«вплив музично-ігрової діяльності на удосконалення міжособистісного спілкування дітей старшого дошкільного віку» сторінка 3

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 20

Ім'я файлу: « ВПЛИВ МУЗИЧНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УДОСКОНАЛЕННЯ МІЖОСОБИСТІС
Розширення: docx
Розмір: 614кб.
Дата: 22.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
«Запобіжні заходи затримання особи Курсак.doc
0_практика.docx

На підставі аналізу кількісних даних, отриманих старшими дошкільниками за всіма показниками когнітивно-ігрового критерію, були визначені рівні їх сформованості. Як видно з таблиці, високий рівень сформованості показника «Знання сюжету гри, вміння пояснити, самостійно організувати й провести її» зафіксовано у 4,0% дітей КГ і 4,8% ЕГ, достатній – у 20,0% дітей КГ і 21,6%, задовільний – у 52,8% дітей КГ і 51,2% ЕГ, низький – у 23,2% дітей КГ і 22,4% ЕГ.

При виконанні завдання «Подорож до країни ігор» не всі діти змогли розкрити сюжет названих ними улюблених ігор. Так, правильно і повно відтворили сюжет тільки 40,0% дітей. Більше чверті досліджуваних 25,6% допускали помилки під час відтворення тексту. Найважче дітям було правильно пояснити хід гри. Лише окремі діти пояснювали хід улюбленої гри (4,8%), правила гри (5,6%), показали ігрові дії (8,0%). Частина дітей (28,0%) взагалі відмовилася пояснити гру. Їхня відповідь була «я не знаю, як». Зазначимо, що тільки 4,8% дітей змогли самостійно організувати улюблену гру.

Кількісні дані щодо показника «творче відображення реальних і казкових ситуацій спілкування» (таблиця 2.2.1) свідчать, що 8,0% досліджуваних у КГ і 8,8% у ЕГ мають його високий рівень сформованості, 25,6% у КГ і 23,2% у ЕГ – достатній, 52,8% у КГ і 54,4% у ЕГ– задовільний, по 13,6% у КГ і в ЕГ – низький.

Аналіз процесу і результатів виконання дітьми завдання «Оживи реальну та казкову ситуацію» показує, що старші дошкільники лише певною мірою вміють творчо відтворювати добре знайомий сюжет казки чи оповідання. Близько до першоджерела (тексту казки чи оповідання) переказували 61,6% дітей КГ і 60,0% ЕГ. Достатню кількість ігрових дій було відзначено у 29,6% дітей КГ і 31,2% ЕГ. Лише окремим дітям вдавалося самостійно творчо відтворити сюжет літературного твору, як це потрібно для гри-драматизації. Таких дітей було 12,8% в КГ і 12,0% у ЕГ. З’ясувалося, що самостійно організувати, пояснити, розподілити ролі і розіграти текст гри змогли лише 8,8% дітей КГ і 10,4% ЕГ. З допомогою вихователя, з його підказкою організували гру-інсценізацію – 78,4% дошкільників КГ і 80,0% ЕГ. 12,0% дітей КГ і 12,8% у ЕГ не змогли розіграти сюжет знайомих художніх творів навіть із допомогою вихователя, вони просто переказували знайомий текст.

Аналіз кількісних результатів щодо показника «використання дітьми формул мовленнєвого етикету під час спілкування у грі» (таблиця 3.2.1) показує, що високий рівень його сформованості зафіксовано у 4,0% досліджуваних КГ і ЕГ, достатній – у 19,0% досліджуваних КГ і 18,0% ЕГ, задовільний – у 51,0% дітей у КГ і 50,0% в ЕГ, низький – у 26,0% у КГ і 27,0% в ЕГ. У процесі виконання завдання «Грайлик на гостинах у дітей» нами було записано і проаналізовано 1000 діалогічних єдностей під час спілкування дітей у грі. Як з’ясувалося, найчастіше (84,0% дошкільників КГ і 80,0% ЕГ) діти вживали такі формули привітання, як «добрий день», «здраствуй», «привіт», а прощання – «до побачення», «бувай» (52,0% у КГ і 55,2% в ЕГ). Ввічливі формули прохання «будь-ласка», «я тебе дуже прошу» було відзначено в діалогах 40,0% дітей КГ і 44,0% ЕГ; вибачення – у 36,0% дітей КГ і 33,6% ЕГ. Значно менше дітей використовували формули мовленнєвого етикету в ситуаціях «знайомство» (по 24,0% в ЕГ і КГ) і запрошення (17,6% у КГ і 20,0% в ЕГ), рідше діти вживали формули мовленнєвого етикету щодо компліменту товаришам (5,6% у КГ і 4,0% в ЕГ).

Підрахунок інтеґрованого показника за когнітивно-ігровим критерієм відбувався шляхом знаходження середнього арифметичного за кожним з показників відповідно до рівнів сформованості комунікативних умінь. Як видно з табл. 2.2.1, високого рівня сформованості комунікативних умінь за когнітивно-ігровим критерієм досягли лише 5,3% старших дошкільників у КГ і 6,1%  в ЕГ. Тільки 21,6% дітей у КГ і 20,8% в ЕГ ми змогли віднести до достатнього рівня сформованості. Переважна більшість дітей показала задовільний рівень сформованості – 52,3% у КГ і 52,0% в ЕГ. Помітна частина досліджуваних опинилася на низькому рівні – 20,8% у КГ і 21,1% в ЕГ.

Якщо порівняти між собою рівні сформованості комунікативних умінь за окремими показниками, то можна помітити дещо кращий розвиток показника «творче відображення реальних і казкових ситуацій спілкування». Дітей з високим рівнем сформованості найбільше (8,0% у КГ і 8,8% в ЕГ), а з низьким – найменше (по 13,6% у КГ і ЕГ) серед решти показників. Менше сформованими можна вважати вміння дітей використовувати формули мовленнєвого етикету. За цим показником високий рівень мають лише 4,0% дітей у КГ і 4,8% в ЕГ, а низький – 25,6% у КГ і 27,2% в ЕГ, що є найгіршими результатами серед усіх трьох показників.

Здійснення аналізу кількісних даних щодо показників емоційно-виразного критерію дозволяє визначити розподіл старших дошкільників за рівнями їх сформованості (табл. 2.2.2.).

Таблиця 2.2.2

Розподіл старших дошкільників за рівнями сформованості комунікативних умінь за показниками емоційно-виразного

критерію (%) на констатувальному етапі

Показники	Рівні сформованості
	Високий		Достатній		Задовільний		Низький
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Використання вербальних (інтонаційних) засобів виразності мовлення	10,4	12,8	30,4	25,6	54,4	52,8	4,8	8,8
Використання невербальних засобів виразності (міміка, жести, поза, рухи)	8,0	7,2	23,2	17,6	51,2	58,4	17,6	16,8
Здатність розуміти засоби виразності, що використову-ють партнери у спілкуванні	7,2	8,8	27,2	25,6	39,2	44,0	26,4	21,6
Інтегрований показник	8,5	9,6	26,9	22,9	48,3	51,7	16,3	15,7

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 20

скачати

Показники