1 2 3 Ім'я файлу: наукова робота з фізкультури.docx Розширення: docx Розмір: 107кб. Дата: 27.02.2023 скачати Пов'язані файли: практика виробнича.docx наукова стаття.doc ТАУ.docx Соціологія Конспект лекцій.doc Технологія виробництва запечених страв з м`яса.doc otsinyuvannya-1-4-kl-2020.doc bestreferat-296618.docx KR_Skvarok_2016-конвертирован.docx Kravchenko.doc 11041698_metodichka_ond_(zhukov)_broshura.docx ABC-XYZ-analysis.pdf методичка 23.pdf Реферат.docx Гломерулонефрит.docx bibliofond.ru_664715.rtf молодша.docx 2-1 Кримінологія.docx лес---.ru.uk.docx антиангінальні.ppt Міністерство освіти і науки України ВСП «Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП» Наукова робота з дисципліни: фізичне виховання на тему: «Фізична культура і спорт в сучасному суспільстві» Виконала: Студентка гр. ПМ-1 Федорчук Яна Керівник: Викладач фізичного виховання Новак Михайло Рівне – 2022р. Зміст ВСТУП……………………………………………………………….…3 СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ…………………………………………………………....5 РОЛЬ РАНКОВОЇ ГІМНАСТИКИ В ЖИТТІ СУЧАСНОГО СТУДЕНТА…………………………………………………………….9 ЗАГАРТОВУВАННЯ: ОСНОВНІ МЕТОДИ, ПРИНЦИПИ………..11 МОТИВАЦІЯ ТА ПРИЧИНИ, ЯКІ СПОНУКАЮТЬ МОЛОДЬ ЗАЙМАТИСЯ СПОРТОМ………………………………………..…..16 ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ……………20 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ АДАПТИВНОГО СПОРТУ…………..…23 ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ……………………………………………………………..….27 СУЧАСНІ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ……………………………………….……34 ВИСНОВОК…………………………………………………..………..40 ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………...…..42 ВСТУП Фізична культура і спорт виступають як потужний засіб соціального становлення особистості людини, активного вдосконалення індивідуальних, особистісних якостей, а також удосконалення професійно значущих якостей, рухової сфери та інших. Таким чином, фізична культура і спорт є найважливішою умовою, а фізичне виховання - найважливішим засобом всебічного і гармонійного розвитку особистості. У всьому світі роль фізичної культури і спорту люди бачать по-різному. Одні дуже прохолодно ставляться до фізичної культури і спорту та деякі навіть вважають його марною тратою часу. Інші люди бачать сенс спорту та їх, на щастя, більше ніж перша. Причому кожен з них може мати різне ставлення до фізичної культури і спорту: хтось вважає за краще дивитися їх по телевізору, хтось віддає перевагу просто займатися яким-небудь видом спорту або загально-фізичної підготовкою, ну а для когось спорт - це засіб існування. Серед останніх можуть бути діючі спортсмени, тренери, лікарі, директори різних спортивних товариств, піклувальники спорту та ін. І кожен з них вносить свій внесок у розвиток спорту на нашій планеті. Хотілося б відзначити, що найбільш корисним для людини, та й для суспільства є саме заняття фізичною культурою і спортом на будь-якому рівні. Тому питання розвитку фізичної культури і спорту в країні завжди будуть актуальні. Проблема фізичної культури і спорту в сучасному суспільстві привертала увагу таких фахівців як, Л.І. Лубишева, М.М. Визитей, А.Г. Антілья, І.А. Арнольдов, С.Н. Артановський, М.М. Бахтін, А.Д. Боронніков, В.Н. Горєлова, В.В. Левченко та інших. Разом з тим, запропонована тема ще не достатньо вивчена. Дані питання досліджуються досить вузьким колом фахівців, більше того, одним з основних недоліків обговорюваних і розв'язуваних проблем є локальний характер їх дослідження, немає робіт, в яких дослідження проводилися одночасно на теоретичному і практичному рівнях. Тема дослідження: фізична культура і спорт в сучасному суспільстві. Об'єктом дослідження виступає становлення і розвиток фізичної культури і спорту в країні. Предметом дослідження є умови та чинники розвитку фізичної культури і спорту в сучасному суспільстві. Метою дослідження є вивчення фізичної культури і спорту в сучасному суспільстві. У процесі написання роботи необхідно вирішити наступні завдання: . Вивчити історію розвитку фізичної культури і спорту; . Провести вивчення літератури з проблематики дослідження фізичної культури і спорту в сучасному суспільстві; . Розкрити сутність поняття фізична культура і спорт; . Розкрити глобальну роль спорту у розвитку сучасного суспільства. Для ефективного вирішення завдань даної роботи нами була використана наступна сукупність методів науково-педагогічного дослідження: теоретичні: аналіз педагогічних ідей, вивчення інформаційних джерел, документації, історичний метод. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ Зростання вимог до фізичної підготовленості молоді дає завдання державній вищій освіті – забезпечити формування особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, європейської цивілізації, має орієнтуватися в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя у постійно змінюваному, конкурентному, взаємозалежному світі. Але сучасна система фізичного виховання не вирішує достатньою мірою проблему оптимізації фізичної підготовленості студентської молоді. Протягом останніх років проведено чимало наукових досліджень, присвячених підвищенню ефективності фізичного виховання студентської молоді. У навчальний процес упроваджено різноманітні наукові здобутки вітчизняних і закордонних фахівців (Г. П. Грибана, Т. Ю. Круцевич, Л. І. Лубишевої, С. М. Футорний та ін.). У процесі підготовки до наукового дослідження було виявлено низку проблем, що впливають на стан фізичного виховання в цілому та заважають ефективному фізичному вдосконаленню студентів. По-перше, незацікавленість у фізичному розвитку, фізичному вдосконаленні серед суспільства в цілому та в студентському середовищі в тому числі. Проведені дослідження, свідчать про те, що рухова активність, на жаль, не належить до основних пріоритетів студентської молоді. Вважаємо, є як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори. Спостереження показали, що студенти більш спрямовані на набуття знань як кінцевого результату їх навчання у ЗВО. Величезний потік нової інформації, збільшення обсягу матеріалу, що вивчається, напруженість розумової праці призводять до обмеження рухової активності студентів. Це об’єктивний фактор. З одного боку, студенти, на їхню думку, змушені обмежувати себе в руховій активності, бо відводять час переважно для набуття знань як основи успішності в своїй майбутній професійній діяльності, щоб бути конкурентноспроможними та йти в ногу з часом. З іншого боку, вони не усвідомлюють користі від рухової активності як одного з механізмів ефективної адаптації до інтенсивної інтелектуальної діяльності, розвитку резервних можливостей організму заради підвищення своєї майбутньої працездатності і, головне, для зміцнення власного здоров’я як важливого підґрунтя нормального життя. Означене складає суб’єктивний фактор. По-друге, аналіз сучасної теорії і практики фізичного виховання засвідчив, що існуюча структура фізкультурної освіти у ЗВО малоефективна. Причинами такої ситуації вчені називають недоліки колишньої системи загальної освіти, які, на жаль, ще й досі її гальмують: консерватизм, унітарність і виражена деперсоналізація. Науковці вважають, що «спеціаліст нової формації, крім глибоких професійних знань за обраною спеціальністю, повинен володіти високими фізичними кондиціями і працездатністю, особистою фізичною культурою, духовністю, неформальними лідерськими якостями». Нині фізичне виховання багато в чому відмовляється від ідеалів, що були сформовані раніше, хоча ще не вироблено нових, адекватних вимогам нинішнього і майбутнього етапів розвитку суспільства. Зауважимо, що в попередні часи основою системи виховання, зокрема фізичного, була установка на формування потреби служити суспільству, колективу, а інтереси особистості визнавались антигромадськими, якщо вони були спрямовані на себе. Як свідчить аналіз наукової літератури, багато сучасних науковців та фахівців порушують питання про необхідність суттєвої