1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13
Ім'я файлу: otsinyuvannya-1-4-kl-2020.doc
Розширення: doc
Розмір: 1853кб.
Дата: 04.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
практика виробнича.docx
наукова стаття.doc
ТАУ.docx
Соціологія Конспект лекцій.doc
Технологія виробництва запечених страв з м`яса.doc
bestreferat-296618.docx
KR_Skvarok_2016-конвертирован.docx
Kravchenko.doc
11041698_metodichka_ond_(zhukov)_broshura.docx
ABC-XYZ-analysis.pdf
наукова робота з фізкультури.docx
методичка 23.pdf
Реферат.docx
Гломерулонефрит.docx
bibliofond.ru_664715.rtf
молодша.docx
2-1 Кримінологія.docx
лес---.ru.uk.docx
антиангінальні.ppt

2.4.ПРИРОДОЗНАВСТВО

(1-4 класи)
При оцінюванні навчальних досягнень та життєвої компетентності з природознавства враховуються:

  1. Знання (емпіричні факти, уявлення, елементарні поняття) про певні об'єкти природи; взаємозв'язки у природі; охорону і збереження природи; методи пізнання природи.

Знання оцінюються за:

а) правильністю;

б) повнотою: фрагментарні, неповні, повні;

в) усвідомленістю: розуміння, виокремлення головного і другорядного; переказ, пояснення;

  1. Практичні навички та вміння:

- здійснювати спостереження за змінами у природному середовищі; проводити елементарний дослід;

- працювати з підручником (текстом, ілюстрацією, планом, схемою, картою), занотовувати результати спостережень, занотовувати результати спостережень, дослідів у робочому зошиті, дотримуватися правил поведінки у природному середовищі.

Практичні навички та вміння оцінюються:

а) за рівнем сформованості практичних умінь та навичок учня: виконує за зразком, поясненням, за аналогією, в нових ситуаціях;

б) за ступенем самостійності навчально-практичної діяльності учня: спільно з учителем, під керівництвом, з частковою допомогою вчителя, самостійно.

  1. Ставлення до навчально–практичної діяльності з природознавства: ставлення до природи, до людей, до самого себе, показниками якого є:

- характер: байдуже, недостатньо виразне позитивне, зацікавлене, виразне позитивне;

- дієвість: від споглядального (пасивного) до дійового.

- сталість: від епізодичного до сталого.

Характеристики знань, навичок та вмінь, емоційно-мотиваційного ставлення до навчально-практичної діяльності дитини з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня покладаються в основу визначення рівнів навчальних досягнень (І - початковий, ІІ - середній, ІІІ – достатній ) та критеріїв їх оцінювання, відповідних їм оцінок у балах (див. таблицю 1) та відповідно, для учнів з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня – рівнів (І – початковий, II – середній, III – достатній) (див. таблицю 2).
Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень

учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня
І рівень – початковий.

Учень (учениця) за безпосередньою допомогою вчителя звертає увагу на об’єкти природного оточення. За допомогою вчителя може показати природні об’єкти на великому малюнку, схемі, муляж на парті. Допомогу сприймає не одразу, а після кількаразового детального пояснення і повторення. Ставлення до природи, до людей, до праці, до навчання байдуже.

ІІ рівень – середній.

Учень (учениця) в основному здатний частково відтворити навчальний матеріал в межах навчальної програми, але допускає окремі неточності. За допомогою вчителя відповідь ілюструє прикладами з підручника/книги; визначає окремі суттєві ознаки об'єктів, порівнює їх. Матеріал в основному розуміє, за запитаннями вчителя частково може визначити головне і другорядне, виокремити суттєві ознаки об’єктів.

За нагадуванням вчителя проводить спостереження, виконує за зразком досліди, практичні роботи, завдання у зошиті, хоч результати їх не зовсім точні або неакуратно оформлені. В окремих випадках потребує контролю та допомоги з боку вчителя.

