Удк 376-056. 36(072) Схвалено для використання у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами комісією із спеціальної педагогіки Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти І науки України (Лист дну «імзо» №№22. сторінка 5

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 13

Ім'я файлу: otsinyuvannya-1-4-kl-2020.doc
Розширення: doc
Розмір: 1853кб.
Дата: 04.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
практика виробнича.docx
наукова стаття.doc
ТАУ.docx
Соціологія Конспект лекцій.doc
Технологія виробництва запечених страв з м`яса.doc
bestreferat-296618.docx
KR_Skvarok_2016-конвертирован.docx
Kravchenko.doc
11041698_metodichka_ond_(zhukov)_broshura.docx
ABC-XYZ-analysis.pdf
наукова робота з фізкультури.docx
методичка 23.pdf
Реферат.docx
Гломерулонефрит.docx
bibliofond.ru_664715.rtf
молодша.docx
2-1 Кримінологія.docx
лес---.ru.uk.docx
антиангінальні.ppt

Таблиця 2

Рівень	Характеристика навчальних досягнень учнів порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня
І – початковий	Аудіювання: Учень (учениця) фрагментарно звертає увагу на повідомлення, запитання, спонукання співрозмовника, байдужий до їх змісту. Допомогу у вигляді запитань, наочності, інших стимулюючих засобів не використовує. Говоріння: Учень (учениця) на запитання по змісту прослуханого чи прочитаного відповісти не може. Допомогу у вигляді запитань, наочності, інших стимулюючих засобів не використовує. До розмови байдужий, в діалог не вступає. Не здатний скласти коротке монологічне звернення. Не вміє складати репліки відповідно до запропонованої ситуації і мети спілкування. Читання: Учень (учениця) змісту прочитаного не розуміє. На запитання до змісту тексту не відповідає. Байдужий до читання. Потребує постійної допомоги і контролю вчителя. Письмо. Учень (учениця) намагається писати графічні елементи букв, їх поєднання. Гігієнічних норм не дотримується. Зразком не користується. Допомогу вчителя не сприймає. До роботи байдужий. Потребує постійного контролю, посиленої допомоги.
ІІ – середній	Аудіювання: Учень (учениця) елементарно орієнтується у змісті предмету мовлення. Реагує (звертає увагу) на репліки співрозмовника, відповідаючи лише на окремі запитання лише “так” чи “ні”. Потребує постійної підтримки та стимулювання діяльності. Говоріння: Учень (учениця) прослухане чи прочитане переказати не може; на запитання до малюнків за змістом прослуханого або прочитаного відповідає одним словом. Активності та зацікавленості в підтриманні розмови не виявляє. Потребує постійного стимулювання діяльності. Читання: Учень (учениця) зливає звуки у склади під час читання, переходить на побуквений спосіб, робить заміни букв. Значення багатьох слів та змісту речень не розуміє. До читання ставиться пасивно; потребує постійної допомоги і контролю за діяльністю з боку вчителя. Письмо: Учень (учениця) пише букви, допускаючи порушення у їх поєднанні, у розмірах, не дотримується обмежувальних ліній. Списує по буквах, допускає пропуски, перестановки. Допомогу у вигляді інструкції та зразка не сприймає. До роботи байдужий. Потребує постійного контролю, посиленої допомоги.
ІІІ – достатній	Аудіювання: Учень (учениця) будує 1-2 простих непоширених речення, зміст яких свідчить про елементарні уявлення про предмет мовлення. Відповідає, переважно повторюючи відповіді за співрозмовником. Допомогу у вигляді ілюстрацій, навідних запитань сприймає частково. Потребує постійного стимулювання діяльності. Говоріння: Учень (учениця) підтримує діалог лише зацікавленим ставленням до співрозмовника, реагуючи на репліки співрозмовника (повідомлення, запитання, спонукання), не ініціюючи розмови. Повторює відповіді за співрозмовником. Будує прості непоширені речення. Потребує постійного стимулювання діяльності. Читання: Учень (учениця) допускає заміну, перестановку окремих букв, складів. Склади зі збігом приголосних читає побуквено. Припускається багатьох помилок у вимові звуків,складів, слів. Потребує допомоги вчителя в поясненні незнайомих слів. Зміст прочитаного розуміє з допомогою вчителя. До читання байдужий, потребує постійного контролю та активізації діяльності. Письмо. Учень (учениця) допускає помилки у поєднанні букв, у їх розмірах. Плутає написання букв зі схожими елементами (м-л, ш-и, т-п та інші). Може допускати дзеркальне написання букв. Списує по буквах, допускає пропуски, перестановки, недописування. Письмо неохайне. Ставлення до роботи байдуже. Потребує спонукання і допомоги з боку вчителя.

