1   2   3   4
Ім'я файлу: методичка 23.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 821кб.
Дата: 28.02.2023
скачати
Пов'язані файли:
практика виробнича.docx
наукова стаття.doc
ТАУ.docx
Соціологія Конспект лекцій.doc
Технологія виробництва запечених страв з м`яса.doc
otsinyuvannya-1-4-kl-2020.doc
bestreferat-296618.docx
KR_Skvarok_2016-конвертирован.docx
Kravchenko.doc
11041698_metodichka_ond_(zhukov)_broshura.docx
ABC-XYZ-analysis.pdf
наукова робота з фізкультури.docx
Реферат.docx
Гломерулонефрит.docx
bibliofond.ru_664715.rtf
молодша.docx
2-1 Кримінологія.docx
лес---.ru.uk.docx
антиангінальні.ppt

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Херсонський державний університет Факультет фізичного виховання та спорту Кафедра теорії та методики фізичного виховання
Фізичні навантаження і оздоровчий ефект у процесі занять
фізичною культурою
Кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти бакалавр
Виконала: студентка 4 курсу 14-411 групи
Спеціальності:
014.11
Середня освіта
(Фізична культура.
Спеціалізація: основи здоров’я та методика фізкультурно-оздоровчої роботи
Освітньо-професійної програми:
Середня освіта (Фізична культура)
Яхутіна Даря Вікторівна
Керівник: кандидатка педагогічних наук, доцентка Коваль В.Ю. Рецензент вчителька фізичної культури школи № 57 Щербина С.І. Херсон – 2021

2
ЗМІСТ ВСТУП.
3
РОЗДІЛ 1. Фізичні навантаження і оздоровчий ефект в процесі занять фізичною культурою ………………………………………..…….
6 1.1.
Фізичне навантаження та структура уроків фізичної культури………………………………………………………………...
6 1.2.
Оздоровчий ефект в процесі занять фізичною культурою та сучасний стан фізичного виховання в школі……………...…………
10 1.3 Фізична активність та її вплив на здоров'я, типи навантажень що потрібні щотижня…………………………………………………..
14
РОЗДІЛ 2. Нормування фізичних навантажень у процесі
оздоровчих занять фізичною культурою 2.1.
Основи вікової періодизації фізичного навантаження………
18 2.2.
Періодизація загального обсягу фізичного навантаження…..
20 2.3.
Загальні основи побудови оздоровчого заняття фізичною культурою.
25
РОЗДІЛ 3. Реалізація принципу оздоровчої спрямованості в
практиці фізичного виховання …………………………………………..
28 3.1. Помилки при побудові оздоровчого заняття фізичною культурою.
3.2. Методичні рекомендації для досягнення оздоровчого ефекту у процесі занять фізичною культурою ………………………………….
ВИСНОВКИ…………………………………………………...…..…………. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
……………………….…………
28 31 37 39

3
ВСТУП
Актуальність теми. Однією з першочергових проблем нашого буття є питання здоров'я нації. Важливу роль у її розв'язанні відіграє фізичне виховання, фізична культура, режим відпочинку та навантаження – яке водночас є важливим засобом формування особистості соціально активної
індивідуальності [13, 17, 22, 33]. У законі України Про фізичну культуру та спорт, на сучасному етапі розвитку суспільства звертається увага на фізичні навантаження і їх оздоровчий ефект в процесі занять фізичною культурою.
Кожній людині вкрай необхідна конкретна кількість рухової активності, збалансованої різноманітної їжі, режиму сну та відпочинку.
Дитина безперервно перебуває в русі, розвивається та удосконалює свої життєві функції. Для дитини вкрай необхідні рухи для розвитку точно так само як і повітря і сон і їжа. На привеликий жаль з віком рухові інстинкти вичерпуються і згасають, а самосвідомість не завжди спонукає нас до забезпечення організму та життєвої збалансованості. Важливо знати те, що не тільки надмірність веде до порушення рівноваги в функціональних системах організму, ай брак рухової активності, режиму відпочинку і навантаження. Не буде добробуту, коли немає рівноваги. В Україні об’єктивно склалися такі соціально-економічні умови, які призвели до погіршення стану здоров’я дітей різного віку, зменшилось навантаження на всі м’язові групи, сформувалась звичка негативного їхнього ставлення до основних принципів здорового способу життя, шкала рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості дітей досягає майже нулю.
Зазначимо, що при надмірному нервово-емоційному збудженні – для нормалізації нервової діяльності наша рухова активність і фізична робота найбільш сприятливі.
Актуальність проблеми відновлення функціонального стану підростаючого покоління фізичними навантаженнями і їх оздоровчим ефектом в процесі занять фізичною культурою. Варто зазначити, що в

