1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12 Ім'я файлу: 1599166095261626.docx Розширення: docx Розмір: 240кб. Дата: 08.04.2021 скачати Пов'язані файли: urpr2953.doc 4. Характеристика асортименту лляних тканин для платтяних та сорочкових виробів Лляні тканини – платтяні, блузочні, сорочкові, платтяно-костюмні — використовуються в основному для виробів літнього асортименту. Вони вирізняються хорошими гігієнічними показниками та високими показниками зносостійкості. Повітропроникність тканин має бути не меншою 100 дм3/(м2• с); стійкість до стирання по площині для блузочних тканин має бути не меншою 3000 циклів, для платтяних – не меншою 5000 циклів, для костюмно-платтяних з вмістом синтетичних волокон (не більше 50 %) – не менше 7000 циклів, (з вмістом до 70 % – не менше 12 000 циклів). Жорсткість тканин не має перевищувати 7000 мкН x см2. Асортимент лляних платтяно-сорочкових тканин нечисленний та менш різноманітний, ніж бавовняних. Ці тканини хоча і відрізняються високими гігієнічними властивостями, але мають високе зминання і зміну лінійних розмірів при вологих обробках навіть після спеціальних видів обробок. Костюмно-платтяні і платтяні тканини – звичайно щільні, вибілені, світлофарбовані в ніжні тони, пістрявоткані або набивні. В асортименті лляних тканин переважають тканини натурального кольору (грубі). Асортимент цих тканин розширюється та оновлюється в результаті використання при їх виготовленні ниток нового покоління (тенцел, лайоцел), еластомірних ниток, натурального шовку, волокон коноплі, рафії, кропиви. Найбільша кількість тканин виробляється полотняним, репсовим, дрібно- і великовізерунковими переплетеннями з бавовняної пряжі в основі і ллянолавсанової пряжі в утоку. Нарядні тканини кареткових і жакардових переплетень можуть мати візерунки, які імітують народну вишивку або мереживо. Блузочні та сорочкові тканини — малозминальні, світлофарбовані та вибілені, іноді пістрявоткані, часто мають сітчасту структуру. Лляні платтяні тканини для дитячого одягу характеризуються відсутністю або незначним (до 8 %) вмістом синтетичних волокон. Переважно це бавовняно-лляні тканини невеликої (112–190 г/м2) поверхневої щільності з друкованим рисунком дитячої тематики. При виготовленні цих тканин використовують пряжу лляну мокрого прядіння 83,3–36,7 текс, із поверхневою щільністю 90–250 г/м2. Платтяно-костюмні тканини виробляють як легкими, розрідженими, "сітчастими", так і рустикальними (грубуватими), важкими. Чистолляні платтяні тканини мають гарний зовнішній вигляд, гігієнічні, малорозтяжні, зносостійкі, проте погано драпіруються, жорсткі, легко зминаються, усадочні. Для надання еластичності, формостійкості використовують поліуретанові еластомірні нитки (дорластан або лайкру – 2,3 %), що вводять в утокову систему. Використання ниток натурального шовку надає тканинам м'якого блиску, легкості, шовковистості, ошатного вигляду. Виробляються платтяно-костюмні тканини з виразною рельєфною поверхнею за рахунок використання джутових, пенькових волокон, волокон рафії різної лінійної щільності. Застосування целюлозних волокон нового покоління (тенцел) у поєднанні з льоном покращує структуру тканин, роблячи її м'якою, легкою, шовковистою, а для надання кращої формостійкості до такої суміші додають поліамідні й поліефірні волокна. Актуальними залишаються ллянополіефірні тканини з вкладенням до 45 % поліефірних волокон. Ллянополіефірні тканини схожі на вовну, не зминаються, мають високу зносо- і формостійкість, проте порівняно з чистолляними тканинами мають гірші гігієнічні властивості та у процесі експлуатації на їхній поверхні можуть з'являтися пілі. Костюмні тканини відрізняються від платтяних і сорочкових більшою товщиною та поверхневою щільністю, тому що виробляються з крученої пряжі в основі й утоку з великою кількістю ниток на 10 см, що покращує формостійкість тканин. Класичними платтяними тканинами є рогожки та коломенок. Рогожки – виробляються з крученої лляної пряжі мокрого прядіння в різноманітних заправках, за сировинним складом – чистолляні та неоднорідні в суміші з бавовняними, віскозними, поліефірними волокнами, переплетенням рогожка (подвійним або потрійним), поверхнева щільність –150–340 г/м2. За колористичним оформленням випускаються гладкофарбованими, з друкованим малюнком, пістрявотканими, за оздобленням – кислованими. Тканини м'які, еластичні. Коломенок – виробляється з однониткової лляної пряжі мокрого прядіння атласним переплетенням. За колористичним оформленням випускають грубими, за оздобленням – кислованими, поверхнева щільність – 230–270 г/м2. 5.