Ім'я файлу: 1599166095261626.docx
Розширення: docx
Розмір: 240кб.
Дата: 08.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
urpr2953.doc
ТЕМА 2.3 КОНФЕКЦІЮВАННЯ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ КОСТЮМІВРозширення: docx
Розмір: 240кб.
Дата: 08.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
urpr2953.doc
Характеристика асортименту костюмних виробів.
Конфекціювання матеріалів для виготовлення чоловічих костюмів.
Конфекціювання матеріалів для виготовлення жіночих костюмів.
Конфекціювання матеріалів для виготовлення дитячих костюмів.
Естетичні вимоги до костюмних матеріалів.
Характеристика тканин для костюмних виробів
Характеристика підкладкових матеріалів.
Характеристика прокладкових матеріалів.
Костюм – це комплекс предметів, що складається з піджака (жакета), штанів (спідниці), жилета; може бути чоловічим, жіночим, дитячим, підлітковим. Як правило, вироби, що входять у костюм, шиють на підкладці, з використанням прокладкових матеріалів.
Костюм є другим чи третім шаром у пакеті одягу і носиться поверх білизни, або сукні, білизни і блузки (сорочки). Цей всесезонний багатошаровий одяг, який можна носити в будь-яку пору року, належить до теплозахисного одягу.
Сьогодні це найбільш популярний вид одягу, якому приділяється особлива увага. Це одяг, у якому людина цілий день перебуває на виду в інших – на роботі, у транспорті, у банку тощо. За цим одягом найчастіше визначають не тільки професійні ознаки, але й уміння вдягатися відповідно до нагоди і зі смаком, стиль людини і навіть їх характер.
Вважається, що у чоловіка має бути, як мінімум, три костюми – для роботи (діловий), для вільного часу (спортивного типу) і для прийомів (якщо такі є). Зрозуміло, що кожен костюм шиється з різних матеріалів.
Жіночий костюм – це, зазвичай, універсальний одяг повсякденного характеру, що легко може трансформуватися в офіційно-святковий за допомогою вміло підібраних аксесуарів і доповнень, взаємозамінних предметів.
Однією з основних вимог при проектуванні верхнього одягу є створення конструкції підвищеної формостійкості, що досягається формуванням багатошарового пакета з основних і прикладних матеріалів. Основним принципом конфекціювання при цьому є єдність вимог до всіх матеріалів, що входять до пакету виробу.
Вимоги до споживчих і техніко-економічних властивостей костюмних матеріалів ставлять диференційовано залежно від призначення, статевовікової приналежності виробу і сезону його використання.
Нормативи показників основних властивостей костюмних матеріалів встановлені залежно від волокнистого складу, поверхневої щільності та способу виробництва: для вовняних, бавовняних, лляних тканин та трикотажних полотен.
Естетичні вимоги до костюмних матеріалів у більшості випадків є основними: за художньо-колористичним оформленням матеріали мають відповідати напрямку моди, за фактурою і туше – своєму призначенню. Так, для чоловічих костюмів для прийомів і презентацій, вечірніх костюмів і смокінгів перевага віддається гладкофарбованим темним (в основному, чорного кольору) тканинам. Цей вид одягу дуже зобов'язує, тому варто докладно обговорити і підібрати всі комплектуючі матеріали – підкладку, прокладку й ін. У діловому костюмі використовуються тканини дрібновізерункових переплетень у дрібну непомітну смужку або клітинку. Припустимі й більш вільні рішення, комбінації і сполучення, але обов'язково з урахуванням кольорової гами. У повсякденному костюмі можливі комбіновані варіанти: наприклад, фланелевий чи шкіряний піджак сучасної кольорової гами, смугасті штани до гладкого однотонного піджака (з використанням кольорів сучасної моди).
