Ведення обліку матеріалів допускається також у книзі сортового обліку, яка містить ті ж реквізити, що і картка складського обліку.
В умовах комп'ютеризації та автоматизованого складського господарства замість карток обліку матеріалів застосовують систематично складаються машинограми-відомості руху і залишків матеріалів. У них на підставі первинних документів відображають ті ж дані, що і в картках обліку матеріалів. Однак на відміну від численних карток машинограми-відомості ведуть лише по складах і матеріально відповідальним особам. Машинограми використовуються для контролю за рухом і станом матеріалів на складі і оперативного управління виробництвом.
Первинні документи після запису їх даних в картки обліку матеріалів передають у бухгалтерію. Лімітно-забірні карти передають у міру використання ліміту, але не пізніше 1-го числа наступного місяця. Здачу документів оформляють реєстром, в якому вказують найменування і номери документів, що здаються.
У цехах, що мають комори, а також у підзвітних службах і підрозділах (пункти, відділення) матеріально відповідальні особи (завідуючі пунктами і відділеннями, майстри) складають місячні звіти про залишки і рух матеріалів у підзвіті і представляють їх в бухгалтерію. У звітах містяться відомості про залишки матеріалів на початок місяця їх надходження, витраті і залишку на кінець місяця. У них поряд з фактичною витратою матеріалів вказують їх витрата за нормою. Нормативні витрати матеріалів обчислюють у бухгалтерії, де виробляється, крім того, і таксировки звіту.
При використанні матеріальних звітів відпадає необхідність у складанні інших документів на витрату матеріалів. Разом з тим спрощується облік матеріалів у підзвіті, оскільки в якості регістрів аналітичного обліку використовуються звіти матеріально відповідальних осіб.
Облік матеріалів у бухгалтерії. Усі первинні документи по руху матеріалів зі складів і підрозділів організації надходять до бухгалтерії. Саме на цій стадії облікового процесу працівники бухгалтерії зобов'язані здійснювати дієвий контроль за законністю, доцільністю і правильністю документального оформлення операцій по руху матеріалів. Після перевірки первинні документи піддаються таксуванні (множенням кількості матеріалів на ціну).
Існує кілька варіантів обліку матеріалів в бухгалтерії. При першому варіанті в бухгалтерії відкривають на кожен вид і сорт матеріалів картки аналітичного обліку, в які записують на підставі первинних документів операції по надходженню і витраті матеріалів. Ці картки відрізняються від карток складського обліку лише тим, що облік матеріалів у них ведуть не тільки в натуральному, а і в грошовому вираженні. Після закінчення місяця за підсумковими даними карток складають сортові кількісно-сумові оборотні відомості аналітичного обліку і звіряють їх з оборотами і залишками на відповідних синтетичних рахунках і даними карток складського обліку.
При другому варіанті всі прибуткові і витратні документи групують за номенклатурними номерами, і наприкінці місяця підраховані за документами підсумкові дані про надходження і витрати кожного виду матеріалів записують в оборотні відомості, що складаються в натуральному і грошовому виразах по кожному складу окремо в розрізі відповідних синтетичних рахунків та субрахунків.
При другому варіанті трудомісткість обліку значно зменшується, оскільки відпадає необхідність ведення карток аналітичного обліку. Але облік і в цьому випадку залишається громіздким, оскільки в оборотну відомість доводиться записувати сотні, а іноді і тисячі номенклатурних номерів матеріалів.
Сальдовий метод обліку матеріалів. Більш прогресивним є оперативно-бухгалтерський, або сальдовий, метод обліку матеріалів. При сальдо-ном методі бухгалтерія не дублює складського сортового обліку нив огдельних картках аналітичного обліку, ні в оборотних відомо-з гих, а використовує як регістрів аналітичного обліку картки обліку матеріалів, які на складах.
Щодня чи інші встановлені терміни (як правило, не рідше одного разу на тиждень) працівник бухгалтерії перевіряє правильність зроблених комірником записів в картках обліку матеріалів і підтверджує їх своїм підписом на самих картках. В кінці місяця завідувач складом, а в окремих випадках працівник бухгалтерії переносить кількісні дані про залишки на 1-е число місяця по кожному номенклатурному номеру матеріалів з ​​карток обліку матеріалів у відомість обліку залишків матеріалів на складі (без оборотів приходу і витрати).
Після перевірки та візування працівником бухгалтерії відомість залишків передають до бухгалтерії, де залишки матеріалів таксує за обліковими цінами і виводять їх підсумки за окремими обліковими групами матеріалів і в цілому по складу.
При сальдовому методі обліку матеріалів що надійшли до бухгалтерії первинні документи по руху матеріалів після їх перевірки і таксування розкладаються в контрольній картотеці окремо по приходу і витраті в розрізі складів і номенклатурних груп матеріалів. За даними контрольної картотеки документів складаються звіти за формами державного статистичного спостереження. Крім того, після закінчення місяця картотеку використовують для складання групових оборотних відомостей в сумовому вираженні по кожному складу окремо. Таких груп у великих організаціях буває кілька десятків (замість тисяч найменувань матеріалів). Дані цих відомостей звіряють з вартісними даними відомості залишків і з підсумками записів у регістрах синтетичного обліку.
Сальдовий метод обліку матеріалів є одним з найбільш ефективних, особливо в умовах ручної обробки облікових даних і малої механізації обліку.
При використанні комп'ютерів всі необхідні регістри при сальдовому методі обліку матеріалів (групові оборотні відомості, відомості залишків, сальдово-порівняльні відомості) складаються на машинах.
