Державне будівництво І місцеве самоврядування сторінка 13

169
Глава 7. Організація роботи Президента України
і служб, їх взаємодію із структурними підрозділами Адміністрації; подає на підпис Президентові проекти його указів, розпоряджень та доручень, закони України, що надійшли на підпис Главі держави, про- екти пропозицій Президента до законів для застосування щодо них права вето, конституційних подань Президента до Конституційного
Суду України, листів та інших документів, підписує додатки до актів
Президента України; організовує контроль за виконанням указів, роз- поряджень та доручень Президента України; затверджує в установле- ному порядку штатний розпис Адміністрації, структуру самостійних структурних підрозділів Адміністрації та положення про них, а також посадові інструкції керівників таких структурних підрозділів; визначає
єдиний порядок проходження і опрацювання документів в Адміністра- ції, порядок відвідування громадянами та охорони адміністративних будинків і службових приміщень Адміністрації; здійснює інші повно- важення відповідно до законодавства. У межах своєї компетенції Гла- ва Адміністрації Президента України видає розпорядження.
Перший заступник, заступники Глави Адміністрації Президента
України, окремі радники Президента: виконують обов’язки, забезпе- чують координацію та керівництво діяльністю закріплених за ними структурних підрозділів Адміністрації відповідно до Схеми розподілу обов’язків між Главою Адміністрації Президента України, його Пер- шим заступником і заступниками, радниками Президента України та закріплення за ними структурних підрозділів Адміністрації Президен- та України, затвердженої Президентом України; вносять Главі Адміні- страції Президента пропозиції щодо призначення на посади та звіль- нення з посад працівників відповідних структурних підрозділів Адмі- ністрації; виконують за дорученням Президента України, Глави
Адміністрації Президента України інші функції.
Самостійними структурними підрозділами Адміністрації Прези- дента України є Прес-служба, головні управління, управління. Гранич- на чисельність працівників, штатний розпис та кошторис видатків затверджується Президентом України за поданням Глави Адміністра- ції. Положення про структурні підрозділи Адміністрації, їх структура
і штатна чисельність затверджується Главою Адміністрації Президен- та України.
Однією з форм реалізації функції Президента України щодо забез- печення державної незалежності, національної безпеки України є ке- рівництво Радою національної безпеки і оборони України (далі —

170
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
РНБО), яка є координаційним органом з питань національної безпеки
і оборони при главі держави. Статус даного органу визначений у ст. 107 Конституції України та Законі «Про Раду національної безпеки і оборони України». Рада є тим органом, який покликаний проводити роботу щодо випереджаючого виявлення й оцінки загроз національній безпеці України, у результаті колегіального обговорення узгоджувати проекти президентських рішень щодо їх попередження чи припинення, готувати пропозиції щодо удосконалення системи національної без- пеки, координувати діяльність компетентних органів держави у даній сфері. В юридичній літературі РНБО визначається як спеціалізований, міжвідомчий, колегіальний, постійно діючий, консультативно-дорадчий орган у сфері національної безпеки
1
Відповідно до Закону основними функціями РНБО є: 1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації принципів внутріш- ньої та зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;
2) координація і здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час; 3) коор- динація і здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного чи надзви- чайного стану та у випадках виникнення кризових ситуацій, що за- грожують національній безпеці України.
Президент України є Головою РНБО за посадою і самостійно фор- мує її персональний склад, здійснює загальне керівництво роботою
Ради, затверджує перспективні та поточні плани її роботи, час і по- рядок проведення засідань, особисто головує на засіданнях, має право давати доручення членам Ради, заслуховувати поточну інформацію
Секретаря Ради про хід виконання її рішень, визначає функції, струк- туру і штатну чисельність апарату Ради, а також здійснює інші повно- важення, передбачені Законом.
До складу РНБО за посадою входять посадові особи, компетенція яких безпосередньо стосується забезпечення національної безпеки і оборони, а саме: Прем’єр-міністр України, Міністр оборони України,
Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України,
Міністр закордонних справ України. Крім зазначених осіб згідно з
Указом Президента України від 6 квітня 2010 р. № 506/2010 (з наступ-
1
Петрів, І. М. Конституційно-правові засади організації та діяльності Ради на- ціональної безпеки і оборони України : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02.
— К., 2004. – С. 3.

