Год година сторінка 29

Фторокорт (0,1% мазь у тубах по 15 г) за фармакодинамікою подібний до кортизону ацетату і тріамцінолону.
Лоринден (мазь у тубах по 15 г) дає значний місцевий проти- запальний та протиалергічний ефект, зменшує свербіж.
Деперзолон (0,25% мазь у флаконах по 10 г). За фармако- кінетикою подібний до кортизону ацетату.
Для зниження судинної проникності, інактивації біологічно активних медіаторів використовують інгаляції комплексу про- тигістамінних та кортикостероїдних препаратів такого складу: 1
мл 2,5% суспензії гідрокортизону ацетату, 1 мл 1% розчину ди- медролу, 1 мл 0,5% розчину новокаїну, 2 мл ізотонічного роз- чину натрію хлориду.
Глюкокортикоїди доцільно застосовувати з інгібіторами про- теолітичних ферментів (трасилол, контрикал, амбен, пантрипін)
у вигляді суміші для аерозольних зрошень: трасилол (500 ОД) +
гепарин (300—500 ОД) + гідрокортизон (2,5 мл) + 1% розчин новокаїну (5 мл).
Гексаметилентетрамін (див. Антисептики).
Амінокапронова кислота (див. Інгібітори ферментів протео- лізу).
Лізоцим (див. Ферментні препарати).
Метилметіонінсульфонію хлорид — вітамін U, ромашка, ка- лендула (див. Препарати кератопластичної дії).
Ферментні препарати. При гнійно-запальних захворюваннях
CO широко використовують ферменти протеолізу. Механізм терапевтичної дії протеолітичних ферментів багатогранний. Го- ловними їх властивостями є некролітична активність, здатність скорочувати ексудативну фазу запалення, знижувати анти- біотикорезистентність гнійної мікрофлори, пряма антитоксична дія. Деякі протеолітичні ферменти (хімотрипсин) стимулюють фагоцитарну активність лейкоцитів.
Показаннями до застосування протеолітичних ферментів є
такі виразково-некротичні ураження СОПР, як виразковий сто- матит, БЕЕ, ХРАС, афти Беднара, пролежні, трофічні виразки,
пухирчаста хвороба, ерозивно-виразкові форми кератозів та ін.
Трипсин (флакони по 0,005 і 0,01 г). Являє собою білок, мо- лекула якого складається з одного поліпептидного ланцюга.
Молекулярна маса 23 800. Ізоелектричну точку (ІЕТ) визнача- ють при рН 10,5. Препарат легкорозчинний у воді та ізотоніч- ному розчині натрію хлориду. В молекулі білка трипсин гідро- лізує пептидні зв'язки, утворені карбоксильними групами ос- новних амінокислот — аргініну або лізину. Важливою особли- вістю ферменту є його властивість піддаватися самоперетравлю- ванню в слабколужних розчинах. Іони кальцію запобігають
інактивації трипсину. При місцевому застосуванні він лізує
некротизовані тканини, фібринозні плівки, розріджує патоло- гічні секрети, ексудати, згустки крові, чим сприяє видаленню нежиттєздатних тканин із ранової поверхні, не впливаючи на
366
здорові тканини. Оптимальна активність трипсину відзначається при рН 7. Застосовують місцево в поєднанні з антибіотиками та
іншими протимікробними засобами (стрептоміцину сульфатом,
мономіцином, мікроцидом, ектерицидом, неоміцину сульфатом —
з розрахунку 100 000 ОД антибіотика на 1 мг ферменту) для зрошень, аплікацій, аерозолю та електрофорезу (з анода), а та- кож для приготування емульсій та паст.
Перед застосуванням вміст флакона (0,01 г) розчиняють у 10
мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 0,25—0,5% розчині
новокаїну. Більш високі концентрації новокаїну різко знижують протеолітичну активність трипсину.
Хімотрипсин (флакони по 10 мг). Являє собою білий криста- лічний порошок з молекулярною масою 2500 та ЇЕТ при рН
8,1-8,3.
Молекула утворена з трьох поліпептидних ланцюгів.
Хімотрипсину притаманна широка субстратна специфічність:
він гідролізує пептидні зв'язки, утворені карбоксильною групою ароматичних амінокислот — фенілаланіну, триптофану. Має
високу протеолітичну активність, впливає на некротизовану тканину, розріджує патологічні секрети, стимулює фагоцитоз,
руйнує деякі токсини. Очищаючи рани від некротизованих тка- нин, створює несприятливі умови для розвитку мікрофлори в осередку запалення. На відміну від трипсину, здатний розщеп- лювати дев'ятичленний поліпептид брадикінін, який при цьому втрачає біологічну активність. Застосовують самостійно або в комплексі з трипсином, антибіотиками широкого спектра дії,
сульфаніламідними засобами у вигляді розчинів, лікувальних паст та ін.
Для обробляння виразково-некротичних уражень СОПР роз- чин хімотрипсину готують безпосередньо перед використанням
(на ізотонічному розчині натрію хлориду чи 0,25—0,5% розчині
новокаїну). Хімотрипсин з антибіотиками застосовують у тако- му співвідношенні: 25 000 ОД антибіотика на 1 мг ферменту.
Суспензію з сульфаніламідними засобами готують, додаючи до
5 мг хімотрипсину 0,1—0,2 г сульфаніламідного засобу та 5 мл олійного розчину токоферолу ацетату.
Хімопсин (флакони по 25, 50, 100 мг) — суміш трипсину та хімотрипсину. За фармакологічними властивостями подібний до а-хімотрипсину та трипсину. Перед застосуванням 0,025—0,05 г хімотрипсину розчиняють у 10—50 мл 0,25% розчину новокаїну.
Цим розчином змочують марлеві або ватні смужки і накладають на виразкові поверхні. Для аерозольних інгаляцій 0,025 г хімопсину розчиняють у 5 мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду. На курс лікування — 10 інгаляцій. Можливі
алергічні реакції.
Терилітин (флакони по 0,05 г — 200 ПО) — протеолітичний фермент, продукт життєдіяльності гриба Aspergillus terricola. Ак- тивність виражається в протеолітичних одиницях (1 мг — 2 ПО).
367

Розщеплює казеїн, тромбін, гемоглобін, фібрин, фібриноген,
сироватковий альбумін. Місцево застосовують розчин, актив- ність 1 мл якого дорівнює 40—50 ПО. Для цього вміст флакона
(200 ПО) розчиняють у 4—5 мл дистильованої води для ін'єкцій чи ізотонічному розчині натрію хлориду або 0,25% розчині но- вокаїну, використовують для аплікацій. Для аерозолю 200 ПО
терилітину розчиняють у 5—8 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. На І інгаляцію витрачають 2 мл розчину. Курс лікування — 3—5 сеансів. Можливі алергічні реакції, захрип- лість, підвищення температури тіла.
Колалізин (колагеназа, клостридіопептидаза) — ампули по
500 ОД. Володіє протеолітичною активністю, розщеплює некро- тизованЦтканини, колагенові структури, струпи, очищає ранову поверхню. І г препарату містить 50 ОД. Розчин готують перед використанням, розчиняючи вміст ампули ізотонічним розчи- ном натрію хлориду (співвідношення зазначене на етикетці).
Іруксол (мазь у тубах по ЗО г). Містить фермент колагеназу та хлорамфенікол або левоміцетин. Завдяки цьому мазь набуває
антимікробної активності, розріджує гнійний ексудат, очищає
рани, сприяє їх епітелізації.
Рибонуклеаза (флакони по 0,01, 0,025 або 0,05 г порошку) —
фермент, що розриває міжнуклеотидні зв'язки в молекулі рибо- нуклеїнової кислоти до оліго- та мононуклеотидів. Рибонуклеа- за стійка у кислотному середовищі, діє протимікробно, проти- вірусно та протизапально. Одиниця активності відповідає 1 мг препарату. Застосовують у вигляді аплікацій, аерозольних
інгаляцій, фонофорезу. Перед використанням 25—50 ОД РНК- ази розчиняють у 5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або
0,25% розчину новокаїну. На сеанс аерозолю необхідно 3—4 мл такого розчину. На курс лікування — 3—5 інгаляцій.
Лізоцим (флакони по 50, 100, 150 мг ферменту). Має бакте- ріолітичну дію, розщеплює глікозаміноглікани клітинних обо- лонок грампозитивних мікроорганізмів, чим пригнічує їх ріст;
менш чутливі до нього грамнегативні мікроорганізми. Посилює
дію антибіотиків. Має протизапальну, гіпосенсибілізуючу про- тигістамінну й гемостатичну активність. Стійкий у кислому се- редовищі, інактивуеться в лужному.
Застосовують для посилення ІмунобІологічних властивостей
СОПР у вигляді аплікацій та аерозолю. Для цього вміст флако- на розчиняють у 2—3 мл дистильованої води. Курс лікування —
7-10 діб.
Для полоскання та ротових ванночок застосовують штучно виготовлений лізоцим. Перший варіант: беруть 1 білок свіжого курячого яйця на 1 л прокип'яченої води (остудженої) і додають
1 чайну ложку кухонної солі. Другий варіант: 1 білок розчиня- ють у 1 л 0,25% розчину новокаїну.
Лідаза (ампули по 0,1 г). Деполімеризує цементувальну ре- човину сполучної тканини — гіалуронову кислоту, швидко
368
збільшуючи проникність тканин і поліпшуючи рух рідин у міжтканинних прошарках.
Перед застосуванням вміст флакона розчиняють у 1 мл 0,5%
розчину новокаїну. Вводять методом електрофорезу в рубцеву тканину чи гіпертрофовані міжзубні сосочки, гематому, точки виходу нервів. Курс лікування — 10—12 сеансів, щодня або че- рез день.
При фонофорезі лідазу можна поєднувати з іншими терапев- тичними засобами: тіаміну бромід (0,02 г) + кислота нікотинова
(0,03 г) + кислота аскорбінова (0,05 г) + гідрокортизонова мазь
(0,5%). Інтенсивність впливу звуку становить 0,2—0,6 Вт/см'.
Курс лікування — 10—15 процедур.
Ронідаза (флакони по 5 і 10 г) — препарат гіалуронідази для зовнішнього застосування. За механізмом дії подібний до лідази. Застосовують для лікування ран, що тривалий час не загоюються, та виразок обличчя. Порошок ронідази (0,5—1 г)
наносять на стерильну, складену в 4—5 шарів марлеву серветку,
змочену ізотонічним розчином натрію хлориду, в 1 мл якого міститься 10 000 — 20 000 ОД пеніциліну, і прикладають до ураженої поверхні на 15—18 год. Лідазу та ронідазу часом поєд- нують з протизапальними, анестезуючими засобами, вітамін- ними препаратами тощо.
інгібітори ферментів протеолізу. Ці препарати здатні гальму- вати активність різних протеолітичних ферментів: калікреїну,
трипсину, плазміну, тромбіну, деяких бактеріальних та лейко- цитарних протеїназ. Зв'язуючись з кислими глюкозаміногліка- нами стінок судин, вони зменшують їх проникність, ста- білізують клітинні мембрани; знижується утворення кінінів, по- ліпшуються окисно-відновні процеси, нормалізується мікроцир- куляція, зменшується інтенсивність запального процесу. Крім того, інгібітори сприяють підсиленню імунних реакцій орга- нізму, запобігаючи розщепленню бактеріальними ферментами секреторного імуноглобуліну А; вони також пригнічують актив- ність кініноутворюючих ферментів базофільних лейкоцитів, що вивільнюються під впливом IgE. Природним інгібіторам прита- манна властивість знижувати патогенність мікрофлори та підвищувати її чутливість до антибіотиків.
Контрикал — ампули по 10 000 і 50 000 АТрО (антитрипси- нових одиниць, І АТрО=3 КЇО) ліофілізованого препарату, до яких додаються ампули з розчинником — 2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Робочий розчин інгібітора готують ех tempore, для чого вміст флакона 10 000 ОД розчиняють у 10 мл
ізотонічного розчину натрію хлориду. Застосовують у вигляді
аплікацій при виразково-некротичних, алергічних захворюван- нях СОПР, трофічних виразках, що тривалий час не загоюють- ся, артритах, сіалоаденітах. Контрикал в комбінації з лізоцимом для подовження контакту з ураженими тканинами СОПР та губ застосовують у формі мазі або пасти.
369

Для приготування мазі (емульсії) 10 000 АТрО розчиняють у
2 мл ізотонічного розчину нагрію хлориду, додають 50 мг кри- сталічного лізоциму, потім 10 мл абрикосової, персикової або оливкової олії та 400 мг емульгатора — метилаеросилу.
Пасту готують так: 10 000 ОД контрикалу розчиняють у 2 мл
ізотонічного розчину натрію хлориду і додають 60 мг лізоциму,
розчиненого в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Пе- ред використанням додають білу глину в кількості, необхідній для отримання консистенції пасти.
Трасилол (ампули по 5 мл, що містять 25 000 КІО — антика- лікреїнових одиниць) є полівалентним інгібітором протеїназ.
Гальмує активність калікреїну, трипсину, хімотрипсину, плаз- міну, тканинних та мікроцитарних протеїназ.
Перед застосуванням 25 000 КІО препарату ex tempore роз- чиняють у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, чи 1%
розчину новокаїну. Для приготування мазі до 25 000 КІО траси- лолу додають лізоцим (0,05 г), метилаеросил (0,4 г), абрикосову олію (10 г). Показання аналогічні таким контрикалу.
Пантрипін (флакони по 6, 12, 15, 20 і ЗО ОД) має по- лівалентну антипротеазну активність, інгібує трипсин, хімо- трипсин, калікреїн, інсулін та інші протеази. Застосовують в аплікаціях та аерозолях. Вмісг флакона розчиняють ізотонічним розчином натрію хлориду з розрахунку 1 ОД на 1 мл.
Гордокс — ампули по 10 мл, що містять 100 000 КІО нату- рального інгібітора в ізотонічному розчині натрію хлориду. За- стосовують у вигляді аплікацій.
Амінокапронова кислота — синтетичний інгібітор протеолізу
(порошок та флакони по 100 мл стерильного 5% розчину в
ізотонічному розчині натрію хлориду). Пригнічує фібриноліз,
блокує активатори плазміногену, частково пригнічує дію плаз- міну. Справляє кровоспинний вплив при кровотечах, спричине- них підвищенням фібринолізу. Інгібує активність кінінової сис- теми, що зменшує проникність судинних стінок. Має проти- алергічну дію, підвищує антитоксичну функцію печінки, при- гнічує утворення антитіл. Застосовують у вигляді аплікацій, ае- розолю, електрофорезу. При гострих та загостренні хронічних запальних процесів СОПР з метою зниження судинної проник- ності та пов'язаних з нею Інших симптомів доцільне ком- біноване використання природних і синтетичних інгібіторів, що мають кровоспинну дію. У таких випадках до 3 мл розчину кон- трикалу додають 10 мл 5% розчину амінокапронової кислоти або 1% розчину амбену. Застосовують у вигляді аплікацій для патогенетичної терапії алергозів СОПР, при кровотечах, хворобі
Верльгофа, ретикульозах, В12-фолієво-дефіцитній анемії тощо.
Амбен — параамінометилбензойна кислота (ампули по 5 мл 1%
розчину і таблетки по 0,25 г). Антифібринолітичний засіб. Діє
шляхом блокади активаторів плазміногену та часткової
інактивації плазміну (фібринолізину). Має кровоспинну дію,
370
зумовлену збельшенням вмісту фібринолізину та посиленням фібринолізу.
Застосовують у вигляді аплікацій, аерозолю або електрофо- резу. При гострих та загостренні хронічних запальних процесів
СОПР з метою зниження судинної проникності та пов'язаних з нею інших симптомів доцільне комбіноване застосування при- родних і синтетичних інгібіторів, що мають кровоспинну дію. У
цьому разі до 3 мл розчину контрикалу додають 10 мл 5% роз- чину амінокапронової кислоти або 1% розчину амбену.
Засоби сорбційно-аплікаційної терапії. Сутністю сорбційно- аплікаційної терапії є сорбція із біологі-чних середовищ орга- нізму і патологічних вогнищ патогенних мікроорганізмів, ток- синів, ранової рідини й Інших шкідливих речовин. Поряд з цим вона забезпечує безперервне і пролонговане введення лікарсь- ких засобів у задане місце. Завдяки сорбції досягають ефектив- ної детоксикації і неспецифічної гіпосенсибілізації в осередку ураження, нормалізації місцевого імунітету. З цією метою за- стосовують білу глину, вуглесорбційнІ пов'язки, активним нача- лом яких є зернисті сорбенти, тканини, волокна, нитки, вугле- цева повсть та деякі синтетичні сполуки з високими сорбцій- ними властивостями.
Глина біла. Має адсорбуючі та обволікаючі властивості.
Зменшує ексудацію, поліпшує загоєння ранової поверхні. За- стосовують при різних ураженнях СОПР у вигляді присипки та у складі лікувальних паст.
Аплікаційна пов'язка «Волна». Випускається розмірами 5 х 10,
10 х 10 та 20 х 25 см, завтовшки 0,5 см, стерильна.
Аплікаційна пов'язка «Волна» на основі вуглецевого нетка- ного матеріалу є ефективним засобом лікування гнійних ран,
що погано гояться, трофічних виразок, опіків хімічного та тер- мічного походження. Пов'язки «Волна» застосовують окремо або в поєднанні з антисептичними препаратами чи протео- літичними ферментами. Ефективність пов'язки особливо по- мітна при лікуванні ран з інтенсивною ексудацією.
Пов'язка «Волна» має дезодоруючі властивості, сприяє
інтенсивному очищенню ран від гнійно-некротичних тканин і
ексудату, стимулює грануляцію й епітелізацію ран. Протипока- зань до її застосування немає.
Сорбенти СКН, СКН-2М (випускаються в гранулах). Засто- совують для аплікаційної сорбції при гнійних інфікованих ра- нах, виразках СОПР у чистому вигляді або у поєднанні з анти- біотиками, антисептичними засобами, ферментними препара- тами як присипку на рани після їх оброблення.
ВУГС (волокнистий вуглецевий сорбент) випускається в сте- рильних пакетах. Застосовують для сорбційних пов'язок протя- гом усього періоду очищення рани до появи грануляцій. В
перші доби лікування необхідна 2—3-кратна заміна пов'язки.
Накладання ВУГС на виразкову поверхню зменшує кількість
371

ранового ексудату, кількість і агресивність мікрофлори, сприяє
репаративному процесу.
ЛУВМ «Дніпро» МИ (активований вуглеволокнистий мате- ріал) — карбоадсорбент для місцевої аплікаційно-сорбційної
терапії. Випускається у вигляді серветок розміром 3 x 4 см,
бинтів 10 х 100 см, рулонів тканини у стерильній упаковці.
Володіє вираженою сорбційною властивістю щодо музейних культур і клінічних штамів мікроорганізмів, забезпечує детокси- кацію і зниження мікробного обсіменіння в осередку ураження
СОПР, прискорює очищення ранової поверхні від некротичного нальоту.
Застосовують для пов'язок на ранову поверхню з
іммобілізованими протеолітичними ферментами або інгібітора- ми протеолізу чи антибіотиками. Пов'язку накладають на 3—4 год
3—4 рази на добу — до завершення епітелізації осередків ура- ження СОПР.
В'яжучі засоби (танін, кора дуба, трава звіробою, листки шавлії, сальвін, плоди чорниці, черемхи, кореневище перстачу та ін.) мають досить широке застосування у терапії уражень CO.
Суттєвою особливістю механізму дії цих засобів є те, що в'яжучі
речовини, сполучаючись з клітинними білками, утворюють ко- лоїдні комплекси (щільні альбумінати), які захищають нервові
закінчення CO від подразнення, забезпечують місцевоанесте- зуючий ефект, гальмують явища осмосу, ексудації та ви- вільнення гістаміну, знижують проникність судин, стабілізують клітинні мембрани, зменшують запальні реакції, утворюють осад з алкалоїдами, розчинами білка, желатину, солями важких металів.
Застосовують в'яжучі засоби при хронічних запальних про- цесах, а в період дегідратації — при ерозивно-виразкових та ви- разково-некротичних ураженнях CO, опіках, променевому сто- матиті, тріщинах; для обробляння шкіри обличчя перед операцією; при отруєнні солями важких металів, неприємному запаху з рота та ін.
Кора дуба. її фармакологічні властивості характеризуються в'яжучою, протизапальною та антисептичною дією. Застосову- ють у вигляді відвару та настойки. Відвар (20 г на 200 мл) готу- ють на водяній бані протягом ЗО хв, охолоджують 10 хв, про- ціджують. Використовують для полоскань та ротових ванночок
3—4 рази на добу.
При променевому стоматиті рекомендують відвар кори дуба в поєднанні з гліцерином та алюмінієм: Dec. corticis Quercus ex
1,0x150 ml + Alumenis 2,0 + Glycerini 15 ml — для полоскань.
Трава звіробою справляє в'яжучий, протизапальний та анти- септичний вплив. Застосовують настій, відвар та настойку.
Настій: 10 г трави звіробою заливають 200 мл води, доводять до кипіння, настоюють 20 хв, проціджують. Використовують для полоскань та ротових ванночок.
372
Відвар: 1 столову ложку трави заливають 1 склянкою окропу,
кип'ятять 10 хв, проціджують. Полощуть рот теплим розчином.
Настойку (у флаконах по 25 мл) використовують по 30—40
крапель на 0,5 склянки води для полоскань, зрошень і ротових ванночок.
Листки шавлії. Мають протизапальну та в'яжучу дію. Відвар і
настій готують і застосовують так само, як і відвар та настій трави звіробою.
Сальвін (1% спиртовий розчин у флаконах по 10 мл) — ком- плексний препарат із листків шавлії. Фармакологічні власти- вості: крім в'яжучої та протизапальної дії, впливає на грампози- тивну мікрофлору, стимулює регенерацію CO. Призначають у вигляді 0,1—0,25% водно-спиртового розчину, приготованого безпосередньо перед використанням, тобто 1% спиртовий роз- чин розбавляють у 4—10 разів дистильованою водою або
ізотонічним розчином натрію хлориду. Використовують для по- лоскань 3—4 рази на добу.
Танін (порошок) має в'яжучу та протизапальну дію. Застосо- вують 1—2% водний розчин — для полоскання та зрошень; 5—
10% гліцериновий розчин — для змащування CO.
Гаяаскорбін (порошок і таблетки по 0,5 г) — комплексна сполука натрієвих солей аскорбінової і галової кислот, які на- дають препарату в'яжучої дії та Р-вітамінної активності. Засто- совують у вигляді 1% водного розчину для зрошення, аплікацій,
ротових ванночок та аерозолю. На марлевих чи ватних тампонах розчин наносять на уражену поверхню 3—4 рази на добу (по
15—20 хв).
Кореневище змійовика має в'яжучу, кровоспинну та керато- пластичну дію. Застосовують у вигляді відвару та настою: 3—4
чайні ложки кореневища заливають І склянкою холодної води,
кип'ятять 1—3 хв, охолоджують, проціджують. Застосовують для полоскань, ротових ванночок, аплікацій 3—4 рази на добу.
Кореневище і корінь родовика лікарського справляють проти- запальний, кровоспинний, знеболювальний, в'яжучий та анти- септичний вплив. Застосовують відвар: І столова ложка на 1
склянку окропу (15 г на 200 мл) або аптечний екстракт (1 чайна ложка екстракту на 1 склянку теплої перевареної води) для по- лоскань та аплікацій.
Супліддя вільхи (порошок і таблетки по 0,5 г) застосовують у вигляді настою (ех 20,0 200 ml). Справляє в'яжучу, протиза- пальну та кровоспинну дію.
Плоди чорниці. Мають в'яжучу та протизапальну дію. Засто- совують сік та відвар плодів чорниці (1 столова ложка на 1
склянку води, довести до кипіння, настояти 30 хв, процідити)
для полоскання, ротових ванночок, аплікацій 3—4 рази на добу.
Плоди черемхи. Справляють в'яжучу та протизапальну дію.
Застосовують відвар або настій (ех 10,0 200 ml) для зрощення,
полоскання, ротових ванночок.
373

Кореневище перстачу. Дія в'яжуча, знеболювальна; стимулює
загоювання ран та ерозій. Застосовують відвар (1 столову ложку кореневища заварити 1 склянкою окропу, кип'ятити ЗО хв, охо- лодити, процідити) у вигляді полоскань, ротових ванночок, ап- лікацій.
Корінь аїру болотного має в'яжучу, протизапальну та антисеп- тичну дію. Використовують відвар (ех 20,0 200 ml) для полос- кань та ротових ванночок.
Кератопластнчні препарати. Застосовують для поліпшення регенерації СОПР при ерозивно-виразкових ураженнях, опіках,
тріщинах губ, трофічних виразках.
Вітамін А та ретиноїди підвищують кількість мітозів в епітеліальних клітинах, запобігаючи накопиченню в них кера- тогіаліну. Ретинол та його похідні стимулюють епітелізацію, за- побігають надмірному зроговінню епітелію (гіперкератозу) та утворенню рубців. Вітамін А розглядають як натуральну складо- ву частину епітеліальних клітин, що підтримує синтез РНК і
сульфатованих глікозаміногліканів, які відіграють важливу роль у проникності клітинних і субклітинних мембран.
Ретинолу ацетат (флакони по 10 мл 3,44% та 6,88%
олійного розчину). Для місцевого лікування застосовують у ви- гляді аплікацій та змащування, враховуючи добову потребу, яка становить 1,5 мг.
Ретинолу пальмітат (флакони по 10 мл, 1 мл містить
100 000 МО) та концентрат вітаміну А (флакони по 10 мл, в
1 мл — 100 000 МО вітаміну А) використовують у вигляді ап- лікацій або у складі пов'язок.
Вінілін (бальзам Шостаковського) — полівінілбутиловий спирт. Застосовують при лікуванні ерозивно-виразкових ура- жень та запальних процесів СОГТР як окремо, так і у складі
лініментів та емульсій.
Вінізоль — аерозольний препарат, що містить вінілін,
лінетол, цитраль. Застосовують при лікуванні запальних про- цесів СОПР та трофічних виразок. Наносять препарат, розпи- ляючи над ураженою СОПР, 1—3 рази на день.
Анілінові барвники: 1% водний або гліцериновий розчин мети- ленового синього, метиленовий синій з глюкозою (1 г метилено- вого синього + 50 мл 40% глюкози), «Фукорцин» (рідина Кастел- лані), етакридину лактат (риванол) — 1:500, 1:1000; метилвіолет
(піоктанін 1%). Використовують для змащування та аплікацій.
Ліоксазоль (аерозольні балони по 50 або 25 г) застосовують як засіб запобігання розвитку й лікування гострих місцевих променевих уражень шкіри та СОПР І—II ступеня, що виника- ють унаслідок променевої терапії або радіаційної травми.
Ліоксазоль запобігає появі раннього спазму артерій глибокого судинного сплетення, що виникає під впливом іонізуючої ра- діації, поліпшує кровозабезпечення в осередку опромінення та прискорює репаративні процеси в епітелії. Препарат наносять на осередок ураження тонким шаром. З метою профілактики його застосовують одразу або не пізніше як через 1 год після сеансу опромінення, протягом усього курсу радіотерапії. Вико- ристовують його також для лікування перших клінічних ознак променевих уражень СОПР (1 раз на добу).
Цитраль (флакони по 30 мл 1% спиртового розчину) за хі- мічною будовою схожий з бічним ланцюгом молекули вітаміну А.
Застосовують по 30—40 крапель на 1/2 склянки води для полос- кань, зрошень, аерозолю. Цитралю крім пластикостимулюваль- ної властива дезодоруюча, антисептична, фунгіцидна, десенси- білізуюча, анестезуюча дія.
Аєвіт (ампули по 1 мл, в 1 мл — 100 000 МО вітаміну А та
100 мг вітаміну Е). Аєвіт призначають для стимуляції загоєння виразок. Крім того, у вигляді пов'язок та фонофорезу його при- значають при дискератозах, ексфоліативному хейліті, а при дея- ких формах екземи та лейкоплакії аєвіт застосовують як місцево, так і всередину протягом кількох місяців для підви- щення бар'єрної функції СОПР.
Тигазон (ароматичний ретиноїд) — капсули по 10 мг.
Відзначається високою біологічною активністю, за фармаколо- гічною дією подібний до вітаміну А. Застосовують головним чином для лікування ЧПЛ у вигляді аплікацій на осередки ура- ження паралельно з призначенням препарату всередину.
Дибунол (5% лінімент) застосовують при опіках різної етіо- логії, а також при трофічних та променевих виразках, що три- валий час не загоюються, млявому перебігу післяопераційних та травматичних ран. Крім того, його призначають при відморо- женнях, у тому числі й для ведення хворих після кріодеструкції
патологічних процесів СОПР.
Вітамін V — метилметіонінсульфонію хлорид (таблетки по
0,05 та 0,1 г). Лікувальний ефект досягається завдяки власти- вості вітаміну U метилювати гістамін, перетворюючи його на неактивний метилгістамін. Препарат діє болезаспокійливо та антинекротично, сприяє нормалізації обміну натрію та калію в тканинах. Завдяки вираженій антигістамінній активності благо- творно впливає на загоєння ран, виразок, ерозій, зменшує за- пальну реакцію. Застосовують у вигляді 5% розчину для зро- шень СОПР, аплікацій або пасти (1 частина вітаміну U, 2
частини оксиду цинку, замішаних на лініменті сангвіритрину).
«Лінетол» — препарат із льняної олії. Застосовують у вигляді
5% мазі при ерозивно-виразкових ураженнях СОПР для по- ліпшення епітелізації.
«Лівіан» — аерозольний препарат, до складу якого входять лінетол, риб'ячий жир, токоферолу ацетат, анестезин, циміналь,
соняшникова та лавандова олії, етиловий спирт. Застосовують для лікування опіків, ерозій, виразок.
«Спедіан» — лінімент, який містить спермацет, анестезин,
дикаїн та спермацетовий жир. Поліпшує репаративні процеси,
374 375

сприяє дозріванню грануляційної тканини, поліпшенню епітелізації; має аналгетичні властивості. Застосовують при опіках та виразках різного походження. Уражену поверхню зрошують лініментом 4—6 разів на лобу.
Олія обліпихи (у флаконах по 100 мл) містить суміш каротину
і каротиноїдів (а-, бета-, гамма-), токоферолів, лікопіну та гліцеридів,
олеїнової, лінолевої, пальмітинової та стеаринової кислот. Сти- мулює процеси регенерації СОПР, діє протизапально, бактери- цидно і знеболювально. Як природний антиоксидант пригнічує
процеси перекисного окислення ліпідів, запобігаючи катабо- лізму нуклеїнових кислот і білків, а отже, процесові розпаду тканини. При курсовому застосуванні обліпихова олія поліпшує
стан «факторів захисту», бар'єрної функції", регіонарного крово- обігу, процеси регенерації й імунний статус організму. Застосо- вують для змащувань, аплікацій та пов'язок.
ОЛІЯ
шипшини (у флаконах по 100 і 250 мл) містить ненаси- ченІ та насичені жирні кислоти, каротиноїди, токофероли. За- стосовують так само, як і обліпихову олію.
Каротолін (у флаконах по 100 і 250 мл) — олійний екстракт
із м'якоті плодів шипшини. Лікувальний ефект зумовлений вмістом токоферолів, ненасичених жирних кислот та ін. Засто- совують, як і обліпихову олію.
Хлорофіле-каротиноеа паста (отримують з хвої сосни).
Лікувальний ефект зумовлений наявністю каротиноїдів, хлоро- філу, вітаміну Е, фітостеринів, терпенів. Використовують 30%
водний розчин для аплікацій (по 15—20 хв 2 рази на добу).
Солкосерил (мазь, желе в тубах по 20 г) — екстракт крові ве- ликої рогатої худоби. Містить пурин, дезоксирибонуклеотиди,
аміно-, кето- та оксикислоти й інші БАР. Желе наносять на ра- нову поверхню для відходження струпу; мазь — у період грану- ляцій, до повної епітелізації виразки чи ерозії.
Натрію нуклеїнат при місцевому використанні пригнічує
надмірне утворення грануляцій, стимулює інтенсивність регене- рації уражених тканин. Застосовують 2% розчин з новокаїном для аплікацій.
Хонсурид (флакони по 10 мл; у флаконі міститься 0,05 чи 0,1 г сухого препарату). Одержують хонсурид з гіалінових хрящів тра- хей великої рогатої худоби. Хондроїтинсульфат і гіалуронова кислота, що містяться в препараті, беруть участь в утворенні
основної речовини сполучної тканини, стимулюють репаративні
процеси. Призначають при млявому перебігу процесів регене- рації, трофічних виразках, пролежнях. Відповідно до маси по- рошку вміст флакона розчиняють 5 або 10 мл новокаїну, нано- сять на 2 шари марлевої серветки і прикладають до рани.
Можна вводити за допомогою фонофорезу. При млявому пере- бігу ХРАС, стоматиті Сеттона, ерозивно-виразковій формі ЧПЛ
хонсурид вводять під елементи ураження за типом інфільтра- ційної анестезії.
376
Колагенова плівка. її складники (колаген шкіри і сухожиль великої рогатої худоби, борна кислота, фурацилін, хонд- роїтинсульфат) надають препарату антисептичних властивостей та здатності прискорювати процеси регенерації. Використову- ють, як і хонсурид. Плівку дістають з упаковки, занурюють в
ізотонічний розчин натрію хлориду чи 0,25% розчин новокаїну,
а потім накладають на виразку чи ерозію таким чином, щоб краї плівки дещо перекривали межі ураження.
Фогем. Випускають у тубах по 30 г. Містить гемін (складову частину гемоглобіну), ДМСО, кальцію сгеарат, дистильовану воду. Препарат має фотозахисну активність і здатний запобігти розвиткові фотодинамічного запалення. Застосовують при ура- женнях, пов'язаних з порушенням порфіринового обміну, і як лікувально-профілактичний засіб при червоному вовчаку, со- нячній екземі, актино-алергічному хейліті. Втирають у поперед- ньо вимиту шкіру обличчя та губ: у 1-й тиждень — 3 рази на добу, у 2-й — 2, далі — 1 раз на 2—3 доби.
Ромашка (квітки). Має протиалергічні, протизапальні та слабкі бактерицидні властивості, прискорює процеси регене- рації. Використовують у вигляді настою (10 г на 200 мл окропу)
чи відвару (1 столову ложку квіток заварюють 1 склянкою ок- ропу, охолоджують, проціджують) для полоскання та ротових ванночок.
Ромазулон — екстракт ромашки у флаконах по 100 мл.
Справляє антисептичний, протизапальний та дезодоруючий вплив, поліпшує репаративні властивості епітелію. Застосовують
1 чайну ложку на 1 склянку води для зрошень, полоскань, ро- тових ванночок.
Ротокан (флакони по 100 мл). Комплексний препарат, який містить ромашку, деревій, нагідки. Має протизапальну, боле- заспокійливу, бактерицидну, кровоспинну, антиоксидантну дію;
поліпшує процеси обміну в тканинах. Застосовують для полос- кань (1 чайна ложка на 1 склянку води).
Настойка арніки (флакони по 500 мл). Арніка діє крово- спинно, протизапально, знеболювально і регенеруюче. Викори- стовують для полоскань (1 чайна ложка на 1 склянку теплої води).
Препарати евкаліпту мають місцевоанестезуючу, су- динозвужувальну, протизапальну, регенеруючу, антисептичну дію.
Настойка евкаліпту (флакони по 3*0 мл). Призначають по
25—30 крапель на 1/2 склянки кип'яченої води для полоскань
3—4 рази на день.
Відвар листків евкаліпту (ех 30,0:200 ml) — 2 столові ложки на 1 склянку кип'яченої води. Застосовують для аплікацій при виразкових ураженнях СОПР.
Олія евкаліпту. Використовують для інгаляцій при ерозивно- виразкових ураженнях СОПР. Для цього до 10 мл олії евкаліпту додають 1 мл 0,1% ментолової олії. Інгаляції проводять 1—2 ра- зи на добу. Курс лікування — 3—5 діб.
377