перебудови системи фізичного виховання дітей і молоді як більш особистісноорієнтованої. Низка вчених доводять тезу: якщо структурна організація фізичного виховання молоді відповідає потребам студентів і традиціям оздоровчої та спортивно-масової роботи в умовах ЗВО, то вона є продуктивною і доцільною. Науковці вважають, що такі інновації, як забезпечення свободи вибору форм занять, режимів їх інтенсивності, а за необхідності і зміни виду рухової діяльності, будуть сприяти фізичному вдосконаленню та зміцненню здоров’я молоді. Група вчених концентрує увагу на тому, що визначення того чи іншого виду спорту, яке свідомо здійснює студент, є початком обміркованого вибору форм рухової активності, які відповідають індивідуальним фізичним і психологічним потребам. У процесі дослідження було з’ясовано, що в Україні в закладах вищої освіти активно використовується організація навчального процесу за секційним принципом з використанням найбільш популярних у молоді видів спорту і рухової активності. Однак, на думку деяких фахівців, така форма організації навчального процесу з фізичного виховання потребує зміни організації структури кафедри та комплектації штату викладачів кафедри фахівцями з видів спорту згідно з цілями і завданнями, які доводиться вирішувати за такої схеми організації занять. По-третє, одним із ключових недоліків у фізичному вихованні студентів є брак стимулу для оволодіння вміннями виконувати вправи, які їм здаються мало суттєвими. Отже, у студентів не формується звичка до регулярних занять фізичними вправами, які орієнтовані на загальну фізичну підготовку, що впливає на ефективність занять. ЗВО є основним місцем для студентів, де за допомогою викладачів вони можуть долучитись до занять з фізичного виховання, де систематичні заняття фізичними вправами оптимізують рухову та психічну підготовку студентів до професійної діяльності, сприяють адаптації організму до умов сучасного життя, зміцнюють здоров’я. Низкою науковців визначено, що провідними факторами, які стимулюють інтерес студентів, є підвищення якості та змісту занять з фізичного виховання, педагогічні зусилля на зближення суб’єктивних бажань студентів з об’єктивними завданнями фізичного виховання. До вищеназваних факторів фахівці відносять оптимізацію, ефективність і цілеспрямованість занять, новизну вправ, їх динамічність, емоційність, з одного боку, та індивідуальний підхід, особистість викладача, його зацікавленість у роботі – з іншого. Тому важливо досліджувати інтереси студентів ще на початковому етапі з метою розширення діапазону їх рухової активності за допомогою можливості корекції робочої навчальної програми. Водночас моніторинг різних аспектів системи «викладач-студент-викладач», вважаємо, має продовжуватися протягом усього навчального року. Актуальною проблемою залишається недостатність матеріально-технічної і фінансової забезпеченості процесу фізичного виховання, що не дозволяє повною мірою використовувати широкий вибір засобів фізичного виховання. Вирішення цієї проблеми має бути з боку держави і адміністрації ЗВО. Тільки з належною матеріально-технічною базою можна очікувати позитивного результату від процесу фізкультурної діяльності. В роботі показано, що рівень здоров’я, людини на 50% залежить від способу життя, ще по 20% припадають на довкілля та спадковість. Медичні ж засоби здатні забезпечити здоров’я тільки на 10%. В дослідженні, що проводилося на базі КДПУ, у грудні-січні 2019-2020 р., вивчався ступінь зацікавленості студентів в заняттях фізичною культурою, здійснення практичних дій, спрямованих на самовдосконалення. Також вивчалася мотивація при формуванні інтересу до власного здоров’я. В анкетуванні прийняли участь 50 студентів І-V курсів факультету географії, туризму та історії. Серед опитаних – 45% дали відповідь, що вони «активно займаються фізичними вправами на навчальних заняттях фізичної культури. Серед них 50% вважають, що зайняття спортом мають першочерговий показник