Ім'я файлу: 1599166095261626.docx
Розширення: docx
Розмір: 240кб.
Дата: 08.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
urpr2953.doc
ТЕМА 1.5 ВИЗНАЧЕННЯ ВИМОГ ДО ВЛАСТИВОСТЕЙ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ОДЯГУРозширення: docx
Розмір: 240кб.
Дата: 08.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
urpr2953.doc
1. Характеристика конфекційної карти.
2. Основні принципи конфекціювання.
3. Найважливіші вимоги до матеріалів.
Література:
Н.П.Супрун, Л.В.Орленко, Е.П.Дрегуляс, Т.О.Волинець. Конфекціювання матеріалів для одягу. Київ – «Знання», 2008
Стор. 67-80, (С.р. стор. 70-80).
1. Характеристика конфекційної карти
Конфекційний підбір пакета матеріалів полягає у взаємопов'язаному підборі компонентів для конкретної моделі швейного виробу, тобто в забезпеченні комплектації конкретного виробу (чи визначеної кількості однотипних виробів) основним матеріалом, підкладкою, прикладом, фурнітурою і т. д., з урахуванням загальних взаємопов'язаних вимог до виробу і матеріалів відповідно до конфекційної карти, відповідно до графіка запуску моделей і замовлення торгових організацій чи відповідно до надходження одиничного замовлення.
Конфекційні карти складаються на кожну модель виробу і становлять форму (бланк), у якій робиться зарисовка моделі, зазначаються розміри, рости і до якої прикріплюються зразки основних і підкладкових матеріалів (можливих артикулів і кольорів) для конкретної моделі. На великих підприємствах, при масовому чи серійному виготовленні одягу зразки фурнітури й обробки для відповідної моделі прикріпляють, як правило, окремо в аналогічну карту; в ательє чи на малих підприємствах зразки фурнітури й оздоблювальних матеріалів можуть бути представлені в конфекційній карті разом з основними і підкладковими матеріалами.
Структурний підхід до конфекціювання матеріалів для одягу як пакета, визначає необхідність розглядати його за шарами, з яких він складається: корсетні вироби, натільна білизна, сукня і (чи) костюм, плащ, куртка чи пальто (демісезонне, зимове) чи ін.
2. Основні принципи конфекціювання
Конфекціювання слід розуміти не тільки як процес взаємозалежного підбору пакета матеріалів для конкретного виробу, але і як можливість прогнозування властивостей, що визначають його якість. Цей процес передбачає врахування максимальної кількості факторів при пошуку оптимального конкретного рішення завдань у багатофункціональній системі "людина – одяг – навколишнє середовище".
Основні принципи конфекціювання матеріалів у пакет швейного виробу визначаються загальними вимогами до одягу. Вимоги до одягу та його основні властивості встановлюються залежно від виду виробу (пальта, костюми, сукні і т. д.) і його призначення (пальта чоловічі, жіночі чи дитячі, зимові чи літні; сукні жіночі чи дитячі та ін.).
При постійній взаємодії поверхні тіла й одягу в людини виникає відчуття тепла, прохолоди, холоду, м'язової напруги, зручності, комфорту та ін. При цьому одяг є не тільки засобом захисту людини від несприятливих кліматичних впливів, але і створює навколо тіла штучно регульований мікроклімат. Основні характеристики такого мікроклімату — температура, відносна вологість повітря і вміст вуглекислоти. Ці характеристики найбільшою мірою забезпечують фізіолого-гігієнічні вимоги до одягу.
Оптимальна температура повітря на поверхні тіла одягненої людини залежить від інтенсивності її фізичної діяльності. Вчені-гігієністи вважають, що для одягненої людини, яка перебуває в стані фізичного спокою (у положенні сидячи) температура поверхні тіла 30 – 33 °С відповідає відчуттю теплового комфорту, тобто гарного самопочуття (для людини, яка виконує важку фізичну роботу ця температура дорівнює 15 °С).
Така температура тіла встановлюється в результаті теплової рівноваги між організмом людини і навколишнім середовищем, коли кількість тепла, що виробляється в організмі людини – теплопродукція – дорівнює тепловіддачі.
Передача тепла через одяг у зовнішнє середовище здійснюється теплопровідністю, конвекцією, радіацією (випромінюванням), випаровуванням вологи. Співвідношення різних видів тепловіддачі мінливе і змінюється залежно від температури і рухливості повітря зовнішнього середовища, виду діяльності людини і т. д. Так, через матеріали одягу тепло передається головним чином шляхом теплопровідності, теплопередача конвекцією і випромінюванням відбувається в повітряних прошарках, а також у зовнішній поверхні одягу. При високих зовнішніх температурах, а також при виконанні важкої фізичної роботи збільшується тепловіддача випаровуванням.
