Державне будівництво І місцеве самоврядування сторінка 9

112
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
ців першої категорії; відомості про входження до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Відомості мають бути власноручно під- писані кандидатом на посаду.
Питання про обрання Голови Верховної Ради України та його за- ступників не потребує підготовки в комітетах. Кандидати виступають на пленарному засіданні з доповідями щодо програми майбутньої ді- яльності і відповідають на запитання. Депутати мають право ставити
їм запитання, висловлювати думку щодо їх програм, політичних, ді- лових та особистих якостей, агітувати за або проти кожного з них.
Прийняття рішення щодо кандидатур на посаду Голови Верховної
Ради здійснюється таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.
При цьому процедура (ad hoc), тобто прийняття рішення про одно- разове відхилення від процедур, передбачених Регламентом, не за- стосовується.
Організація та проведення голосування покладається на лічильну комісію. Обраним Головою Верховної Ради України вважається кан- дидат на посаду, який отримав більшість голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, якщо бюлетені для таєм- ного голосування одержали не менше двох третин народних депутатів від їх фактичної чисельності. Про обрання Голови Верховної Ради
України оформляється відповідна постанова Верховної Ради, яку під- писує обраний Голова. Повноваження Голови Верховної Ради України починаються відразу після його обрання.
Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України можуть бути обрані одночасно за єдиним списком. Рішення про об- рання Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради Укра-
їни приймаються відкритим поіменним голосуванням більшістю на- родних депутатів від конституційного складу Верховної Ради і оформ- ляються відповідними постановами.
Голова Верховної Ради України може бути в будь-який час відкли- каний з посади Верховною Радою. Підставами відкликання Голови
Верховної Ради є: його власне бажання, незадовільна робота на цій посаді, у тому числі відсторонення від ведення пленарних засідань три
і більше разів протягом однієї чергової сесії; інші обставини, що уне- можливлюють виконання ним своїх обов’язків; випадки дострокового припинення депутатських повноважень. Ініціаторами процедури від- кликання Голови Верховної Ради можуть виступати не менш однієї

113
Глава 5. Організація роботи органів та посадових осіб Верховної Ради України
третини народних депутатів від конституційного складу парламенту
(за їх підписами) або народні депутати на підставі висновку регламент- ного комітету (у разі відсторонення Голови від ведення пленарних засідань три і більше разів протягом однієї чергової сесії).
Рішення Верховної Ради про відкликання Голови Верховної Ради
України з посади приймається таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів і оформляється постановою. Голосування вважається таким, що відбулося, якщо бюлетені для таємного голосування одержали не менше двох третин народних депутатів від їх фактичної чисельності.
Перший заступник та заступник Голови Верховної Ради можуть бути в будь-який час відкликані за рішенням парламенту з підстав і в порядку, аналогічному тому, що передбачений для відкликання Голови
Верховної Ради України.
Конституція України (ст. 88) передбачає, що Голова Верховної
Ради України веде парламентські засідання; організовує роботу Верхов- ної Ради та координує роботу її органів; підписує акти, прийняті
Верховною Радою України; представляє парламент у зносинах з інши- ми органами державної влади України та органами влади інших дер- жав; організовує роботу парламентського апарату.
Ці повноваження більш детально регламентовані у ст. 78 Регламен- ту, згідно з яким Голова Верховної Ради України на виконання визна- чених Конституцією його повноважень: веде засідання Верховної Ради з дотриманням вимог Регламенту; організовує роботу Верховної Ради, координує діяльність її органів; підписує акти, прийняті Верховною
Радою, забезпечує їх оприлюднення; здійснює представницьку функ- цію; вживає заходів для забезпечення безпеки і охорони парламенту, щодо охорони та захисту народних депутатів; веде засідання Погоджу- вальної ради; забезпечує дотримання календарного плану роботи сесії та порядку денного пленарних засідань; вживає заходів щодо забез- печення присутності народних депутатів на пленарних засіданнях; організовує розробку планів законопроектної роботи, підготовку пи- тань до розгляду на пленарних засіданнях; здійснює контроль за сво-
єчасним направленням і розглядом депутатських запитів; видає розпо- рядження з питань організації роботи Верховної Ради і підписує від- повідні документи; розподіляє посадові обов’язки між Першим заступником і заступником Голови Верховної Ради України, координує діяльність комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій; визначає головний комітет з підготовки проектів актів,