Аналітичний облік матеріалів у бухгалтерії з застосуванням засобів обчислювальної техніки можна здійснювати також за допомогою складання сортових оборотних відомостей за номенклатурними номерами на підставі вступників первинних документів. Звірка з складським обліком у цьому випадку здійснюється вручну. Для передачі даних з карток складського обліку в комп'ютер на їх основі розробляється сортова оборотно-сличительная відомість, в якій зіставляються вихідний залишок матеріалів (у кількісному і сумовому виразах) за первинними документами, за картками складського обліку і виявляються відхилення між цими даними.
Обидва викладених варіанти аналітичного обліку матеріалів із застосуванням ЕОМ мають суттєві недоліки, оскільки при сальдовому методі трудомісткою є розробка групових і сальдової-порівнювальних відомостей для звірки даних бухгалтерського і складського обліку безпосередньо за допомогою машин. При складанні тільки сальдової відомості звірка з картками складського обліку здійснюється вручну, що значно ускладнює пошук і виявлення помилок.
При складанні сортових оборотних відомостей на ЕОМ послаблюється контроль за веденням складського обліку та веденням складського господарства. У зв'язку з цим доцільно використовувати комбінований метол аналітичного обліку матеріалів, що поєднує прогресивність сальдового методу і меншу трудомісткість розробки регістрів і пошуку помилок при другому варіанті.
При комбінованому методі здійснюється постійний контроль за складським обліком і складаються сортові оборотні (оборотно-слічітельние) відомості. Дані про початкові залишки і обороти по кожному номенклатурному номеру полегшують пошук помилок і розбіжностей.
1.4. Синтетичний і аналітичний облік матеріалів
Синтетичний облік матеріалів ведеться на синтетичних рахунку Матеріалів. Заготовляння і придбання матеріалів, Відхилення у вартості матеріалів, на позабалансових рахунках Товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, та матеріалів, прийнятих на переробку.
До рахунку Матеріалів можуть бути відкриті субрахунки: "Сировина і матеріали",
"Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції і деталі", "Паливо", "Тара і тарні матеріали", "Запасні частини", "Інші матеріали", "Матеріали, передані в переробку на сторону", "Будівельні матеріали".
Сільськогосподарські підприємства можуть відкривати до рахунку Матеріалів окремі субрахунки для обліку: насіння; посадкового матеріалу та кормів (покупних і власного виробництва); мінеральних добрив; отрутохімікатів, використовуваних у боротьбі зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур; біопрепаратів, медикаментів, які використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин, та ін
На підприємствах малого бізнесу всі матеріали можна обліковувати на одному синтетичному рахунку Матеріалів.
Як було зазначено вище, облік матеріальних цінностей ведеться за фактичною собівартістю або за обліковими цінами. При обліку матеріалів за фактичною собівартістю в дебет матеріальних рахунків відносяться всі витрати з їх придбання.
При цьому способі обліку надходження матеріалів відображають за дебетом рахунка Матеріалів і кредиту рахунків:
Розрахунків з постачальниками і підрядниками - на вартість матеріалів, що надійшли за цінами постачальників (без податку на додану вартість) з усіма націнками постачальницьких і зовнішньоторговельних організацій і транспортно-заготівельними витратами, включеними до рахунків постачальників, у тому числі з оплати митних зборів, відсотків за кредит, наданий постачальником; на вартість послуг (також без ПДВ) транспортних (залізничних і водних) організацій, вартість послуг товарних бірж та ін;
Розрахунків з підзвітними особами - на вартість матеріалів, оплачених із підзвітних сум;
Допоміжних виробництв - на витрати з доставки матеріалів власним транспортом і на фактичну собівартість матеріалів власного виробництва;
Основного виробництва та / або Допоміжних виробництв - на вартість зворотних відходів;
інших рахунків (наприклад. Короткострокових кредитів банків - при нарахуванні відсотків за кредит).
В організаціях, заготовляють і переробляють сільськогосподарську продукцію (молоко, худобу, птицю, буряк і ін), а також у будівельних організаціях, заготовляють матеріали і конструкції, витрати на їх заготівлі і доставці в організацію (на будівництво) до включення в фактичну собівартість придбання (заготовляння) сировини і матеріалів враховують на активному рахунку витрат обігу (за наявності спеціального заготівельного апарату). Накопичені суми списуються з кредиту цього рахунку в дебет рахунків:
Заготовляння і придбання матеріалів - на витрати по заготівлі сировини в переробних організаціях;
Матеріалів в будівельних організаціях, де приєднуються до інших витрат.
З рахунку Заготовляння і придбання матеріалів фактична собівартість сировини в переробних організаціях списується в дебет рахунку Матеріалів.
Сільськогосподарські підприємства продукцію власного виробництва поточного року відображають на рахунку Матеріалів протягом року за планово-розрахункової собівартості (дебет рахунку Матеріалів, кредит рахунку Основного виробництва). Після складання головою звітної калькуляції планова собівартість матеріалів коригується до фактичної собівартості способом "червоне сторно" (якщо фактична собівартість виявилася нижче планової) або способом додаткових проводок (якщо фактична собівартість вище планової).
Прибулі від постачальників матеріали, по яких не надійшли платіжно-розрахункові документи (невідфактуровані поставки), приймаються по прийомному акту, що складається на складі. Оприбуткування цінностей здійснюється за обліковими цінами або за пенам договору або попередніх поставок. Якщо до кінця міся-п, 1 розрахунковий документ не надійшов, зазначені поставки залишаються і приймальні оцінці. У наступному місяці при надходженні розрахункового документа вартість невідфактурованих поставок в приймальні оцінці сторнується і складається новий запис за фактичними сумами, зазначеними у документах постачальників.