4 процесі занять фізичною культурою та спортом на сьогодні є значна проблема у зв'язку із ускладненнями як в соціальному так і в медичному плані, що обумовлено значним погіршенням психічного і фізичного здоров'я, особливо дітей і підлітків в Україні за останні роки, а також підвищення рівня їх соціальної дезадаптації.
Серед основних причин відзначають недостатні умови для занять фізичною культурою, відсутність бажання, відсутність культури ведення здорового способу життя, високий рівень захворюваності дітей. Для того щоб організм був у оптимальному стані, необхідна рухова активність і певному осязі. Норма рухової активності кожної людини вираховується індивідуально і на сучасному етапі є дуже актуальною проблемою фізкультурно-оздоровчих занять. Варто запевнити, що соціально-економічні, фізіологічні та культурні фактори відіграють у цьому важливу роль. Індивідуальний обсяг рухової активності залежить від способу життя, віку, статі, рівня фізичної підготовленості, способу життя
[29]. У наукових роботах заняття фізичними вправами розглядаються як засоби оптимізації фізичного виховання школярів [9, 33,37].
Взагалі у дослідженнях застосовуються прийоми оздоровчої спрямованості фізичного виховання, вимоги до дозування фізичних навантажень, пропонуються орієнтовні програми для занять фізичними вправами [12,31,41]. Алена жаль технологія дозування фізичних навантажень для занять фізичними вправами учнів майже не розроблена.
Об’єкт дослідження – процес занять фізичною культурою старшокласників. Предмет дослідження
. Визначення впливу фізичного навантаження і оздоровчого ефекту в процесі занять фізичною культурою. Мета дослідження.
Полягає в розробці дозування фізичних навантажень для досягнення оздоровчого ефекту під час занять фізкультурно оздоровчими вправами.

5
Відповідно до обєкта, предмета та мети дослідження нами були сформульовані наступні завдання:
1.
Проаналізувати науково-методичну літературу стосовно теоретичних особливостей дозування фізичних навантажень для досягненя оздоровчого ефекту в процесі занять фізичною культурою.
2.
Під час педагогічного спостереження проаналізувати дозування фізичного навантаження та оздоровчого ефекту в процесі занять фізичною культурою.
3.
Розробити методичні рекомендації щодо особливостей дозування фізичного навантаження та оздоровчого ефекту в процесі занять фізичною культурою. Для вирішення поставлених завдань використовувались наступні методи дослідження: аналіз літературних джерел, педагогічне спостереження. Для розв’язання даної проблеми нами були використані такі методи дослідження:
1) аналітичний огляд літературних джерел;
2) метод педагогічного спостереження;
Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних літературних джерел. Матеріали викладені на 43 сторінках друкованого тексту. У кваліфікаційній роботі використано 45 літературних та інформаційних джерела.

6
РОЗДІЛ 1
ФІЗИЧНІ НАВАНТАЖЕННЯ І ОЗДОРОВЧИЙ ЕФЕКТ В ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ
1.1. Фізичні навантаження та структура уроків фізичної
культури На сьогоднішній день в Україні система фізичного виховання, фізичної культури і спорту перебуває у кризовому стані і не може задовольнити потреб населення. Така ситуація викликає необхідність у зміні програмних підходів та визначенні пріоритетних напрямків фізичного виховання населення. У 1998 р. в Україні було прийнято державну програму “Фізичне виховання – здоров'я нації”. На відміну від попередніх програм, основна ідея
її – реформа системи фізичного виховання. Реалізація цієї ідеї в загальноосвітніх закладах здійснюється через навчальні програми з фізичної культури, що регламентують зміст та кількість занять, нормативні вимоги до учнів [12]. Зароки програма занала суттєвих змін та уточнень – але втілення в життя чітких норм щодо змісту та кількості занять, дозування навантаження, оздоровчих нормативних вимог від фізичних вправ так і не здійснилось.
Авторські програми, на нашу думку, повинні складатися з урахуванням регіональних особливостей, екологічних факторів, національних трад ицій, індивідуальних особливостей учнів – враховуючи той фактор, що в двадцять першому столітті захворюваність дітей дуже висока, необхідність оздоровлення знаходиться на першому місці. Зроблений нами аналіз базових програм з фізичного виховання в школі за останні роки показав, що, не зважаючи на окремі зміни, основна їх концепція залишилася старою. Цільова спрямованість програм з фізичного виховання в школі полягає в підготовці до складання нормативів державних тестів, про

