«вплив музично-ігрової діяльності на удосконалення міжособистісного спілкування дітей старшого дошкільного віку» сторінка 5

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 20

Ім'я файлу: « ВПЛИВ МУЗИЧНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УДОСКОНАЛЕННЯ МІЖОСОБИСТІС
Розширення: docx
Розмір: 614кб.
Дата: 22.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
«Запобіжні заходи затримання особи Курсак.doc
0_практика.docx

Діалог, який містив 7-8 єдностей, побудувало 12,8% дітей у КГ і 16,0% в ЕГ. У 35,2% старших дошкільників КГ і 32,0% в ЕГ було виявлено 5-6 діалогічних єдностей. У 37,6% досліджуваних КГ і 36,0% в ЕГ було зафіксовано 3-4 діалогічні єдності. У 5,2% дітей у КГ і 4,8% в ЕГ було відзначено 1-2 діалогічних єдностей. Зазначимо, що 5,2% досліджуваних у КГ і 6,4% в ЕГ відмовилися вести діалог. Наведемо приклади побудови дітьми найбільш типових діалогічних єдностей з 3-4 одиниць.

Назар: Алло!
Дмитрик : Ну-у.
Назар: Тарасику, це ти!
Дмитрик: Так.
Назар: Ти мене впізнав?
Дмитрик: Ну.
Назар: Це я. Знаєш що я хочу сказати?
Дмитрик: Ну, що?
Назар: Підеш зі мною купити подарунок?
Дмитрик: Ага, давай.

Діалог Мишка Р. та Дениса Ф.

Мишко: Алло! Хто говорить? Денис?
Денис: Так. Я – Денис.
Мишко: Ти вже купив подарунок?
Денис: Кому?
Мишко: Маринці.
Денис: Ні.
Мишко: Я теж.

Отже, як бачимо у діалозі діти найчастіше використовували 3-4 діалогічних єдностей, відповіді були короткими, переважали прості типи речень.

Аналіз даних щодо показника «вміння будувати трилог, полілог у процесі організації гри» свідчить, що високий рівень його сформованості у КГ не зафіксовано, а в ЕГ ним володіє 4,0% досліджуваних; достатній рівень відзначено у 20,0% у КГ і 17,6% в ЕГ; задовільний – у 37,6% у КГ і 44,0% в ЕГ; низький – у 42,4% у КГ і 34,4% в ЕГ. Виконання дітьми ігрового діагностичного завдання «Зустріч трьох друзів» виявило, що дітям значно важче вести розмову з трьома і більше партнерами у спілкуванні. Так, правильно побудувати розмову різної складності між трьома особами (трилог) змогли лише 66,4% дітей у КГ і 72,0% в ЕГ. Відмовилися брати участь у розмові чи взагалі мовчали 20,0% старших дошкільників у КГ і 17,6% в ЕГ. Ось як виглядала розмова Романа П., Максима Г. і Андрія А.

Роман П. (Назар). Ну, що ми будемо дарувати Маринці, хлопці?
Максим Г. (Дмитрик). Не знаю.
Андрій А. (Мишко). Пішли подивимося.
Роман П (Назар). Ми купимо один подарунок якийсь красивий.
Максим Г (Дмитрик). Ні, я сам хочу.
Андрій А. (Мишко) мовчить.
Роман П. (Назар) (звертається до Дмитрика) А ти як?
Максим Г. (Дмитрик) (знизує плечима, мовчить).

Як бачимо, розмова між трьома особами у дітей не вийшла. Найбільш активним у розмові був Роман П. Інші діти переважно мовчали. Вміння брати участь у груповій бесіді (вести полілог) виявили тільки 17,6% дітей у КГ і 20,8% в ЕГ. Більшість дітей або мовчали, або ж обмежилися жестами чи окремими коротенькими репліками. Наприклад, у ситуації «Розмова у крамниці» беруть участь Олег С., Сашко Д., Юра П., Настя К. (продавець), Маша Г. (касир). Між ними відбувається наступна розмова.

Олег. Хлопці, ходімо до крамниці.
Сашко. То пішли (зайшли у крамницю).
Юра (до продавця). Нам треба купити подарунок для Маринки, бо в неї день народження (Олег і Юра мовчать).
Настя (продавець). І що ви хочете купити, хлопці?
Олег. Іграшку якусь.
Настя (продавець). Вам одну на всіх іграшку, чи кожному?
Сашко. Знизує плечима, мовчить.
Юра. Хлопці, чого ви мовчите? Вибирайте собі. (До продавця) Мені покажіть зошит і ручку.
Настя (продавець). А тобі що? (звертається до Олега).
Олег. Розмальовку (бере в руки).
Настя. А ти що хочеш, хлопчику? (до Сашка).
Сашко. Будь-що.
Юра. Так, хлопці, краще купуємо одну велику ляльку. Думаю, такий подарунок Маринці сподобається. (Хлопчики мовчки хитають головою на згоду).
Настя. Платіть гроші в касу. (Олег платить гроші мовчки. Діти беруть ляльку і виходять з крамниці).