Для жіночих ділових костюмів повсякденного характеру, які носять у приміщенні, а в теплий час і на вулиці, найзручніший варіант – із гладкої однотонної тканини з м'яким теплим туше або, навпаки, жорсткуватим "сухим" туше. Але можливі й пістрявоткані твіди з дрібновізерунковим рисунком. Тканина в клітинку робить класичний костюм трохи спортивним і буденним, хоча костюм типу Шанель виглядає завжди елегантно.
Важливими споживчими вимогами до костюмних матеріалів є ергономічні вимоги (гігієнічність і комфортність), а також надійність в експлуатації (формостійкість, незминання, зносостійкість). Не менш значимими є і техніко-економічні вимоги, особливо показники технологічності (конструкторсько-технологічні).
Костюм разом з білизною і платтям забезпечує людині необхідну теплоізоляцію. До матеріалів для літніх костюмів ставлять більш жорстокі вимоги, ніж до матеріалів для костюмів, що входять у пакет демісезонного зимового одягу. Літні костюми роблять іноді з тонкою легкою підкладкою або без підкладки. Тому вимоги до матеріалів для літніх костюмів полягають у забезпеченні визначеної теплоізоляції людини, необхідного рівня повітропроникності, гігроскопічності, паропроникності. Ці вимоги задовольняють матеріали з гідрофільних волокон і змішані матеріали, що містять невелику кількість гідрофобних волокон. За стійкістю фарбування до різних впливів костюмні тканини мають належати до міцної й особливо міцної груп.
Підкладкові матеріали,що використовуються для оформлення внутрішнього боку виробу та охороняють його від зношування, мають насамперед забезпечувати добру посадку костюма на фігурі людини, мати достатню стійкість фарбування (не менше 4 балів) до тертя і дії поту; бути стійкими до тертя, мати гладку поверхню з малим коефіцієнтом тертя; за кольоровим рішенням відповідати матеріалу верху і напрямку моди, мати термін служби, що відповідає терміну експлуатації основного матеріалу і виробу в цілому.
Прокладкові матеріалимають надавати піджаку (жакету) стійкої форми, попереджати деформацію окремих деталей і ділянок. Для цього вони мають бути малорозтяжними, досить жорсткими і пружними, але не грубими, мати зміну лінійних розмірів після вологих обробок таку, як у основної тканини.
Стабільність зовнішнього вигляду і форми виробу при експлуатації, легкість догляду за ним забезпечується підбором для пакета конкретного виробу матеріалів з єдиними способами чищення і догляду, що встановлюється залежно від волокнистого складу комплектуючих матеріалів.
Для чоловічого піджака розроблено три варіанти підбору раціональних пакетів, що розрізняються видом прокладкового матеріалу для дублювання пілочок. Перший варіант передбачає застосування термічних багатозональних прокладок. Він доцільний при виготовленні костюмів з чистововняних тканин з поверхневою щільністю 280–320 г/м2. Для посилення формостійкості пілочок в області грудей і плечей необхідне застосування спеціальних термоклейових матеріалів. До них належать неткані полотна на каркасі з поролону, неткані голкопробивні матеріали, трикотажні ворсові полотна. Другий варіант передбачає застосування змішаної термоклейової прокладкової тканини з підворсовкою. Третій варіант – застосування термоклейового трикотажного полотна з підворсовкою. Останні два варіанти доцільні при виготовленні виробів з напіввовняних тканин з поверхневою щільністю до 280 г/м2. Для підсилення пілочки в області грудей застосовують відлітну бортову прокладку, що складається з двох шарів: основного – з бортової тканини з напіввовняним утоком і додаткового – з термоклейового матеріалу або тих же матеріалів, що й у складі пакета першого варіанта.
У тканинах верху зимових костюмів для дорослих допускається використання синтетичних матеріалів з додаванням віскозних і ацетатних волокон.
Вовняні тканинидля костюмів виробляють камвольними (вони переважають в асортименті) і тонкосуконними.