Виявляє позитивне, достатньо стале ставлення до навчання, прагне дотримуватись правил поведінки на природі.

ІІІ рівень – достатній.

Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, правильно відповідає на запитання у межах програмного матеріалу. Виявляє свідоме засвоєння навчального матеріалу; встановлює найпростіші закономірності природних явищ; самостійно виконує завдання, що містяться у зошиті, підручнику. За запитаннями може пояснити практичну сутність правил охорони і збереження природи.

Виконує досліди, практичні роботи, спостереження, записи у зошиті за незначною допомогою вчителя чи самостійно. За допомогою вчителя формулює висновки.

Виявляє стале, виразно позитивне ставлення до навчання, навколишнього світу, морально-ціннісне ставлення до природи, до людей, до самого себе.

Таблиця 1


Рівень

Бал


Характеристика навчальних досягнень учнів з

порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня

І – початковий

1

Учень (учениця) за допомогою вчителя фрагментарно впізнає (показує або називає) об’єкти природного оточення. Допомогу сприймає не одразу, а після кількаразового детального пояснення.

Потребує постійної допомоги, стимулювання діяльності з боку вчителя.

Виявляє байдуже ставлення до навчання, праці, людей, природи.

2

2

Учень (учениця) за допомогою вчителя епізодично показує об’єкти природного оточення.

Спільно з учителем виконує окремі дії, не усвідомлюючи їх суті. Потребує постійної допомоги, стимулювання діяльності з боку вчителя.

Ставлення до навчання, праці, людей, природи байдуже.

3
3

Учень (учениця) за безпосередньою допомогою вчителя звертає увагу на об'єкти природного оточення, вибирає (показує/називає) природний об’єкт з декількох запропонованих. Потребує кількаразового детального пояснення і повторення з боку вчителя.

Потребує постійної допомоги, стимулювання діяльності з боку вчителя.

Має байдуже ставлення до навчання, праці, людей, природи.

ІІ - середній

4

4

Учень (учениця) за допомогою вчителя здатний відтворити незначний обсяг навчального матеріалу, за допомогою вчителя знаходить на малюнку незначну частину навчального матеріалу.

Під керівництвом і за зразком вчителя може частково виконати прості завдання.

Потребує постійної допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт. Виявляє епізодичний інтерес до навчання, праці, людей, природи, правил поведінки.

5
5

Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює (не завжди точно) частину навчального матеріалу, може показати за запитаннями вчителя об'єкт чи явище.

Під керівництвом вчителя може частково виконати прості завдання. Потребує постійної допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт.

Виявляє епізодичний інтерес до навчання, праці, людей, природи, правил поведінки.

6
6

Учень (учениця) за запитаннями вчителя відтворює (показує або називає) частину навчального матеріалу.

Під керівництвом вчителя може виконати за зразком прості завдання, не переносить набутий досвід. Потребує допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт, виконання завдань у зошиті.

Виявляє епізодичний інтерес до навчання, праці, людей, природи, потребує постійної активізації, контролю з дотримання правил поведінки у природі.

ІІІ - достатній

7

7

Учень (учениця) відтворює до половини обсягу навчального матеріалу у межах вимог навчальної програми. 3а допомогою вчителя частково може пояснити, визначити окремі суттєві ознаки об’єктів.

З незначною допомогою вчителя, але допускаючи помилки виконує досліди, спостерігає, виконує практичні роботи, завдання в зошиті, підручнику.

Виявляє позитивне ставлення до навчання, праці, людей, природи.

8
8

Учень (учениця) в основному правильно відтворює до половини обсягу навчального матеріалу, але допускає неточності. За наведеними питаннями вчителя може охарактеризувати природний об’єкт чи явище, вказати їх суттєві ознаки.

З незначною допомогою вчителя виконує прості завдання, застосовує набуті знання. З незначною допомогою виконує досліди, спостерігає, виконує аналогічні практичні роботи, завдання в підручнику, зошиті, хоч результати їх не зовсім точні або неакуратно оформлені.

