1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12 Ім'я файлу: 1599166095261626.docx ТЕМА 2.1 КОНФЕКЦІЮВАННЯ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ БІЛИЗНИРозширення: docx Розмір: 240кб. Дата: 08.04.2021 скачати Пов'язані файли: urpr2953.doc 1. Загальна характеристика асортименту тканин. 2. Конфекціювання матеріалів для білизни і корсетних виробів: бавовняні тканини; лляні тканини; шовкові тканини; трикотажні полотна. Література: Н.П.Супрун, Л.В.Орленко, Е.П.Дрегуляс, Т.О.Волинець. Конфекціювання матеріалів для одягу. Київ – «Знання», 2008 Стор. 81-93. 1. Загальна характеристика асортименту тканин. Асортимент в перекладі з французької – підбір різних видів і сортів товарів. Під асортиментом текстильних матеріалів розуміють сукупність полотен, які застосовуються для виготовлення текстильних виробів. Асортимент тканин дуже широкий, динамічний, видозмінюється залежно від напрямку моди, нових технологій, способів оздоблення та друку, сировинних ресурсів, соціальних явищ та ін. Оновлення асортименту текстильних матеріалів виявляється в новому художньо-колористичному оформленні, оздобленні та розробці нових структур. Залежно від сировинного складу тканини поділяють на бавовняні, лляні, вовняні та шовкові (з натурального шовку, хімічних волокон та ниток). Тканини виготовляють: однорідні – з одного виду волокон чи ниток або у сполученні не більше 5–10% інших видів волокон чи ниток; змішані – з різних видів волокон; неоднорідні – виготовлені з різних видів ниток. Сировинний склад і вид текстильних волокон або ниток – один з важливих факторів, що визначають гігієнічність, довговічність, надійність, фактуру та туше текстильних матеріалів, а також їх технологічні властивості. Для виготовлення текстильних матеріалів використовують різноманітні волокна: бавовняні (звичайні білі і природньофарбовані), луб’яні (лляні, джутові, пенькові, кропивні), з лопуха, рафії (волокна мають назву "піассава"), вовняні – овеча вовна (з лами, вікуньї, альпака, кашемірові та ін.), нитки та волокна з натурального шовку, хімічні волокна і нитки: віскозні, ацетатні, триацетатні, ліоцелові, поліамідні, поліефірні, поліакрилонітрильні, поліпропіленові, поліолефінові, поліуретанові. Сучасний асортимент тканин для одягу характеризується широким використанням мікроволокон. Вони тонші за натуральні шовкові нитки (діаметр нитки <10 мкм), відрізняються малою масою (в 1,5 рази легші від натуральних волокон). Структура мікроволокон дає змогу створювати тканини з більшою кількістю ниток на 10 см, але при цьому вони є легшими, мають оксамитову поверхню. У підгрупі штучних волокон, вдалось отримати групу гідратцелюлозних ниток піл назвою "Ліоцел", "Танцел". Ці нитки є альтернативою віскозним комплексним ниткам. Використовують нитки "Ліоцел" і "Танцел" у суміші з бавовною, льоном, вовною та іншими нитками. Синтетичні мікронитки з поліаміду-66 під торговельними назвами "Мерил" і "Тактель" надають тканинам еластичності, незминання, різних структурних ефектів (муарові, блискучі, матові). Покращились і їх гігієнічні показники за рахунок високих капілярних властивостей. Натуральні волокна і нитки в текстильних матеріалах застосовують у сполученні з хімічними – в двох та більше компонентних сполученнях – або у поєднанні різних видів ниток. Поліуретанові нитки (спандекс, лайкра, дорластан) у тканинах застосовують у невеликій кількості (2 – 5%), як правило, вони сховані в структурі тканини. Тканини з використанням поліуретанових ниток в процесі експлуатації добре зберігають форму, еластичні, зручні. При оздобленні тканин застосовують різні види друку: пінний, флок, ротаційний, витравний, трансвертний, друк матовою біллю, пігментний, друк металевими порошками, ручний розпис в техніці "батік", "тайдай" (зав’язувати у вузол). Застосовуючи у фарбуванні текстильних матеріалів техмохромні та фотохромні барвники, можна отримати тканини, які змінюють свій колір (тканини -"хамелеони"). Реанімуються старі та розробляються нові барвники. Одним із прогресивних напрямків можна вважати появу друкувальних пристроїв, котрі працюють за