Відносна вологість повітря під одягом (між поверхнею тіла людини і нижнім шаром пакета матеріалів) становить 35 – 60 %. Волога постійно переноситься з поверхні шкіри в навколишнє середовище. За спокійного стану й роботи людини в нормальних умовах, за відповідності одягу температурі зовнішнього повітря вся волога, що виділяється тілом, поглинається матеріалами одягу, а потім випаровується в навколишнє середовище і тіло залишається сухим. Матеріали і конструкція одягу мають бути підібрані так, щоб забезпечувати підтримку зазначеної вологості під одягом при різній температурі, вологості повітря навколишнього середовища і рівні потовиділення шкіри.
Безупинно через шкіру виділяється вуглекислота і поглинається кисень (що називається шкірним диханням). Нормальний рівень шкірного дихання людини є необхідною умовою нормальної життєдіяльності людини.
Вміст вуглекислоти в підодяговому шарі повітря не повинен перевищувати 0,8 %, тому що перевищення несприятливо відображається на самопочутті людини.
При високих температурах зовнішнього повітря, інтенсивній роботі, занадто швидкій ходьбі чи бігу, а також при використанні занадто теплого одягу відбувається перегрівання тіла і з поверхні шкіри виділяється не тільки пароподібна, але і краплиннорідка волога у вигляді поту. Для видалення вологи з поверхні тіла матеріали одягу повинні мати високу гігроскопічність. Для попередження надмірного потовиділення при проектуванні одягу необхідно знати способи створення одягу з найкращими показниками мікроклімату для різних умов.
3. Найважливіші вимоги до матеріалів
Аналізуючи вимоги до створення конфекційної карти і основні принципи
конфекціювання можна констатувати, що найважливіші вимоги до матеріалів спрямовані на забезпечення нормального тепло-, повітро- і газообміну організму людини з навколишнім середовищем, нормального рівня температури тіла, вологості шкіри і шкірного дихання. Ці вимоги можуть бути виконані при використанні для одягу матеріалів з оптимальними показниками таких властивостей, як повітропроникність, паропроникність, гігроскопічність, тепловий опір та ін. Вони диференціюються залежно від природно-кліматичних зон, у яких буде носитися одяг, і умов життєдіяльності людини. Основні параметри цих властивостей матеріалів, що відповідають гігієнічним вимогам одягу і характеризують його ергономічність, наведені в табл. 5.
Теплозахисні функції одягу спрямовані на захист людини як від холоду, так і від жари. При температурі більше +25 °С в умовах сонячної радіації потрібен одяг, що захищає організм людини від перегрівання. За допомогою одягу можна регулювати приток ультрафіолетової радіації: оголенням певних ділянок тіла – шиї, рук, ніг та ін. – і обов'язково підбором тканин з відповідними властивостями. За даними гігієністів відомо, що найменшу здатність нагріватися мають лляні тканини, найменшою здатністю пропускати сонячне проміння – лляні і бавовняні тканини (6–8 %), найбільшою – шовкові (до 30–35 % ).
При низьких температурах навколишнього середовища одяг має виконувати захисну функцію і затримувати втрати тепла в навколишнє середовище. При цьому, як правило, використовуються матеріали з високими теплозахисними властивостями.
Розрахунок потрібного опору одягу робиться з урахуванням енерговитрат людини, часу її перебування в заданих метеорологічних умовах, температури навколишнього середовища, швидкості вітру і повітропроникності одягу.
Тепловий опір тканин та інших матеріалів для одягу визначається перш за все кількістю нерухомого повітря, що міститься в їх порах і волокнах, що залежить від товщини, пористості й об'ємної маси матеріалів. Чим більша товщина, менша об'ємна маса і більша пористість, тим більше наближається тканина до ідеального теплоізолятора – нерухомого повітря.
При підборі пакетів одягу можна користуватися орієнтовними даними про тепловий опір окремих видів одягу, який коливається від 0,08 (літня сукня) до 0,95 м3- С/Вт (утеплений арктичний одяг).
Костюм і плащ мають тепловий опір, який у середньому дорівнює 0,23– 0,25, демісезонне пальто – 0,3–0,4, зимове пальто 0,45–0,75 м2-С/Вт (при товщині пакета матеріалів пальто 9–17 мм). За даними Р.Ф. Афанасьєвої, товщина пакета зимового пальто, що дорівнює 20 мм (при середньозваженій товщині пакета 13,5 мм), є практично граничною.
