Азова інформація по тесту модуль №1 тест подається - вперше;  без змін; зі змінами сторінка 12

Економічний ефект заходів НТП визначається за умовами використання продукції за розрахунковий період (установлений відрізок часу).
Початковим роком розрахункового періоду приймається рік початку фінансування робіт, включаючи проведення наукових досліджень.
Кінцевим роком розрахункового періоду є момент завершення всього життєвого циклу, що включає розробку, освоєння, серійне виробництво, а також використання результатів в практичної діяльності.
Сумарний по роках розрахункового періоду економічний ефект знаходиться:
Т
Т
Т
З
Р
Е


(20.14), де
Т
Е
- економічний ефект заходів НТП за розрахунковий період;

Т
Р
- вартісна оцінка результатів здійснення заходів НТП за розрахунковий період (доходи);
Т
З
- вартісна оцінка витрат на здійснення заходів НТП за розрахунковий період.
Розрахунок економічного ефекту проводиться з обов’язковим використанням приведення різночасних витрат і результатів до єдиного для усіх варіантів моменту часу – розрахунковому рокові t. У якості розрахункового року частіше приймається найбільш ранній із всіх аналізованих варіантів календарний рік, що передує початку випуску продукції або використання у виробництві нової технології, нових методів організації праці або управління.
Приведення різночасних витрат і результатів усіх років періоду реалізації до розрахункового року здійснюється шляхом множення їх величини за кожний рік на коефіцієнт приведення
t

(формула 20.12). В даному випадку норматив приведення
t

приймається як середня річна процентна ставка комерційних банків за депозитними внесками.
Вартісна оцінка результатів за розрахунковий період визначається:
t
k
t
н
t
t
t
Р
Р



(20.15), де
t
Р
- вартісна оцінка результатів у t-му році розрахункового періоду;
к
y
t
t ,
- початковий та кінцевий рік розрахункового періоду.
Вартісна оцінка основних результатів заходів визначається:
а) для нових предметів праці:
t
t
t
t
Ц
У
А
Р

(10.16), де
t
А
- обсяг застосування нових предметів праці в році t;
t
У
- витрати предметів праці на одиницю продукції, виробленої з їх використанням у році t;
t
Ц
- ціна одиниці продукції із (з урахуванням ефективності її застосування), виробленої за допомогою нових засобів праці в році t) б) для засобів праці тривалого користування (для нових технологічних процесів роботи станцій, локомотивних та вагонних депо, дистанцій колії, СЦБ та зв’язку та ін.)
t
t
t
t
n
В
Ц
Р

(20.17), де
t
Ц
- ціна (тариф) одиниці продукції (перевезень), виробленої з використанням нової технології;
t
В - продуктивність нової технології в році t;
t
n
- кількість підприємств, які використають нову технологію.

Витрати на реалізацію заходів НТП за розрахунковий період включають витрати на виробництво і використання продукції:
ВС
Т
В
Т
Т
З
З
З


(20.18), де
В
Т
З
- витрати, пов’язані з виробництвом продукції за розрахунковий період;
ВС
Т
З
- витрати, пов’язані з використанням продукції за розрахунковий період.
Витрати, пов’язані з виробництвом (використанням) продукції визначаються:
t
t
Л
к
t
tн
t
К
t
И
к
t
н
t
t
Р
t
З
ВС
В
Т
З


)
(
,






(20.19), де
р
t
З
- розмір витрат усіх ресурсів у рік t (включаючи витрати на одержання супутніх результатів);
t
И
- поточні витрати при виробництві (використанні) продукції в році t без урахування амортизаційних відрахувань на реновацію;
t
К
- одночасні витрати при виробництві (використанні) продукції в році t;
t
Л
- залишкова вартість (ліквідаційне сальдо) основних засобів, що вибувають у році t.
20.5. Визначення економічної ефективності інвестиційних проектів на залізничному
транспорті
Інноваційні проекти – це весь комплекс наукових досліджень і організаційно-технічних
розробок здійснюваних з метою забезпечення всебічного розвитку суспільства.
До інноваційних проектів належать розробка, виробництво і використання нових, реконструкція або модернізація існуючих:
- засобів і знарядь праці (машин і устаткування, будинків, споруд, передавальних пристроїв
і т. ін.);
- предметів праці (сировини, матеріалів, палива, енергії);
- предметів споживання (продукції для задоволення потреб населення);
- технологічних процесів, у тому числі тих, які містять як винаходи, так і раціоналізаторські пропозиції;
- способів і методів виробництва і управління.
Для оцінки економічної ефективності інноваційно-інвестиційних проектів використовується система показників. Основними з них є чистий дисконтний доход або інтегральний ефект, індекс і внутрішня норма рентабельності (прибутковості)витрат, строк окупності.

