Ім'я файлу: 1599166095261626.docx
Розширення: docx
Розмір: 240кб.
Дата: 08.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
urpr2953.doc
ТЕМА 2.2 КОФЕКЦІЮВАННЯ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ СУКОНЬ, Розширення: docx
Розмір: 240кб.
Дата: 08.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
urpr2953.doc
БЛУЗОК, СОРОЧОК
1. Характеристика асортименту платтяних та сорочкових виробів.
2. Основні принципи конфекціювання матеріалів для платтяних та сорочкових виробів.
3. Характеристика асортименту бавовняних тканин для платтяних та сорочкових виробів.
4. Характеристика асортименту лляних тканин для платтяних та сорочкових виробів.
5. Характеристика асортименту шовкових тканин для платтяних та сорочкових виробів.
6. Характеристика асортименту вовняних та напіввовняних тканин для платтяних та сорочкових виробів.
7. Характеристика асортименту трикотажних полотен. для платтяних та сорочкових виробів.
8. Характеристика асортименту нетканих полотен для платтяних та сорочкових виробів.
Література:
Н.П.Супрун, Л.В.Орленко, Е.П.Дрегуляс, Т.О.Волинець. Конфекціювання матеріалів для одягу. Київ – «Знання», 2008
Стор. 94-138, (С.р. стор.109-138).
1. Характеристика асортименту платтяних та сорочкових виробів
Асортимент платтяних та сорочкових виробів дуже різноманітний і включає вироби, призначені для повсякденного та домашнього вжитку, а також для урочистих випадків (вечірні сукні, ансамблі, весільні вироби, сукні для коктейлю, випускного балу, естрадні, ритуальні та ін.). Як правило, ці вироби є другими в багатошаровому пакеті одягу і носяться поверх білизни.
Залежно від сезону повсякденні та домашні платтяно-сорочкові вироби розподіляють на літні, демісезонні та зимові; сукні та блузки, які відносяться до цього асортименту одягу, поділяють на жіночі та дитячі, дошкільного і шкільного віку; відповідно поділяють і сорочки: на чоловічі та для хлопчиків.
Вироби для урочистих подій (умовно їх називають елітним одягом) за ознакою сезонності не поділяють. Урочистість їх визначається кольором матеріалу, його фактурою, новизною, відповідністю сучасному напрямку моди, тонко і вміло підібраним оздобленням та прикрасами.
2. Основні принципи конфекціювання матеріалів для платтяних та сорочкових виробів
Конфекціювання і вимоги до споживчих властивостей матеріалів для суконь, блузок та сорочок, встановлюють диференційовано залежно від призначення, сезонності, статевовікової належності, а для індивідуального споживача ще й залежно від його смаків, напрямку моди та фінансових можливостей.
При конфекціюванні матеріалів для жіночих суконь та блузок для підвищення формостійкості окремих вузлів і деталей рекомендується застосовувати легкі і тонкі прокладкові матеріали з поверхневою щільністю до 110 г/м2. Для чоловічих сорочок прокладкові матеріали в манжети і коміри підбирають залежно від фізико-механічних властивостей основної тканини. Це може бути термоклейовий прокладковий матеріал з регулярним однобічним точковим покриттям або прокладковий комірний матеріал із суцільним поліетиленовим покриттям.
Найбільш важливими властивостями платтяно-сорочкових виробів для повсякденного та домашнього використання є ергономічність, щохарактеризується гігієнічними показниками та властивостями, які забезпечують комфортність одягу, формостійкість, надійність і естетичність.
При конфекціюванні матеріалів для виробів, призначених для захисту від холоду, варто враховувати основну функцію матеріалів – теплозахисну: матеріали мають забезпечувати температуру шкіри людини 30–33 °С. Одночасно ці матеріали повинні мати хороші сорбційні та вологопровідні властивості, щоб поглинати вологу, яка проходить через білизну, і вологу в місцях контакту з поверхнею тіла людини; повітропроникність цих виробів має бути невисокою, сумарний тепловий опір має бути у межах
0,11–0,20 м2 • С/Вт.
