| 1 ... 24 25 26 27 28 29 30 31 32
Ім'я файлу: Данилевський. Захворювання СОПР.pdf Розширення: pdfРозмір: 7020кб.Дата: 22.09.2022скачати nr/г), а отже, знач- ну сорбційну ємність. Застосовують їх при отруєннях, інтоксикаціях, захворюван- нях печінки й нирок, автоімунних недугах і алергозах різного походження (стоматит Венсана, гангренозний та герпетичний стоматити, БЕЕ, пухирчатка та ін.) при появі перших ознак інтоксикації. Ентеросорбент СКН випускають у гранулах, які вміщено у пакети по 15 або ЗО мл у розрахунку на разове приймання. По- стачається також в пакетах (флаконах) по 120, 300, 450 мл. Призначають по 30 мл 3 рази на добу за 1 год до (або після) їди протягом 3—15 діб до отримання клінічного ефекту. Ентеросорбент «ИХАНТ». Випускається у вигляді гідрогелевої емульсії. Призначають з розрахунку 0,5 г/кг маси тіла на одне приймання 3—4 рази на добу — до отримання клінічного ефекту. Поліметилсилоксан (ПМС) — кремнійорганічний гемосорбент з радіусом пор 15—200 нм і більше, насипною масою від 0,2 до 0,5 см 3 /г. Висока гідрофобність ПМС, можливість утворення різних типів зв'язків у поєднанні з мікропористістю створюють сприятливі умови для іммобілізації великих молекул БАР за ра- хунок слабкої адсорбційної взаємодії, що не змінює конфор- мації молекули і зберігає функціональні групи іммобілізованих лікарських речовин. Тому поліметилсилоксани є досить вдали- ми носіями при створенні препаратів пролонгованої дії шляхом закріплення на них лікарських речовин. Призначають ПМС з розрахунку 4 г/кг на І приймання 3 рази на добу протягом 3—6 діб. Ентеродез — препарат для дезінтоксикації на основі низько- молекулярного полівінілпіролідону перорального вживання. 334 Він має високу сорбційну властивість: зв'язує токсичні речо- вини і виводить їх через кишки. Ентеродез приймають усереди- ну по 5 г 1—4 рази на добу протягом 2—7 діб (до ліквідації симптомів інтоксикації). Перед вживанням розчиняють 5 г пре- парату у 100 мл гарячої води. Для поліпшення смакових якостей розчину в нього можна додати глюкозу або фруктові соки. Засоби стимулювальної терапії. Автогемотерапія (викори- стання власної крові пацієнта) є одним із активних методів протеїнотерапії. У хворого із вени беруть кров і потім уводять її тому самому хворому внутрішньом'язово. В перший сеанс уво- дять 2 мл, в подальшому, з проміжками 1—2 доби, — 4, 6, 8, 10 мл, а потім 10, 8, 6, 4, 2 мл. Продукти розпаду кров'яного білка, що вивільнюються у процесі ферментативного розщеплення, слугують подразниками різних систем організму, чим пояс- нюється ефект стимулювальної дії автогемотерапії. Автогемотерапію проводять і з використанням автогемо- лізованої крові. Продукти розпаду еритроцитів є сильним сти- мулятором функцій системи макрофагів (ретикулоендоте- ліальної), тому лікувальний ефект цієї методики значно вищий. Для приготування автогемолізованої крові в стерильний шприц з 2—5 мл бідистильованої води беруть із вени 3—7 мл крові. Через 20—30 с, коли процес руйнації еритроцитів завер- шиться, гемолізовану кров уводять внутрішньовенно чи внут- рішньом'язово. Курс — 7—8 сеансів з проміжками 1—2 доби. Апілак (таблетки по 0,01 г, 0,6% крем, 3% мазь у тубах). Яв- ляє собою суху речовину нативного маточного молочка. Норма- лізує трофічні процеси, тонізує судини, стимулює нервову сис- тему. Призначають по 1 таблетці сублінгвально 3 рази на день протягом 