«вплив музично-ігрової діяльності на удосконалення міжособистісного спілкування дітей старшого дошкільного віку» сторінка 4

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 20

Ім'я файлу: « ВПЛИВ МУЗИЧНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УДОСКОНАЛЕННЯ МІЖОСОБИСТІС
Розширення: docx
Розмір: 614кб.
Дата: 22.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
«Запобіжні заходи затримання особи Курсак.doc
0_практика.docx

Дані таблиці свідчать, що високий рівень сформованості комунікативних умінь за показником «використання вербальних (інтонаційних) засобів виразності мовлення» властивий для 10,4% у КГ і 12,8 % в ЕГ досліджуваних, достатній рівень зафіксовано у 31,4% у КГ і 25,6% в ЕГ, задовільний – у 54,4% у КГ і у 52,8% в ЕГ, низький – у 4,8 % у КГ і 8,8% в ЕГ.

Під час виконання завдання «Допоможемо Незнайці» всі діти (100,0%) змогли відтворити розповідну інтонацію в реченнях, які їм пропонувалося скласти. Відносно легко більшість дітей (72,0% у КГ і 76,0% в ЕГ) правильно промовили речення з окличною інтонацією. Значно важчим виявилося завдання на відтворення питальної інтонації. Правильно промовили речення тільки 44,0% дітей у КГ і 48,0% в ЕГ.

Значно краще діти володіли силою голосу. Голосно промовили речення 71,2% дітей в КГ і 67,2% в ЕГ, тихо – відповідно 64,8% і 62,4%. Уміння промовити речення (вести діалог) пошепки виявили 25,6% дітей в КГ і 28,8% в ЕГ). Діти намагалися розмовляти або голосно, або тихо і сміялися, що пошепки розмовляти «у них не виходить». Найважчим для дітей виявилося завдання промовити слова в реченні з різним логічним наголосом. Це завдання виконали тільки 21,6% досліджуваних у КГ і 26,4% в ЕГ.

Підрахунок кількісних даних щодо сформованості комунікативних умінь за показником «використання невербальних засобів виразності (міміка, жести, поза, рухи)» (табл. 2.2.2.) показує, що 8,0% у КГ і 7,2% в ЕГ досліджуваних мають високий рівень їх сформованості; 23,2% у КГ і 17,6 в ЕГ – достатній; 51,2% у КГ і 58,4% в ЕГ – задовільний; 17,6% в ЕГ і 16,8% у КГ – низький.

Аналіз процесу і результатів виконання дітьми завдання «Допоможемо Незнайці порозумітися без слів» показує, що старші дошкільники зазнають значних труднощів у використанні комунікативних жестів. Так, не було виявлено жодної дитини, яка б відтворила всі запропоновані нами жести (привітання, подяку, заборону, прощання). Найбільш високий показник володіння комунікативними жестами було виявлено в умінні дітей відтворювати жест привітання (76,0% у КГ і 72,0% в ЕГ). Чверть дітей не змогли показати означений жест, діти просто розмахували руками, показували будь-який рух. 68,0% дітей у КГ і 71,2% в ЕГ змогли правильно показати жести прощання. Водночас, відзначимо, що діти, показуючи цей жест, здебільшого прощалися за допомогою рухів руки («па-па»), а 32,0% дітей у КГ і 40,0% в ЕГ йшли, не прощаючись. 56,0% дітей у КГ і 52,0% в ЕГ правильно використовували жест запрошення (запрошували Незнайку до себе, пропонували сісти на стільчик). Решта дітей (48,0% у КГ і 44,0% в ЕГ) не змогли правильно відтворити жест запрошення. Щодо жестів подяки та заборони, то нами було виявлено лише 23,2% дітей у КГ і 17,6 в ЕГ, які показали означені жести.

За результатами дослідження, описово-зображувальними жестами повною мірою володіли тільки 32,0% досліджуваних у КГ і 26,4% в ЕГ. Частково відтворили рухи 60,0% дітей у КГ і 72,0% в ЕГ. Наприклад, Незнайко зачитав лист із ситуацією «Зустріч друзів на вулиці». Діти попарно відтворювали ситуацію, користуючись лише мімікою й жестами. 8,0% дітей у КГ і 7,6 в ЕГ відмовилися від завдання, вони не змогли відтворити текст жестами.

Аналіз кількісних результатів щодо сформованості комунікативних умінь за показником «здатність розуміти засоби виразності, що використовують партнери у спілкуванні» (таблиця 2.2.2.) свідчить, що високий рівень його сформованості зафіксовано у 7,2% досліджуваних у КГ і у 8,8% в ЕГ, достатній – у 27,2% у КГ і 25,6% в ЕГ, задовільний – у 39,2% у КГ і 44,0% в ЕГ, низький – у 26,4% у КГ і 21,6% в ЕГ.