здорового способу життя людини, але при цьому лише 20% з них займаються фізичними вправами додатково (окрім навчальних занять з фізичного виховання) – самостійно, або в спортивних секціях. Виявлена необхідність перебудови системи фізичного виховання у ЗВО з орієнтацією на особистість студента, його потреби, стан здоров’я, з використанням мотиваційних підходів та стимулів. Реформування процесу фізичного виховання студентів вбачаємо у зміні підходів і пріоритетних напрямів, впровадженні ефективних форм, методів і засобів фізкультурно-оздоровчої діяльності. У зв’язку з цим підвищуються вимоги до матеріально-технічної бази ЗВО та рівня кваліфікації викладачів фізичного виховання. Серед студентів денної форми навчання 1-5 курсів 45% активно займаються фізичними вправами на навчальних заняттях і 20% із них додатково в спортивних клубах і секціях. РОЛЬ РАНКОВОЇ ГІМНАСТИКИ В ЖИТТІ СУЧАСНОГО СТУДЕНТА Одним із найважливіших питань в дослідженні ролі здорового способу життя у студентів є роль ранкової гігієнічної гімнастики. З рухом часу багато чого змінюється. Зміна поколінь і традицій, науково-технічні досягнення, все це дуже впливає на розвиток людини. Дослідження з теми «Роль здорового способу життя» проводять кожен рік і велику роль в них відіграють статистичні данні, які кожен рік змінюються. Тому, статистика, а саме її зміна кожен рік, є невід’ємною частиною оновлення наукових даних у дослідженнях. Тут висвітлено негативний вплив поточного навчального та побутового навантаження на організм студентів та визначено певну кількість засобів підтримки задовільного рівня адаптації. Але не всі засоби можуть, за певних причин, бути прийнятними до використання студентами у побуті. Виявлено, що найбільш розповсюдженим засобом є ранкова гігієнічна гімнастика. Але вона має різні варіанти черговості вправ. Автори запропонували черговість, згідно якої починати вправи слід на шийному, грудному і поперековому відділах хребта. При цьому особливої уваги приділялось вправам для грудного відділу. Далі виконували вправи для верхніх і нижніх кінцівок за послідовністю від проксимальних до дистальних суглобів. Визначено, що у порівнянні з загально прийнятою послідовністю, пульсова реакція з боку серця була більш позитивною у респондентів, які проводили вправи за пропонованою послідовністю Показано, що ранкова гімнастика, або зарядка допомагає швидшому пристосуванню організму людини до ритму навчального дня. Одночасно нормалізується співвідношення процесів збудження і гальмування. Крім того, під час виконання ранкової гімнастики активізується діяльність серцево-судинної і дихальної систем, підвищується обмін речовин, поліпшується функціонування печінки, нирок, зміцнюється м’язова система, що допомагає організму людини швидше «увійти» в роботу. Автор зазначає, що якщо всерйоз людина вирішили зайнятися вдосконаленням свого тіла, то ранок в неї повинен починатися з гімнастики, що допомагає організму, діяльність якого загальмована нічним сном, в найкоротший термін стати працездатним. Крім того, зарядка сприяє поліпшенню загального фізичного розвитку і допомагає підготуватися до виконання спеціальних атлетичних вправ. В дослідженні, що було проведено у грудні 2019 року, взяли участь студенти 2 курсу факультету географії, історії та туризму Криворізького державного педагогічного університету (всього 47 осіб). Під час опитування на першому етапі було вирішення завдання з виявлення тих, хто робить ранкову зарядку. Після цього, респондентів, які виконують фізичні вправи розділено на дві групи: перша − 5 осіб та друга − 25 осіб. Другим етапом стало виявлення серед учасників першої групи найпопулярніші варіанти відповідей на питання «Яка роль ранкової гімнастики для тебе та проведення серед учасників другої групи анкетування з виявленими варіантами відповідей респондентів першої групи. Аналіз отриманих даних показав, що 64% студентів, які взяли участь у дослідженні, виконують фізичні вправи