Ім'я файлу: Курс лекцій навчальної дисципліни Безпека життєдіяльності та охо
Розширення: doc
Розмір: 1186кб.
Дата: 12.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
Документ Microsoft Word (2).docx
ТЕМА 10 “ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ. ОСНОВИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ”Розширення: doc
Розмір: 1186кб.
Дата: 12.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
Документ Microsoft Word (2).docx
з навчальної дисципліни: “Основи охорони праці”
навчальна мета: формування у майбутніх фахівців компетенцій щодо вимог безпеки до виробничого обладнання та виробничих процесів, забезпечення електробезпеки
виховна мета: усвідомлення студентом значення в його професійній діяльності безпеки до виробничого обладнання та виробничих процесів, забезпечення електробезпеки
Форма проведення та обсяг навчального часу: лекція, 2 год.
Навчальне обладнання: проектор
Міждисциплінарні зв’язки: механізація, електрифікація та автоматизація сільськогосподарського виробництва; технологія виробництва продукції рослинництва; охорона праці в галузі.
План навчального заняття:
1. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та виробничих процесів.
2. Дія електричного струму на організм людини: травми, чинники, що впливають на наслідки ураження.
3. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
4. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи.
Література:
обов’язкова:
1. Гандзюк М.П. та ін. Основи охорони праці: Підруч. / М.П. Гандзюк, Є П. Желібо, М.О. Халімовський. – К.: Каравела, 2008. – 384 с.
2. Жидецький В.І. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2006. – 312 с.
додаткова:
Геврик О.П. Охорона праці: Навч. посіб. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280 с.
1. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та виробничих процесів
Безпечність виробничого обладнання – властивість відповідати вимогам безпеки праці під час монтажу (демонтажу) і експлуатації в умовах, установлених нормативною документацією.
Загальні вимоги до виробничого обладнання:
складові частини виробничого обладнання не повинні випадково пошкоджуватися;
рухомі частини обладнання, які являють собою небезпеку, необхідно огороджувати, за винятком тих частин, огородження яких не допускається з огляду на їх функціональне призначення;
елементи обладнання, з якими може контактувати людина не повинні мати гострих країв, кутів, а також нерівних, гарячих чи переохолоджених поверхонь;
виділення та поглинання обладнанням тепла, а також виділення ним шкідливих речовин і вологи не повинні перевищувати гранично допустимих рівнів (концентрацій) у межах робочої зони;
у процесі експлуатації обладнання не повинно забруднювати навколишнього середовища шкідливими речовинами вище встановлених норм та створювати небезпеку вибуху чи пожежі;
конструкція обладнання повинна забезпечувати усунення або зниження до регламентованих рівнів шуму, ультразвуку, інфразвуку, вібрації та різноманітних випромінювань, захист людини від ураження електричним струмом, а також запобігати накопиченню зарядів статичної електрики в небезпечних кількостях;
всі робочі органи, а також пристрої, які використовуються для захоплення, затискування та підіймання заготовок, деталей, виробів тощо, повинні оснащуватись спеціальними захисними пристосуваннями;
засоби захисту, що входять в конструкцію виробничого обладнання, повинні забезпечувати можливість контролю їх функціонування, виконувати своє призначення безперервно в процесі роботи, діяти до повної нормалізації відповідного небезпечного чи шкідливого фактора, що спричинив спрацювання захисту, зберігати функціонування при виході із ладу інших засобів захисту;
обладнання повинно бути оснащене засобами сигналізації про порушення нормального режиму роботи, а в необхідних випадках (аваріях, небезпечних пошкодженнях і режимах, близьких до небезпечних) – засобами автоматичної зупинки, гальмування та вимкнення від джерел енергії;
технічні характеристики та параметри обладнання повинні відповідати антропометричним, фізіологічним, психофізіологічним та психологічним можливостям людини.
Безпечність виробничого процесу – властивість виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час проведення його в умовах, установлених нормативною документацією.
Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів:
усунення безпосереднього контакту працюючих з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, що є вірогідними чинниками небезпек;
заміна технологічних процесів та операцій, що пов'язані з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів, процесами і операціями, за яких зазначені фактори відсутні або характеризуються меншою інтенсивністю;
комплексна механізація та автоматизація виробництва, застосування дистанційного керування технологічними процесами і операціями при наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів;
герметизація обладнання;
застосування засобів колективного захисту працюючих;
раціональна організація праці та відпочинку з метою профілактики монотонності й гіподинамії, а також обмеження важкості праці;
своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях (системи отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів необхідно виконувати за принципом пристроїв автоматичної дії з виводом на системи попереджувальної сигналізації);
впровадження систем контролю та керування технологічним процесом, що забезпечують захист працюючих та аварійне відключення виробничого обладнання;
своєчасне видалення і знешкодження відходів виробництва, що є джерелами небезпечних та шкідливих виробничих факторів;
забезпечення пожежної й вибухової безпеки.