10—15 діб, Біогенні стимулятори застосовують для лікування захворювань, що розвинулися на тлі пригніченої імунологічної реактивності. Екстракт алое (рідина для ін'єкцій в ампулах по 1 мл) сти- мулює і прискорює процеси регенерації тканин. Вводять по 1 мл підшкірно щодня при ХРАС, перманентній формі БЕЕ, ЧПЛ, трофічних виразках. Курс лікування — 25—30 діб. Під впливом екстракту алое відбувається неспецифічна ак- тивація ретикулоендотеліальної системи, посилюється фагоци- тоз. На введення екстракту алое можлива алергічна реакція у вигляді поліморфного висипу на шкірі. В таких випадках потрібно відмінити препарат. Солкосерил (ампули по 2 і 10 мл, мазь і желе в тубах по 20 г) — екстракт крові великої рогатої худоби, що містить пурини, дез- оксирибонуклеотиди, зміно-, кето- й оксикислоти та інші БАР. Застосовують для поліпшення процесів обміну та прискорення регенерації тканин при трофічних, пролежневих виразках СОПР, ерозивно-виразковій формі ЧПЛ, БЕЕ, опіках, після- рентгенівському та променевому стоматиті. Вводять внут- рішньом'язово по 2—4 мл 1 раз на добу до епітелізації рани. 335 Спленін (ампули по 1 мл) — препарат Із селезінки великої рогатої худоби. Посилює дезінтоксикаційну функцію печінки, нормалізує білковий обмін та вегетативні функції. Застосовують для профілактики променевої хвороби, особливо в період рент- генотерапії. Через 30—60 хв після опромінювання рекомендують внутрішньом'язово ввести 2 мл спленіну. При променевій хво- робі щодня вводять по 2—4 мл протягом 3—4 тиж. При хро- нічних неспецифічних запальних процесах травного каналу, що супроводжуються явищами інтоксикації, — по 2 мл щодня. На курс лікування — 20—30 ін'єкцій. Склисте тіло (ампули по 2 мл). Розм'якшує І розсмоктує рубцеву тканину, дає знеболювальний ефект при захворюваннях периферичних нервів, стимулює утворення кісткового мозоля. Призначають при нервовій та фізичній перевтомі, астенізації, невритах, поліневритах, невралгії, глосодинії, а також з метою профілактики надмірного розростання сполучної тканини, для розсмоктування рубців, стимуляції репаративних процесів при виразках та опіках СОПР. Уводять склисте тіло по 2 мл підшкірно щодня. На курс лікування — 8—10 ін'єкцій. Біосед (ампули по 1 мл). Справляє загальнотонізуючий вплив, поліпшує процеси обміну, посилює регенерацію тканин, діє протизапально. Застосовують з метою стимуляції обмінних та регенераторних процесів. Призначають по 1—2 мл підшкірно 1 раз на добу. На курс лікування — 25—30 ін'єкцій. Гумізоль (ампули по 1—2 мл). Прискорює регенерацію тка- нин. Застосовують при трофічних виразках та хронічних еро- зивно-виразкових ураженнях СОПР. Уводять внутрішньом'язово по 1—2 мл І раз на добу. На курс лікування — 30 ін'єкцій. Суспензія плаценти (ампули по 2 мл). Підвищує захисні вла- стивості організму, прискорює епітелізацію ран. Застосовують для підвищення імунологічної реактивності організму та при хронічних ерозивно-виразкових ураженнях СОПР. Уводять по 2 мл під шкіру 1 раз на 7—10 діб. На курс лікування — 3—4 ін'єкції. Через 2—3 міс лікування можна повторити. Екстракт плаценти (ампули по 1 мл) — препарат із консер- вованої холодом плаценти людини. Прискорює епітелізацію ран, підвищує захисні властивості організму. Вводять підшкірно по 1 мл щодня або через день. На курс лікування — 25—30 ін'єкцій. Плазмол (ампули по 10 мл). Препарат із крові людини. Справляє неспецифічний знеболювальний вплив. Застосовують при симптоматичному стоматиті, шо розвинувся на тлі брон- хіальної астми, виразки дванадцятипалої кишки, артриту, при невралгії трійчастого нерва, больових синдромах. Уводять підшкірно по 1 мл щодня або через день. На курс лікування — 10 ін'єкцій. АЦС — антиретикулярна цитотоксична сироватка О.