Основні напрямки вдосконалення інформаційної політики адміністрації Томської області

ДИПЛОМНА РОБОТА

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ адміністрації Томської області

2010

Реферат

Обсяг роботи 119 стор, джерел - 51, рисунків - 3, таблиць - 3, додатків - 6.

Ключові слова: Інформаційна політика, засоби масової інформації, інформаційний простір, держава, ПР-служба, медіа-карта.

Тема: Основні напрямки вдосконалення інформаційної політики Адміністрації Томської області

Актуальність дипломної роботи зумовлена ​​відсутністю на сьогоднішній день об'єктивної повної картини про інформаційну насиченість районів Томської області, яка є основою для здійснення державної інформаційної політики Адміністрації Томської області.

Об'єкт ВКР - інформаційна політика органів державної влади.

Предмет ВКР - напрями удосконалення інформаційної політики Адміністрації Томської області.

Метою ВКР є розробка проектних рекомендації за напрямами вдосконалення інформаційної політики Адміністрації Томської області.

Методи: аналіз теоретичних джерел, аналіз ПР-діяльності Адміністрації Томської області, а також використання методики експертного опитування та аналіз нормативних документів.

Практична значимість дослідження полягає в можливості використання положень і висновків для вдосконалення ведення інформаційної політики Адміністрації Томської області. Положення дипломної роботи можуть бути використані при формуванні інформаційної політики органів державної влади.

The abstract

Consist of work - 119 p., sources - 51, schemes - 3, tables - 3, applications - 6.

Keywords: Information policy, media, information space, the state, the PR agency, a media card.

Topic: Guidelines to improve the information policy of the Administration of Tomsk Region

The relevance of work is caused by absence for today an objective full picture about an information richness of Tomsk Region which is a basis for realization the information policy of the Administration of Tomsk Region.

Object of the work is the information policy of public authority.

Subject of the work is trends of information policy of the Administration of Tomsk Region.

Objective of the work is development the recommendations for orientation to improve the information policy of the Administration of Tomsk Region.

Methods: The analysis of PR-activities of the Administration of Tomsk Region, as well as methods of expert research and analysis of regulatory documents.

Novelty and the practical importance of the work is the ability to use the regulations and summary for the improvement the information policy of the Administration of Tomsk Region. The regulations of the work can be used in the formation of state information policy.

ВИЗНАЧЕННЯ

У даній роботі використані такі терміни з відповідними визначеннями:

Інформація: це повідомлення, відомості про різній дійсності, які циркулюють в суспільних відносинах і активно використовуються для організації, управління та здійснення соціальних взаємодій.

Масова інформація: це повідомлення і відомості про соціальну дійсність, якими оперують маси, що дозволяє їй виконувати роль інформування та інтегрування в різних соціальних спільнотах, групах і організаціях.

Інформаційне поле: це вся сукупність існуючої в суспільстві інформації, необхідної для ефективного ринкового взаємодії суб'єктів соціальних дій і соціальних інститутів.

Інформаційний простір: це частка (сфера) функціонування соціально значимої інформації організації в інформаційному полі, яке здійснюється за допомогою власної (корпоративної) інфраструктури і діючими на даній території ЗМІ.

Інформаційна політика: сукупність взаємопов'язаних дій, спрямованих на створення умов отримання громадянами інформації, що задовольняє їхні базові потреби і інтереси; розвиток відповідних технічних засобів, що забезпечують створення (обробку, зберігання і доставку) інформаційних ресурсів ділового, розважального, науково-освітнього та іншого характеру; вбудовує інститути і структури влади в інформаційні процеси.

ПР-служба: це спеціалізована, посередницька комунікативно-інформаційна діяльність, спрямована на встановлення каналів двосторонньої взаємодії між структурами державного і муніципального управління (ДМУ) і сегментованої громадськістю, з іншими суб'єктами соціально-політичного процесу для досягнення взаєморозуміння, співробітництва та соціального партнерства в суспільстві.

Засоби масової інформації: самостійна індустрія, націлена на формування громадської думки з використанням організаційно-технічних комплексів, що забезпечують швидку передачу і масове тиражування словесної, образної та музичної інформації.

Медіакарта: комплексне опис конкретного регіонального медіаринку.

Державний піар: це одна з форм публічної комунікації уряду для завоювання громадської підтримки його політичної лінії і створення позитивного іміджу держави в цілому.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

1. Поняття, сутність і структура державної інформаційної політики

2. Особливості роботи державних служб із зв'язків з громадськістю з інформаційними каналами (ЗМІ)

1.3 Формування системи інформаційної політики

в Томській області

2. C ОВЕРШЕНСТВОВАНІЕ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ адміністрації Томської області

2.1 Загальна характеристика Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю Адміністрації Томської області

2.2 Напрями PR-діяльності Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю Адміністрації Томської області

2.3 Дослідження медіа-простору Томської області

(Соц. дослідження)

2.4 Проектні рекомендації з основних напрямів удосконалення інформаційної політики Адміністрації Томської області

2.4.1 Концепція інформаційної політики Адміністрації Томської області (проект)

2.4.2 Положення про проведення обласного творчого конкурсу для журналістів на здобуття грантів Губернаторів Томської області (проект)

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А Розділ ВКР, виконаний на іноземній мові

ДОДАТОК Б Організаційна структура Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю

ДОДАТОК В Медіа-карта Томської області

ДОДАТОК Г Бланк анкети для соц.исследования

ДОДАТОК Д Зведена таблиця відповідей (соц. дослідження)

ДОДАТОК Е Передплатні тиражі обласних видань по районах Томської області

ВСТУП

PR сьогодні - це багатопланова, швидко розвивається діяльність. Якщо вона починалася з розміщення матеріалів у ЗМІ, то сьогодні структура набагато ускладнилася. До неї входить багато різних спеціалізацій та напрямів. Встановлення ефективних зв'язків з громадськістю - стає невід'ємною частиною сучасного стилю управління в державних організаціях та місцевих органах влади. Основне завдання «public relations» в органах державної влади - формування громадської думки з широкого спектру проблем, що стосуються діяльності органів влади, а також проведення відповідних досліджень та збір статистичних даних. Функції зв'язків з громадськістю стосовно до державного управління, як правило, не несуть у собі політичної спрямованості.

Найважливішим інструментом встановлення необхідних зв'язків з громадськістю, а відповідно формування громадської думки, вважаються засоби масової інформації (ЗМІ) - друк, радіо і телебачення. Засоби масової інформації виконують роль посередника між державою і суспільством. Посередницька роль ЗМІ полягає насамперед у тому, що вони представляють інтереси суспільства перед владою, допомагають суспільству їх формулювати і захищати.

Діяльність органів державної влади зачіпає всі сторони життя суспільства і тому залежить від роботи з громадськістю. Діяльність PR, здійснювана держструктурами, повинна будуватися виходячи з двох принципів. По-перше, демократична держава має звітувати про свою діяльність перед своїми громадянами. По-друге, ефективне державне адміністрування вимагає активної участі і підтримки громадян. На цих двох принципах і будується робота Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю в Адміністрації Томської області.

Основним способом підтримки комунікації в сфері влади виступає інформаційна політика. При цьому даний тип політичної активності держави може приймати різні форми: або інформаційного забезпечення його масштабних завдань у різних галузях суспільного життя, якої цілеспрямованої діяльності, що розгортається в інформаційному просторі.

У рамках державної інформаційної політики мають бути закладені основи для вирішення таких великих завдань, як формування єдиного інформаційного простору, забезпечення інформаційної безпеки особистості, суспільства і держави, формування демократично орієнтованого масової свідомості, становлення галузі інформаційних послуг, розширення правового поля регулювання суспільних відносин, у тому числі пов'язаних з отриманням, розповсюдженням та використанням інформації.

Необхідність вирішення таких масштабних завдань вимагає ефективного управління всіма видами інформаційних ресурсів, елементами інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, державної підтримки вітчизняного інформаційного виробництва, ринку інформаційних технологій, засобів, продуктів і послуг, регулювання діяльності державних електронних і друкованих ЗМІ.

Актуальність теми дипломної роботи зумовлена ​​відсутністю на сьогоднішній день об'єктивної повної картини про інформаційну насиченість районів Томської області, яка є основою для здійснення державної інформаційної політики Адміністрації Томської області.

Ступінь розробленості теми: У використаної літературі досить повно розкрита тема. У своїй роботі я в основному використовувала російські джерела, таких авторів як: Русаков А.Ю., Почепцов Г.Г., Королько В.Г., В.С. Комаровський, Альошина І.В., Ольшанський Д. В., Попов В.Д.

Познайомившись з цими джерелами інформації, складається загальна картина уявлення про ведення інформаційної політики, її сутності, структуру та перспективи розвитку; так само про взаємовідносин органів державної влади та засобів масової інформації.

Проблема ВКР формулюється постановкою питання «Які заходи необхідно вжити для вдосконалення інформаційної політики Адміністрації Томської області?».

Об'єктом ВКР є інформаційна політика органів державної влади. Предмет ВКР: напрями вдосконалення інформаційної політики Адміністрації Томської області.

Головною метою ВКР є розробка проектних рекомендації за напрямами вдосконалення інформаційної політики Адміністрації Томської області.

Для досягнення поставленої мети необхідно досягнення наступних завдань:

1. Розкрити поняття, сутність і структуру державної інформаційної політики

2. Охарактеризувати основні напрями інформаційної політики Адміністрації Томської області.

3. Проаналізувати медіа-простір Томської області (соціологічне дослідження).

4. Розробити Концепцію інформаційної політики Адміністрації Томської області (проект).

Методологія ВКР складалася з аналізу теоретичних джерел, системного аналізу ПР-діяльності Адміністрації Томської області, а також методики експертного опитування та аналізу нормативних документів. Для з'ясування специфіки інформаційного простору, проводилося медіа-дослідження Томської області. Результати дослідження можуть бути реально використані в роботі Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю Адміністрації Томської області.

Практична значимість дослідження полягає в можливості використання положень і висновків для вдосконалення ведення інформаційної політики Адміністрації Томської області. Практичні рекомендації підготовлені для впровадження в роботу Адміністрації Томської області. Положення дипломної роботи можуть бути використані при формуванні інформаційної політики органів державної влади.