Виробничі процеси не повинні забруднювати навколишнє середовище викидами шкідливих та небезпечних речовин, а також спричинювати вибухи та пожежі. Якщо під час технологічного процесу виявляються певні небезпеки, то це зазвичай наслідки помилок, які були допущені ще на стадії його розробки та проектування.
2. Дія електричного струму на організм людини: травми, чинники, що впливають на наслідки ураження
Ураження організму людини електричним струмом буває місцевим (електричні травми) і загальним (електричні удари).
Види електричних травм:
електричні опіки;
електричні знаки;
металізація шкіри – потрапляння в глибину шкіри газоподібних або розплавлених часток металу;
механічні ураження – розрив кровоносних судин, м’язів, сухожилків, вивиху суглобів або переломи кісток;
електрофтальмія – ураження очей при горінні електричної дуги потужним ультрафіолетовим випромінюванням.
Електричний удар – збудження живих тканин організму струмом, що супроводжується судомним скороченням м’язів. Це найнебезпечніший вид ураження. Залежно від наслідків електричні удари умовно поділяються на чотири ступеня:
І – скорочення м’язів без втрати свідомості;
ІІ – скорочення м’язів з втратою свідомості, але зі збереженим диханням і роботою серцево-судинної системи;
ІІІ – втрата свідомості з порушенням дихання або роботи серця;
ІV – клінічна смерть, відсутність дихання і кровообігу.
Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну, електричну, механічну (динамічну) та біологічну дію.
Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, котрі знаходяться на шляху струму, що викликає в них суттєві функціональні розлади.
Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної рідини, в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічного складу.
Механічна (динамічна) дія струму – це розшарування, розриви та інші подібні ушкодження тканин організму.
Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі і котрі тісно пов'язані з його життєвими функціями.
Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом, умовно можна підрозділити на чинники електричного (сила струму, напруга, опір тіла людини, вид та частота струму) та неелектричного характеру (тривалість дії струму, шлях проходження струму через тіло людини, індивідуальні особливості людини, умови навколишнього середовища тощо).
1. Сила струму, що проходить через тіло людини є основним чинником, який обумовлює наслідки ураження. Розрізняють три основні порогові значення сили струму:
пороговий відчутний струм – найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини відчутні подразнення;
пороговий невідпускаючий струм – найменше значення електричного струму, яке викликає судомні скорочення м'язів руки, в котрій затиснутий провідник, що унеможливлює самостійне звільнення людини від дії струму;
пороговий фібриляційний (смертельно небезпечний) струм – найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через тіло людини фібриляцію серця.
Струм (змінний та постійний) більше 5 А викликає миттєву зупинку серця, минаючи стан фібриляції.
2. Напруга струму.
Гранично допустимі значення напруги доторкання Uдом при нормальному режимі електроустановки, В:
змінний струм, 50 Гц – 2;
змінний струм, 400 Гц – 3;
постійний – 8.
Умовно безпечною для життя людини прийнято вважати напругу, що не перевищує 42 В для змінного струму та 12 В – для постійного.
3. Вид та частота струму.
Постійний струм приблизно в 4-5 разів безпечніший за змінний.
Найбільш небезпечним вважається змінний струм частотою 20-100 Гц. При частоті, меншій ніж 20 або більшій за 100 Гц, небезпека ураження струмом помітно зменшується. Струм частотою понад 500 кГц не може смертельно уразити людину, однак дуже часто викликає опіки.
4. Опір тіла людини залежить, в основному, від стану шкіри та центральної нервової системи.
5. Тривалість дії струму. Зі зростанням тривалості дії струму зростає ймовірність важкого наслідку.
6. Шлях проходження струму через тіло людини. Найбільшу небезпеку становить шлях "голова-руки" (при ньому частка потерпілих, що втрачали свідомість, становить 92 %), за ним іде "голова-ноги", потім "права рука-ноги", а найменшу небезпеку становить шлях "нога-нога".
7. Індивідуальні особливості людини. Здорові та фізично міцні люди легше переносять електричні удари, ніж хворі та слабкі. Особливо сприйнятливими до електричного струму є особи, котрі нездужають на захворювання шкіри, серцево-судинної системи, органів внутрішньої секреції, легенів, мають нервові хвороби. Більш тяжкі наслідки дії струму чітко спостерігаються в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
8. Умови навколишнього середовища – температура повітря в приміщенні, вологість повітря, запиленість повітря, наявність у повітрі хімічно активних домішок тощо.
3. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
Стосовно небезпеки ураження працівників електричним струмом виробничі приміщення поділяються на:
1. Приміщення з підвищеною небезпекою, що характеризується наявністю однієї з таких умов:
струмопровідної підлоги (залізобетонної, цегляної, землянох і т.п. );
струмопровідного пилу (за умовами виробництва виділяється технологічний струмопровідний пил у такій кількості, що він може осідати на проводах, проникати у середину машин, апаратів і т.ін.) чи вологи (відносна вологість перевищує 75%);
високої температури (температура постійно або періодично більше однієї доби перевищує 35°С);
можливості одночасного дотику людини до заземлених металоконструкцій будівлі, технологічних апаратів, механізмів тощо, з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання – з другого.