О. Бого- мольця (ампули по 1 мл). Застосовують для підвищення неспе- 336 цифічної реактивності організму в комплексі з Іншими препарата- ми місцевої та загальної дії. Сироватку, розведену в 10 разів ізотонічним розчином натрію хлориду, вводять підшкірно по 0,2— 0,5 мл 1 раз на 2—3 доби. На курс лікування — 3—10 ін'єкцій. Імуномодулятори. Левамізол (таблетки по 0,05 та 0,15 г) — протигельмінтний препарат, стимулює імунну систему, ви- бірково стимулює регуляторну функцію Т-лІмфоцитів. Застосо- вують при захворюваннях СОПР, що розвинулися на фоні па- тології легень, ревматоїдного артриту, хронічного нефриту, виразкової хвороби тошо. Призначають усередину по 75—150 мг щодня або 3 рази на тиждень протягом 1—<2 міс (під контролем показників крові, який здійснюють 1 раз на 2 тиж). Якщо через 10 год після першого приймання в дозі 150 мг кількість лейко- цитів у крові знижується до 3 • І0 9 /л або число нейтрофільних гранулоцитів зменшується до 1 - 10 9 /л, то подальше приймання левамізолу припиняють. Тималін (флакони по 10 мг стерильного ліофілізованого по- рошку). Відновлює Імунологічну реактивність організму, регу- лює кількість і співвідношення Т- І В-лїмфоцитів, стимулює клітинний імунітет. Посилює фагоцитоз, процеси регенерації і кровотворення. Активує метаболічні пронеси. Призначають при імунодефіцитних станах, які супроводжують захворюванняСОПР, по 10—30 мг внутрішньом"язово, щодня , протягом 5—20 діб. За необхідності курс лікування повторюють через І—3 міс. Для ін'єкції вміст флакона розчиняють у 1—2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду до утворення суспензії (не можна до- пускати утворення піни). Натрію нуклеїнат (порошок). Прискорює процеси регене- рації, посилює лейкогенез, стимулює діяльність кісткового моз- ку, зумовлює лейкоцитарну реакцію шляхом посилення обміну нуклеопротеїдів. Підвищує активність макрофагів, стимулює міграцію і кооперацію Т- і В-лімфоцитів. Застосовують при за- хворюваннях СОПР, які супроводжуються лейкопенією, аграну- лоцитозом. Призначають усередину по 0,25—0,5 г після їди 3—4 рази на добу. Внутрішньом'язово вводять по 5—10 мл 5% роз- чину 1—2 рази на добу. Курс лікування — 10—15 діб. У місце Ін'єкції спочатку вводять 2—3 мл 0,5% новокаїну. Продигіозан (ампули по 1 мл 0,005% розчину). Високомоле- кулярна сполука полісахаридної природи, що виділена із Вас. prodigiosum. Стимулює неспецифічний імунітет, активує Т- систему: систему макрофагів, утворення інтерферону, підвищує фагоцитарну активність лейкоцитів крові, вміст гамма-глобуліну у сироватці крові. Активує функцію кіркової речовини наднир- кових залоз, гальмує ексудативні процеси в осередку запалення, зменшує проникність кровоносних судин. Застосовують для зменшення набряку в осередку запалення та прискорення утво- рення грануляцій при виразках, опіках, ХРАС, БЕЕ, змінах СОПР унаслідок хіміо- та рентгенотерапії. 