1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Ім'я файлу: 3.1 Лекційний матеріал по курсу Модуль 1,2 Ос.ек. тр.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1354кб.
Дата: 15.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
кт5.docx
2022-01-13_М2 Т 1_органи_дихання_.doc
Бізнес.docx
Злата 1.doc
ЛАБ_1.docx
Lab-mechanic1.doc
873 Формування стратегій спортивних організацій.docx
Тема 6
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ЗАЛІЗНИЦІ
6.1. Сутність та види експлуатаційної роботи залізниці.
Експлуатаційна діяльність - діяльність всіх взаємозалежних окремих підрозділів, які
входять до складу залізниць, спрямована на виконання й обслуговування єдиного перевізного
процесу, тобто діяльність окремих підрозділів, які забезпечують перевезення пасажирів,
вантажів, вантажобагажу, пошти тощо.
Експлуатаційна робота - раціонально організований процес перевезень вантажів і
пасажирів при найбільш ефективному використанні всіх технічних пристроїв, рухливого
складу, організації праці й керування.
Головна особливість експлуатаційної роботи залізниць полягає в тому, що виробничий цикл, який розпочався на одному підприємстві - станції, дорозі - як правило, триває й закінчується на інших підприємствах залізничного транспорту. Також, на залізничному транспорті під час здійснення перевізного процесу, від одного підприємства на інше переходять не тільки предмети праці - вантажі, але й засоби праці - вагони й локомотиви. Причому, локомотиви закріплені за певними депо де і знаходяться постійно, а вагони обертаються по всій мережі залізниць. Цією особливістю обумовлена наявність в експлуатаційній роботі залізниць специфічної області діяльності - регулювання вагонних парків по залізницям.
Для забезпечення високої ефективності експлуатаційної роботи необхідно здійснювати раціональне її планування і організацію. Оскільки, основним завданням плану експлуатаційної роботи
(ПЕР) є забезпечення виконання перевізного процесу за обсягом, структурою, якістю при найбільш раціональному використанні рухливого складу й технічних засобів.
В основі планування та організації експлуатаційної роботи лежить план перевезень.
ПЕР містить у собі об'ємні та якісні показники.
6.2. Планування обсягових показників експлуатаційної
роботи рухомого складу.
Обсягові показники експлуатаційної роботи можна підрозділити на три групи:
1. Показники, що відображають виконані цикли роботи;
2. Показники, що відображають пробіги рухомого складу;
3. Витрати часу вагонами й локомотивами.
1. До показників першої групи (показники, що відображають виконані цикли роботи) відносяться:

- навантаження вагонів;
- прийом вагонів;
- передача вагонів між залізницями (облік прийому вагонів і здачі вагонів по стиковим станція залізниць);
- передача вантажних поїздів між залізницями (розміри руху) - є показником інтенсивності обміну потягами на залізницях і обчислюється в потягах, переданих щодоби з кожної залізниці на сусідні (облік ведеться по всіх стикових пунктах доріг);
- робота залізниці;
- робота станцій, яка визначається числом навантажених вагонів і числом вивантажених і перероблених транзитних вагонів.
2. До показників другої групи (пробіги рухомого складу) відносяться:
- пробіги вагонів і локомотивів:
- пробіг вагонів виміряється вагоно-кілометрами. Він підрозділяється за видами руху, типам вагонів і їх робочому стану (навантажене, порожнє);
- пробіг локомотивів обчислюють у локомотиво-кілометрах. Він підрозділяється за видами тяги, видами руху й виконуваної роботи: потяго-км загального пробігу; лок км загального пробігу.
3. До показників третьої групи (витрати часу вагонів й локомотивів) відносять: вагоно- години, потяго-години, локомотиво-години.
На основі цих показників визначають необхідні парки вагонів і локомотивів.
Розраховують ці показники за видами руху, виду тяги й елементам перевізного процесу.
На об'ємні показники експлуатаційної роботи впливають розміри й характер перевізної
роботи, а також рівень експлуатаційної роботи, який характеризується якісними показниками
використання рухомого складу.
6.3. Якісні показники експлуатаційної роботи рухомого складу та економічна ефективність їх
поліпшення.
Якісні показники можна підрозділити на наступні групи:
- використання вантажопідйомності вагонів і сили тяги локомотивів;
- показники використання рухомого складу в часі;
- продуктивності рухомого складу;
- показники допоміжної роботи.
Ці показники застосовуються для оцінки ефективності роботи рухомого складу, а саме: вагонів
(вантажних та пасажирських) і локомотивів.

