Азова інформація по тесту модуль №1 тест подається - вперше;  без змін; зі змінами сторінка 10

Вона розраховується на 10 т км вантажних перевезень, на 10 пас.км пасажирських перевезень і на 10 т км приведених.
Рівень середньої доходної ставки по вантажних перевезеннях залежить від структури вантажів, дальності та швидкості перевезення, виду відправки, ступеню завантаження вагону та
інших факторів, які впливають на розмір провізних платежів. Доходні ставки на 10 т км вантажних перевезень розраховується за групами вантажів.
18.2. Доходи від вантажних та пасажирських перевезень, від підсобно-допоміжної діяльності та
інші додаткові збори
На залізничному транспорті є різновид доходів:
Доходи від перевезень класифікуються:
1. Від вантажних перевезень:

від перевезення вантажів;

від початкової операції;

від додаткових зборів;

плата за користування вагонами.
2. Від пасажирських перевезень:

від перевезення пасажирів;

від плацкарти;

від перевезень багажу і вантажообігу;

від перевезень пошти.
3. Реалізація послуг допоміжного виробництва.
4. Інші операційні.
5. Інші.
У доходи від звичайної діяльності включаються:

перевезення;

допоміжне виробництво;

інші операційні;

інші.
Доходи – це виручка від реалізації транспортної продукції (або транспортних послуг).
На транспорті доходи розрізняються від:
- основної діяльності;
- підсобно – допоміжної діяльності.
Існує поняття фінансового результату.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування на залізничному транспорті включає доходи:
- від перевезень;
- від реалізації послуг допоміжного виробництва;
- від іншої операційної діяльності;
- від інших доходів.
Доходи від вантажних перевезень.
Виконання доходів від вантажних перевезень по видах сполучень розподіляються наступним чином:
- від транзиту;
- від експорту;
- у прямому внутрішньодержавному сполученні;
- від імпортних перевезень;
- у місцевому сполученні;
- додатковим зборам;
Доходи від пасажирських перевезень.
Виконання доходів від пасажирських перевезень по видах сполучень відбуваються наступним чином:
- від перевезення пасажирів у прямому сполученні;
- від перевезення пасажирів у місцевому сполученні;
- від перевезення пасажирів у приміському сполученні;
- від плацкарти.
Доходи залізниці від перевезень – це сума коштів, що належить залізниці за виконання послуг за перевезення.
Доходні надходження – це сума коштів, нарахованих за перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти і зв’язаних з ними послуг, що підлягають розподілу між залізницями, які беруть участь у перевезеннях.
Виручка залізниці – вся сума коштів, що надійшла на доходні й розрахункові рахунки залізниці та підприємств, у каси за перевезення, реалізовану продукцію, електроенергію, паливо й
інші види послуг підприємствам і населенню.
Під реалізацією продукції мається на увазі продаж готових виробів, матеріальних цінностей і виконаних робіт на сторону, робіт з капітального будівництва, виконуваних господарським способом.
Доходи – це виручка від реалізації транспортної продукції або послуг.
На залізничному транспорті вони розрізняються як доходи від:
- основної діяльності;
- підсобно–допоміжної.

Доходи від основної діяльності – це доходи від перевезень вантажу, пасажирів, доходи від початкових операцій, кінцевих операцій та від інших операцій.
Існує наступний понятійний апарат доходна ставка:
- приведена доходна ставка;
- доходна ставка від пасажирських перевезень;
- доходна ставка від вантажних перевезень;
- доходна ставка від рухомої операції вантажних перевезень.
Доходна ставка визначається як собівартість та прибуток на одиницю продукції.
Доходи від перевезень вантажів визначаються як добуток доходної ставки 10ткм та вантажообігу.



Pl
вант
ткм
вант
ДС
Д
10
(18.1),
Доходи від перевезення пасажирів визначаються як добуток доходної ставки 10 пас.км та пасажирообігу.



Al
ДС
Д
км
пас
пас
10
(18.2),
Доходи від початкових операцій визначаються як добуток доходної ставки 10 нав.т та обсягу навантаження.



n
ДС
Д
т
нав
о
н
10
(18.3),
Доходи від кінцевих операцій визначаються як добуток доходної ставки 10 вивантажених тон та обсягу вивантаження.



В
ДС
Д
т
вив
о
к
10
(18.4),
Доходи від інших операцій визначаються як добуток доходної ставки інших операцій на обсяг
інших операцій.



V
ДС
Д
о
ін
інш
і
інш
(18.5),
Доходи від підсобно допоміжної діяльності – це ті доходи, які по переліку не відносяться до основної діяльності. Вони визначаються як добуток доходної ставки і підсобно-допоміжної діяльності.