Вартість акцептованих і оплачених матеріалів, що не надійшли протягом звітного періоду (матеріали в дорозі), після закінчення місяця відображається за дебетом рахунка Матеріалів і кредитом рахунку Розрахунків з постачальниками та підрядниками (без оприбуткування цінностей на склад). На початку наступного місяця ці суми сторнуються, а на вступ цінностей складається звичайна бухгалтерська запис.
При прийманні матеріалів від постачальників можуть бути виявлені надлишки або нестачі в порівнянні з документальними даними, оформляються актом. Надлишки оприбутковуються за актом і розцінюються за обліковими цінами або за відпускними цінами. Потім служба постачання повідомляє про надлишки постачальнику і просить вислати платіжне доручення на вартість надлишків.
Якщо при прийманні виявлена ​​недостача чи псування матеріалів, їх вартість відображають за дебетом рахунка Розрахунків за претензіями і кредитом рахунку Розрахунків з постачальниками і підрядниками. На матеріальних рахунках вартість недостач або псування матеріалів не показують.
Аналітичний облік надходження матеріалів залежить значною мірою від вибору облікової ціни. Якщо в якості облікових цін застосовують середні ціни постачальника, то що надійшли матеріали відображають на кожному аналітичному рахунку за цими цінами. Націнки постачальницьких організацій, комісійні, митні збори, транспортно-заготівельні витрати та інші складові витрат по заготовлению по всіх надійшли враховують на аналітичному рахунку Транспортно-заготівельних витрат і націнок постачальницько-збутових організацій.
Якщо матеріали оцінюють за середньою купівельною ціною або за плановою (нормативною) собівартістю, то що надійшли матеріали відображаються на кожному аналітичному рахунку за цими цінами, а різницю між фактичною і середньої купівельною ціною або планової (нормативної) собівартістю матеріалів показують на аналітичному рахунку Відхилення у вартості матеріалів .
Відпущені у виробництво і на інші потреби матеріали списують з кредиту рахунку Матеріалів в дебет відповідних рахунків витрат виробництва і на інші рахунки протягом місяця за обліковими цінами. При цьому роблять бухгалтерський запис
Д-т рах. Основного виробництва - матеріали відпущені основному виробництву
Д-т рах. Допоміжних виробництв - матеріали відпущені допоміжним виробництвам
Д-т рах. Загальновиробничих витрат. Загальногосподарських витрат та ін - залежно від напрямку витрат матеріалів
К-т рах. Матеріалів або інших рахунків з обліку матеріалів.
Тут розглянемо варіант обліку відпуску матеріалів у виробництво за обліковими цінами із застосуванням рахунку Відхилення у вартості матеріалів. Про облік ж відпустки матеріалів із застосуванням методів ФІФО і ЛІФО розповімо пізніше.
Вартість матеріалів за обліковими цінами розподіляють між різними рахунками витрат виробництва на підставі відомості розподілу матеріалів. Її складають за даними первинних документів про витрати матеріалів.
Після закінчення місяця визначають різницю між фактичною собівартістю витрачених матеріалів та їх вартістю за обліковими цінами. Різницю списують на ті ж рахунки витрат, на які були списані матеріали за обліковими цінами (Основного виробництва, Допоміжних виробництв та ін.) При цьому, якщо фактична собівартість вище облікової ціни, різницю між ними списують додаткової бухгалтерським проведенням, а зворотній різницю (що можливо при використанні як облікової ціни планової собівартості матеріалів) - способом "червоне сторно", тобто негативними числами.
Відхилення фактичної собівартості матеріалів від вартості їх за обліковими цінами розподіляють між витраченими матеріалами пропорційно вартості матеріалів за обліковими цінами. З цією метою визначають процентне відношення відхилень фактичної собівартості матеріалів від облікової ціни та знайдене ставлення множать на вартість відпущених матеріалів за обліковими цінами. Залишилися на складі матеріали, оцінені але середньої покупної чи планової (нормативної) собівартості.
Облік податку на додану вартість. У розрахункових документах постачальників за надійшли окремо виділяються суми податку на додану вартість
(ПДВ), сума якого відображається за дебетом рахунка Податку на додану вартість по придбаних цінностей (субрахунок "Податок на додану вартість по придбаних матеріальних ресурсів") з кредиту рахунків Розрахунків з постачальниками і підрядниками, Розрахунків з підзвітними особами та ін
Після оплати матеріалів постачальникам сума податку на додану вартість списується з кредиту рахунку з обліку ПДВ в дебет рахунку Розрахунків з бюджетом, субрахунок "Розрахунки з податку на додану вартість".
При споживанні матеріальних ресурсів на невиробничі сфери, що мають спеціальні джерела фінансування, на суми ПДВ, що припадають на ці матеріальні ресурси, робиться відновлювальна бухгалтерська запис (сторно) за кредит | у рахунків Розрахунків з бюджетом (за вказаною вище субрахунку) і Податку на додану вартість за придбаним цінностям. Потім ПДВ, що відноситься до цих використаним ресурсів, відносять кредиту рахунку Податку на додану вартість по придбаних цінностей в дебет рахунків, на яких враховані використані ресурси: рахунків обслуговуючих виробництв і господарств, некапітальних робіт і ін
Особливості аналітичного обліку матеріалів за середніми цінами постачальників (тобто без застосування рахунку Відхилення у вартості матеріалів) розглянуті на прикладі операцій, наведених у табл. 1, і таких додаткових даних.