Характеристика асортименту шовкових тканин для платтяних та сорочкових виробів Шовкові тканини. З усіх видів та груп матеріалів, які використовуються для платтяних виробів, асортимент шовкових тканин найбільш численний і різноманітний, що дає змогу створювати найширший вибір платтяних, блузочних та сорочкових тканин – від найтонших, прозорих до щільних, масивних; від класичних крепових з натурального шовку до новітніх тканин, які імітують бавовняні, вовняні, лляні й натуральні шовкові. Для виробництва шовкових тканин використовують різні за сировинним складом та структурою нитки: шовк-сирець, шовк-основу, шовк-уток, креп (муслінового та крепового кручення), пряжу з натурального шовку, з штучних ниток – віскозні (НВіс), ацетатні (НАц) та триацетатні (НТра), комплексні кручені (пологого та муслінового кручення), профільовані нитки і мононитки. Використовують фасонні однорідні' й неоднорідні нитки з різними структурними ефектами (з непсом, великими та маленькими петлями та ін.), пряжу плоских, рівничних, декоративних, текстурованих та комбінованих ниток. Для оздоблення використовують металеві нитки (люрекс, алюніт), металізовані нитки (літиніт, пластилекс). Крім ниток, при виробництві шовкових тканин використовують пряжу з натуральних (бавовна, льон, вовна) та хімічних волокон, а також їх суміші. У сучасному асортименті при виробництві шовкових тканин застосовують модифіковані мікронитки на целюлозній основі (тенцель, лайоцел), синтетичні поліпропіленові (мераклон), поліамідні з найлону-6.6 (меріл, так - тель), поліуретанові (спандекс, лайкра, дорластан). Тканини з шовку різноманітні за художньо-колористичним оформленням: вибілені, гладкофарбовані, друковані, пістрявоткані, меланжеві в кольоровій гамі відповідно до тенденцій моди. Використання таких видів друку як пінний, витравний, трансвертний, флок, ротаційний, перламутровий, цифровий дає змогу покращити фактуру тканин і зробити більш різноманітним їх асортимент. Використовуючи при виробленні шовкових тканин різноманітні види оздоблення, покращують зовнішній вигляд та експлуатаційні властивості тканин. Шовкові тканини піддають малоусадковій, незминальній, антистатичній, водо- та брудовідштовхувальній, силіконовій, акриловій, тефлоновій, ламінованій (з нанесенням металічного шару на всю поверхню тканини або на окремі її частини) обробкам. Різноманітних структурних ефектів на шовкових тканинах досягають також, використовуючи перфорування, плісе, гофре, клоке. Шовкові платтяні тканини мають відповідати таким вимогам: мати красивий зовнішній вигляд і зберігати його протягом визначеного періоду експлуатації виробів, мати малу зміну лінійних розмірів після мокрих обробок та зминальність, високу гігроскопічність, повітро- і паро-проникність, бути зносостійкими та малоелектризованими. Набивні, пістрявоткані та гладкофарбовані тканини повинні мати міцне й особливо міцне до різних впливів пофарбування. Для платтяних і сорочкових тканин в асортименті важливо мати велике розмаїття рисунків. За стандартною класифікацією ДСТУ 3047 шовкові тканини поділяють на шовкові тканини та тканини з хімічного волокна і ниток. До шовкових належать тканини, що виробляються в основі з натурального шовку, пряжі з шовку та з хімічних ниток, а в утоку – з усіх видів ниток та пряжі, а також ворсові тканини з ворсом із шовкової пряжі, хімічних ниток та пряжі з хімічного волокна. До тканин з хімічного волокна і ниток належать тканини, які виробляють з хімічного волокна та ниток, або із суміші хімічного волокна та бавовни (бавовни до 50 %). Шовкові тканини за фактурою поверхні можна поділити на крепові, гладкі, ворсові та великовізерункові (жакардові). Платтяно-блузочні тканини об'єднують класичні тканини з натурального шовку та з хімічних волокон і ниток, які імітують натуральні. Ці тканини виробляються полотняним, саржевим, атласним, дрібновізерунковим, комбінованим, складним (ворсовим, двошаровим) переплетеннями; за художньо-колористичним оформленням - вибіленими, гладкофарбованими, друкованими, пістрявотканими, меланжевими. У сучасному асортименті для створення зовнішніх ефектів на шовкових тканинах застосовують нитки "хамелеон", які змінюють колір залежно від погодних умов, температури або освітлення, перфорацію лазером, "шанжан", стьобані тканини, гофровані і плісировані, креповані в смузі ("сирсакер"). Використовують рельєфний флок – друк з ворсом, "крихтами" (частинками слюди), металічними порошками, комп'ютерні рисунки, обпалювання. Всі ці технологічні прийоми декору тканин надають їм гарного нарядного вигляду. За оздобленням платтяно-блузочні тканини випускають незминальними, малоусадковими, стабілізованими, лощеними, тисненими, витравними та з біологічними обробками (на основі ензимних технологій). Тканини мають великий діапазон поверхневої густини (від 20 до 180 г/м2) та ширину до 150 см. Платтяно-блузочні крепові тканини.