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

1.1 Поняття, сутність і структура державної інформаційної політики

Інформація є змістовною стороною процесу комунікації, що визначає його ефективність: 1) які відомості комунікація містить; 2) як швидко вони рухаються від одного управлінського рівня до іншого; 3) які втрати управлінської інформації на цьому шляху; 4) наскільки вона зберігає свою адекватність, пройшовши комунікаційні канали. Інформаційне забезпечення є відображення комунікацій організації:

1) вхідні інформація - отримання точної інформації про реальний стан власних справ, своєчасних і надійних відомостей 2) вихідна інформація - регулятивно-регулююча правдиве інформування громадськості в рамках соціальної відповідальності організації, державного контролю за її життєдіяльністю.

Інформація є важливим чинником у розвитку та організації суспільної життєдіяльності і виражається в різних видах:

- Спеціалізована - навчальна, наукова, технічна та інша інформація, пов'язана з професійною діяльністю;

- Загальнозначуща - загальнодоступні відомості, що стосуються всіх і якими володіють маси. [1, с. 243]

Суспільство, соціальні спільності і групи в процесі суспільних відносин «харчуються» інформацією. Основними посередниками в інформаційній взаємодії владно-управлінських структур зі своєю громадськістю є ЗМІ та ПР-служби. Формовані ними інформаційні потоки створюють різноманітну масову інформацію по всім значимим для суспільної життєдіяльності і суспільних відносин питань. При цьому основним протиріччям діяльності незалежних ЗМІ та корпоративних ПР-структур у суспільстві плюралістичної демократії є наявність свободи інформатизації як ідеалу та необхідності турботи про його інформаційної безпеки. Звідси випливає проблема створення адекватних ринковому суспільству механізмів, продуктивно реалізують свободу слова і друку, масової інформації, що є абсолютною і необхідною передумовою створення і збереження демократичного і громадянського суспільства. При цьому виникають питання:

- Що собою представляє інформаційне забезпечення життєдіяльності суспільства як об'єкт здійснення інформаційної політики соціальними організаціями;

- Які існують моделі взаємовідносин влади і ЗМІ, які зумовлюють характер і спрямованість реалізації в суспільстві принципу свободи слова і друку, масової інформації як ідеалу;

- Які новації функціонування ЗМІ в процесі капіталізації російського суспільства;

- Які особливості взаємодії незалежних ЗМІ та корпоративних ПР-структур, що мають визначальне значення для оптимізації зв'язків з громадськістю, громадських відносин;

- В чому полягає сенс здійснення інформаційної політики державного і муніципального управління.

В інформаційно-політичному просторі кожен актор формує власні практики, демонструючи відповідні способи досягнення цілей та взаємодії зі своїми контрагентами. Однак найбільш сильний вплив на всіх що беруть участь у політичних комунікаціях груп, партій, корпусів громадян та інститутів надає держава - самий потужний виробник масової інформації в суспільстві. Саме держава має найбільш розвинену систему інститутів, які прагнуть затвердити єдині для суспільства норми інформаційних обмінів.

Існує чотири можливих типу інформаційного поведінки держави, у кожного з яких своя специфіка встановлення та підтримання політичних контактів з партнерами і опонентами. До них відносяться: державна політика, інформаційні кампанії, одиничні інформаційні акції, а також дії в режимі постфактум (що представляють собою реакцію державних структур на якісь доконаний події, що позбавляють їх можливості цілеспрямованого впливу на інформаційну ситуацію). Всі ці типи поведінки є специфічні форми реалізації або інформаційного забезпечення (супроводження) цілей держави і відрізняються один від одного механізмами організації політичного спілкування, інституційним дизайном і навіть певними технологіями підтримки комунікації.

Державну інформаційну політику можна визначити як сукупність взаємопов'язаних дій, спрямованих на створення умов отримання громадянами інформації, що задовольняє їхні базові потреби і інтереси; розвиток відповідних технічних засобів, що забезпечують створення (обробку, зберігання і доставку) інформаційних ресурсів ділового, розважального, науково-освітнього та іншого характеру; передбачають забезпечення міжнародних контактів і зв'язків держави і суспільства, яка вбудовує інститути і структури влади в наднаціональні (глобальні) інформаційні процеси. [2, с. 207]

У більш широкому сенсі ГІП - це "особлива сфера життєдіяльності людей ..., пов'язана з відтворенням і поширенням інформації, що задовольняє інтереси держави і громадянського суспільства, і спрямована на забезпечення творчого, конструктивного діалогу між ними і їхніми представниками" [6, с. 38].

Складний, комплексний характер цих постійно розв'язуваних державою завдань в інформаційній сфері потребує і досягнення ряду більш приватних, що випливають з його рольових обов'язків цілей. До них можуть бути віднесені:

■ забезпечення юридичних прав громадян на отримання інформації відповідно до принципів свободи слова та охорони таємниці особистого життя та інтелектуальної власності;

■ забезпечення населенню технічних можливостей для отримання інформації на сучасному рівні;

■ захист підростаючого покоління від агресивної інформації;

■ постійне вдосконалення систем освіти та охорони здоров'я на основі впровадження технічних досягнень в інформаційній сфері;

■ здешевлення державної інформації громадян, трансформація функцій державних органів на основі постійної передачі інформації її споживачам в електронній формі;

■ перешкоджання незаконному обігу інформації;

■ постійне вдосконалення організаційних і кадрових структур, що забезпечують ефективне досягнення цілей інформаційної політики.

