Ім'я файлу: 1599166095261626.docx
Розширення: docx
Розмір: 240кб.
Дата: 08.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
urpr2953.doc
ТЕМА1.4 ВСТАНОВЛЕННЯ ЗНАЧИМОСТІ ОДИНИЧНИХ І ЕСТЕТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІРозширення: docx
Розмір: 240кб.
Дата: 08.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
urpr2953.doc
1. Визначення значимості показників якості.
2. Естетичні показники якості.
3.Органолептична оцінка естетичних властивостей швейних виробів.
Література:
Н.П.Супрун, Л.В.Орленко, Е.П.Дрегуляс, Т.О.Волинець. Конфекціювання матеріалів для одягу. Київ – «Знання», 2008
Стор. 61-67.
1. Встановлення значимості показників якості
Для визначення якості окремих видів матеріалів використовують достатньо велику кількість одиничних показників (номенклатура їх складається з 20 – 30 найменувань). Це значною мірою ускладнює проведення порівняльного аналізу рівня якості навіть невеликих груп (до 10 найменувань) матеріалів одного призначення. Виникає необхідність сумарного оцінювання, коли в одному показнику поєднується цілий комплекс найбільш важливих (основних) показників якості матеріалу, які визначають його придатність до використання за призначенням. Такий комплексний показник дає змогу оцінювати рівень якості значної кількості різних матеріалів для одягу.
При розробці групового (комплексного) показника якості визначають вагомість (значимість) кожного одиничного показника в загальній оцінці якості матеріалу. З цією метою широко застосовують експертний метод оцінювання з кваліметричним підходом до оцінювання якості продукції.
Властивості продукції, які враховують при побудові комплексного критерію, мають різну вагомість, тобто важливість у загальній оцінці якості. Під вагомістю якого-небудь показника розуміють кількісну характеристика значимості певної властивості і його показника серед інших показників стосовно якості продукції в цілому. Отже, коефіцієнт вагомості характеризує частковий внесок кожного з показників властивостей в узагальнений показник якості.
Для визначення коефіцієнтів вагомості окремих показників властивостей і виділення найбільш значимих властивостей використовується експертний метод, що ґрунтується на опитуванні групи фахівців-експертів. При цьому для встановлення комплексного показника якості ставиться умова, щоб сума коефіцієнтів вагомості одиничних показників дорівнювала одиниці: ∑коеф=1.
При виборі показників властивостей не беруться до уваги показники, яким надають низької значимості, оцінюють якість матеріалів конкретного призначення (наприклад, свідомо не береться до уваги теплозахисний показник як не значимий для матеріалів сорочок і суконь, тобто не значимий для цього класу одягу). Не включаються в узагальнений показник якості й естетичні властивості, тому що вони не можуть бути оцінені інструментальним методом. Для тих самих показників (наприклад, товщина, повітропроникність, гігроскопічність, жорсткість та ін.), що трапляються в різних групах ієрархічної системи, визначається сумарний показник вагомості.
Приклад встановлення номенклатури найбільш значимих показників споживчих властивостей основних груп матеріалів побутового призначення наведено в табл. 2.
Таблиця 2.