принципом струменевих комп’ютерних принтерів ("Джет-Інк-друк"). перевага цього друку полягає в тому, що не потрібні шаблони та досягається висока естетичність рисунка. Заключне оздоблення тканини відіграє не менш важливу роль. ніж художньо-колористичне оформлення. на цьому етапі, використовуючи розроблені новітні технології, можна змінити властивості, фактуру, туше тканини. Застосовуючи ферментативні технології (біотехнології), можна модифікувати поверхню вовняних та шовкових тканин, отримати ефекти "зношеності", "потертості", "шкіри персика" та ін. В оздобленні текстильних матеріалів, крім біотехнологій, застосовують дію випромінювання (радіаційні, фотохімічні, лазерні, НВЧ-обробка та ін.). Розроблені нові технології для надання тканинам різних специфічних властивостей – антисептичних, антимікробних, бактерицидних, бактеріостатичних та ін. Капсули із відповідними речовинами вводяться до складу волокон або на стадії їх формування, або в операціях заключної обробки. Конфекціювання матеріалів для білизни і корсетних виробів. Білизна (натільна) – це предмети, які одягаються на корсетні вироби або безпосередньо на тіло людини. До білизни належать спідні та нічні сорочки, пеньюари, піжами, нижні спідниці, майки, кальсони, панталони, комбінації, спортивні фуфайки, повзунки та ін., а також самі корсетні вироби – бюстгалтери, грації, напівграції, пояси тощо. Торкаючись поверхні тіла людини і покриваючи її до 80%, білизна , а отже, і білизняні матеріали значно впливають на температуру і вологість шкіри та прилягаючий до неї шар повітря, забезпечуючи нормальну діяльність шкірних покривів. Білизна захищає тіло від забруднення, охолодження та пересихання. Основним принципом конфекціювання матеріалів для білизняних виробів, особливо для дитячих, є забезпечення ергономічних вимог і вимог надійності при експлуатації. Найважливішою якістю білизни є її ергономічність, яка оцінюється гігієнічними показниками та комфортністю. Щоб білизна забезпечувала виконання своєї гігієнічної функції, білизняні та корсетні матеріали, відповідно до умов експлуатації, мають бути повітропроникними, гігроскопічними та вологомісткими. Вони не повинні перешкоджати ви виділенню і випаровуванню краплиннорідкої вологи (поту), не прилипати до шкіри у вологому стані та не викликати неприємних відчуттів. Волога, що поглинається білизною, має легко віддаватися в зовнішнє середовище. Білизняні матеріали повинні мати низьку електризованість (припустима електризованість має бути не більше ніж rо ≥ • 1,12 • 108 Ом•см при відносній вологості повітря 64 %). Матеріали для зимової білизни повинні мати невелике значення теплопровідності – коефіцієнт теплопровідності К ≥ 0,07 Вт/м•К. Комфортність білизни забезпечується також за рахунок невисокої поверхневої щільності матеріалів, їх невеликої товщини (0,24 – 0,54 мм), м’якості і приємного туше, гнучкості і еластичності (для трикотажних полотен). Білизняні матеріали мають відповідати вимогам надійності в експлуатації: витримувати багаторазове прання (до 70–80 разів), мати достатню стійкість до стирання по площині (наприклад, для найменш стійких шовкових тканин вона має бути не менш ніж 500 циклів); мати стійкість до розсунення ниток не менше 2,5 даН. Зміна лінійних розмірів після прання бавовняних тканин має становити не більше 3,5 % в утоку та 2,0% в основі; для лляних – не більше 5,55 в утоку і 3,0% в основі, для трикотажних полотен – 3–12% (залежно від способу виготовлення і волокнистого складу). За стійкістю фарбування до різних впливів білизняні матеріали мають належати до особливо міцної або міцної групи. До корсетних матеріалів, крім ергономічних, ставляться специфічні вимоги, пов’язані з їхнім функціональним призначенням: пружність, підвищена формостійкість і міцність. Вироби з цих матеріалів мають забезпечувати стрункість форми людського тіла і при цьому не стримувати його рухів. Формостійкість корсетних тканин забезпечується їх жорсткістю (вона коливається в межах від 5000 до 130 000 мкН • см2), стійкістю до розтягування ниток у тканинах та у швах. Обсипальність ниток у корсетних