Виявляє позитивне, зацікавлене ставлення до навчання, праці, людей, природи.

9

9

Учень (учениця) в основному правильно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Матеріал в основному розуміє, за наведеними питаннями вчителя доповнює й уточнює свою відповідь, може за алгоритмом охарактеризувати об’єкт чи явище, виокремити істотні ознаки, частково встановити причинно-наслідкові зв’язки.

За поясненням вчителя виконує прості завдання, застосовує набуті знання. З незначною допомогою, але не завжди точно виконує досліди, спостерігає, виконує аналогічні практичні роботи, завдання в підручнику, зошиті.

Має виразне стійке позитивне ставлення до навчання. Виявляє інтерес до навколишнього світу, морально-ціннісне ставлення до природи, людей, самого себе.



Таблиця 2


Рівень

Характеристика навчальних досягнень учнів з

порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня

І – початковий

Учень (учениця) за допомогою вчителя фрагментарно впізнає (показує або називає) об’єкти природного оточення.

Допомогу сприймає не одразу, а після кількаразового детального пояснення.

Виявляє байдуже ставлення до навчання, праці, людей, норм моралі, природи.

ІІсередній

Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює (не точно) незначну частину навчального матеріалу.

Під керівництвом учителя може виконати за зразком прості завдання. Потребує постійної допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт.

Виявляє епізодичний інтерес до навчання, праці, людей, природи, правил поведінки.

ІІІдостатній

Учень (учениця) відтворює (не завжди точно) до половини обсягу навчального матеріалу.

Потребує допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт, виконання завдань у зошиті.

Виявляє позитивне ставлення до навчання, праці, людей, природи.


Критерії оцінювання навчальних досягнень за рівнями і балами конкретизуються відповідно до навчальної програми для кожного етапу навчання.

Перевірка знань учнів здійснюється різними способами. Найпоширенішими на уроках є усне опитування, виконання письмових і практичних завдань.

За допомогою усного опитування перевіряється засвоєння програмного матеріалу попередніх і поточних уроків. Учитель ураховує правильність відповіді, повноту знань, усвідомлення матеріалу, вміння застосовувати знання, послідовність викладу. Від учнів вимагають, щоб вони ілюстрували відповіді прикладами з підручника, із власного життя, спостережень, висновками з проведених дослідів, користувалися наочними посібниками тощо.

Письмову перевірку здійснюють для виявлення рівня засвоєння знань, вміння відтворювати їх у певній послідовності, фіксувати результати спостережень. Певною мірою виявляється сформованість умінь і навичок, ставлення до навчальної діяльності, вчителя, самого себе. Відповідні завдання учні виконують в зошиті. Вимоги щодо оформлення записів аналогічні до оформлення зошитів з інших предметів. Зошит систематично перевіряють.

Практичні завдання дають змогу перевіряти вміння дітей використовувати набуті знання на практиці, застосовувати дослідницькі прийоми роботи.

Можливі індивідуальне, групове і фронтальне опитування, поєднання усного і письмового способів перевірки знань, використання ігрових ситуацій, розв'язання ситуативних завдань, їх драматизація.

У процесі навчання контроль та оцінювання можуть бути: поточним, тематичним, підсумковим.

Поточний контроль здійснюється на різних етапах оволодіння учнями змістом поурочної теми. Основна його функція – навчально-коригуюча. Поточна перевірка, як правило, супроводжується вербальним оцінюванням учителя.

Тематичний контроль передбачає перевірку й оцінювання навчальних досягнень учнів з певного розділу навчального предмета. Підсумковий контроль дозволяє перевіряти й оцінювати навчальні досягнення учнів в оволодінні змістом «Природознавства» на кінець навчального року або вивчення курсу. У процесі підсумкового контролю перевіряється система природознавчих понять, які відображають ознаки, властивості об’єктів і явищ природи, закономірні зв’язки і залежності між ними, навички й уміння, передбачені навчальною програмою.