Особливе значення при задоволенні фізіологічних потреб людини і створенні комфортності одягу має маса виробу та його елементів. Значна маса одягу викликає додаткові витрати енергії людини, ускладнює її рухову активність. У такому одязі людина швидко втомлюється, особливо це стосується дітей і людей похилого віку. Збільшення маси одягу пов'язане головним чином з необхідністю забезпечити теплозахисні властивості (маса зимового одягу в помірних кліматичних умовах становить 8–10 кг, тобто 12–14 % маси тіла людини, в умовах Крайньої Півночі 15 – 16 кг, тобто до 18 %).
Таблиця 5.
Гігієнічні вимоги до матеріалів одягу
| Властивості матеріалів | Білизняні матеріали | Платтяні, сорочкові матеріали | Костюмні матеріали | Підкладкові матеріали | Пальтові матеріали | |||
| в зимовому одязі | у літньому одязі | в зимовому одязі | у літньому одязі | в зимовому одязі | у літньому одязі | |||
| Повітропроникність, дм3/(м2•с) | 50–100 | не менше 100 | не менше 100 | не менше 330–370 | не менше 100 | не менше 150 | не менше 100 | 7–60 (залежно від швидкості вітру) |
| Паропрониність, г/(м2•с) | 52–56 | не менше 56 | не менше 50 | не менше 56 | не менше 40 | не менше 40 | не менше 50 | не менше 50 |
| Вологість (при кондиційній вологості првітря 65%), % | не менше 7 | не менше 7 | не менше 7 | не менше 7 | 7–13 | не менше 7 | не менше 7 | не менше 13 |
Маса одягу залежить від поверхневої щільності (маси 1 м2) матеріалу, кількості шарів пакета конкретного виробу і шарів пакета одягу та його розмірів. Поверхнева щільність матеріалів коливається в широких межах – від 20 до 750 г/м2 і визначає призначення матеріалу, а відповідно, і швейного виробу. Орієнтовні значення поверхневої щільності текстильних матеріалів різного призначення представлені в табл. 6.
На комфортність одягу, поліпшення самопочуття людини, задоволення його фізіологічних потреб значно впливають гнучкість і пружність матеріалів і такі характеристики, як жорсткість, драпірування, зминання і незминання (табл. 7–9). Ці ж показники впливають і на естетичність одягу, і на технологічні показники матеріалів.
Таблиця 6.
Орієнтовні значення поверхневої густини матеріалів
різного призначення
| Призначення матеріалів | Поверхнева густина, г / м2 |
| Корсетні матеріали | 150–300 |
| Білизняні тканини: • бавовняні • лляні | 80–200 120–170 |
| Сорочкові тканини: • бавовняні • шовкові • змішані | 80–160 40–160 110–160 |
| Платтяні тканини: • бавовняні • лляні • вовняні • шовкові | 60–200 140–300 140–250 20–260 |
| Підкладкові | 50—150 |
| Костюмні, підкладкові тканини: • бавовняні • лляні • вовняні • шовкові | 180–300 200–400 220–350 150–230 |
| Прокладкові бортові | 100–300 |
| Пальтові тканини: вовняні | 300–700 |
| Плащові тканини | 200–300 |
| Трикотажні полотна: • для білизни, блузок, суконь • для верхнього одягу | 35–250 90–460 |
Таблиця 7.
Орієнтовані значення умовної жорсткості матеріалів
різного призначення
| Призначення матеріалів | Умовна жорсткість, мкН•см2 |
| Тканини для пальт: • чоловічих • жіночих | 30000–150 000 20000–100 000 |
| Тканини для костюмів | 4000–9000 |
| Тканини для суконь та сорочок | до 7000 |
| Джинсові тканини: • для молоді • осіб середнього і старшого віку • дітей | 50000–120 000 (по основі) 15000–50 000 (по утоку) 20000–50 000 (по основі) 10000–15 000 (по утоку) 1000–25 000 (по основі) 5000–10 000 (по утоку) |
| Тканини для підкладки кишень | 3000–10 000 |
| Прокладкові тканини з клейовим покриттям:• для пальт • костюмів • плащів • суконь | 2000–7000 1000–5000 1000–2000 500–1000 |
| Трикотажні полотна:• для пальт • костюмів | до 15 000 7000–10 000 (по ширині) |
| Трикотажні полотна для підкладки кишень | 1000 (по довжині) 3000 (по ширині) |
Таблиця 8.
Орієнтовні значення коефіцієнта драпірування
для матеріалів різного призначення
| Призначення | Оцінка драпірування при значеннях Кд, % | ||
| добра | задовільна | погана, менше | |
| Шовкові | 85 | 75–85 | 75 |
| Бавовняні | 65 | 45–65 | 45 |
| Вовняні: • платтяні • костюмні • пальтові | 80 65 65 | 68–80 50–65 42–65 | 68 50 42 |
Таблиця 9.