337 Призначають внутрішньом'язово по 15 мкг, попередньо пе- ревіривши реакцію на препарат. При добрій переносності через З доби вводять 0,5—0,6 мл 0,005% розчину і надалі цю дозу вво- дять 1 раз на 4—7 діб. Курс лікування — 6 Ін'єкцій. Можливі біль у животі, пронос, загострення супутніх хвороб, коротко- часне підвищення температури тіла, біль голови, лейкопенія, яка змінюється на лейкоцитоз. Метилурацил (таблетки по 0,5 г). Справляє виражений про- тизапальний вплив, посилює процеси регенерації, активує діяльність системи макрофагів (ретикулоендотеліальної), підвищує лейкоцитарну активність крові, сприяє виробленню антитіл. Застосовують при різних виразково-некротичних ура- женнях СОПР по 0,5 г 3—4 рази на добу під час або після вжи- вання їжі протягом 3—4 тиж. Пентоксил (таблетки по 0,2 г, вкриті оболонкою). Стимулює лейкопоез, посилює ріст і розмноження клітин, вироблення ан- титіл та фагоцитарну реакцію, справляє протизапальний вплив. Застосовують у тих випадках, що і метилурацил. Призначають по 0,2—0,4 г 3—4 рази на добу протягом 15—20 діб. Протипока- заний (як і метилурацил) при лімфогранулематозі, злоякісних хворобах кісткового мозку та інших тяжких захворюваннях кро- вотворної системи. Препарати з анаболічною активністю (стероїдні і нестероїдні) позитивно впливають на азотистий обмін, стимулюють, синтез білка, прискорюють репаративні процеси у тканинах. їх при- значають у період одужання та реабілітації після перенесених тяжких уражень СОПР, що тривалий час супроводжувалися га- рячкою. Ретаболіл (ампули по 1 мл 5% олійного розчину). Ефект розвивається повільно, досягає максимуму на кінець тижня і триває не менше ніж 3 тиж. Ретаболіл застосовують при хро- нічних захворюваннях з явищами посиленого розпаду білка (ту- беркульоз, кахексія), при станах, що супроводжуються негатив- ним азотистим балансом, інфекційних захворюваннях, після лікування цитостатичними засобами, рентгено- та радіотерапії. Призначають по 0,025—0,05 г 1 раз на 3 тиж. На курс — 3—5 ін'єкцій. Феноболін — ампули по 1 мл 1% і 2,5% олійного розчину. Призначають внутрішньом'язово по 1—2 мл 1 раз на тиждень; на курс — 3—5 ін'єкцій. Метаидростенолон (таблетки по 0,005 г). Призначають по 1— 2 таблетки на добу (по 0,005 г 1—2 рази на день перед їдою протягом кількох діб), надалі дозу знижують до підтримуючої — по 1/2 таблетки 1—2 рази на добу. Курс лікування — 1—2 міс. Калію оротат (таблетки по 0,5 г) — вихідний продукт біосинтезу нуклеїнових кислот. Має анаболічні властивості. По- казаний хворим з ураженнями СОПР, зумовленими інток- сикацією при патології печінки, а також з аліментарно- інфекційною гіпотрофією, деякими формами дерматостоматиту. Призначають за 1 год до їди (або через 4 год після споживання їжі) по 1/2—1 таблетці (0,25—0,5 г) 2—3 рази на добу. Курс лікування — 20—40 діб. У разі необхідності його повторюють через 1 міс. Рибоксин (ампули по 10 і 20 мл 2% розчину і таблетки по 0,2 г). Підвищує активність ряду ферментів циклу Кребса, стиму- лює синтез нуклеотидів, поліпшує кровообіг, підвищує енерге- тичний потенціал міофібрил. Призначають по 0,2 г 3—4 рази на добу. За необхідності вводять внутрішньовенно повільно або краплинним способом по 10—20 мл 2% розчину 1 раз на добу. Курс лікування — 1—3 міс. Вітамінні препарати. Безпосередня участь вітамінів у проце- сах обміну речовин визначає їх особливе значення в лікуванні захворювань СОПР. В умовах патології потреби організму в вітамінах значно зростають, тому їх лікувальні дози перевищу- ють профілактичні