До якісних показників використання вантажних вагонів належать:
- статичне й динамічне навантаження вагона;
- коефіцієнт порожнього пробігу вагонів;
- середньодобовий пробіг вагона;
- обіг вагона;
- продуктивність вагона.
Статичне навантаження вагонів показує, яка кількість вантажу доводиться в середньому на вагон при навантаженні. Визначається вона діленням маси навантажених тонн вантажу на число завантажених вагонів
Динамічне навантаження:
- навантаженого вагона показує, яка кількість тонн вантажу приходиться в середньому на вагон на всьому шляху його проходження. Середнє динамічне навантаження навантаженого вагона розраховується діленням тонно-кілометрів нетто на пробіг навантажених вагонів.
- вагона робочого парку показує, яка кількість вантажу приходиться в середньому на вагон робочого парку. Її визначають діленням тонно-кілометрів на загальний пробіг навантажених і порожніх вагонів.
Коефіцієнт порожнього пробігу вагона визначається як відношення пробігу порожніх вагонів до пробігу навантажених вагонів або пробігу порожніх вагонів до загального пробігу.
Обіг вантажного вагона в межах мережі характеризує тривалість одного виробничого циклу його роботи від моменту закінчення навантаження до моменту закінчення наступного навантаження.
Середній час обігу вагона по УЗ визначається діленням робочого парку вагонів на роботу. Для залізниць обіг вагона обчислюють умовно розподілом середньодобового робочого парку вагонів на суму середньодобового навантаження й прийому навантажених вагонів у тоннах.
Великий вплив на обіг вантажного вагона має рейс вагона, або відстань, пройдена вагоном за обіг. Повний рейс - це сума навантаженого й порожнього рейсу вагона.
Навантажений рейс прямо пропорційний середній дальності перевезення вантажів і залежить від тих же факторів, що й дальність перевезень.
Середньодобовий пробіг вагона - відстань, пройдена вагоном робочого парку в навантаженому й порожньому стані за добу. Визначається діленням повного рейсу на оборот вагона або вагоно- кілометрів загального пробігу на робочий парк вагонів.
Середньодобова продуктивність вагона робочого парку є показником, що найбільше повно характеризує використання вагона робочого парку. Визначається діленням тонно-кілометрів нетто (за добу) на кількість вагонів робочого парку або множенням динамічного навантаження робочого парку на середньодобовий пробіг вагона.
До якісних показників використання пасажирських вагонів належать:

- продуктивність пасажирського вагона;
- населеність пасажирського вагона;
- середньодобовий пробіг пасажирського потягу;
- обіг пасажирського потягу;
- середній склад потягу.
Продуктивність пасажирського вагона - середня кількість пасажиро-кілометрів, яка доводиться на один пасажирський вагон експлуатованого парку.
Заповнення пасажирських вагонів визначається показником середня населеність вагона, що визначається діленням виконаних пасажиро-кілометрів на вагоно-кілометри в пасажирському русі.
Фактичне використання запропонованих місць характеризується коефіцієнтом використання
місткості пасажирських вагонів. Він визначається діленням пасажиро-кілометрів на пасажиро- місце-кілометри:
Обіг пасажирського потягу - час від моменту відправлення його в рейс зі станції приписки до відправлення в наступний рейс із цієї ж станції.
Середньодобовий пробіг потягів розраховують діленням подвоєної довжини маршруту прямування поїзда на повний час обороту потягу.
До якісних показників використання локомотивів належать:
- середня маса вантажного поїзда;
- швидкість руху;
- склад потягу у вагонах;
- допоміжний пробіг;
- добовий бюджет часу локомотива;
- добовий пробіг локомотива;
- середньодобова продуктивність локомотива.
Маса поїзда: розрізняють брутто й нетто.
Середню масу поїзда брутто визначають діленням тонно-кілометрів брутто на поїздо- кілометри, а середню масу поїзда нетто - діленням тонно-кілометрів на поїздо-кілометри.
Швидкість руху
- ходова швидкість показує, яку середню відстань проходить поїзд по ділянці протягом 1 год. чистого руху без обліку часу на розгін і вповільнення;
- технічна швидкість - з урахуванням цього часу;
-
дільнична
швидкість
- середня відстань, пройдена поїздом протягом
1 год., включаючи час стоянок на проміжних станціях;
- маршрутна швидкість - включаючи також і час стоянки транзитних поїздів на технічних станціях.

Середній склад потягу у вагонах - показує середню кількість вагонів, що приходяться на один потяг.
Допоміжний пробіг локомотивів показує частку лінійного допоміжного (в одиночному проходженні, подвійній тязі, і підштовхуванні) і умовного пробігу (на маневрах і іншому умовному пробігу) у загальному або поїзному пробігу локомотивів.
Добовий бюджет часу локомотивів показує, скільки годин у середньому в добу локомотив перебуває в русі, на проміжних станціях, на станціях обороту, у тому числі по відпочинку локомотивних бригад, на станційних коліях (на станціях приписки, у тому числі на станційних коліях, на станціях зміни локомотивних бригад).
Середньодобовий пробіг локомотива - це середній пробіг локомотива експлуатованого парку, виділеного для поїзної роботи, за добу з урахуванням всіх стоянок. Його обчислюють поділом пробігу локомотивів у локомотиво-кілометрах на витрачену локомотиво-добу робочого парку.
Найбільш повне використання поїзних локомотивів у вантажному русі характеризує показник
продуктивність локомотива експлуатованого парку за добу. Розраховують його поділом тонно- кілометрів брутто на витрачену локомотиво-добу
Продуктивність локомотива - комплексний показник, що залежить від маси поїзда, середньодобового пробігу й допоміжної роботи локомотива.
6.4 Економічна ефективність поліпшення якісних показників використання вагонів та
локомотивів
Таблиця 6.1 - Економічна ефективність поліпшення якісних показників експлуатаційної роботи.
Показники
Можливі шляхи покращення
Економічна ефективність покращення
Вантажні вагони:
- статичне й
динамічне
навантаження
вагона
- впровадження великовантажних вагонів
- розробка нових технічних норм завантаження вагонів
- нарощування бортів платформ і піввагонів під час перевезення легковагих вантажів
- застосування способів ущільненого навантаження вантажів
- установлення стандартної тари
- підвищення транспортабельності вантажів, (шляхом пресування)
Підвищення якості роботи прийомоздавачів залізниць і відправників вантажу
- відносне скорочення пробігів вагонів, поїздів, локомотивів
- зменшується кількість тонно- кілометрів брутто
- скорочення витрат на паливо
- скорочення робочого парку вагонів і локомотивів
- зменшуються капітальні вкладення в розвиток парків ваг. і лок-х.

