Ім'я файлу: « ВПЛИВ МУЗИЧНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УДОСКОНАЛЕННЯ МІЖОСОБИСТІС
Розширення: docx
Розмір: 614кб.
Дата: 22.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
«Запобіжні заходи затримання особи Курсак.doc
0_практика.docx
Розширення: docx
Розмір: 614кб.
Дата: 22.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
«Запобіжні заходи затримання особи Курсак.doc
0_практика.docx
Умовні позначення: *** – відмінності значущі при вірогідності помилки, що не перевищує 0,001%.
Дітей ЕГ з високим рівнем здатності розуміти засоби виразності 19,2%, а у КГ лише 8,8%. Достатнім рівнем володіє 56,8% дітей ЕГ і 25,6% дітей КГ. Із задовільним рівнем 20,0% дітей ЕГ і 44,0% дітей КГ. Відмінності у прикінцевому розподілі дітей в ЕГ і КГ за емоційно-виразним критерієм комунікативних умінь є статистично вагомими на 0,001% рівні значущості (табл. 2.4.4).
Усі значення χ2 критерію є більшими, ніж граничне значення χ2 критерію для мінімальної вірогідності припустимої помилки на рівні 0,001, яке дорівнює 16,27 для рівнів свободи m = 3 [199, с. 573].
Проаналізуємо результати проведеної формувальної роботи стосовно сформованості комунікативних умінь дітей за комунікативно-діяльнісним критерієм (табл. 2.4.5).
Таблиця 2.4.5
Розподіл старших дошкільників за рівнями сформованості комунікативних умінь (%) за показниками комунікативно-діяльнісного критерію на прикінцевому етапі
| Показники | Рівні сформованості | |||||||
| Високий | Достатній | Задовільний | Низький | |||||
| КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | |
| Уміння будувати діалогічні єдності у мовленні | 17,6 | 24,0 | 45,6 | 55,2 | 25,6 | 20,8 | 11,2 | - |
| Уміння будувати трилог, полілог у процесі організації гри | - | 12,0 | 17,0 | 40,8 | 43,2 | 32,0 | 39,8 | 15,2 |
| Уміння використовувати у грі різні функціональні типи діалогу | 8,0 | 16,0 | 19,2 | 37,6 | 51,2 | 28,8 | 21,6 | 17,6 |
Інтегрований показник | 8,5 | 17,3 | 27,3 | 44,5 | 40,0 | 26,1 | 24,2 | 10,9 |
Як засвідчує табл. 3.2.5, сформованість комунікативних умінь за комунікативно-діяльнісним критерієм у дітей ЕГ виявляється помітно вищою у порівнянні з дітьми КГ. Так, як бачимо, кількість дітей ЕГ на високому рівні інтегрованого показника становить 17,3% (8,5% у КГ), на достатньому 44,5% дітей (27,3% у КГ). Відповідно в ЕГ менше, ніж у КГ дітей на задовільному (26,1% дітей ЕГ і 40,0% дітей КГ) і низькому (10,9% дітей ЕГ і 24,2% дітей КГ) рівнях.
Експериментальні дані, що були одержані на прикінцевому етапі, засвідчили у дітей ЕГ суттєві зміни щодо покращення кількісної та якісної характеристики показника «вміння будувати діалогічні єдності у мовленні». Кількість дітей із високим рівнем сформованості цього показника 24,0% (12,8% у КГ), із достатнім – 55,2% (45,6% у КГ). Порівняно з КГ у ЕГ менше дітей із задовільним рівнем 20,8%, а у КГ 25,6%. Дітей ЕГ із низьким рівнем на прикінцевому етапі не виявлено, а в КГ їх 11,2%.
Відтепер у діалогах більшості дітей налічувалося від 5 до 8 діалогічних єдностей, діти самостійно будували різні за змістом та емоційно-виразним наповненням діалоги, використовуючи при цьому адекватні формули мовленнєвого етикету, мовні і немовні засоби виразності. Проілюструємо прогресивні зміни, що відбулися, прикладами. На констатувальному етапі розігрується ситуація «Подарунок до дня народження», діалог відбувається між Віталиком Б.(роль Назарка) та Сашком К. (роль Мишка)
Віталик. (Назарко.). Алло!
Сашко. (Мишко.). Алло!
Віталик. Ти йдеш на день народження до Маринки?
Сашко. Так.
Віталик. А подарунок купив?
Сашко. Так.
Віталик. Ну, тоді добре.
