1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Ім'я файлу: otsinyuvannya-1-4-kl-2020.doc Розширення: doc Розмір: 1853кб. Дата: 04.11.2021 скачати Пов'язані файли: практика виробнича.docx наукова стаття.doc ТАУ.docx Соціологія Конспект лекцій.doc Технологія виробництва запечених страв з м`яса.doc bestreferat-296618.docx KR_Skvarok_2016-конвертирован.docx Kravchenko.doc 11041698_metodichka_ond_(zhukov)_broshura.docx ABC-XYZ-analysis.pdf наукова робота з фізкультури.docx методичка 23.pdf Реферат.docx Гломерулонефрит.docx bibliofond.ru_664715.rtf молодша.docx 2-1 Кримінологія.docx лес---.ru.uk.docx антиангінальні.ppt 2.5. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО (1-4 класи) Об’єктом контролю та оцінювання з образотворчого мистецтва для учнів 1 – 4х класів закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями є структурні компоненти їх навчально-практичної діяльності, а саме: Знання, обсяг яких визначений навчальною програмою з образотворчого мистецтва для 1 – 4-х класів спеціальних закладів освіти : - художньо-естетичні знання (певні елементарні художньо-естетичні уявлення і поняття; знання про форму зображувальних предметів; знання про композицію, симетрію, ритм, про просторові і тональні відношення; знання кольорів; знання матеріально-технічних та образотворчих засобів); - знання про графічні дії та послідовність їх виконання. Знання оцінюються за: усвідомленістю; правильністю; повнотою; міцністю. Пізнавальні вміння та навички. Оцінці підлягають: а) рівень оволодіння прийомами розумової діяльності: аналіз сприйманого тематичного художнього матеріалу; порівняння об'єктів, предметів за подібністю і відрізненням; виділення та узагальнення істотних ознак художнього образу; встановлення причинно-наслідкових зв'язків; асоціювання творів образотворчого мистецтва з життєвими явищами; вербалізація; б) ступінь сформованості вмінь виконувати інтелектуальні операції у процесі сприймання та репродукування художнього образу: осмислення художньо-образотворчих завдань і кінцевого результату майбутньої роботи; розуміння різного роду інструкцій; попереднє осмислення особливостей наочно сприйманого об'єкта (натури або зразка); цілеспрямованість і планування образотворчої діяльності; здійснення контролю за своєю роботою; самооцінка образотворчої діяльності та її результатів (неадекватна; адекватна, мотивується однією або декількома істотними ознаками) Практичні вміння та навички. Оцінці підлягають: а) рівень сформованості вмінь та навичок у процесі виконання художньо-образотворчих завдань: новизна умов завдання (за зразком, аналогічне, відносно нове); самостійність виконання (контроль, допомога: практична – спільне виконання дії з вчителем, показ дії; вербальна – повторний інструктаж, аналіз, пояснення завдання, запитання, підказка, вказівка; загальна – стимулювання, підтримка, схвалення, активізація уваги); прояв елементів творчості, уяви. б) рівень сформованості графічних й живописних навичок: користування матеріально-технічними засобами (правильність); уміння володіти рукою і підкоряти рух руки контролю ока (свідомість, точність, узгодженість рухів). 3. Ставлення до навчально-практичної діяльності. Ставлення оцінюється за: а) характером і силою (байдуже, недостатньо виразне позитивне, зацікавлене, виразне позитивне, творче); б) дієвістю (від споглядального (пасивного) до дієвого); в) сталістю (від епізодичного до сталого). Характеристики знань, пізнавальних і практичних навичок та вмінь, ставлення до навчально-практичної діяльності учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня покладаються в основу визначення рівнів досягнень з образотворчого мистецтва (І – початковий, ІІ – середній, ІІІ рівень – достатній) та критеріїв оцінювання навчальних досягнень, відповідних їм оцінок у балах (див. таблицю 1). Відповідно, для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня – рівнів (І – початковий, II – середній, III – достатній) та характеристики навчальних досягнень (див. таблицю 2). Враховуючи мінімальну кількість годин на предмет образотворчого мистецтва у навчальному плані (1 година на тиждень), в основу критеріїв і норм оцінювання досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку1 – 4-х класів покладено таке співвідношення оцінювання структурних компонентів навчально-практичної діяльності школярів, за якого пріоритетним є оцінка практичних умінь і навичок. Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня І рівень – початковий. Учень/ учениця під безпосереднім керівництвом учителя фрагментарно сприймає та відтворює окремі фрагменти художніх образів. Допомогу не може сприйняти одразу, потребує детального кількаразового пояснення та стимулювання діяльності. Розуміння художньо-образотворчих завдань і кінцевого результату майбутньої роботи потребує додаткового аналізу умов завдання (зразка) і планування образотворчої діяльності. Потребує постійного контролю та стимулювання діяльності з боку вчителя. В образотворчій діяльності демонструє елементарні вміння й навички. Має байдуже або слабко виразне позитивне ставлення до навчально-практичної діяльності. ІІ рівень – середній. Учень/учениця здатний емоційно відчувати та усвідомлювати більшу частину художнього тематичного матеріалу, але знання недостатньо міцні. Матеріал розуміє, може виділити окремі істотні ознаки, частково встановити причинно-наслідкові зв’язки. Виконує аналогічні художньо-образотворчі завдання, відтворює (переказує) кілька основних етапів їх виконання, здійснює контроль за своєю роботою. В окремих випадках потребує контролю та допомоги з боку вчителя. Має задовільний рівень правильності та свідомості графічних навичок. Самооцінка результатів образотворчої діяльності адекватна, мотивується одною істотною ознакою. Достатньо стале зацікавлене ставлення до навчально-практичної діяльності. ІІі рівень – достатній. Учень/учениця здатний емоційно відчувати та усвідомлювати художній тематичний матеріал у межах вимог навчальної програми. Здатний використовувати набуті знання і уміння для виконання аналогічних художньо-образотворчих завдань (з елементами творчості). Володіє прийомами розумової діяльності, вміє робити висновки. Відносно нові завдання виконує за допомогою вчителя. Контролює власну образотворчу діяльність відповідно до засвоєних структур побудови малюнка, виправляє помічені та вказані помилки. Правильно та свідомо застосовує графічні в навичок. Самооцінка результатів образотворчої діяльності адекватна, мотивується декількома істотними ознаками. Стале, виразно позитивне ставлення до навчально-практичної діяльності. Таблиця 1