Класичні добротні чистововняні камвольні тканини – це гладкофарбовані бостони, трико, крепи; напіввовняні – це гладкофарбовані шевіоти, крепи, діагоналі та пістрявоткані трико, вироблені дрібновізерун-ковими комбінованими переплетеннями.
Тонкосуконні костюмні тканини виробляють нині тільки напіввовняними, найчастіше з трикомпонентної суміші волокон. Вони відрізняються від камвольних більшою товщиною, масою і пухнастістю. Типові тканини з цієї підгрупи – це сукна, твіди, фланелі, шевіоти.
Бостони – виготовляються чистововняними (вовна – 100 %), з крученої в основі і утоку гребінної пряжі саржевим переплетенням, у гладкофарбованому колористичному оформленні, з поверхневою щільністю 300–340 г/м2. Тканина пружна, не зминається, формостійка, зносостійка.
Крепи – виготовляються з пряжі крепового кручення чистововняними (вовна – 100 %) або неоднорідними з використанням натуральних, хімічних волокон і ниток, мають різні властивості залежно від складу сировини, їх виробляють діагональним, атласним, дрібновізерунковим переплетенням у гладкофарбованому колористичному оформленні.
Фланелі – виробляються чистововняними (вовна – 95–100 %) і змішаними з вмістом (20–30 %) хімічних волокон. Виробляють полотняним, саржевим, діагональним переплетеннями у гладкофарбованому, меланжевому, пістрявотканому оформленні. Для надання м'якості, теплозахисних властивостей їх піддають обробці – легкому фулеруванню, внаслідок чого на поверхні тканини утворюється легкий начіс.
Трико об'єднують значну групу костюмних тканин. За сировинним складом виробляються чистововняними (вовна – 95–100 %), 5 % можуть додаватися синтетичні волокна і нитки для створення структурного ефекту. Це пружні, добротні тканини, які не зминаються і дорого коштують.
Сукна– виробляються з апаратної товстої і однониткової вовни саржевим або полотняним переплетенням з повстяною поверхнею. За сировинним складом їх виробляють однорідними і неоднорідними з використанням бавовняної пряжі чи віскозних волокон. Поверхнева щільність – від 300 до 400 г/м2, залежно від сировинного складу, за колористичним оформленням виготовляють гладкофарбованими, меланжевими.
Твіди. Тканина отримала свою назву від річки Твід у Південній Шотландії. Це однорідні й змішані тканини з апаратної пряжі, вироблені саржевим або полотняним переплетенням, за колористичним оформленням – пістрявоткані або меланжеві. Під час виготовлення можна використовувати рівничну пряжу й фасонних кручень. Поверхнева щільність – 300–330 г/м2. Твіди нагадують домоткану тканину, рихлі, здатні розтягуватися, жорсткі на дотик.
Шевіоти – виробляються неоднорідними з вовняної апаратної пряжі, скрученої з бавовняною пряжею в основі й утоку, саржевим переплетенням у гладкофарбованому оформленні, поверхневою щільністю – 310–340 г/м2. Використовують для пошиття відомчого одягу.
Колористичне оформлення різноманітне: пістрявоткане з дрібною й великою клітинкою, зі смугами різної ширини, у джинсовому оформленні, меланжевими, гладкофарбованими, вибіленими. Тканини піддають моле-стійким, водовідштовхувальним обробкам, фулеруванню, антисептичним, пом'якшувальним, тефлоновим, лазерним і біотехнологічним обробкам.
До бавовняних костюмних тканинналежать класичні тканини (діагональ, трико, молескін), джинсові тканини, вельвет-корд, вельвет-рубчик і меланжеві тканини з триацетатними і поліамідними нитками, які імітують джинсові.
Трико – найбільш розповсюджена бавовняна тканина, яка імітує вовняну тканину. Виготовляється з однониткової та крученої кардної пряжі лінійної густини 18,5 текс. За сировинним складом трико виготовляються однорідними з 100 % бавовни та неоднорідними — змішаними з додаванням близько 5 % лайкри, 20–ЗО % віскозних, поліефірних, поліамідних волокон. Поверхнева щільність – 200–250 г/м2. Тканину трико виготовляють за художньо-колористичним оформленням пістрявотканою, меланжевою саржевими, діагональними, комбінованими переплетеннями.