в 2—2,5 разу. До призначення вітамінних препаратів здебільшого вдаються у таких випадках: а) за необ- хідності проведення патогенетичної та замісної терапії; б) з ме- тою поліпшення процесів обміну, регуляції функціонального стану окремих органів і систем; в) для отримання неспеци- фічного фармакодинамічного ефекту з урахуванням фонової па- тології. Суттєве значення мають правильний підбір співвідношень вітамінів (можливі синергізм вітамінів С—Р, В1,—В 2 , A—D і ан- тагонізм вітамінів А-С, В1—В 6 , В1—В12, B1—В 3 ), урахування їх взаємодії з мікроелементами, гормонами, БАР та фармаколо- гічними засобами при одночасному ендогенному введенні. Вітамін Е — токоферолу ацетат (ампули по 1 мл 10% та 30% олійного розчину, а також розчин у флаконах). Цьому вітаміну належить головна роль у регуляції перекисного окислення ліпідів: він є найпотужнішим основним природним антиокси- дантом, гальмує обмін білків, нуклеїнових кислот І стероїдів, зменшує проникність та ламкість капілярів. Застосовують при лікуванні ЧПЛ, склеродермії та інших колагенозів. Вводять внутрішньом'язово по 1 мл через день (5—6 ін'єкцій). Після пе- рерви 1 тиж знову проводять курс з 5—6 ін'єкцій. Всього на курс лікування — 10—12 ін'єкцій. Вітамін Е в капсулах (по 0,2 мл 50% олійного розчину) при- значають по І капсулі 2 рази на день протягом 2—3 тиж. Вітамін А (ретинолу ацетат) — драже по 0,001 г (3300 МО), таблетки по 0,01 г (33 000 МО), капсули по 0,05 г (3300 МО), кап- сули по 0.15 г (33 000 МО), 3,44% олійний розчин у флаконах по 10 мл (100 000 МО), 3,44% олійний розчин в ампулах по 1 мл. Стимулює обмін речовин, окисно-відновні процеси, синтез білків, ліпідів, глікозаміногліканів, сприяє розвитку та росту організму, необхідний для забезпечення функціонального стану епітелію, за- безпечує нормальну діяльність органа зору, сприяє функції 338 339 слізних, сальних та потових залоз. Підвищує стійкість організму проти інфекцій, хвороб CO верхніх дихальних шляхів та кишок. Добова потреба — 1,5 мг (5000 МО). Міститься в продуктах тва- ринного походження (вершкове масло, яєчний жовток, печінка тріски, морського окуня, тюленя), а провітамін А (каротин) — у продуктах рослинного походження (морква, петрушка, зелень ци- булі, червоний перець, персики, абрикоси, томати). Дефіцит вітаміну А в організмі призводить до розвитку гіповітамінозу А, який проявляється сухістю та блідістю шкіри, появою на ній вира- зок, вугрів; сухістю, ламкістю волосся, крихкістю нігтів. Ураження очей починається з кон'юнктивіту, згодом розвиваються ксероф- тальмія, кератомаляція, у тяжких випадках — сліпота. Застосовують синтетичні препарати: ретинолу ацетат та ре- тинолу пальмітат (по 3300 МО) та 3,4% олійний концентрат у флаконах по 10 мл (1 мл відповідає 100 000 МО вітаміну А). Призначають вітамін А місцево і всередину при порушеннях кератинізації СОПР, ерозивно-виразкових ураженнях у стадії епітелізації, опіках, ексфоліативному хейліті та синдромах, що супроводжуються гіпер- чи паракератозом. Одноразова доза вітаміну А не повинна перевищувати 50 000 МО. Добова доза для дорослих становить 100 000 МО. При лейкоплакії призначають по 2—3 таблетки (1 таблетка відповідає 33 000 МО) протягом 2—3 міс; при гіперкерагозі СОПР та CO губ, ЧПЛ - по 5-6 драже (1 драже - 3300 МО) на добу, або 3,44% розчин ретинолу ацетату по 2 краплі 3 рази на добу, або 3,44% розчин в ампулах