У цю групу входять тканини, виготовлені з ниток натурального шовку та хімічних ниток крепового (пологого, муслінового і високого) кручення. Тканини із кручених ниток мають специфічний дрібнозернистий гриф, легкі, тонкі, пружні, прозорі та напівпрозорі, добре драпіруються, міцні, гігієнічні. Вони здатні до розтягування, обсипання, усадки. Тканини з віскозних крепових ниток жорсткіші і мають більшу поверхневу щільність, ніж тканини з натурального шовку. Класичними тканинами є: креп-шифон, креп-жоржет, креп-сатин, крепдешин. Крепові тканини виробляються з використанням ниток крепового кручення: дво-, три-, чотири- і п'ятиниткового крепу із шовкових ниток лінійної густини 3,23, 2,33, 1,56 текс. Крепові нитки застосовують правого та лівого кручення; після відварювання, внаслідок вигинання крепових ниток, поверхня тканини стає шершавою. Тканини виробляють шириною 90–150 см. Креп-шифон – легка, тонка напівпрозора тканина з крепових ниток натурального шовку з лінійною густиною 1,56 х 2 текс як в основі, так і в утоку, полотняного переплетення, поверхневої щільності 25 г/м2. Тканина розрідженої структури з м'яким шороховатим грифом, випускають у вибіленому, гладкофарбованому, друкованому, колористичному оформленні. Креп-жоржет – легка, напівпрозора тканина з крепових ниток натурального шовку, з лінійною густиною 2,33 х 4 текс в основі, 2,33 х 2 текс в утоку, полотняного переплетення, поверхнева щільність – 67 г/м2, випускають у гладкофарбованому та друкованому колористичному оформленні. Креп-жоржет можуть виробляти з віскозних крепових ниток в основі та утоку, лінійної густини 11 текс. Крепдешин – напівкрепова тканина, що виробляється в основі з ниток натурального шовку лінійної густини 3,23 х 3 текс, в утоку нитки крепові – 2,33 х 5 текс. Використання ниток шовку-сирця забезпечує більше застилання цієї тканини, надає їй м'якості й помірного блиску. Тканину виробляють полотняним переплетенням, з поверхневою щільністю 65–79 г/м2. За колористичним оформленням випускають гладкофарбовані, в сучасному дизайні. Креп-сатин – напівкрепова тканина, порівняно важка (80–95 г/м2), атласного переплетення з лицьовим застиланням нитками шовку-сирця, а в утоку використовують крепові нитки. Внаслідок такої структури один бік тканини гладкий та блискучий, а інший матовий креповий. Креп-сатин можуть виробляти з віскозних комплексних ниток в основі, а в утоку використовують крепові віскозні нитки. За колористичним оформленням їх випускають гладкофарбованими та вибіленими, вони можуть бути використані для виробів як двосторонні. Платтяно-блузочні крепові тканини з штучних і синтетичних ниток відрізняються від натуральних жорсткістю, товщиною, більшою поверхневою щільністю, підвищеним блиском і відсутністю шовкового грифу. Гладкі тканинизаймають більшу частину в платтяно-блузочному асортименті. Ці тканини виробляються з ниток натурального шовку, штучних, синтетичних (модифікованих) ниток, які не дають крепового ефекту. При виробленні цієї групи тканин використовують як однорідну пряжу (шовкову, віскозну), так і змішану – дво- та багатокомплексну. Класичними тканинами цієї групи є: полотно, туаль, поплін, маркізет, шотландка, піке, репс, атлас, тафта. Полотно – виробляється однорідним (пряжа шовкова – 100 %, Віс – 100, НВіс – 100, НПА – 100 %), полотняним переплетенням, має гладкі, рівні однакові лицьовий та виворітний боки. За колористичним оформленням випускається вибіленим, гладкофарбованим, друкованим, пістрявотканим, з поверхневою щільністю 75–160 г/м2, шириною 80—120 см. Туаль – м'яка, тонка, легка тканина, яка виробляється з ниток натурального шовку в основі 2,33 х З текс, в утоку шовк-сирець – 2,33 х 5 текс, поверхнева щільність – 50 г/м2, випускають вибіленою, гладкофарбованою. Поплін – неоднорідна тканина, що виробляється зі змішаної пряжі шовково-віскозної (шовк – 25 %, Віс – 75 %) або віскозно-бавовняної (Ввіс – 60 %, бавовна – 40 %) з більшою кількістю ниток в основі, ніж в утоку, полотняним переплетенням, поверхнева щільність – 110–130 г/м2. Випускають вибіленим, гладкофарбованим, друкованим. Шотландка – тканина за сировинним складом однорідна (ВВіс – 100 %, НВіс – 100 %) або змішана віскозно-поліефірно-бавовняна (Віс – 60 %, ПЕ – 40, Віс – 40, ПЕ – 30, бавовна – 30 %), виробляється полотняним або саржевим переплетенням; завжди пістрявоткана в клітинку. Залежно від сировинного складу має різну поверхневу щільність. Маркізет – однорідна, напівпрозора, легка тканина, полотняного переплетення з муслінових віскозних ниток і в основі, і в утоку, поверхнева густина – 85 г/м2, випускається вибіленою, гладкофарбованою та друкованою. Піке – однорідна порівняно важка тканина, вироблена з віскозних комплексних ниток в основі й утоку, дрібновізерунковим (пікейним) переплетенням, лицьова поверхня має рисунок у вигляді поздовжніх ліній. За колористичним оформленням випускається вибіленою, гладкофарбованою, друкованою, з поверхневою щільністю 118 г/м2. Репс – однорідна важка, рубчаста тканина, вироблена з віскозної пряжі репсовим переплетенням з кількістю ниток в два рази більшою в основі, ніж в утоку, поверхнева щільність 200 г/м2. Випускають за колористичним оформленням гладкофарбованою і друкованою. Атлас– однорідна тканина (шовк – 100 %, Віс – 100, ПЕ – 100 %) з характерною гладкою лицьовою блискучою поверхнею атласного переплетення. За колористичним оформленням випускають вибіленою, гладкофарбованою, друкованою. Тафта – однорідна (НВіс – 100 %) помірно блискуча тканина з дрібним рубчиком на поверхні. Таку структуру поверхні можна отримати, використовуючи нитки різної лінійної густини і різну кількість ниток в основі й утоку на 10 см. Тканина виробляється полотняним переплетенням, за колористичним оформленням випускають гладкофарбованою. Великовізерункові (жакардові) тканини.