На початок місяця фактична собівартість складських запасів основних матеріалів склала 101 000 руб. Вартість всіх видів матеріалів за середніми закупівельними цінами - 100 000 руб., В тому числі цукру-піску - 3500 руб., | Солі - 1500 руб., Інших основних матеріалів - 95 000 руб.; Транспортно-заготівельні витрати з основних матеріалами - 1000 руб. Для визначення транспортно-заготівельних витрат, що списуються на основне і допоміжні виробництва (п'ята операція), знаходять відношення цих витрат до вартості матеріалів за середніми закупівельними цінами та знайдене ставлення множать на стоімоть витрачених матеріалів "за середніми закупівельними цінами (цінами постачальників без транспортно-заготівельних витрат ):
(1000 + 5000) 100;
100 000 + 200 000
2% 180 000 = 3600 руб.;
2% • 10 000 = 200 руб.

Т а б л і ц а 1.
Бухгалтерські записи з обліку матеріалів

№ опе- рації	Операція	Сума, тис. руб.	Корреспонд рующие рахунки
			дебет	Кредит
1	2	3	4		5
1	Акцептовані розрахункові документи постачальників за що надійшли основні матеріали за середніми закупівельними цінами (без ПДВ):
	Цукор-пісок	7 000
	Сіль	3 000
	Інші основні матеріали	190 000
	Разом	200 000	10-1		60
	Податок на додану вартість за матеріалами склав	40 000	19		60
2	Нараховано автобазі за доставку (без ПДВ):
	Сахара	150
	Солі	2 000
	Інших основних матеріалів	2 850
	Разом	5 000	10-1		60
	Податок на додану вартість з транспортних послуг склав	1 000	19		60
3	Списується податок на додану вартість по сплачених матеріалами	41 000	68		19
4	Списуються матеріали за середніми цінами, відпущені зі складу основному виробництву
	Цукор	7 000
	Сіль	1 500
	Інші основні матеріали	171 500
	Разом	180 000	20		10-1
5	Списуються матеріали по срреднім цінами, відпущені зі складу допоміжного виробництв:
	Сіль	1 500
	Інші основні матеріали	8 500
1	2	3	4		5
	Разом	10 000	23		10-1
6	Списуються транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з витраченим матеріалами:
	На основне виробництво	3 600	20
	На допоміжні виробництва	200	23
	Разом	3 800			10-2
7	Оплачено рахунки постачальників і автобази	246 000	60		51

Списання матеріалів. Якщо синтетичний облік матеріальних цінностей ведеться за обліковими цінами, то крім рахунку Матеріалів використовується рахунок Заготовляння і придбання матеріалів, а також рахунок Відхилення у вартості матеріалів.
При синтетичному обліку матеріалів за фактичною собівартістю зазначений рахунок використовується лише на підприємствах, які переробляють сільськогосподарську сировину, і в будівельних організаціях.
Рахунок Заготовляння і придбання матеріалів призначений! для обліку заготовляння та придбання матеріальних цінностей, які відносяться до засобів в обороті. У дебет цього рахунку відносяться покупна вартість матеріальних цінностей, за якими надійшли розрахункові документи постачальника, та інші витрати з придбання матеріалів з кредиту рахунків Розрахунків з постачальниками і підрядниками. Допоміжних виробництв. Розрахунків з підзвітними особами і т. п. - залежно від того, звідки надійшли матеріальні цінності, від характеру витрат по заготівлі і доставці матеріальних цінностей.
Матеріальні цінності, які фактично надійшли в організацію, списують за обліковими цінами з кредиту рахунку Заготовляння і придбання матеріалів у дебет рахунку Матеріалів і інших рахунків.
Сума різниці у вартості придбаних матеріальних цінностей, обчисленої у фактичній собівартості придбання та облікових цінах, списується з рахунку Заготовляння і придбання матеріалів у дебет рахунку Відхилення у вартості матеріалів.
Пред'явлені претензії щодо недостач, псування та інших причин постачальникам, транспортним організаціям тощо списують з кредиту рахунку Заготовляння і придбання матеріалів у дебет рахунку Розрахунків за претензіями.
Матеріальні цінності, передані для оприбуткування внутрішніми підрозділами, що знаходяться на окремих балансах, списуються з рахунку Заготовляння і придбання матеріалів у дебет рахунку Внутрішньогосподарських розрахунків.
Залишок на рахунку Заготовляння і придбання матеріалів на кінець місяця показує наявність матеріалів в дорозі або не вивезених зі складу постачальників.
Можливий варіант обліку заготовляння матеріальних цінностей без сальдо за рахунком Заготовляння і придбання матеріалів. У цьому випадку в кінці місяця за дебетом рахунка Матеріалів і кредитом зазначеного рахунку відображається вартість матеріалів, що залишилися на кінець місяця в дорозі або не вивезених зі складу постачальників (без оприбуткування матеріалів на складі одержувача). На початку наступного місяця ці суми сторнуються і числяться в обліку за дебетом рахунка Заготовляння і придбання матеріалів. Виявлений у кінці місяця залишок на цьому рахунку списують на рахунок Відхилення у вартості матеріалів, і рахунок Заготовляння і придбання матеріалів сальдо не має.
Витрачені або реалізовані матеріальні цінності списуються на рахунки витрат виробництва (обігу) та реалізації кредиту матеріальних рахунків за обліковими цінами.
Рахунок Відхилення у вартості матеріалів призначений для відображення різниці у вартості придбаних матеріалів, обчисленої у фактичній собівартості придбання та облікових цінах. Цей рахунок використовується тільки в тому випадку, якщо на рахунку Матеріалів синтетичний облік ведеться за обліковими цінами.