171
Глава 7. Організація роботи Президента України
ними змінами) до складу РНБО також включені Секретар Ради націо- нальної безпеки і оборони, Глава Адміністрації Президента України,
Міністр юстиції України, Голова Служби зовнішньої розвідки України,
Генеральний прокурор України (за згодою), Голова Верховної Ради
України (за згодою), Голова Національного банку України (за зго- дою).
Забезпечення організації роботи і виконання рішень РНБО по- кладено на Секретаря РНБО, який призначається на посаду і звіль- няється з посади Президентом. Поточне інформаційно-аналітичне
і організаційне забезпечення діяльності РНБО здійснює її апарат, який очолюється керівником апарату і підпорядковується Секрета- рю Ради. Функції, структура і штатна чисельність апарату Ради визначаються Президентом. Для розробки і комплексного вирішен- ня проблем міжгалузевого характеру, забезпечення науково- аналітичного і прогнозового супроводження діяльності РНБО за її рішенням можуть створюватися тимчасові міжвідомчі комісії, ро- бочі і консультативні органи.
Основною організаційною формою діяльності РНБО є засідан- ня, на яких її члени голосують особисто, делегування обов’язків не допускається. У засіданнях може брати участь Голова Верховної Ради
України, а за запрошенням Голови РНБО — голови комітетів парла- менту, народні депутати України, керівники центральних органів ви- конавчої влади та інші особи, які не є членами Ради. Рішення РНБО приймаються не менш як 2/3 голосів її членів і вводяться в дію указа- ми Президента.
Статус Представництва Президента України в Автономній
Республіці Крим визначається ст. 139 Конституції України та Законом
України «Про Представництво Президента України в Автономній
Республіці Крим». Воно не входить до складу Адміністрації Президен- та, а є державним органом, утвореним відповідно до Конституції
України з метою сприяння виконанню в АРК повноважень, покладених на главу держави.
Основними функціями Представництва є: а) інформаційно- аналітична — аналізувати нормативно-правові акти Верховної Ради
АРК та Ради міністрів АРК щодо їх відповідності Конституції та за- конам України і в разі потреби вносити пропозиції про зміни, скасу- вання або при зупинення їх дії; вивчати стан виконання в АРК законо- давства України; готувати і подавати на розгляд глави держави аналі-

172
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
тичні матеріали з питань розвитку соціально-економічних та політичних процесів в АРК; б) представницька — представляти інте- реси глави держави в АРК, доводити його позицію до відома посадових осіб автономії; в) виконавчо-розпорядча — вживати заходів для забез- печення належного виконання законодавства України Верховною Ра- дою АРК і Радою міністрів АРК, районними держадміністраціями і органами місцевого самоврядування в АРК, виконувати доручення
Президента; г) правозабезпечувальна — сприяти додержанню консти- туційних прав і свобод людини і громадянина та досягненню міжна- ціональної злагоди, соціально-економічної і політичної стабільності в
АРК; д) номінаційна — сприяти Президентові у вирішенні кадрових питань в АРК.
Представництво є єдиноначальним державним органом загальної компетенції. Його очолює Постійний Представник Президента Украї- ни, який призначається на посаду і звільняється з посади главою дер- жави. Він здійснює загальне керівництво діяльністю Представництва, несе персональну відповідальність за виконання покладених на цей орган завдань, репрезентує Представництво у відносинах з іншими органами, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, ор- ганізаціями та громадянами.
Основними правовими формами діяльності Представництва є пра- возастосовна та установча. Серед організаційних форм діяльності найбільш часто використовуються персональна робота Постійного
Представника Президента (робота з документами, участь у роботі
Ради міністрів АРК тощо), проведення нарад, консультацій, «круглих столів», інших заходів за участю представників органів державної ви- конавчої влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян.
Питання для самоперевірки
1. Які функції Президента України є прерогативними?
2. Які суб’єкти мають право висувати кандидатів на пост Пре- зидента України?
3. Назвіть повноваження Президента України у сфері забез- печення національної безпеки та оборони.
4. Перелічіть основні організаційні форми діяльності Прези- дента України.