- коефіцієнт
порожнього
пробігу вагонів
- вишукування додаткових вантажів для перевезення їх у порожніх напрямках
- підвищенням завантаження вагонів у навантаженому напрямку
- правильним регулюванням вагонного парку
- скорочуються пробіги й парк рухливого складу
- скорочується робота в тонно- кілометрах брутто, що доводяться на одиницю перевезень
- досягається економія витрат на зміст локомотивних бригад, на паливо й електроенергію для тяги поїздів, зміст і ремонт вагонів і локомотивів
- скорочуються необхідні капітальні вкладення в рухомий склад і розвиток мережі
- середньо-
добовий пробіг
- зменшення порожнього пробігу вагонів у км., отже повного рейсу вагона за рахунок правильного регулювання знаходження вагонного парку
- прискорення обороту вагона
- прискорювальний оборот вагона визначають і ріст середньодобового пробігу, отже, збільшення добового пробігу забезпечує такий же ефект, що й прискорення обороту вагона
- обіг
- підвищення якості роботи майже всіх господарств залізничного транспорту
- скорочення часу навантажування, формування, часу в чистому русі, простою на проміжних і технічних станціях, простий під вантажними операціями, розформування й вивантаження, а також час очікування виконання цих операцій
- якщо вагони обертаються швидше, зменшується необхідний парк їх для виконання заданого обсягу перевезень (можуть використовуватися для освоєння додаткового вантажообігу)
- може дозволити створити резерв вагонного парку, у результаті чого підвищується забезпеченість вагонами навантаження, виключається можливість зривів виконання плану
- економія капітальних вкладень, тому що зменшується потреба в робочому парку вагонів
- економія експлуатаційних витрат
- прискорення їхньої доставки вантажів
- обороту вагона сприяє зниженню собівартості перевезень, тому що підвищується продуктивність праці, зменшується витрата палива й електроенергії
- повний рейс
вагона
- розміщення продуктивних сил
- раціоналізація перевізного процесу й скорочення порожнього пробігу
- скорочення літредакцій перевезень
- обсяг експорту й імпорту
- зниження транспортних витрат на транспортування вантажів
- прискоряться оборот вагона
- зменшується строк доставки вантажів
- скорочується потреба в рухливому складі
- продук-
тивність вагона
На продуктивність вагона робочого парку впливають використання вантажопідйомності й швидкість його просування, дальність пробігу вагонів у порожньому стані, час
- зниження парку вагонів
- зменшується кількість тонно- кілометрів брутто
- досягається економія витрат на зміст локомотивних бригад, на
простою на вантажних і технічних станціях паливо й електроенергію для тяги поїздів, зміст і ремонт вагонів і локомотивів
Локомотиви:
- середня маса
вантажного
поїзда
- потужності локомотива,
- профілю й потужності шляху,
- швидкості руху,
- структури вагонного парку (різні типи вагонів мають різний питомий опір),
- довжини прийомовідправочних шляхів
- порожній пробіг вагонів,
- кількість збірних і прискорених поїздів,
- якість організації руху й формування поїздів.
- збільшення провізної спроможності ліній
- скорочення потреби в парку локомотивів
- скорочення пробігів поїздів і локомотивів
- до зменшення експлуатаційних витрат на ремонт і реновацію рухливого складу,
- зміст локомотивних бригад, маневрову роботу, паливо й електроенергію
- зниження собівартості перевезень
- швидкість
руху
- підвищення потужності локомотивів і інших тягових засобів;
- посилення потужності шляхи, випрямлення його профілю; зменшення опору руху вагонів і локомотивів;
- удосконалювання гальмової системи, засобів СЦБ і зв'язку; уміле водіння поїздів;
- зменшення числа й тривалості стоянок на проміжних і технічних станціях.
- зменшення витрат на ремонт рухливого складу, економії витрат на зміст локомотивних бригад, реноваційних відрахувань
- собівартість перевезень
- скороченню вагонного й локомотивного парків, створенню резервів пропускної здатності, прискоренню доставки вантажів
- склад поїзда у
вагонах
- збільшення числа навантажених вагонів навантажених вагонів
- підвищення маси вантажних поїздів
- зменшується кількість тонно- кілометрів брутто
- досягається економія витрат на зміст локомотивних бригад, на паливо й електроенергію для тяги поїздів, зміст і ремонт вагонів і локомотивів
- допоміжний
пробіг
- знижувати частку лінійного допоміжного (в одиночному проходженні, подвійній тязі, і підштовхуванні)
- знижувати умовний пробіг (на маневрах і іншому умовному пробігу) у загальному або поїзному пробігу локомотивів за рахунок
- ефективної організації роботи рухливого складу
- забезпечує економію поточних витрат на змісті, ремонті й реновації локомотивів, на паливі й електроенергії, на змісті локомотивних бригад
- підвищенню продуктивності праці й економії капітальних вкладень.
- добовий
бюджет часу
локомотива
- зниження часу знаходження в русі, на проміжних станціях, на станціях обороту, на станційних коліях (на станціях приписки)
- зменшення необхідного парку локомотивів
- підвищити продуктивність локомотива