Таблиця 2
Система оцінювання навчальних досягнень учнів 1 - 4-х класів спеціальних закладів загальної середньої освіти ґрунтується винятково на позитивному ставленні до кожного школяра, незалежно від його природних здібностей до образотворчої діяльності. Оцінюється не рівень недоліків, а рівень досягнень учня у порівнянні з його попередніми досягненнями. Основними видами оцінювання є тематичне (відповідно до тем навчальної програми, за якою працює вчитель) та підсумкове (наприкінці семестру і навчального року). Поточне оцінювання є не обов’язковим, а доцільним, заохочувальним. Основною одиницею оцінювання є навчальна тема. Принцип тематичності забезпечує систематичність оцінювання навчальних досягнень. Тематичному оцінюванню підлягають основні результати вивчення теми малювання з натури, тематичного малювання, декоративного малювання, бесіди про образотворче мистецтво. 2.6. МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО (1-4 класи) Предмет «Музичне мистецтво» має мету – розвивати в учнів культурознавчі процеси особистості, основи музичної компетентності, особистісно-естетичне ставлення до національного і світового мистецтва, музично-естетичні смаки. Об'єктами оцінювання учня з порушеннями інтелектуального розвитку у процесі вивчення предмету є передусім структурні компоненти його навчально-практичної та культурознавчої діяльності, а саме: 1. Змістовий компонент - техніко-виконавські та художньо-образні знання, обсяг яких визначений програмою з музичного мистецтва для спеціального навчального загальноосвітнього закладу: - елементарна обізнаність про музичне мистецтво (види діяльності, жанри, поняття, , музичні твори, творчість композиторів); - знання про вимоги до результатів навчально-музичної діяльності (виконання пісень, музичних творів, їх будову за допомогою вчителя, особливості виконання творів певних жанрів у відповідному характері; - загальні знання про засоби виконання музичних діяльностей: музично-звукові (музичні інструменти: дитячі шумові, звуковисотні); людські голоси (чоловічі, жіночі, дитячі, соло, хори); типи інструментальних оркестрів (народні, духові, симфонічні); музично-дидактичні (ноти, наочний тематичний матеріал); технічні засоби (CD-програвач, CD-диски; магнітофони, відео апаратура). - уміння адекватно сприймати на слух загальний настрій, жанр, художньо-образний зміст твору та основні засоби музичної виразності, що їх характеризують (темп, ритм, динаміка, рух мелодії). Знання оцінюються за такими характеристиками: а) повнотою; б) правильністю; в) усвідомленістю (розуміння, вербалізація; словесне відтворення (переказ змісту музичного твору, пояснення); г) самостійністю й адекватністю виконання в умовах різної міри новизни, надання допомоги (за зразком, разом з учителем, за аналогією, за інструктажем у відносно нових умовах). 2. Операційно-організаційний компонент – дії, способи дій (вміння, навички), діяльність: а) предметні (відповідно до змісту навчального предмету «Музичне мистецтво»); б) розумові (порівнювати, класифікувати, узагальнювати тощо) та загальнонавчальні (аналізувати, планувати, організовувати, контролювати процес і результати виконання завдання, діяльності в цілому; вміння користуватися підручником та іншим приладдям); в) практичні навички та вміння – виконання дій та завдань музично-естетичного характеру. При оцінці підлягають аналізу наступні характеристики дій: - правильність Також слід враховувати особливості виконання завдань, а саме: - розуміння завдання; - рівень новизни умов завдання (за зразком, аналогічне, відносно нове); - самостійність виконання (контроль, допомога: практична – разом з вчителем, показ дії, демонстрація навчального матеріалу; вербальна – повторний інструктаж, аналіз, пояснення завдання, запитання, підказка, вказівка; загальна – стимулювання, підтримка, схвалення, активізація уваги); - усвідомленість способу виконання завдання (від переказу до пояснення); - якість виконаної роботи; - цілеспрямованість, поетапність виконання тощо. 3. Емоційно-мотиваційний компонент – ставлення до навчально практичної діяльності. Ставлення оцінюються за: а) характером і силою (байдуже, недостатньо виразне, позитивне, позитивно-зацікавлене, сильно виражене позитивне); б) дієвістю (від пасивно-споглядального до активно-дієвого); в) сталістю (короткочасна, епізодична, достатньо стала, високий рівень стабільності). Зазначені характеристики змістового, операційно-організаційного та емоційно-мотиваційного компонентів учіння дитини покладено в основу визначення рівнів навчальних досягнень в учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня з навчального предмета «Музичне мистецтво» (І – початковий, II – середній, III – достатній) та характеристики навчальних досягнень із зазначенням бального оцінювання (див. таблицю 1). Відповідно, для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня – рівнів (І – початковий, II – середній, III – достатній)(див. таблицю 2). 1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13 |