У виробах на підкладці – сукнях, сукнях-костюмах, спідницях та ін. – при конфекціюванні необхідно дотримуватися основної умови – єдності вимог до комплектуючих матеріалів.
У виробах, призначених для літнього періоду, матеріали для суконь і сорочок мають сприяти охолодженню поверхні тіла та повітря у підодяговому просторі, перешкоджати перегріву тіла від зовнішнього тепла. Вони повинні мати високі показники гігроскопічності, паро- та повітропроникності; сумарний тепловий опір матеріалів для літніх суконь та сорочок 0,08–0,09 м2• С/Вт. Ці матеріали повинні мати високу водомісткість (не менше 60 %) для поглинання потових виділень шкіри, високу вологопровідність (не менше 90 г/Ом2 • год).
Важливе значення має зміна лінійних розмірів після прання, хімічного чищення, мокрого прасування або після багаторазових прань; цей показник впливає на збереження розмірів і форм деталей та виробу в цілому під час експлуатації.
При конфекціюванні матеріалів для платтів, блузок, сорочок особливе значення мають жорсткість, драпірування і незминання матеріалів; ці показники впливають на формоутворення, особливості фасону виробів, визначаючи геометричну форму моделі, її призначення та естетичні властивості. Ці характеристики завжди враховуються при створенні нарядного одягу для урочистих подій.
Фактура та колір матеріалу, його прозорість, мерехтіння та блиск є особливо виразними властивостями елітних суконь, блузок, костюмів, ансамблів. Тому при створенні такого одягу часто використовують гармонійне сполучення кольорів, контрасти кольорових та фактурних рішень.
Вимоги надійності – характеристики міцності, стійкість до стирання, багаторазового згинання та розтягування враховуються при конфекціюванні матеріалів для повсякденного та домашнього одягу. Для елітного одягу вимоги зносостійкості та довговічності мають другорядне значення.
Стійкість до стирання тканин для суконь та блузок, які використовуються для повсякденного носіння, залежить від волокнистого складу і може становити: для бавовняних тканин – 80 - 300 циклів, шовкових з натуральних ниток – не менше 100 циклів, шовкових зі штучних ниток і змішаних – не менше 200 циклів, вовняних – не менше 200 циклів, лляних 6000 –10 000 циклів і ллянолавсанових – до 15 000 циклів.
Стійкість до розсунення ниток у шовкових тканинах має бути в межах 0,6–2,0 даН залежно від поверхневої щільності.
За стійкістю фарбування до різних впливів платтяні тканини, крім лляних вищої категорії якості, мають належати до особливо міцної і міцної груп, а лляні – до особливо міцної. Ворсові та начісні бавовняні та шовкові тканини повинні мати рівномірний ворс або начіс.
Асортимент матеріалів для суконь, блузок та сорочок надзвичайно різноманітний і включає як текстильні матеріали – тканини (бавовняні, лляні, напівлляні, шовкові, напівшовкові, вовняні, напіввовняні), трикотажні та неткані полотна різного волокнистого складу, так і деякі нетекстильні, наприклад тонку натуральну шкіру, з якої шиють спідниці, жилети, фігаро, іноді бюстье та сукні, та навіть тонке хутро. Зрозуміло, що сукні з хутра та шкіри розраховані на індивідуального споживача.
Велику частку в цьому розмаїтті традиційно становлять типові тканини, такі як бавовняні, лляні, шовкові та вовняні.
3. Характеристика асортименту бавовняних тканин для платтяних та сорочкових виробів
Бавовняні тканинив основному використовують для повсякденних суконь, блузок і сорочок, сарафанів, ансамблів, суконь-костюмів та інших видів одягу літнього асортименту, а також домашніх суконь та халатів як для літнього, так і для зимового періодів.