Накопичені на рахунку Відхилення у вартості матеріалів різниці між фактичною собівартістю придбаних матеріальних цінностей і вартістю їх за обліковими цінами списуються з кредиту цього рахунку в дебет рахунків витрат виробництва або обігу або інших рахунків пропорційно вартості витрачених матеріальних цінностей за обліковими цінами.
При використанні для обліку матеріалів рахунків Заготовляння і придбання матеріалів та Відхилення у вартості матеріалів зазначені цінності відображаються в балансі по підрозділу "Запаси" за плановою (нормативною) вартості.
Аналітичний облік за рахунком Відхилення у вартості матеріалів ведеться по групах матеріальних цінностей з приблизно однаковим рівнем цих відхилень.
При реалізації матеріалів на сторону складають бухгалтерські записи
Д-т рах. Реалізація інших активів}                        на вартість матеріалів
К-т рах. Матеріалів за обліковими цінами
Д-т рах. Реалізація інших активів на різницю між фактичною
К-т рах. Відхилення у вартості}                    собівартістю матеріалів і
матеріалів вартістю за обліковими цінами  
Д-т рах. Розрахунків з покупцями на продажну вартість
і замовниками}                                 матеріалів  
К-т рах. Реалізації інших активів
Д-т рах. Реалізація інших активів}                                на суму ПДВ
К-т рах. Розрахунків з бюджетом по реалізованих матеріалами
Фінансовий результат від реалізації матеріалів списується з рахунку Реалізації інших активів на рахунок прибутків і збитків.
При реалізації матеріальних запасів, синтетичний облік яких ведеться за фактичною собівартістю, вони списуються з рахунку Матеріалів в дебет рахунку Реалізації інших активів | протягом місяця за плановою (нормативною) вартості, а після закінчення місяця такої ж проводкою списуються відхилення фактичної собівартості матеріалів від їх планової (нормативної) вартості (способом "червоне сторно" або способом додаткових проведень).
Застосування способів ФІФО і ЛІФО. Як вже зазначалося, визначення фактичної собівартості матеріальних ресурсів, що списуються на виробництво, дозволяється виробляти крім середньої вартості способами ФІФО і ЛІФО. При використанні цих методів виникає необхідність оцінки кожної партії витрачених матеріалів, що на практиці здійснити досить складно.
Доцільніше вартість витрачених матеріалів при їх оцінці за методами ФІФО і ЛІФО визначати розрахунковим шляхом. У цьому випадку протягом місяця матеріали списуються на виробництво за обліковими цінами. Після закінчення місяця визначають вартість витрачених матеріалів за методом ФІФО або ЛІФО, знаходять відхилення обчисленої вартості матеріалів від вартості їх за обліковими цінами і списують виявлене відхилення на відповідні рахунки по вартості раніше списаних матеріалів за обліковими цінами.
Для списання витрачених матеріалів на відповідні об'єкти обліку витрат в бухгалтерії складають разработочной таблицю. Матеріали у відомості відображаються за обліковими цінами.
При використанні в обліку комп'ютерів прибуткові документи групують у пачки і після контролю та перевірки кодів здають на обчислювальну установку, де на основі документів розробляється машинограмме-відомість надходження матеріалів на склад. При використанні комп'ютерів безпосередньо в бухгалтерії проводиться така ж перевірка та складання відомостей - регістрів обліку. У відомості відображається вартість придбаних матеріалів за обліковими цінами та фактичної собівартості з розшифровкою її доданків в кожному розрахунковому документу постачальників.
На підставі відомостей надходження матеріалів друкується зведена відомість розрахунку транспортно-заготівельних витрат або відхилень фактичної собівартості матеріалів від вартості їх за обліковими цінами і обчислюється коефіцієнт відхилень фактичної собівартості від вартості за обліковими цінами.
За даними видаткових документів та зазначеної вище зведеної відомості складають машинограму-відомість витрати матеріалів) по кореспондуючих рахунках. У ній по кожному виду витрачених матеріалів у розрізі шифрів витрат відображають їх вартість за обліковими цінами, коефіцієнт відхилень і суму відхилень, яка припадає на витрачені матеріали.
Для отримання узагальнених даних за рахунками матеріалів по кожному з них складають машинограми-оборотні відомості. Дані цих оборотних відомостей звіряють із загальною зворотному декларації за синтетичними рахунками і субрахунками і після звірки переносять в машинограму - Головну книгу.
1.5. Інвентаризація та переоцінка матеріалів
У діючих організаціях інвентаризація матеріалів здійснюється відповідно до Положення за велінням бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації (перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім запасів, інвентаризація яких проводилася не раніше 1 жовтня звітного року).
Проведення інвентаризації обов'язково також в наступних випадках:
при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);
при встановленні фактів крадіжок або зловживань, а також псування цінностей;
у випадках пожежі, стихійного лиха або інших надзвичайних ситуацій, викликаних екстремальними умовами;
в інших випадках, передбачених законодавством Російської Федерації або нормативними актами Міністерства фінансів Російської Федерації. Крім того, для контролю за збереженням матеріалів, умовами їх зберігання та станом складського обліку в міжінвентаризаційний період доцільно проводити систематичні перевірки та вибіркові інвентаризації матеріалів. При цьому кількість таких інвентаризацій у звітному році встановлюється керівником організації.
