Ім'я файлу: Курс лекцій навчальної дисципліни Безпека життєдіяльності та охо
Розширення: doc
Розмір: 1186кб.
Дата: 12.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
Документ Microsoft Word (2).docx
ТЕМА 5 “МЕНЕДЖМЕНТ БЕЗПЕКИ. ВЗАЄМОДІЯ З ДЕРЖАВНИМИ ТА ГРОМАДСЬКИМИ ОРГАНАМИ ЗАХИСТУ”Розширення: doc
Розмір: 1186кб.
Дата: 12.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
Документ Microsoft Word (2).docx
з навчальної дисципліни: “Безпека життєдіяльності та основи охорони праці”
навчальна мета: формування у майбутніх фахівців компетенцій щодо управління безпекою, взаємодії з державними та громадськими органами захисту
виховна мета: усвідомлення студентом необхідності управління безпекою
Форма проведення та обсяг навчального часу: лекція, 2 год.
Навчальне обладнання: проектор
Міждисциплінарні зв’язки: механізація, електрифікація та автоматизація сільськогосподарського виробництва; технологія виробництва продукції рослинництва; охорона праці в галузі.
План навчального заняття:
1. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику
2. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в Україні.
3. Прийняття управлінських рішень, пов’язаних з усуненням загрози виникнення НС або реагуванням на НС.
4. Надання населенню інформації про загрозу або виникнення НС.
5. Оперативне управління за умов виникнення НС.
Література:
обов’язкова:
Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник / За ред. Є.П. Желібо. – 6-е вид. – К.: Каравела, 2008. – 344 с.
додаткова:
Безпека життєдіяльності: Навч. посібник / О.С. Баб’як, О.М. Сітенко, І.В. Ківва та ін. – Х.: Ранок, 2000. – 304 с.
1. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику
Управління ризиком – процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення мінімально можливого ризику. Мета управління ризиком – завчасне передбачення (прогнозування) ризику, виявлення чинників, що впливають на ситуацію, вживання відповідних заходів щодо їхнього відповідного впливу.
У ризик-менеджменті прийнято виділяти п’ять ключових етапів:
1. Виявлення ризику з супутньою оцінкою вірогідності його реалізації і масштабу наслідків:
виявлення та ідентифікація небезпек (ситуацій), які можуть призвести до небажаних результатів;
аналіз і оцінка ризику небезпек (визначається ймовірність та рівень ризику);
моніторинг і прогнозування розвитку небезпек;
оцінка можливих наслідків небезпек;
2. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків (збір аналітико-статистичної інформації та встановлення прийнятного рівня ризику).
3. Вибір методів і інструментів управління виявленими ризиками.
Базовими методами ризик-менеджменту є:
відмова від ризиків;
зниження, передача і ухвалення ризиків.
Інструменти – політичні, організаційні, правові, економічні, соціальні.
Ризик-менеджмент допускає можливість одночасного застосування декількох методів і інструментів ризик-управління.
4. Безпосереднє управління ризиком.
Здійснюється розробка плану інвестиційного проекту з врахуванням факторів ризику. Управління поділяють на дві ланки: контроль та фінансування ризиків. Контроль може здійснюватися за такими напрямами: уникнення; зменшення (мінімізація); обмеження (локалізація); розсіювання (поділ). Фінансування полягає у гарантуванні та страхуванні ризиків.
5. Оцінка досягнутих результатів і корекція ризик-стратегії.
2. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в Україні
Державна система має створювати правову й організаційно-методичну базу існування систем управління нижчого рівня (регіональних, галузевих, виробничих підприємств та іншого). На цей час така розробка планується. її поява складе правову основу для забезпечення розбудови і функціонування вищезгаданих нижчих за рівнем систем управління. Також це складе передумови для єдиного розуміння питань управління в безпеці життєдіяльності.
Функції СУБЖ:
планування робіт;
розробка, прийняття і відміна нормативних актів;
професійний відбір;
навчання з питань безпеки;
регламентація процесу праці;
атестація робочих місць за умовами праці, паспортизація об'єкта;
реєстрація і облік;
експертиза;
ліцензування і сертифікація;
забезпечення безпеки обладнання, процесів, будівель, споруд і територій;
забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, санітарно-побутового обслуговування, лікувально-профілактичного і медичного обслуговування;
узгодження і видача дозволів;
попередження про виникнення небезпечних ситуацій;
розслідування і облік нещасних випадків;
розслідування і облік хронічних професійних захворювань;
розслідування і облік аварій;
управління фондами;
стимулювання охорони праці;
пропаганда і виховання безпечної поведінки;
наукове забезпечення;
міжнародне співробітництво та ін.
Система державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності населення:
Кабінет Міністрів України;
Національна Рада з питань безпечної життєдіяльності населення та її бюро;
Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України);
Державна служба України з надзвичайних ситуацій;
Міністерство внутрішніх справ України;
органи державного пожежного нагляду;
інші центральні органи державної виконавчої влади;
місцеві державні адміністрації і ради народних депутатів.
Забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту здійснюється єдиною державною системою цивільного захисту, яка складається з функціональних і територіальних підсистем та їх ланок.
Функціональні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту створюються центральними органами виконавчої влади у відповідній сфері суспільного життя. Безпосереднє керівництво функціональною підсистемою покладається на керівника органу, суб’єкта господарювання, що створив таку підсистему. До складу функціональних підсистем входять органи управління та підпорядковані їм сили цивільного захисту, відповідні суб’єкти господарювання, які виконують завдання цивільного захисту.
Територіальні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту діють в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Безпосереднє керівництво територіальною підсистемою, її ланкою покладається на посадову особу, яка очолює орган, що створив таку підсистему, ланку. Безпосереднє керівництво територіальною підсистемою Автономної Республіки Крим покладається на Раду міністрів Автономної Республіки Крим. До складу територіальних підсистем та їх ланок входять органи управління та підпорядковані їм сили цивільного захисту, відповідні суб’єкти господарювання.
психологічний захист;
3. Прийняття управлінських рішень, пов’язаних з усуненням загрози виникнення НС або реагуванням на НС
Отримання інформації про загрозу або виникнення НС відбувається за затвердженим регламентом її подання та планом реагування на НС по телефонних та радіо каналах зв'язку усно з наступною обов'язковою письмовою доповіддю по факсу, телеграфних каналах, а також комп'ютерних мережах. Первину оцінку факту загрози або виникнення події на її відповідність до виду та рівня НС виконують наявні оперативно-чергові та диспетчерські служби. Система зв'язку, яка забезпечує передачу текстів звернення, документованих доповідей, відеоінформації, цифрової автоматизованої інформації створюється завчасно і включає в себе стаціонарну та мобільну мережу зв'язку.
СЦО забезпечують можливість циркулярного або вибіркового оповіщення чергових служб та посадових осіб центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, керівників визначених підприємств, установ і організацій, які приймають рішення щодо захисту та організації дій з локалізації і ліквідації НС, чергових аварійно-рятувальних служб, а також населення, яке проживає в зоні можливого ураження.
Інформація, яка доводиться до посадових осіб органів управління і сил, має оперативний характер. Передача сигналів та мовної інформації здійснюється по каналах зв'язку на основі прийнятих схем сигналу оповіщення. Оповіщення визначається технологічними характеристиками апаратури управління, на основі якої побудована СЦО і встановленою тривалістю передачі мовного повідомлення.
З отриманням інформації про загрозу або виникнення НС органи управління і сили переводяться у режим підвищеної готовності або у режим НС, розгортаються місця для роботи (пункти управління, кризові центри) органів управління, комісії з ліквідації НС, забезпечується постійне чергування на системах зв'язку та обміну інформацією за відповідними напрямками, формуються і розпочинають роботу мобільні та робочі групи органів управління, аналізується оперативна обстановка.
Прийняття рішень та організація дій сил і засобів щодо ліквідації НС.
На підставі аналізу обстановки, попереднього розрахунку часу та загальних висновків щодо проведення першочергових заходів захисту і запобігання загибелі людей, зменшення матеріальних втрат Урядовою або іншою спеціальною комісією з ліквідації НС, залежно від попередньо встановленого рівня НС, приймається рішення щодо першочергових заходів з проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у зоні НС.
У рішенні визначаються: задум дій, завдання залученим за планами реагування органам управління та силам, порядок взаємодії при виконанні завдань, порядок забезпечення, організація управління.
Основою рішення є задум в якому міститься перелік робіт, заходів які необхідно виконати та їх послідовність, напрямки зосередження основних зусиль, виконавці, порядок створення ешелонованого угрупування сил і засобів реагування на НС та їх застосування. Обсяг і зміст заходів з ліквідації НС визначаються з дотриманням вимоги необхідної достатності і максимально можливого використання наявних сил і засобів.
При організації дій і заходів щодо ліквідації НС визначаються загальна структура управління (комісія з ліквідації НС, спеціально уповноважений керівник з ліквідації НС та його штаб, мобільні групи органів управління та служб), комплекс заходів щодо ліквідації НС та її наслідків, угрупування сил та засобів, організація взаємодії, порядок нарощення сил і засобів та організація основних видів забезпечення дій у зоні НС.
4. Надання населенню інформації про загрозу або виникнення НС
Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій полягає у своєчасному доведенні такої інформації до органів управління цивільного захисту, сил цивільного захисту, суб’єктів господарювання та населення.
Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій забезпечується шляхом:
функціонування загальнодержавної, територіальних, місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, спеціальних, локальних та об’єктових систем оповіщення;
централізованого використання телекомунікаційних мереж загального користування, у тому числі мобільного (рухомого) зв’язку, відомчих телекомунікаційних мереж і телекомунікаційних мереж суб’єктів господарювання;
функціонування на об’єктах підвищеної небезпеки автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;
функціонування в населених пунктах, а також місцях масового перебування людей сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло для передачі інформації з питань цивільного захисту.
