Ім'я файлу: Курс лекцій навчальної дисципліни Безпека життєдіяльності та охо
Розширення: doc
Розмір: 1186кб.
Дата: 12.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
Документ Microsoft Word (2).docx
ТЕМА 11 “ОСНОВИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЧИХ ОБ'ЄКТІВ”Розширення: doc
Розмір: 1186кб.
Дата: 12.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
Документ Microsoft Word (2).docx
з навчальної дисципліни: “Основи охорони праці”
навчальна мета: формування у майбутніх фахівців компетенцій щодо забезпечення пожежної безпеки на підприємстві
виховна мета: усвідомлення студентом значення забезпечення пожежної безпеки на підприємстві
Форма проведення та обсяг навчального часу: лекція, 2 год.
Навчальне обладнання: проектор
Міждисциплінарні зв’язки: механізація, електрифікація та автоматизація сільськогосподарського виробництва; технологія виробництва продукції рослинництва; охорона праці в галузі.
План навчального заняття:
1. Основні причини, уражальні чинники та наслідки пожеж.
2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин.
3. Вибухопожежонебезпечність виробничих об’єктів.
4. Система запобігання пожежам.
5. Система захисту від пожежі.
6. Протипожежний режим на підприємстві.
Література:
обов’язкова:
1. Гандзюк М.П. та ін. Основи охорони праці: Підруч. / М.П. Гандзюк, Є П. Желібо, М.О. Халімовський. – К.: Каравела, 2008. – 384 с.
2. Жидецький В.І. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2006. – 312 с.
додаткова:
1. Геврик О.П. Охорона праці: Навч. посіб. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280 с.
2. Основи охорони праці: Підручник. 2-ге видання / К.Н.Ткачук, М.О.Халімовський, В.В.Зацарний та ін. – К.: Основа, 2006 – 448 с.
1. Основні причини, уражальні чинники та наслідки пожеж
Пожежа – неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється в часі та просторі.
Пожежна небезпека – можливість виникнення та (або) розвитку пожежі. Нормативна імовірність виникнення пожежі – 10-6 в рік, впливу небезпечних і шкідливих чинників на людей – 10-6 в рік на одну людину.
Основні причини пожеж у виробничій сфері:
необережне поводження з вогнем при палінні в недозволених місцях та виконанні вогневих робіт (газо- та електрозварюванні, механічній обробці металу та ін.) – 50-55 %;
порушення правил монтажу та експлуатації електроустаткування та побутових електроприладів – відповідно 20-22 і 10-11 %;
порушення режимів технологічних процесів (7-8 %) та вимог пожежної безпеки (5-7 %).
підпали (2 %) та інші причини (1-2 %).
Небезпечні та шкідливі чинники, пов’язані з пожежами.
1. Токсичні продукти горіння.
2. Вогонь.
3. Підвищена температура середовища.
4. Дим.
5. Недостатність кисню.
6. Вибухи, витікання небезпечних речовин.
7. Руйнування будівельних конструкцій під впливом високих температур і вибухів.
8. Паніка.
Статистика пожеж та їх наслідків в Україні за останні роки.
При зростанні чисельності населення на 1 % кількість пожеж збільшується на 5 %, а збитки від них зростають на 10 %.
Протягом однієї доби в Україні виникає 120-140 пожеж, в яких гинуть 6-7, отримують травми 3-4 людини, вогнем знищується 32-36 будівель, 4-5 одиниць техніки.
Збитки від пожеж поділяють на прямі та побічні:
Прямі – втрати, пов’язані зі знищенням або пошкодженням вогнем, водою, димом і внаслідок високої температури майна.
Побічні – втрати, пов’язані з ліквідацією пожежі, зумовлені простоєм виробництва, зміною графіка руху транспортних засобів тощо. Побічні збитки перевищують прямі в 3-4 рази.
Процес горіння. Класифікація видів горіння.
Горіння – це екзотермічна реакція окиснення речовини, яка супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум’я.
Умови виникнення горіння (рис. 1):
Відповідна температура
Потрібна концентрація (кількість)
Необхідна потужність початкового імпульсу
Рис. 1. Необхідні умови для виникнення горіння
Окисник разом з горючою речовиною утворює горюче середовище.
Види горіння:
За співвідношенням кількості окисника та горючої речовини:
Повне.
Неповне.
За швидкістю поширення полум’я горіння:
Дефлаграційне – 2-7 м/с.