Інтегральний ефект
інт
І
, або чистий дисконтний доход(ЧДД) визначається як сума поточних ефектів за весь розрахунковий період, приведених до початкового року, або як перевищення інтегральних результатів над інтегральними витратами. Чим більше ЧДД, тим ефективніше проект.
При оцінці ефективності проекту порівняння різночасних показників здійснюється шляхом приведення (дисконтування) їх до цінностей у початковому періоді.
Приведення різночасних витрат, результатів й ефектів до початкового періоду здійснюється за допомогою норми дисконту(
Е
).
Величина комерційної норми дисконту приймається рівної прийнятної для інвесторів нормі доходу на капітал. Мінімальне значення комерційної норми дисконту відповідає банківському депозитному відсотку.
Для постійної норми дисконту приведення витрат і результатів до базисного (початкового) моменту часу здійснюється множенням їх на коефіцієнт приведення
t

, обумовлений за формулою:
t
E
t
а
)
1
(
1


(20.20), де t - номер кроку розрахунку (t=0,1,2,,,,, T),
T
- горизонт розрахунку.
За величину кроку розрахунку може прийматися квартал, рік.
ЧДД, або інтегральний ефект при постійній нормі дисконту, може бути визначений за формулою:










T
t
t
t
t
t
T
t
t
E
І
E
З
R
ЧДД
0 0
)
1
(
)
1
(
1
)
(
(10.21), де
t
R
- результати від реалізації проекту, що досягають на кроці t розрахунку (доходи);
t
З
- витрати на тім же кроці (поточні витрати й одноразові витрати);
)
(
t
t
t
З
R
І


- ефект, що досягає на кроці
t
Строк окупності, або строк повернення вкладень
)
(
о
Т
, - це період часу від початку реалізації проекту, за межами котрого інтегральний ефект стає невід’ємним.
Для визначення строку окупності використовується рівність:








o
T
t
t
t
o
T
t
t
t
t
E
K
E
З
R
0 0
)
1
(
)
1
(
)
(
(20.22), де
t
K
- капіталовкладення на кроці
t

Облік інфляції при визначенні показників ефективності інвестиційних проектів може здійснюватися або шляхом індексації цін, або шляхом коректування норми дисконту. У цьому випадку замість величини
Е
використається модифікована норма дисконту
м
Е
, яка рівна:
1 100 1
1




р
Е
Е
м
(20.23), де
p
- прогнозований річний рівень інфляції, %.
При одноетапних (одноразових) вкладеннях і постійному в часі результаті реалізації проекту, а також порівняно невеликих значеннях горизонту розрахунку (до 3 років) дисконтування результатів і витрат може не провадитися. Інтегральний ефект (чистий доход - ЧД) може бути визначений за формулою:
дод
дод
інт
К
Е
І
I
І



(20.24), де
дод
І
- додаткові експлуатаційні витрати;
дод
К
- додаткові капіталовкладення.
Індекс рентабельності
р
I
визначається як відношення суми наведеного результату до розмірів капітальних вкладень (витрат):
дод
дод
p
К
Е
I
I
I



(20.25),
Індекс рентабельності тісно пов'язаний з інтегральним ефектом. Якщо інтегральний ефект
інт
I
позитивний, то
1

р
І
, і навпаки. При
1

р
І
проект вважається економічно ефективним.
При постійному результаті й одноразових витратах внутрішня норма їхньої рентабельності
(прибутковості)
вн
Е
дорівнює:
дод
дод
вн
К
I
I
Е


(20.26),
Строк окупності при цих же умовах:
дод
дод
o
I
I
К
T


(20.27).
Ефективність проекту доцільно оцінювати за допомогою всієї сукупності показників. Однак перевага варто віддавати інтегральному ефекту й строку окупності.