тканинах має становити не більше 3 мм, розсування ниток – не більше 2–2,5 даН. До полотен для білизни вищої категорії ставляться підвищені естетичні вимоги, які задовольняють вимоги сучасної моди, – красиве кольорове рішення, вишукана орнаментація, що включає вишивку, шитво, мереживо та інше. Ступінь білизни вибілених бавовняних полотен має бути не меншим 82 %, лляних – не менше 80 %. Гладкофарбовані полотна фарбують у світлі ніжні тони; друковані виробляють, в основному, білоземельними (з малюнком, який займає 30–50 % площі). Для ранкового туалету поверх нічного одягу надягають пеньюари або халати. Дуже часто вони випускаються в комплекті з нічною сорочкою або піжамою, тоді їхні матеріали, обробка, маса, кольорове та композиційне рішення, мають бути взаємообумовлені. До асортименту білизняних матеріалів входять бавовняні, лляні та шовкові тканини, тканини з додаванням хімічних волокон, трикотажні полотна – бавовняні, віскозні, ацетатні, поліамідні, поліамідно-віскозні (50/50). Крім того, для білизни та купальних халатів використовуються і сучасні неткані полотна. Гігієнічні властивості білизняних матеріалів з натуральних, хімічних волокон і з їхніх сумішей різноманітні. Це необхідно враховувати при виготовленні й використанні білизняних виробів. При гігієнічному оцінюванні білизни (тканин і трикотажу) еталоном є білизна з бавовни, яка має хорошу здатність поглинати вологу з поверхні тіла людини та віддавати її в навколишнє середовище. Така білизна витримує багаторазове прання, не втрачаючи своїх гігієнічних властивостей. Бавовняні тканини.Асортимент білизняних бавовняних тканин включає ситці, бязі, вибілені міткалі (білизняна група бавовняних тканин), мусліни, шифон, батист тощо, а також фланелі, байки, бумазею, що використовують для зимової і дитячої білизни. Для корсетних виробів застосовують сатини та жакардові тканини, дамаст і "грацію", які виробляють підбіленими та гладкофарбованими, а тканину "грація" ще й набивною. Крім того, виробляють корсетні бавовняні тканини з еластичною обробкою; вони мають підвищену зносостійкість і здатність відновлювати первісну форму після дії різних деформуючих навантажень. Білизняні тканини виготовляють з кардної пневмомеханічної та гребінної однониткової та крученої пряжі, за сировинним складом – однорідними (100 % бавовни) та змішаними (з вкладенням віскозних та сиблонових волокон 15–30 %). Виготовляють їх, в основному, полотняним, сатиновим та великовізерунковим переплетеннями. За художньо-колористичним оформленням їх виготовляють відбіленими, гладкофарбованими (у світлі тони), з дрібним малюнком. У процесі заключного оздоблення їх піддають мерсеризації, тисненню, начосу, малозминальним та іншим видам обробки. До класичних білизняних тканин можна віднести: ситці, бязі, сатини, міткалі, шифон, батист, гринсбон, тик-ластик, фланель та бумазею. (Характеристика тканин – ситців, бязі, сатинів, фланелі, бумазеї – буде наведена далі при описанні асортименту платтяних, бавовняних тканин). Міткалі – виготовляють з однорідної кардної пряжі з лінійною густиною (15,4–18,5 текс) по структурі ситців; за оформленням – підбілені та гладкофарбовані. Залежно від нанесення апрету, що не змивається, міткалі мають різні назви: – муслін – апрету менше 1,5 %, обробка м'яка; – апрету 2,5–3 %, обробка напівжорстка. Поверхнева густина міткалі становить 100–103 г/м2, ширина 90 см. Шифон – виготовляють з однониткової гребінної пряжі лінійної густини в основі 15,4 текс та 11,8 текс в утоку. Порівняно з міткалями, шифон тонший, м'якший, але кількість ниток по основі та по утоку більша. Поверхнева густина 100 г/м2 у процесі обробки піддається мерсеризації. Завдяки такій обробці, шифон відрізняється від інших білизняних тканин м'яким блиском та шовковистим туше. Шифони виготовляють полотняним переплетенням. За оформленням – підбілені, гладкофарбовані у світлі тони. Для предметів жіночого туалету застосовують сатини, дамаст та інші тканини. Дамаст – виготовляють з однорідної однониткової кардної пряжі однакової лінійної густини 25 текс в основі та утоку. Кількість ниток