Діалог розігрування цієї ж ситуації на прикінцевому етапі.
Назарко (Віталик Б.) Алло! Тарасику, це ти? Доброго дня! Говорить Назар.
Мишко (Саша К.) Доброго дня, Петрику! Дуже радий тебе чути.
Назар. Я хочу запитати, чи ти йдеш на день народження до Маринки?
Мишко. Так. Обов’язково.
Назар. А ти вже придбав подарунок для Маринки?
Мишко. Ні, я ще не ходив у крамницю.
Назар. Давай разом підемо.
Мишко. З великим задоволенням.
Назар. Приходь, будь-ласка, у крамницю о 16 годині, я тебе буду чекати.
Мишко. Добре, обов’язково прийду. Там і домовимося про подарунок.
Назар. До зустрічі.
Мишко. Дякую що зателефонував.
Порівняння цих двох прикладів виявляє розвиток умінь дітей будувати діалогічні єдності. Як бачимо, діалоги дітей на констатувальному етапі були короткотривалими, містили прості типи діалогічних єдностей. Після навчання діалог став тривалим за структурою. Якщо їх кількість на етапі констатації дорівнювала в Семена Л. чотирьом, а в Арсена Б. трьом, то на прикінцевому етапі в обох дітей їх було шість. Лексичне наповнення діалогів теж зросло з 17 до 70 лексичних одиниць. Репліки стали більш поширеними і змістовними, містять значну кількість слів мовного етикету.
Удосконалення вміння дітей будувати трилог і полілог у процесі організації гри підтверджується порівнянням кількісних даних ЕГ і КГ (табл. 3.2.5). Кількість дітей на високому рівні цього показника 12,0%, а в КГ таких дітей не виявлено. На достатньому 40,8% в ЕГ і лише 17,0% у КГ. На чверть менше дітей із задовільним рівнем (32,0% в ЕГ і 43,2% у КГ), майже удвічі менше дітей ЕГ із низьким рівнем (15,0% в ЕГ і 39,8% у КГ). Проілюструємо прикладами. Трилог у ситуації «Подарунок до дня народження» на констатувальному етапі між Ванею М. (роль Назара), Ігорем Л. (роль Мишка), Женею П. (роль Дениса).
Назар (Ваня). Подаруємо Маринці іграшку.
Мишко (Ігор) Добре. А яку?
Денис (Женя) (мовчить).
Назар. Та, що у крамниці.
Мишко. Давайте рожеве слоненя.
Денис. Підемо і подивимося.
На прикінцевому етапі розігрування аналогічної ситуації виглядає наступним чином.
Назар (Ваня). Доброго дня, Мишко і Денис!
Денис (Женя). Привіт, Тарасику.
Мишко (Ігор). Скоро у Маринки буде день народження. Що ми їй подаруємо?
Назар. Подарунок має їй сподобатися.
Денис. А що б ти хотів їй подарувати? (звертається до Мишка).
Мишко. Всі дівчатка люблять іграшки, тому треба подарувати іграшку.
Назарко. Це може бути м’яка іграшка.
Денис. Так, у крамниці є багато красивих іграшок.
Мишко. А якщо ми подаруємо їй іграшковий посуд, то Маринка буде задоволена?
Назарко. Я думаю, що їй сподобається.
Денис. Отже, домовилися. Зустрінемося в крамниці і купимо набір іграшкового посуду.
Мишко. Добре. До зустрічі.
У ситуації «День народження» на етапі констатації відбувається полілог між Назарком (Діма В.), Денисом, (Андрій С.), Мишком (Арсен С.), Маринкою (Катя С.), Наталкою (Валерія Г.) та Оленкою (Евеліна С.).
Святково прибраний стіл. Маринка зустрічає гостей.
Денис. Маринко! Ми прийшли тебе привітати.
Назарко мовчки киває головою). Ось тобі подарунок.
Мишко (мовчки стоїть осторонь).
Наталка. На тобі квіти.
Оленка. Я вас теж на день народження запрошу.
Маринка. Дякую. Йдіть до столу.
На прикінцевому етапі полілог у ситуації «День народження» має вже інший зміст.
Денис (Андрій С). Добрий день, Маринко! Вітаю тебе з Днем народження. Бажаю здоров’я та успіхів.
Назарко (Максим Г.). Вітаю тебе, люба Маринко. Прийми цей скромний подарунок.
Мишко (Арсен С.) (протягує подарунок і обнімає). Дозволь і мені від душі привітати тебе. Це подарунок для тебе. Думаю, сподобається.