114
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
внесених на розгляд парламенту; має право скликати і проводити за- сідання комітетів, тимчасових спеціальних комісій для розгляду визна- чених ним або Верховною Радою питань, якщо ці органи несвоєчасно чи неналежно виконують свої функції; порушує перед відповідними органами, посадовими особами питання про відповідальність осіб за невиконання ними вимог, встановлених Законами «Про Регламент
Верховної Ради України», «Про статус народного депутата України»,
«Про комітети Верховної Ради України», про тимчасові комісії парла- менту; організовує роботу Апарату Верховної Ради й здійснює конт- роль за його діяльністю; у разі необхідності скасовує розпорядження свого Першого заступника чи заступника та керівника Апарату; про- понує Верховній Раді кандидатуру для призначення на посаду керів- ника Апарату; забезпечує розробку проекту кошторису витрат парла- менту на наступний рік, подає звіт про надходження коштів до кошто- рису за минулий рік та їх використання; звертається до суду з позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата в разі невиконання ним вимоги щодо несумісності депутатського мандата з
іншими видами діяльності; виконує доручення Верховної Ради та здійснює інші повноваження.
У межах нормотворчої форми роботи Голова Верховної Ради Укра-
їни видає розпорядження, які можуть бути змінені, скасовані рішенням парламенту, прийнятим більшістю від його конституційного складу.
Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України:
1) виконують окремі повноваження Голови за розподілом обов’язків, які визначає Голова Верховної Ради України; 2) визначають за дорученням
Голови Верховної Ради головний комітет з опрацювання внесених до парламенту проектів актів відповідно до предметів відання комітетів;
3) вживають заходів для організації скоординованої спільної роботи комітетів, тимчасових комісій; 4) виконують інші повноваження, перед- бачені Регламентом, а також виконують доручення Верховної Ради,
Голови Верховної Ради України.
Перший заступник виконує обов’язки Голови Верховної Ради
України в разі його відсутності або неможливості виконання своїх обов’язків. Він за розподілом обов’язків веде організаційну та іншу роботу з питань: взаємодії парламенту з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування; підготовки і розгляду законопроекту про
Державний бюджет, звіту про його виконання; здійснення Верховною
Радою та її органами законопроектної діяльності, законодавчої про-

115
Глава 5. Організація роботи органів та посадових осіб Верховної Ради України
цедури та контрольних функцій; організовує розробку проекту ко- шторису парламенту.
Заступник Голови Верховної Ради України виконує обов’язки Голо- ви в разі його відсутності або неможливості виконання своїх обов’язків, за відсутності або неможливості їх виконання Першим заступником.
Заступник за розподілом обов’язків веде організаційну та іншу роботу з питань взаємодії парламенту з органами судової влади та інформа- ційного забезпечення діяльності Верховної Ради.
§ 2. Система, будова та порядок
утворення комітетів Верховної Ради
України
Парламент України крім представницької функції має забезпечу- вати ефективний розвиток суспільних відносин у всіх галузях держав- ного, соціально-економічного й культурного розвитку. Конституція покладає на нього здіснення найважливіших функцій з управління цими сферами. Одночасно слід враховувати, що вищий представниць- кий орган є колегіальним, що вимагає додержання рівності прав і свобод депутатів як представників народу й різних політичних партій у прийнятті будь-якого рішення. Для вирішення завдання поєднання представництва з прийняттям належних рішень створюються струк- турні підрозділи — комітети Верховної Ради України.
Комітети не виступають самостійними органами державної влади, а є лише внутрішніми, робочими органами Верховної Ради. Їх система визначається постановою останньої і має вирішувати питання здій- снення повноважень за предметами відання, які встановлені у ст. 92
Конституції України. Перелік комітетів, функціональна спрямованість
їх діяльності визначаються з урахуванням вимог законодавчих актів, актуальності проблем державного, господарського, соціально- культурного будівництва, внутрішньоорганізаційної необхідності.
У Верховній Раді VI скликання утворено 27 комітетів; у парламен- ті України IV та V скликання їх кількість дорівнювала 24 і 26 відпо- відно.
Комітети створюються на першій сесії Верховної Ради нового скликання на строк її повноважень з числа народних депутатів. Кожний депутат, за винятком Голови Верховної Ради, його Першого заступни-