по основі та утоку велика, внаслідок чого тканина має досить велике значення поверхневої щільності – 186 г/м2. Дамаст виготовляють великовізерунковими переплетеннями, за оформленням – відбіленими та гладкофарбованими, за оздобленням – апретованими. Для зимових білизняних та дитячих виробів використовують фланель та бумазею. Спеціальні білизняні тканини – це гринсбон та тик-ластик. Гринсбон – виготовляється з однорідної однониткової кардної пряжі лінійної густини 25 текс в основі, 35,7 текс в утоку, переплетення "ламана саржа", поверхнева щільність становить 190–200 г/м2; за оформленням виготовляють відбіленими. У процесі оздоблення ці тканини піддаються апретуванню. Тик-ластик – виготовляють з однониткової кардної пряжі лінійною густиною 25,0 текс в основі та 29,4 текс в утоку, атласним переплетенням з різко збільшеною кількістю ниток в основі. Тканина має більшу опорну поверхню, внаслідок чого – високу зносостійкість. Поверхнева густина такої тканини становить 180 г/м2. Лляні тканини.Хороші гігієнічні властивості має білизна (нічні сорочки) з тонкого лляного і напівлляного полотна, особливо в жаркий період року, тому що ці полотна відрізняються високою вологомісткістю й характерним ефектом створення на тілі відчуття прохолоди. Лляні тканини виробляють вибіленими, із блискучою поверхнею. Напівлляні тканини мають матову поверхню і велику, порівняно з чистолляними тканинами, розтяжність в основі. За сировинним складом їх виробляють чистолляними (льон – 100 %), лляними (льон – 92 %) і неоднорідними з використанням крученої бавовняної пряжі та змішаними, які містять 8–30 % віскозних, поліефірних і поліамідних волокон. При виробництві використовують лляну пряжу мокрого прядіння, тому що вона більш рівна та гладка, на відміну від пряжі сухого прядіння. Характерною особливістю лляних полотен є те, що їх виробляють із пряжі однакової або близької за значеннями лінійної густини для основи і утоку. Цією особливістю своєї структури вони відрізняються від бавовняних полотен, крім того вони міцні, малорозтяжні, світло-, термо-, зносостійкі та гігієнічні. При виготовленні неоднорідних тканин використовують лляну пряжу в сполученні з бавовняною пряжею. Ці тканини менш жорсткі, легші, але мають більшу розтяжність, ніж чисто-лляні. Використання модифікованого котоніну в дво- або трикомпонентних сполученнях із бавовняними та віскозними волокнами надає тканинам м'якості, вони легші і дешевші, ніж лляні. Лляні білизняні тканини виробляються полотняним, дрібновізерунковим і великовізерунковим переплетеннями. За колористичним оформленням їх виробляють грубими, вибіленими, друкованими, із кольоровою каймою; за оздобленням – кислованими, малоусадковими, шириною – 40–180 см. Полотна великовізерункових переплетень, із ткацьким візерунком геометричного або кольорового орнаменту, відрізняються від гладких полотен (вироблених полотняним переплетенням) гарним зовнішнім виглядом, блиском завдяки тому, що світло по - різному відбивається від ділянок різного переплетення -. Гладкі полотна виробляють з однаковою кількістю ниток в основі й утоку (полотняним переплетенням). Внаслідок такої будови вони еластичні та м'які. Шовкові тканини.Тканини з натурального шовку, наприклад крепдешин, мають не тільки хороші гігієнічні властивості, але й прекрасні естетичні показники. Однак через високу вартість вони використовуються в основному для ексклюзивної білизни. Для предметів жіночого туалету застосовують шовкові корсетні тканини, атласи, дамассе та ін. Широко використовують матеріали із шовкових хімічних волокон. Трикотажні полотнадля білизни застосовують особливо широко. За основними споживчими властивостями білизняні трикотажні полотна значно перевершують білизняні тканини. Вони мають високі гігієнічні властивості (табл. 12), м'які, еластичні, мають високу розтяжність, зносостійкість. Білизняні трикотажні полотна виробляються вибіленими, гладкофарбованими у світлі тони, пістряво в’язаними та з ніжним друкованим рисунком. Вони різноманітні за колористичними та естетичними показниками Таблиця 12 Показники фізико-гігієнічних властивостей білизняних трикотажних полотен різного волокнистого складу