7 вирішення оздоровчих і виховних задач в авторських програмах згадуються частково [3].
Ознайомившись детальніше з літературою, ми можемо стверджувати, що на основі комплексного підходу до формування розумових та фізичних якостей особистості складаються програми з фізичного виховання, вони повинні звертати увагу на психологічну підготовку та фізичну підготовку до активного життя і професійної діяльності на принципах індивідуального підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, за допомогою широкого використання різноманітних засобів і форм фізичного удосконалення та безперервності цього процесу.
Умови життя сучасного підростаючого покоління сьогодні достатньо суперечливі – зростання агресивності молоді, безробіття серед молоді, нормативна дезорієнтація, вживання алкоголю, тютюну, наркотиків
(кількість неповнолітніх, що вживають наркотики на 60 % збільшилась); злочинність неповнолітніх
(підвищилась кількість неповнолітніх, притягнутих до кримінальної відповідальності ) [6]. Активна участь у фізкультурно-оздоровчій та спортивно-оздоровчій діяльності може знизити вплив багатьох цих потенційних джерел небезпеки. Система фізичного виховання в нашій державі знаходиться на низькому рівні: констатується різке погіршення стану здоров’я, показники фізичної підготовленості підростаючого покоління. Ми вважаємо, що такий стан пов’язаний з економічною кризою у країні, недооцінкою у навчальних закладах соціальної, оздоровчої та виховної ролі фізичної культури і спорту, знеціненням соціального престижу здоров’я, фізичної культури і спорту, відставанням від сучасних вимог усіх ланок підготовки і перепідготовки фізкультурних кадрів, залишковим принципом фінансування [38, 41, 45].
Однак більш повний аналіз свідчить, що криза в системі фізичного виховання викликана також і рядом суб’єктивних чинників, які сформувались усередині самої системи і розв’язання котрих носить

8 теоретичний та організаційний характер і не потребує значних матеріальних затрат.
Відсутність необхідного рівня фізичної активності у населення країни є одним із факторів, які впливають на рівень тривалості життя і викликаючи високий відсоток смертності від різноманітних хвороб, зокрема це – серцево- судинних захворювань і хвороб органів дихання. Тільки від 5-10,5 % жителів країни, в залежності від регіонів проживання, систематично займаються фізичною культурою і спортом, що позитивно відбивається на їх здоров’ї.
Серед проблем, що гальмують становлення національної системи фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах, як основного провідника фізичної культури в побут школярів, є відсутність чіткого усвідомлення основної мети її функціонування практичними працівниками.
Недостатня увага розвитку спорту приділяється системі освіти. Майже 56,5% загальноосвітніх учбових закладів країни мають типові спортивні зали і
14,9% пристосувальні спортивні поміщення. Об’єм учбових фізкультурних занять в організаціях середньої і загальної професійної освіти в 3-4 рази нижче науково обґрунтованих нормативів. Для досягнення науково обґрунтованого, запланованого рівня рухової активності слід забезпечити процес спортивним інвентарем і обладнанням та запровадити обов’язковий третій урок фізичної культури на тиждень в загальноосвітніх учбових закладах. Стан матеріально-технічної бази фізичної культури і спорту в країні на сьогоднішній день не задовольняє потреб населення в заняттях фізичними вправами, не вистачає спеціалістів фізичної культури. Школяр насамперед повинен розуміти – свідомо виконувати рекомендовану дозу навантаження
[18].
Проте в загальноосвітніх школах теоретичні відомості спеціально не викладаються, тобто немає в шкільному розкладі академічного уроку
(лекційного або ж інструктивно-методичного) з фізичної культури. А на практичних уроках вчителі зводять теоретичні знання дітей до вивчення