Вибухове – десятки і сотні метрів за секунду.
Детонаційне – тисячі метрів за секунду.
Механізми поширення полум’я – тепловий та дифузійний.
За агрегатним станом речовин, які вступають в реакцію горіння:
Гомогенне.
Гетерогенне і.
Різновидності (за походженням та зовнішніми особливостями):
Вибух.
Детонація.
Спалах.
Займання.
Спалахування.
Тління.
Самозаймання.
Самоспалахування.
2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
Оцінку пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів проводять залежно від їх агрегатного стану (табл. 1):
Групи горючості речовин і матеріалів (за СНиП 2.01.01-85):
Негорючі – не здатні до горіння в повітрі нормального складу (неорганічні матеріали, метали, цегла та ін.).
Важкогорючі – здатні до займання в повітрі від джерела запалювання, але після його вилучення не здатні до самостійного горіння (асфальтобетон, дерев’яно-волокнисті плити та ін.).
Горючі – здатні до самозаймання, займання від джерела запалювання і самостійного горіння після його вилучення.До складу більшості з них входять С та Н тобто вони є органічними сполуками, але є прості елементи – S, P, C. Як правило, найбільш небезпечними у пожежному відношенні є горючі речовини в газоподібному стані.
Таблиця 1. Основні показники пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів
| Показники | Застосовність показників | |||
| гази | рідини | тверді речовини | пил | |
| 1. Група горючості | + | + | + | + |
| 2. Температура спалаху | - | + | + | - |
| 3. Температура спалахування | - | + | + | + |
| 4. Температура самоспалахування | + | + | + | + |
| 5. Концентраційні межі поширен-ня полум’я (спалахування) | + | + | - | + |
| 6. Температурні межі поширення полум’я (спалахування) | + | + | - | - |
Температура спалаху – найменша температура речовини, з якої над її поверхнею утворюється пара, здатна спричинити спалах у повітрі під впливом джерела запалювання.
Температура спалахування – найменша температура речовини, за якої вона виділяє горючі пару та гази з такою швидкістю, що під час впливу на них джерела запалювання спостерігається спалахування.
Температура самоспалахування – найменша температура навколишнього середовища, за якої спостерігається самоспалахування речовини.
Концентраційні межі поширення полум’я (нижня НКМ та верхня ВКМ) – мінімальний та максимальний вміст горючої речовини в однорідній суміші з окислювальним середовищем, за якого можливе поширення полум’я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.
Температурні межі поширення полум’я (нижня НТМ та верхня ВТМ) – мінімальна та максимальна температура речовини, за якої її насичена пара утворює в окислювальному середовищі концентрацію, що дорівнює відповідно НКМ і ВКМ.
За потенційною небезпекою викликати пожежу, підсилювати її небезпечні чинники речовини та матеріали поділяють на розряди:
безпечні (негорючі, в негорючій упаковці, в умовах пожежі не виділяють небезпечних продуктів, не утворюють небезпечних сумішей з іншими речовинами);
малонебезпечні (горючі і важкогорючі речовини та матеріали, що не відносяться до безпечних, а також негорючі речовини та матеріали в горючій упаковці) –можна зберігати у приміщеннях I-IV ступенів вогнестійкості;
небезпечні (горючі і негорючі речовини та матеріали, що мають властивості, прояв яких може призвести до вибуху, пожежі, загибелі, травмування, отруєння, захворювання людей та тварин, пошкодження споруд, транспортних засобів) – слід зберігати у складах I і II ступенів вогнестійкості;
особливо небезпечні – небезпечні речовини та матеріали, не сумісні з речовинами та матеріалами однієї з ними категорії, слід зберігати у складах I і II ступенів вогнестійкості, розташованих в окремих будівлях або в підземних сховищах, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.
3. Вибухопожежонебезпечність виробничих об’єктів
Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення та будівлі поділяються на категорії:
Категорія А (вибухопожежонебезпечна). Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро- та газоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається надлишковий тиск вибуху понад 5 кПа.
Категорія Б (вибухопожежонебезпечна). Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пило- або пароповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається надлишковий тиск вибуху понад 5 кПа.
Категорія В. (пожежонебезпечна). Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти, якщо приміщення, в яких вони знаходяться, не належать до категорій А чи Б.
Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум’я. Горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізують ся як паливо.
Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.