по 1 мл внутрішньом'язово щодня (на курс лікування — 20 ін'єкцій). Аєвіт (ампули по 1 мл та капсули по 0,2 мг). Олійний роз- чин, який містить у 1 мл 0,035 г (100 000 МО) ретинолу ацетату та 0,1 г токоферолу ацетату. Застосовують при кератозах, вираз- ково-некротичних ураженнях, змінах СОПР, зумовлених хворо- бами крові. Призначають внутрішньом'язово по І мл 1 раз на добу, всередину — по 1—2 капсули 2—3 рази на добу. В і т а м і н и г р у п и В беруть участь у вуглеводному, білковому та жировому обмінах. Значною мірою впливають на стан нервової системи. Вітамін В1— тіаміну бромід (таблетки по 0,01 і 0,02 г та ам- пули по І мл 3% і 6% розчину). Добова потреба — 2 мг. Міститься в зародках та оболонках зерна пшениці, вівса, греч- ки, у дріжджах. Використовують для лікування невриту та нев- ралгії, глосодинії, екзематозного хейліту, ХРАС, низки симпто- матичних уражень СОПР. Вітамін В2 — рибофлавін (таблетки по 0,005 і 0,01 г та 5% мазь). Добова потреба — 2,5 мг. Призначають для лікування тріщин губ, ангулярного хейліту, печіння губ та язика, а також з метою усунення побічної дії антибіотиків. Вітамін В3 — нікотинова кислота, вітамін РР (таблетки по 0,05 г). Добова потреба становить 20 мг. Міститься в печінці, нирках, м'ясі ; молоці, рибі, дріжджах, овочах, фруктах. Застосо- вують при млявому перебігу ерозивно-виразкових уражень СОПР на фоні захворювань травного каналу та атеросклерозу; 1% розчин вводять під елементи ураження при лікуванні ЧПЛ. Вітамін В6 — піридоксин (таблетки по 0,01 мг та ампули по 1 ил \% і 5% розчину). Добова потреба — 2—2,5 мг. Міститься у м'ясі, рибі, молоці, яєчному жовтку, неочищених зернах злаків, частково сингезується мікрофлорою кишок. Бере участь в об- міні амінокислот. Впливає на функцію серцевого м'яза, пе- чінки, гемопоез, головним чином при токсичних ураженнях. Піридоксин застосовують при комплексному лікуванні тубер- кульозу, променевої хвороби, токсичної анемії, інфекційного гепатиту, різних інгоксикацій. а також з метою запобігання ток- сичній дії протитуберкульозних, сульфаніламідних засобів. Крім того, він показаний при невралгії, невриті, оперізувальному лишаї, хейлігі. Призначають по 0,01 г 2—3 рази на добу. Вітамін ВІ2 — ціанокобаламін (ампули по 1 мл з вмістом в кожній по 30, 100, 500 мкг вітаміну В12). Впливає на стан сис- теми кровотворення, травного каналу, нервової системи. Засто- совують при лікуванні анемії Аддісона — Бірмера, невралгії, невриту, глосодинії, актиноалергічного хейліту, ХРАС, алер- гічних прояві» у порожнині рота. Вводять внутрішньом'язово по 100—200 мкг 1 раз на 2 доби, паралельно призначаючи фолієву кислоту, або застосовують таблетки ціанокобаламіну і фолієвої кислоти (фолікобаламін), у яких міститься 50 мкг ціанокобаламіну і 5 мг фолієвої кислоти. Фолієва кислота бере участь / процесі біосинтезу пуринових основ, що надто важливо для синтезу нуклеїнових кислот. Вітамін В5 — кальцію пантотенат (таблетки по 0,1 г та ампу- ли по 2 ил 20% розчину). Добова потреба — 10—12 мг. Міститься у печінці, нирках, яєчному жовтку, ікрі риб, дріжджах, горосі. Пантотенова кислота бере участь у синтезі, активації та окисленні жирних кислот і нейтральних жирів, у перетвореннях циклу Кребса, лимонної та оцтової кислот, аце- тилюванні холіну. Ацетилхолін, що утворюється при цьому, є універсальним медіатором нервової системи. Вітамін В 5 полег- шує і