Державне будівництво І місцеве самоврядування сторінка 12

152
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
коштів, необхідних для виконання Президентом України своїх консти- туційних повноважень, є Державне управління справами.
Глава Української держави має власну резиденцію на вул. Банковій,
6 у м. Києві, загальною площею 2,65 га, де розташовується Адміні- страція Президента. Протокольні заходи та офіційні церемонії за участю Президента проводяться в Маріїнському палаці. На період перебування на посту Президентові надаються заміська резиденція та службова квартира в м. Києві, спеціально обладнані літак і вертоліт, автомобільний транспорт. Охорону Президента і його сім’ї забезпечує
Управління державної охорони України.
§ 2. Організація підготовки і проведення
виборів Президента України
Згідно зі ст. 103 Конституції Президент обирається громадянами
України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шля- хом таємного голосування строком на 5 років. Підготовка і проведення виборів регулюються Конституцією, законами України «Про вибори
Президента України», «Про Центральну виборчу комісію», постано- вами парламенту, іншими актами законодавства, прийнятими відпо- відно до Закону «Про вибори Президента України». Вибори Президен- та відбуваються по єдиному загальнодержавному виборчому округу, що включає в себе всю територію України.
Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 35 років, має право голосу, володіє держав- ною мовою і проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років. Не може бути висунутий кандидатом на цей пост гро- мадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.
Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п’ятого року повноважень глави держави. У разі дострокового припинення повноважень Президента вибори проводяться в період 90 днів з дня припинення повноважень. Вибори Президента України при- значаються Верховною Радою України шляхом прийняття відповідної постанови.
Виборчий процес чергових виборів Президента України розпочи- нається за дев’яносто днів до дня виборів. Він складається з кількох

153
Глава 7. Організація роботи Президента України
послідовних етапів: 1) утворення територіальних виборчих округів;
2) утворення виборчих дільниць; 3) утворення окружних та дільничних виборчих комісій; 4) формування списків виборців, їх перевірка та уточнення; 5) висування та реєстрація кандидатів; 6) проведення перед- виборної агітації; 7) голосування у день виборів Президента України;
8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування
і результатів виборів Президента України. У разі необрання Президен- та у першому турі можливі ще дві стадії: 1) повторне голосування;
2) підрахунок голосів виборців і встановлення підсумків повторного голо- сування та результатів виборів. Підготовку і проведення виборів глави держави здійснюють Центральна виборча комісія, окружні й дільнич- ні виборчі комісії.
Право висування кандидата на пост Президента належить громадя- нам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через політичні партії та їх виборчі блоки, а також самовисуванням. Висуван- ня кандидатів розпочинається за 89 днів і закінчується за 71 день до дня виборів. Кандидата на пост Президента може висувати партія, яка за- реєстрована в установленому законом порядку не пізніш як за рік до дня виборів, або виборчий блок партій за умови, що до його складу входять партії, зареєстровані не пізніш як за рік до дня виборів.
Висування кандидатів на пост Президента України партією здій- снюється на її з’їзді (зборах, конференції), а блоком — на міжпартій- ному з’їзді (зборах, конференції) партій, що входять до блоку. У з’їзді
(зборах, конференції), на якому здійснюється висування кандидата, повинно брати участь не менше 200 делегатів. Особа може бути ви- сунута кандидатом на пост Президента України лише однією партією
(одним блоком) згідно з волею кандидата. При цьому партія (блок) може висунути лише одного кандидата на пост Президента України з числа осіб, які є членами цієї партії (членом партії, яка входить до блоку), або позапартійних громадян, які мають право бути обраними
Президентом.
Громадянин України, який відповідає конституційним вимогам щодо кандидата на пост Президента, має право на самовисунення шляхом особистого подання до Центральної виборчої комісії засвід- ченої в установленому законом порядку відповідної заяви про само- висунення кандидатом на пост Президента.
Реєстрацію кандидатів на пост Президента України здійснює Цен- тральна виборча комісія. Перед реєстрацією партія (партії, що входять

154
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
до блоку), яка висунула кандидата, або сам кандидат має внести гро- шову заставу у розмірі 2 млн 500 тис. грн на спеціальний рахунок ЦВК.
Ця застава повертається партії (партіям, що входять до блоку) чи кан- дидату, якщо він включений до виборчого бюлетеня для повторного голосування. У противному випадку застава перераховується до Дер- жавного бюджету України.
Кандидат на пост Президента наступного дня після його реєстра- ції може розпочинати проведення передвиборної агітації, яка здій- снюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що виді- ляються на підготовку і проведення виборів, та коштів виборчих фондів кандидатів.
Голосування проводиться в день виборів або в день повторного голосування з 8.00 до 20.00. На закордонних виборчих дільницях голосування проводиться за місцевим часом країни, де утворені ці дільниці.
Підрахунок голосів виборців проводиться безпосередньо членами дільничної виборчої комісії, про що складається протокол. На підставі протоколів окружні виборчі комісії, підсумовуючи дані, що містяться в цих протоколах, встановлюють підсумки голосування і складають протокол, який передається Центральній виборчій комісії, а та, у свою чергу, підсумовує всі отримані дані. Обраним у день виборів Прези- дентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. Якщо до бюлетеня у день виборів було включено не більше двох кандидатів і жоден не був обраний, ЦВК приймає рішення про звернення до Верхов- ної Ради України з поданням про призначення повторних виборів.
Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено більше двох кандидатів на пост Президента і за результата- ми голосування у день виборів жоден кандидат не був обраний, ЦВК приймає рішення про проведення повторного голосування, яке про- водиться у третю неділю після дня виборів за двома кандидатурами, які одержали найбільшу кількість голосів у першому турі. За підсум- ками повторного голосування обраним вважається кандидат, що отри- мав більшу, ніж інший кандидат, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. У разі коли повторне голосування проводилося лише по одній кандидатурі, кандидат вважається обраним Президентом
України, якщо він одержав більше половини голосів виборців, що взяли участь у голосуванні.

155
Глава 7. Організація роботи Президента України
Новообраний Президент вступає на посаду не пізніш як через 30 днів після офіційного оголошення ЦВК результатів виборів і набуває повноважень з моменту складення на урочистому засіданні парламен- ту присяги Українському народові, текст якої міститься у Конституції
України.
§ 3. Функції Президента України
Президент займає ключове місце в державному механізмі України.
Згідно зі ст. 102 Конституції України він виступає від імені Української держави, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісно- сті України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Провідне місце в діяльності глави української держави займають ті напрями, які безпосередньо випливають з його сутності та ролі в механізмі напівпрезидентської республіки — представницька та коор- динаційна функції.
Заснування поста Президента України із самого початку обґрунто- вувалося необхідністю забезпечення цілісності державного механізму, узгодженого функціонування всіх гілок влади. Інститут президентури відіграє роль координаційного центру, до якого зводиться важелі дер- жавного управління. Відповідно Президент наділений такими повно- важеннями, які дають змогу ефективно підтримувати єдність і ціліс- ність державної влади, функціонування всіх ланок державного меха- нізму в режимі конституційної законності.
Реалізуючи координаційну функцію, Президент координує ді- яльність органів державної влади у сфері національної безпеки і обо- рони через Раду національної безпеки і оборони України. Здійснюючи керівництво зовнішньополітичною діяльністю України, він координує діяльність державних органів у сфері міжнародних відносин. Крім того, право Президента звертатися до парламенту, накладати вето, під- писувати закони, зупиняти дію урядових актів з одночасним звернен- ням до Конституційного Суду України — досить потужний арсенал засобів впливу на парламент та уряд з метою налагодження їх кон- структивної взаємодії між собою.
Однією з прерогативних функцій Президента України є загально-
державне представництво, тобто представництво держави в цілому

156
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
як цілісної, суверенної організації політичної влади в суспільстві. Адже
існує ціла низка питань, коли вимагається виконання дій не від імені окремого державного органу, а від імені держави в цілому. Це має бути одна особа, яка має беззаперечний авторитет, суттєві владні пов- новаження і не ототожнюється з окремою гілкою влади. У державно- му механізмі України цим умовам найбільш повно відповідає саме глава держави. Залежно від сфери вияву дана функція має дві складо- ві: представництво внутрішньополітичне і зовнішньополітичне.
Крім зазначених напрямів діяльності, глава Української держави виконує ряд важливих функцій, пов’язаних з безпосереднім впливом на суспільні відносини. Аналіз розділу V Конституції України і зако- нодавчих актів, які регламентують діяльність Президента, дає підстави виділити такі функції: 1) за об’єктами (предметом) діяльності: а) за- безпечення державної незалежності, територіальної цілісності та на- ціональної безпеки України; б) забезпечення прав і свобод людини і громадянина; в) забезпечення правонаступництва держави; г) керівни- цтво зовнішньополітичною діяльністю; д) формування персонального складу органів державної влади; е) юрисдикційна; 2) за формами (спо- собами) діяльності: а) установча, б) нормотворча, в) правозастосовна, г) контрольна.
Об’єктні функції Президента України внормовані у розділі V Кон- ституції. Зокрема, функція забезпечення державної незалежності,
територіальної цілісності та національної безпеки України закрі- плена у ч. 2 ст. 102 і п.1 ст. 106 Основного Закону й деталізована у повноваженнях Президента, передбачених пп. 17–21 ст. 106 Консти- туції. За Конституцією Президент є не тільки главою держави, а й
Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, тобто по- літичним керівником з питань військового будівництва. Згідно із За- коном «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 р.
Президент України здійснює загальне керівництво у сферах націо- нальної безпеки та оборони держави. У мотивувальній частині свого рішення у справі про деякі питання здійснення керівництва у сферах національної безпеки і оборони від 25 лютого 2009 р. № 5-рп/2009
Конституційний Суд України зазначив, що Президент України, реалі- зовуючи конституційні повноваження щодо керівництва у названих сферах, повинен вживати заходів для підвищення бойової та мобіліза- ційної готовності, боєздатності Збройних Сил України, інших військо- вих формувань і підготовки їх до оборони України, захисту її сувере-

157
Глава 7. Організація роботи Президента України
нітету, територіальної цілісності і недоторканності. Президентові підпорядковані військові формування, органи, які забезпечують недо- торканність державного кордону України і безпеку органів державної влади та посадових осіб, підрозділи, що здійснюють розвідувальну й контррозвідувальну діяльність, тощо. За посадою Президент очолює
Раду національної безпеки і оборони України, формує її персональний склад, головує на її засіданнях і оформлює своїми указами рішення, прийняті на цих засіданнях.
Функція Президента щодо забезпечення прав і свобод людини і
громадянина, яка відображена у ч. 2 ст. 102 та пп. 25–27 ст. 106 Кон- ституції України, безпосередньо випливає з принципу найвищої соці- альної цінності людини. Оскільки права і свободи людини та їх гаран- тії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, то й для
Президента як глави держави це є безумовним пріоритетом. Саме на забезпечення основних прав і свобод громадян у підсумку спрямовані фактично всі повноваження глави держави, оскільки мають кінцевою метою благополуччя громадян, якомога повнішу реалізацію їх прав і свобод. У межах даної функції він вступає в безпосередні правовідно- сини з конкретними фізичними особами, уособлюючи при цьому державу в цілому: нагороджує державними нагородами, проводить зустрічі з громадянами під час робочих поїздок по Україні, через під- розділи своєї Адміністрації здійснює прийом громадян і веде роботу з
їх зверненнями.
З діяльністю щодо забезпечення прав і свобод людини і громадя- нина тісно пов’язана й інші функція Президента України — юрисдик-
ційна, тобто вирішення конкретних юридичних справ. В її межах
Президент приймає рішення про прийняття до громадянства України та про його припинення, про надання притулку в Україні, про помилу- вання осіб, засуджених за вчинення злочину. Головною прикметою зазначених повноважень є їх чітка індивідуальна спрямованість, а та- кож те, що ініціатором їх здійснення завжди виступає зацікавлена фі- зична особа.
Президент України за посадою здійснює також керівництво зо-
внішньополітичною діяльністю держави. Цю функцію глави держа- ви відображають його повноваження у сфері міжнародних відносин, закріплені пп. 3–5 ст. 106 Конституції України: представляти державу в міжнародних відносинах, вести переговори та укладати міжнародні договори України, приймати рішення про визнання іноземних держав,

158
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
призначати та звільняти глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях, приймати вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав.
У мотивувальній частині свого рішення від 15 січня 2009 р.
№ 2-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що глава держави не тільки здійснює загальне спрямування зовнішньополітичного курсу держави згідно з визначеними Верховною Радою України засадами зовнішньої політики України, але й застосовує відповідні засоби впли- ву на діяльність суб’єктів зовнішньополітичної діяльності з метою забезпечення національних інтересів і безпеки України. Реалізація ви- значених Верховною Радою України основних засад зовнішньої по- літики держави, яка провадиться під керівництвом Президента Украї- ни і забезпечується Кабінетом Міністрів України та Міністерством закордонних справ України, вимагає координації діяльності цих орга- нів виконавчої влади главою держави, у тому числі і в питаннях кадро- вого забезпечення у цій сфері. Здійснюючи керівництво зовнішньопо- літичною діяльністю держави, Президент України впливає на діяль- ність Кабінету Міністрів України та Міністерства закордонних справ
України через відповідні укази, розпорядження.
Функція Президента щодо формування персонального складу ор-
ганів державної влади закріплена у пп. 9–14 ст. 106 Основного Закону.
Одні посадові особи призначаються Президентом самостійно (глави дипломатичних представництв України, третина складу Конституційно- го Суду України, половина складу Ради Національного банку України, половина складу Національної ради з питань телебачення і радіомов- лення, вище командування Збройних Сил України), інші — за поданням
Прем’єр-міністра (члени Кабінету Міністрів України, керівники інших центральних органів виконавчої влади, голови місцевих державних адміністрацій), треті — за згодою Верховної Ради України (Прем’єр- міністр України, Генеральний прокурор, Голова Антимонопольного комітету України, Голова Фонду державного майна України, Голова
Державного комітету телебачення і радіомовлення України) або ж Вер- ховною Радою за поданням Президента (Голова Національного банку
України, члени Центральної виборчої комісії). Згідно зі ст. 72 Закону
«Про судоустрій і статус суддів» призначення на посаду судді здійсню-
ється Президентом на підставі подання Вищої ради юстиції.
В умовах розбудови демократичної, правової держави суттєвого значення набуває контрольна функція Президента, яка випливає з

159
Глава 7. Організація роботи Президента України
його статусу як гаранта додержання Конституції. На виконання функ- ції він наділений правом накладати вето на закони, прийняті парламен- том, скасовувати акти Кабінету Міністрів України та Ради міністрів
АРК, місцевих державних адміністрацій. Важливим засобом забезпе- чення конституційної законності є також право Президента звертатися до Конституційного Суду України з поданням про відповідність Кон- ституції України законів та інших правових актів Верховної Ради
України, актів Верховної Ради АРК, Кабінету Міністрів України, про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів
України, про конституційність чинних міжнародних договорів України, а також тих, що вносяться до парламенту на ратифікацію.
Особливе місце в діяльності глави держави займає контроль за ді- яльністю «силових структур» — Збройних Сил України, органів, що забезпечують національну безпеку й охорону державного кордону, правоохоронних органів тощо. Контроль за діяльністю Збройних Сил
України, інших військових формувань і органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони та правоохоронної діяльності
Президент України здійснює як безпосередньо, так і через очолювану ним Раду національної безпеки і оборони України та створювані ним у разі необхідності допоміжні служби. Порядок здійснення контролю
Президента України як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України за діяльністю Збройних Сил України та інших військових формувань здійснюється відповідно до Положення, затвердженого
Указом глави держави від 27 вересня 2010 р. № 917/2010. Здійснення контролю організовується Інспекцією з питань контролю за діяльністю військових формувань Головного управління з питань оборонної по- літики та діяльності правоохоронних органів Адміністрації Президен- та України, результати якого доповідаються главі держави.
§ 4. Форми і методи діяльності
Президента України
Реалізація функцій Президента України має певні зовнішні форми, у межах яких відповідні дії отримують упорядкований, організаційно завершений вигляд. Система форм діяльності глави держави обумов- лена особливостями його статусу, характером покладених на нього функцій та повноважень. Реалізація функцій глави держави відбува-

160
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
ється у таких правових формах: установчій, нормотворчій, правоза- стосовній, контрольній, інтерпретаційній. Правові форми діяльності
Президента України завершуються виданням указів або розпоряджень, які мають підзаконний характер і обов’язкові для виконання на всій території України.
Більш детальна характеристика актів глави Української держави дана в Положенні про порядок підготовки і внесення проектів указів і розпоряджень Президента України, затвердженому Указом від 15 лис- топада 2006 р. № 970/2006 (з наступними змінами і доповненнями).
Згідно з п. 3 цього Положення указами Президента України оформлю- ються рішення, видані на основі та на виконання Конституції і законів
України, якщо хоча б одне з положень рішення розраховано на постій- ну або багаторазову дію (має нормативний характер) або належить до таких, що оформляються указами Президента України, а також рішен- ня, прийняття яких у формі указу передбачено законами України та указами Президента України.
Зокрема, указами оформлюються рішення Президента про при- значення всеукраїнського референдуму щодо змін Конституції Укра-
їни, проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініці- ативою; призначення та звільнення з посад керівників відповідних державних органів, установ та організацій; призначення позачергових виборів до Верховної Ради України; загальну або часткову мобіліза- цію, введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях; введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної еко- логічної ситуації; введення в дію рішень Ради національної безпеки
і оборони України; скасування актів Кабінету Міністрів України,
Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпоряджень голів місцевих державних адміністрацій; нагородження державними на- городами, присвоєння почесних звань, вищих військових звань, ви- щих дипломатичних рангів, інших вищих спеціальних звань і класних чинів; встановлення президентських відзнак і нагородження ними; прийняття до громадянства України і припинення громадянства Укра-
їни, надання притулку; помилування; тлумачення прийнятих Пре- зидентом актів тощо.
Розпорядженнями Президента оформлюються надання доручень, рекомендацій щодо здійснення заходів, розгляду, вирішення питань рішення про підтримку Президентом України культурно-мистецьких

161
Глава 7. Організація роботи Президента України
та інших заходів (крім рішень, які оформляються указами); проведен- ня переговорів, підписання міжнародних договорів України, надання повноважень на ведення переговорів, на підписання міжнародних до- говорів України, відповідних директив делегації чи представникові
України; оперативні, організаційні і кадрові питання (крім рішень, які оформляються указами); призначення на посади та звільнення з посад помічників, референтів Президента України; внесення змін до розпо- ряджень Президента України, визнання їх такими, що втратили чин- ність; винесення на обговорення громадськості проектів законів, які передбачаються для внесення Президентом України на розгляд Верхо- вної Ради України, проектів актів Президента України. Розпоряджен- нями Президента України оформляються також інші рішення, при- йняття яких у формі розпорядження передбачено законами України, актами Президента України.
При цьому слід мати на увазі, що ч. 3 ст. 106 Конституції містить перелік лише тих правових актів Президента України, які він видає як глава держави. Ті ж види актів, які Президент уповноважений видава- ти як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, зазнача- ються в законах, які регулюють відносини у сфері забезпечення наці- ональної безпеки і оборони України. Так, згідно з положенням ч. 3 ст.
6 Закону «Про оборону України» як Верховний Головнокомандувач
Збройних Сил України Президент України видає накази і директиви з питань оборони. Про директиви Верховного Головнокомандувача
Збройних Сил України йдеться і в ч. 3 п.1 ст. 4 Закону від 5 березня
1998 р. «Про Раду національної безпеки і оборони України».
Установча форма діяльності Президента складається з кількох проваджень, які відрізняються за предметом, складом суб’єктів і за строками здійснення відповідних процедур, зокрема: 1) щодо достро- кового припинення повноважень і призначення позачергових виборів
Верховної Ради України; 2) щодо призначення членів Кабінету Міні- стрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади,
Генерального Прокурора України, половини складу Ради Національ- ного банку України, половини складу Національної ради з питань теле- бачення і радіомовлення, голів місцевих державних адміністрацій;
3) щодо призначення вищого командування Збройних Сил України;
4) щодо створення судів; 5) щодо призначення третини складу Конститу- ційного Суду України; 6) щодо створення допоміжних органів і служб при Президентові України тощо.

162
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
Не менш важливе місце в реалізації функцій Президента займає
нормотворчість. Сфера його нормотворчої діяльності є досить вузькою
і стосується здебільшого міжнародних відносин, забезпечення націо- нальної безпеки та обороноздатності України, порядку вирішення питань громадянства України. Згідно з п. 3 Положення про порядок підготовки і внесення проектів актів Президента України, нормативні акти глави держави, тобто акти, розраховані на постійну або багато- разову дію, оформлюються виключно указами. У межах нормотворчої форми діяльності глави держави доцільно вирізняти провадження що- до розробки і прийняття нормативних актів Президента і законопро- ектне провадження.
Правозастосовна форма діяльності Президента використовуєть- ся при здійсненні ним своїх повноважень, передбачених ст. 106 Кон- ституції України. У її межах можна виділити провадження: 1) щодо визнання іноземних держав; 2) щодо зупинення дії актів уряду Украї- ни; 3) з питань оголошення стану війни і використання Збройних Сил
України; 4) з питань мобілізації і введення воєнного стану; 5) щодо введення надзвичайного стану; 6) щодо присвоєння вищих спеціальних звань і класних чинів; 7) нагородне; 8) з питань громадянства; 9) щодо надання притулку в Україні; 10) з питань помилування. Правозасто- совні провадження завершуються прийняттям правозастосовного
(індивідуального) акта.
У межах контрольної форми діяльності Президента України ви- різняються два види контрольних проваджень — нормотворче і вико- навче. Нормотворче контрольне провадження являє собою надвідомчий контроль Президента як гаранта Конституції за конституційністю право- вих актів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, централь- них органів виконавчої влади та Ради міністрів АРК і місцевих держав- них адміністрацій. Виконавче контрольне провадження полягає у конт- ролі за своєчасністю і повнотою виконання парламентських і президентських актів органами виконавчої влади всіх рівнів.
Усі контрольні провадження завершуються виданням відповідного акта Президента України, форма якого залежить від його змісту. Ска- сування актів Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АРК, голів місцевих державних адміністрацій, рішення про звільнення з посад керівників відповідних державних органів оформлюється указами
Президента, а доручення та рішення з оперативних питань — розпо- рядженнями.

163
Глава 7. Організація роботи Президента України
Інтерпретаційна форма діяльності Президента України на прак- тиці використовується не часто. За період з 01.07.96 по 11.03.02 главою держави було видано 7452 укази, з яких інтерпретаційний характер мають 4 укази.
Організаційні форми діяльності. Оскільки Президент України — це одноосібний орган державної влади, то основною організаційною формою його діяльності є персональна робота, робота з документами.
Здебільшого ця форма здійснюється в робочому кабінеті глави держа- ви, де він обмірковує і приймає владні рішення, аналізує зміст пред- ставлених йому на підпис документів.
До основних організаційних форм діяльності Президента також належать: 1) офіційні візити за кордон; 2) офіційні та робочі зустрічі з керівниками зарубіжних держав, посадовими особами і фахівцями; 3) міжнародні переговори; 4) робочі поїздки по Україні, відвідування підприємств, установ, організацій; 5) участь у роботі Верховної Ради
України; 6) участь у розширених засіданнях Кабінету Міністрів Укра-
їни; 7) проведення консультацій з керівниками депутатських фракцій
Верховної Ради України; 8) головування на засіданнях Ради національ- ної безпеки і оборони України, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів; 9) проведення координаційних зборів і нарад; 10) заслуховування звітів підконтрольних і підзвітних органів та посадових осіб; 11) особистий прийом громадян, посадових осіб; 12) розгляд звернень громадян.
Серед допоміжних організаційних форм діяльності глави держави можна виділити: 1) участь в урочистих заходах та церемоніях; 2) про- ведення брифінгів та прес-конференцій; 3) надання інтерв’ю; 4) «га- рячі лінії».
Матеріально-технічні форми діяльності здійснюються працівника- ми Державного управління справами, підрозділів Адміністрації Пре- зидента України та інших допоміжних органів при главі держави і зводяться до складання довідок, аналітичних звітів, здійснення діло- водства, бухгалтерського обліку, транспортного забезпечення, санаторно-курортного обслуговування, матеріально-фінансового за- безпечення тощо.
Обсяг і важливість президентських функцій і повноважень вима- гають комплексного підходу до методів їх реалізації. Серед основних організаційно-правових методів діяльності глави держави можна ви- ділити: координацію, планування, вироблення рішень, інформаційне

164
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
забезпечення, організацію виконання і контроль за виконанням при- йнятих рішень, роботу з кадрами апарату та ін. Вони здійснюються
Президентом як самостійно, так і за допомогою апарату.
Широко використовується в діяльності Президента метод пла-
нування. Стратегічне планування здійснюється главою держави за допомогою працівників його апарату при складенні перспективних робочих планів, у яких передбачаються різні форми діяльності — офіційні візити за кордон і міжнародні переговори, участь у роботі міжнародних форумів і міжурядових організацій, здійснення робочих поїздок по Україні та прийоми зарубіжних делегацій. Поточне орга- нізаційне планування складається на коротший період і включає: денний, тижневий, місячний розпорядок роботи Президента та пра- цівників його апарату, графік прийому громадян і посадових осіб, участь в урочистих заходах тощо.
Важливе місце в системі організаційних методів діяльності Пре- зидента займає метод координації, який здійснюється через Раду національної безпеки і оборони України, Раду регіонів, консультативно- дорадчі органи, уповноважених Президента України. Суттєву роль у забезпеченні координації в роботі Президента відіграє його Адміні- страція, особливо Управління забезпечення зв’язків з Верховною Ра- дою України, Кабінетом Міністрів України, Конституційним Судом
України.
В умовах подальшої інформатизації суспільства дедалі більшого значення набуває інформаційне забезпечення діяльності глави держа- ви. Прийняття обґрунтованого, зваженого рішення потребує всебічної, повної й вірогідної інформації. Робота щодо збору, обробки і оцінки
інформації проводиться на всіх етапах процесу прийняття і виконання владних рішень Президента. Для цього в апараті глави держави утво- рені й діють інформаційно-аналітичні підрозділи, зокрема Національ- ний інститут стратегічних досліджень, Управління з питань комуніка- цій Адміністрації Президента, Департамент інформаційної безпеки
Апарату Ради національної безпеки і оборони України тощо. Крім того, кожен з підрозділів апарату Президента інформує його в межах своєї компетенції. У підсумку глава держави оперативно отримує ін- формаційні матеріали та експертно-аналітичні звіти.
Метод контролю за виконанням рішень у діяльності Президента здійснюється шляхом заслуховування звітів і доповідей, отримання доповідних записок і рапортів, а співробітниками його апарату — шля-

165
Глава 7. Організація роботи Президента України
хом проведення перевірок, ревізій, обстежень, вивчення матеріалів по скаргах і заявах громадян тощо. Здійснюючи цей метод, глава держави дає доручення, спрямовані на забезпечення виконання його рішень.
Він може викликати і заслуховувати керівників державних органів чи свого апарату про хід виконання актів і доручень, знайомитися з ана- літичною інформацією щодо стану справ, вказуючи на недоліки та приймаючи відповідні рішення щодо посадовців, відповідальних за невиконання чи несвоєчасне виконання актів.
Важливе значення для оптимальної організації роботи глави дер- жави та його апарату має метод роботи з кадрами, який включає в себе правильну підготовку, підбір і розстановку кадрів, їх перепідго- товку, підвищення кваліфікації, заохочення і накладення стягнень.
Прийняття на державну службу до Адміністрації здійснюється відпо- відно до законодавства про державну службу. При цьому прийняття на посади третьої та четвертої категорій здійснюється на конкурсній осно- ві, якщо інше не встановлено законодавством про державну службу.
§ 5. Організація прийняття та виконання
актів Президента України
Порядок вироблення і прийняття рішень Президентом України обумовлений такими чинниками, як одноосібний характер цього орга- ну, широкий спектр функцій, загальний характер компетенції, а також наявна система допоміжних органів при ньому. Цей процес регулю-
ється Положенням про порядок підготовки і внесення проектів актів
Президента України. Проекти актів Президента розробляються за йо- го власним дорученням або в ініціативному порядку Кабінетом Міні- стрів України, Радою міністрів АРК, Главою Адміністрації Президен- та України, його Першими заступниками та заступниками, Секретарем
РНБО України, радниками Президента, консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами, утвореними Президен- том України.
Проекти указів нормативного характеру мають погоджуватись у
Міністерстві юстиції України, а пов’язані з витрачанням фінансових,
інших матеріальних ресурсів — з Міністерством фінансів або Міні- стерством економіки України. Проекти актів глави держави подаються разом із супровідним листом і пояснювальною запискою щодо необ-

166
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
хідності їх прийняття, а в разі потреби — і з економічним обґрунту- ванням, довідковими та аналітичними матеріалами.
Внесені проекти актів Президента реєструються та опрацьовують- ся в Адміністрації Президента України в порядку, що затверджується
Главою Адміністрації. При цьому для опрацювання проектів актів
Президента з кадрових питань за рішенням Глави Адміністрації може утворюватися відповідна комісія. Внесені проекти актів глави держави опрацьовуються в Адміністрації Президента України протягом трид- цяти календарних днів, а проекти, що мають терміновий характер, — у визначені Главою Адміністрації Президента України, його Першим заступником, заступником строки.
Опрацювання проектів полягає в їх всебічному аналізі та експер- тизі, перевірці на предмет відповідності актам законодавства України, спеціальному та літературному редагуванні. Якщо проект є недо- статньо обґрунтованим або потребує докорінної переробки, керівник структурного підрозділу вносить Главі Адміністрації Президента пропозицію щодо відхилення або повернення розробнику для доопра- цювання.
Опрацьовані в Адміністрації проекти актів мають бути завізовані:
Главою Адміністрації Президента України, його Першим заступником та заступником, до компетенції яких належить питання, що пропону-
ється до вирішення проектом акта Президента, а також керівниками структурних підрозділів Адміністрації Президента, що здійснювали опрацювання проекту акта, а проекти актів з питань національної без- пеки та оборони — і Секретарем Ради національної безпеки і оборони
України.
Проекти актів подаються на підпис Президентові Главою Адміні- страції Президента України (у разі його відсутності — Першим за- ступником, заступником Глави Адміністрації). У разі якщо Президент відхилив проект акта, такий проект повертається у 30-денний строк суб’єкту, який його вносив. Якщо Президентом висловлено зауважен- ня до поданого на підпис проекту акта, такий акт доопрацьовується в
Адміністрації Президента України, погоджується, візується в установ- леному порядку та повторно подається на підпис главі держави.
У більшості актів Президента зазначаються виконавці та перелік дій, які мають бути ними здійснені для реалізації рішень. Як правило, такі приписи містяться наприкінці президентського акта. Найважли- віше завдання посадових осіб при цьому полягає у створенні умов

167
Глава 7. Організація роботи Президента України
для оптимальної реалізації рішення. Для цього поряд з методами прямого впливу (наказ, розпорядження, адміністративний тиск) ви- користовуються заходи матеріального стимулювання працівників, переконання тощо. Важливою складовою організації виконання рі- шень є їх юридичне, матеріально-фінансове та організаційно-технічне забезпечення.
§ 6. Структура, функції, організація
роботи апарату Президента України
Відповідно до п. 28 ст. 106 Конституції, глава української держави створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті Укра-
їни, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби, які загалом називаються апаратом Пре- зидента України. Всю сукупність допоміжних органів при Президен- тові можна розподілити на дві групи: 1) ті, існування яких безпосеред- ньо передбачене Конституцією, — Рада національної безпеки і обо- рони України, Представництво Президента України в АРК; 2) ті, що утворюються за рішенням Президента, — ради, комісії, комітети, ро- бочі групи тощо.
Центральне місце серед названих органів займає Адміністрація
Президента України — постійно діючий орган, що утворюється Пре- зидентом відповідно до Конституції для забезпечення здійснення ним своїх повноважень як глави держави. Основними завданнями Адміні- страції є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне забезпечення діяльності Президента. У межах вказаних завдань Адміністрація здійснює експертно-аналітичну, юри- дичну (правового забезпечення), організаційну, кадрову, комунікацій- ну, матеріально-технічну, фінансово-господарську та інші функції.
Для здійснення своїх функцій Адміністрація має право: одержу- вати необхідні для виконання своїх завдань інформацію, документи та матеріали від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб; користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими системами зв’язку і комунікацій; залучати до виконання окремих робіт і завдань вчених і фахівців, пра- цівників органів виконавчої влади, створювати відповідні робочі групи;

168
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
скликати наради, порушувати питання щодо проведення науково- дослідних та інших робіт з питань, що належать до повноважень Пре- зидента України та Адміністрації.
Адміністрація не є органом державної влади; це — адміністратив- ний апарат Президента, який вступає у правовідносини з іншими ор- ганами тільки від імені й за дорученнями глави держави. Правову основу її діяльності становлять Конституція, закони України, акти
Президента, зокрема Положення про Адміністрацію Президента Укра-
їни, затверджене Указом від 2 квітня 2010 р. № 504/2010 (з наступними змінами), Указ «Деякі питання Адміністрації Президента України» від
5 квітня 2011 р. № 352/2011, яким визначена структура цього органу.
Гранична чисельність працівників Адміністрації, її структура, штатний розпис та кошторис видатків затверджуються Президентом за поданням Глави Адміністрації. До складу Адміністрації входять:
Глава Адміністрації Президента України; Перший заступник та за- ступники Глави Адміністрації Президента України; радники Прези- дента — керівники Головних управлінь Адміністрації Президента
України, у тому числі радник Президента, який є Представником Пре- зидента України у Конституційному Суді України; Прес-секретар Пре- зидента України; уповноважені Президента України та ін.
Глава Адміністрації Президента України, його Перший заступник та заступники, радники Президента України, Прес-секретар Президен- та України, уповноважені Президента України призначаються на по- сади і звільняються з посад Президентом України. Інші працівники
Адміністрації призначаються на посади і звільняються з посад Главою
Адміністрації Президента України, якщо інше не передбачено актами
Президента України.

1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 ... 26

скачати