V
ДС
Д
д
д
іп
д
д
п
і
пдд
(18.6),

Доходна ставка(ДС) – це ціна(тариф) за одиницю або 10 одиниць продукції, яка визначається як сума собівартості та прибутку на одиницю продукції.
П
С
ДС
пр


1
(18.7),
Прибуток на одиницю продукції у підприємствах залізничного транспорту планується у розмірі 18% від собівартості, у приватних підприємствах прибуток на одиницю продукції планується в залежності від попиту на ринку транспортних послуг.
100 1
р
N
С
П
пр


(18.8), де С – собівартість, коп.;
р
N
- норматив рентабельностиі, %.
В плані доходів від пасажирських перевезень вказується пасажирообіг з діленням на пряме, місцеве та приміське сполучення. Доходна ставка 10 пас.км по кожному сполученню і сума доходів від перевезення пасажирів. Крім того, визначаються доходи від формування поїздів помноженням числа сформованих поїздів прямого сполучення на встановлені ставки за один поїзд. Тут же розраховуються доходи від перевезення багажу та пошти. Після складання всіх доходів від пасажирських перевезень визначається середня доходна ставка на 10 пас.км діленням суми доходів на пасажирообіг.
При виконанні перевезення залізниці надають різноманітні послуги пасажирам та вантажовідправникам (попередній продаж квитків, доставка квитків та багажу, зберігання вантажу, оповіщення про прибуття вантажу і т.п.). За ці послуги залізниці отримують доходи, які називаються місцевими доходами станції. Вони використовуються для покриття витрат за надання послуг, а також для облаштування та ремонту вокзалів. Ці прибутки складають приблизно 0,6 % прибутків, отриманих від перевезення.
18.3. Розподіл та використання прибутку
Прибуток, отриманий підприємствами, розподіляється на дві частини: одна передається в державний бюджет, інша залишається в розпорядженні Укрзалізниці.
В першу чергу прибуток спрямовується на обов’язкові сплати в загальнодержавні фонди: для внеску до бюджету сплати за основні виробничі фонди та оборотні засоби та внесок фіксованих платежів, а також на сплату відсотків за банківський кредит.
Прибуток, що залишився після виключення обов’язкових платежів, є тим, який оподатковується. З нього спочатку виділяються відрахування на фінансування капітальних

вкладень, погашення довгострокових кредитів, збільшення власних оборотних коштів, покриття планових збитків, на створення резерву надання фінансової допомоги підприємствам. Сума, що залишилася після всіх виплат, є вільним залишком прибутку, який передається у бюджет.
Прибуток використовується для понадпланових внесків сплати за фонди та відсотки за банківський кредит, на погашення кредитів, отриманих на впровадження нової техніки. Вільний залишок понадпланового прибутку підлягає внесенню до бюджету.
Якщо підприємства не виконують плану по прибутку, то вони отримують менше коштів у порівнянні із попереднім планом.
В розпорядженні залізниць надходить близько 18% планового прибутку, це не є достатнім для використання власних потреб та фінансування капітальних вкладень.
Прибуток від вантажних перевезень підлягає перерозподілу на покриття збитків від пасажирських перевезень, тому вільний залишок прибутку не є достатнім для розвитку залізничного транспорту України.

Тема 19
Розрахунок прибутку і рентабельності від основної та підсобно-допоміжної діяльності
19.1. Прибуток та рентабельність
Прибуток залізниці це грошова винагорода доданої вартості продукту, що створюється робітниками підприємств залізничного транспорту. Прибуток є основним джерелом розширеного виробництва. Чим більше прибутки у народному господарстві, тим більше можливостей для підйому матеріального та культурного рівня життя населення. Він відображає фінансові результати господарчої діяльності підприємств.
Прибуток – синтетичний показник, який дає загальну характеристику господарської
діяльності підприємства: виконанню плану за обсягом перевезень, якості використання
рухомого складу та інших основних фондів, продуктивності праці, дотриманню норм
витрат матеріалів, палива, електроенергії і т.п.
Він визначається співвідношенням прибутків, отриманих підприємством від перевезень або
інших робіт, з витратами на виконання цих робіт. Якщо доходи перевищують за витрати, то підприємництво є рентабельним, у випадку коли витрати більш ніж доходи, підприємство має збитки. Усі залізниці та дирекції є прибутковими.
Залізницям як директивний показник затверджується сума операційного прибутку, який складається з прибутку від перевезень, від реалізації робіт та послуг підсобно -допоміжної діяльності (навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортно-експедиційні операції реалізація електричної і теплової енергії, води населенню і т.п.), а також прибутки або збитки від
інших операцій (штрафи, пені, збитки від списання безнадійних боргів та ін.). Більшу частину
(приблизно 90% ) складає прибуток від перевезень.
Планова сума доходів від перевезень може бути визначена двома способами: безпосереднього розрахунку та аналітичним.
Метод безпосереднього розрахунку, який є основним, дозволяє найбільш точно визначити суму прибутку. При використанні цього методу розраховується прибуток 10 перевезених т км, як різниця між середньою доходною ставкою та собівартістю перевезень. Визначення загальної суми прибутку здійснюється за формулою (19.1):
100 10








С
ДС
рl
Э
Д
П
(19.1), де Д – доход від перевезень, грн.;
Э – витрати всіх перевезень, грн.;
ДС - доходна ставка на 10 приведених т км, коп.;
С –собівартість 10 приведених т км, коп.

Прибуток – це основний фінансовий результат роботи підприємства від основної та
підсобно - допоміжної діяльності (
оп
П
).
Визначається як різниця сукупних доходів та експлуатаційних витрат.