За сировинним складом їх виготовляють однорідними (100 % бавовни) та неоднорідними – змішаними з лляними, віскозними, полінозними, сиблоновими, поліефірними, поліамідними волокнами; виготовленими шляхом поєднання бавовняної пряжі з комплексними штучними (віскозними, ацетатними) волокнами, мікронитками (ліоцеловими), синтетичними нитками, полі - уретановими (лайкрою 2–5 %), металевими нитками та ін. За сезонами експлуатації їх можна умовно поділити на літні з поверхневою щільністю – 5–110 г/м2; демісезонні – 100–190 г/м2; зимові – 190–270 г/м2. Ширина тканин коливається від 70 до 150 см.
Віскозні волокна додають бавовняним тканинам шовковистість, підвищене драпірування, однак при цьому трохи знижується їх стійкість до мокрих обробок та збільшується зміна лінійних розмірів після прання. Додавання високомодульних сиблонових волокон дає змогу одержувати тонкі, міцні тканини з м'яким шовковистим туше і підвищеною пружністю; наявність поліефірних волокон у поєднанні з бавовною підвищує їх зносостійкість і незминання, але знижує гігроскопічність та підвищує жорсткість.
Новим напрямком в асортименті платтяних тканин можна вважати бавовняно-сиблонові тканини, вироблені з кардної пряжі з 33-відстотковим вмістом високомодульних волокон. Тканини можуть бути легкими з розрідженою структурою, більш щільними, іноді з фулеровкою лицьової поверхні.
Іноді у платтяних тканинах як утокову нитку використовують бавовняну пряжу з 10-відсотковими вкладенням грубого фарбованого вовняного очосу, що надає тканинам незвичайного меланжевого ефекту, вовноподібного вигляду та вовняного туше.
За художньо-колористичним оформленням їх виготовляють: гладкофарбованими, відбіленими, друкованими (з флоком, піною, матовою біллю, пігментним, металевим та цифровим друком), меланжевими; за оздобленням – мерсеризованими, ламінованими, витравними (випаленими), з лазерною обробкою, вишивкою та ін.
Завдяки застосуванню різних видів заключного оздоблення підвищується стійкість пофарбування тканин до світлопогоди, зменшується зминання, покращується зовнішній вигляд тканин. Асортимент тканин оновлюється за рахунок виготовлення тканин з еластомірними та мікронитками, які покращують драпірування, формостійкість, знижують поверхневу густину, урізноманітнюють фактуру та туше тканин.
Платтяно-костюмні тканини для прохолодної погоди відрізняються більшою поверхневою густиною (130–194 г/м2), товщиною та меншою повітропроникністю. Новою групою, що розвивається, в асортименті бавовняних тканин є демісезонні платтяно-костюмні та сорочкові тканини з 25- і 33-відсотковим вмістом поліефірних волокон. За структурою вони деякою мірою повторюють традиційний асортимент: легкі тканини з розрідженою структурою й атласними смугами, пістрявоткані з більш щільною структурою, полотна з ефектом непропряду.
Окремо доцільно розглянути групу нових платтяно-костюмних важких (153–227 г/м2) тканин зі щільною, іноді з нарочито грубуватою структурою переплетень полотна, рогожки, саржі, що додає їм схожості із лляними тканинами. Такі тканини використовують при виготовленні молодіжних виробів – суконь, костюмів або дитячих костюмчиків.
В асортимент демісезонних і зимових тканин входять ворсові тканини – оксамит, напівоксамит і вельвети. Численну групу в асортименті демісезонних платтяних тканин становлять пістрявоткані. Тонкі, легкі гребінні пістрявоткані тканини платтяно-сорочкового призначення відрізняються малюнком в клітинку, смужку, іноді з рельєфними подовжніми атласними смугами.
Ситці – виготовляють з однониткової кардної пряжі пневмомеханічного способу прядіння лінійної густини в основі 18,5 та 20,0 текс, в утоку 15,4 та 20,0 текс, з 100 % бавовни, полотняним переплетенням, з поверхневою щільністю 70–103 г/м2, шириною 70–90 см.