Діагональ – цією назвою охоплюється велика група тканин. Відмінною особливістю тканин, є сировинний склад, лінійна густина ниток, оформлення та заключне оздоблення. За сировинним складом їх виготовляють однорідними (100 % бавовни) та змішаними: бавовнополіефірними, бавовнополіамідними з кардної однониткової та крученої пряжі середньої лінійної густини – діагоналевим та саржевим переплетеннями, який створює на поверхні явний рубчик. За художньо-колористичним оформленням їх виготовляють гладкофарбованими, меланжевими, з друкованим рисунком, іноді (не часто) вибіленими. Поверхнева щільність – 180–350 г/м2. Тканини характеризуються пружністю, міцністю, зносостійкістю.
Молескін – виготовляються з однорідної однониткової пряжі лінійної густини в основі 25 текс, в утоку 29 текс підсиленим сатиновим переплетенням. Завдяки більшій кількості ниток в утоку та переплетенню тканина має блискучу, гладку поверхню, високу зносостійкість. Поверхнева щільність 200–280 г/м2. За художньо-колористичним оформленням виготовляють гладкофарбованими (чорних тонів) або вибіленими. Використовують цю тканину для робочого одягу – курток, комбінезонів, брюк та інших виробів. Залежно від умов експлуатації тканину піддають різним видам оздоблення.
Джинсові тканини – виготовляють з однорідної бавовняної кардної однониткової або крученої пряжі в основі та однониткової в утоку (звичайно – в основі гладкофарбована пряжа, в утоку – груба). Таке поєднання пряжі створює меланжевий ефект на поверхні тканин при виготовлені їх пістрявотканими. За сировинним складом – однорідні – 100 % бавовни, переплетення – діагональне, саржеве, рідше дрібновізерункове.
У сучасному асортименті джинсові тканини виготовляють з використанням еластичних поліуретанових ниток (лайкри). Комбінуючи прогресивні технології оздоблення та прийоми художньо-колористичного оформлення, отримують на джинсових тканинах різні ефекти (м'ятості, крепування, перфування). Фірма "Ново Нардікс А/С" розробила екологічно-чисте біотехнологічне оздоблення джинсових тканин – біостоунінг з використанням ензимів (ферментів грибків). Такий вид оздоблення дає можливість створювати на тканині ефект "варьонки" або "бідняцького вигляду".
На тканини наносять різні друковані рисунки, вишивку, оброблюють оксидованою міддю та ін.
Сукно – виготовляють з кардної однониткової пряжі, лінійної густини в основі 25 текс та 29,5–50 текс в утоку. За художньо-колористичним оформленням сукно виготовляють гладкофарбованим та меланжевим. Поверхнева щільність – 250–360 г/м2.
Вельветон – виготовляють з крученої пряжі 15,4 х 2 – 29,4 х 2 текс в основі та однониткової пряжі 50 – 60 текс в утоку, з густим пружним запресованим начосом за рахунок уточних ниток. За оформленням виготовляється гладкофарбованим. Поверхнева щільність – 370–400 г/м2.
Замша - виготовляється з крученої гребінної пряжі лінійної густини в основі 25x2 текс, в утоку однониткова гребінна пряжа лінійної густини 50 текс. Замша виготовляється з великою кількістю ниток на 10 см по утоку (470), тому має велику поверхневу щільність – 405 г/м2. На відміну від сукна та вельветону начіс пружний та щільно запресований. За художньо-колористичним оформленням виготовляється гладкофарбованою в різні кольори та з друкованим рисунком.