Наталка (Валерія Г.). Ми твої подруги від усього серця вітаємо тебе з днем народження. Дозволь піднести тобі цей букет квітів. Будь така гарна як ці квіти.
Оленка (Евеліна С.) тисне руку і дарує подарунок. Іменинниця прийми сердечні поздоровлення. Це тобі від мене на пам’ять. Будь щаслива.
Маринка (Катя С.). Сьогодні в мене радісний день! Я ніколи його не забуду. Щиро дякую всім за привітання і подарунки. Запрошую всіх до столу.
Наведені приклади свідчать, що без спеціального навчання діти не вміли будувати трилоги та полілоги, не користувалися мовними засобами виразності й формулами мовленнєвого етикету. Проведена формувальна робота призвела до того, що зросла активність всіх дітей при побудові полілогу й трилогу. Якщо на етапі констатації Назарко і Мишко взагалі не вступили у розмову, то на прикінцевому етапі вони будують досить складні репліки (Ігор Л. (роль Назарка): «Скоро у Маринки буде день народження. Що ми їй подаруємо?»; Арсен С. (роль Мишка) (протягує подарунок): «Дозволь і мені від душі поздоровити тебе. Ось мій скромний подарунок»).
У полілозі всі учасники самостійно формулювали запитання та відповідали поширеними реченнями, використовували різні типи діалогічних єдностей, невербальними засобами виразності. Були зафіксовані такі жести дітей, як стискання руки, обійми, протягування подарунка. Діти широко послуговувалися формулами мовленнєвого етикету (доброго дня, привіт, домовилися, до зустрічі, щиро дякую, щирі привітання, запрошую всіх до столу, від душі, від усього серця, вітаю, до зустрічі.). Мовлення стало більш емоційно виразним. Якщо на початку поздоровлення супроводжувалося словами «На тобі квіти. Ось тобі подарунок», то наприкінець це були вже складні мовні конструкції («Прийми мої вітання з днем народження, а також найкращі, найщиріші побажання здоров’я та успіхів»).
Порівняння «вміння використовувати у грі різні функціональні типи діалогу» дітьми ЕГ і КГ (табл. 3.2.5) виявило удвічі більшу кількість дітей ЕГ із високим рівнем сформованості цього показника (16,0% в ЕГ і 8,0% у КГ), із достатнім (37,6% і 19,2%). В ЕГ менше, ніж у КГ, дітей із задовільним (28,8% в ЕГ і 51,2 у КГ) та з низьким рівнями (17,6% в ЕГ і 21,6% у КГ).
Аналіз якісного складу використовуваних функціональних типів діалогу дітьми ЕГ також засвідчив суттєві позитивні зміни. Порівняння ходу виконання ігрового діагностичного завдання «Всезнайко на гостинах у дітей» показав, майже всі діти навчилися будувати діалоги типу «запитання-відповідь» (було 78,4% стало 96,0%). Діти, які на етапі констатації робили окремі помилки, на принкіцевому зрізі показали їх відсутність. Зросла кількість запитань, які діти ставили до зображень, простежувалася певна їх послідовність. Наприклад, діалог Саші і Даринки типу типу«запитання-відповідь» на констатувальному етапі
Саша. Кого я показую?
Даринка. Ведмедика.
Саша. Якого він кольору?
Даринка. Коричневого.
Саша. Він великий?
Даринка. Так.
Інакше виглядає їх діалог на прикінцевому етапі.
Саша. Хто зображений на картинці?
Даринка. На картинці зображений ведмідь.
Саша. Де живуть ведмеді?
Даринка. Вони живуть у лісі, зоопарку. А взимку в барлозі.
Саша. А ти знаєш, що любить їсти ведмідь?
Даринка. Він любить м’ясо, рибу, мед, малинку.
Даринка. Кого найбільше боїться ведмідь.
Саша. Хоч він і великий та боїться маленьких бджіл, щоб вони його не жалили.
Даринка. А ти знаєш, що їсть ведмідь узимку.
Саша (сміючись). Ой, він лапу свою смокче.
Даринка. Ти бачила живого ведмедя?
Саша. Так, у зоопарку.
Якщо в першому прикладі Саша ставить лише три запитання, то в другому п’ять. Діти використовують лише прості типи діалогічних єдностей типу запитання-відповідь, відповідають на запитання коротко, здебільшого одним словом, не використовуючи поширені речення. На прикінцевому етапі питання стають більш осмисленими, різноманітними, вимагають розгорнутих відповідей.