- добовий пробіг - скорочення стоянок на станціях
- зменшити локомотивний парк або виконати тим же парком більший обсяг роботи
- досягається економія капітальних вкладень у локомотивний парк
- збільшення середньодобового пробігу локомотива приводить до економії експлуатаційних витрат
(заробітну плату локомотивним бригадам і реновацію локомотивів, ремонт локомотивів, паливо або електроенергію, що витрачаються на станціях при включених двигунах або піднятих струмознімачах)
- середньо-
добова продук-
тивність
локомотива
залежить від маси поїзда, середньодобового пробігу й допоміжної роботи локомотива

Тема 7
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯ ПРАЦІ НА ТРАНСПОРТІ, ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ. МЕТОДИ
ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ.
7.1 Сутність і особливості організації праці на залізничному транспорті
Організація праці всіх категорій працівників базується на науково обґрунтованих принципах загального права на працю, гарантованности його оплати.
Організація праці у всіх галузях народного господарства, у тому числі і на залізничному транспорті, здійснюється відповідно до КЗОТу України.
Під організацією праці розуміється система заходів, що забезпечує раціональне
використання робочої сили. Вона включає оптимальну розстановку людей в процесі
виробництва, розділення, кооперацію, методи, нормування і стимулювання праці,
організацію і обслуговування робочих місць, умови праці.
Об'єктом організації праці є жива праця працівників трудового колективу.
На залізничному транспорті працю працівників організовують з урахуванням особливостей виробничої діяльності цієї галузі.
Виробничі процеси взаємозв'язані і, отже, трудові процеси повинні бути злагоджені, і виконуватися комплексно. Узгодження виробничих процесів досягається на базі графіка руху потягів.
Різноманіття виробничих процесів на залізничному транспорті вимагає залучення для їх виконання працівників різних професій і спеціальностей.
До особливостей організації праці на підприємствах залізничного транспорту слід віднести велику різноманітність умов праці різних категорій робітників і службовців. Щорічно проводиться планомірна робота із створення оптимальних умов праці залізничників. З цією метою затрачуються значні кошти. Проте ще багато робочих і службовців працюють в умовах, що відхиляються від нормальних. До них відносяться:
- цілодобова робота по змінних графіках, неспівпадіння днів відпочинку з суботою і неділею;
- дія природнокліматичних чинників, при виконанні робіт на відкритому повітрі;
- наявність робочих місць з підвищеним тепловиділенням, неприємними запахами, утворенням відходів, забрудненням повітря;
- робота на рухомому складі, що рухається, наявність шуму і вібрації;
- підвищені фізичні і нервово-емоційні навантаження, великі переходи в робочій зоні, виконання операцій в незручній позі;