У процесі виконання завдання «Сюжетні картинки» 82,0% дітей у КГ і 76,0% в ЕГ змогли правильно зрозуміти зовнішні прояви радості, 72,0% дітей у КГ і 80,0% в ЕГ розшифрували почуття суму, 57,6% дітей у КГ і 60,0% в ЕГ правильно зрозуміли зовнішні прояви почуття гніву. Поряд з мімікою окремі вихованці враховували жести зображених на картинках дітей. Міміку страху вдалося розшифрувати 26,4% досліджуваним у КГ і 34,4% в ЕГ. І лише 19,0% дітей у КГ і 17,6 в ЕГ зрозуміли міміку подиву.

Підрахунок інтегрованого показника сформованості комунікативних умінь за емоційно-виразним критерієм відбувався шляхом знаходження середнього арифметичного за кожним з показників відповідно до рівнів їх сформованості. Дані табл. 2.2.2. засвідчують, що високого рівня сформованості комунікативних умінь досягли 8,5% старших дошкільників у КГ і 9,6% в ЕГ, на достатньому рівні виявлено 26,9% у КГ і 22,9% в ЕГ. Переважна більшість дітей показала задовільний рівень сформованості – 48,3% у КГ і 51,7% в ЕГ, а 16,3% дошкільників у КГ і 15,7% в ЕГ знаходяться на низькому рівні сформованості. Таким чином, помітна частина дітей недостатньо використовує у спілкуванні засоби емоційної виразності.

Якщо порівняти між собою рівні сформованості окремих показників емоційно-виразного критерію, то можна помітити дещо кращий розвиток показника «використання вербальних (інтонаційних) засобів виразності мовлення». Дітей з високим рівнем його сформованості найбільше (10,4% у КГ і 12,8% в ЕГ), а з низьким – найменше (4,8% у КГ і 8,8% в ЕГ).

Щодо порівняння двох інших показників (використання невербальних засобів виразності (міміка, жести, поза, рухи) і здатність розуміти засоби виразності, що використовують партнери у спілкуванні) слід зауважити їх суперечливий характер. Так, хоча дітей з високим рівнем сформованості вмінь використання невербальних засобів виразності (міміка, жести, поза, рухи) дещо менше (8,0%у КГ і 7,2% в ЕГ), ніж дітей цього рівня за показником здатність розуміти засоби виразності (7,2% у КГ і 8,8% в ЕГ), але ця різниця компенсується тим, що стосовно низького рівня спостерігається навпаки менше дітей за першим із них (17,6% у КГ і 16,8% в ЕГ).

Отже, можна вважати, що сформованість комунікативних умінь старших дошкільників за показниками використання невербальних засобів виразності (міміка, жести, поза, рухи) і здатності розуміти засоби виразності, що використовують партнери у спілкуванні, приблизно однакова.

Шляхом обчислення кількісних результатів, отриманих старшими дошкільниками за всіма показниками комунікативно-діяльнісного критерію, було визначено розподіл досліджуваних за рівнями їх сформованості (табл. 2.2.3). Високого рівня сформованості комунікативних умінь за показником «уміння будувати діалогічні єдності у мовленні» досягли 20,0% досліджуваних у КГ і 17,6% в ЕГ; достатнього – 40.0% у КГ і 45,6% в ЕГ%, задовільного – 28,8% у КГ і 25,6% в ЕГ, на низькому рівні перебуває по 11,2% дітей у КГ та в ЕГ.

Результати виконання діагностичного ігрового завдання «Подарунок на День народження» показують, що найбільша кількість діалогічних єдностей, які діти продукують, дорівнює 9 (4,0% у КГ і 4,8% в ЕГ).

Таблиця 2.2.3

Розподіл старших дошкільників за рівнями сформованості комунікативних умінь за показниками комунікативно-діяльнісного критерію (%) на констатувальному етапі

Показники	Рівні сформованості
	Високий		Достатній		Задовільний		Низький
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ		КГ	ЕГ
Уміння будувати діалогічні єдності у мовленні	20,0	17,6	40,0	45,6	28,8	25,6		11,2	11,2
Уміння будувати трилог, полілог у процесі організації гри	-	4,0	20,0	17,6	37,6	44,0		42,4	34,4
Уміння використовувати у грі різні функціональні типи діалогу	8,0	7,2	15,2	19,2	52,0	45,6		24,8	28,0
Інтегрований показник	9,3	9,6	25,0	27,5	39,5	38,4		26,1	24,5

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 20

скачати