9 техніки виконання елементів легкоатлетичних, гімнастичних, ігрових вправ і правил техніки безпеки на уроках. У середньому, на оволодіння теоретичними знаннями відводиться до 5 хвилин при 45 хвилинному уроці, що становить 11,% часу від загальної тривалості уроку. Виходячи з теоретико-методичних основ фізичної культури – на практиці уроки фізичної культури в школі, спрямовані тільки на фізичний розвиток учня, ігноруючи при цьому теоретичну підготовку як форму суттєвого впливу на свідомість, що є не менш важливо.
Фізична культура дітей здійснюється в процесі нерегламентованої рухової активності та загальноприйнятих форм занять фізичною культурою в школі (уроки, змагання, спортивні секції тощо). Практично ці форми не забезпечують необхідного тренувального ефекту, розвитку рухових якостей та рухову активність дитини вцілому.
Фізичне навантаження є головним фактором впливу на розвиток фізичних якостей. Під фізичним навантаженням розуміється міра впливу на людський організм рухової активності, під час якої спостерігається підвищення функціональних можливостtq організму [20].
Енергозабезпечення життєдіяльності організму школяра викликає перехід в режим від виконання фізичних вправ на вищий, ніж у стані спокою. Збільшується обмін речовин під час стану фізичної активності та станом спокою. За показниками ЧСС, інтенсивністю потовиділення, за частотою та глибиною дихання, при погіршеній координації рухів та ступені почервоніння, хвилинному та ударному об'ємів серця ми можемо визначити величину фізичного навантаження. Перелічені фактори вказують на внутрішнє навантаження.
Інтенсивність навантаження — це зовнішній бік навантаження, являє собою кількість виконаної роботи за одиницю часу, тобто сила дії конкретної вправи на організм.

10
Тривалістю роботи та загальною кількістю виконаних на занятті вправ визначається обсяг навантаження: кількість повторень, загальна маса піднятого вантажу і т.п.
Досягнути оздоровчого ефекту при заняттях фізичними вправами можна лише за умови чіткого дозування навантаження, необхідно забезпечити такий його обсяг і інтенсивність, які дадуть найкращий ефект.
1.2. Оздоровчий ефект в процесі занять фізичною культурою та
сучасний стан фізичного виховання в школі
Ще з малечку нас вчили, що з раннього віку фізична культура повинна входити в життя людини і займатись нею слід до старості, для оздоровлення та підтримки життєвих сил організму. При цьому ми, як майбутні фахівці з фізичної культури повинні враховувати вибір ступеню навантажень на організм кожної людини. Перенавантаження на молодий організм може заподіяти шкоди так само як і дефіцит рухової активності. Коли з’явились пристрої, що полегшують трудову діяльність (телефон, технічне устаткування, планшет, комп'ютер) швидко скоротилася й рухова активність як школярів так і дорослих. На привеликий жальце приводить до зниження функціональних можливостей організму, а також до захворювань різного характеру.
Оздоровчою фізичною культурою необхідно займатись і при розумовій роботі, і при фізичній – зміцнювати організм, дотримуватись рухового режиму, щоб уникнути неузгодженості діяльності окремих систем організму, не призвести до зниження імунітету і погіршенню обміну речовин [42].
Шкільна програма, зокрема урок Фізичної культури на організм чинить профілактичний і оздоровчий ефект, що є надзвичайно важливим, враховуючи, те що на сьогоднішній день дітей з різними захворюваннями постійно більшає.

11 За ступенем впливу на організм усі види фізичної культури
(використовуючи вправи оздоровчого характеру і враховуючи структуру рухів) можна розділити на дві великі групи: циклічного й ациклічного характеру [21].
Вправи циклічні –постійне повторення того самого акту закінченого рухового циклу. Належать до них – ходьба на лижах, звичайна ходьба, їзда не велосипеді, біг, плавання, веслування. Змінна структура у виконанні в ациклічних вправах – стрибки, гімнастичні і силові вправи, метання,
єдиноборства, спортивні ігри.
Від ациклічних вправ залежить підвищення сили м'язів, гнучкість і рухливість у суглобах, функціонування опорно-рухового апарата, швидкості реакції, лабільність нервово-м'язового апарата. Ациклічні вправи використовуються у гімнастиці, на заняттях в групах здоров'я і від час загальної фізичної підготовки. Варто лише не забувати, що підвищити життєздатність, показники біологічного віку організму, аеробні можливості і рівень витривалості можна лише під час занять фізичною культурою.
Виконання оздоровчих фізичних вправ позитивно впливає на всі ланки рухового апарату, слугує підвищенню мінералізації кісткової тканини і кількості вмісту кальцію в організмі, що перешкоджає розвитку остеопорозу і дегенеративних змін, пов'язаних з віком і гіподинамією. Кровообіг покращується – приплив лімфи до суглобових хрящів і міжхребцевих дисків свідчать про позитивний вплив на організм людини занять оздоровчими фізичними вправами.
Підвищення стійкості організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища відіграє велику роль, до числа таких відносять: радіації, стресові ситуації, травми, висока і низька температура, гіпоксії. При підвищені імунітету за допомогою фізичних вправ та досягнення оздоровчого ефекту – підвищується і стійкість до простудних захворювань.
Проте, отримати і негативний ефект при заняттях масовою фізичною культурою з надмірним збільшенням навантаження також можливо.