2.2. МАТЕМАТИКА

(1-4 класи)
Предмет математика має мету – формування доступних кількісних, просторових, часових уявлень та понять, знань про величини, основи наочної геометрії; корекція та розвиток психічних процесів, пізнавальної діяльності, особистості учня; формування практичних умінь та навичок, що створюють умови інтеграції дітей з інтелектуальними порушеннями у суспільство.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється на основі врахування рівня сформованості математичних компетентностей:

- здатність розуміти роль математики у пізнанні дійсності;

- здатність користуватися математичною термінологією;

- здатність усвідомлено користуватися обчислювальними прийомами і виконувати арифметичні дії додавання, віднімання, множення, ділення;

- здатність застосовувати обчислювальні навички та досвід вимірювання величин у практичних ситуаціях;

- здатність розв’язувати прості і складені арифметичні задачі;

- здатність орієнтуватися у просторі та на площині.

Об’єктами оцінювання в учнів з інтелектуальними порушеннями є структурні компоненти їх навчальної діяльності, а саме:

1. Змістовий компонент:

- знання про об’єкти вивчення (уявлення, поняття, правила про вимоги до результату);

- про складові та послідовність виконання завдання.

Змістовий компонент характеризується відповідно до змісту навчання математики:

- нумерація чисел (усна й письмова);

- арифметичні дії (додавання, віднімання, множення, ділення);

- рівняння, нерівності;

- геометричні фігури (кут, відрізок, промінь, круг, коло, трикутник, чотирикутник, квадрат, п’ятикутник); тіла (куб, куля);

- величини (одиниці довжини – мм, см, дм, м, км; одиниці маси – г, кг, ц; одиниці об’єму – л; одиниці часу – год., хв., сек.; одиниці вартості – коп., грн.) та співвідношення між одиницями вимірювання (1см = 10 мм, 1 дм = 10 см і тощо), залежності між величинами.

Знання оцінюються за а) повнотою, б) правильністю, в) логічністю, г) усвідомленістю (розуміння, виділення головного; вербалізація: відтворення (переказ), пояснення).

При оцінці аналізу підлягають такі характеристики знань:

- повнота (від фрагментарного відтворення навчального матеріалу до відтворення матеріалу у повному обсязі);

- правильність не завжди точно та правильно відтворюється навчальний матеріал);

- усвідомленість (від розуміння в основному, переказу до вміння пояснити, виокремити головне та другорядне);

- застосування знань: адекватність, самостійність (за зразком, аналогічні, відносно нові).

2. Операційно-організаційний компонент - дії, способи дій (вміння, навички), діяльність:

- предметні (відповідно до змісту навчального предмету «Математики»);

- розумові (порівнювати, узагальнювати, класифікувати, абстрагувати) та загально навчальні (аналізувати, планувати, контролювати дії та результат виконання завдання, діяльності в цілому, вміння користуватися підручником та іншими джерелами інформації.