Нормативи незминання для текстильних
матеріалів деяких видів
| Тканини | Коефіцієнт незминання, % (не менше) |
| 1 | 2 |
| Бавовняні з оздобленням синтетичними смолами: • сорочкові • платтяні | 220, 185 (після прання) 200, 175 (після прання) |
| Бавовняні з розрізним ворсом (бархат) | 150 (190) (до хімчистки) 135 (175) (після п'яти хімчисток) |
| Лляні та напівлляні для одягу | 25 |
| Лляні та напівлляні для одягу з малозминальним оздобленням | 42 |
| Ллянолавсанові з вмістом лавсану: • менше 50 % • 50 % і більше | 50 55 |
| Із натурального крученого шовку платтяні | 30 |
| Шовкові і напівшовкові жакардові платтяно-костюмні: • синтетичні • інші | 46 30 |
| Шовкові з синтетичних ниток (по основі) і ниток інших видів (по утоку): • платтяні • платтяно-костюмні | 46 46 |
| Віскозні платтяно-костюмні | 50 |
| Чистововняні платтяні | 0,3 |
| Напіввовняні: • з лавсаном • з іншими волокнами | 0,4 0,6 |
Таблиця 10.
Норми зміни лінійних розмірів після мокрих
для різних тканин
| Вид тканини | Допустима зміна лінійних розмірів, % (не більше) | |
| в основі | в утоку | |
| Бавовняні: • білизняні • сорочкові • платтяні | 5,0 2,0—3,0 3,5—5,0 | 2,0 2,0 2,0 |
| 1 | 2 | 3 |
| Лляні та напівлляні: • білизняні • костюмні (50 % лавсану) | 5,0—5,5 3,5 | 3,5—4,0 2,0 |
| Шовкові і напівшовкові: • сорочкові • платтяні із натурального шовку і віскозних ниток • платтяні із синтетичних ниток • підкладкові | 3,5 3,5—5,0 1,5 3,5–5,0 | 2,0 2,0 1,5 2,0 |
| Вовняні: • платтяні чисто вовняні або з умістом віскозних волокон до 50 % платтяні з вмістом капрону або лавсану до 50 % | 3,5 1,5 | 3,5 1,5 |
Досить важливим показником якості текстильних матеріалів є показник зміни лінійних розмірів після мокрих обробок і хімічних чищень. Зміна лінійних розмірів при експлуатації призводить до погіршення зовнішнього вигляду одягу і форм його окремих елементів. Цей показник нормується (табл. 10).
Стійкість текстильних матеріалів до утворення пілей і стирання впливає не лише на зовнішній вигляд одягу, а також і на довговічність. Орієнтовні значення стійкості тканин до стирання наведені в табл. 11.
Таблиця 11
Орієнтовні значення стійкості тканини до стирання
різних видів тканин
| Вид тканини | Стійкість до стирання, циклів |
| 1 | 2 |
| Бавовняні; • білизняні • сорочкові • платтяні | 1400–2000 300–800 800–3000 |
| Лляні: • білизняні • для одягу | 6000–15000 6000–100 000 |
| Ллянолавсанові: • костюмно-платтяні | 15000 |
| Платтяні з натурального шовку | 75–110 |
| Платтяно-костюмні шовкові і напівшовкові | 250–400 |
| Підкладкові із хімічних ниток і пряжі | 1000–1500 |
| 1 | 2 |
| Платтяні чисто- і напіввовняні | 2000–4000 |
| Костюмні: • чистововняні • напіввовняні | 2500–5000 4000–5000 |
| Пальтові: • чистововняні • напіввовняні | 5000 14000 |
Контрольні питання
Що являє собою конфекційна карта?
З якою метою розробляють конфекційну карту?
Пояснити основні принципи конфекціювання в системі «людина – одя г– навколишнє середовище»?
Пояснити які температурні режими відповідають відчуттю теплового комфорту людини, якщо вона:
знаходиться в стані спокою;
виконує важку фізичну роботу?
Пояснити значення термінів: теплопровідність; конвекція; радіація.
Яку вологість в під одяговому шарі вважають комфортною для людини?
Як надлишок вологи і вуглекислоти в під одяговому шарі впливає на самопочуття людини?
Яких вимог необхідно дотримуватись при формуванні пакета матеріалів для виробу і створення конфекційної карти?
Які вимоги висувають до пакета матеріалів для конкретного виробу, відповідно до сезону?
Як маса одягу впливає на його властивості?
Які чинники впливають на комфортність одягу?
ЛЕКЦІЯ 7.
РОЗДІЛ 2. АСОРТИМЕНТ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12