116
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
ка і заступника, повинен входити до складу комітетів. Утворення ко- мітетів складається з двох етапів: а) прийняття низки постанов на пленарному засіданні; б) прийняття рішень на засіданнях комітетів. На засіданні Верховної Ради затверджуються постанови «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів» й «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів
Верховної Ради України відповідного скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеці- альної контрольної комісії Верховної Ради України з питань привати- зації». Остання створюється разом із комітетами відповідно до ст. 10
Закону України «Про приватизацію державного майна». Рішення ко- мітетів стосуються питання формування підкомітетів та робочих груп, розподілу обов’язків між Першим заступником, заступником (заступ- никами) голів комітетів.
Комітети створюються за галузевою, міжгалузевою та функціо- нальною ознакою. Першу групу становлять комітети, напрям діяль- ності яких пов’язаний із відповідною сферою (з питань науки і освіти, культури і духовності, охорони здоров’я, будівництва, транспорту і зв’язку тощо). До міжгалузевих належать комітети з питань національ- ної безпеки і оборони; молодіжної, економічної, екологічної, промис- лової політики тощо. Функціональними визнаються комітети, діяль- ність яких не можна окреслити якоюсь галуззю (з питань бюджету, регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної
Ради України).
Обрання народних депутатів до складу комітетів здійснюється на основі пропозицій депутатських фракцій, внесених з дотриманням квот, визначених Регламентом Верховної Ради України. Облік квот пропорційного представництва депутатських фракцій у комітетах здійснює регламентний комітет.
Верховна Рада створює комітети у складі голів, перших заступ- ників, заступників голів, секретарів та членів комітетів, обрання яких здійснюється більшістю голосів народних депутатів від конституцій- ного складу парламенту. Народний депутат може бути членом лише одного комітету. Квоти розподілу посад голів комітетів, перших за- ступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів визна- чаються пропорційно від кількісного складу фракцій до фактичної чисельності народних депутатів у порядку, встановленому Верховною
Радою.

117
Глава 5. Організація роботи органів та посадових осіб Верховної Ради України
Список кандидатур на посади голів, перших заступників, заступ- ників голів та секретарів комітетів, по одній кандидатурі на кожну посаду, за поданням депутатських фракцій схвалюється Погоджуваль- ною радою. Після цього вони обираються за списком у цілому без обговорення на пленарному засіданні відкритим поіменним голосу- ванням. Члени комітетів обираються за списками кандидатів у члени всіх комітетів відкритим поіменним голосуванням без обговорення шляхом прийняття постанови Верховної Ради.
Для забезпечення конкретних напрямів своєї діяльності комітет створює із свого складу підкомітети. Підкомітет може створюватися у складі не менш як трьох членів комітету. Члени комітету можуть входити до складу кількох підкомітетів. Голова підкомітету обирається на засіданні комітету відкритим голосуванням більшістю голосів від затвердженого парламентом кількісного складу комітету.
Для підготовки проектів законів, рішень, рекомендацій, висновків комітетів і розгляду питань, що обговорюються на засіданнях комітетів, можуть створюватися робочі групи і призначатися їх керівники. До складу робочої групи включаються члени комітету, народні депутати, які не є членами цього комітету (за їх згодою), працівники парламент- ського апарату, науково-дослідних установ, автори проектів.
§ 3. Функції та компетенція комітетів
Верховної Ради України
Згідно із Законом «Про комітети Верховної Ради України» осно- вними напрямами діяльності комітетів визнаються:
1) законопроектна функція, яка включає дії з розробки проектів законів, інших актів Верховної Ради України; попередній розгляд та підготовку висновків і пропозицій щодо законопроектів, внесених суб’єктами законодавчої ініціативи на розгляд парламенту; доопрацю- вання за дорученням Верховної Ради окремих законопроектів за на- слідками розгляду їх у першому та наступних читаннях; попередній розгляд, підготовку висновків і пропозицій щодо проектів загально- державних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, надання згоди на обов’язковість чи денонсацію міжнародних договорів України; уза- гальнення зауважень і пропозицій, що надійшли до законопроектів;