Уміння оцінюються за показниками:

- вміння виконувати дії, завдання в різних умовах новизни (за зразком, аналогічні, відносно нові);

- самостійність виконання завдання, надана допомога (практична – спільне виконання дії з вчителем, показ дії; вербальна – повторний інструктаж, аналіз, пояснення завдання, запитання, підказка, вказівка; загальна – стимулювання, підтримка, схвалення, активізація уваги);

- усвідомленість способу виконання завдання (розуміння, вербалізація: відтворення (переказ), пояснення);

- виправлення помилок (за допомогою вчителя, самостійно);

- правильність виконаної роботи;

- цілеспрямованість, поетапність виконання завдання (аналіз, планування, організація, практичне виконання, контроль), повнота виконання завдання.

При оцінці підлягають аналізу такі характеристики дій:

- правильність;

- швидкість (норми часу визначає вчитель).

Слід враховувати такі особливості врахування математичних завдань, зокрема:

- розуміння завдання;

- новизна умов завдання (за зразком, аналогічне, відносно нове);

- самостійність виконання (контроль, допомога: практична - спільне виконання дії з вчителем, показ дії; вербальна – повторний інструктаж, аналіз, пояснення завдання, запитання, підказка, вказівка; загальна – стимулювання, підтримка, схвалення, активізація уваги);

- усвідомленість способу виконання завдання (від переказу до пояснення);

- якість виконання роботи;

- цілеспрямованість, поетапність виконання.

3. Емоційно-мотиваційний компонент – ставлення до навчання. При оцінці підлягають аналізу такі його характеристики:

- характер і сила (байдуже, недостатньо виразне, позитивне, зацікавлене, виразно-позитивне);

- дієвість (від споглядального ( пасивного до дійового);

- сталість (від епізодичного до сталого).

Зазначені характеристики змістового, операційно-організаційного та емоційно-мотиваційного компонентів навчання дитини з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня в основу визначення рівнів навчальних досягнень (І – початковий, ІІ – середній, ІII – достатній) та критеріїв оцінювання навчальних досягнень відповідних їм оцінок (у балах) в учнів початкових класів з навчального предмету «Математика» (див. таблицю 1) та відповідно, для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня – рівнів (І – початковий, II – середній, III – достатній) (див. таблицю 2).
Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень

учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня
І рівень – початковий.

Учень (учениця) фрагментарно, неточно відтворює окремі математичні елементи, ознаки об’єкта вивчення. З допомогою вчителя виконує окремі дії, елементарні завдання. Ставлення до навчання байдуже чи слабко виразне-позитивне. Потребує контролю, допомоги та стимулювання з боку вчителя.

ІІ рівень – середній.

Учень (учениця) відтворює половину або більшу частину навчального матеріалу. Матеріал усвідомлює, може виокремити головне та другорядне, частково чи з допомогою вчителя пояснити. Здатний за зразком застосовувати набуті знання, окремі дії, прості завдання, відтворити спосіб виконання завдання.

Ставлення до навчання позитивне, але недостатньо виразне, дійове та стале. Потребує контролю, допомоги та стимулювання діяльності щодо виконання математичного завдання.

ІІІ рівень – достатній.

Учень (учениця) повно відтворює математичний матеріал, визначений навчальною програмою. Матеріал розуміє, усвідомлює, може виокремити головне та другорядне, пояснити. Вміє самостійно розв’язувати приклади і задачі, складає приклади і задачі за зразком або з допомогою вчителя.

Зацікавлене, виразно позитивне ставлення до навчання. Достатньо володіє математичною мовою.
Таблиця 1