збільшує всмоктування калію з кишок, поліпшуючи тим самим проведення збудження через нервові синапси, стимулює синтез кортикостероїдів, зменшує токсичну дію сульф- аніламідних препаратів. Призначають по 0,1 г 3—4 рази на день протягом 1 міс при порушеннях обміну, інтоксикації, трофічних виразках (особливо діабегичного генезу), алергічних реакціях, невралгії, невриті, парестезії, Вітамін С (кислота аскорбінова) бере участь у багатьох окисно-відновних реакціях, обміні вуглеводів, згортанні крові, регенерації' тканин, утворенні стероїдних гормонів, активації залоз внутрішньої секреції, синтезі колагену та проколагену, а також нормалізації проникності капілярів. Крім того, цей 340 341 вітамін збільшує катаболізм холестерину, підвищує адаптаційні властивості організму і його опірність до інфекцій. Добова по- треба становить 50—100 мг. З метою лікування аскорбінову ки- слоту призначають за схемою: у 1-й тиждень — по 200 мг 3 рази на добу, у 2-й — по 150 мг 3 рази на добу, у 3-й — по 300 мг З рази на добу. Не слід забувати, що введення цієї кислоти у ве- ликих дозах протягом тривалого періоду веде до стійкого пору- шення трофіки тканин та органів унаслідок зниження проник- ності капілярів та гістогематичних бар'єрів (порушення в міо- карді, ураження органа зору, патологія вагітності, підвищення рівня естрогенів, патологічне тромбоутворення, зміни в формулі крові, дискоординація обміну речовин та гострий авітаміноз С навіть при незначному дефіциті аскорбінової кислоти). У разі гострої необхідності (геморагічний діатез, променева хвороба, алергічні ураження, капіляротоксикоз, промислові от- руєння свинцем, ртуттю, бензолом) використовують 5% розчин натрію аскорбінату — 1—2 мл внутрішньовенно чи внут- рішньом'язово. Усередину аскорбінову кислоту призначають та- кож у вигляді комплексних препаратів. Препарат із вмістом за- ліза «Фероплекс» (кислота аскорбінова — ЗО мг, заліза сульфат — 50 мг) приймають по 2 драже на добу після вживання їжі. Таб- летки, що містять аскорбінову (0,12 г) і фолієву (0,005 г) кисло- ти, а також таблетки «Аскорутин» (містять аскорбінової кислоти і рутину по 0,05 г) призначають по 2 таблетки 3 рази на добу протягом 1 міс. Вітамін Р (рутин) — таблетки по 0,02 г. До групи вітаміну Р належить велика група флавоноїдів, катехінів і халконів, що мають властивість зменшувати проникність та ламкість ка- пілярів. Вітамін Р є природним захисником і синергісгом ас- корбінової кислоти і адреналіну в організмі. Як антиоксидант він запобігає їх надмірному окисленню, зберігає їх біологічну активність. Разом з тим рутик знижує активність гіалуронідази, стабілізуючи міжклітинну речовину, а відтак зменшує проник- ність судинної стінки. Призначають по 0,02—0,05 г 2—3 рази на добу протягом 1—2 міс. Досвід клініки кафедри терапевтичної стоматології та кафед- ри біохімії НМУ показав, що найраціональнішим при захворю- ваннях СОПР та пародонта є поєднання вітамінів С, Р, В,, В 2 та PP. Великий вміст вітамінів С і Р відзначається в лимонному соку, плодах чорної смородини, горобини, зеленій цибулі, не- достиглих волоських горіхах, листі зеленого чаю. ЗАСОБИ МІСЦЕВОЇ ТЕРАПІЇ При самостійних захворюваннях СОПР місцева терапія має часом вирішальне значення, оскільки вона проводиться з ураху- ванням етіологічного чинника, патогенезу та певної симптома- 342 тики.2> 1 ... 24 25 26 27 28 29 30 31 32 скачати |