Згідно з категорією приміщення визначаються вимоги до конструктивних та планувальних рішень будівель, споруд, приміщень та до їх вогнестійкості.
Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон).
Згідно з правилами улаштування електроустановок приміщення поділяються на вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони (ДНАОП 0.00-1.32.01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок).
Вибухонебезпечна зона – простір, в якому є або можуть з’явитися вибухонебезпечні суміші.
У вибухонебезпечних зонах використовується вибухозахищене обладнання, дистанційне керування, броньовані кабелі, світильники у вибухозахищеному виконанні та ін.
Пожежонебезпечна зона – простір, де знаходяться або можуть знаходитися горючі речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при можливих його порушеннях, а також при їх складуванні.
У пожежонебезпечних зонах використовується електрообладнання закритого типу, електропроводка – з надійною ізоляцією, світильники та апарати керування і захисту – у пилонепроникному виконанні та ін.
4. Система запобігання пожежі
Пожежна безпека об’єкта – такий його стан, за якого з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних чинників пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Комплекс заходів і засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта наведений на рис. 2.
Система запобігання пожежі – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на унеможливлення умов, необхідних для виникнення пожежі.
Комплекс заходів і засобів
щодо забезпечення
пожежної безпеки об’єкта
Система запобігання пожежі
Система протипожежного захисту
Система організаційно-технічних заходів
Запобігання утворенню горючого середовища
Обмеження розмірів
та розповсюдження пожежі
Організаційні
Технічні
Запобігання виникненню
в горючому середовищі джерела запалювання
Обмеження розвитку пожежі
Режимні
Забезпечення безпечної евакуації людей та майна
Експлуатаційні
Створення умов для успішного гасіння пожежі
Рис. 2. Комплекс заходів і засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта
1. Запобігання утворенню горючого середовища.
Для займання горючої речовини необхідно, щоб вона була нагріта до необхідної температури і знаходилась у відповідному кількісному співвідношенні з окисником, а джерело запалювання мало необхідну енергію для початкового імпульсу.
До окисників належать кисень, хлор, фтор, оксиди азоту, селітра тощо. При вмісті кисню в повітрі менше 14 % горіння більшості речовин стає неможливим. Деякі речовини містять достатньо кисню для горіння без доступу повітря (порох, вибухівка).
Горіння протікає тим інтенсивніше, чим більшою є площа контакту горючої речовини з окисником, його концентрація, температура та тиск.
Окисник разом з горючою речовиною утворює горюче середовище. Основні методи запобігання його утворення:
Застосування герметичного виробничого устаткування.
Заміна в технологічних процесах горючих речовин і матеріалів негорючими.
Обмеження кількості пожежо- та вибухонебезпечних речовин при використанні та зберіганні, правильне їх розміщення.
Ізоляція горючого та вибухонебезпечного середовища.
Організація контролю за складом повітря в приміщенні та станом середовища в апаратах.
Застосування робочої та аварійної вентиляції.
Відведення горючого середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця.
Застосування в установках з горючими речовинами пристроїв захисту від пошкоджень та аварій.
Використання інгібувальних (хімічно активних) та флегматизаційних (інертних) добавок.
2. Запобігання виникнення в горючому середовищі джерела запалювання.
До джерел запалювання належать:
відкрите полум’я;
розжарені предмети;
електричні заряди;
теплові процеси хімічного, електричного та механічного походження;
іскри від ударів та тертя;
сонячна радіація;
електромагнітні та інші випромінювання.
Джерела запалювання поділяють на високопотужні (понад 500 Вт – багаття, лазер, блискавка), середньопотужні (20-500 Вт – сірник, запальничка) і малопотужні (менше 20 Вт – сонячні промені, іскри).
Основні методи запобігання виникнення в горючому середовищі джерела запалювання:
Використання устаткування та пристроїв, при роботі яких не виникає джерел запалювання.
Використання електроустаткування, що відповідає класу пожежо- та вибухонебезпеки приміщень та зон.
Використання устаткування, що задовольняє вимоги електростатичної іскробезпеки.
Улаштування блискавкозахисту.
Виконання вимог щодо сумісного зберігання речовин і матеріалів.
Організація автоматичного контролю параметрів, що визначають джерела запалювання.
Використання швидкодіючих засобів захисного вимкнення.
Заземлення устаткування.
Використання при роботі з ЛЗР інструментів, що не допускають іскроутворення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10