Коефіцієнт вагомості найбільш значимих показників
споживчих властивостей
| Показник, одиниця виміру | Коефіцієнт вагомості |
| 1 | 2 |
| Сорочково-платтяні матеріали | |
| Гігроскопічність, % | 0,21 |
| Повітропроникність, дм5/(м2 • с) | 0,16 |
| Паропроникність, мг/(м2 • с) | 0,14 |
| Вологовіддача, % (час висихання, хв) | 0,12 |
| Ступінь стійкості фарбування до різних фізико-хімічних впливів, бали | 0,11 |
| Зміна лінійних розмірів після мокрих обробок,% | 0,10 |
| Коефіцієнт незминання, град. | 0,08 |
| Жорсткість при згині, мкН • см2 | 0,08 |
| | ∑=1 |
| Костюмно-платтяні матеріали для чоловічих і жіночих виробів | |
| Коефіцієнт зминання (коефіцієнт незминання %) | 0,20 |
| Число пілей, пілі/см2 | 0,15 |
| Число циклів стирання по площині; тис. циклів | 0,15 |
| Зміна лінійних розмірів після мокрих обробок,% | 0,14 |
| Повітропроникність, дм3/(м2 • с) | 0,12 |
| Залишкова деформація, % | 0,12 |
| Жорсткість при згині, мкН • см2 | 0,12 |
| | ∑=1 |
| Плащові матеріали | |
| Водотривкість, Па | 0,24 |
| Водопроникність, г/(м2 • с) | 0,22 |
| Коефіцієнт незминання, град. | 0,16 |
| Зміна лінійних розмірів після мокрих обробок, % | 0,15 |
| Сумарний тепловий опір, (м2• К) / Вт | 0,11 |
| Число циклів стирання по площині; тис. циклів | 0,06 |
| Ступінь стійкості фарбування до різних фізико-хімічних впливів, балів | 0,06 |
| | ∑=1 |
| 1 | 2 |
| Пальтові матеріали (у тому числі драпи) | |
| Число циклів стирання по площині; тис. циклів | 0,25 |
| Сумарний тепловий опір, (м2• К) / Вт | 0,20 |
| Залишкова деформація, % | 0,12 |
| Водопроникність, г/(м2 • с) | 0,12 |
| Повітропроникність, дм3/(м2 • с) | 0,10 |
| Жорсткість при згині, мкН • см2 | 0,08 |
| Зміна лінійних розмірів після замочування, % | 0,05 |
| Коефіцієнт зминання, % | 0,05 |
| Розривне навантаження, сН | 0,03 |
| - | ∑=1 |
2. Естетичні показники якості
Естетичні вимоги до одягу – це відповідність сучасним вимогам людини, вираженим у естетичних смаках. Естетично ця оцінка одягу виявляється при зіставленні її з ідеалом, тобто уявленні людини про прекрасне, що формується під впливом таких чинників: рівня життя, кліматичних, національних, індивідуальних особливостей людини (вік, спосіб життя, робота, місце проживання).
Почуття естетичного сприйняття одягу виникає в людини в момент емоційного впливу на її органи почуттів. Емоційний вплив, що одяг чинить на людину, досягається завдяки геометричній формі, розміру, масі, кольору, властивостям матеріалів, а також властивостям, що характеризують внутрішню будову, зміст і призначення. Естетичні вимоги до одягу залежать також від стилю і моди.
Стиль – історично сформована тривала спільність прийомів і засобів художньої промисловості. Стильова єдність виражається в загальній системі організації форми. Стиль епохи складається під впливом соціально-економічних умов суспільства. Зміна історичних умов визначає систему стилів і, отже, зміни форм одягу.
Мода – тимчасова спільність засобів художньої промисловості, на відміну від стилю. Мода в одязі виражається в нетривалому пануванні у певному суспільному середовищі тих або інших навичок і смаків в оформленні виробів, пов'язаних із природною потребою людини, у постійному відновленні, поліпшенні виробів відповідно до умов життя і смаків. Форма одягу змінюється з віком, під впливом природно-кліматичних умов тощо.
Мода визначається соціальними й економічними умовами життя. Прагнення людини до нового і оригінального спонукає її купувати нові модні вироби, що помітно відрізняються від старих, тобто психологічні причини роблять періодичні зміни моди у формі одягу, тому що настає психологічне стомлення споживачів від одноманітності панівної моди і виникає бажання обновити устояні форми.
Естетичні показники якості текстильних матеріалів для одягу, як уже було сказано, не включаються в узагальнений показник якості, тому що вони не можуть оцінюватися інструментальними методами. Ці показники, як правило, оцінюються в балах, що є дуже суб'єктивною оцінкою. Однак при аналізі результатів експертних оцінок вагомості основних показників якості матеріалів побутового призначення в загальній оцінці рівня їх якості показники естетичних властивостей мають важливе значення. Група цих показників звичайно займає перше чи розділяє перше і друге місця з показниками гігієнічності або формостійкості.
Пояснюється це тим, що зовнішній вигляд побутового одягу, а отже, і матеріалів для нього має вирішальне значення для формування споживчого попиту на вироби, їх конкурентоспроможність. Покупець у першу чергу звертає увагу на зовнішнє оформлення виробу, прагнучи задовольнити свої естетичні потреби. При цьому він керується своїми суб'єктивними враженнями: подобається чи не подобається, відповідає сучасній моді чи не відповідає, підходить його іміджу та індивідуальним особливостям чи ні.