Правильною побудовою діалогічних єдностей типу повідомлення-запитання володіє 47,2%, а було 23,2%. Більше половини дітей виконувало це завдання з окремими неточностями (60,0%), а 16,8% взагалі відмовлялося. На прикінцевому етапі 17,6% дітей допускали неточності, і лише 4,0% досліджуваних відмовилися побудувати діалогічну єдність повідомлення-запитання.
У побудові діалогічних єдностей типу спонукання-повідомлення помилки на етапі констатації допустили 66,0% дітей, а тепер лише 20,0%, зовсім відмовилося 25,6%, а тепер лише 6,4%. На етапі констатації діти показували картинку, коментували її, тобто робили повідомлення, а до спонукання часто не переходили. Так, на прохання експериментатора (показує картинку «У лісі») звернутися до дітей з пропозицією, Ілля Б. сказав: «Діти збирають гриби». На прикінцевому етапі повідомлення носить вже спонукальний характер. Ілля Б. повідомляє («У лісі виросло багато грибів») і спонукає («Давайте підемо їх збирати»).
Діалог-домовленість вміли правильно будувати 57,6% дітей, а тепер це робить 82,4%. Під час констатації 12,8% дітей відмовилися від завдання, а на прикінцевому етапі таких малюків в ЕГ не було. Близько третини досліджуваних (29,6%) виконували це завдання з допомогою експериментатора, допускали помилки, робили помітні паузи. Наприклад,
«Розмова по телефону» Артема К. із Дмитриком П. (діалог-домовленість)
Артем. Алло!
Дмитрик. Я слухаю.
Артем Ти Дмитро?
Дмитрик. Так.
Артем. Пішли гратися на майданчик.
Дмитрик. Потім прийду.
Артем. До зустрічі.
Дмитрик. Я прийду.
Аналогічна ситуація на прикінцевому етапі.
Артем. Алло! Привіт! Це Дмитро?!
Дмитрик. Дякую, що зателефонував. Радий тебе чути.
Артем . Пропоную тобі погратися разом у дворі.
Дмитрик. Із задоволенням. Я полию квіти, складу свої речі і вийду.
Артем. Гаразд. Якщо можеш візьми із собою м’яч.
Дмитрик. Добре. Я тобі зателефоную, коли виходитиму з дому.
Артем. Згода. Обов’язково зателефонуй. До зустрічі.
Дмитрик. На все добре.
На етапі констатації діалог-домовленість Артема і Дмитрика виглядав досить примітивно. Фактично лише дві репліки стосувалися домовленості, а решта носили організаційний характер (хто говорить, привітання. прощання). Діти не навели жодного аргументу, а одразу погодилися на пропозицію. В другому фрагменті ми спостерігаємо, що домовленості стосується п’ять реплік дітей, вони роблять пояснення, уточнюють час, надають переконливості своїй домовленості («обов’язково зателефонуй»).
Під час констатації 28,0% дітей ЕГ правильно будували діалог-розпитування, а тепер їх стало 51,2%. Якщо неточності були допущені у 56,0% дітей, то тепер лише у 24,8%. Більшості дітей на прикінцевому етапі, на відміну від констатувального, вдалося дотриматися стилю, властивого для діалогу-розпитування і не перейти до звичайної розповіді. Проілюструємо прикладами. «Телефонна розмова» Насті К і Маші Г. (діалог-розпитування) на етапі констатації.
Настя. Алло!
Маша. Я слухаю.
Настя. Маша, ти знаєш, де приймають листи?
Маша. Я також підготувала лист із малюнком на конкурс.
Настя. Мій лист до подруги, яка живе в бабусиному селі.
«Телефонна розмова» Насті К. і Маші Г. на прикінцевому етапі.
Настя. Алло! Це Маша?
Маша. Привіт! Рада тебе чути.
Настя. Розкажи, якщо знаєш, де приймають листи?
Маша. Я написала листа і відіслала його поштою.
Настя. Де знаходиться пошта? Мені терміново потрібно відіслати листа і вітальну листівку подрузі.
Маша. Ми із братом ходили в центр міста. Там телеграф і поруч пошта.
Настя. А я зможу туди одна дістатися?
Маша. Напевне, краще попросити дорослих.
Настя. Дякую за пораду. До зустрічі.
Маша. До побачення.