До цієї групи належать тканини з різноманітним великим або дрібним ткацьким рисунком, який надає їм ефектний вигляд та святковість. Ці тканини виробляються однорідними і неоднорідними. На їх виробництво використовують натуральні і хімічні волокна та нитки різної структури. Використовуючи текстуровані, фасонні, комбіновані, профільовані, еластомірні, металічні, металізовані, модифіковані, різноусадкові нитки, об'ємну, фасонну, декоративну пряжу та великовізерункове переплетення, можна отримувати на тканинах, у процесі обробки, рельєфні та випуклі ефекти структури (клоке, гофре). Надати тканинам святкову блискучу поверхню можна за рахунок застосування профільованих і металічних ниток, а також за рахунок обробки "лаке", лощіння, ламінування. Класичними тканинами цієї групи є муар та парча. Муар – неоднорідна віскозно-ацетатна тканина (НВіс – 60 %, НАц – 40 %), вироблена з комплексних ниток великовізерунковим переплетенням, має блискучий переливчастий рисунок розмитого водою піску. За колористичним оформленням випускають гладкофарбованою з поверхневою щільністю 127 г/м2. Парча – неоднорідна важка тканина, на її виготовлення використовують комплексні віскозні нитки в поєднанні з металічними нитками алуніт, за колористичним оформленням тканина завжди випускається пістрявотканою. Ворсові платтяні тканинивиробляються однорідними з пряжі натурального шовку і неоднорідними. Відмітною ознакою цих тканин є наявність короткого (1,3–1,7 см), густого ворсу на лицьовому боці, утвореного складним (основоворсовим) переплетенням, поверхнева щільність 150–220 г/м2. На виготовлення неоднорідних ворсових тканин у ґрунтовій основі та утоку використовують натуральні крепові, поліефірні кручені нитки, бавовняну пряжу, а ворс – з віскозних, ацетатних, поліефірних ниток. Класичними ворсовими тканинамиє оксамит і велюр-оксамит. Оксамит – має три системи ниток: ворсову основу, основу і уток. Ворсові нитки можуть бути різними за сировинним складом з пряжі натурального шовку і хімічних ниток, ґрунт – з натурального шовку, бавовняної пряжі. Міцність закріплення ворсу забезпечується більшою кількістю ниток утоку, тобто їх приблизно в два рази більше, ніж основних ниток. Випускають гладкофарбованим та друкованим, рідше пістрявотканим. Велюр-оксамит– виробляють з крепових ниток натурального шовку, в основі ворсово-віскозні нитки, висота ворсу 1,8–2 мм. Це легка, м'яка гладкофарбована тканина, яка в процесі обробки піддається витравленню, частина ворсу по рисунку витравляється дією розчину сірчаної кислоти. Сорочкові тканини призначені для пошиття нарядного та повсякденного одягу. За сировинним складом виробляються однорідними (шовк – 100 %, НВіс або ВВіс – 100 %), зі змішаної поліефірно-бавовняної, поліефірно-віскозної пряжі (ПЕ – 33, 50, 67, 80 %) різного співвідношення натуральних та хімічних волокон і ниток. Для святкових тканин застосовують модифіковані металізовані нитки, які поліпшують зовнішній вигляд тканин. Сорочкові тканини виробляються полотняним, дрібновізерунковим, комбінованим, великовізерунковим переплетеннями. За колористичним оформленням бувають вибіленими, гладкофарбованими, друкованими, пістрявотканими і меланжевими, за оздобленням — малоусадкові, незминальні, термофіксовані. Залежно від сезону і цільового призначення вимоги, що ставляться до сорочкових тканин, різні. Тканини для повсякденних і дитячих сорочок мають відповідати ергономічним вимогам і мати гігроскопічність не менше ніж 7 %, а для святкових може бути і нижчою. Ці тканини мають бути зносостійкими і мати зміну лінійних розмірів після вологих обробок не більше ніж 3 % в основі і 2 % в утоку, мати підвищене вологопоглинання, бути малозминальними. Всі ці вимоги можуть задовольнятись при використанні натурального та хімічного волокна в раціональному сировинному складі. Поверхнева густина сорочкових тканин від 80–160 г/м2, ширина 95–142см. 6. Характеристика асортименту вовняних та напіввовняних тканин для платтяних та сорочкових виробів Вовняні та напіввовняні тканинишироко використовуються для виготовлення жіночих платтяних виробів для повсякденного носіння, ділового одягу й одягу для урочистих подій, а також для дитячого асортименту і чоловічих сорочок. Усі вовняні і напіввовняні тканини мають хороші теплозахисні властивості, незминальні й малозминальні. Коефіцієнт зминання чистововняних і напіввовняних з поліефірними волокнами камвольних і тонкосуконних тканин не повинен перевищувати 0,3, а інших напіввовняних тканин – 0,6. Зміни лінійних розмірів в основі та утоку після мокрих обробок не мають перевищувати норм другої групи (3,5 % і 2,0 % відповідно). Для тканин, вироблених із крепової та фасонної пряжі, а також жакардовим переплетенням, встановлені норми третьої групи (5,0 % в основі та 2,0 % в утоку). Нормована вологість вовняних тканин платтяної групи має бути в межах 13%, для напіввовняних – не менше ніж 7,0 %. Вимоги до гігієнічних властивостей – повітро-, паропроникність і гігроскопічність – мають відповідати встановленим показникам залежно від кліматичних