Ситці мають достатню міцність, зносостійкість, невелику товщину, вирізняються різноманітністю рисунків за розмірами, видом, формою та кольором. Їх виготовляють друкованими та гладкофарбованими.
При художньо-колористичному оформленні використовують друковані рисунки металевими порошками, пігментний друк та друк матовою біллю. З метою поліпшення зовнішнього вигляду та надання додаткових властивостей у процесі заключного оздоблення їх апретують, піддають тисненню, гофруванню, малозсідальним обробкам на основі термопластичних смол. Призначення їх різноманітне: для виготовлення білизни, сорочок, блуз, суконь, підкладки, використання як декоративних матеріалів та ін.
Бязі – виготовляють з однониткової кардної пряжі пневмомеханічного способу прядіння лінійної густини в основі 25, 29, 36 текс, в утоку 29 та 35 текс, з 100 % бавовни, полотняним переплетенням, з поверхневою щільністю 130–145 г/м2, шириною 90 – 140 см.
На відміну від ситців, бязі більш важкі, жорсткіші, вони товщі та міцніші. Бязі за художньо-колористичним оформленням виготовляють відбіленими, гладкофарбованими, друкованими (з одно- та двобічним друком).
Невелика кількість бязей виготовляється змішаними з вкладанням сиблонових та віскозних волокон (25 – 33 %). Вкладання сиблонових волокон знижує зміну лінійних розмірів тканин при пранні та ВТО, зминання, надає тканинам м'якість. Вкладання віскозних волокон покращує зносостійкість, драпірування тканин, але при цьому погіршується формостійкість.
У процесі заключної обробки їх піддають лощінню, тисненню, малозминальним обробкам на основі термопластичних смол.
Бязі, як і ситці, можуть бути використані для виготовлення суконь, білизни, блуз, сорочок, підкладки, робочого одягу та інших виробів.
Сатини – тканини сатинового переплетення, з щільним гладким лицьовим застилом уточних ниток (сатинів) або основних ниток (ластиків), мають рівну, гладку, блискучу однобічну поверхню.
Сатини виготовляють з гребінної та кардної пневмомеханічної пряжі різної лінійної густини (8,5 – 15,4 текс), з 100 % бавовни, поверхневою щільністю 110—150 г/м2, шириною 90 –140 см. У сучасному оформленні для надання еластичності та зручності в уточну систему вводять 2 % еластичних ниток (лайкри або дорластану). За художньо-колористичним оформленням їх виготовляють гладкофарбованими, друкованими (з друком металевими порошками, пігментами, растровим, цифровим друком) відповідно до напрямку моди. У процесі заключної обробки їх піддають мерсеризації, тисненню, сріблясто-шовковистому оздобленню та ін.
На відміну від ситців та бязей, сатини менш міцні, але більш зносостійкі, формостійкі та повітропроникні, їх використовують для виготовлення суконь, блуз, чоловічих сорочок, підкладки та інших виробів.
До класичних демісезонних тканин можна віднести: вовнянку, шотландку, плетінку, кашемір. Ці тканини мають різну фактуру за рахунок переплетення. Їх виготовляють з кардної пневмомеханічної пряжі. Шотландка виготовляється з кардної крученої пряжі в основі та некрученої однорідної бавовняної пряжі в утоку. При виготовленні використовують багатокольорову пряжу та саржеве переплетення. Як правило, шотландки виготовляють у велику клітинку, поверхнева густина їх 110 – 150 г/м2, ширина 80 – 140 см.
За сировинним складом їх можуть виготовляти неоднорідними з використанням бавовняної пряжі та віскозних ниток, змішаними з бавовняно-віскозною пряжею. Використання віскозних ниток та бавовняно-віскозної пряжі надає тканинам шовковистий блиск, м'якість, хороше драпірування та зносостійкість, вони відповідають ергономічним вимогам (гігроскопічні, повітропроникні).