ранкової гімнастики. Серед респондентів, які виконують гімнастику і увійшли до першої групи, виявлено такі найбільш популярні відповіді про роль ранкової гімнастики як спосіб або можливість: тонізувати організм; збадьоритись (замість кави); розминки м’язів (перед ранковою пробіжкою); догодити комусь. Серед анкетованих учасників другої групи було виявлено, що 53,33% респондентів визначають роль ранкової гімнастики для себе як спосіб тонізувати організм, 20% − можливість збадьоритись (замість кави), 13,33% − розминки м’язів (перед ранковою пробіжкою) і 13,33% − догодити комусь (рис.1). Рис. 1. Роль ранкової гімнастики в уявленні студента. Дослідження серед студентів 2 курсу денної форми навчання закладу вищої освіти виявило, що 64% респондентів використовують у своєму житті фізичні вправи ранкової гігієнічної гімнастики. У роз’ясненні ролі ранкової гімнастики найбільш популярними визначено спосіб тонізувати організм (53,33%) та можливість збадьоритися після нічного відпочинку (20%). ЗАГАРТОВУВАННЯ: ОСНОВНІ МЕТОДИ, ПРИНЦИПИ Імунітет слід зміцнювати так само, як м’язи. Тому багатьом із нас відомо, що загартовування дуже корисно для людського організму. Однак дуже багато людей вкладають у це поняття неправильний сенс. Загартовування – це цілий комплекс заходів, а не просто обливання холодною водою вранці. Загартовування – це спеціальне тренування терморегуляторних процесів організму. Мета загартовування – підвищення стійкості організму до низьких температур, поліпшення імунітету, стійкість до переохолодження і перегрівання. Проте, не варто забувати, що також у комплексі з загартовуванням необхідно правильно харчуватися, займатися фізкультурою, відмовитися від шкідливих звичок. Під час загартовування слід дотримуватись таких принципів, як систематичність використання всіх процедур, поступовість збільшення сили їхньої подразнюючої дії, послідовність їхнього проведення, врахування індивідуальних особливостей людини і стану її здоров'я, комплексність дії природних факторів. Загартовування не лікує, а попереджає хворобу, саме у цьому його профілактичне значення. Ним можуть займатись люди будь-якого віку незалежно від ступеня фізичного розвитку, воно підвищує працездатність і витривалість організму, нормалізує стан емоційної сфери. Згідно з міркуваннями йогів, загартовування забезпечує злиття організму з природою. Гіпократ писав: «Холодні дні укріплюють тіло, роблять його пружним і рухливим». Користь від загартовування організму: загартовування зміцнює здоров’я організму; завдяки загартовуванню ви зможете легше переносити сильні морози і високі температури; ви покращите імунітет, що допоможе вам хворіти набагато рідше і легше переносити хвороби; крім цього, загартовування чудово впливає на нервову систему людини; внаслідок постійного загартовування людина покращує терморегуляторні здатності організму, допомагаючи швидше адаптуватися до непередбачуваних умов; завдяки загартовуванню ваш організм зможе швидше реагувати на зміни зовнішнього навколишнього середовища, швидше регулювати внутрішню температуру; загартована людина стає більш урівноваженою, стійкою до стресу; загартовування контрастним душем допомагає позбавитися від зайвої ваги та целюліту; під впливом процедур загартовування м’язи приходять в тонус, що робить їх більш пружними. Також загартовування чудово впливає на стан шкіри. Мова не йде про дивовижне омолодження або позбавлення від зморшок, однак, пружність шкіри помітно покращиться, а значить, деякі зморшки стануть менш помітними. Правила при загартовуванні: 1. Поступовість. Як і в будь-якому починанні, не варто все робити поспіхом. Основне правило загартовування – поступове збільшення дозування. Починати необхідно з невеликої інтенсивності. Наприклад, душ з прохолодною водою. Поступово ви можете зменшувати температуру води. Річ у тім, що загартовування викликає серйозні відповідні реакції організму, тому зайва старанність може призвести тільки до проблем – з боку серцево-судинної системи, центральної нервової системи. 