Проте інформаційна державна політика - і чим далі, тим більше - виступає в якості системоутворюючого елемента сукупної діяльності держави в цілому, найважливішого засобу підтримки публічного діалогу влади і суспільства. Завдяки завоюванню таких позицій вона здатна не тільки досягати власних цілей, а й компенсувати невдачі державного управління в якихось інших сферах суспільного життя.

Інформаційна політика та інформаційне суспільство, єдність їх розвитку стратегічний об'єкт соціальної інформаціологіі. Політика, як відомо, - це область (вид) діяльності людей, пов'язана з владними відносинами. Разом з тим політика є мистецтво управління владою всіма сферами життєдіяльності суспільства. Влада визначається здатністю і можливістю робити визначальний вплив на діяльність і поведінку з допомогою будь-яких засобів: права, авторитету, волі, насильства та ін

Для ефективного здійснення інформаційної політики необхідні відповідні умови:

- Наявність карти інформаційного поля, розкривала диверсифікованих (різноманітність) інформаційних потоків і диференціацію (сегментування) цільових (контактних) аудиторій;

- Створення інформаційної інфраструктури, здатної забезпечувати в рамках інформаційного простору інтеграцію інформаційних потоків з управлінськими рішеннями і позиціями;

- Створення системи взаємодії зі ЗМІ як інструментом зв'язків з громадськістю та формування публічної популярності;

- Постійне проведення моніторингу з питань реалізації інформаційної політики, що проводиться всередині і зовні організації.

Наука виділяє три основні парадигми інформаційної політики: тоталітарну, механистическую; маніпулятивну; дискурсну, діалогову. Якщо домінують перші дві або їх змішаний варіант при дефіциті третьої, то неминуче з плином часу формується низький рейтинг довіри до ЗМІ (особливо в умовах, коли влада авторитарно підпорядковує собі ЗМІ), медіакратії, який переноситься за допомогою механізму трансферу на довіру до влади. У результаті відбувається комунікативний розрив між владою і народом. [10, с.397]

У реальному, а не віртуальному інформаційному суспільстві подібні проблеми вирішуються як би самі собою. Але для цього потрібна відповідна державна інформаційна політика, потрібен постійний дискурс між владою і громадською думкою, спрямованих на розвиток органічної єдності електронно-технічної та гуманітарної складових інформаційних технологій.

Як трактує Концепція державної інформаційної політики, державна інформаційна політика (ГІП) являє собою сукупність цілей, що відображають національні інтереси Росії в інформаційній сфері, стратегічних напрямів їх досягнення (завдань) та систему заходів, їх реалізують. Державна інформаційна політика розглядається в якості важливої ​​складової частини зовнішньої і внутрішньої політики держави, що охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства. Її довгострокової стратегічної метою проголошено побудову демократичного інформаційного суспільства і входження країни у світове інформаційне співтовариство, вона може бути ефективною, якщо носить комплексний, системний характер, відкрита і спрямована на узгодження інтересів громадян, суспільства і держави. [13, частина 1]

У Концепції реально оцінюється висока значимість системи масового інформування як основного засобу формування масової свідомості, каналу інформування суспільства про діяльність державних установ, поширення політичних, економічних і культурних ідей, покликаного сприяти побудові демократичного інформаційного суспільства, забезпечувати захист конституційних прав і свобод громадян.

Зміст Концепції практично охоплює всі найбільш важливі положення, які складають основу державної інформаційної політики. В якості базових принципів виділені наступні: [13, частина 1]

I 1) принцип відкритості політики (всі основні заходи інформаційної політики відкрито обговорюються суспільством, і держава враховує громадську думку);

2) принцип рівності інтересів (політика в рівній мірі враховує інтереси всіх учасників інформаційної діяльності незалежно від їх положення в суспільстві, форми власності і державної належності);

3) принцип системності (реалізація прийнятих рішень щодо зміни стану одного з об'єктів регулювання передбачає врахування наслідків для стану інших і всіх в сукупності об'єктів);

4) принцип пріоритетності вітчизняного виробника (за наявності рівних умов пріоритет віддається конкурентоспроможного вітчизняного виробника інформаційно-комунікаційних засобів, продуктів і послуг);

5) принцип соціальної орієнтації (основні заходи ГІП повинні бути спрямовані на забезпечення соціальних інтересів громадян Росії);

6) принцип державної підтримки (заходи державної інформаційної політики, спрямовані на інформаційний розвиток соціальної сфери, фінансується переважно державою);

7) принцип пріоритетності права (розвиток і застосування правових та економічних методів мають пріоритет перед будь-якими формами адміністративних рішень проблем інформаційного середовища).