У процесі заключної обробки, для зменшення зсідання, вони підлягають малозсідальній обробці. Тканина шотландка має й інші назви, які пов'язані з іменами різних історичних осіб. Клітинка "принца Уельського", "принца Галльського", "Естер-газі". Тканини використовують для виготовлення суконь, блуз, чоловічих сорочок.
Плетінка виготовляється з однорідної крученої кардної пряжі в основі та утоку, полотняним переплетенням, рівнощільна. За художньо-колористичним оформленням пістрявоткана, поверхнева щільність 160— 170 г/м2, ширина 90 см. Плетінка, на відміну від шотландки, виготовляється полотняним або дрібновізерунковим переплетеннями. У процесі заключної обробки ці види тканини підлягають мерсеризації та малозсідальній обробці.
Кашемір – виготовляється з однорідної бавовняної кардної пряжі різної лінійної густини в основі та утоку. За структурою він аналогічний шотландці, але на відміну від неї виготовляється гладкофарбованим, рідше з друкованим рисунком. Поверхнева щільність 130 – 180 г/м2.
Вовнянка – виготовляється з однорідної бавовняної кардної пряжі 25 текс в основі, 29 текс в утоку. Внаслідок особливостей структури (виготовлена дрібновізерунковим переплетенням) має вовняне туше. За художньо-колористичним оформленням виготовляється з друкованим рисунком, рідше гладкофарбованою. Поверхнева густина 120 – 130 г/м2.
До літніх класичних тканин можна віднести: вуаль, батист, маркізет, піке, поплін, тафту, кісею. Ця група тканин, на відміну від демісезонної, тонша, легша, виготовляється з гребінної, однорідної бавовняної пряжі.
Вуаль – виготовляється з однониткової однорідної гребінної пряжі, однакової лінійної густини 11,8 текс в основі та утоку, полотняним переплетенням. За художньо-колористичним оформленням тканину виготовляють з друкованим рисунком, у процесі заключної обробки піддають мерсеризації, тканина легка – 67 г/м2, напівпрозора, пружна, внаслідок використання пряжі особливої кручення.
Маркізет – виготовляється з однорідної бавовняної крученої пряжі, однакової лінійної густини 5,9 х 2 текс в основі та утоку. Тканина легка – 72 г/м2, тонка, прозора. Завдяки застосуванню найтоншої гребінної пряжі тканина має шорохувате туше та характеризується підвищеною пружністю та жорсткістю. За художньо-колористичним оформленням виготовляється вибіленою, з друкованим рисунком та піддається мерсеризації.
Батист – виготовляється з однорідної однониткової гребінної пряжі лінійної густини 10 текс в основі та 8,5 текс в утоку, полотняним переплетенням. Тканина легка 71 г/м2, тонка. За художньо-колористичним оформленням виготовляється вибіленою, з друкованим рисунком та піддається мерсеризації. Цю м'яку, еластичну тканину використовують для виготовлення блуз, білизни та ін.
Поплін – виготовляється з однорідної гребінної крученої пряжі в основі та утоку. Тканину виробляють полотняним переплетенням з помітним поперековим рубчиком, внаслідок виготовлення тканини з кількістю ниток в основі в два рази більшою, ніж в утоку, та різною густиною ниток в основі (7,5x2 текс) та утоку (10 х 2 текс). Поверхнева густина – 110 г/м2. За художньо-колористичним оформленням виготовляється вибіленою, гладкофарбованою, з друкованим рисунком та піддається мерсеризації.
Піке – виготовляється з однорідної гребінної крученої пряжі дрібновізерунковим переплетенням. Характерною особливістю цієї тканини є наявність на поверхні поздовжніх опуклих рубчиків. Поверхнева щільність тканини – 136 г/м2. За художньо-колористичним оформленням виготовляється вибіленою, гладкофарбованою, з друкованим рисунком та мерсеризованою.