Наведений приклад засвідчує слабку сформованість у дітей вміння будувати полілог, вести групову бесіду. В означеній ситуації лідером виявився Юра, інші діти не підтримували розмову ні між собою, ні з продавцем і касиром. Не користувалися діти, як з’ясувалося, й елементарними формами мовленнєвого етикету (привітання, прощання, прохання, подяки). Отже, для старших дошкільників найлегшою формою спілкування виявився діалог, а побудова трилогу і полілогу викликала у них низку труднощів.

Високим рівнем сформованості у дітей «уміння використовувати у грі різні функціональні типи діалогу» володіє 8,0% досліджуваних у КГ і 7,2% в ЕГ, достатнім – 15,2% у КГ і 19,2% в ЕГ, задовільним – 52,0% у КГ і 45,6% в ЕГ, низьким – 24,8% у КГ і 28,0% в ЕГ (табл. 2.2.3.).

Хід виконання ігрового діагностичного завдання «Всезнайко на гостинах у дітей» показав, що діти найкраще вміють будувати діалоги типу «запитання-відповідь» (82,4% у КГ і 78,4% в ЕГ). 17,6 % дітей у КГ і 23,2% в ЕГ виконали завдання частково правильно, з окремими помилками, які зроблені здебільшого під час побудови запитання. Наприклад, розмова Саші С. і Даринки К. про картинку із зображенням ведмедика.

Саша: Кого я показую?
Даринка: Ведмедика.
Саша: Якого він кольору?
Даринка: Коричневого.
Саша: Він великий?
Даринка: Так.
Саша: Ведмедик їсть мед?
Даринка: Так.

Вітя Д., і Аня Л.. обговорюють картинку із зображенням сопілки.

Вітя: Що це?
Аня: Музичний інструмент.
Вітя: Як він називається.
Аня: Сопілка.
Вітя: Що на ньому роблять?
Аня: Грають.
Вітя: Як саме?
Аня: Дують у прорізи, ось так (показує).
Вітя: З чого вона зроблена.
Аня: З дерева.

Як бачимо, діти будують між собою лише прості типи діалогічних єдностей типу запитання-відповідь. Вітя й Аня відповідають на запитання коротко, здебільшого одним словом, не використовуючи поширені речення.

У 26,4% дітей у КГ та 23,2% в ЕГ було відзначено правильну побудову діалогічних єдностей типу повідомлення-запитання. З окремими неточностями завдання виконали 57,6% дітей у КГ і 60,0% в ЕГ. Зовсім відмовилися виконувати завдання 16,0% дітей у КГ і 16,8% в ЕГ.

У КГ 8,0% досліджуваних та 8,8% в ЕГ змогли правильно побудувати діалогічну єдність спонукання-повідомлення. З помилками завдання виконали 72,0% дітей у КГ і 66,0% в ЕГ. Проілюструємо прикладом. Так, на прохання експериментатора (показує картинку «У лісі») звернутися до дітей з пропозицією, Ілля Б. сказав: «Діти збирають гриби». На пропозицію сходити в парк, Валерія К. не погодилася: «Ні, підемо іншим разом». Зовсім відмовилися виконувати завдання 20,0% дітей у КГ і 25,6% в ЕГ.

Діалог – домовленість 55,2% дітей у КГ і 57,6% в ЕГ будує правильно, 32,0% дітей у КГ та 29,6% в ЕГ виконували це завдання з допомогою експериментатора, допускали помилки, переривали діалог. Наприклад, розмова «по телефону» між Сашком В. і Богданом Н..

Сашко: Алло! Це Богдан?!
Богдан: Так.
Сашко: Ти хочеш сходити в театр?
Ігор: Так.
Сашко: Давай зустрінемося.
Богдан: Думаю, краще зустрітися на подвір’ї.
Сашко: Я прийду.

Ще одна «телефонна розмова» Віки К і Юлі Б..

Віка: Алло!
Юля: Я слухаю.
Віка: Ти ідеш сьогодні в театр?
Юля: Так, іду з бабусею.
Віка: Якщо твоя бабуся не проти, то і я з вами піду. Де ми зустрінемося?
Юля: Давай на зупинці автобуса.
Віка: Чекай на мене, я обов’язково прийду.

Отже, з наведених прикладів видно, що обом парам дітей вдалося домовитися про зустріч. У процесі діалогу Богдан і Юля висловили свою думку з приводу того, де краще їм зустрітися. На жаль, по 12,8% дітей у КГ і в ЕГ не змогли побудувати діалог-домовленість.

У 24,8% дітей у КГ і 28,0% в ЕГ була відзначена правильна побудова діалогу-розпитування. З деякими неточностями виконали завдання 60,0% дітей у КГ і 56,0% в ЕГ. Діти здебільшого переходили від діалогу-розпитування до простої розповіді. Проілюструємо прикладами.