Інвентаризація матеріалів здійснюється інвентаризаційними комісіями за обов'язкової участі матеріально відповідальних осіб. До початку інвентаризації в картках складського обліку повинні бути відображені всі операції по руху матеріалів; по кожному з них виведені залишки на день інвентаризації; первинні документи по руху матеріалів необхідно здати в бухгалтерію і піддати бухгалтерській обробці. Факт здачі всіх документів у бухгалтерію і відсутності неоприбуткованих або несписані цінностей матеріально відповідальні особи підтверджують письмово.
При проведенні інвентаризації комісія в присутності матеріально відповідальних осіб здійснює ретельний підрахунок, зважування або обмір кожного виду (сорту) матеріалів і отримані фактичні результати записує в інвентаризаційні описи. Запис проводиться по кожному окремому найменуванню матеріалів із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, артикулу, партії , сорти, в одиницях рахунку, маси або заходи.
При здійсненні інвентаризації враховуються специфічні особливості окремих видів матеріалів. Зокрема, тара записується в опис за видами, цільовим призначенням і якісного стану (нова, що була у використанні, потребує ремонту й т. д.). На тару, що прийшла в непридатність, складається акт на списання з зазначенням причин непридатності та осіб, відповідальних за тару.
Окремі описи складаються на матеріали, що знаходяться в дорозі, на відповідальному зберіганні на складах інших організацій, які зазнали псування, непотрібні, неліквідні, а також на надійшли чи відпущені під час проведення інвентаризації.
Описи підписуються всіма членами комісії та матеріально відповідальними особами, які підтверджують, що всі матеріали перевірені в їх присутності і претензій до комісії вони не мають.
Дані інвентаризаційних описів використовуються для складання порівнювальних відомостей, в яких фактичні дані описів зіставляються з обліковими даними. При виявленні нестач або надлишків матеріально відповідальні особи повинні лап, їм відповідні пояснення. Комісія встановлює характер, причини виявлених розбіжностей або псування матеріалів визначає порядок регулювання різниць та відшкодування втрат.
Незалежно від причин виникнення всі недостачі матеріалів за їх фактичною собівартістю списують з кредиту рахунку Матеріалів в дебет рахунку Недостач і втрат від псування цінностей. Після з'ясування всіх обставин виникнення недостач або псування матеріалів керівник організації приймає рішення про порядок їх списання з рахунку Недостач і втрат від псування цінностей.
Нестачі матеріальних цінностей в межах норм природних втрат, затверджених у встановленому законодавством порядку, списують з кредиту рахунку Недостач і втрат від псування цінностей на витрати виробництва або обігу господарюючих суб'єктів. При відсутності норм убуток розглядається як недостача понад норми. Норми природного убутку можуть застосовуватися лише у випадках виявлення фактичних нестач.
Нестачі понад норми природного убутку, втрати від псування, а також викрадені цінності списуються на рахунки винних осіб та оформляються бухгалтерським записом
Д-т рах. Розрахунків з персоналом за іншими операціями
(Субрахунок 'Розрахунки з відшкодування матеріального збитку')
К-т рах. Нестач і втрат від псування цінностей.
Відповідно до чинного Кодексом законів про працю Російської Федерації вартість саме ті, викрадених або зіпсованих цінностей, що стягуються з винних осіб, визначається виходячи з ринкових цін, що діють у даній місцевості на день заподіяння збитку. Відомості про ринкові ціни можна отримати в органах ціноутворення або органах державної статистики. Різниця між фактичною собівартістю матері лов та їх вартістю за ринковими цінами, що підлягає стягненню, відображається за кредитом рахунка Доходів майбутніх періодів оформляється бухгалтерським записом
Розрахунків з персоналом за іншими операціями (субрахунок "Розрахунки, з відшкодування матеріального збитку")
Доходів майбутніх періодів (субрахунок "Різниця між сумою, що підлягає стягненню з винних осіб, і балансовою вартістю щодо недостач цінностей").
У міру погашення заборгованості, що обліковується на рахунку Розрахунків з персоналом за іншими операціями, відповідна сума різниці списується з рахунку Доходів майбутніх періодів в кредит рахунка прибутків і збитків.
Нестачі цінностей понад норми втрат і втрати від псування цінностей при відсутності конкретних винуватців списуються на фінансовий результат.
Виявлені при інвентаризації надлишки матеріалів прибуткують за дебетом рахунка Матеріалів за ринковою вартістю і відносять на результати господарської діяльності (рахунок прибутків і збитків) з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних осіб.
Переоцінка матеріальних цінностей здійснюється відповідно до чинного законодавства (за рішеннями Уряду Російської Федерації) у зв'язку зі зміною цін і тарифів. Для відображення сум різниць від переоцінки товарно-матеріальних цінностей використовують рахунок Переоцінки матеріальних цінностей. За дебетом цього рахунка відображають нарахування сум уцінки, а по кредиту - нарахування сум дооцінки. Нараховані суми уцінки матеріалів списують в дебет вказаного рахунку з кредиту рахунку Матеріалів. Нарахування сум дооцінки відображають зворотним записом.
Порядок переоцінки цінностей, які відносяться до засобів в обороті, і обліку результатів переоцінки регулюється відповідними нормативними актами. Аналітичний облік за рахунком Переоцінки матеріальних цінностей ведеться по кожному випадку переоцінки та виду матеріальних цінностей, які зазнали переоцінки.
Господарюючим суб'єктам надано право доводити вартість матеріалів, на які ціна протягом року знизилась або які морально застаріли або частково втратили первісну якість, в кінці звітного року до ринкової вартості, якщо вона нижче первісної вартості заготовив (придбання). Різницю в цінах відносять на фінансові тати. Ця операція в бухгалтерському обліку оформляється наступній записом:
Д-т з ч прибутків і збитків
К-т рах. Матеріалів
                та ін
2. Економічний суб'єкт дослідження - Краснодарська регіональна громадська благодійна організація.