- наявність елементів ризику в роботі (виконання операцій в зоні руху рухомого складу, на висоті, при високій електричній напрузі), підвищена відповідальність за свої дії та ін.
На підприємствах залізничного транспорту першорядне значення надається організації праці.
Важливим моментом є якість підготовки обслуговуючого персоналу, підвищення його кваліфікації та навчання. Організація праці повинна враховувати психофізіологічні можливості конкретного виконавця.
Якість праці працівників багато в чому залежить від сприятливості соціальних умов безпосередньо на підприємстві – організації громадського харчування, лікувально-профілактичної бази, раціонального використовування вільного часу і т.п.
Організація праці вирішує наступні задачі:
1) економічна – припускає прискорення темпів зростання продуктивності праці за рахунок поліпшення застосування робочої сили і більш повного використовування виробничих фондів, а також предметів праці;
2) психофізіологічна – характеризується дотриманням найсприятливіших виробничих умов, що забезпечують збереження в процесі праці здоров'я і працездатності людини;
3) соціальна – направлена на забезпечення умов для всестороннього і гармонійного розвитку особи, підвищення ступеня змістовності і привабливості праці.
Основними напрямами вдосконалення організації праці є:
- розробка і впровадження раціональних форм розділення і кооперації праці;
- поліпшення організації підбору, підготовки і підвищення кваліфікації кадрів;
- вдосконалення організації і обслуговування робочих місць;
- раціоналізація трудового процесу, впровадження передових прийомів і методів праці;
- вдосконалення нормування праці;
- вдосконалення форм і методів матеріального і морального стимулювання праці;
- поліпшення умов праці.
Ефективна праця працівників підприємства є основою добробуту колективу, успішного рішення задач його виробничого і соціального розвитку.
7.2. Робочий час і час відпочинку
Час роботи і час відпочинку працівників всіх галузей народного господарства
регулюються основами законодавства України про працю.
Нормальна тривалість робочого часу робітників і службовців на підприємствах, в установах, організаціях складає 40 годин на тиждень.
Скорочена тривалість робочого часу – 36 годин на тиждень – встановлена для робітників і службовців у віці від 16 до 18 років, а також для зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці і деяких інших категорій працівників (вчителів, лікарів і т. д.). Для підлітків у віці 15 — 16 років тривалість робочого часу складає 24 годин на тиждень.

На залізничному транспорті застосовується 5-ти і 6-ти денний робочий тиждень при 7-ми або
8-ми годинному робочому дні. При цьому є 2 або 1 вихідний день.
При виконанні робіт цілодобово організовується позмінна робота, тривалість зміни – 8, 12 і 24 години.
Робочий час – це законодавчо встановлений час, в перебігу якого працівник повинен знаходитися на підприємстві або в установі для виконання заданого об'єму робіт, тобто робочим вважають час, в перебігу якого працівник бере участь у виробничому процесі.
Робочий час в перебігу доби називається робочим днем.
Фонд робочого часу – це час, що необхідний на виробничі, суспільні і особисті потреби працівника, при виконанні покладених на нього функцій.
Розрізняють 3 фонди робочого часу:
-
календарний;
-
номінальний;
-
ефективний.
Календарний фонд робочого часу включає:
1) відпрацьований час;
2) час нез'явлень на роботу по хворобі;
3) час нез'явлень на роботу із причин, дозволеним законодавством;
4) час нез'явлень на роботу з дозволу адміністрації;
5) час виконання суспільних обов'язків;
6) простої;
7) інші втрати робочого часу.
Номінальний фонд робочого часу (
Н
F
) – це фундація часу, в перебігу якого працівник знаходиться на підприємстві і відрізняється від календарного на час тривалості відпустки.
Ефективний фонд робочого часу – час знаходження працівника на підприємстві, в перебігу якого він виконує доручену йому роботу.
Всім робітникам і службовцям надаються щорічні відпустки із збереженням місця роботи
(посади) і середнього заробітку. Черговість надання відпусток встановлюється адміністрацією за узгодженням з профспілковим комітетом підприємства. Мінімальна тривалість відпустки — 15 робочих днів. Додаткові відпустки надаються зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці, має тривалий стаж роботи понад 3 роки на одному підприємстві. Робітником і службовцем молодше 18 років щорічна відпустка встановлена тривалістю один календарний місяць.
7.3. Порядок визначення наявного та облікового контингенту
На залізничному транспорті працівники можуть бути класифіковані таким чином:
1) по виробничій ознаці:

- працівники, зайняті в експлуатаційній діяльності;
- працівники промислових підприємств;
- працівники будівельної галузі;
-
інші працівники виробничої сфери;
- працівники невиробничої сфери;
2) по галузевій ознаці:
- працівники локомотивного господарства;
- працівники вагонного господарства;
- працівники господарства шляху;
- працівники господарства руху та інш.;
3) по представниках наймасовіших професій:
- локомотивні бригади;
- провідники вагонів;
- чергові по станції;
- прийомоздавальники;
- електромеханіки і електромонтери;
- монтери шляху та інші;
4) залежно від обсягу роботи:
- залежний контингент від обсягу робіт (локомотивні бригади, зайняті в роботі потягу; локомотивні бригади маневрових локомотивів; штат по формуванню потягів; робітники по ремонту рухомого складу);
- частково залежний контингент (робітники по екіпіровці локомотивів (50%), робітники по технічному огляду вагонів, провідники пасажирських вагонів, працівники вантажного господарства
(35%), працівники пасажирського господарства (25%) і т.д.);
5) залежно від кваліфікації:
- керівники;
- фахівці;
- робітники;
-
інший персонал;
6) залежно від явки на роботу:
- наявний;
- обліковий.
Наявний контингент – кількість працівників, які повинні з'явиться на підприємство щодня для виконання заданого обсягу робіт.
Наявний контингент працівників (
НАЯВ
Ч
) – той контингент, який фактично виконує річний обсягу робіт.

Обліковий контингент працівників (
ОБ
Ч
) – той контингент, який необхідний для виконання річного обсягу робіт.
Обліковий контингент, відрізняється від наявного, на кількість людей, відсутніх на роботі та визначається за формулою 7.1.
)
1
(
ЗАМ
НАЯВ
ОБ
К
Ч
Ч



(7.1) де
НАЯВ
Ч
- наявна чисельність працівників;
ЗАМ
К
- коефіцієнт заміщення.
Різниця між обліковим контингентом працівників і наявним це чисельність на заміщення.
Коефіцієнт заміщення розраховується за формулою 7.2:
О
Д
ОТ
Б
ЗАМ
К
К
К
К



(7.2) де
Б
К
– коефіцієнт, що враховує працівників, відсутніх по хворобі;
ОТ
К
- коефіцієнт, що враховує працівників, відсутніх по відпустках;
О
Д
К
- коефіцієнт, що враховує відсутніх працівників, які знаходяться на виконанні державних обов'язків.
Методи визначення контингенту:
1. Продукції, що за об'ємом випускається, виконуваних робіт і нормі витрати робочої сили на одиницю продукції або робіт та визначається за формулою 7.1 або 7.2:
В
НАЯВ
Н
О
Ч

, (7.3) або
Р
НАЯВ
Т
t
О
Ч
1


, (7.4) де
О
– обсяг робіт;
В
Н
– норма виробки (кількість продукції на 1-у людину);
1
t
– трудомісткість одиниці продукції або робіт (люд./год.);
Р
Т
- норма робочого часу.
При плануванні контингенту норма робочого часу (
Р
Т
) за місяць приймається в середньому
169 годин.
2. По кількості об'єктів, які обслуговуються працівниками і нормативу чисельності на один обслуговуваний об'єкт, визначається за формулою 4.5:
ЗМ
ОБС
ОБС
НАЯВ
n
НЧ
R
Ч



, (7.5) де
ОБС
R
– кількість обслуговуваних об'єктів;

ОБС
НЧ
– норматив чисельності на один обслуговуваний об'єкт;
ЗМ
n
– кількість змін.
3. По штатному розкладу.
На залізничному транспорті України обліковий контингент складає 238,9 тис. чіл.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

скачати

© Усі права захищені
написати до нас