Арсен: Туди треба їхати автобусом?
Маша (казковий персонаж). Якщо ви живете на околиці міста, то потрібно.
Арсен: Добре. Я візьму фотоапарат, буду фотографувати.
Даринка: Скажи, як мені потрапити до театру? Я живу в центрі міста.
Маша: Можна пройтися пішки в напрямку водоймища.
Оленка: Я піду з мамою, бабусею і сестричкою. Минулого року ми теж ходили в театр і дивилися казку-виставу «Білосніжка та семеро гномів»

Отже, як бачимо, Арсен С. та Оленка Г. не зуміли побудувати діалог-розпитування, одразу перейшли до розповіді. 15,2% досліджуваних у КГ і 16,0% в ЕГ відмовилися будувати діалог-розпитування.

Щодо побудови діалогу «обмін враженнями», то 15,2% дітей у КГ і 16,0% в ЕГ виконали завдання правильно. У діалогах більшості дітей (60,0% у КГ і 62,4% в ЕГ) були допущені помилки. Проілюструємо прикладом. Діалог Максима Б. й Олексія У.

Максим: Минулого разу я бачив казку про Білосніжку і семеро гномів. (Пауза).
Олексій: Це була лялькова вистава?
Максим: Ні, то були дорослі люди – артисти, чи актори, – мама казала.
Олексій: А я з сестричкою бачив цю казку по телевізору. Це був мультик. Нам сподобався.

Як бачимо, діалог між хлопцями був досить коротким. Максим спочатку намагався поділитися своїми враженнями із Сашком, проте той не підтримав товариша, і діалог закінчився. Близько четвертої частини досліджуваних (24,8% у КГ і 21,6% в ЕГ) не змогли побудувати діалог-обмін враженнями.

Під час побудови діалогу-обговорення лише 8,0% дітей у КГ і 8,8% в ЕГ правильно, а 12,0% у КГ і 9,6% в ЕГ частково правильно виконали завдання. Решта 80,0% старших дошкільників у КГ і 81,6% в ЕГ не змогли виконати завдання. Їхні діалоги містили одну-дві репліки. Якщо такий діалог продовжувався, то він не відповідав діалогу означеного функціонального типу. Наприклад, Дмитрик П.: «Ці гноми такі дружні. Вони всюди ходять разом і працюють разом». Аня С.: «Мені так сподобалася Білосніжка. Вона така добра і мила. А мачуха нехай згине!». Настя К.: «Мені б також хотілося мати аж семеро братів, як у Білосніжки».

За даними обстеження виявилося, що будувати діалог-обговорення дітям найважче. Їх відповіді часто перетворюються на прості розповіді.

Порівняння між собою рівнів сформованості комунікативних умінь за окремими показниками комунікативно-діяльнісного критерію привело висновку, що краще сформовано у старших дошкільників уміння будувати діалогічні єдності у мовленні. Дітей з високим рівнем його сформованості найбільше (20,0% досліджуваних у КГ і 17,6% в ЕГ), а з низьким – найменше (по 11,2% дітей у КГ та в ЕГ) серед решти показників цього критерію. Натомість, найгірше в дітей сформовано вміння будувати трилог, полілог у процесі організації гри. Високий рівень його сформованості у КГ не зафіксовано, а в ЕГ ним володіє 4,0% досліджуваних, а низький – у 42,4% у КГ і 34,4% в ЕГ, що є найгіршими результатами серед визначених показників комунікативно-діяльнісного критерію.

Щоб з’ясувати сформованість комунікативних умінь старших дошкільників у цілому, ми обчислили середнє арифметичне кількісних значень когнітивно-ігрового, емоційно-виразного, й комунікативно-діяльнісного критеріїв окремо для кожного з рівнів сформованості – високого, достатнього, задовільного і низького (табл. 2.2.4).

Розподіл старших дошкільників за рівнями сформованості комунікативних умінь у цілому (табл. 2.2.4.) показує, що переважна більшість досліджуваних дошкільників (46,7% в ЕГ і 47,3% у КГ) мають задовільний рівень сформованості комунікативних умінь. Достатній (23,7% в ЕГ, 24,5% у КГ) і низький (20,4% в ЕГ, 21,1% у КГ) рівні сформованості зафіксовано приблизно в однакової кількості дітей. На високому рівні сформованості комунікативних умінь перебуває лише 8,4% дітей в ЕГ та 7,7% у КГ.

Таблиця 2.2.4

Розподіл старших дошкільників за рівнями сформованості комунікативних умінь (%) за окремими критеріями й у цілому

на етапі констатації

Критерії	Рівні сформованості
	Високий		Достатній			Задовільний			Низький
	КГ	ЕГ		КГ	ЕГ		КГ	ЕГ		КГ	ЕГ
Когнітивно-ігровий	5,3	6,1		21,6	20,8		52,3	52,0		20,8	21,1
Емоційно-виразний	8,5	9,6		26,9	22,9		48,3	51,7		16,3	15,7
Комунікативно-діяльнісний	9,3	9,6		25,0	27,5		39,5	38,4		26,1	24,5
Комунікативні вміння в цілому	7,7	8,4		24,5	23,7		46,7	47,3		21,1	20,4

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 20

скачати

Комунікативно-діяльнісний