12
Ефект оздоровчого характеру при тренуванні на пряму пов'язаний з підвищенням організму його функціональних можливостей центральної- нервової системи та серцево-судинної системи. Серце переходить в економну роботу і в стані спокою резервні можливості апарату кровообігу покращує діяльності. На уроках фізичної культури один з найважливіших ефектів – ураження частоти серцевих скорочень, що слугує проявом економної серцевої діяльності, внаслідок чого нижча потреби міокарда в кисні спокої
(брадикардія). Коли виконуємо стандартні вправи та стандартне навантаження на велоергометрі, чи будь-якому іншому тренажері – обсяг коронарного кровотоку майже в 2 рази менше, ніж у нетренованих, такий ефект спостерігається відповідно в 2 рази менше.Такий вид навантаження позитивно впливає на організм школяра.
Інтенсивність та величину навантаження можна регулювати, змінюючи
[20]:
- величину додаткового обтяження;
- швидкість пересування;
- величину прискорення;
- під час виконання конкретної вправи величину напруження;
- координаційну складність вправ;
- амплітуду рухів (чим більша амплітуда, тим більша інтенсивність навантаження);
- опір навколишнього середовища (вітер, рельєф місцевості, течія води
- темп виконання вправ, кількість їх повторень за одиницю часу
- психічну напруженість під час виконання вправи.
Враховуючи той факт, що інтенсивність знаходиться у впливовій зоні на нижній межі то відповідний вплив на організм менший та повільніше здійснюється. Якщо вплив та оздоровлення високої інтенсивності результат

13 відносно швидкий і приріст рухових якостей також, але досягнуті адаптації не такі стабільні.
Слід врахувати, що між обсягом та інтенсивністю навантаження існує обернено-пропорційний зв'язок. Дитина скоріше втомиться коли сила впливу високоінтенсивної вправи на організм вища, тому дитина буде змушена припинити її виконання. Нажаль причиною поєднання максимального за
інтенсивністю зусилля з великим обсягом роботи є швидке втомлення [9]. Для того, щоб інтенсивність та обсяг тренувального навантаження набули резонансу та досягали оздоровчого ефекту слід дотримуватись мети під час виконання тієї чи іншої вправа та враховувати рівень фізичної підготовленості та вікові і статеві особливості тих, хто займається. Обсяг фізичного навантаження повинен бути корисним та мати відповідну
інтенсивність. Вплив одного й того ж комплексу вправ тривалий час, його одноманітне навантаження, блокує стимуляцію підвищення результатів і вдосконалення функціональних систем організму, у цьому випадку постійне підвищення фізичного навантаження вкрай необхідне. Для оздоровлення та підвищення функціональних можливостей організму необхідні не тільки навантаження, ай добрий відпочинок.
Суттєва умова успішного тренування – систематичне чергування навантаження й відпочинку. На початковому етапі самостійних занять не слід займатися підряд три-чотири дні, виконувати занадто великий обсяг навантажень [41].
Вважається, що для того, щоб отримати бажані результати, оздоровити організм та ненашкодити, енергія з мінімальною її затратою повинна компенсуватись, а підчас фізичних навантаженя затрати складають 300-500 кіло калорій. Вважається, якщо калорійний розхід менший, фітнес-програма є не ефективною, результат буде майже не помітним, як в оздоровчому так і в сенсі спортивних досягнень.

14

  1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас