Ім'я файлу: Данилевський. Захворювання СОПР.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 7020кб.
Дата: 22.09.2022
скачати

розчину кокаїну гідрохлориду додають 3—5 крапель 0,1% розчи- ну адреналіну гідрохлориду. Максимальна доза кокаїну — 50 мг.
Дикаїн (порошок) — сильний місцевоанестезуючий засіб,
значно активніший за кокаїн. Він добре проникає крізь поверх- неві шари СОПР, знеболення настає за 1—3 хв і триває 20—40
хв. Високотоксичний. Найвища разова доза — 3 мл 3% розчину.
У дітей до 10 років дикаїн не застосовують. Для анестезії СОПР
використовують 0,5% розчин дикаїну, до якого (для посилення ефекту) додають 0,1% розчин адреналіну гідрохлориду (1 крапля на 5 мл розчину).
Тримекаїн (порошок, ампули по 2 мл 2,5% розчину). Справ- ляє місцевий анестезуючий вплив. Не подразнює тканин І не впливає на ефективність сульфаніламідних препаратів. Для ап- лікаційної анестезії застосовують 5% розчин.
Піромекаїн (порошок, ампули по 10 мл 0,5, 1, 2% розчину,
мазь у тубах по ЗО г) — препарат для аплікаційної анестезії.
Ефект настає через 2,5 хв і триває до 11 хв.
Лідокаїн (ампули по 2 мл 2% розчину та по 2 мл 10% розчину і
аерозольні балони 10% розчину) є сильним місцевоанестезуючим засобом. Для аплікаційної анестезії застосовують 1—2% розчини.
Максимальна доза — 50 мл. Для подовження ефекту в розчин лідокаїну додають ex tempore 0,1% розчин адреналіну гідрохлориду по 1 краплі на 10 мл розчину анестетика.
Прополіс (4—20% спиртовий розчин). Перевершує дію ко- каїну в 3,5 разу, а дію новокаїну — в 52 рази; володіє анти- мікробними і антибіотичними властивостями, дає антигрипоз- ний противірусний ефект, порушує токсини, бере участь у процесах обміну та ферментації, впливає на стан судин,
підвищує імунні властивості організму. Для аплікаційної ане- стезії СОПР прополіс застосовують у поєднанні з оліями, які не викликають подразнення, або гліцерином у співвідношенні 4
краплі прополісу на 10 крапель персикової, обліпихової чи шипшинової олії.
ПДД (прополіс — дикаїн — диметилсульфоксид у спів- відношенні 1 : 1 : 1 ) — лікарська композиція для аплікаційної
анестезії. Забезпечує надійну і тривалу місцеву анестезію, особ- ливо при ерозивно-виразкових ураженнях СОПР.
Листки м'яти перцевої. 2 чайні ложки заварити в І склянці
окропу, настояти, процідити. Як болезаспокійливий засіб вико- ристовують для полоскань та ротових ванночок.
Обволікаючі засоби — це рослинні слизи, що утворюють у воді колоїдні розчини, які адсорбуються на поверхні CO, захи- щаючи її від різних подразників і сприяючи нормалізації нерво- во-трофічних порушень в осередку ураження. Застосовують об- волікаючі засоби при лікуванні уражень СОПР, що перебігають з болем, ерозуванням чи виразкуванням.
Корінь алтеї. Відвар кореня алтеї (40 г на 200 мл води) має
обволікаючу та місцевоанестезуючу дію, прискорює епітелі-
344
зацію. Застосовують для полоскань порожнини рота при гос- трих стоматитах..
Мальва лісово. Настій (2 чайні ложки подрібнених листків на
1 склянку холодиої води, настоюють протягом 3—5 год) засто- совують при гострих: запальних процесах СОПР.
'Живокіст лікарський. Відвар кореня живокосту (20 г на 200
мл води) застосовують при гострих запальних процесах у по- рожнині рота як обволікаючий і такий, що стимулює регене- рацію, засіб.
Насіння льону. Відвар або слиз (40 г на 200 мл води) готують ex tempore, застосовують для полоскань при гострих запальних процесах СОПР.
Крохмаль. У гарячій воді утворює колоїдний розчин, який використовують як обволікаючий засіб з метою захисту СОПР
від впливу подразнювальних речовин та сповільнення всмокту- вання лікарських препаратів.
Протизапальні засоби. Місцеву протизапальну терапію про- водять з метою усунення гострого, хронічного чи підгострого запалення СОПР. Така необхідність виникає при лікуванні всіх видів запалення — катарального, альтеративного чи про-
ліферативного.
З метою впливу на патофізіологічні механізми запального процесу локально використовують нестероїднІ та стероїдні про- тизапальні засоби. Вибір протизапального препарату повинен грунтуватися на урахуванні природи запального процесу та фази його розвитку.
Пусковим механізмом у виникненні запального процесу вважають порушення клітин та реакцію мікросудинного русла.
Порушення клітин супроводжується виходом лізосомальних гідролітичних ферментів, що можуть спричинити ураження будь-якого компонента тканини. Гідролітичні ензими значно підвищують проникність судин, а продукти гідролізу призводять до дегрануляції тканинних базофілів і вивільнення гістаміну,
серотоніну й гепарину, які беруть участь у розвитку змін в мікросудиках. Крім того, лізосомальні ферменти активують ка- лікреїн-кінінову систему.
Кініни спричинюють розширення кровоносних судин, поси- лення судинної" проникності, порушення мікроциркуляції, що зумовлює основні клінічні прояви запалення.
Більшість наявних протизапальних засобів, якими володіє
фармакологія, проявляють активність у різних фазах запального процесу, тому їх можливо застосовувати протягом усього пе- ріоду запалення. Однак у ранніх стадіях гострого запалення найдоцільнішим є застосування таких засобів:
а) препаратів, що сприяють стабілізації клітинних і
лізосомальних мембран та запобігають утворенню і виділенню медіаторів запалення (мефенаміну натрієва сіль, піримідант та ін.);
345

б) інгібіторів ферментів протеолізу (трасилол, контрикал,
пантрипін, амбен, кислота амінокапронова та Ін.), які утриму- ють рівновагу системи ферментів протеолізу та зменшують їх участь у розвитку запалення;
в) засобів функціонального антагонізму, що пригнічують дію медіаторів запалення. Це протигістамінні, антисеротонінові, ан- тиацетилхолінові та антибрадикінінові засоби: мефенамова ки- слота, бутадіон, саліцилати, димедрол, електроліти кальцію та магнію, а також препарати, що стимулюють утворення протиза- пальних агентів (катехоламінів, стероїдних гормонів), аскор- бінова й мефенамова кислоти, кальцію глюконат, тіаміну хло- рид, рутин, продигіозан.
У ранніх стадіях гострої запальної реакції необхідна фарма- кологічна регуляція внутрішньосудинних порушень мікро- циркуляції. Це завдання вирішують за допомогою засобів, що впливають на реологічні властивості крові, знижують в'язкість
її, запобігають агрегації формених елементів крові, прискорю- ють кровообіг (низькомолекулярні декстрани, антикоагулянти —
гепарин, фібринолітичні засоби — фібринолізин, антитромбо- цигарні препарати — ацетилсаліцилова, мефенамова кислоти) та знижують підвищену проникність судин (аскорбінова кислота,
рутин тошо).
Для підтримання захисних механізмів CO, що забезпечують згасання запальної реакції, доцільно застосовувати засоби місцевої дезінтоксикації. У випадках, коли інтоксикація зумов- лена інфекцією, вдаються до протимікробних засобів (анти- біотики, похідні нітрофурану, сульфаніламідні, антисептичні
засоби тощо). Якщо інтоксикація розвивається внаслідок всмоктування з осередків некрозу СОПР продуктів розпаду, то необхідне ретельне хірургічне обробляння, яке доповнюють за- стосуванням протеолітичних ферментів у поєднанні з проти- мікробними засобами та сорбентами. Для підтримання природ- них захисних механізмів СОПР, що знижують ступінь запальної
реакції, використовують лізоцим, штучний лізоцим, піримідант,
метилурацил, галаскорбІн.
В ексудативну фазу гострої запальної реакції СОПР з метою нормалізації рН (зниження ацидозу), залишкового тиску та
інших фізико-хімічних параметрів тканин використовують засо- би осмотичної дії — гіпертонічний розчин натрію гідро- карбонату, натрію хлориду, маніт та ін. Разом з тим важливо нормалізувати порушені в зоні запалення процеси обміну та трофіки. З цією метою потрібно вжити таких заходів:
а) підвищити оксигенацію тканин (екзогенне введення кисню або гіпербарична оксигенація); б) поліпшити транспорт пожив- них речовин в осередок запалення (засоби, що змінюють про- никність тканин: диметилсульфоксид, лідаза, ронідаза та ін.); в)
зменшити в зоні запалення інтенсивність обміну речовин і
енергетичні витрати (суто протизапальні засоби — натрію ме-
346
фенамінат, саліцилати — та фізичні чинники — локальна гіпотермія).
У репаративній (разі запальної реакції, коли гідратація тка- нин знижується (фаза дегідратації), показане використання за- собів, що стимулюють процеси відновлення та усувають залиш- кові ознаки запаїення: препарати піримїдинових основ
(метацил — 5—10% мазь та паста з антибіотиками, піримідант —
5% паста з фурагіном), похідні антранілової кислоти (натрію мефенамінату 0,1% розчин у поєднанні з фурациліном або фу- разолідоном, піримідант), ендогенні РНК, ДНК: вітамінні пре- парати (ретинол, «Аєвіт», галаскорбін)., в'яжучі засоби.
Індометацин (10% мазь у тубах по 40 г).'Має виражену про- тизапальну, знеболювальну дію. Пригнічує синтез простаглан- динів, впливає на. систему згортання крові. Застосовують при запальних процесах губ та шкіри обличчя.
Мефенаміну натрієво сіль (порошок). Має протизапальну,
місцевоанестезуючу, протитрихомонадну дію, прискорює
епітелізацію виразкових: поверхонь. 0,25—0,5% водний розчин у вигляді аплікацій га ротових ванночок і зрошень застосовують для пригнічення запальної реакції СОПР.
При виразково-некротичних ураженнях СОПР після зро- шення порожнини рота 0,1% розчином мефенаміну натрієвої
солі осередки виразкування висушують стерильними ватними кульками і ранову поверхню покривають пастою, що містить мефенаміну натрієву сіль.
У період гідратації застосовують пасту такого складу: мефе- наміну натрієва сіль — 0,075 г, фуразолідон — 0,025 г, біла гли- на — до 25 г. Ні компоненти замішують на ізотонічному роз- чині натрію хлориду до консистенції пасти. У період дегідратації (епітелізації) сприятливо діє паста такого самого складу, приготована на кукурудзяній, оливковій чи обліпиховіи олії. її готують ex. tempore, Така паста справляє протизапальний та захисний вплив, поліпшує репаративні процеси.
Піримідант (порошок). Йому притаманна виражена протиза- пальна та знеболювальна активність. Стабілізує клітинні й суб- клітинні мембрани, інгібує активність медіаторів запалення
(гістаміну, серотоніну), знижує проникність судинної стінки.
Стимулює епітелізацію ранової поверхні.
Місцево піримідант застосовують разом з препаратами нітрофуранового ряду, антибіотиками, ретинолом, токоферолу ацетатом у вигляді пасти при запальних та ерозивно-виразкових ураженнях СОПР. Для отримання пасти, яку готують перед ви- користанням, змішують 5 г піриміданту, 1 г фурагіну і 94 г білої
глини; утворений порошок замішують на 30% олійному розчині
токоферолу ацетату до сметаноподібної консистенції.
Листки кропиви (різані листки в упаковці по 100 г, рідкий екстракт у флаконах по 100 мл). Діють протизапально та крово- спинно. Застосовують при запальних процесах СОПР. З цією
347

метою 1 столову ложку листків заливають 1 склянкою окропу,
настоюють протягом 20 хв, проціджують і використовують для полоскання рота та для рогових ванночок.
Трава і квітки деревію звичайного. Діють протизапально й кровоспинно. Застосовують при запальних процесах СОПР для полоскання порожнини рота. 1 столову ложку деревію заварю- ють 1 склянкою окропу, охолоджують, проціджують.
Квітки нагідок {календули) — (квітки у пакетах по 50 г та на- стойка у флаконах по 50 мл). Справляє протизапальний, проти- мікробний вплив, тамує свербіж, посилює регенерацію тканин,
має дезодоруючу дію. Для полоскання порожнини рота при за- пальних процесах СОПР 1 столову ложку квіток заварюють у 1
склянці окропу або беруть 40—60 крапель настойки на 1 склян- ку води.
Листки евкаліпту (настій та настойка у флаконах по 25 мл).
Справляє протизапальний та антисептичний вплив. Приготування настою: 1 столову ложку листків заварюють 1 склянкою окропу,
настоюють, проціджують. Настойку використовують по 15—20
крапель на 1 склянку води. Настій і настойку листків евкаліпту застосовують для полоскання порожнини рота, ротових ванночок,
інгаляцій при запальних процесах СОПР 3—4 рази на добу.
Антисептики. Вибір протимікробних засобів обумовлюється етіологією захворювання, особливостями клініки та характером перебігу ураження СОПР. При цьому враховують переносність цих лікарських засобів організмом хворого та чутливість до них мікроорганізмів. Досить широко в лікуванні захворювань СОПР
на всіх етапах використовують антисептичні засоби різних груп.
Обробляння СОПР антисептиками завжди передує ціле- спрямованим втручанням лікувального чи діагностичного харак- теру (хірургічне оброблення виразок, афт, ерозій, кріо- деструкція, біпсія та ін.), а також супроводить їх. Серед анти- септичних засобів при лікуванні патології СОПР значне місце посідають галогенопохідні, окисники, кислоти, луги, барвники та ін. Взаємодіючи з білками мікробних клітин, антисептичні
засоби викликають їх денатурацію та інші грубі порушення, що веде до загибелі або зупинки росту мікроорганізмів.
Йодинол (флакони по 100 мл) — комплекс йоду з по- лівініловим спиртом. Головною діючою речовиною є йод, який справляє антисептичний вплив. Полівініловий спирт спо- вільнює виділення йоду, зменшує його подразнювальну дію,
пролонгує час взаємодії з тканинами організму. Використову- ють для аплікацій та зрошень при ураженнях CO.
Розчин Люголя (флакони по 50 мл). Справляє проти- мікробний і фунгіцидний вплив, діє в'яжуче та протизапально.
При хронічних запальних процесах сприяє розсмоктуванню
інфільтрату. Застосовують для обробляння (змащування) СОПР
перед проведенням маніпуляцій у порожнині рота. При ката- ральному, ерозивному, кандидозному стоматитах розчин Люго-
348
ля використовують в аерозольних інгаляціях. Тривалість оброб- ляння — 2—3 хв. На курс лікування — 10 сеансів.
Натрію йодид (порошок). При зовнішньому застосуванні
справляє антисептичний, подразнювальний, відволікальний,
протизапальний вплив; сприяє розсмоктуванню запального
інфільтрату. Показаний при грибкових ураженнях СОПР, акти- номікозі, ксеростомії, хейліті, сіалоаденіті та Ін. Використову- ють 2% розчин натрію йодиду у вигляді тепловологих інгаляцій по 6—8 хв. Курс лікування — 10 сеансів.
Хлорамін Б (0,25—0,5% розчин). Має виражену антисептичну та дезодоруючу дію, справляє тривалий протимікробний вплив завдяки повільному відокремленню хлору від хлораміну, утво- ренню хлорнуватистої кислоти і виділенню кисню. Використо- вують для зрошень СОПР.
Розчин перекису водню 3% (флакони по 25 і 50 мл). Антисеп- тичний, дезодоруючий і кровоспинний засІ&. Розщеплюється при взаємодії з основами та органічними речовинами, ви- діляючи кисень. При цьому утвореною піною з рани вимива- ються часточки гною, тканинного детриту, кров'яні згустки, а виділюваний атомарний кисень справляє протимікробний вплив. 0,25% розчин (І столова ложка на 1 склянку води) вико- ристовують для дезінфекції при запальних і виразково- некротичних ураженнях та для спинення кровотечі з СОПР у вигляді промивань, ротових ванночок, полоскань, аплікацій.
Гідроперит — таблетки по 1,5 г, що містять перекис водню і
сечовину. Застосовують як антисептичний засіб для полоскань та зрошень замість перекису водню: 1 таблетка гідропериту діє,
як 15 мл 3% перекису водню. Перед використанням 1 таблетку гідропериту розчиняють у 1/2 склянки води.
Калію перманганат — кристалічний порошок. При контакті з тканинами швидко розкладається, утворюючи кисень і марганцю двоокис, який, залежно від концентрації, дає в'яжучий або под- разнювальний ефект. Виділюваний кисень забезпечує антисептич- ну та дезодоруючу дію. Застосовують як антисептичний та дезо- доруючий засіб при виразково-некротичних ураженнях СОПР,
для промивання виразок та зупинення кровотечі. З метою по- лоскання та зрошень СОПР використовують 0,01—0,1% розчин.
Кислота бензойна (порошок). Дає фунгіцидний та проти- мікробний ефект. Використовують її при хейліті та заїдах мікотичного походження у вигляді 5—10% мазі для змащування губ 3—4 рази на добу. При запальних процесах СОПР та не- приємному запаху використовують розчин бензойної' кислоти разом з тимолом (бензойної кислоти — 1 г, тимолу — 0,2 г, на- стойки евкаліпту — 4 мл, дистильованої води — до 250 мл) по
20—30 крапель на 1 склянку води для полоскання.
Кислота борна (порошок). Має антисептичну та протигриб- кову активність. Застосовують при запальних та грибкових ура- женнях CO рота, губ, а також при неприємному запаху з рота у
349

вигляді полоскань, мазі, присипки. Для полоскань використо- вують 2—4% водний розчин 3—4 рази на добу (можна у поєднанні з настоями га відварами шавлії, алтеї, м'яти); 5—10%
мазь та присипку застосовують при грибкових ураженнях
СОПР, хейліті.
Натрію тетраборат (порошок). Справляє виражений про- тимікробний та протигрибковий вплив, здатний розчиняти му- цин і очищати CO від слизу. Застосовують при грибкових та запальних ураженнях СОПР та CO губ, неприємному запаху з рота у вигляді полоскання, аплікацій, змащування. Для полос- кання 1/2 чайної ложки препарату розчиняють у 1 склянці води
(можна використовувати розчин 1/2 чайної ложки натрію тетра- борату й 1/2 чайної ложки натрію гідрокарбонату). Для приго- тування емульсії беруть натрію тетраборат з гліцерином у співвідношенні 1:5. її використовують для змащування CO по- рожнини рота та губ.
Бікармінт (таблетки, що містять натрію тетраборат, натрію гідрокарбонат, натрію хлорид, ментол). Справляє антисептич- ний та протизапальний вплив. Застосовують при запальних процесах СОПР для полоскань (1—2 таблетки розчиняють в 1/2
склянки води, полощуть 3—4 рази на добу).
Гексаметилентетрамін (ампули по 5 і 10 мл 40% розчину).
Дія бактерицидна, віруліцидна, фунгіцидна й спороцидна, зу- мовлена утворенням формальдегіду в кислому середовищі. Як зовнішній засіб 4% розчин використовують при низці алер- гічних уражень СОПР.
Срібла нітрат (порошок, олівець). Утворює альбумінати з білками, пригнічує ферментні системи мікроорганізмів. Місцево у невеликих концентраціях справляє в'яжучий, протизапальний та бактерицидний вплив, у великих концентраціях — подраз- нює, припікає, некротизує тканини. 2—3% розчин застосовують для оброблення гнійних ран, афт та виразок при млявому пере- бігу процесу з надмірним утворенням грануляцій, а також для аплікацій при тріщинах губ.
Для лікування опіків СОПР застосовують мазь такого скла- ду: срібла нітрат — 0,3 г, вінілін - 3 г, вазелінова олія — ЗО мл.
Міді сульфат (порошок). Діє в'яжуче, антисептично, проти- вірусно, припікає тканини. Застосовують 0,25—2% розчин для аплікацій як антисептичний та противірусний засіб. 5% розчин міді сульфату використовують для обробляння обпалених фос- фором CO. Для змащування шкіри навколо рота при імпетиго застосовують мазь такого складу: міді сульфат — 0,02 г, цинку сульфат — 0,03 г, вода дистильована — 3 мл, цинку оксид — 1
г, вазелінова олія — 10 мл.
Цинку оксид (мазь цинкова) має протимікробну та підсушуючу, в'яжучу дію.
Резорцин (3—5% розчин) дає протимікробний, протигрибко- вий та кератолітичний ефект.
350
Ваготил (флакони по 50 мл 36% розчину) має антибакте- ріальну і протитрихомонадну дію. Активує процес регенерації
епітелію.
Метиленовий синій. Дає слабкий антисептичний, фун- гіцидний та в'яжучий ефект, має окисно-відновні властивості.
0,05—2% водний розчин застосовують 1—2 рази на день для ту- шування ерозій, афт, виразок у фазі епітелізації та уражень
СОПР при променевій хворобі.
Брильянтовий зелений. Має протимікробну активність відносно грампозитивних бактерій, дифтерійної палички та протикандидозну дію. 0,1—0,2% водний розчин використовують для лікування піодермії, імпетигінозних та гнійних процесів на шкірі обличчя та губ, а також виразково-некротичних і пухир- частих уражень СОПР та губ.
Етакридину лактат. Має протимікробну активність відносно грампозитивних мікроорганізмів (стафіло- та стрепто- коків). Використовують у вигляді водного (1:500 — 1:1000) роз- чину для антисептичного обробляння СОПР та полоскань при запальних процесах.
Димексид (флакони по 100 мл) має протимікробні, неспеци- фічні протизапальні та місцевоанестезуючі властивості. Здатний проникати крізь неуражену шкіру і проводити разом із собою в глибше розташовані тканини інші лікарські засоби. Застосову- ють 25—30% водний розчин для аплікацій, компресів, пов'язок при лікуванні виразково-некротичного стоматиту, трофічних виразок, бешихи, запальних набряків, екзематозного хейліту. З
метою посилення протизапального ефекту до розчину ДМСО на
1 мл додають: 0,025 г анальгіну, 0,00075 г гідрокортизону або
25 000 ОД гепарину.
Етоній. Має протимікробну активність щодо грампозитив- них бактерій (стафіло- та стрептококів). Діє детоксикаційно на стафілококовий токсин, стимулює процес регенерації, що зу- мовлює його застосування в лікуванні катарального, ерозивно- го, афтозного стоматитів, БЕЕ, трофічних виразок та промене- вих уражень СОПР. 0,25—0,5% розчин етонію використовують для зрошень, аплікацій, полоскань, ротових ванночок, аерозо- лю. 0,5% і 1% мазь (у флаконах по 25 г) та 0,5% емульсію на вініліні (0,5 г етонію на 100 мл вініліну для внутрішнього засто- сування) призначають для змащування CO при ерозивно- виразкових ураженнях.
Хлоргексидину біглюконат (20% розчин у банках по 500 мл,
0,05% розчин у банках по 100 мл). Справляє протимікроб- ний вплив на більшість грампозитивних та грамнегативних бак- терій, дріжджеподібні гриби роду Candida, дерматофіти, великі
віруси. Сприяє кращому очищенню елементів ураження від нальоту. 0,05% розчин застосовують для полоскання (зрошень)
порожнини рота при виразково-некротичних і грибкових ура- женнях.