118
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
внесення пропозицій щодо перспективного планування законопроек- тної роботи.
2. Організаційна функція комітетів полягає в плануванні своєї ро- боти; проведенні збору та аналізу інформації з питань, що належать до
їх повноважень, організації слухань із цих питань; попередньому об- говоренні відповідно до предметів їх відання кандидатур посадових осіб, яких обирає, призначає, затверджує Верховна Рада України або надає згоду на їхнє призначення, підготовці до розгляду парламентом відповідних висновків щодо цих кандидатур; підготовці питань на розгляд Верховної Ради України; участі у формуванні порядку денно- го пленарних засідань; прийнятті рішень, наданні висновків, рекомен- дацій, роз’яснень; розгляді звернень, що надійшли до комітету; участі в міжпарламентській діяльності, підготовці письмових звітів про під- сумки своєї діяльності, забезпеченні її висвітлення в засобах масової
інформації.
3. Контрольна функція комітетів полягає в аналізі практики засто- сування законодавчих актів у діяльності державних органів, їх поса- дових осіб з питань, віднесених до предметів відання комітетів, під- готовці та поданні відповідних висновків та рекомендацій на розгляд
Верховної Ради України; участі за дорученням парламенту у проведен- ні «години запитань до Уряду»; контролі за виконанням Державного бюджету України в порядку, встановленому законом; організації та підготовці за дорученням Верховної Ради України парламентських слухань; організації та підготовці слухань у комітетах; підготовці та поданні на розгляд парламенту запитів від комітету до Президента
України; взаємодії з Рахунковою палатою, Уповноваженим Верховної
Ради України з прав людини; направленні матеріалів для відповідного реагування в межах, установлених законом, органам Верховної Ради
України, державним органам, їх посадовим особам.
Для реалізації зазначених функцій комітети наділені відповідною компетенцію. Предмети відання конкретного комітету чітко фіксують- ся у постанові про предмети відання комітетів й зумовлені сферою, цілями й завданнями їх створення. Закон «Про комітети Верховної
Ради України» групує права та обов’язки комітетів залежно від здій- снюваної функції. Так, статтями 15–33 зазначеного закону встановлю- ються повноваження стосовно здійснення законопроектної роботи; отримання інформації; права щодо участі у призначенні, звільненні, затвердженні та наданні згоди на призначення посадових осіб Верхов-

119
Глава 5. Організація роботи органів та посадових осіб Верховної Ради України
ною Радою України; участі у призначенні всеукраїнського референ- думу, призначенні виборів Президента України, Верховної Ради АРК, органів місцевого самоврядування; участі у формуванні порядку ден- ного; розгляді звернень; наданні відповідей на депутатські запити; участі у міжпарламентській діяльності; аналізу практики тощо. Права та обов’язки, закріплені в законі, знаходять свою деталізацію в Регла- менті Верховної Ради України, шляхом конкретизації завдань і ролі комітету у певних процедурах діяльності парламенту.

1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 26

скачати