Э
Д
П
оп
(19.2),
У тому випадку, якщо витрати збільшують доходи – це становище є збитковим (З).




Д
Э
З
(19.3),
Прибуток оподаткований (
оп
П
):
- податки;
- % банка за кредит;
- штрафи.
Решта прибутку знаходиться у розпорядженні підприємства.
Цього прибутку недостатньо для розвитку підприємства, оновлення основних виробничих фондів, для преміювання робітників залізничного транспорту. Тому тарифна політика залізничного транспорту потребує удосконалення.
При аналітичному методі розрахунку встановлюється вплив економічних факторів (обсягу та структури перевезень, собівартості, доходних ставок) на розмір прибутку, що планується, у порівнянні з попереднім роком.
Прибуток від реалізації продукції підсобно-допоміжних підприємств визначається виходячи з планового обсягу роботи (V) (послуг), рівня цін (Ц) та собівартості одиниці роботи (С) (послуги).
)
(
С
Ц
V
П
ц
д
п



(19.4),
Суспільство цікавить не лише маса прибутку, але і його розмір відносно коштів, що вкладені в основні виробничі фонди та оборотні засоби, тобто рівень рентабельності виробництва. Існують поняття - рентабельність виробництва, загальну та розрахункову.
Загальна рентабельність
з
R
визначається у процентах як відношення прибутку до вартості основних виробничих фондів та оборотних засобів:
100



ОЗ
ОВФ
П
R
з
(19.5), де П– прибуток, грн.;
ОВФ– вартість основних виробничих фондів, грн.;
ОЗ - вартість оборотних засобів, грн.
Загальна рентабельність є критерієм оцінки ефективності виробництва. Залізничний транспорт
– відносно рентабельна галузь народного господарства, яка накопичує власні кошти з метою розвитку матеріально-технічної бази.

Розрахункова рентабельність
р
R
визначається у процентах віднесенням розрахункового прибутку (
р
П
) до вартості основних виробничих фондів (ОВФ) та оборотних засобів (ОЗ). При цьому до розрахунку не приймаються основні виробничі фонди, звільнені від сплати (
зс
ОВФ
) у відповідності з встановленими пільгами:
100
)
(




ОЗ
ОВФ
ОВФ
П
R
зс
р
р
(19.6), де
р
П
– розрахунковий прибуток;
ОВФ – вартість основних виробничих фондів;
зс
ОВФ
- вартість основних виробничих фондів, звільнених від сплати.
Розрахункова рентабельність показує, скільки прибутку приходиться на вкладену 1 грн. вартості основних виробничих фондів та оборотних засобів.
Загальні та розрахункові рентабельності визначаються за планом та звітом. Співвідношення планової до звітної рентабельності характеризує рівень виконання планового завдання.
19.2. Фактори підвищення прибутковості підприємства.
Для отримання прибутків необхідні заходи, які направлені на зниження собівартості. До них відносять використання ресурсозберігаючих технологій, застосування НТП та наукової організації праці, застосування нових
інноваційних технологій, впровадження швидкісного та високошвидкісного пасажирського руху та міжнародних транспортних коридорів, впровадження заходів до підвищення попиту транспортного виробництва, збільшення прибутковості підсобно- допоміжної діяльності. Всі ці заходи направлені на раціональне використання трудових, фінансових, паливно-енергетичних та інших ресурсів. Прибутки - необхідне джерело яке спрямоване на розвиток підприємства, надання матеріальної допомоги та преміювання робітників основної та підсобно- допоміжної діяльності.
Збільшення прибутків сприяє відновленню основних виробничих фондів, залізничного транспорту України.
Кризисне становище України веде до збільшення витрат транспортного виробництва і до зменшення прибутків.
Кризовий стан значно вплинув на економіку залізничного транспорту України – спостерігається зменшення обсягу перевезень та зростання експлуатаційних витрат.
Економічний механізм, що використовується на підприємствах залізничного транспорту потребує вдосконалення у зв’язку з тим, що прибуток від основної діяльності отримує тільки УКР залізниця.
Підприємства, що виконують основний виробничий процес, отримують прибутки тільки від підсобно-допоміжної діяльності. Цей фактор не стимулює розвиток підприємства та залізничників.

Негативним фактором є то що існує механізм перехресного субсидування. За рахунок прибутків від вантажних перевезень перекриваються збиткові пасажирські, це і є перехресне субсидування.
Пасажирські перевезення є збитковими зниження якої може бути забезпечено за рахунок:
- підвищення населеності на пасажирський вагон;
- зменшення пільгових, соціально значущих категорій пасажирів або розробка механізму компенсації пільг;
- своєчасне підвищення тарифів на перевезення;
- підвищення рухомого складу;
- зниження собівартості перевезень;
- підвищення якості послуг, яки надаються;
- використання ресурсозбереження технологій;
- впровадження швидкісного та високошвидкісного руху з метою збільшення попиту.
Всі ці фактори впливають на ефективність виробництва. Зменшення збитковості пасажирських перевезень у світі досягається за рахунок диверсифікації - надання інших, не традиційних видів послуг.