умов. Число пілей на 1 см2 не має перевищувати 1 для камвольних тканин і 2 – для тонкосуконних. Для чистововняних камвольних тканин із пряжі крепового кручення пілінг не допускається. Чистововняні тканини повинні мати молестійке просочення; для дитячого одягу за узгодженням зі споживачем вони можуть випускатися без цієї обробки. Асортимент вовняних платтяних і сорочкових тканин включає чистововняні та напіввовняні камвольні тканини, що становлять велику частину асортименту і невелику групу тонкосуконних тканин. До класичних чистововняних камвольних тканин для суконь належать крепи з характерною дрібнозернистою поверхнею, утвореною креповим переплетенням, а іноді й за рахунок крепового кручення пряжі. Ці тканини відрізняються високими гігієнічними показниками, рухливою структурою, гнучкістю, хорошим драпіруванням і зносостійкістю. Новим напрямком у сучасному асортименті платтяних тканин можна вважати випуск чистововняних камвольних меланжевих або пістрявотканих фланелей, вироблених саржевим або полотняним переплетенням. Ці тканини мають м'який, досить щільний ворсовий застил. Традиційними напіввовняними камвольними платтяними тканинами є кашеміри – гладкокрашені тканини саржевого переплетення. Їх виробляють з вовни, віскози і капрону; вони відрізняються м'яким теплим туше, хорошим драпіруванням, але досить сильно зминаються. Тонкосуконні платтяні тканини виробляють у невеликій кількості. Це, зазвичай, напіввовняні тканини з пряжі апаратного прядіння, вироблені простими ткацькими переплетеннями. Вони мають невисоку щільність, м'який волокнистий застил, що закриває малюнок переплетення. Мають гарні теплозахисні властивості, м'які, з теплим туше. Використовуються для пошиття жіночих зимових і демісезонних суконь, суконь-костюмів, спідниць і чоловічих сорочок. Для дитячого асортименту призначені м'які тканини "Метелик" з відкритим пістрявотканим рисунком і "Мальвіна", гладкофарбована напіввовнянафланель. Тонкосуконні платтяні тканини гнучкі, пластичні, легко утворюють просторову форму, не викликають труднощів при пошитті. Завдяки наявності ворсового застилу вони належать до малозминальних тканин, однак мають невисоку формостійкість і зносостійкість, здатні до утворення пілей, особливо при вмісті синтетичних волокон. Наявність у змішаній пряжі віскозних волокон знижує пружність тканин, додає їм підвищенолго зминання. Платтяні тканини використовуються для пошиття суконь, блуз, спідниць, суконь-костюмів, сорочок, дитячого асортименту та ін. Їх виготовляють однорідними і неоднорідними у суміші з натуральними та хімічними волокнами й нитками. Застосовуючи також фасонну пряжу, комплексні віскозні, поліамідні нитки, профільовані, металічні, металізовані, модифіковані (поліефірні й поліамідні), еластомірні (лайкра, дорластан), текстуровані нитки. Застосування модифікованих, еластомірних, поліпропіленових ниток – один із способів оновлення і розширення асортименту платтяних вовняних тканин. Платтяні тканини виготовляються з дво- і багатокомпонентної пряжі в різному відсотковому співвідношенні. Їх виготовляють полотняним, саржевим, дрібновізерунковим, комбінованим і великовізерунковим переплетенням. За художньо-колористичним оформленням виготовляють гладкофарбованими, друкованими, пістрявотканими, вибіленими, меланжевими. Дизайн тканин має відповідати тенденціям моди. Залежно від пряжі, яка застосовується при виготовленні тканин, їх виробляють камвольними і тонкосуконними. Характерною для камвольних тканин є гладка не пухнаста поверхня і відкритий рисунок переплетення, вони тонші та легші, ніж тонкосуконні тканини. На їх виготовлення використовують кручену пряжу, яка забезпечує їм пружність, зносостійкість, але також зумовлює підвищену об'ємність та усадку. Камвольні тканини в процесі обробки піддають пропарюванню для надання їм формостійкості, обробці проти молі для тканин, які містять більше 70 % вовни, антисептичній пом'якшуючій обробці для тканин, які містять більше 30 % ВПЕ і ВПАН. Використовуючи лазерну обробку, на тканинах можна отримати різні структурні ефекти. Біотехнології з використання ферментів знижують потовщення й усадку вовняних тканин після прання. Камвольні платтяні тканини виробляються шириною 142, 152 см, поверхневою щільністю 12–300 г/м2. Платтяні, платтяно-костюмні та сорочкові тканини відрізняються між собою сировинним складом, дизайном, поверхневою щільністю і лінійною густиною та ін. Чистововняні платтяні тканини характеризуються високими експлуатаційними властивостями: гігроскопічні, міцні, малозминальні, теплозахисні, формостійкі. При ВТО можуть змінювати свої лінійні розміри. Враховуючи високу вартість чистововняних тканин, при їх виготовленні використовують хімічні волокна і нитки, що значно знижує вартість тканин і покращує ряд властивостей (стійкість до зношування, здатність драпіруватися). Введення в суміш віскозних волокон підвищує зносостійкість тканин, підвищує здатність драпіруватися, не знижує гігієнічності тканин. Разом з цим погіршується формостійкість, збільшується розтяжність і зминання тканин. Для зменшення