Репс – виготовляється з однорідної гребінної крученої пряжі більш товстої в утоку, ніж в основі, та має рельєфний рубчик по довжині або по ширині тканини. Виготовляється дрібновізерунковим (репсовим) переплетенням, поверхнева щільність – 150–170 г/м2. За художньо-колористичним оформленням виготовляється вибіленою, гладкофарбованою, з друкованим рисунком та піддається мерсеризації.
Тафта – тканина за структурою аналогічна попліну, але має більшу кількість ниток в основі, внаслідок чого ця тканина має більшу поверхневу щільність.
Кісея – виготовляється з однорідної кардної пряжі 16,7 текс в основі та 15,4 текс в утоку, комбінованим переплетенням, за оформленням гладкофарбована, з друкованим рисунком, має малозминальну обробку. Поверхнева щільність – 80 г/м2.
До зимових класичних тканин належать фланель та бумазея. Характерною особливістю цих тканин є наявність на поверхні тканини одно- або двостороннього начосу. Це м'які, порівняно важкі, товсті тканини, які мають хороші теплозахисні властивості. За сировинним складом їх виготовляють однорідними з 100 % бавовни та змішаними із вкладанням 20 –33 % сиблонових або віскозних волокон. Наявність бавовно-віскозної пряжі в утоку надає їм гарного зовнішнього вигляду, шовковистості, вкладання сиблонових волокон забезпечує формостійкість. Виготовляють ці тканини з кардної пневмомеханічної пряжі лінійної густини в основі 18,5; 25 текс, в утоку використовують більш товсту пряжу (50; 84 текс) невисокого кручення. У процесі обробки уточні нитки піддають начосу на ворсувальних машинах. За художньо-колористичним оформленням їх виготовляють вибіленими, гладкофарбованими, з друкованим рисунком, рідше пістрявотканими, полотняними, саржевими, дрібновізерунковими переплетеннями. Поверхнева щільність – 160–250 г/м2, ширина – 75–90 см.
Фланель– виготовляють з кардної пряжі полотняним або саржевим переплетенням з двостороннім нещільним начосом. Поверхнева щільність 170–250 г/м2. Фланель з бавовняно-віскозної пряжі має більш довгий шовковистий начіс.
Бумазея – виготовляється однорідною з кардної пряжі, саржевим, полотняним переплетенням з одностороннім начосом (із виворітної або з лицевої сторони). Деякі артикули тканин можуть виготовлятися з вкладанням віскозних або сиблонових волокон в уточну пряжу. Поверхнева щільність – 190 г/м2.
Фланелі та бумазеї можуть використовуватися для виготовлення дитячої білизни, халатів, чоловічих сорочок та інших виробів.
Сорочкові тканини використовують для виготовлення чоловічих сорочок. За сировинним складом їх виготовляють однорідними – 100 % бавовни, неоднорідними та змішаними з 2 та більше компонентних сумішей. Змішані бавовняно-віскозні, бавовняно-сиблонові, бавовняно-поліефірні, бавовняно-лляно-віскозні, бавовняно-вовняні, неоднорідні – у суміші бавовняної пряжі з комплексними віскозними нитками, мікронитками, поліуретановими еластомірними, профільованими (поліамідними), металевими (люрекс) та іншими нитками. Сорочкові тканини виготовляють полотняним, сатиновим, атласним, дрібно- та великовізерунковим переплетенням з рельєфними смугами, рубчиками, клітинами (від дрібних до великих). За художньо-колористичним оформленням їх виготовляють гладкофарбованими, вибіленими, пістрявотканими, меланжевими, з друкованим рисунком відповідно до тенденцій моди.
Тканини для сорочок виготовляють шириною 70 – 140 см, поверхнева щільність тканин коливається в межах 80–220 г/м2 залежно від їх призначення. У процесі заключної обробки їх піддають мерсеризації, малозсідальним, незминальним обробкам, тисненню, лазерній обробці, начосу та іншим видам обробки.
До класичних сорочкових тканин можна віднести: ситець, бязь, піке, сатин, репс, тафту, фланель, бумазею.
Відмінною особливістю сорочкових тканин від платтяних є їх художньо-колористичне оформлення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12