Вельвет-рубчик має на лицьовій поверхні поздовжні вузькі рубчики та короткий ворс (висота його до 1 мм). Якщо рубчиків на 10 см більше 40– це вельвет-рубчик, менше 40 – вельвет-корд. За оформленням виготовляють гладкофарбованими, друкованими. Поверхнева щільність 220–270 г/м2. Іноді виготовляють фасонний (ворс на лицьовому боці розташований у вигляді рисунка), можуть при виготовленні використовувати металеві нитки – люрекс, які надають тканинам святкового вигляду.
Вельвет-корд має на лицьовому боці поздовжні широкі рубчики та більш довгий ворс (до 1,5 мм). За оформленням виготовляють гладкофарбованим. Поверхнева щільність 290–320 г/м2
Оксамит – на відміну від вельвету має гладку, рівну, суцільну ворсову поверхню. За оформленням виготовляється гладкофарбованим. Поверхнева щільність 240–270 г/м2. У процесі заключного оздоблення ворсові тканини піддають мерсеризації, антистатичним, формостійким або іншим видам оздоблення залежно від їх призначення та вимог моди.
Шовкові тканиниз хімічних волокон представлені широко в асортименті костюмних тканин. Найчастіше їх виробляють змішаними з поліефірного, поліакрилонітрильного і віскозного волокон. Тканини за зовнішнім виглядом імітують вовняні камвольні тканини. Їх виробляють гладкофарбованими, меланжевими і пістрявотканими – у смужку, клітинку, жакардовими.
Костюмні шовкові тканини з використанням фасонних ниток (петельних, вузликових, спіральних) в поєднанні з профільованими чи металізованими створюють на поверхні тканини ефект зернистості, мерехтливого блиску. Велику групу тканин виробляють з текстурованих ниток, що надає тканинам вовняність, об'ємність, здатність не зминатися та не змінювати свої лінійні розміри після мокрих обробок.
Асортимент костюмних тканин розширяють за рахунок виготовлення тканин з використанням мікрониток – поліамідних, поліефірних та еластомірних. Тканини з використанням цих ниток тонкі, легкі, з оксамитовою поверхнею, не зминаються, малоусадкові, гігієнічні. Для надання тканинам еластичності й комфортності достатньо в утоку використовувати від 2 до 5 % поліуретанових ниток.
Костюмні тканини виробляються зі змішаної різнокольорової крученої пряжі низької лінійної густини з застосуванням фасонної пряжі, яка створює різноманітні смуги та клітинку. Для виготовлення елегантних легких, напівпрозорих тканин з рельєфною та випуклою фактурою складних переплетень (двошарових) використовують різні за усадкою нитки, великовізерункові переплетення.
Лляні костюмні тканининалежать до групи платтяно-костюмних і виробляються в обмеженому асортименті: класичні рогожки, вироблені посиленими (подвійними і потрійними) полотняними переплетеннями, і щільні, важкі ллянолавсанові тканини простих і дрібновізерункових переплетень.
Трикотажні полотна для костюмів виробляють чистововняними і напіввовняними. Найбільшу частку в асортименті становлять формостійкі двокомпонентні (вовнянолавсанові, вовняновіскозні й вовнянонитронові) і трикомпонентні (вовнянолавсановіскозні, вовнянонітрокапронові й ін.) полотна з вмістом вовни від 30 до 70 % . Для літніх костюмів випускають бавовняні, бавовняновіскозні, бавовнянолавсанові та інші тканини.
Усі костюмні трикотажні полотна мають хороші гігієнічні властивості й значну зносостійкість, за естетичними показниками відповідають сучасному напрямку моди, мають різноманітну фактуру і приємне туше.
Полотна з текстурованих поліефірних ниток використовують для чоловічих костюмів, піджаків, штанів, а з вовняної та напіввовняної пряжі виробляються ажурні полотна з лляної, ллянолавсанової, ллянолавсанотриацетної пряжі та сполучення лляної пряжі з іншими видами ниток.