Рівень	Бал	Характеристика навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня
І – початковий	1	Учень (учениця) володіє елементарними уміннями на рівні копіювання зразка способу дій. Дії переважно пасивного характеру. Ставлення до навчання байдуже. Потребує повної підтримки та супроводу з боку вчителя.
	2	За повної підтримки вчителя, спільно з ним учень (учениця) розв’язує найпростіші задачі та приклади на конкретному матеріалі в межах навчальної програми. Розпізнає числа, які одержують при лічбі та вимірюванні однією одиницею. Потребує постійного контролю та стимулювання. Ставлення до навчання байдуже, поведінка ситуативна.
	3	Учень (учениця) за допомогою вчителя фрагментарно відтворює незначний обсяг навчального матеріалу. За словесною інструкцією, зразком і допомогою вчителя учень (учениця) розв’язує найпростіші (окремі) приклади і задачі без переходу через розряд. Ставлення до навчання байдуже або недостатньо позитивне. Потребує постійного контролю, значної допомоги та стимулювання з боку вчителя.
ІІ – середній	4	Учень (учениця) з використанням наочності відтворює (не завжди точно) навчальний матеріал до чверті обсягу. Матеріал частково розуміє, пояснити спосіб розв’язку, виділити суттєве та другорядне не може. За наслідуванням і словесною інструкцією епізодично виконує прості завдання математичного змісту. Використовує вивчені математичні знаки, записує приклади, розв’язує приклади без переходу через розряд з допомогою вчителя, розв’язує прості арифметичні задачі з допомогою вчителя та з опорою на ілюстративний матеріал, схеми. Виконує геометричні завдання з допомогою вчителя. Ставлення до навчання недостатньо позитивне. Потребує стимулювання постійної активізації, контролю.
	5	Учень (учениця) відтворює (не завжди точно) навчальний матеріал до половини обсягу. Здатний виконувати за зразком окремі дії та прості математичні завдання, застосовувати набуті знання. З допомогою вчителя використовує склад числа, назви компонентів арифметичних дій, виконує за зразком та допомогою арифметичні дії, розв’язує прості арифметичні задачі, має уявлення про одиниці вимірювання довжини, вартості, геометричні завдання виконує за зразком. Ставлення до навчання позитивне, але недостатньо виразне. Потребує стимулювання активізації та контролю.
	6	Учень (учениця) в основному правильно відтворює половину та більшу частину обсягу навчального матеріалу. За незначної допомоги вчителя застосовує наявні уміння та навички в процесі виконання математичних завдань. Розв’язує прості арифметичні задачі на знаходження результату дії, виконує обчислення без переходу через розряд, завдання геометричного характеру з допомогою вчителя. Частково володіє математичною термінологією. Потребує контролю та стимулювання з боку вчителя. Демонструє позитивне, але недостатньо виразне ставлення до навчання. Потребує допомоги вчителя за ситуацією
ІІІ – достатній	7	Учень (учениця) відтворює більшу частину обсягу навчальної програми. Матеріал здебільшого усвідомлює. За допомогою вчителя може пояснити свою відповідь. За вказівкою (інструкцією) вчителя здатний(а) самостійно, за допомогою алгоритму, але не завжди правильно виконати прості завдання, елементарно переказати спосіб виконання математичного завдання. За допомогою вчителя розв’язує задачі, передбачені програмою, називає. Читає і порівнює числа, отримані при вимірюванні. Виконує геометричні завдання в межах теми з частковою допомогою вчителя. Виправляє помилки, на які вказує вчитель після додаткового опрацювання виконання математичного завдання з опорою на алгоритм. Потребує стимулювання вчителя за ситуацією.
	8	Учень (учениця) в основному правильно відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Математичний матеріал розуміє. За допомогою вчителя аналізує розв’язок прикладів та складених арифметичних задач (практичних завдань), передбачених програмою. Демонструє зацікавлене ставлення до навчання. Потребує стимулювання вчителя за ситуацією.
	9	Учень (учениця) в основному правильно і повно відтворює знання в програмовому обсязі, елементарно пояснює і під контролем вчителя аналізує розв’язування задач і прикладів. Самостійно виконує завдання в аналогічних ситуаціях. Розв’язує без грубих помилок арифметичні задачі, приклади в межах програми. Володіє математичною термінологією. Демонструє зацікавлене позитивне ставлення до навчання. Потребує схвалення та підтримки вчителя за ситуацією.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 13

скачати