351

Вінілін (бальзам Шостаковського) — флакони по 100 г. Про- тизапальний, обволікаючий та бактеріостатичний засіб. При- скорює процес регенерації тканин. Застосовують у вигляді мазі
чи 20% олійного розчину для змащування CO чи шкіри обличчя при фурункулах, карбункулах, трофічних виразках, гнійних ра- нах обличчя, опіках, запальних процесах СОПР, ерозивному стоматиті, пухирцевих і променевих ураженнях CO рота. Вхо- дить до складу готових лікарських форм: «Левовінізоль»,
«Вінізоль», мазей, емульсій.
Цигерол (флакони по 50 мл). Сприяє очищенню ураженої
поверхні від некротичних тканин, гною; стимулює епітелізацію рани. Має антисептичні властивості. Застосовують для ап- лікацій на ранову поверхню при опіках, виразково-некротичних ураженнях СОПР і шкіри обличчя.
Натрію уснінат (флакони по 50 мл 1% спиртового розчи- ну, по 25 мл 0,5% розчину в рициновій олії, по 50 мл 0,3%
розчину в бальзамі ялиці з доданням 2% анестезину). Впливає
бактеріостатично на грампозитивні бактерії, золотистий ста- філокок, стрептокок, анаероби, пневмококи, мікобактерії ту- беркульозу, гриби роду Candida. 1% спиртовий розчин натрію уснінату (І чайна ложка на І склянку води) застосовують для зрошень, олійні розчини — для аплікацій при лікуванні
свіжих та інфікованих ран, виразково-некрогичних уражень
СОПР, при пластичних операціях і опіках тканин обличчя І —
II ступеня.
Цитраль (1% спиртовий розчин у флаконах по 10 мл) має
легку антисептичну, протизапальну, дезодоруючу, фунгіцидну,
десенсибілізуючу та кератопластичну дію. Застосовують для по- лоскань, зрошень, аерозолю по 30—40 крапель на І склянку води.
Новоіманін — протибактеріальний препарат із звіробою
(флакони по 10 мл 1% спиртового розчину). Активний відносно грампозитивних мікроорганізмів, у тому числі культур ста- філокока, стійких до антибіотиків групи пеніциліну. Стимулює
процес регенерації. Використовують 0,01% розчин для зрошень,
полоскань або (при інфікованих ураженнях СОПР) у поєднанні
з олією обліпихи чи шипшини — для аплікацій на ерозії, афти,
виразки, опіки.
Настойка нагідок, (календули) — флакони по 40 мл. Має про- тимікробну та протизапальну властивості. Використовують при лікуванні інфекційних запальних уражень та ускладнень захво- рювань СОПР (1 чайна ложка на 1 склянку води).
Сальвін — препарат із шавлії (флакони по 10 мл 1% спирто- вого розчину). Має протимікробні властивості щодо грампози- тивної мікрофлори, в тому числі стійкої до дії антибіотиків, діє
протизапально та в'яжуче. Застосовують розведений у 4—10
разів водно-спиртовий розчин при лікуванні хронічних запаль- них процесів СОПР, виразково-некротичного, афтозного та герпетичного стоматитів.
Сангвіритрин — препарат із маклеї серцеподібної та дрібноплідної. Випускається 1% лінімент у тубах по 20 г і 0,2%
спиртовий розчин у флаконах по 10 мл. Має широкий спектр протимікробної активності щодо грампозитивних і грамнега- тивних бактерій, дріжджеподібних грибів, найпростіших. Засто- совують при опіках, виразково-некротичних ураженнях СОПР,
грибковому стоматиті. Розчин (20—30 крапель на 1/2 склянки води) — для полоскань та зрошень СОПР, лінімент — для нане- сення на осередки ураження CO порожнини рота та губ.
Настойка софори японської (флакони по 100 мл) діє проти- мікробно та протизапально. Розчин (1 чайна ложка на 1 склян- ку води) застосовують при опіках, виразково-некротичних ура- женнях СОПР, грибковому стоматиті для зрошень, полоскань та аплікацій.
ХлорофілІпт (флакони по 100 мл 1% спиртового розчину)
містить суміш хлорофілів листків екваліпту. Протимікробна дія спрямована майже виключно на стафілокок. Застосовують при лікуванні інфікованих стафілококом уражень СОПР, опіків, ви- разково-некротичного стоматиту. Для зрошень і полоскань бе- руть 1 столову ложку препарату на 1 л води, а в розведенні 1:50
з 0,25% новокаїном його використовують для аплікацій.
Антибіотики. Згідно з сучасними поглядами, антибіотики для локальної терапії захворювань СОПР слід призначати при тяж- ких формах перебігу, за наявності загальної реакції організму,
зважаючи на переносність антибіотиків організмом хворого та чутливість до них мікроорганізмів, які викликають чи супро- воджують даний патологічний процес. Відповідно до існуючих правил раціонального призначення антибіотиків, необхідно вра- ховувати фармакокінетику антибіотика в тканинах і середови- щах організму, рН тканин, секретів і ексудатів, які значно впливають на активність і спектр протимікробної дії анти- біотика. Тому доцільніше використовувати ті антибіотики, на активність яких не впливає реакція середовищ та секретів: ле- воміцетин, полїміксину М сульфат та ін. Слід, однак, врахову- вати, що з-поміж представників групи пеніциліну більшість препаратів посилює свою дію в кислому середовищі. Лужне се- редовище є сприятливішим для дії гентаміцину сульфату, не- оміцину, мономіцину, еритроміцину, лінкоміцину тощо.
Бензилпеніциліну натрієва сіль (флакони по 250 000, 500 000
та 1 000 000 ОД). Використовують при інфекційних гнійних ураженнях шкіри і СОПР та виразково-некротичних і си- філітичних ураженнях СОПР у вигляді розчинів (для аплікацій,
інгаляцій, електрофорезу), аерозольних сумішей, паст та приси- пок. Для інгаляцій чи аплікацій 500 000 ОД препарату розбав- ляють 20 мл дистильованої води. Для присипки на виразки
СОПР та шкіру обличчя беруть 10 000 ОД бензилпеніциліну натрієвої солі разом з норсульфазолом та стрептоцидом білим
(по 4 г).
352 353

Бензилпеніциліну калієва сіль (флакони по 250 000, 500 000 та
1 000 000 ОД). Показання такі самі, як і для бензилпеніциліну натрієвої солі. Для аплікацій та інгаляцій 10 000 — 50 000 ОД
препарату розчиняють у 3—5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 25—100 мл теплої дистильованої води. При місцевому лікуванні запальних процесів (для аплікацій) бензил- пеніциліну калієву сіль у поєднанні з димексидом застосовують у вигляді такої комбінації: ДМСО — 100 мл 50% розчину, бен- зилпеніциліну калієвої солі — 1 000 000 ОД, гідрокортизону —
0,125 г, димедролу — 0,1 г, 10% розчину кальцію глюконату —
10 мл, 0,5% розчину новокаїну — 30 мл, гепарину — 5000 ОД.
Антибіотики групи тетрацикліну мають широкий спектр дії і
активні відносно грампозитивних та грамнегативних бактерій,
спірохет, лептоспір, рикетсій, великих вірусів і деяких найпро- стіших. Застосовують при лікуванні фузоспірохегозної інфекції,
трихомонозу та інших виразково-некротичних, виразкових ура- жень СОПР у вигляді емульсій, паст та присипок. Етоній підвищує чутливість грампозитивних мікроорганізмів родини кишкових бактерій до антибіотиків цієї групи в 16—50 разів.
Тетрацикліну гідрохлорид (таблетки по 100 000 ОД, таблетки з ністатином по 100 000 ОД, мазь |% в упаковці по 3 та 10 г і
мазь 3% в упаковці по 15 г).