Перехід України до інформаційного суспільства неминучий і необхідний, він нерозривно пов'язаний з подальшою демократизацією політичного і громадського життя і передбачає презумпцію відкритості інформації для громадян та захист їхніх інформаційних прав. У силу великої значимості ЗМІ на сучасному етапі розвитку нашого суспільства і наявності великого числа проблем у сфері засобів масової інформації також визнається необхідність безпосереднього втручання держави в регулювання діяльності преси, радіо-і телемовлення через реалізацію державної інформаційної політики. У зв'язку з цим у Концепції виділяються основні напрями ГІП у сфері засобів масової інформації:

1) недопущення підпорядкування ЗМІ кон'юнктурним інтересам влади і бізнесу та посилення можливостей їх впливу на засоби масової інформації (мова йде про пряме натиску, постачанні ЗМІ неповної, невизначеною, спотвореної або помилковою інформацією, відвертою дезінформацією, умисним недомовленості, зрощенні структур влади, бізнесу, преси і т.д.);

2) регулювання рівня концентрації та монополізації засобів масової інформації (високий рівень концентрації та монополізації сприяє зменшенню незалежних джерел інформації, зосередження ЗМІ в руках представників економічної еліти, безправ'я журналістів і т.д.);

3) захист інтересів регіональних ринків масової інформації та сприяння розвитку місцевих ЗМІ;

4) вдосконалення національного законодавства в частині гарантій свободи слова та інформації, вільного розповсюдження масової інформації, в тому числі на транскордонному рівні, недопущення поширення насильства та нетерпимості через ЗМІ, забезпечення плюралізму засобів масової інформації, доступу до офіційної інформації. [13, частина 2]

Для здійснення державної інформаційної політики в першу чергу необхідне створення єдиного інформаційного простору. До розробки поняття єдиного інформаційного простору і способів його формування держава приступило на початку 90-х рр.., Проте до цих пір повного уявлення про природу єдиного інформаційного простору та особливості його функціонування в соціокультурному середовищі прийняті законодавчі акти не дають.

Як пише В.Д. Попов, інформаційний простір - це «сфера відносин суб'єктів та об'єктів, що формується з приводу виробництва, розповсюдження та споживання інформації». [15]. Єдиний інформаційний простір стосовно ЗМІ - це однаково доступний простір, в якому комунікації здійснюються в інтересах всіх користувачів, а не окремих корпоративних клієнтів, що дозволяє створювати умови для функціонування та розвитку інститутів інформаційного суспільства, розвивати відкриті соціальні системи.

Інакше кажучи, створення єдиного інформаційного простору - це здатність держави за допомогою різних форм регулювання діяльності засобів масової інформації та комунікації стимулювати її таким чином, щоб ЗМІ та СУЯ забезпечували _(всіх громадян необхідною і достатньою інформацією, максимально повним спектром фактів і думок, що мають ходіння в країні та світі, з метою орієнтації (що відповідає інформаційним потребам громадян) в події, що і вироблення свого ставлення до цих подій, в тому числі версією державних органів, або офіційною версією.

У період 1997-1998 рр.. в життя суспільства ввійшло поняття інформаційні війни. Самі інформаційні війни, на думку суспільствознавців, почалися в нашій країні набагато раніше, але надбанням широкої громадськості вони стали в зазначений період. І на цей же період припадає медіатизація політики, коли «засоби масової інформації стають основним середовищем політичної комунікації».

Високо оцінивши здатність ЗМІ впливати на громадську свідомість, капітал напередодні виборів 1996 р. став набувати засоби масової інформації в якості інструменту впливу на суспільство і політиків.

Але так як різні групи, які прагнуть до збільшенню капіталів, мають своїми ЗМІ (і, отже, мають можливість через них впливати на політиків та політику), то власники засобів масової інформації, борючись один з одним за примноження свого капіталу або реструктуризацію капіталу конкурента, ведуть за допомогою ЗМІ інформаційні війни.

Сучасна інформаційна війна в Росії - це війна, здійснювана за допомогою засобів масової інформації з метою розширення і реструктуризації бізнесу за допомогою впливу на масову й індивідуальну свідомість. [21]

Небезпечна «політична монополія» на ЗМІ партії влади, яку складають державні чиновники, глави адміністрацій, губернатори, мери міст, створює складності у визначенні «золотої середини», коли загальнодержавні інтереси будуть врівноважуватися з інтересами розвитку демократичних свобод. Неможливо подальший розвиток системи ЗМІ без розробки законодавства з регулювання концентрації та монополізації ЗМІ, щодо забезпечення їх прозорості, або «прозорості», оскільки зв'язки володіння засобами масової інформації неочевидні: основи фінансових відносин прояснити нерідко взагалі не можна. Таким чином, два провідні напрями державної інформаційної політики - недопущення підпорядкування ЗМІ кон'юнктурним інтересам влади і бізнесу і регулювання рівня концентрації та монополізації засобів масової інформації - не реалізуються на практиці, і, отже, гальмують процеси суспільного розвитку.

Два інших положення - захист інтересів і розвиток регіональних ринків ЗМІ та вдосконалення національного законодавства в частині гарантій свободи слова та інформації - також не дають можливості говорити про втілення їх у життя. По-перше, чиновники, як і раніше (але по-різному в залежності від рівня доходів у кожному регіоні) регулюють і навіть керують здебільшого інформаційних процесів на місцевому рівні. По-друге, наявне законодавство не набуло належного розвитку з цілого ряду найважливіших питань, як-то: відносини «власник-засновник - редакція»; статус видавця, мовника і власника; державне регулювання загальних умов господарської діяльності ЗМІ, антимонопольне регулювання в сфері ЗМІ, участь іноземних інвесторів у діяльності ЗМІ тощо. Не прийняті основні закони про теле-і радіомовлення та про право на інформацію [25]

По-третє, держава не забезпечує єдиного інформаційного простору. Не забезпечує в силу двох причин: по-перше, ЗМІ стають просто недоступні росіянам, по-друге, на регіональному рівні вони все частіше потрапляють під гніт виконавчої влади.

