1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Ім'я файлу: 1599166095261626.docx ТЕМА 2.4 КОНФЕКЦІЮВАННЯ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ПАЛЬТРозширення: docx Розмір: 240кб. Дата: 08.04.2021 скачати Пов'язані файли: urpr2953.doc Характеристика асортименту пальтових виробів. Завдання конфекційованого підбору раціонального пакета теплозахисного одягу. Вимоги до матеріалів для пальтових виробів: покривної тканини; підкладкової; прокладкової; теплоізоляційної утеплюючої прокладаки. Конфекціювання матеріалів для виготовлення дитячих пальтових виробів. Естетичні вимоги до пальтових матеріалів. Теплозахисні вимоги до пальтових матеріалів. Характеристика асортименту тканин для пальтових виробів. Пальтові вироби належать до верхнього багатошарового теплозахисного одягу з конструкцією підвищеної формостійкості. До них відносяться зимові, демісезонні, міжсезонні та літні чоловічі, жіночі й дитячі пальта, півпальта, куртки тощо. Сучасний теплозахисний одяг, особливо зимовий, становить складний пакет, який складається з декількох шарів: білизни, легкого одягу (сукні, блузи, спідниці і т. д.) і пальта, яке, у свою чергу, складається з цілого пакета матеріалів, нерівноцінних і нерівнозначних за своєю структурою, властивостями та функціями. Завдання конфекційованого підбору раціонального пакета теплозахисного одягу зводиться до того, щоб досягти можливо більшого теплового опору при можливо меншій масі та повітропроникності пакета. При цьому, як і при проектуванні костюма, слід дотримуватися принципу єдності вимог до всіх матеріалів, які входять до пакету виробу. Комплекс взаємозалежних вимог до властивостей пальтових матеріалів ставлять відповідно до кліматичних зон, сезонності та статевовікової належності виробу. Найбільш значимими у всіх випадках є групи ергономічних показників, особливо гігієнічних, які забезпечують теплозахисні властивості пальта, група естетичних показників, що відображають відповідність зовнішнього вигляду матеріалу сучасному напрямку моди, і показники надійності, які забезпечують стабільність зовнішнього вигляду виробу при експлуатації. Необхідна теплоізоляція, захист людини від переохолодження досягаються відповідними значеннями показників теплового опору і повітропроникності комплексу матеріалів, які входять до пакету виробу. Теплозахисні властивості зимового одягу багато в чому визначаються вітрозахисною і утеплювальною прокладками. Велике значення в матеріалах верху має їх вологопровідність, тому що накопичення вологи в одязі призводить до збільшення його теплопровідності та підвищенню тепловитрат людини. Разом з тим, занадто високі вологопровідність і гігроскопічність верхніх шарів одягу можуть призводити до інтенсивного поглинання ними атмосферної вологи та зниження теплозахисних властивостей одягу. За даними професора В.П. Склянникова, сумарна вологопровідність чистововняних драпів становить 95–100 г/(м2•год), паропроникність 40 45 г/(м2•год). Напіввовняні драпи мають більш низьку вологопровідність: 80–90 г/(м2•год). Вологопровідність синтетичних матеріалів для пальт не перевищує 60 г/(м2•год). Отже, накопичення в пакеті матеріалів одягу атмосферної вологи може бути зменшеним у результаті використання в зовнішньому шарі пакета гідрофобних матеріалів або матеріалів з водовідштовхувальною заключною обробкою. У найбільш складний пакет матеріалів зимового одягу входять тканина верху, прокладка, утеплююча та вітрозахисна прокладки й підкладка. Це дає змогу створювати зимовий одяг з хорошими теплозахисними властивостями з вовняних матеріалів, який не поступається за тепловими властивостями хутряному одягу. За відсутності в пакеті матеріалів вітрозахисної прокладки ступінь впливу вітру на теплозахисні властивості одягу багато в чому обумовлюється зниженою повітропроникністю основної тканини. Повітропроникність покривних пальтових тканин перебуває в межах 7 – 60 дм3/(м2•с) залежно від швидкості вітру. За даними дослідників гігієнічних властивостей тканин, вимоги до матеріалів для пальто встановлюються відповідно до умов природно-кліматичних зон. Найбільш жорсткі вимоги пред'являються до матеріалів, які використовуються у холодному й особливо холодному кліматі. І в першу чергу це стосується сумарного теплового опору пакета матеріалів одягу. Теплозахисні функції різних шарів одягу неоднакові, тому їхня структура та фізико-механічні властивості також мають бути різними. Від покривної тканини не завжди вимагаються високі теплозахисні властивості, іноді більш важливими будуть її естетичні показники та надійність у споживанні. Тканина повинна бути красивою, м'якою, не дуже важкою (особливо для жіночих і дитячих виробів), малозминальною, міцною, гідрофобною, стійкою до впливу світлопогоди, та відрізнятись легкістю догляду. Орієнтовні значення поверхневої щільності та товщини вовняних пальтових тканин відповідно до сезонності та статевовікової ознаки наведені в табл. 14. Товщина покривних тканин для демісезонних і зимових пальт становить 1,0 – 4,5 мм, залежно від призначення (табл. 14). Термін експлуатації виробів з дорогих тканин повинний бути не менше 5 років. Вітрозахисна прокладка для пальт має бути легкою, м'якою, мати малу повітропроникність (у межах 7 – 40 дм3/(м2•с)) і недорогою. У випадку, коли покривний матеріал має досить малу повітропроникність – від 7 до 10 дм3/(м2•с), вітрозахисна прокладка не застосовується. Таблиця 14. Нормативи поверхневої щільності і товщини вовняних пальтових тканин різного призначення
Прокладкові матеріали, які застосовуються для додавання формостійкості деталям пальт, стабільності форми виробу в процесі носіння, мають відповідати насамперед конструкторсько-технологічним вимогам. Вони повинні мати відповідні показники жорсткості, бути пружними і малорозтяжними, мати хорошу здатність до формоутворення і формозакріплення. Прокладки мають також відповідати вимогам ергономічності та надійності – бути паро- та повітропроникними, гігроскопічними, мати відповідні показники теплопровідності й теплового опору. Стабільність зовнішнього вигляду в процесі носіння та легкість догляду за пальтовими виробами забезпечується підбором прокладок з єдиним способом догляду (хімічного чищення), що визначається сировинним складом матеріалів, які комплектують пальта. Теплоізоляційні утеплюючі прокладки насамперед мають відповідати ергономічним вимогам: мати достатню товщину, малу об'ємну масу, високу стабільність товщини, бути легкими, пористими. Прокладки мають відповідати також конструкторсько-технологічним вимогам і не ускладнювати обробку виробу. Підкладка, яка оформлює внутрішню сторону пальта, повинна мати гладку поверхню з малим коефіцієнтом тертя, щоб одяг можна було легко одягати та знімати, мати підвищену стійкість до сухого та мокрого тертя, відповідати за кольором покривному матеріалу. Асортимент матеріалів для пальто включає традиційні пальтові тканини, натуральне хутро, натуральну шкіру та замшу, трикотажні полотна й ін. Найбільшу частку в цьому різномаїтті становлять пальтові тканини, які виробляються переважно чистововняними і напіввовняними, а для літніх виробів – шовковими та бавовняними. Поряд із традиційними матеріалами з натуральної сировини все більше використовують нові види матеріалів: тканини з синтетичних волокон і з обробками хімічними препаратами, штучне хутро, штучні шкіри та замшу, а також поєднання цих видів матеріалів. Натуральне хутро.Найбільш раціональним і красивим теплозахисним одягом вважається хутряний одяг. Високі теплозахисні властивості хутра обумовлюються його низькою повітропроникністю (повітропроникність хутра в більшості випадків не перевищує 1 дм3/(м2•с) і значним за товщиною повітряним прошарком, утвореним волосяним покривом. Крім того, хутряні вироби при правильному догляді носяться довго (до 15–20 років). Однак сировинні ресурси хутра обмежені, вартість його висока, тому орієнтуватися тільки на хутро при виготовленні теплозахисного одягу не можна. Для виготовлення одягу з хутра в основному використовуються пухово-хутряні напівфабрикати. Асортимент пухово-хутряних напівфабрикатів різноманітний. Він включає коштовні хутра – соболь, куницю, норку, горностай, сріблясто-чорних і чорно-бурих лисиць і ін., недорогі хутра – заєць, кролик та ін. При виготовленні одягу використовують хутрові шкурки, каракулево-мерлушечні, овчинно-шубні шкіри, шкіри морських звірів і ін. Вовняні тканинив асортименті пальтових матеріалів по широті використання займають перше місце. Їх виробляють камвольними та тонкосуконними. В особливі підгрупи виділені драпи, сукна і ворсові тканини. Камвольні тканини порівняно легкі, використовуються переважно для пальт жіночих і чоловічих, демісезонних, літніх і зимових з утеплювальною прокладкою; мають на лицевій стороні чіткий малюнок ткацького переплетення. Це традиційні габардини, діагоналі, крепи, букле та пальтові тканини нового асортименту – габардиноподібні та камвольно-суконні тканини, на виворітну сторону яких виводиться апаратна пряжа, яка піддається ворсуванню. Габардини – виробляються з крученої пряжі діагоналевим перепле-тенням, гладкофарбовані, з високим лінійним заповненням (по основі 140 %). Це пружні тканини, які не зминаються, погано піддаються ВТО. Діагоналі – виробляються з крученої пряжі саржевим переплетенням, в гладкофарбованому оформленні. Букле– виробляється з фасонної пряжі з дрібнорельєфною лицевою поверхнею полотняним або дрібновізерунковим переплетенням. Букле розтягується, обсипається. За колористичним оформленням – гладкофарбовані або меланжеві. Фланелі – виробляються з крученої камвольної пряжі саржевим переплетенням. На відміну від костюмних фланелей, пальтові – важчі й товстіщі. Тонкосуконні пальтові тканини – більш легкі та гнучкі порівняно з камвольними, виробляються найрізноманітнішими ткацькими переплетеннями. Лицева сторона тканин зазвичай має чіткий рисунок дрібно- або великовізерункового переплетення, клітки або смуги з фасонної пряжі, можуть бути і з букльованої. Випускають пальтові тканини з коротким або запресованим ворсом. Сукна – виробляють з апаратної однониткової пряжі чистововняними й змішанововняними (вовняно-віскозними), саржевим або полотняним переплетенням, піддають валянню, внаслідок чого на поверхні утворюється повстяновидний застил, який приховує рисунок переплетення. За колористичним оформленням виробляють гладкофарбованими й меланжевими. Пальтові тканини – відрізняються від сукон і драпів різноманітністю переплетень і видів ниток, вони тонші й легші, в процесі обробки їх піддають фулеруванню (легкому валянню). Драпи – це пружні, м'які, оксамитові, важчі, ніж пальтові, тканини, які виробляються складними півтора- або двошаровими переплетеннями. У процесі обробки їх піддають валянню, ворсуванню й стрижці. Більшість драпів ворсують з лицевої сторони, а деякі з двох сторін. За сировинним складом виробляються однорідними (вовна – 95–100 %) і змішанововняними: вовняно-віскозними, вовняно-нітроновими, вовняно-віскозно-поліамідними, вовнянонітроновіскозними та ін. Класичними представниками драпів є велюр, ратин. Велюр – найбільш тонкий, легкий, з оксамитовою м'якою поверхнею драп, чистововняний, гладкофарбований, ворсується з двох сторін. Ратин – пружний, важкий однолицевий, меланжевий, піддається у процесі обробки ратинуванню – фігурному валянню, на поверхні тканини можуть бути діагональні або зигзагоподібні рубчики. Художньо-колористичне оформлення пальтових тканин яскравіше й нарядніше, ніж драпів. Кольорова гама змінюється відповідно до моди і може бути від пастельних до яскравих насичених кольорів. Випускають тканини гладкофарбованими, меланжевими, пістрявотканими, мулінованими, з непсом та ін. Шовкові тканинидля пальт нечисленні. Для пальт з асортименту шовкових тканин можуть застосовуватися оксамити, велюри, плюші та найбільш формостійкі тканини з хімічних волокон і ниток. Бавовняні тканини для пальт– меланжеві, гладкофарбовані, пістрявоткані призначені, в основному, для виготовлення спеціального одягу, але застосовуються іноді для дитячих пальт і пальтових виробів побутового призначення (наприклад, утеплених курток). Ворсові (вельвет, оксамит), джинсові тканини та діагоналі використовуються для молодіжних пальтових виробів. Трикотажні полотна для пальт.Для виготовлення жіночих і чоловічих пальт, утеплених курток і жакетів в основному використовують важкі, щільні, формостійкі (тканеподібні полотна). їх виробляють з вовняної та змішаної пряжі на осново- і круглов'язальних машинах. Штучні пальтові матеріали – хутро, шкіра, замша – широко застосовуються як покривні при виготовленні чоловічих, жіночих і дитячих пальтових виробів зимового та демісезонного призначення. Матеріали одержують на різному устаткуванні та різними способами. Натуральна одежна шкіравикористовується при виготовленні верхнього одягу дуже широко: для пошиття пальт, півпальт, курток та інших виробів. Контрольні питання Як класифікуються пальтові вироби? Охарактеризувати асортимент тканин для пальтових виробів. Які естетичні вимоги до пальтових матеріалів?. Які основні вимоги до формування пакету матеріалів для багатошарового одягу? В чому сутність конфекційованого підбору матеріалів для теплозахисного одягу. Які вимоги висувають до властивостей покривних тканини для пальтових виробів? Які вимоги висувають до властивостей підкладкових тканини для пальтових виробів? Які вимоги висувають до властивостей прокладкових матеріалів для пальтових виробів? Які вимоги висувають до властивостей теплоізоляційних тканин? Які вимоги висувають до властивостей вітрозахисних тканин? Як поверхнева щільність і товщина тканини впливають на теплозахисні якості виробу? Як призначення пальтового виробу впливає на формування пакету матеріалів? Які вимоги до формування пакету матеріалів для дитячих пальтових виробів? Які матеріали, крім тканин, використовують в якості покривного матеріалу для пальтових виробів?. ЛЕКЦІЯ № 11 ТЕМА 2.5 КОНФЕКЦІЮВАННЯ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ КУРТОК І ПЛАЩІВ Характеристика асортименту плащових виробів. Завдання конфекційного підбору раціонального пакета матеріалів для виготовлення плащів і курток. Вимоги до матеріалів для плащових виробів: покривної тканини; підкладкової; прокладкової; теплоізоляційної утеплюючої прокладаки. Характеристика спеціальних обробок матеріалів для виготовлення плащів і курток. Конфекціювання матеріалів для виготовлення дитячих курток і плащів. Естетичні вимоги до плащових матеріалів. Плащі і куртки – це легкі вироби, що не промокають, призначені для вітряної та дощової погоди. Належать до теплозахисного одягу. Як пальта і костюми, плащі забезпечують людині необхідну ізоляцію, захищають її від переохолодження, тому принципи конфекціювання залишаються такими ж. Захисна функція плащів і курток досягається відповідними значеннями теплового опору, водотривкості і зниженою повітропроникністю покривних матеріалів. Вибір матеріалів і вимоги до плащів і плащових тканин визначаються умовами експлуатації. Ті вироби, що призначені не тільки для захисту від непогоди, але і для використання як легкі пальта, поряд з наявністю водотривкістю повинні мати певні теплозахисні властивості; за своїми естетичними показниками – відповідати сучасному напрямку моди. Поверхнева щільність плащових тканин різноманітна і становить 50–300 г/м2. Нормативи показників основних властивостей плащових тканин встановлені залежно від волокнистого складу, поверхневої щільності та способу виробництва. З метою посилення водозахисних властивостей плащові матеріали піддаються спеціальним обробкам. Тканини для плащів виготовляють в основному трьох видів: з водовідштовхувальним гідрофобним просоченням, з полімерним покриттям і прогумовані. За волокнистим складом плащові тканини можуть бути бавовняними, шовковими і напіввовняними. Куртки можуть бути виготовлені з плащових або спеціальних матеріалів. Зазвичай, це легкі щільні поліамідні тканини з перламутровими, сріблистими і золотавими плівковими, а також латексними покриттями, з обробками лаке, повітротривкі та водонепроникні тканини. Водонепроникні плащі, пальта, куртки та головні убори можуть бути виготовлені з комплексних і плівкових матеріалів, а також з натуральної або штучної шкіри і замші. Синтетичні плащові тканини.Велика частина цих плащових тканин виробляється з комплексних поліамідних ниток із плівковим покриттям (волого- і повітропроникними). Тканини з одношаровим покриттям призначені для виготовлення жіночого та дитячого одягу. Для чоловічого одягу застосовують тканини з тришаровим покриттям і з більш високою поверхневою щільністю. За даними гігієнічних досліджень, тканини з комплексних поліамідних ниток внаслідок їхньої високої теплопровідності та низької повітро- і паропроникності доцільно використовувати для плащів, що захищають від дощу в теплу пору року. У теплозахисному побутовому та спортивному одязі такі тканини рекомендується застосовувати як верхній шар. Частина плащових тканин виготовляється з поліефірних текстурованих ниток в основі та утоку, а також з комплексних поліамідних ниток в основі і текстурованих поліефірних ниток в утоку. Невелика частина плащових тканин виробляється зі змішаної лавсанової пряжі. Підкладкові матеріали для плащів аналогічні підкладковим для костюмів та пальт. Контрольні питання Охарактеризувати асортименту плащових виробів. Які основні вимоги до конфекційного підбору пакета матеріалів для виготовлення плащів і курток. Які вимоги висувають до покривних плащових тканин? Які вимоги висувають до підкладкових тканин для плащів і курток? Які вимоги висувають до прокладкових тканин для плащів і курток? Які вимоги висувають до теплоізоляційних і утеплюючих матеріалів для виготовлення плащів і курток?. Які спеціальні види оброблення використовують для плащових тканин в залежності від їх призначення. Які вимоги до конфекціювання матеріалів для дитячих плащових виробів? ЛЕКЦІЯ № 12 1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 |