 / 2 n | ||
квартал 2 | 02 | 3 / 2 n | ||
квартал 3 | 03 | 5 / 2 n | ||
... | ... | ... | ... | ... |
) квартал (n-3) | -3 ) (N -3) | ( 2 n-7 ) / 2 n | ||
2 ) квартал (n-2) | -2 ) (N -2) | |||