Держава повинна нести відповідальність за формування інформаційної політики тому, що, як зазначалося вище, інформаційна політика є найважливішою складовою частиною зовнішньої і внутрішньої політики держави. Наприклад, коли планувалася інформаційна політика Бі-Бі-Сі, в її основу закладалося не зниження інформаційного потенціалу програм до рівня середнього їх споживача, а навпаки, підвищення освітнього та пізнавального рівня споживачів інформації з метою зростання набору їх знань, зростання самостійної спроможності оцінки подіям. Засновник Бі-Бі-Сі Дж. Рейт відстоював статус корпорації, що стоїть над аудиторією, яку корпорація була покликана «розважаючи, просвіщати», «просвіщати крадькома», ненав'язливо, неназідательно - така була, в тому числі, державна політика. Якщо аналізувати зарубіжні видання, що випускаються для російського читача, вони набагато «полегшені» у порівнянні зі своїми європейськими аналогами і, отже, не сприяють процесам прискорення у підвищенні рівня суспільної свідомості. Така ж тенденція характерна і для вітчизняних ЗМІ, переважна більшість яких не працює на інтереси прискореного розвитку суспільства (статистика свідчить, що більше половини друкованих російських ЗМІ мають рекламний характер або виконують функції «жовтої» преси). Як правило, перед ЗМІ стоїть одне завдання - фінансова вигода за рахунок підвищення тиражу за допомогою задоволення не найвимогливіших смаків або за допомогою сенсації.

Проаналізуємо, який внесок у розвиток суспільства через збалансовану інформаційну політику здатні внести ЗМІ. По-перше, російські ЗМІ, як соціально-політичний та інтелектуальний авангард суспільства, мають поставити в основу своєї інформаційної політики функцію неназідательно «розважаючи, просвіщати», піднімаючи до свого рівня середнього споживача, озброюючи його об'єктивним уявленням про процеси, які відбуваються і забезпечуючи різноманіттям інформації, дає грунт для порівнянь і роздумів. Перш за все, необхідно звернути увагу на молодь, на проблеми її утворення і на формування шкали цінностей.

По-друге, засобам масової інформації та комунікації необхідно значно активізувати консолідуючу функцію для трьох провідних сил суспільства, що є фундаментом демократичної держави: влади, бізнесу та ЗМІ, які в даний час, до активізації недержавних та некомерційних організацій (НКО / НУО), подають до даному тріумвіраті громадські інтереси.

СМЯ в силу економічної залежності не завжди можуть виступати рівноправним партнером у подібному діалозі. Тим не менш, саме їм судилося прийняти на себе ініціативу в постійному, систематичному обміні думками та вироблення взаємоприйнятних рішень для задоволення потреб держави, суспільства і особистості, а також, можливо, у здійсненні контрольних функцій у виконанні прийнятих рішень. Проте всі ці зусилля не будуть реалізовані, якщо у відносинах між владою, бізнесом і суспільством в особі ЗМІ не сформується паритет чесності і справедливості, якщо буде процвітати що має на сьогодні місце «подвійний стандарт». Знову-таки в цьому контрольну функцію можуть прийняти на себе ЗМІ та СУЯ, виносячи на загальний огляд брехливі обіцянки і несправедливі рішення. Але розірвати порочне коло має допомогти держава, чи шляхом введення суворих етичних кодексів, нових статей з адміністративних правопорушень або якимось іншим способом, що вимагає підвищення відповідальності як держслужбовців, так і бізнесменів перед суспільством.

По-третє, засобам масової інформації та комунікації слід змінити ставлення до цивільних об'єднанням, так званим некомерційним, чи недержавним, організаціям. Не підтримуються активно засобами масової інформації, вони створюють власні спеціальні малотиражні ЗМІ та поширюють інформацію про свою діяльність за допомогою Інтернету. Однак для активного розвитку НКО / НУО цього недостатньо, їм потрібні міцні, систематичні виступи у традиційних засобах масової інформації, і не тільки тоді, коли вони піднімають гучні політичні проблеми. Непідтримка НКО / НУО затримує процеси розвитку громадянської активності, процеси розвитку суспільної свідомості, розвитку кожної особистості як самодостатньої соціальної одиниці. По-четверте, засоби масової інформації сьогодні не відображають реальне життя країни: з них ми дізнаємося про деякі політичні рішення влади, про катастрофи та надзвичайні ситуації, про заходи, організаціями та установами заходах, але ми не знаємо, як розвивається економіка і чим діяльність сільськогосподарського сектора цього року відрізняється від попереднього, в якому напрямку розвивається наукова думка і медицина, які зміни очікують систему освіти і які професії будуть найбільш затребуваними через 10 років. ЗМІ можуть бути ареною обміну позитивним досвідом, інструментом збору ідей, що подаються громадськістю, крім того, що вони повинні стати одним з головних акумуляторів негативних думок і засобом оголошення їх у пріоритетній послідовності. І, звичайно, ЗМІ повинні представляти незалежні та альтернативні думки представників різних політичних і неполітичних напрямів і верств суспільства. [15, с. 52.]

