Державне будівництво І місцеве самоврядування сторінка 16

206
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про Кабінет
Міністрів України», указів Президента України «Питання оптимі- зації системи центральних органів виконавчої влади» від 06.04.2011 р.
№ 370/2011, «Деякі питання організації роботи міністерств, ін- ших центральних органів виконавчої влади» від 24.12.2010 р.
№ 1199/2010, постанов Кабінету Міністрів України «Про упорядку- вання структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій»
№179 від 12.03.2005 р., «Деякі питання, пов’язані з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Президентом України або Кабінетом
Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України»
№1065 від 22 листопада 2010 р., актів центральних органів вико- навчої влади.
Розгалуженість системи органів влади з однаковим правовим ста- тусом зумовлює важливу рису правової основи організації та діяльно- сті центральних органів виконавчої влади — наявність загальних, ти- пових документів. До таких, наприклад, належать Типове положення про міністерство України, Типове положення про центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координу-
ється Кабінетом Міністрів України через відповідного члена Кабінету
Міністрів України, затверджені Указом Президента України від
24.12.2010 р. № 1199/2010, Загальне положення про колегію централь- ного органу виконавчої влади і місцевої державної адміністрації, за- тверджене Постановою Кабінету Міністрів України №1569 від
02.10.2003 р., Типове положення про громадську раду при міністерстві,
іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Авто- номної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України
№ 996 від 03.11.2010 р.,Типовий регламент центрального органу виконав- чої влади, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України
№ 1143 від 19.09.2007 р. Ці правові документи виступають основою для розробки та прийняття положень про окремі центральні органи вико- навчої влади, що затверджуються Президентом України, а також ре- гламентів центральних органів виконавчої влади, положень про струк- турні підрозділи, що затверджуються керівниками центральних органів виконавчої влади.

207
Глава 9. Організація роботи центральних органів виконавчої влади в Україні
Територіальною основою діяльності центральних органів виконав- чої влади є вся державна територія України. Ці органи здійснюють свої повноваження на вказаній території як безпосередньо, так і через утворені територіальні органи.
Центральні органи виконавчої влади є юридичними особами пу- блічного права. Матеріально-фінансову основу їх організації та діяль- ності становлять об’єкти державної власності, майно, що перебуває в комунальній власності і передане в установленому законодавством порядку в управління органам державної влади, кошти Державного бюджету України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють повноваження з управління об’єктами державної власності, що нале- жать до сфери їх відання. Міністерства виступають головними розпо- рядниками, а інші центральні органи виконавчої влади — розпорядни- ками бюджетних коштів, які спрямовуються на здійснення різноманіт- них державних програм та окремих заходів.
Для безпосереднього забезпечення діяльності центральним орга- нам виконавчої влади надається необхідне майно (будівлі, автотран- спорт, оргтехніка тощо), що перебуває на балансі цих органів і має використовуватися за цільовим призначенням. Загальна кількість та суми витрат на придбання такого майна, як правило, лімітуються урядовими актами. Центральний орган виконавчої влади має печатку
із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби
України.
§ 2. Система та функції центральних
органів виконавчої влади
Система центральних органів виконавчої влади формується з ура- хуванням завдань Кабінету Міністрів України, необхідності забезпе- чення єдності державної політики та недопущення дублювання повно- важень органів виконавчої влади. Вона будується на засадах розме- жування адміністративних та політичних функцій, за яких визначення політичного спрямування діяльності органів виконавчої влади відо- кремлене від професійної державної управлінської діяльності. Ці за- сади реалізуються завдяки запровадженню системи видів центральних органів виконавчої влади з чітко визначеним колом функцій та моделі

208
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
керівництва цими органами, що передбачає розмежування політичних та адміністративних посад.
Системуцентральних органів виконавчої влади в Україні станов- лять міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, прерогативним завданням якого є забезпечення формування урядової політики в одній чи декількох визначених Пре- зидентом України сферах та її реалізація. На міністерство поклада-
ється визначення пріоритетних напрямів розвитку; нормативно- правове регулювання; інформаційно-роз’яснювальне забезпечення здійснення державної політики; узагальнення практики застосування законодавства, розробка пропозицій щодо його вдосконалення; ви- конання інших завдань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України. За предметною підвідомчістю міністерства мають галузевий (Міністерство охорони здоров’я Укра-
їни), міжгалузевий (Міністерство аграрної політики та продовольства
України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості Укра-
їни, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України) та функ- ціональний (Міністерство юстиції України, Міністерство фінансів
України, Міністерство надзвичайних ситуацій України) характер.
Міністерство очолює міністр України, який є членом Кабінету Міні- стрів України, політичним діячем та особисто несе відповідальність за стан справ у доручених йому сферах державного управління. Мі- ністри спрямовують, координують та контролюють діяльність інших центральних органів виконавчої влади.
На інші центральні органи виконавчої влади покладається вико- нання окремих функцій з реалізації державної політики. Ці органи, безпосередньо не забезпечуючи формування державної політики, вно- сять пропозиції відповідним міністрам. Систему їх становлять держав- ні служби, агентства та інспекції.
Державна служба — це центральний орган виконавчої влади, біль- шість функцій якого становлять функції з надання адміністративних послуг фізичним і юридичним особам (наприклад, Державна митна служба України, Державна міграційна служба України, Державна по- даткова служба України).
Державне агентство — центральний орган виконавчої влади, прі- оритетними напрямами діяльності якого є функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управлін-

209
Глава 9. Організація роботи центральних органів виконавчої влади в Україні
ня (наприклад, Державне агентство водних ресурсів України, Держав- не агентство з інвестицій та управління національними проектами
України, Державне агентство земельних ресурсів України).
Державна інспекція — центральний орган виконавчої влади, ді- яльність якого здебільшого зорієнтована на контрольно-наглядові функції за дотриманням державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними та фізичними особами актів законодавства (Державна архітектурно-будівельна ін- спекція України, Державна екологічна інспекція України, Державна
інспекція України з питань захисту прав споживачів).
Здійснюючи спрямування та координацію роботи державних служб, агентств та інспекцій, міністри опосередковують взаємодію Уряду та цих органів. Вони забезпечують формування державної політики у відповідній сфері та контролюють її реалізацію зазначеними органами; визначають пріоритетні напрями, затверджують плани їх роботи; пред- ставляють перед Кабінетом Міністрів України питання діяльності таких органів; погоджують та подають на розгляд Кабінету Міністрів Укра-
їни розроблені відповідними центральними органами виконавчої влади проекти актів законодавства; видають обов’язкові до виконання накази та доручення з питань, що належать до сфери діяльності таких органів; приймають рішення щодо проведення перевірки діяльності центральних органів; заслуховують звіти про виконання покладених на них завдань; порушують перед Президентом України питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників відповід- них центральних органів виконавчої влади та їх заступників; погоджу- ють окремі організаційні та кадрові питання діяльності; вирішують й
інші питання.
Окрему групу становлять центральні органи виконавчої влади зі
спеціальним статусом, які мають визначені Конституцією та законо- давством України особливі завдання діяльності та повноваження. Що- до них встановлюється спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звіль- нення керівників, вирішення інших питань. Питання діяльності цих органів у Кабінеті Міністрів України представляє Прем’єр-міністр
України. До таких органів віднесені Антимонопольний комітет Укра-
їни, Фонд державного майна України, Державний комітет телебачення та радіомовлення України. Інші центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом можуть бути утворені Президентом України.

210
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
Відповідно до п.15 ст. 106 Конституції України міністерства та
інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізують- ся і ліквідуються за поданням Прем’єр-міністра України Президентом
України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконав- чої влади. Пропозиції Прем’єр-міністру України щодо цього питання можуть вносити члени Кабінету Міністрів України.
Характеризуючи в цілому функціональне призначення системи центральних органів виконавчої влади, можна виокремити виконавчо- розпорядчу, нормотворчу, установчу та контрольно-наглядову функ- ції. Пріоритетною для розглядуваних органів є виконавчо-розпорядча
функція, що полягає у забезпеченні формування та реалізації держав- ної політики на виконання Конституції і законів України, актів Пре- зидента та Кабінету Міністрів України в певній галузі або сфері суспільного життя. Реалізуючи нормотворчу функцію, центральні органи виконавчої влади здійснюють у межах своїх повноважень ви- дання обов’язкових для виконання підзаконних нормативно-правових актів, а також встановлення різноманітних, у тому числі й техніко- юридичних, стандартів та нормативів. Установча функція цих орга- нів спрямована на структурні перетворення в системі галузевого або функціонального управління. У межах контрольно-наглядової функ-
ції вони виконують спостереження і перевірку виконання актів за- конодавства, встановлених правил, стандартів, нормативів та сприя- ють їх додержанню органами влади, підприємствами, організаціями, установами, які здійснюють діяльність у відповідній галузі або сфе- рі суспільного життя.
§ 3. Порядок утворення та організаційна
будова центральних органів
виконавчої влади
Центральні органи виконавчої влади, як правило, утворюються як
єдиноначальні органи, владні повноваження яких реалізуються одно- осібно їх керівниками. Законом може передбачатисяформування й колегіальних центральних органів виконавчої влади, але такі органи не можуть мати статус міністерств. Як колегіальний центральний орган виконавчої влади функціонує Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.

211
Глава 9. Організація роботи центральних органів виконавчої влади в Україні
Керівники центральних органів виконавчої влади (крім органів зі спеціальним статусом), їх заступники призначаються на посади Пре- зидентом України за поданням Прем’єр-міністра України в порядку, визначеному Конституцією України, Законами України «Про Кабінет
Міністрів України» та «Про центральні органи виконавчої влади».
Голова Антимонопольного комітету України, Голова Фонду державно- го майна України, Голова Державного комітету телебачення і радіомов- лення України призначаються на посади та звільняються з посад Пре- зидентом України за згодою Верховної Ради України.
Пропозиції щодо кандидатур для призначення на посади перших заступників, заступників міністрів подаються Прем’єр-міністрові
України відповідними міністрами, на посади керівників інших цен- тральних органів виконавчої влади, їх заступників — членами Кабіне- ту Міністрів України, які спрямовують та координують діяльність таких органів. Питання про призначення на відповідні посади розгля- дається в порядку, визначеному постановами Кабінету Міністрів
України №1065 від 22 листопада 2010 р. та № 1432 від 8 грудня 2009 р., за належно оформленим поданням відповідного суб’єкта, докумен- тами особової справи кандидата на зайняття посади та за результатами співбесід кандидата з Прем’єр-міністром України, іншими членами
Уряду, посадовими особами Секретаріату Кабінету Міністрів України, а також обов’язкової спеціальної перевірки поданих кандидатами відо- мостей. Особи, які призначаються на посади першого заступника та заступника міністра, повинні відповідати вимогам до членів Кабінету
Міністрів України, передбаченим Законом України «Про Кабінет Мі- ністрів України».
Основними ланками внутрішньоорганізаційної будови централь- ного органу виконавчої влади є керівництво органу (керівник та його заступники); апарат; постійні і тимчасові консультативні, дорадчі та
інші допоміжні органи, серед яких обов’язково утворюваними є коле- гія та громадська рада; територіальні органи.
Модель керівництва центральними органами виконавчої влади
ґрунтується на засадах розмежування політичних та адміністративних посад. Так, політичний характер мають посади міністра, його першого заступника та заступника, посада якого може бути введена за рішенням
Президента України у разі необхідності забезпечення здійснення мі- ністерством окремих завдань. Діяльність міністра передбачає загальне керівництво роботою міністерства; визначення пріоритетів та шляхів

212
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
виконання покладених на нього завдань; представництво міністерства у публічно-правових відносинах в Україні та за її межами; організацію та контроль виконання апаратом і територіальними органами міністер- ства Конституції України, законів України, актів та доручень Прези- дента України, актів Кабінету Міністрів України; забезпечення вико- нання зобов’язань, взятих за міжнародними договорами України. Він підписує накази міністерства, дає обов’язкові для виконання держав- ними службовцями та працівниками апарату міністерства доручення; вирішує окремі організаційні, кадрові питання та здійснює інші повно- важення відповідно до Закону України «Про центральні органи вико- навчої влади». Заступники міністра здійснюють повноваження згідно з розподілом функціональних обов’язків, а також виконують доручен- ня керівника міністерства. Вони звільняються з посад Президентом
України також у разі звільнення міністра.
Забезпечувати стабільність і наступність у роботі міністерства, організовувати його поточну діяльність має заступник міністра — ке- рівник апарату, посада якого має статус посади державної служби. Він безпосередньо організовує та контролює роботу апарату міністерства; забезпечує виконання ним актів законодавства, доручень міністра, його першого заступника та заступника; забезпечує підготовку пропо- зицій щодо виконання завдань міністерства та подає їх на розгляд мі- ністрові; звітує про виконання планів роботи міністерства; призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодав- ством, службовців та працівників апарату міністерства (крім тих, яких призначає на посади та звільняє з посад міністр), приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідально- сті; представляє міністерство як юридичну особу в цивільно-правових відносинах; у межах повноважень дає обов’язкові для виконання до- ручення; з питань, що належать до його повноважень, видає накази організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання; здійснює інші повноваження.
Статус державних службовців мають керівник і заступники керів- ника іншого центрального органу виконавчої влади. Керівник держав- ної служби, агентства, інспекції очолює та здійснює керівництво цим органом, організовує та контролює виконання покладених на нього завдань, несе персональну відповідальність за їх виконання; забезпечує планування роботи; вносить на розгляд міністра, який спрямовує та координує діяльність очолюваного керівником органу, пропозиції що-

213
Глава 9. Організація роботи центральних органів виконавчої влади в Україні
до забезпечення формування державної політики у відповідній сфері; розподіляє бюджетні кошти, розпорядником яких є центральний орган виконавчої влади; представляє орган у відносинах з органами держав- ної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб’єктами в
Україні та за її межами; затверджує положення про самостійні струк- турні підрозділи апарату центральних органів виконавчої влади; про- водить кадрову політику в очолюваному ним органі; підписує накази центрального органу виконавчої влади; здійснює інші повноваження відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади». Керівник такого центрального органу виконавчої влади може мати не більше двох заступників, які виконують обов’язки згідно з розподілом, визначеним керівником органу.
Апарат центрального органу виконавчої влади являє собою орга- нізаційно поєднану систему структурних підрозділів і посад, що за- безпечують виконання покладених на цей орган завдань та діяльність його керівника. Структуру апарату міністерства і його територіальних органів затверджує міністр, а іншого центрального органу виконавчої влади — його керівник, за погодженням з членом Кабінету Міністрів
України, який спрямовує та координує діяльність цього органу. Гра- ничну чисельність працівників центральних органів виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України в межах коштів, перед- бачених Державним бюджетом України на утримання органів вико- навчої влади. За погодженням із Міністерством фінансів України штатний розпис міністерства затверджує заступник міністра — ке- рівник апарату міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади — його керівник.
У складі апарату центральних органів виконавчої влади утворю- ються структурні підрозділи, що залежно від ступеня складності по- кладених на них функцій та завдань, обсягу роботи, чисельності пра- цюючих можуть мати форму департаментів, управлінь, відділів або секторів. Організаційні вимоги щодо упорядкування структури апара- ту центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозді- лів встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 179 від
12 березня 2005 р. Керівники самостійних структурних підрозділів та їх заступники апарату міністерств призначаються на посаду та звільня- ються з посад міністрами, інших центральних органів виконавчої влади — керівниками цих органів за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність таких органів.

214
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
У структурі міністерств формується патронатна служба міністра.
До складу її включаються посади помічника, радника, керівника прес- служби та інші посади. Ця служба здійснює консультування міністра, підготовку необхідних для виконання завдань міністерства матеріалів, забезпечує зв’язок із посадовими особами інших органів державної влади, організацію зустрічей та зв’язків із громадськістю, засобами масової інформації, а також виконує інші доручення міністра. Міністр самостійно визначає персональний склад патронатної служби, призна- чає та звільняє її працівників.
Для погодженого вирішення проблемних питань, що належать до компетенції центрального органу виконавчої влади, обговорення най- важливіших напрямів його діяльності та підготовки рекомендацій щодо виконання завдань відповідного органу за рішенням керівника центрального органу утворюється колегія, яка є постійним консульта- тивно-дорадчим органом. До її складу входять керівник (голова колегії), перший заступник та заступник (заступники) керівника (за посадою), можуть входити керівники самостійних структурних підрозділів апа- рату, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, а також за згодою — представники інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядуван- ня, наукових і навчальних закладів, громадських організацій, інші особи. Кількісний та персональний склад колегії визначається керів- ником центрального органу виконавчої влади. Рішення колегії оформ- ляються протоколом і реалізуються шляхом видання відповідного наказу центрального органу виконавчої влади.
З метою налагодження ефективної взаємодії центральних органів виконавчої влади з громадськістю, врахування її думки під час форму- вання та реалізації державної політики у структурі цих органів утво- рюється громадська рада. Вона є постійно діючим колегіальним ви- борним консультативно-дорадчим органом. Склад її формується стро- ком на два роки на установчих зборах шляхом рейтингового голосування за кандидатури з числа представників інститутів грома- дянського суспільства. Рішення громадської ради мають рекоменда- ційний характер і є обов’язковими для розгляду відповідним органом.
Рішенням керівника центрального органу виконавчої влади для роз- гляду наукових рекомендацій, проведення фахових консультацій з основних питань діяльності можуть утворюватися й інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

215
Глава 9. Організація роботи центральних органів виконавчої влади в Україні
Важливою рисою структурної організації центральних органів ви- конавчої влади є наявність територіальних органів, які забезпечують у межах своєї компетенції виконання покладених на центральний орган виконавчої влади завдань в окремих адміністративно-територіальних одиницях. Вони становлять так звану «систему центрального органу виконавчої влади». Територіальні органи центральних органів вико- навчої влади формуються в регіонах, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні органи, повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць. Ці органи можуть набувати статусу або юридичних осіб публічного права, або структур- них підрозділів апарату центрального органу виконавчої влади.
У першому випадку територіальні органи утворюються рішенням Кабі- нету Міністрів України за поданням відповідного міністра. У друго- му — рішенням міністра, керівника іншого центрального органу, по- годженим з міністром, який спрямовує та координує роботу цього органу, та за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Керівники територіальних органів, їх заступники призначаються на посади цими ж особами з попереднім погодженням кандидатур з головою Ради
Міністрів Автономної Республіки Крим, головами відповідних місце- вих державних адміністрацій. Територіальні органи діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу ви- конавчої влади.
§ 4. Форми і методи діяльності
центральних органів виконавчої
влади
Форми діяльності центральних органів виконавчої влади поділя- ються на правові, організаційні та матеріально-технічні. До правових
форм слід віднести нормотворчу, правозастосовну, установчу та конт- рольну форми діяльності.
Нормотворча форма діяльності реалізується шляхом ординарного, законопроектного та спеціального провадження. У межах ординарно- го провадження здійснюється видання керівником центрального орга- ну виконавчої влади наказів, затвердження положень, інструкцій, правил та інших документів нормативно-правового характеру. Законо-

216
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
проектне провадження передбачає діяльність щодо розробки проектів законів України. Розробка проектів урядових і президентських актів та їх внесення на розгляд Кабінету Міністрів у встановленому поряд- ку виокремлюється у спеціальне провадження.
Правозастосовна форма являє собою діяльність з реалізації нор- мативних приписів шляхом видання наказів індивідуального право- наділяючого або правоохоронного характеру, доручень організаційно- розпорядчого характеру, надання спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення певного виду діяльності фізичним і юридичним особам, реєстрації актів, прав, об’єктів тощо.
Установча форма діяльності здійснюється як безпосередньо цен- тральним органом виконавчої влади, так і через Кабінет Міністрів
України. Вона пов’язана із провадженнями щодо формування струк- тури цього органу, системи його територіальних органів, утворення, реорганізації, ліквідації підприємств, організацій та установ, що на- лежать до сфери його управління, призначення їх керівників, погоджен- ня призначення на посади керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій.
Контрольна форма діяльності конкретизується у нормотворчому та виконавчому провадженнях. Нормотворче провадження передбачає контроль керівника цього органу за діяльністю з видання правових актів його заступниками, керівниками структурних підрозділів, те- риторіальних органів, структурних підрозділів місцевих держадмі- ністрацій з правом їх скасування, в разі якщо ці акти суперечать
Конституції України, іншим актам законодавства. Воно реалізується також міністрами стосовно актів територіальних органів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких вони спрямовують та ко- ординують, з правом доручати керівникам центральних органів їх скасування, а в разі їх відмови — скасовувати такі акти. Виконавче провадження являє собою поточний контроль за ефективністю ді- яльності апарату, територіальних органів центрального органу ви- конавчої влади, структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, підприємств, організацій та установ, що належать до його сфери управління. Це провадження застосовується міністрами також сто- совно тих центральних органів виконавчої влади, діяльність яких вони спрямовують та координують.
Організаційні форми діяльності центрального органу виконавчої влади поділяються на основні та допоміжні. До основних слід віднести

217
Глава 9. Організація роботи центральних органів виконавчої влади в Україні
персональну діяльність керівника, заступників керівника центрально- го органу виконавчої влади, керівників структурних підрозділів апара- ту цього органу, територіальних органів; засідання колегіальних цен- тральних органів виконавчої влади; засідання колегії, громадської ради, інших консультативних, дорадчих та допоміжних органів коле- гіального характеру центральних органів виконавчої влади.
Допоміжними організаційними формами роботи центрального органу виконавчої влади є участь його керівництва у засіданнях коле- гій інших органів виконавчої влади, у парламентських і комітетських засіданнях та слуханнях, робочі поїздки по країні, офіційні візити за кордон, участь у міжнародних переговорах, прийом громадян, прове- дення прес-конференцій, участь у роботі семінарів, конференцій, симпозіумів тощо.
До матеріально-технічних форм роботи центрального органу виконавчої влади належать: робота з депутатськими запитами, звер- неннями, обробка інформації, підготовка звітів, ведення бухгалтер- ського обліку, статистичної звітності, електронного документообігу, діловодство, господарська робота.
У своїй діяльності центральні органи виконавчої влади використо- вують основні організаційні методи діяльності, притаманні й іншим органам державної влади — планування, вироблення рішень, органі- зації і контролю виконання рішень, координації, інформаційного за- безпечення, роботи з кадрами.
Планування. Центральні органи виконавчої влади забезпечують планування соціально-економічного розвитку відповідної галузі або сфери суспільного життя, нормотворчої та контрольної діяльності, а також організаційне планування. Центральний орган виконавчої влади затверджує річний план заходів з виконання покладених на нього за- вдань. Проект такого плану розробляється структурним підрозділом апарату, визначеним керівником органу, або спеціально створеною ро- бочою групою з представників структурних підрозділів, центральних і місцевих органів виконавчої влади, науковців, інших фахівців. Заходи, передбачені в ньому, повинні відповідати напрямам і показникам бю- джетних програм. Після прийняття Закону про Державний бюджет
України на відповідний рік розроблений проект плану у двотижневий строк коригується і затверджується наказом керівника центрального органу виконавчої влади. Плани роботи центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується міністром, за-

218
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
тверджуються за поданням керівника такого органу відповідним міні- стром. По закінченні строку дії річного плану центральний орган ви- конавчої влади готує звіт про його виконання, який підлягає опубліку- ванню та громадському обговоренню. На підставі річного плану здійснюється організаційне планування роботи структурних підрозділів центрального органу виконавчої влади шляхом складання квартальних та місячних планів, які затверджуються керівником центрального орга- ну або його заступником. Планування персональної роботи керівництва центральних органів реалізується на основі щотижневих графіків.
Інформаційне забезпечення. Основними способами одержання ін- формації центральними органами виконавчої влади виступають: участь керівництва цих органів у засіданнях Кабінету Міністрів України, урядових комітетів, робочих та допоміжних органів при Президентові
України, Кабінеті Міністрів України, колегій інших органів виконавчої влади; участь представників центральних органів виконавчої влади у парламентських і комітетських засіданнях та слуханнях; отримання звітів; проведення перевірок діяльності підконтрольних об’єктів; ви- вчення стану справ шляхом проведення робочих поїздок по країні, зустрічей з посадовими особами; збір та обробка статистичних даних; підготовка і надання інформаційно-аналітичних матеріалів відповід- ними підрозділами апарату тощо.
Вироблення рішень. Рішення, що приймаються в центральних ор- ганах виконавчої влади, видаються у формі наказів та доручень. На- кази міністерств видаються у межах повноважень, на основі і на ви- конання Конституції та законів України, актів і доручень Президента
України, актів Кабінету Міністрів України. Накази інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координу-
ється міністрами, мають організаційно-розпорядчий характер та повин- ні відповідати також і наказам міністерств. Порядок їх підготовки і видання визначається регламентами роботи цих органів, а також ін- струкціями з діловодства, що затверджуються керівником центрально- го органу виконавчої влади на підставі Примірної інструкції з діловод- ства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади,
Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах вико- навчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 р. № 1153.
Розробка проекту акта у центральному органі виконавчої влади покладається на структурний підрозділ апарату або спеціально ство-

219
Глава 9. Організація роботи центральних органів виконавчої влади в Україні
рену робочу групу. У ході її проводиться аналіз стану справ у відпо- відній сфері; визначається предмет правового регулювання, механізм вирішення питання, що потребує врегулювання; перевіряється його відповідність актам законодавства вищої юридичної сили, чинним міжнародним договорам України та європейським стандартам; забез- печується погодження проекту із заінтересованими органами виконав- чої влади; у разі коли проект стосується розвитку конкретної адмі- ністративно-територіальної одиниці, такий проект надсилається від- повідному органу місцевого самоврядування для розгляду і внесення пропозицій; вживаються заходи до усунення розбіжностей. Проект акта перед поданням на розгляд керівникові центрального органу ви- конавчої влади обов’язково узгоджується з усіма заінтересованими структурними підрозділами апарату, юридичною службою та заступ- ником керівника центрального органу виконавчої влади (відповідно до розподілу обов’язків).
Акти центральних органів виконавчої влади, що мають нормативно- правовий характер, підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Вони оприлюднюються в офіційних дру- кованих виданнях та на офіційному сайті центрального органу. Накази нормативно-правового характеру набирають чинності не раніше дня офіційного опублікування. Акти центральних органів виконавчої вла- ди можуть бути скасовані повністю чи в окремій частині Кабінетом
Міністрів України.
Контроль за виконанням рішень. Обов’язковому контролю цен- тральними органами виконавчої влади підлягає виконання законів
України, постанов Верховної Ради України, актів Президента, актів
Кабінету Міністрів України, доручень Прем’єр-міністра України, запитів та звернень народних депутатів України, а також інших управлінських рішень. Контроль за виконанням документів включає такі дії: постановку документів (доручень) на контроль, формуван- ня картотеки контрольованих документів; перевірку своєчасного доведення документів до виконавців; попередні перевірки і регулю- вання ходу виконання; облік і узагальнення результатів контролю за виконанням документів (доручень); інформування керівника про хід та підсумки виконання документів (доручень); повідомлення про виконання документів на оперативних зборах, засіданні коле- гіальних органів; зняття документів з контролю; формування карто-

220
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
теки виконаних документів. Документ вважається виконаним лише тоді, коли поставлені в ньому питання вирішені і кореспонденту дано відповідь по суті. Після виконання документ знімається з контролю.
Організацію контролю здійснює один із заступників керівника центрального органу виконавчої влади відповідно до розподілу функ- ціональних обов’язків. Безпосередній контроль за виконанням рішень покладається на спеціальний підрозділ апарату, який веде облік за- вдань, проводить перевірки стану їх виконання; готує аналітичні та
інформаційні матеріали про хід виконання актів, вносить керівнику органу пропозиції щодо притягнення посадових осіб до відповідаль- ності за їх невиконання або неналежне виконання.
Координація. Взаємодіючи з Верховною Радою України, централь- ні органи виконавчої влади забезпечують представлення у парламенті внесеного Кабінетом Міністрів України законопроекту та його супро- водження на всіх стадіях розгляду, готують висновки по законопроек- тах, внесених народними депутатами України, розглядають депутатські звернення та запити, рекомендації парламентських комітетів, готують матеріали до проведення «Години запитань до Уряду» та парламент- ських слухань. З метою забезпечення такої взаємодії в центральних органах виконавчої влади з числа заступників керівників цих органів визначається відповідальна посадова особа та утворюється спеціальний структурний підрозділ. Центральні органи виконавчої влади підтри- мують також постійну координацію з Президентом України та його
Адміністрацією, Кабінетом Міністрів України та його Секретаріатом, центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
З метою забезпечення ефективної взаємодії центральних органів виконавчої влади з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, об- ласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністра- ціями, органами місцевого самоврядування керівники цих органів здійснюють не рідше одного разу на місяць робочі поїздки до регіонів.
Під час їх вони беруть участь у засіданнях Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, нарадах, засіданнях колегій місцевих держадміні- страцій, сесіях обласних та міських рад, проведенні зустрічей з трудо- вими колективами підприємств, установ та організацій; інформують під час їх проведення про заходи, які вживаються вищими органами державної влади для розв’язання проблем соціально-економічного

221
Глава 9. Організація роботи центральних органів виконавчої влади в Україні
розвитку регіонів; беруть участь у заходах загальнодержавного та регіонального рівня; проводять разом з керівниками місцевих органів державної влади прийом громадян. Про результати цієї роботи міні- стри, керівники інших центральних органів виконавчої влади інфор- мують Секретаріат Кабінету Міністрів України.
Організація роботи з кадрами. Реалізація державної політики з питань кадрової роботи та державної служби в апараті центрально- го органу виконавчої влади, територіальних органах, на підприєм- ствах, в організаціях, установах, що належать до сфери управління цього органу, покладається на керівництво центральних органів виконавчої влади. У цих органах здійснюється прогнозування роз- витку персоналу, підбір, підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації кадрів, заохочення працівників, забезпечується веден- ня кадрового резерву державних службовців та керівників підпри-
ємств, що належать до сфери управління органів. Організація за- значеної роботи покладається на кадрову службу центрального органу виконавчої влади.
Прийняття на державну службу в центральні органи виконавчої влади здійснюється на конкурсній основі або за іншими передбаче- ними законодавством процедурами. На посади патронатної служби громадяни приймаються без проведення конкурсу. З метою набуття ними практичного досвіду, перевірки їх професійного рівня і ділових якостей може встановлюватися випробування, а також проводитися стажування. Прийняття на роботу інших категорій працівників здій- снюється на загальних засадах згідно з Кодексом законів про працю
України. З метою підвищення ефективності роботи та відповідаль- ності за доручену справу один раз на три роки проводяться атестації державних службовців, а в період між ними — щорічна оцінка стану виконання службовцями покладених на них завдань та обов’язків.
Підсумки їх беруться до уваги під час ротації кадрів на окремих по- садах. За результатами роботи керівництво центрального органу виконавчої влади вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності дер- жавних службовців та працівників апарату центрального органу ви- конавчої влади, керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади, присвоєння рангів державних службовців, а також представлення вказаних осіб до відзначення державними нагородами України.

222
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
Питання для самоперевірки
1. Визначте поняття та систему центральних органів виконав- чої влади в Україні.
2. Назвіть особливості правового статусу міністерств, їх роль у системі центральних органів виконавчої влади.
3. Розкрийте основні функції центральних органів виконавчої влади.
4. Дослідіть порядок формування центральних органів вико- навчої влади.
5. Вкажіть основні структурні ланки внутрішньоорганізаційної будови центральних органів виконавчої влади.
6. Яким є порядок формування та завдання колегій централь- них органів виконавчої влади, інших консультативних, до- радчих та допоміжних органів центральних органів вико- навчої влади?
7. Визначте систему форм діяльності центральних органів ви- конавчої влади.
8. Дайте характеристику актів центральних органів виконавчої влади та процесу вироблення рішень, контролю їх виконан- ня.
9. Розкрийте методи координації та планування у діяльності центральних органів виконавчої влади.
10. Визначте основні прийоми роботи з кадрами в центральних органах виконавчої влади.