Оскільки вимоги моди змінюються дуже швидко – кожні 2 – 3 роки, то естетичні властивості не можуть визначати відповідність матеріалу його призначенню на тривалий період.
Естетичне сприйняття текстильних виробів зумовлене своєрідністю їхнього зовнішнього оформлення. Фактура матеріалу, переплетення, ткацький (трикотажний) чи друкований рисунок, колір і його тон, оздоблення, блиск, туше і т. д. – усе це входить у загальне поняття художньо-естетичного оформлення текстилю.
Враховуючи важливість зовнішнього оформлення матеріалів у загальній оцінці їх якості, в стандартах на текстильні вироби побутового призначення встановлені вимоги до художньо-естетичних показників. Ці вимоги поширюються на такі органолептичні показники, як:
– художньо-колористичне оформлення (відповідність рисунка і кольору сучасному напрямку моди);
– структура (волокнистий склад, переплетення, густина і т. д.);
– оздоблення (наявність спеціальних обробок, наповненість апретом, якість фарбування, ворсування, туше та ін.).
3.Органолептична оцінка естетичних властивостей швейних виробів
Таблиця 3.
Органолептична 40-бальна оцінка естетичних
властивостей костюмно-платтяних тканин
| Художньо-естетичні показники костюмно-платтяних тканин | Максимальна оцінка показників у балах | |||
| бавовняних | лляних | вовняних | шовкових | |
| Художньо-колорис-тичне оформлення | 21 | 20 | 20 | 16 |
| Структура | 10 | 11 | 8 | 12 |
| Оздоблення | 9 | 9 | 12 | 12 |
| Всього | 40 | 40 | 40 | 40 |
До 1992 р. вимоги до художньо-естетичних показників формувалися як умовно максимальна оцінка в балах за 40-бальною системою.
Органолептична 40-бальна оцінка рівня якості текстильних матеріалів встановлювалася з урахуванням їх волокнистого складу (бавовняні, лляні, вовняні, шовкові (табл. 3), а також призначення (костюмно-платтяні, пальтові, взуттєві та ін. (табл. 4)).
Таким чином, при оцінюванні рівня якості матеріалу побутового призначення необхідно окремо оцінювати естетичні властивості, призначення, ергономічність і надійність, які звичайно визначаються інструментальними методами.
40-бальна оцінка рівня якості тканин схематично визначає ряд художньо-естетичних і промислових показників. Однак їх явно недостатньо для оцінки всієї сукупності властивостей, що характеризують якість одягу. Зокрема зовсім не беруться до уваги такі найважливіші показники, як гігієнічні, експлуатаційні, стандартизації й уніфікації, економічності.
Таблиця 4.
Органолептична 40-бальна оцінка естетичних властивостей
вовняних тканин і штучних виробів різного призначення
| Художньо-естетичні показники | Максимальна оцінка в балах | | ||||
| Тканини платтяні і костюмні | Тканини пальтові | Штучні вироби | Тканини взуттєві і меблеві | |||
| Художньо-колористичне оформлення | 28 | 24 | 28 | 28 | ||
| У тому числі: • відповідність модній гамі кольорів; • відповідність основному напрямку в рисунку; • у колірному сполученні | 10 10 8 | 8 10 6 | 10 10 8 | 10 10 8 | | |
| Структура | 7 | 11 | 12 | 12 | ||
| Заключна обробка | 5 | 5 | — | — | ||
| У тому числі: • якість обробки; • зовнішній вигляд; • наявність спеціальних обробок | | | | | ||
| Усього | 40 | 40 | 40 | 40 | ||
Контрольні питання
Пояснити сутність групового (комплексного) показника якості
Пояснити термін «коефіцієнт вагомості».
Який метод застосовується при розробці групового показника якості?
Пояснити естетичні вимоги до одягу
Як ви розумієте «стиль в одязі»?
Які чинники впливають на формування стилю?
Що таке мода?
Які чинники впливають на зміну модних тенденцій?
Які показники впливають на зовнішнє оформлення одягу і відносяться до художньо-естетичних показників?
ЛЕКЦІЯ № 6.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12