Мазь «Гіоксизон» (у тубах по 10 г). Поєднує дію окситетра- цикліну та гідрокортизону ацетату. Застосовують для змащуван- ня СОПР 3—4 рази на добу при ерозивних, виразкових та ви- разково-некротичних ураженнях після попереднього оброб- лення ураження антисептичними засобами.
"Легразоль». Містить левоміцетин, граміцидин, совкаїн, яли- цевий бальзам, спирт етиловий, суміш хладонів. Застосовують для оброблення осередків ураження при гострому афтозному й герпетичному стоматитах. Препарат розпиляють з відстані 25—
30 см протягом 2—10 с.
«Левовінізоль» (балони по 60 мл). Препарат містить лівоміцетин, вінілін, лінетол, спирт етиловий, цитраль, пропе- лент. Діє протизапально та протимікробно. Застосовують при поверхневих осередках ураження СОПР для оброблення тро- фічних та декубітальних виразок, ерозій. Препаратом обробля- ють уражену поверхню з відстані 20—30 см протягом 1—3 с 1—2
рази на добу.
Синтоміцину лінімент (5% та 10% емульсія в скляних банках по 25 г). Застосовують для лікування опіків, гнійно-запальних уражень CO порожнини рота, губ та шкіри обличчя. Препарат після антисептичного оброблення осередку ураження наносять на 10—15 хв 2—3 рази на добу.
Оксициклозоль (аерозольні балони по 70 г). Препарат являє
собою суспензію жовтого кольору. При розчиненні утворює
в'язку олійну масу. Поєднує протимікробну дію окситетрацик- ліну та протизапальний, протиалергічний вплив преднізолону.
354
Застосовують при виразково-некротичних ураженнях та
інфікованих ранах СОПР і шкіри обличчя, опіках, БЕЕ, ХРАС.
Оксициклозоль наносять на уражену ділянку протягом І—3 с
2—5 разів на добу.
Неоміцину сульфат (флакони по 0,5 г та 2% мазь у тубах по
15 г) — антибіотик широкого спектра дії. Більш ефективний проти стафілококової мікрофлори порівняно із стрептококами.
Впливає на деякі грамнегативні і грампозитивні мікроорганізми.
Не діє на патогенні гриби, віруси, анаеробну мікрофлору. Ото- токсичний. При виразково-некротичних ураженнях та інфіко- ваних ранах СОПР застосовують розчин (5000 ОД на 1 мл) для зрошень та аплікацій і 2% мазь — для змащування осередків ураження 2 рази на добу. Неоміцину сульфат входить до складу офіцинальних мазей «Синалар-Н» та «Локакортен-Н».
Мономіцин (флакони по 0,25 г у комплекті з розчинником) —
антибіотик широкого спектра дії. Ефективний проти грампози- тивних і грамнегативних бактерій. Слабо впливає на пневмо- й стрептококи. Не діє на синьогнійну паличку, гриби, анаероби.
Пригнічує розвиток найпростіших. Застосовують при виразко- во-некротичних ураженнях СОПР у поєднанні з трипсином чи хімотрипсином у формі емульсій або паст.
Канаміцину сульфат (флакони гто 0,5 та 1 г у комплекті з розчинником, 5% розчин в ампулах по 10 мл) — антибіотик широкого спекгра дії. Високоактивний щодо кислотостійких бактерій (туберкульозна паличка), більшості грампозитивних і
грамнегативних бактерій, діє на мікроорганізми, резистентні до антибіотиків групи пеніциліну, стрептоміцину, тетрацикліну,
левоміцетину, еритроміцину. Застосовують при туберкульозних та виразково-некротичних ураженнях СОПР. 0,25—0,5 г препа- рату розчиняють у 3—5 мл розчинника. Аплікації або аерозольні
інгаляції проводять 2 рази на добу. При туберкульозних ура- женнях СОПР курс лікування становить 1 міс і більше.
Тентаміцину сульфат (флакони по 0,08 г, 0,1% мазь у тубах по 30 г, аерозольні балони по 60 г) — антибіотик широкого спектра дії. Пригнічує ріст грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Високоактивний щодо синьогнійної палички.
Застосовують при трофічних виразках, опіках, виразково- некротичному стоматиті. 0,1% водний розчин призначають для аплікацій; 0,1% мазь — для змащування при запальних процесах губ і шкіри обличчя 3—4 рази на добу. Аерозоль гентаміцину сульфату розпиляють над ураженою ділянкою 4 рази на добу, в пастах (разом з протеолітичними ферментами та вітамінами)
цей антибіотик використовують для пов'язок та аплікацій.
Еритроміцин (1% мазь у тубах по 15 г). Проявляє бакте- ріостатичну активність відносно грампозитивних і грамнегатив- них коків, деяких грампозитивних бактерій, бруцел, рикетсій.
Застосовують для змащування СОПР, червоної кайми губ та шкіри обличчя при інфікованих ранах, трофічних виразках, бе-
355

шисі, виразково-некротичних та сифілітичних ураженнях 3—4
рази на добу після попереднього оброблення порожнини рота антисептичними засобами.
Олететрин (мазь у тубах по 15г) — антибіотик, що поєднує
дію олеандоміцину фосфату і тетрацикліну гідрохлориду. Засто- совують при катаральному й ерозивному стоматиті, ерозивній формі ЧПЛ, виразково-некротичних ураженнях СОПР, гоно- рейному стоматиті.
Левоміцетин — антибіотик широкого спектра дії. Активний відносно грамгтозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, ри- кетсій, спірохет, великих вірусів. Впливає на штами бактерій,
які стійкі до препаратів групи пеніциліну, стрептоміцину суль- фату, сульфаніламідних засобів. 1 — 10% лінімент та пасту (скла- дається з левоміцетину й тетрацикліну — по 0,2 г, метацилу — 2 г,
білої глини — 7,6 г, замішаних на 0,5% розчині новокаїну або
30% олійному розчині токоферолу ацетату) застосовують при виразково-некротичних ураженнях СОПР, ерозивній і вираз- ковій формі ЧПЛ, гонорейному стоматиті, опіках.
Поліміксину сульфат (флакони по 500 000, 1 000 000 ОД) і
2% мазь поліміксину сульфату в тубах по 10 і ЗО г (у 1 г 20 000
ОД). При нанесенні на СОПР та шкіру не всмоктується і у ве- ликій концентрації знаходиться в осередках ураження. Актив- ний щодо грамнегативних і менш активний відносно грампози- тивних мікроорганізмів. Застосовують поліміксин у вигляді мазі
та розчину, який готують ex tempore. Для аплікацій та аерозолю його призначають з розрахунку 20 000 ОД на 1 мл розчинника
(ізотонічний розчин натрію хлориду або 0,5% розчин ново- каїну). Показаний при рановій інфекції та різних гнійно- запальних процесах, викликаних кишковою паличкою, палич- кою синьо-зеленого гною, клебсієлами, багатьма патогенними коками. Може бути сумісним з гідрокортизоном. Добова доза препарату не повинна перевищувати 20 000 ОД на І кг маси тіла.
Граміцидин (ампули по 2 мл 2% спиртового розчину та гра- міцидинова паста в тубах по 30 г) діє бактеріостатично та бак- терицидно відносно стрептококів, стафілококів, збудників анае- робної інфекції. Застосовують при лікуванні опіків, Інфікованих ран, декубітальних виразок, виразково-некротичного стоматиту та афтозних уражень СОПР. Перед вживанням вміст ампули
(2 мл) розчиняють у 500 мл дистильованої води. Для зрошень та аплікацій.
Мазь геліоміцинова (в тубах по 10 г). Активна щодо грампо- зитивних та деяких інших мікроорганізмів і вірусів. Застосову- ють при виразковому гінгівостоматиті, БЕЕ, ерозивно- виразкових формах ЧПЛ та лейкоплакії, опіках, трофічних та променевих виразках СОПР. Після попереднього зрошення по- рожнини рота розчинами антибіотиків мазь тонким шаром на- носять на уражені ділянки 1—2 рази на добу.