Для дитячих теплих костюмів і різних спортивних виробів виготовляються недорогі начісні футеровані полотна, які мають гарні теплозахисні властивості.
Неткані полотна для костюмів нечисленні. Їх одержують в'язально-прошивним способом, гладкофарбованими з одностороннім начосом, а для дитячих виробів – набивними, з тематичними і рослинними малюнками. Вимоги до нетканих полотен для костюмів аналогічні вимогам до тканин і трикотажних полотен того ж призначення.
Натуральна шкіра і замшадля піджаків, жакетів, штанів і спідниць повинні мати красивий зовнішній вигляд, бути добре і рівномірно відшліфованою, та фарбованою, а замша – рівномірний ворс. Шкіра має бути м'якою і пружною, еластичною і зносостійкою; товщина шкіряної тканини має бути від 0,2 до 1,0 мм.
В асортимент натуральних шкір для костюмних виробів входять велюр, опоєк, виросток, шеврет, лакова шкіра й ін.
Підкладкові матеріали для костюмів – тканини і трикотажні полотна – виробляються різними за волокнистим складом та оформленням.
Підкладкові матеріали повинні мати повітропроникність не менше 100 дм3/(м2•с), бути вологопровідними і гігроскопічними, не мають електризуватися. Більшість з підкладкових тканин – шовкові (віскозні й віскозно-ацетатні) і напівшовкові (містять віскозну і бавовняну пряжу). Деякі підкладкові тканини виробляються з поліамідних комплексних ниток в основі та утоку; незначна частина підкладкових тканин бавовняні.
Підкладкові матеріали з гідрофільних волокон, що становлять значну частину асортименту, в основному задовольняють гігієнічні вимоги. З гігієнічного погляду, недоцільно використовувати для підкладки однорідні гідрофобні матеріали. Вміст синтетичних і ацетатних волокон у підкладкових матеріалах не має перевищувати 50 %.
Тканини підкладки виробляються полотняним, сатиновим, атласним, саржевим, комбінованим та великовізерунковим переплетеннями. За колористичним оформленням їх випускають вибіленими, гладкофарбованими, пістрявотканими і друкованими, а за оздобленням – малоусадковими, стабілізованими. При виробленні підкладкових тканин можуть бути використані пофарбовані в різні кольори нитки, тоді при зміні кута повороту тканини спостерігається своєрідний оптичний ефект зміни кольорів (ефект "шанжан").
Підкладкові тканини виробляються з поверхневою щільністю 60–150 г/м2, шириною 90–140 см. Класичними підкладковими тканинами є саржа, атлас, сатин-дубль, шотландка.
Саржа – виробляється з віскозних ниток в основі, а в утоку – з бавовняної або віскозної пряжі саржевим переплетенням. За колористичним оформленням випускають гладкофарбованою або вибіленою з поверхневою щільністю – 12–140 г/м2.
Сатин-дубль – виробляється однорідним (НВіс– 100 %) і неоднорідним з віскозних комплексних ниток в основі, а в утоку – з бавовняної пряжі, або комплексних ацетатних ниток, атласним переплетенням з більшою кількістю ниток в основі, поверхневою щільністю 130–150 г/м2. Випускають за колористичним оформленням гладкофарбованим.
Контрольні питання
Характеристика асортименту костюмних виробів.
Характеристика комплекту «костюм».
Вимоги до конфекціювання матеріалів для виготовлення чоловічих костюмів.
Вимоги до конфекціювання матеріалів для виготовлення жіночих костюмів.
Вимоги до конфекціювання матеріалів для виготовлення дитячих костюмів.
Естетичні вимоги до костюмних матеріалів.
Характеристика тканин для костюмних виробів:
бавовняних;
лляних;
вовняних і напівводяних;
шовкових;
трикотажних полотен;
нетканих матеріалів;
шкіри і замші.
Характеристика підкладкових матеріалів.
Характеристика прокладкових матеріалів.
ЛЕКЦІЯ № 10
1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12