2.1. Т ехніко-економічна характеристика організації

Краснодарська регіональна громадська благодійна організація дітей-інвалідів з вродженими вадами обличчя «ЕКОЛАН» є некомерційною організацією займається представленням інтересів певної групи суспільства. Створена організація засновниками-фізичними особами законними представниками дітей-інвалідів з вродженими вадами обличчя на основі вступних внесків.
Мета організації - виконання конкретних громадських акцій, спрямованих на поліпшення спеціалізованої медичної допомоги дітям з вродженими вадами щелепно-лицьової області, їх медична та соціальна реабілітація та захист.
Підприємство є юридичною особою і самостійно відповідає всім своїм майном за боргами і зобов'язаннями, може бути позивачем і відповідачем у суді.
Організація займається не забороненої законом підприємницькою діяльністю (надання послуг в області: ортодонтії, організації та устаткування вузлів обліку води та тепла).
КРОБО дітей-інвалідів з ВПЛ «ЕКОЛАН» не має вищестоящої організації.
Вищим органом управління організацією є загальні збори засновників.
«ЕКОЛАН» розташована в м. Краснодарі.
Техніко-економічні показники діяльності «ЕКОЛАН» за 1998 рік наведені в табл. 1.1.


Таблиця 1.1
Техніко-економічні показники «ЕКОЛАН»

Показники	1998	1999	Зміни	Темп зростання
1. Середньооблікова чисельність працівників, чол.	31	35	4	12,9
2. Середньорічна вартість ОПФ тис.руб.	71	124	53	74,63
3. Середньорічна вартість залишків оборотних коштів тис. руб ..	558	1148	590	105,8
4. Виручка від реалізації в порівнянних цінах, тис. грн.	907	2716	1808	199,2
5.Затрати на пр-во реалізованої продукції, тис. грн.	705	1713	1008	143
6.Прібиль від реалізації продукції, тис. грн.	202	1002	799	394,5
7.Затрати на 1 руб. реалізованих послуг, руб / руб. (П.5/п.4)	0,7	0,63	-0,07	-10
8.Фондоотдача на 1 руб ОФ, руб / руб (п.4/п.2)	9,92	13,81	3,89	39,21
9.Фондовооруж-ть, руб. / чол (п.2/п.1).	2,29	3,54	1,25	54,58
10.Проізводітельность праці, руб / руб (п.4/п.1).	29,3	77,6	48,3	164,84

За даними таблиці основні показники значно збільшилися за 1999год. Так виручка від реалізації зросла в порівнянні з минулим періодом на 1808 тис. рублів. Спостерігається зниження витрат на рубль реалізованих послуг на 70руб. Сталося це через збільшення ринкової вартості послуг за умови що матеріали залишалися відносно недорогими. Продуктивність праці збільшилася більш ніж удвічі що дозволяє зробити висновок про рівень автоматизації праці.
2.2. Облікова політика організації.
Облікова політика підприємства є регламентація прийомів постановки бухгалтерського обліку, що включає первинне спостереження (документація і інвентаризація), вартісне вимірювання (оцінка і калькуляція), поточну угрупування (рахунки і подвійний запис) і підсумкове узагальнення (балансове узагальнення та звітність) фактів економічних подій статутний і інший діяльності.
Теоретичні та методологічні основи та принципи ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, відображені у Федеральному Законі «Про бухгалтерський облік» № 129 - ФЗ від 21.11.96 р. і в Положенні про бухгалтерський облік та звітності в Російській Федерації (наказ № 170 Мінфіну Росії від 26.12 .94 р.), служать підставою і визначають формування облікової політики підприємства, організації.
Законом підтверджено, що керуючись законодавством РФ про бухгалтерський облік, нормативними актами органів, регулюючих бухгалтерський облік, підприємства (організації) самостійно формують свою облікову політику виходячи зі структури, галузі та інших особливостей діяльності. У ньому також зазначено, що прийнята організацією облікова політика застосовується послідовно з року в рік. Зміна облікової політики може проводитися у випадках зміни законодавства РФ або нормативних актів, органів, що здійснюють регулювання бухгалтерського обліку, розробки організацією нових способів ведення бухгалтерського обліку або істотної зміни умов її діяльності. З метою забезпечення порівнянності даних бухгалтерського обліку зміни облікової політики повинні водитися з початку фінансового року.
Закон закріпив основні елементи облікової політики (стаття 6, пункт 3):
робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог своєчасності та повноти обліку та звітності;
форми первинних облікових документів, що застосовуються для оформлення господарських операцій, по яких не передбачені типові форми первинних документів, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;
порядок проведення інвентаризації і методи оцінки видів, майна і зобов'язань;
правила документообігу і технологія облікової інформації;
порядок контролю за господарськими операціями, а також інші рішення, необхідні для організації бухгалтерського обліку.
Більш докладно ці елементи розглядаються в Положенні з бухгалтерського обліку «Облікова політика підприємства» (ПБУ 1 / 98), затвердженому наказом Міністерства фінансів РФ від 9.12. 19998 р. № 60н.
Положення ПБУ 1 / 94 поширюється в частині формування облікової політики на підприємстві незалежно від форм власності; в частині її розкриття - на підприємстві, що публікують свою бухгалтерську звітність повністю або частково відповідно до законодавства РФ; установчим документом або за власною ініціативою.