356
Мікроцид (флакони по 100 мл). Пригнічує життєдіяльність грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, стимулює
епітелізацію. Застосовують при запальних, ерозивно-виразкових ураженнях СОПР у вигляді аплікацій, зрошень, ротових ванно- чок, аерозолю. Для зрошень та полоскань беруть 1 столову лож- ку препарату на 1 склянку води. Для аплікацій використовують нативний препарат або з 2% розчином новокаїну (1:1).
Ектерицид (флакони по 250 мл) має широкий спектр анти- бактеріальної дії та кератопластичні властивості. Застосовують при запальних та виразково-ерозивних ураженнях СОПР у ви- гляді зрошень, аплікацій та аерозолю.
Сульфаніламідні препарати. Етазол (порошок). Активний що- до стрепто-, пневмо-, менінгококів, кишкової та дизентерійної
паличок, патогенних анаеробних бактерій. Застосовують у ви- гляді паст, присипок, 5% емульсії для обробляння уражених ділянок СОПР.
Сульфацил-натрій (порошок, 30% розчин для ін'єкцій в ам- пулах і флаконах по 5 мл, 30% очні краплі у флаконах по 10 мл,
20% розчин у тюбиках-крапельницях по 1,5 мл). Активний що- до стрепто-, гоно-. пневмококів, кишкової палички. Застосову- ють при виразково-некротичних ураженнях СОПР інфікованих ранах обличчя, опіках, гонорейному стоматиті у вигляді приси- пок, аплікацій та змащування.
Сульфапіридазин-натрш (порошок). Активний щодо грампо- зитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Впливає на збуд- ників трахоми та деяких найпростіших. Застосовують 5—10%
розчин для ротових ванночок, зрошення, аплікацій та 10% роз- чин для інгаляцій 2 рази на день протягом 7—10 діб.
Діоксидин (ампули 1% та 0,5% розчину по 10 мл; 5% мазь у тубах по 25 і 50 г). Протибактеріальний препарат широкого спектра дії. Активний щодо стафіло-, стрептококів, протея вульгарного, синьогнійної та дизентерійної паличок, сальмонел,
патогенних анаеробів, зокрема збудника газової гангрени. За- стосовують при тяжких гнійно-запальних процесах СОПР, ви- разково-некротичному та гангренозному стоматиті, трофічних виразках, опіках СОПР та шкіри обличчя у вигляді аплікацій
0,5—1% розчину та 5% мазі.
Похідні 8- та 4-оксихіноліну. Хінозол (порошок) має антисеп- тичну, протигрибкову та кровоспинну дію. Розчин 1:1000 —
1:2000 застосовують для аплікацій, зрошення, полоскання; 10%
мазь та емульсію — для аплікацій при виразково-некротичних ураженнях, опіках, грибковому стоматиті.
Хініофон (порошок, таблетки по 0,25 г). Дія антисептична,
протифибкова і анти протозойна. Застосовують 0,5% розчин, 5—
10% мазь та 10% присипку для лікування виразково-некротичних уражень, опіків СОПР та кандидозного стоматиту.
Нітроксолін (таблетки по 0,05 г). Активний щодо грампози- тивних та грамнегативних бактерій, грибів роду Candida,
357

мікроорганізмів, резистентних до антибіотиків та сульф- аніламідних препаратів. Місцево застосовують самостійно й у поєднанні з терилітином: нітроксоліну — 0,05 г, терилітину —
0,05 г, 10% олійного розчину токоферолу ацетату — 4,5 мл,
ізотонічного розчину натрію хлориду — 0,5 мл. Ця суміш пока- зана при запальних процесах СОПР, кандидозному та виразко- во-некротичному стоматитах.
Ентеросептол (таблетки по 0,25 г). Активний відносно грам- позитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Діє на ста- філококи й інші види коків, шигели, ешерихії, сальмонели,
вібріони, амеби, лямблії, гриби. Призначають по 1—2 таблетки
З рази на день після вживання їжі протягом 2 тиж.
Похідні нітрофурану: фурацилін (0,02%). фурагін розчинний (1 :
13 000), фурадонін (1 : 30 000), фуразолідон (1 : 25 000) — широко застосовують при лікуванні СОПР, бо за протибактеріальною ак- тивністю вони переважають низку поширених антибіотиків та сульфаніламідних засобів. Похідні нітрофурану мають бакте- ріостатичну активність щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій, найпростіших, великих вірусів. Резистентні до них шта- ми мікроорганізмів виникають рідко і розвиваються повільно. Ці
препарати дають низький відсоток алергічних побічних реакцій.
Антипротозойні засоби. У випадках, коли патологічний про- цес СОПР викликаний або підтримується найпростішими чи анаеробною мікрофлорою, доцільно використовувати препарати з групи для лікування протозойних інфекцій.
Лютенурин (0,5% лінімент в упаковці по 50 г) — суміш де- гідрохлоридів пуфлеїну та тіобінуфаридину, що містяться в ко- ренях та кореневищах глечиків жовтих. Застосовують при гос- трому та хронічному трихомонозі, як неускладненому, так і
ускладненому бактеріальною та грибковою флорою (0,5%
лінімент або 0,1—0,5% свіжоприготований водний розчин), а також для лікування уражень СОПР, викликаних грампозитив- ними мікроорганізмами та дріжджеподібними грибами, вираз- ково-некротичного стоматиту, гінгівіту, пухирчастої хвороби і
екземи, ускладнених кандидозом.
Метронідазол (трихопол) — \% розчин, трихомонащд — \%
розчин, нітазоя — 2,5% суспензія. Ці препарати пригнічують розвиток трихомонад та інших найпростіших, токсично діють на анаеробні (клостридіальні й неклостридіальні) мікроорганіз- ми, а тому їх застосовують у вигляді зрошень, аплікацій, аеро- зольних інгаляцій для лікування трихомонадних уражень, ви- разково-некротичного та гангренозного стоматитів. Для того ж нітазолу властива помірна, але подовжена (до 24 год) осмотична дія, що за силою і терміном вияву перевершує гіпертонічний 10%
розчин натрію хлориду.
Ваготил — 36% водний розчин поліметилен-мета-крезол- сульфонової кислоти. Діє бактерицидно та протитрихомонадно.
Використовують для зрошень та аплікацій.
Юглон — 4% витяжка із зеленої шкірки недостиглих волось- ких горіхів. Має полівалентний механізм протимікробної дії,
пригнічує життєдіяльність кокової, грибкової мікрофлори та найпростіших, сприяє очищенню та загоєнню ран. Застосову- ють з метою лікування проліферативних (папіломатозних), ви- разково-некротичних уражень CO та деяких форм кандидозу.
Специфічні засоби місцевої терапії сифілітичних уражень
СОПР. Особливістю місцевого лікування проявів сифілісу на
СОПР (за умови проведення загальної специфічної терапії у спеціальних лікувальних закладах) крім застосування симптома- тичних засобів є призначення протисифілітичних препаратів,
що згубно впливають на збудника цієї інфекції.
Бійохінол — 8% суспензія йодвісмутату хініну в нейтра- лізованій персиковій олії. Впливає на бліду спірохету за рахунок блокади сульфгідрильних груп тіолових ферментів. Поряд з бак- теріологічною активністю має імуностимулювальні властивості,
дає протизапальний та розсмоктуючий ефект. Застосовують для аплікацій на елементи ураження.
Бісмоверол — 1% суспензія основної солі вісмутової кислоти в нейтралізованій персиковій олії. Застосовують для змащуван- ня ураженої СОПР.
