Активні форми проведення тематичного оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти
Майстер виробничого навчання: О.А.Степаненко
Оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
Об'єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
В сучасній дидактиці виділяють два базових види оцінювання:
- зовнішнє (стандартизоване) оцінювання;
- внутрішнє (формувальне) оцінювання.
Під формувальним оцінюванням розуміють інтерактивне оцінювання прогресу учнів, що дає змогу вчителю визначати потреби учнів та відповідним чином адаптовувати процес навчання. Підходи до порівняння стандартизованого та формувального оцінювання подано в таблиці 1.
Таблиця 1
Порівняння стандартизованого та формувального оцінювання
| Стандартизоване оцінювання | Формувальне оцінювання |
| • Оцінювання знань з предмета | • Оцінювання результатів проектної діяльності |
| • Оцінювання кінцевого результату | • Оцінювання самостійності, співробітництва, процесу навчання |
| • Оцінювання вчителем | • Оцінювання учнями, самооцінювання |
| • Отримання звіту про результати навчання учнів, їх ранжування | • Отримання більш повної картини навчання кожного учня зокрема, його поступу у досягненні цілей |
Головною метою формувального оцінювання є не лише перевірка засвоєних знань та розвинутих умінь і навичок учнів, а й досягнення інших цілей, наведених у таблиці2.
Таблиця 2
Види й цілі формувального оцінювання
| Види формувального оцінювання | Цілі оцінювання |
| Вхідне/попереднє оцінювання | Визначення навчальних потреб учня |
| Спонукання учнів до самоспрямування у навчанні та співробітництва | |
| Поточне оцінювання | Відстежування проґресу у навчанні учнів |
| Перевірка того, як учні розуміють особливості власного мислення, та заохочення їх до рефлексії | |
| Підсумкове оцінювання | Перевірка рівня учнівських знань та вмінь і навичок |
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
- контролююча, що передбачає визначення рівня досягнень окремого (ї) учня (учениці), виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
- навчальна, що зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли здійснення оцінювання сприяє повторенню, вивченню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню навичок і вмінь;
- діагностико-коригувальна, що передбачає з'ясування причин труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання, виявлення прогалин у знаннях і вміннях та внесення коректив, спрямованих на усунення цих прогалин, у діяльність учня (учениці) і педагога;
- стимулювально - мотиваційна, що визначає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли здійснення оцінювання стимулює бажання поліпшити свої результати, розвиває відповідальність, сприяє змагальності учнів, формує позитивні мотиви навчання;
- виховна, що полягає у формуванні вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, сприяє розвитку працелюбності, активності, та інших позитивних якостей особистості.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:
- характеристики відповіді учня: цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість, правильність;
- якість знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;
- ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
- самостійність оцінних суджень.
Ці орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.
Дякую за увагу!