перерахованих недоліків у суміші додають третій компонент – поліефірні волокна (вовна – 40 %, ВВіс – ЗО, ВПЕ –30%). Застосування профільованих, металічних та металізованих ниток (НИА, пластілекс та ін.), пряжі фасонного кручення урізноманітнює асортимент тканин, створює на поверхні мерехтливий блиск і різноманітні кольорові ефекти. При виготовленні неоднорідних платтяних тканин до вовняних додають поліефірні та поліакрилонітрильні волокна. Введення у суміш поліефірних волокон (від 20 до 45 %) підвищує формостійкість, знижує усадку і незминання тканин. Проте наявність більше ніж 35 % поліефірних волокон зменшує шорсткуватість, збільшує жорсткість, пілінгування, здатність до забруднення, знижує гігроскопічність тканин. Платтяні тканини, які містять поліакрілонітрильне волокно (від 30 до 55 %) мають шорсткуватість, м'якість, об'ємність, високу формостійкість, безусадкові, незминаються, стійкі до утворення пілей та до дії світлопогоди. Введення у суміш більш ніж 40 % ВПАН призводить до зниження гігроскопічності, стійкості до зношування. На сьогодні для створення легких тканин використовують пряжу низької лінійної щільності у сполученні з еластичними нитками – лайкрою або дарластаном. У результаті отримуються біеластичні незминальні вовняно-лляні тканини, які називаються "холодною вовною", – гігієнічні, міцні, еластичні, мають м'який гриф, бактерицидні, мають високе вологопоглинання і можуть бути використані для виробів різної сезонності. Застосування натурального шовку – один із способів розширення та оновлення асортименту. Введення ниток натурального шовку в платтяні вовняні тканини створює рельєфну і блискучу фактуру. До класичних платтяних камвольних тканин належать крепи, кашеміри, шотландки і платтяні тканини під різними назвами. Крепи – це тканини з дрібнозернистою, жорсткою фактурою поверхні, отриманою за рахунок використання пряжі підвищеного (крепового) кручення і вироблені дрібновізерунковим переплетенням. Крепи характеризуються підвищеною жорсткістю, розтяжністю, обсипанням, драпіруванням, незминанням. За колористичним оформленням їх випускають гладкофарбованими, друкованими. За сировинним складом однорідними (вовна 95–100 %) і неоднорідними з додаванням до складу льону, суміші ВВіс, ВПЕ, ВПАН або з комплексними хімічними нитками НВіс, НПА та ін. Кашеміри — це тканини, на поверхні яких є діагональні рубчики. Це м'які, легкі тканини саржевого переплетення, переважно неоднорідні, гладкофарбовані. Поверхнева щільність – 170–220 г/м2. Шотландки – це пістрявоткані тканини саржевого переплетення в клітинку з крученої гребінної пряжі. Як просновки при утворенні клітинки іноді застосовують пряжу фасонних круток. За сировинним складом виробляють з однорідних та неоднорідних ниток з вкладенням віскозних, поліакрілонітрильних або інших волокон. Тканини м'які, еластичні. Тонкосуконні платтяні тканини виробляються в обмеженому асортименті з апаратної пряжі лінійної густини від 50 до 120 текс. За сировинним складом виготовляються однорідними і неоднорідними, переважно змішанововняними. На їх виробництво використовують змішану пряжу, яка складається з 2–4 компонентів сумішей волокон (бавовни, льону, натурального шовку, ВПА, ВПЕ, ВПАН), непсу, пряжі фасонних круток з додаванням козячого, кролячого пуху, металізованої та профільованої нитки. Застосування пряжі фасонної крутки і металізованих ниток покращує фактуру тканин, урізноманітнює асортимент тканин. Тонкосуконні платтяні тканини мають на поверхні невеликий начіс, мають м'який, теплий гриф, рихлі, але більш важкі, ніж камвольні (поверхнева щільність від 200 до 320 г/м2). Фланелі – однорідні (вовняні – 95–100 %) або змішанововняні: вовняно-поліакрилонітрильні, або вовнянополіакрилонітрильнівіскозні м'які, об'ємні, з невеликим начосом на поверхні, саржевого або полотняного переплетення, пістрявоткані. У процесі обробки піддаються фулеруванню, молестійкій обробці. Тонкосуконні платтяні тканини різняться між собою відсотковим вмістом вовняних (від 20 до 80 %) та інших видів волокон і ниток, дизайном, властивостями. Ці тканини не обсипаються при експлуатації, не утворюють ласи, але при вмісті у суміші > 20 % ВПЕ можуть пілінгуватися. Наявність у пряжі суміші віскозних волокон знижує пружність тканин, збільшує зміну лінійних розмірів після мокрих обробок та здатність розтягуватися і зминатися. Платтяні тканини виробляються під різними найменуваннями чи артикулами. 7. Характеристика асортименту трикотажних полотен для платтяних та сорочкових виробів Трикотажні полотна.