У першому прикладі зміст розпитування містила лише одна репліка («Машо, ти знаєш, де приймають листи»), а в другому – шість реплік. Характерним є завершення діалогу-розпитування. В першому – зміст виглядає як розповідь, у другому – Настя дякує Юлі за надану інформацію, тобто було реалізоване призначення розпитування. Діалог-обмін враженнями на етапі констатації 16,0% дітей ЕГ побудували правильно, 62,4% допустили помилки. На прикінцевому етапі – відповідно 56,0% і 12,0% досліджуваних. Проілюструємо прикладом. Діалог-обмін враженнями Люди В. та
Влади К.
Люда. Ми з бабусею ходили на лялькову виставу «Маша і Ведмідь».
Влада. Мені мама читала таку книжку.
Люда. Мені так сподоболася Маша. Вона гарна і кмітлива.
Влада. Давай пограємось у Машу!
Як бачимо, діалог між дівчатками досить короткий і має характер повідомлення. Його зміст трансформується у пропозицію погратися. Діти намагаються якомога швидше завершити обмін враженнями й перейти до своєї улюбленої та більш зрозумілої їм гри. Не випадково на етапі констатації близько чверті досліджуваних (24,8%) не змогли побудувати діалог-обмін враженнями.
На прикінцевому етапі спостерігаються сформовані вміння дівчат будувати діалог-обмін враженнями.
На прикінцевому етапі діалог виглядає вже по-іншому.
Люда. Хочу поділитися з тобою своєю новиною. Ми з бабусею були у театрі, дивилися лялькову виставу «Маша і Ведмідь».
Влада. Тобі сподобалося?
Люда. Так. Було дуже цікаво. Уявляєш, Ведмідь такий великий, а Маша така маленька і його обхитрила. У неї така сукня гарна.
Влада. Якого кольору?
Люда. Червоного і хустинка така ж. Ой там, стільки пригод було!
Влада. Тобі не страшно було?
Люда. Ні. Ведмідь хоч і великий та дуже добрий.
Влада. Казка закінчилася добре?.
Люда. Все закінчилося добре. Зал аплодував ляльководам.
У цьому діалозі діти виразно обмінюються своїми враженнями. Характерні висловлення «поділитися з тобою своєю новиною; як тобі сподобалося? Казка закінчилася добре?», свідчать про те, що дітей цікавить думка один одного і вони вміють чути, що їм повідомляє партнер. Вони виявляють проникливість і співчуття. Лише 7,2% досліджуваних не виконали побудови діалогу-обміну враженнями. Найбільш складно на етапі констатації для дітей було побудувати діалог-обговорення. Лише 8,8% дітей в ЕГ правильно, а 9,6% частково правильно виконали завдання. Тепер ці числа відповідно 31,2% та 40,8%. Більшість старших дошкільників на етапі констатації будували одну-дві репліки означеного функціонального типу. Їх відповіді перетворюються на прості розповіді. Наприклад, діалог-обговорення Віталіни В. і Олесі М.
Віталіна. Попелюшка – гарна. Вона як принцеса.
Олеся . Мачуха зла й погана. А її доньки пихаті і недоброзичливі. Я таких боюся. Їх треба знищити.
На прикінцевому етапі обговорення має наступний вигляд.
Віталіна. Попелюшка мені дуже сподобалася. Вона добра й мила, щира й привітна. Вона все встигає зробити, що накаже їй мачуха.
Олеся. Сама б вона не встигла, це їй пташки допомагають, бо вона добра. А ще їй у всьому допомагає Хрещена.
Віталіна. Мені б також хотілося мати таку Хрещену.
Олеся. Якби у кожного була Хрещена – добра фея, то й боятися немає чого. Вона завжди і всюди охороняла б своїх похресників.
Віталіна. Можливо Мачуха не зовсім зла. Вона хотіла, щоб Попелюшка не була білоручкою, щоб усе вміла робити.
З прикладу видно, що діти висувають твердження, погоджуються з ними або заперечують («Сама б вона не встигла, це їй пташки допомагають, бо вона добра. А ще їй у всьому допомагає Хрещена»; «Мачуха не зовсім зла. Вона хотіла, щоб Попелюшка не була білоручкою, щоб усе вміла робити»). Це властиво саме для обговорення. Поява таких реплік є позитивним явищем, а особливо якщо врахувати, що діалог-обговорення найважче давався дітям.
Відмінності у прикінцевому розподілі дітей в ЕГ і КГ за комунікативно-діяльнісним критерієм комунікативних умінь є статистично вагомими на 0,001% рівні значущості (табл. 2.4.6).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 20