174
Глава 8
Організація роботи Кабінету
Міністрів України
§ 1. Основи організації і діяльності
Кабінету Міністрів України
Кабінет Міністрів України є вищим колегіальним органом загальної компетенції у системі органів виконавчої влади, який спрямовує, коорди- нує і контролює діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади.
Статус Кабінету Міністрів України обумовлений змішаною формою прав- ління, яка передбачає його відповідальність перед Президентом України та підконтрольність і підзвітність Верховній Раді України у межах, перед- бачених Конституцією України. Відповідальність Кабінету Міністрів
України має політичний характер і зводиться до можливостей глави дер- жави достроково припинити повноваження як усього складу, так і окремих його членів, а також права парламенту прийняти резолюцію недовіри
Кабінетові Міністрів України, що також має наслідком його відставку.
Кабінет Міністрів України, займаючи вище керівне місце у системі органів виконавчої влади: а) забезпечує державний суверенітет і еко- номічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Пре- зидента України; б) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; в) забезпечує проведення фінансової, цінової,
інвестиційної та податкової політики; політики у сфері праці й зайня- тості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охоро- ни природи, екологічної безпеки і природокористування; г) розробляє
і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково- технічного, соціального і культурного розвитку України; д) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону; е) розробляє про- ект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету Укра-
їни, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; є) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки

175
Глава 8. Організація роботи Кабінету Міністрів України
України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; ж) організо- вує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи. У своїй діяльності Кабінет Міністрів України керуєть- ся принципами: верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості.
Правовою основою організації і діяльності Кабінету Міністрів
України є норми Конституції України, міжнародних актів, які ратифі- ковані парламентом України, Закону України
«
Про Кабінет Міністрів
України»,
актів Президента України, інших нормативних актів: зокре- ма, Регламенту Кабінету Міністрів
України, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів від 8 липня 2009 р. № 712;
Положення про Секре- таріат Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабіне- ту Міністрів України від 12 серпня 2009 р. № 850; постанови
Кабінету
Міністрів України від 20 грудня 2010 р. № 1151 «Деякі питання Секре- таріату Кабінету Міністрів України» (з наступними змінами) та ін.
Територіальною основою діяльності Кабінету Міністрів України є територія України.
Матеріально-фінансовою основою діяльності Кабінету Міністрів
України є рухоме й нерухоме майно, що забезпечує реалізацію його функцій і повноважень, та фінансово-бюджетні кошти, які він має у своєму розпорядженні. Відповідно до Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» № 783-ХIV від 30.06.99 р. фі- нансове забезпечення діяльності уряду здійснюється виключно за раху- нок коштів, передбачених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У
Державному бюджеті на 2011 р
Секретаріату Кабі- нету Міністрів України як головному розпоряднику бюджетних асигну- вань було виділено 307 млн 759,2 тис. грн, у тому числі 196 млн 104,1 тис. грн — на організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально- технічне забезпечення діяльності уряду, 7 млн 277,2 тис. грн — на ор- ганізацію та здійснення офіційних прийомів керівництвом Кабінету
Міністрів України, 63 млн 278,5 тис. грн — на обслуговування діяльно сті
Кабінету Міністрів України, 17 млн 870,0 тис. грн — на візити урядових делегацій та відрядження працівників органів державної влади за кордон за рішенням уряду, 125,3 тис. грн — на перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України
1 1
Додаток № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від
23 грудня 2010 р. № 2857-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2010. – № 7–8. – Ст. 52.

176
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
§ 2. Порядок утворення і будова Кабінету
Міністрів України
Порядок формування Кабінету Міністрів України умовно можна поділити на два етапи: призначення Прем’єр-міністра України та при- значення інших членів Кабінету Міністрів України.
I. Процедура призначення Прем’єр-міністра України має декілька стадій:
1. Президент України подає до Верховної Ради України письмове подання про надання згоди на призначення на посаду Прем’єр-міністра
України, до якого додаються: а) відомості про громадянство; б) відо- мості про освіту; в) відомості про трудову діяльність і автобіографія; г) довідка органу державної податкової служби про подану за своєю податковою адресою декларацію про майновий стан і доходи (подат- кову декларацію). У декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) зазначаються відомості про доходи та зобов’язання фінан- сового характеру за рік, що передує року подання; д) відомості про перебування у складі керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку; е) відомості про судимість кандидата. Усі відомості подаються державною мовою і власноручно підписуються кандидатом на посаду Прем’єр-міністра
України.
2. Розгляд кандидатури на посаду Прем’єр-міністра в парламенті.
Верховна Рада України розглядає подання Президента України про надання згоди на призначення на посаду Прем’єр-міністра України не пізніше ніж у п’ятиденний строк з дня внесення такого подання до
Верховної Ради України.
До розгляду питання на пленарному засіданні Верховної Ради
України кандидат на посаду Прем’єр-міністра України за пропозицією депутатських фракцій зустрічається з депутатськими фракціями та відповідає на їхні запитання. Кандидатура Прем’єр-міністра України попередньо розглядається на засіданні комітету, до предмета відання якого належить таке питання, який надає Верховній Раді своє рішення не пізніше ніж у чотириденний строк з дня внесення відповідного по- дання Президентом України.
3. Прийняття рішення про надання згоди на призначення Прези- дентом України Прем’єр-міністра України. На обговорення кандида- тури на посаду Прем’єр-міністра України Верховною Радою відводить-

177
Глава 8. Організація роботи Кабінету Міністрів України
ся до однієї години часу, у тому числі для доповіді кандидата на цю посаду — до 20 хвилин. Після представлення кандидат на посаду
Прем’єр-міністра України виступає з доповіддю про основні напрями майбутньої діяльності Кабінету Міністрів України, відповідає на за- питання народних депутатів. В обговоренні кандидатур на посаду
Прем’єр-міністра України беруть участь представники депутатських фракцій (депутатських груп), представники комітетів (у разі їх ство- рення), народні депутати. Голосування у Верховній Раді України щодо надання згоди на призначення Прем’єр-міністра України проводиться у поіменному режимі. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини народних депутатів від конституцій- ного складу Верховної Ради, і оформлюється відповідною постановою.
Під час розгляду питання про надання згоди на призначення на посаду
Прем’єр-міністра України у пленарному засіданні Верховної Ради
України бере участь Президент України
У разі ненадання згоди Верховною Радою України на призначення
Прем’єр-міністра України Президент України вносить на розгляд Вер- ховної Ради України нове подання в порядку, встановленому чинним законодавством.
4. Призначення Президентом України Прем’єр-міністра України
(глава держави видає відповідний указ). Особа, призначена Прем’єр- міністром України, набуває повноважень за цією посадою з моменту видання Указу Президента України про призначення цієї особи
Прем’єр-міністром України.
II. Призначення на посаду інших членів Кабінету Міністрів Укра-
їни здійснюється Президентом України за поданням Прем’єр-міністра
України. При формуванні нового складу Кабінету Міністрів України новопризначений Прем’єр-міністр України вносить Президенту Укра-
їни подання про призначення членів Кабінету Міністрів України. По- дання стосовно персонального складу Кабінету Міністрів України може вноситися єдиним списком, а також можуть вноситися окремо на кожну посаду члена уряду. Разом з поданням про призначення чле- нів Кабінету Міністрів України щодо кандидатів на відповідні посади вносяться: а) відомості про громадянство; б) відомості про освіту; в) відомості про трудову діяльність і автобіографія; г) декларація про особисті доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан за рік, що передує року подання; д) відомості про перебування у складі керівного органу чи наглядової ради підприємства

178
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
або організації, що має на меті одержання прибутку; е) відомості про судимість кандидата.
За результатами розгляду подання Прем’єр-міністра України Пре- зидент України приймає рішення щодо призначення внесених канди- датур на посади членів Кабінету Міністрів України або доручає
Прем’єр-міністрові України внести нове подання у визначений Пре- зидентом України строк. Рішення про призначення членів Кабінету
Міністрів України може прийматися як списком, так і щодо окремих посад членів уряду. Особа, призначена членом Кабінету Міністрів
України, набуває повноважень за посадою з моменту видання Указу
Президента України про призначення цієї особи членом уряду.
Строк повноважень Кабінету Міністрів України збігається із стро- ком повноважень Президента України. Відповідно до ст. 115 Консти- туції України Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраним Президентом України.
Достроково повноваження Кабінету Міністрів України припиня- ються у випадку: а) відставки Прем’єр-міністра України; б) прийняття
Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів
України; в) прийняття Президентом України рішення про відставку
Кабінету Міністрів України; г) смерті Прем’єр-міністр України.
Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед ново- обраним Президентом України або перебуває у відставці з вищевказа- них підстав, за дорученням Президента України продовжує виконува- ти свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету
Міністрів України, але не довше шістдесяти днів.
Член Кабінету Міністрів України, крім Прем’єр-міністра України, може бути звільнений з посади: а) за рішенням Президента України; б) шляхом прийняття Президентом України відставки члена Кабінету
Міністрів України за поданою ним заявою про відставку.
Конституція України встановлює деякі обмеження для членів
Кабінету Міністрів України: вони не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку, не можуть бути народними депутатами або мати інший представниць- кий мандат.
До складу Кабінету Міністрів України входять: Прем’єр-міністр
України; чотири його заступники — Перший віце-прем’єр-міністр і

179
Глава 8. Організація роботи Кабінету Міністрів України
три віце-прем’єр-міністри; міністри. Цей перелік є вичерпним і озна- чає, що до складу Кабінету Міністрів України не може бути включена особа, котра не займає одну із зазначених посад. Посадовий склад
(кількість та перелік посад) новосформованого Кабінету Міністрів
України визначається Президентом України за поданням Прем’єр- міністра України одночасно з призначенням персонального складу уряду. Посади членів Кабінету Міністрів України належать до полі- тичних посад, на які не поширюється трудове законодавство та зако- нодавство про державну службу.
Кількісний склад Кабінету Міністрів України Конституцією і за- конами України не визначається, вирішення цього питання віднесене до компетенції глави держави. Відповідно до п.15 ст. 106 Конституції
України Президент утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням
Прем’єр-міністра України міністерства та інші центральні органи ви- конавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади. Указом Президента України від 9.12.2010 р.
№ 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконав- чої влади» утворено 16 міністерств (Міністерство аграрної політики та продовольства України; Міністерство внутрішніх справ України;
Міністерство екології та природних ресурсів України; Міністерство економічного розвитку і торгівлі України; Міністерство енергетики та вугільної промисловості України; Міністерство закордонних справ
України; Міністерство інфраструктури України; Міністерство культу- ри України; Міністерство надзвичайних ситуацій України; Міністер- ство оборони України; Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
України; Міністерство охорони здоров’я України; Міністерство будів- ництва та житлово-комунального господарства України; Міністерство соціальної політики України; Міністерство фінансів України; Міні- стерство юстиції України.

1 ... 9 10 11 12 13 14 15 16 ... 26

скачати