Останнім часом з'явилося багато нових трикотажних полотен і виробів, що відрізняються новизною та незвичністю: імітують ручне в'язання, мають дрібний ажурний рисунок, високу розтяжність, характеризуються приємним м'яким туше. Для корсетних жіночих виробів, купальних костюмів широко застосовуються еластичні трикотажні полотна, що забезпечують хороше облягання фігури, не мнуться, не потребують прасування, легко перуться та швидко висихають. Формостійкість трикотажних еластичних полотен з ниток спандекс або лайкри в сполученні з комплексними капроновими нитками або еластиком характеризується здатністю витримувати багаторазові впливи різного характеру, не накопичуючи пластичних деформацій. З перерахованих полотен найбільш придатними для виготовлення білизни є гідрофільні матеріали з низьким вмістом гідрофобних волокон. Білизняні матеріали з хімічних волокон залежно від їхнього вмісту, будови, характеру поверхні впливають на самопочуття людини. Деякі матеріали мають підвищену електризованість, низькі сорбційні властивості, низьку здатність поглинати продукти виділення шкіри, швидко забруднюються та ін. Водночас білизна із синтетичних матеріалів довговічна, має стабільні лінійні розміри. Білизну із синтетичних волокон можна використовувати в першому шарі пакета одягу при дотриманні певних умов: експлуатації одягу в таких інтервалах температур навколишнього середовища і організму людини під час фізичного навантаження, які не супроводжуються вираженим потовиділенням. У наступних шарах пакета такого одягу треба передбачити використання матеріалів із високою здатністю до вологовбирання. Підвищена жорсткість білизняних матеріалів із синтетичних волокон негативно діє на самопочуття людини, викликаючи свербіння, подразнення шкіри, порушення кровообігу в поверхневих тканинах організму людини. Білизна з віскозних волокон має високу гігроскопічність і повітропроникність. Теплозахисні показники віскозної білизни порівняно з бавовняною невеликі, тому її рекомендується використовувати в теплий період року. Низька гігроскопічність і висока електризованість білизняних матеріалів з ацетатних і триацетатних волокон привели до зниження споживання білизни з них. За результатами досліджень вчених-матеріалознавців і гігієністів, у білизняних матеріалах із суміші бавовни з поліамідними волокнами вміст бавовни має бути не менш як 50 %, у суміші бавовни з поліефірними волокнами – не менш як 60 %, у суміші бавовни з поліакрилонітрильними волокнами – не менш як 90 %. У суміші віскозних волокон з полівінілхлоридними має міститися не менше 95 % віскозних волокон. Контрольні питання Назвати основні види тканин для білизняних виробів. Як класифікуються тканини за волокнистим вмістом. Назвати основні види натуральних тканин для білизняних виробів. Назвати основні види штучних тканин для білизняних виробів. Які види оздоблення найчастіше застосовують для білизняних виробів? Які види виробів відносяться до натільної білизни? Які види виробів відносяться до столової білизни? Які види виробів відносяться до постільної білизни? З якою метою для виготовлення тканин додають гідратцелюлозні нитки «ліоцел» і «танцел»? З якою метою для виготовлення тканин додають синтетичні мікронитки «Мерил» і «Тактель»? Основні принципи коефекціювання білизняних виробів. Основні принципи коефекціювання корсетних виробів. Вимоги до полотен для білизняних виробів Характеристика бавовняних тканин для білизняних виробів. Характеристика шовкових тканин для білизняних виробів. Характеристика лляних тканин для білизняних виробів. Характеристика трикотажних полотен для білизняних виробів. Як білизняні матеріали із хімічних волокон впливають на самопочуття людини? Який волокнистий вміст матеріалів гігієністи рекомендують для виготовлення білизняних виробів: бавовна?% + поліамідні волокна?%; бавовна?% + поліефірні волокна?%; бавовна?% + поліакрілонітрильні волокна?%; віскоза?% + полівінілхлоридні волокна?%; ЛЕКЦІЯ № 8. 10> 1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12 |