Міарсенол (ампули по 0,15, 0,3, 0,45, 0,6 г). Впливає на бліду спірохету шляхом блокади тіолових ферментів (особливо за на- явності 2SH-rpynn) та порушення процесів обміну. Препарат у мінімальній дозі (0,15 г) розчиняють ex ternpore у 2 мл дистиль- ованої води або 1% розчину новокаїну і після проведення місцевої симптоматичної терапії обробляють ним ураження
СОПР (аплікації по 15—20 хв).
Осарсол (порошок). Справляє бактерицидний, спірохетоцид- ний та трихомонадоцидний вплив, блокуючи сульфгідрильні
ферментні системи мікроорганізмів і найпростіших, порушуючи процеси обміну, їх розвиток і розмноження. 10% суспензію осарсолу на персиковій олії або гліцерині (аплікації) застосову- ють при виразково-некротичних ураженнях, які супроводжу- ються фузоспірильозом; ЧПЛ та сифілітичних ураженнях
СОПР.
Специфічні засоби місцевої терапії туберкульозних уражень.
Ізоніазид (порошок і таблетки по 0,1 або 0,3 г) є найефектив- нішим і найменш токсичним туберкулостатичним препаратом з досить вузьким спектром бактеріостатичної дії. Пригнічує ріст і
розмноження мікобактерій і не впливає на інші мікроорганізми.
Для мікобактерій туберкульозу мінімальна інгібуюча концен- трація препарату становить 0,01—0,1 мг/л. Мікобактерії активно поглинають ізоніазид, причому цей процес в аеробних умовах відбувається інтенсивніше. При цьому мікобактерії швидко втрачають кислотостійкість, каталазну і пероксидазну актив- ність. Зниження синтезу ендогенної каталази мікобактерій веде до зупинки їх росту і розмноження, до того ж мікобактерії ста-
358 359

ють авірулентними, втрачають тинкторіальні властивості: ізоні- азид посилює фагоцитоз в осередку туберкульозного запалення,
що сприяє його розсмоктуванню. 5—10% розчин ізоніазиду за- стосовують для аплікацій на осередок ураження.
Салюзид розчинний (порошок, ампули по 1, 2 і 10 мл 5% роз- чину). Застосовують 5% розчин салюзиду для аплікацій та аеро- золю (2—3 мл на сеанс).
Натрію пара-аміносаліцилат (ПАСК) — порошок і таблетки по 0,5 г; 3% розчин у флаконах по 250 або 500 мл. Механізм дії
ПАСК на мікобактерії туберкульозу зумовлений конкурентними взаємовідносинами препарату з параамінобензойною кислотою.
Йому притаманні значно виявлені жарознижувальні та десенси- білізуючі властивості. Під впливом препарату поліпшується лімфатичний дренаж в осередку туберкульозного запалення, шо сприяє розсмоктуванню його. Застосовують у поєднанні з роз- чином ізоніазиду чи салюзиду.
Солютизон (ампули по 2 мл 2% розчину). Застосовують у вигляді аплікацій та аерозолю: 2—5 мл 1—2 рази на день про- тягом 1—2 міс. Протипоказаний при кандидозі СОПР.
Стрептоміцину сульфат (флакони по 0,25, 0,5, 1 г). Препа- рат адсорбується оболонкою мікобактерій, а потім проникає
всередину, порушуючи структуру цитоплазми і синтез білка.
Відбувається блокування дикарбонових кислот і ферментних систем, що веде до пригнічення дихання і нормального метабо- лізму туберкульозних мікобактерій: клітини мікроорганізму втрачають властивість розмножуватися. Застосовують у вигляді
ін'єкцій у периферичні лімфовузли та в осередок ураження за типом інфільтраційної анестезії по 0,2—0,5 г або в аерозольних
інгаляціях.
Стрептосалюзид (флакони по 0,5 І І г). 0,5—2 г стрептоса- люзиду розчиняють у 3—5 мл 0,5—1% розчину новокаїну або
ізотонічного розчину натрію хлориду. Застосовують у вигляді
аплікацій чи аерозолю для обробляння осередку ураження.
Канамщину сульфат (флакони по 0,5 і 1 г) — антибіотик ши- рокого спектра дії. Високоактивний щодо кислотостійких бак- терій (мікобактерій туберкульозу), більшості грампозитивних і
грамнегативних бактерій (стафілококів, кишкової, дизентерійної
паличок, сальмонел, палички Фрідлендера, мікобактерій, ши- гел, протея). Діє на мікроорганізми, які резистентні до препа- ратів групи пеніциліну, а також стрептоміцину сульфату, тетра- цикліну гідрохлориду. левоміцетину, еритроміцину). Препарат пригнічує синтез білка і порушує обмін РНК у мікробній клітині. 10% розчин канамщину сульфату застосовують для ап- лікацій на елемент ураження СОПР 2 рази на добу.
Противірусні препарати. Інтерферон — ампули по 2 мл (250—
1000 Од/мл). Лейкоцитарний інтерферон утворюється лейкоци- тами донорської крові у відповідь на дію вірусу; має проти- вірусну активність, в основі якої лежить імуномодулюючий
360
ефект. Показаний для профілактики грипу, лікування грипоз- ного та герпетичного стоматиту, простого пухирцевого та опе- різувального лишаю. Призначають у ранній стадії вірусних ура- жень СОПР: вміст ампули розчиняють у 2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду й використовують у вигляді аерозолю та аплікацій з перших днів захворювання 2 рази на добу протя- гом не менше ніж 2 - ї діб.
Інтерферон (300 ОД) у комбінації з продигіозаном (400 мкг)
застосовують для аплікацій 5—7 разів на день протягом 3—5 діб.
Інтерферон з метацилом (до 300 ОД інтерферону, розчине- ного в 1 мл дистильованої води, додають. 100 мг метацилу) ви- користовують для аплікацій 4—5 разів на день протягом 3—5 діб.
Ріодоксол (таблетки по 0,2, 0,5 г та 1% мазь). Дія проти- вірусна, проти грибкова та бактеріостатич на. Показан ий при гострому афтозному, герпетичному, хронічному рецидивному стоматитах, оперізувальному лишаї, БЕЕ, ерозивно-виразковій формі ЧПЛ, виразково-некротичному гінгівостоматиті та гриб- кових ураженнях СОПР. Мазь тонким шаром наносять на ура- жені ділянки СОПР 3—4 рази на день протягом 4—7 діб.
Алпізаринова мазь (І та 5% мазь у тубах по 10 г). Справляє
противірусний та бактеріостатичний вплив. Наносять на ура- жені ділянки СОПР 3 рази на добу протягом 3 діб.
Бонафтон (0,25%, 0,5%, \% мазь) нейтралізує віруси герпесу
і аденовіруси. Мазь наносять тонким шаром на уражені ділянки
СОПР 4—6 разів на добу протягом 4—7 діб.
Мазь теброфенова (0,5% та 5% мазь у тубах по 10 г). При безпосередньому контакті з вірусами проявляє віруліцидну дію.
Застосовують при гострому герпетичному стоматиті, рецидив- ному герпесі, оперізувальному лишаї для змащування CO 2 рази на добу.
Мазь флореналева (0,5% мазь у тубах по 10 г) нейтралізує
віруси герпесу та аденовіруси. Застосовують при гострому гер- петичному стоматиті, рецидивному герпесі, оперізувальному лишаї, змінах СОПР при ящурі, вірусних бородавках, інфекцій- ному мононуклеозі, коклюші, кору для змащування уражених ділянок СОПР 2 рази на добу.
Госипол (3% лінімент) має виражену противірусну актив- ність, слабко діє на грампозитивні мікроорганізми. Застосову- ють при гострому афгозному стоматиті, простому пухирцевому й оперізувальному лишаях, симптоматичних, змінах СОПР при кору, коклюші, ящурі, інфекційному мононуклеозі. Лінімент наносять на СОПР 4—<з разів на добу; 0,1% розчин використо- вують для аплікацій та аерозолю.