Підсумкове оцінювання здійснюється з урахуванням поточних і тематичних навчальних досягнень учнів з навчального предмета «Природознавства».

2.4.1. Я У СВІТІ

(3-4 класи)
Навчальний предмет «Я у світі» є складовою освітньої галузі «Суспільствознавство».

Метою навчального предмета «Я у світі» є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетенцій шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.

Тому при оцінюванні навчальних досягнень учнів необхідно враховувати володіння ними соціальної і громадянської компетенціями, що виражаються у дієвості знань, умінь і навичок, мотивацій щодо засвоєння різних видів соціального досвіду.

При оцінюванні навчальних досягнень з предмета «Я у світі» враховуються:

  1. Знання /компетентність (емпіричні факти, уявлення, елементарні поняття) про себе, українське суспільство, довкілля, в якому живе дитина, способи пізнання й орієнтації в навколишньому середовищі; певні моральні уявлення й поняття.

Оцінці підлягають:

а) правильність;

б) повнота: фрагментарні, неповні, повні;

в) дієвість

  1. Навички та вміння/компетенції:

- спостерігати за подіями (вчинками інших людей) у соціальному оточені;

- працювати з підручником (текстом, ілюстрацією, планом, схемою), занотовувати результати спостережень у робочому зошиті.

- дотримуватися правил поведінки у соціальному середовищі.

Оцінці підлягають:

а) рівень сформованості практичних умінь та навичок: виконує за зразком, поясненням, за аналогією, в нових ситуаціях;

б) ступінь самостійності навчально-практичної діяльності учня: спільно з вчителем, під керівництвом, з частковою допомогою вчителя, самостійно.

  1. Ставлення до навчально–практичної діяльності; до людей, до самого себе, показниками якого є:

- характер: байдуже, недостатньо виразне позитивне, зацікавлене, виразне позитивне;

- дієвість: від споглядального (пасивного) до дійового.

- сталість: від епізодичного до сталого.

Характеристики знань, навичок та вмінь, емоційно-мотиваційного ставлення до навчально-практичної діяльності дитини покладаються в основу визначення рівнів навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня (І - початковий, ІІ - середній, ІІІ – достатній) та критеріїв їх оцінювання, відповідних їм оцінок у балах (див. таблицю 1) та відповідно, для учнів з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня – рівнів (І – початковий, II – середній, III – достатній) (див. таблицю 2).
Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень

учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня
І рівень – початковий.

Учень під безпосереднім керівництвом учителя фрагментарно сприймає та відтворює об'єкти природного і суспільного оточення. Допомогу не може сприйняти одразу, потребує детального кількаразового пояснення та стимулювання діяльності. Має байдуже або слабко виразне позитивне ставлення до навчально-практичної діяльності.

ІІ рівень – середній.

Учень за допомогою вчителя здатний повторити незначну частину навчального матеріалу (у межах 2 простих речень). Матеріал, в основному, розуміє, але виділити та узагальнити головне, встановити причинно-наслідкові зв’язки ще не може. Потребує постійного контролю та стимулювання діяльності з боку вчителя. За допомогою вчителя здатний частково відтворювати тематичний матеріал. Під керівництвом вчителя проводить спостереження, практичні роботи, завдання у зошиті.

Виявляє епізодичний інтерес до навчальної діяльності; потребує постійної активізації, контролю, у тому числі для дотримання правил поведінки (серед природи, в громадських місцях; правила збереження свого здоров'я; ввічливе і доброзичливе ставлення до людей, врахування інтересів оточуючих дитину людей: рідних, дорослих, ровесників; відповідальне ставлення до пам'яток культури, громадського майна, своїх та чужих речей тощо).

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13

скачати

© Усі права захищені
написати до нас