2. Регулярність. Все, що ми робимо, повинно мати систематичний характер. Важливо займатися загартовуванням регулярно, щоб організм звикав до навантажень. Варто відзначити, що часті та короткі впливи набагато ефективніші, ніж довгі, але рідкісні. Найкраще виробити власний режим тренувань та дотримуватися його. При цьому не можна робити велику перерву. Вчені одного з європейських інститутів довели факт, що незалежно від періоду тренувань, організм повертається до попереднього незахищеного стану рівно через місяць «відпочинку». 3. Індивідуальність. Всі ми надзвичайно різні, тому важливо враховувати індивідуальні особливості нашого організму перед початком. Очевидно, що процес загартовування буде різним для дитини, дорослого здорового чоловіка та жінки похилого віку. Найкраще за рекомендаціями та настановами звернутися за консультацією до лікаря перед тренуванням. 4. Різноманітність. Загартовування – це не тільки вплив холодної температури. Тому важливо застосовувати й обливання холодною водою, і сонячні ванни, і вплив високих температур. 5. Відновлення. Важливо застосовувати різні види загартовування, але також важливо правильно застосовувати режими відпочинку. Не можна починати наступну процедуру загартовування, якщо організм ще не відновився після першої. Види загартовування: 1. Загартовування водою. Обтирання. Полягає в обтиранні тіла різними речами. Наприклад, можна обтиратися вологим і холодним рушником. Обтирання снігом. Метод для тих, хто вже давно займається загартовуванням і готовий до серйозних навантажень. Ванни для ніг. Одне з найперших видів загартовування, які потрібно застосовувати. Полягає цей метод в загартовуванні стоп. Потрібно робити це перед сном протягом усього року. Починають з досить приємних температур – 25-27 градусів, закінчують ж 15-17 градусами. Обливання. Полягає в обливанні всього тіла водою. Найкраще застосовувати обливання на свіжому повітрі, а починати варто влітку. Починати варто також з температури – близько 35 градусів. Поступово знижуючи температуру води, можна дійти до 10 градусів. Контрастний душ. Також можна застосовувати на початкових етапах загартовування. Різниця температур може збільшуватися поступово, починати варто з температури води близько 30 і 20 градусів. 2. Загартовування повітрям. Під цим поняттям розуміється прогулянки на свіжому повітрі. Зрозуміло, корисніше буде гуляти в лісі, далеко від міста, траси та підприємств. 3. Загартовування в лазні, сауні. Відвідування різноманітних бань чудово впливає на загальний стан організму. Поліпшується кровообіг, обмін речовин, відкриваються пори, очищають легені. Але найголовніше, організм вчиться протидіяти високим температурам. 4. Загартовування сонцем. Загартовування сонцем поєднується із загартовуванням повітрям. Таким чином, гуляючи в літній день, ми отримуємо дозу очищеного повітря, тренуємо своє тіло, отримуємо необхідні організму інфрачервоні промені та вітаміни. За результатами було визначено, що з усіх опитаних тільки два чоловіки займаються загартовуванням. З цього можна зрозуміти, що, нажаль, дуже мало студентів дбають про своє здоров’я. Під час дослідження також було опитування про причину того, чому ж люди не займаються загартовуванням. Найбільш популярні відповіді: не має часу, не цікаво, навіщо воно мені. Два чоловіки, які загартовуються розповіли, що хворіють значно менше ніж більшість студентів у групі. Загартовування має кілька різновидів і являє собою ефективним засобом вдосконалення організму, покращення здоров’я та підвищення імунітету. При загартовуванні слід дотримуватися правил безпеки: не рекомендується поспішати, а здійснювати повільно по мірі адаптації організму. Також не можна загартовуватись якщо це заборонено людині лікарем. Виявлено, що загартовування на сьогодення не є популярним серед студентської молоді, більшість з яких або не розуміють його користь, або ліняться. |