По-п'яте, на рівні самоорганізації засоби масової інформації як федерального, так і місцевого масштабів можуть створювати Поради щодо інформаційних спорів, що сприяють забезпеченню інформаційних прав громадян і стимулювання соціальної відповідальності ЗМІ. У жовтні 2002 р. подібна незалежна громадська організація, що об'єднує фахівців у сфері засобів масової інформації та права, була створена в Ростовській області. Рада з інформаційних спорів у Ростовській області успішно діє, в нього за дозволом питань в інформаційній сфері звертаються журналісти, громадяни, організації, у тому числі представляють органи влади і управління.

Стан інформаційної політики (державної та недержавної) можна оцінити в наступних характеристиках: [32, с. 54]

1. Важливо зрозуміти, що мас-медіа є чинником політичної стабільності суспільства. Газети систематично констатують небезпечну тенденцію в зміні стану довіри громадян до держави і влади, що формує депресивний стан суспільної психіки, а народ, країна потребують соціального оптимізм і реальному світі.

2. При стихійному домінування в ЗМІ та МК бездуховній «духовної влади», при ігноруванні мас-медіа моральних оцінок з боку громадськості, видатних і авторитетних діячів країни, насадженні ширужиткове маскультури, комерціалізації ТБ У результаті з'явився новий рівень суспільної свідомості - «желтопрессовое свідомість» або «глянсове» і витісняються наукове, гуманітарне, духовне свідомість. При такому стані медіаполітику важко будувати інформаційне суспільство. ЗМІ геть втратили (або навмисно відмовилися) від освітньої, освітянської, аналітичної функцій.

3. Беручи до уваги, що в світі склалося, пройшли випробування основні парадигми інформаційного впливу: 1) механічна, тоталітарна, 2) маніпулятивна, 3) діалогова, плюс дискурсна, відзначимо, що в нашій інформаційній політиці у великому діфіціте третя, найбільш ефективна - діалогова, дискурсна. Дискурс - це не просто діалог, а діалог з загальнозначущої для суспільства проблеми. Ні дискурсу - немає рішення проблеми як з боку влади, так і з боку ЗМІ. У російських ЗМІ немає дискурсу ні з проблем інформаційної політики, ні по суті і перспективам інформаційного суспільства, таким чином, по суті, відсутній зворотний зв'язок з громадською думкою.

4. Рішення самої, мабуть, актуальної проблеми - інформаційного супроводу соціальних, та й взагалі реформ за допомогою інформаційної політики. У цьому-то і реалізується комунікативна природа влади і влади як засобу комунікації.

5. Важливо адекватне усвідомлення, насамперед управлінцями, сутності та ролі інформації та комунікації в сучасному світі, у справі формування в нашій країні фундаментальних основ інформаційного суспільства, проблеми труднощів формування інформаційної політики, а отже, гуманітарного підстави інформаційного суспільства.

У Росії інформаційна політика є і навіть будується інформаційне суспільство (його технічна основа). Але от з позиції головних критеріїв: національних інтересів Росії, стратегії розвитку, сенсу життя суспільства, наявності «суспільного ідеалу», дискурсних комунікації між владою і народом інформаційного забезпечення реформ - такий потенціал інформаційної політики залишається слабо реалізованим.

Структура державної інформаційної політики

Суперечливі проблеми, які вирішуються в процесі формування та розвитку інформаційної політики, обумовлюють її складну та специфічну внутрішню структуру.

Інституційну структуру державної інформаційної політики становлять організації, що формують її зміст та цілі. До них відносяться: керуючі і координуючі структури верховної влади; аналітичні структури (що представляють центри ситуаційного аналізу при різних урядових відомствах, в регіонах або найважливіших структурах влади); бази та банки даних (включаючи національні бібліотеки); центри (технічного) захисту інформації; центри розробки стандартів інформаційних контактів (для адаптації до світового політичного простору); піар-служби при державних органах та відповідні науково-дослідні структури.

У суб'єктах РФ робота з налагодження громадських зв'язків виконується державними інформаційними агентствами, управліннями по зв'язках з громадськістю, відповідальними особами по зв'язках з пресою та іншими функціональними підрозділами місцевих органів влади. Як безпосередніх функцій прес-центру могли б виступати:

• оперативне і повне інформування громадян про діяльність організації, в тому числі за допомогою ЗМІ;

• поширення, а в разі потреби і підготовка для ЗМІ офіційних повідомлень, заяв та інших інформаційних (журналістських) матеріалів, присвячених діяльності організації;

• підготовка і передача в ЗМІ роз'яснень та коментарів фахівців, експертів і авторів рішень і дій організації;

• проведення у відповідності з Законом України «Про засоби масової інформації» і власним становищем акредитації журналістів, що виконують редакційне завдання і висвітлюють діяльність цієї організації;

• надання сприяння акредитованим журналістам, а також кореспондентам, що виконують завдання зі збору та підготовки матеріалів для публікації, теле-чи радіопередачі;

• підготовка для ЗМІ прес-бюлетенів, прес-релізів, оглядів, спецвипусків тематичної інформації;

• підготовка та проведення прес-конференцій, брифінгів, виставок, презентацій, зустрічей з журналістами з поточних проблем діяльності адміністрації;

• аналіз матеріалів преси, радіо-і телеінформації про діяльність організації для її керівників і співробітників;

• визначення достовірності опублікованих відомостей, підготовка при необхідності роз'яснювальних листів і спростувань.