Положення встановлює основи формування (вибору і обгрунтування) і розкриття (оприлюднення) облікової політики підприємства. (Під підприємством розуміється і організація, що є юридичною особою за законодавством Російської Федерації, включаючи установи та організації, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету).
Згідно з цим Положенням під облікової політики підприємства розуміється вибрана ним сукупність способів ведення бухгалтерського обліку - первинне спостереження, вартісного зміни, поточної угруповання і підсумкового узагальнення фактів господарської діяльності (статутний і інший).
Облікову політику даного підприємства включає два основні розділи:
1. Загальні положення організаційно-технічного характеру.
2. Вибрані методи ведення бухгалтерського обліку.
До пунктів другого розділу доцільно було б додати кілька додаткових пунктів.
1. Формування капіталу підприємства:
Капітал підприємства є основним джерелом власних коштів підприємства.
Структура капіталу:
- Додатковий капітал;
- Резервний капіталу;
- Цільові фінансування і надходження;
- Нерозподілений прибуток;
Облік додаткового капіталу відображається на рахунку 87 «Додатковий капітал».
Облік резервного капіталу відображається на рахунку 86 «Резервний капітал».
Облік цільового фінансування і надходжень відображається на рахунку 96 «Цільові фінансування й надходження». Рахунок 96 «Цільові фінансування й надходження» формується за кредитом за рахунок отримання:
- Прибутку від комерційної діяльності;
- Благодійних коштів, що перераховуються організаціями та приватними особами;
- Надходженнями цільових коштів на проведення певних меропрріятій (гранти);
Облік нерозподіленого прибутку звітного року списується заключними оборотами грудня в кредит рахунку 88 «Нерозподілений прибуток» в кореспонденції з рахунком 80 «Прибули і збитки».
2. Порядок обліку та фінансування ремонту основних засобів
Витрати на ремонт відносити на собівартість того звітного періоду, в якому були проведені ремонтні роботи, що відображається проведенням за дебетом рахунків обліку витрат на виробництво або витрат обігу і кредиту рахунків 10 «Матеріали», 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» та інших.
3.Учет вибуття основних засобів
Для узагальнення інформації про вибуття основних засобів, а також для виявлення фінансових результатів від реалізації основних засобів використовувати рахунок 47 «Реалізація та інше вибуття основних засобів».
За дебетом рахунка відображається первісна вартість вибулих основних засобів в кореспонденції з кредитом рахунка 01 «Основні засоби», а також всі витрати понесені підприємством у зв'язку з тим чи іншим процесом вибуття, в кореспонденції з рахунками 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці», 69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення», 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» і т. п. За дебетом рахунка 47 «Реалізація та інше вибуття основних засобів» в кореспонденції з рахунком 68 «Розрахунки з бюджетом», субрахунок «Розрахунки по податку на додану вартість "відображається також сума податку на додану вартість, що входить до складу виручки від реалізації основних засобів.
За кредитом рахунку 47 «Реалізація та інше вибуття основних засобів», перш за все, в кореспонденції з дебетом рахунка 02 «Знос основних засобів" відображається нарахований до моменту вибуття знос, який є основним джерелом вибуття (списання) основних засобів. Крім того, за кредитом рахунку 47 «Реалізація та інше вибуття основних засобів» в кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів або розрахунків, а також матеріальних оборотних коштів відбиваються різні види доходів (виручки) від вибуття основних засобів.
До пункту 2.4. облікової політики про облік нематеріальних активів слід додати облік вибуття нематеріальних активів та їх аналітичний облік.
При вибутті нематеріальних активів первісна вартість їх списується з рахунку 04 «Нематеріальні активи» в дебет рахунку 48 «Реалізація інших активів", а виручка - по кредиту даного рахунку в кореспонденції з рахунками розрахунків і грошових коштів.
Аналітичний облік по рахунку 04 «Нематеріальні активи» вести за видами та окремих об'єктах нематеріальних активів.
Оскільки дане підприємство має невеликі розміри і все затрвти на виробництво обліковувалися на рахунку 20 «Основне виробництв», то не було необхідності включати в облікову політику пункт про облік витрат на виробництво. У зв'язку з тим, що дана організація зростає необхідно доповнити облікову політику цим пунктом.
Застосовувати для продукції позамовний метод обліку іншої продукції загальною сумою витрат, використовуючи калькуляційний варіант. Протягом звітного періоду за дебетом рахунків обліку витрат на виробництво (20 «Основне виробництво», 23 «Допоміжне виробництво», 25 «Загальновиробничі витрати», 26 «Загальногосподарські витрати» та ін) з кредиту рахунків обліку ресурсів збираються витрати звітного періоду з підрозділом на прямі, що відносяться в дебет рахунку 20 «Основне виробництво», 23 «Допоміжне виробництво» і непрямі (накладні), зараховують в дебет збірно-розподільчих рахунків і 25 «Загальновиробничі витрати» та 26 «Загальногосподарські витрати. Витрати, зібрані на цих рахунках, підлягають списання в кінці періоду в дебет рахунку 20 «Основне виробництво» і 23 «Допоміжне виробництво» за належністю з одночасним їх розподілом між об'єктами калькулювання, пропорційно до тієї чи іншої базі. Рахунки 25 «Загальновиробничі витрати» та 26 «Загальногосподарські витрати» закриваються, калькулюється повна фактична собівартість готової продукції.
Враховуючи місячний цикл виробничого процесу, незавершене виробництво списувати щомісяця повністю на витрати реалізованої продукції (робіт, послуг).
Для розподілу накладних витрат застосовувати в якості бази основну заробітну плату основних робітників.