Інформування у сфері цивільного захисту
Інформацію з питань цивільного захисту становлять відомості про надзвичайні ситуації, що прогнозуються або виникли, з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також про способи та методи захисту від них.
Органи управління цивільного захисту зобов’язані надавати населенню через засоби масової інформації оперативну та достовірну інформацію, зазначену в частині першій цієї статті, а також про свою діяльність з питань цивільного захисту, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі.
Інформація має містити дані про суб’єкт, який її надає, та сферу його діяльності, про природу можливого ризику під час аварій, включаючи вплив на людей та навколишнє природне середовище, про спосіб інформування населення у разі загрози або виникнення аварії та поведінку, якої слід дотримуватися.
6. Оперативне управління за умов виникнення НС
Для координації дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування, органів управління та сил цивільного захисту, а також організованого та планового виконання комплексу заходів та робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій:
використовуються пункти управління та центри управління в надзвичайних ситуаціях;
утворюються спеціальні комісії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
призначаються керівники робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
утворюються штаби з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
визначається потреба у силах цивільного захисту;
залучаються сили цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
До утворення спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або призначення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій організацію заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснюють відповідні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Пункти управління
Для забезпечення сталого управління суб’єктами забезпечення цивільного захисту та реалізації функцій, передбачених на особливий період, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання використовується державна система пунктів управління.
Для управління у режимі повсякденного функціонування суб’єктами забезпечення цивільного захисту, координації дій органів управління та сил цивільного захисту, здійснення цілодобового чергування та забезпечення функціонування системи збору, оброблення, узагальнення та аналізу інформації про обстановку в районах надзвичайних ситуацій у системі центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, функціонує державний центр управління в надзвичайних ситуаціях.
У разі виникнення надзвичайних ситуацій відповідні центри управління в надзвичайних ситуаціях безпосередньо взаємодіють із штабом з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у разі його утворення і забезпечують його роботу. Розпорядження і вказівки керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації для персоналу таких центрів управління в надзвичайних ситуаціях обов’язкові для виконання.
Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації призначається для безпосереднього управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами під час виникнення будь-якої надзвичайної ситуації.
Залежно від рівня надзвичайної ситуації керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації призначається:
Кабінетом Міністрів України у разі виникнення надзвичайної ситуації державного рівня - Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністр чи керівник одного з центральних органів виконавчої влади або його перший заступник (заступник);
Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у разі виникнення надзвичайної ситуації регіонального рівня - перший заступник або один із заступників Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської чи Севастопольської міських державних адміністрацій;
районною державною адміністрацією у разі виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня - один із заступників голови районної державної адміністрації;
виконавчим органом міської ради у разі виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня – один із заступників міського голови;
сільською, селищною радою у разі виникнення надзвичайної ситуації об’єктового рівня - сільський, селищний голова;
керівником суб’єкта господарювання у разі виникнення надзвичайної ситуації відповідного об’єктового рівня - керівник або один із керівників суб’єкта господарювання відповідно до затвердженого розподілу обов’язків.
Залежно від обставин, що склалися у зоні надзвичайної ситуації, керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації самостійно приймає рішення щодо:
здійснення заходів з евакуації;
зупинення діяльності суб’єктів господарювання, розташованих у зоні надзвичайної ситуації, та обмеження доступу населення до такої зони;
залучення в установленому порядку до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт необхідних транспортних засобів, іншого майна суб’єктів господарювання, розташованих у зоні надзвичайної ситуації, аварійно-рятувальних служб, а також громадян за їх згодою;
зупинення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, якщо виникла підвищена загроза життю або здоров’ю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
інші рішення, необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки постраждалих.
Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
Для безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації утворюється штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, який є робочим органом керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Рішення про утворення та ліквідацію штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, його склад приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
Керівництво роботою штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації здійснює його начальник, який призначається керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. До складу штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації входять працівники центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, керівники аварійно-рятувальних служб, що беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, представники або експерти відповідних центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).
Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації розгортається і працює, як правило, у районі виникнення надзвичайної ситуації.
Залучення сил цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснюється згідно з планами реагування на надзвичайні ситуації, планами взаємодії органів управління та сил цивільного захисту у разі виникнення надзвичайних ситуацій, а також планами локалізації і ліквідації наслідків аварії. Рішення про залучення сил цивільного захисту приймають органи управління, яким підпорядковані такі сили, на підставі звернень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, на території яких виникла надзвичайна ситуація, або керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідно до її рівня.
У надзвичайних ситуаціях сили і засоби функціональних підсистем підпорядковуються органам управління відповідних територіальних підсистем.
Питання для самоконтролю
1. В чому полягає розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику?
2. Охарактеризуйте структурно-функціональну схему державного управління безпекою та захистом у НС в Україні.
3. Як здійснюється прийняття управлінських рішень, пов’язаних з усуненням загрози виникнення НС або реагуванням на НС?
4. Як надається інформація населенню про загрозу або виникнення НС?
5. Як здійснюється оперативне управління за умов виникнення НС?
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ
НАВЧАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10