Для виготовлення жіночих і дитячих платтів, блузок, чоловічих сорочок широко використовуються трикотажні полотна різного волокнистого складу, переплетень. Полотна для верхнього одягу повинні мати оптимальні фізичні властивості для задоволення гігієнічних умов, високу стійкість до витирання, багаторазового деформування, забезпечувати зберігання лінійних розмірів і форм виробів в умовах експлуатації. Полотна не повинні зминатись, мають бути пружними, еластичними, м'якими на дотик, добре драпіруватись, не змінювати лінійних розмірів після мокрих та інших обробок тощо. Фактура, характер друкованого рисунка, колір, вид заключної обробки визначають естетичність полотен. Вони мають бути красивими, з різноманітними переплетеннями, забарвленням, оздобленням. Забарвлення має бути стійким до відповідних фізико-хімічних дій (поту, хімічного чищення, світла, погоди та ін.) Полотна можуть бути однорідними і неоднорідними з волокнистого складу. У світовій практиці спостерігається тенденція до збільшення виробництва неоднорідного за волокнистим складом трикотажу для верхнього одягу. Для виготовлення верхніх виробів широко застосовуються трикотажні полотна класичних структур з різних видів текстильних ниток, лінійна густина яких – 1,67–30,0 текс. Новим напрямком у розширенні асортименту високоякісних полотен для кроєних верхніх виробів є створення формостійких полотен. Їх виробляють різними способами з різного виду сировини. До цих полотен належать такі, як тканевов'язані, осново - в'язані, малорозтяжних переплетень, двошарові, сукноподібні та ін. Асортимент трикотажних полотен для жіночих і дитячих суконь, суконь-костюмів, чоловічих сорочок включає різноманітні формостійкі полотна, вироблені переважно основов'язаним способом, менше – поперечно-в'язаним. За волокнистим складом полотна виробляють однорідними (бавовняними, вовняними, віскозними, ацетатними) і неоднорідними: змішаними (віскоза і бавовна, вовна і віскоза, бавовна і лавсан, вовна і нітрон) і зі сполученням різних комплексних ниток (пряжа бавовняна з віскозними і капроновими нитками; пряжа вовняна з нітроновими і капроновими нитками та ін.) та текстурованими. Полотна з блискучою атласноподібною поверхнею, гладкі й рисунчасті, набивні та гладкофарбовангі виробляють похідними і візерунковими переплетеннями з віскозних ниток у сполученні з капроновими, ацетатними, капроновими профільованими нитками. Асортимент трикотажних платтяних полотен розширюється та обновлюється за рахунок використання лляної пряжі, при цьому виробляються ллянолавсанові, ллянолавсанотриацетатні та інші формостійкі полотна сучасних структур. Для літніх суконь використовуються жакардові полотна з наявністю ажурного ефекту, філейні полотна, візерункові з імітацією ручної вишивки, в яких візерунок вишивки ефектно підкреслюється блиском комплексних віскозних ниток. Усі трикотажні полотна мають високі показники повітропроникності від 470 до 2300 дм3/(м2 • с), гігроскопічності – не менше 7 %, мають високе незминання (від 70 до 90 %), невисоку жорсткість (по довжині від 310 до 2590 мкН • см2, по ширині від 440 до 1190 мкН • см2), малу поверхневу щільність (до 250 г/м2). Нормативи зміни лінійних розмірів встановлюються залежно від сировинного складу (ДСТУ 3823). Максимально припустимі показники електризованості полотен: ρ = 1,12 • 108Ом • см2; сумарний тепловий опір для легких суконь та сорочок має бути в межах 0,08–0,09 м2- С/Вт, а для демісезонного і домашнього одягу – до 0,25 м2 • С/Вт. Розробка асортименту формостійких трикотажних полотен є одним з головних напрямків в удосконаленні якості одягу. Частіше такі полотна мають назву "тканеподібні", тобто вони мало деформуються при розтягненні, добре зберігають задану форму в умовах експлуатації, мають мале зминання. Розвитку асортименту формостійких полотен значною мірою сприяє освоєння переробки текстурованих поліефірних ниток, а також оснащення підприємств обладнанням для стабілізації. Для виготовлення одягу трикотажна промисловість виробляє формостійкі полотна на круглих машинах з текстурованих поліефірних ниток лінійною густиною 8–16 текс і 11 х 2 текс, а також на основов'язальних машинах з капронових ниток лінійною густиною 5 текс у суміші з іншими хімічними волокнами для підкладки. Полотна призначені для виготовлення костюмів, пальт, платтів, сорочок. Стійкість до стирання та міцність фарбування мають відповідати нормам "міцна" і "особливо міцна". На підприємствах швейної промисловості для виготовлення дитячого та жіночого плаття, костюмів, пальт та чоловічих костюмів використовуються трикотажні формостійкі полотна з вовняної та змішаної пряжі. Для цих полотен установлені такі норми показників властивостей (табл. 13). Формостійкі кулірні полотна з текстурованих поліефірних ниток нагадують тканину не тільки своїми властивостями, але мають деяку схожість у зовнішньому вигляді. Вони належать до рівносторонніх однолицьових полотен. Звичайні їх фактури нагадують костюмні камвольні тканини. Поверхня лицьового боку полотен має гладкий або шорсткуватий, рельєфний, рельєфно-візерунковий вигляд. Різноманітність гладких фактур досягається смугами різної ширини та завдяки інтенсивності контрасту з основним кольором, різного кольору, жакардовими рисунками. Гриф полотен жорсткий. Полотна мають дуже низьку гігроскопічність. Таблиця 13. Показники фізико-маханічних властивостей трикотажних полотен