2. Приміщення з особливою небезпекою, що характеризуються наявністю однієї з таких умов:
відносної вологості повітря близької до 100%, стелі, стіни, підлоги і речей, що знаходяться у приміщенні, покритих вологою;
хімічно активного або органічного середовища;
не менше двох умов для приміщень з підвищеною небезпекою.
3. Приміщення без підвищеної небезпеки, в яких відсутні умови, що створюють підвищену або особливу небезпеку.
Території розміщення зовнішніх (незахищених спорудою від атмосферних впливів) електроустановок прирівнюються до приміщень з особливою небезпекою.
За значенням номінальної напруги електромережі поділяються на:
мережі з напругою понад 1000 В;
мережі з напругою до 1000 В;
мережі малої напруги (не вище 42 В змінного та 110 В постійного струму).
За видом струму електромережі поділяються на мережі постійного і змінного струму (одно- та багатофазні). Найчастіше в промисловості застосовуються трифазні мережі з ізольованою нейтраллю (трьохпровідні) та з глухо-заземленою нейтраллю (чотирьохпровідні).
4. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи.
Класифікація засобів та заходів безпечної експлуатації електроустановок наведена на рис. 2.
Технічні способи та засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок:
1. Ізоляція струмопровідних частин шляхом покриття їх шаром діелектрика для захисту людини від випадкового доторкання до частин електроустановок, через які проходить струм. Розрізняють робочу, додаткову, подвійну та посилену ізоляцію.
2. Забезпечення недосяжності неізольованих струмопровідних частин – застосування захисних огорож, блокувальних пристроїв та розташування неізольованих струмопровідних частин на недосяжній висоті чи у недосяжному місці.
Рис. 2. Класифікація засобів та заходів безпечної експлуатації електроустановок
3. Попереджувальна сигналізація є пасивним засобом захисту, який не усуває небезпеки ураження, а лише інформує про її наявність. Така сигналізація може бути світловою (лампочки, світлодіоди тощо) та звуковою (зумери, дзвінки, сирени).
4. Мала напруга застосовується для зменшення небезпеки ураження електричним струмом, однак при цьому зростає значення робочого струму, а відтак і площа поперечного перерізу, що у свою чергу збільшує витрати кольорових металів (міді, алюмінію). Крім того, при малих напругах зростають втрати електроенергії.
5. Вирівнювання потенціалів є способом зниження напруг доторкання та кроку між точками електричного кола, до яких можливе одночасне доторкання людини або на яких вона може одночасно стояти.
5. Електричний поділ мережі передбачає поділ електромережі на окремі, електрично не з'єднані між собою, ділянки за допомогою роздільних трансформаторів (РТ) з коефіцієнтом трансформації 1:1.
6. Застосування електрозахисних засобів (ЕЗЗ), які поділяються на ізолювальні та спеціальні. Основні ізолювальні ЕЗЗ:
в електроустановках понад 1 кВ – ізолювальні штанги, ізолювальні кліщі, електровимірювальні кліщі, покажчики напруги, спеціальні пристрої – показники напруги для фазування, показники пошкодження кабелів тощо;
в електроустановках напругою до 1 кВ включно – ізолювальні штанги, ізолювальні кліщі, покажчики напруги, діелектричні рукавички, інструмент з ізолювальним покриттям.
Спеціальні засоби захисту – діелектричні ковпаки, накладки, листи-платини, наконечники, короби, комплект слюсарно-монтажного інструменту; штанги-маніпулятори; ізолювальні драбини, штанги та тяга, канати вставки, навісні та опорні конструкції; полімерні ізолятори, гнучкі ізолятори та ізолювальні драбини.
ЗІЗ – захисні каски, окуляри і щитки, протигази і респіратори, рукавиці і рукавички, запобіжні пояси і страхувальні канати та інші.
Організаційні заходи безпеки:
Укладення і затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку робочої експлуатації.
Призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт;
Оформлення робіт нарядом чи розпорядженням
Підготовка робочих місць.
Допуск до роботи.
Нагляд під час виконання робіт.
Оформлення перерв в роботі та її закінчення.
До електротехнічного персоналу належать особи, які обслуговують і експлуатують електроустановки. Від кваліфікації електротехнічного персоналу, його знань та навичок істотно залежить безпека при експлуатації та обслуговуванні електроустановок.
Для електротехнічного персоналу встановлено п'ять кваліфікаційних груп з електробезпеки.
Питання для самоконтролю
1. Які встановлені загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та виробничих процесів?
2. Наведіть класифікацію електричних травм.
3. Які чинники впливають на наслідки ураження електричним струмом?
4. Яка існує класифікація виробничих приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом?
5. Перелічіть основні електрозахисні заходи і засоби.
6. Скільки кваліфікаційних груп встановлено для електротехнічного персоналу?
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ
НАВЧАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10