5-Бромуридин (1% розчин) має противірусну активність. За- стосовують при герпесі, вірусних ураженнях СОПР у вигляді
аплікацій.
Оксолін (порошок, 0,25% мазь по 10 г, 3% мазь по 30 г в упаковці). Справляє противірусний вплив. Застосовують з ме-
361

тою профілактики вірусних захворювань та лікування вірусних бородавок, гострого герпетичного стоматиту, рецидивного гер- песу та оперізувального лишаю, а також симптоматичних ура- жень СОПР при грипі, ящурі, кору та ін. Свіжоприготований
0,25% розчин використовують для аплікацій, ротових ванночок
2—3 рази на добу по 15—20 хв; 0,25—0,5% маззю змащують
СОПР та червону кайму губ 2 рази на добу.
Полудан (ампули по 0,002 г). Справляє противірусний вплив,
стимулює продукцію ендогенного інтерферону. Застосовують у вигляді аплікацій при гострому афтозному стоматиті, опе- різувальному лишаї, вірусних ураженнях СОПР: вміст ампули розчиняють у 2 мл дистильованої води, аплікації проводять 4—5
разів на добу.
Ацикловір (5% мазь). Синтетичний аналог нуклеозиду ти- мідину, який є складовою частиною клітин живих організмів.
Має високу ефективність при локальних і системних проявах герпетичної інфекції. Ацикловір проявляє вибіркову дію на за- ражені вірусом клітини, порушуючи головним чином
індукований вірусом синтез ДНК у них. При рецидивному гер- песі скорочує термін зворотного розвитку елементів ураження і
збільшує періоди ремісії.
Зовіракс — натрієва сіль ацикловіру. 2% розчин на фосфат- ному буфері застосовують у вигляді аплікацій; 0,3% зовіракс на
40% розчині ДМСО вводять методом фонофорезу з катода.
Протигрибкові препарати. Серед препаратів цієї групи ви- діляють такі, що впливають тільки на гриби (амфотерицин В,
мікогептин), та препарати, що діють на мікробні асоціації: гри- би — стрептококи та стафілококи (клотримазол, декамін), гриби
— трихомонади (леворин), змішану мікрофлору (пімофуцин).
Ністатин — таблетки по 500 000 ОД та 1% мазь у тубах по
5, 10, 25, 50 г (в 1 г препарату міститься 100 000 ОД). Діє фун- гістатично та фунгіцидно на дріжджоподібні гриби роду Candida та аспергіли. Призначають по І таблетці за шоку 3—4 рази на день. Таблетку тримають у роті до повного розсмоктування.
Тривалість курсу лікування — 7—10 діб. Мазь наносять на CO
губ та шкіру 3—4 рази на добу.
Амфотерицин В (порошок у флаконах по 50 000 ОД та мазь у тубах по 15, ЗО г). Препарат є високоактивним щодо багатьох патогенних грибів (дріжджеподібних збудників системних мікозів). Ефективний при хронічних та гранулематозних формах кандидозу. Застосовують для аплікацій та аерозолю. Розчин го- тують ex tempore: 50 000 ОД (вміст флакона) розчиняють у 10
мл води для ін'єкцій, додавши 10—15 крапель гліцерину. Аеро- зольні інгаляції проводять 1—2 рази на день по 15—20 хв. Курс лікування — 10—14 сеансів.
Мазь амфотерицину В (1 г містить 30 000 ОД) застосовують для змащення при кандидозах губ 3—4 рази на добу протягом
10-14 діб.
362
Клотримазол (канестен) — 1% розчин у флаконах по 15 мл та 1% мазь у тубах по 20 г. Протигрибковий препарат широкого спектра дії. Впливає на стафіло- і стрептококи, має антитрихо- монадну активність. Застосовують при лікуванні гострих та хро- нічних кандидозів СОПР у вигляді аплікацій та інгаляцій 1%
розчину 2—3 рази на день. Курс лікування — від 10 діб до 4 тиж.
Декамін (карамелі по 0,00015 г та 1% мазь у тубах по 30 г)
має антибактеріальні (діє на стрепто- й стафілококи) та фун- гіцидні (проти C.albicans) властивості. Застосовують при вираз- ково-некротичному ураженні СОПР, кандидозному стоматиті,
хейліті. Призначають по 1—2 карамелі через 3—5 год. їх кладуть під язик або за щоку і тримають до розсмоктування, утримую- чись від ковтання. Мазь наносять 2—3 рази на добу на уражені
ділянки СОПР та губ. Курс лікування — 2—3 тиж.
Леворин (таблетки защічні по 500 000 ОД). Діє фунгістатично й фунгіцидно на дріжджоподібні гриби роду Candida та аспер- гіли. Призначають по 1 таблетці 2—4 рази на добу після прий- мання їжі протягом 2—3 тиж. Леворин (порошок у флаконах)
використовують з метою приготування водної суспензії (1 : 500)
для полоскань та аплікацій.
Леворину натрієва сіль (флакони по 200 000 ОД). Препарат розчиняється у воді, утворюючи колоїдну систему. Використо- вують для аплікацій та аерозолю. Розчин готують ex tempore,
розчиняючи вміст 1 флакона в 10 мл води (з розрахунку 20 000
ОД препарату в 1 мл); на І інгаляцію використовують 5 мл. На день призначають 2—3 інгаляції по 15—20 хв. Курс лікування —
7 - Ю діб.
Каприлат натрію (порошок). Активний щодо грибів роду
Candida, переважно C.tropicalis. Застосовують 1—2% водний розчин у вигляді аплікацій та аерозолю.
Каприлат амонію більш активний щодо грибів
C.pseudotropicalis. 1—2% водний розчин застосовують у вигляді
аплікацій та аерозолю.
Сангвіритрин діє на грампозитивні та грамнегативнІ бактерії,
дріжджоподібні гриби та трихомонади. 1% водний розчин або 1%
лінімент використовують 2 рази на день для аплікацій, зрошень та аерозолю. Курс лікування — 5—6 діб.
Для лікування кандидозу СОПР застосовують також розчини прополісу (4%), юглону (1%), цитралю (1%). їх призначають по
30—40 крапель на 1 склянку води для зрошень, полоскань, ро- тових ванночок, аплікацій. Мають протикандидозну актив- ність кислота бензойна (застосовують як присипку для шкіри обличчя та губ), 3—5% розчин резорцину, а також барвники
(1—2% розчини метиленового синього, бриліантового зеленого,
розчин «Фукорцин») та препарати йоду (йодинол, розчин
Люголя).
Окремі протигрибкові препарати у стоматологічній практиці
використовують у вигляді готових (офіцннальних) лікарських
363

форм — мазей та лініментів. Вони зручніші для лікування кан- дидозних уражень червоної кайми губ та шкіри обличчя.
Мазь ністатинова ( 1 % мазь у тубах по 5, 10, 25, 50 г; у 1 г міститься 100 000 ОД).
Мазь леворинова (5% мазь на ланоліно-вазеліновій основі, у
1 г - 500 000 ОД).
Мазь «Мікогептин» (0,15% мазь у тубах по ЗО г, у І т —
15 000 ОД).
Мазь амфотерицину В (0,3% мазь у тубах по 15 і ЗО г, 1 г містить ЗО 000 ОД).
Мазь «Пропоцеум» (30% мазь у тубах по 30 г).
Мазь декамінова (0,5% мазь у тубах по 30 г).
Мазь «Клотримазол» (1% мазь у флаконах по 20 г).
Мазь ріодоксолова (0,25, 0,5 та 1% мазь у флаконах по 10 г).
Крім фунгіцидного та фунгістатичного справляє віруліцидний вплив.
«Сангвіритрии» — 1% лінімент у флаконах по 20 г.
Мазі та лініменти наносять тонким шаром на очищену від нашарувань поверхню шкіри чи CO 3—4 рази на добу. Курс лікування становить 6—14 діб з наступним бактеріологічним контролем.

1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   32

скачати