Полотна змішаної та вовняної пряжі дуже м'які, еластичні, "теплі"; поверхня практично гладка, на ній ледь-ледь виглядають поперечні товщі смуги, якщо полотно виробляється комбінованим переплетенням. Полотна належать до двосторонніх дволицьових. Група полегшених кулірних та основов'язаних формостійких полотен найбільш численна, систематично обновлюється та застосовується для виготовлення повсякденних, нарядних, літніх суконь, блуз, сорочок та інших виробів аналогічного призначення. Полотна виробляються на основов'язальних машинах — вертілках марки "Коккет" та однофонтурних машинах із хімічних ниток. Полотна бувають з гладкою або шорсткуватою фактурою, плоскі або більш об'ємні, з петлею, ворсистою, типу "букле", матовою або блискучою поверхнею різної прозорості. Характер поверхні, ефекти на лицьовому боці полотен відповідають сучасному напрямку моди поточного моменту. Постійною протягом багатьох років залишається тенденція створення шовко-, бавовно-, лляноподібних полотен з невеликою поверхневою щільністю. На основов'язальних машинах виробляється загальний асортимент гладких полотен із синтетичних ниток: капронових комплексних, пневмо- та моноз'єднаних текстурованих капронових (еластик) і поліефірних (белан) та різних їх сполучень. Полотна виробляються переплетеннями: головними одинарними (трико, атлас), платированими (трико-сукно) та комбінованими повними і неповними. Нині наявний широкий асортимент кулірних полотен, який виробляється з синтетичних ниток у сполученні з натуральними волокнами та штучними нитками. Асортимент легких формостійких полотен значно розширився за рахунок полотен з круглих машин – для жіночих легких суконь, блуз, спідниць тощо. Перспективними є полотна плюшевих і ажурних переплетень, що виробляються з синтетичних і штучних ниток, ниток фасонного кручення та ін. Полотна виробляють на однофонтурних круглих машинах РМСВ 18-го класу і КТ (МТ) 22-го класу. Плюшеві полотна мають суцільний петельний крій з виворітної сторони або по рисунку. Характер рисунка, наповненість поверхні відповідає моді. Поверхню можна додатково урізноманітнити за рахунок різнозабарвних ниток. Футеровані переплетення дають змогу отримати букльовану поверхню. 8. Характеристика асортименту нетканих полотен для платтяних та сорочкових виробів. Неткані полотнав основному використовуються для суконь-костюмів, блузок, дитячих виробів, домашніх халатів, пляжних ансамблів, спортивного одягу. Їх асортимент не такий різноманітний, як асортимент тканин для названих виробів; до них належать холстопрошивні, ниткопрошивні та тканепрошивні неткані полотна. Можливість використання різноманітних волокон і ниток, порівняно недороге виробництво становить розвиток цього асортименту в майбутньому перспективним. Поверхнева щільність полотен знаходиться в межах 150–480 г/м2, зміни лінійних розмірів після мокрих обробок – від 3 до 7,5 %. Повітропроникність – не менше 300 дм3/(м2 • с); міцність фарбування до різних впливів – не менш 4–5 балів. Холстопрошивні неткані полотна відрізняються підвищеною пористістю і гігроскопічністю; вони погано драпіруються, їхня розтяжність, особливо в поперечному напрямку, значно перевищує розтяжність тканин, що обов'язково треба враховувати при конструюванні одягу. Ниткопрошивні неткані полотна випускають різних структур. Так, для платтяних і костюмно-платтяних виробів вони мають щільну структуру із жорсткою, дрібнозернистою, іноді грубуватою поверхнею, з рубчиком різної ширини, товщиною від 0,4 до 0,8 мм. Для блузочних і платтяних виробів випускають ниткопрошивні полотна легкими і тонкими (0,2–0,4 мм), частіше з розрідженою структурою, з ефектом меланжу. Іноді такі полотна імітують основов'язаний трикотаж або тканини. Тканинопрошивні неткані полотна для халатів, купального і пляжного одягу виробляють в основному плюшевими з одно- або двостороннім петельним ворсом. Розташування петель на лицевій поверхні може бути рівномірним з утворенням суцільного застилу або по зазначеному малюнку смуг чи кліток. Для виготовлення нетканих полотен платтяного асортименту використовують бавовняні, напіввовняні, шовкові та лляні волокна. Контрольні питання Характеристика асортименту платтяних виробів. Характеристика асортименту сорочкових виробів. Основні принципи конфекціювання матеріалів для платтяних виробів. Основні принципи конфекціювання матеріалів для сорочкових виробів. Які вимоги до кофекціювання матеріалів для дитячих платтяних виробів? Які вимоги до кофекціювання матеріалів для дитячих сорочкових виробів? Характеристика асортименту бавовняних тканин для платтяних виробів. Характеристика асортименту бавовняних тканин для сорочкових виробів. Характеристика асортименту лляних тканин для платтяних виробів. Характеристика асортименту лляних тканин для сорочкових виробів. Характеристика асортименту шовкових тканин для платтяних виробів. Характеристика асортименту шовкових тканин для сорочкових виробів. Характеристика асортименту вовняних та напіввовняних тканин для платтяних виробів. Характеристика асортименту вовняних та напіввовняних тканин для сорочкових виробів. Характеристика асортименту трикотажних полотен для платтяних та сорочкових виробів. Характеристика асортименту нетканих полотен для платтяних та сорочкових виробів. ЛЕКЦІЯ № 9 1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12 |