• стимулювання підтримки громадянами соціально-значущих програм громадських рухів;

• створення сприятливого іміджу державних структур.

Щоб успішно виконувати свої функції, прес-служба повинна виконати роботу за наступними напрямками:

• давати поради, займатися консультаційною діяльністю;

• виконувати роботу в області комунікації;

• проводити дослідження та аналіз PR-проблем;

• розробляти і здійснювати PR - програми (Р R-кампанії, акції);

• інтегрувати всі комунікаційні функції. [30, c .41]

Організація роботи прес-центру повинна передбачати можливість цілодобового взаємодії його співробітників з представниками преси. Для цього необхідні змінний режим роботи прес-центру і можливість оперативного зв'язку з його основними співробітниками в неробочий (наприклад, нічний) час.

Відповідальний за зв'язок з пресою повинен прагнути не тільки до прочитання великої кількості газет і журналів за профілем своєї роботи, але і до самостійного написання відповідних нотаток, статей та аналітичних оглядів.

Виникнення непередбачених (в тому числі кризових) ситуацій у діяльності адміністрації супроводжується, як правило, збільшенням та ускладненням інформаційних потоків. У цій ситуації прес-служба повинна мати не лише надійні засоби оперативного зв'язку, а й чіткий план дій, що дозволяє уникнути передачі в різні ЗМІ неточних, неперевірених або свідомо неправдивих відомостей, запобігти виникненню інформаційного вакууму і можливу паніку.

Передані в ЗМІ відомості завжди повинні бути чесними, достовірними і заслуговують довіри. Правду слід говорити завжди, навіть якщо вона не особливо приємна для самої адміністрації. Від цього залежить ставлення ЗМІ, а через них і громадськості до організації та її представникам.

Найбільш важливим завданням прес-центру є підготовка та проведення прес-конференцій.

Прес-конференції - один з найбільш поширених та ефективних способів організації зв'язків з громадськістю та передачі їй необхідної інформації через посередника, роль якого в даному випадку виконують преса та інші ЗМІ.

Прес-конференції доцільні в тих випадках, коли необхідно:

• проінформувати свою громадськість про будь-яке важливе та неординарному подію у своєму житті;

• представити нову концепцію розвитку, викликає масовий громадський інтерес;

• вирішити спірні питання, давно обговорювані громадськістю;

• налагодити особисті контакти керівництва організації з представниками ЗМІ.

Зрозуміло, за наявності достатніх коштів, фахівців і т.д. в PR-структуру разом з прес-центром можуть входити й інші формування: інформаційно-аналітична служба, підрозділ по роботі із заявами та скаргами громадян; телевізійний, радіо-, фотовідділ, редакція власного видання тощо

Функціональні особливості діяльності PR-служб в органах державної влади визначають їх організаційне пристрій. Як показує практика, найчастіше структури, які в державних структурах займаються зв'язками з громадськістю, складаються з чотирьох підрозділів.

• Інформаційно-аналітичний відділ.

• Відділ з інформаційних комунікацій.

• Відділ по роботі з політичними партіями та громадськими організаціями.

• Організаційно-правовий відділ.

Аналіз діяльності сучасних російських державних структур зі зв'язків з громадськістю показує, що розподіл обов'язків між цими підрозділами, як правило, відбувається таким чином.

Завдання інформаційно-аналітичного відділу

1. Збір та аналіз інформації соціально-політичного характеру, пов'язаної із здійсненням політичної та економічної діяльності Уряду та Державної Думи Російської Федерації, регіональних органів виконавчої і законодавчої влади.

2. Моніторинг, аналіз стану і динаміки громадської думки у процесі здійснення економічних, політичних і соціальних програм та акцій.

3. Аналіз діяльності регіональних засобів масової інформації щодо висвітлення та інтерпретації діяльності федеральних і регіональних органів державного управління.

4. Прогнозування соціально-політичної ситуації та можливих сценаріїв розвитку подій у країні, регіоні, суб'єкт РФ, у зв'язку з реалізацією ініціатив, політичних акцій, витрат в економічній і соціальній політиці як федеральних, так і регіональних органів влади.

5. Експертиза матеріалів, які інформують про діяльність органів державної влади.

6. Вироблення методичних рекомендацій щодо інформаційного забезпечення діяльності органу влади, поширенню інформації та здійснення інформаційного обміну в інтересах формування повної та достовірно позитивної оцінки населенням органу влади.

Завдання відділу з інформаційних комунікацій

1. Формування об'єктивної громадської думки про діяльність органу державної влади.

2. Інформування про діяльність та роз'яснення прийнятих рішень і практичних дій органів влади.

3. Акредитація і забезпечення журналістів при державному закладі, в порядку, передбаченому чинним законодавством.

4. Підготовка та розповсюдження заяв, повідомлень, прес-релізів і інших офіційних інформаційних матеріалів органів державної влади.

5. Проведення роз'яснювальних заходів з використанням різних форм (рекламні проспекти, інформаційні стенди, листівки, бюлетені, опитування громадської думки та ін.)

6. Проведення аналізу публікацій у пресі, радіо-і телеінформації, листів та звернень громадян, запитів редакцій засобів масової інформації. Підготовка на основі аналізу листів, звернень громадян, публікацій преси та теле-і радіо інформації, запитів засобів масової інформації пропозицій щодо забезпечення інформаційних заходів органу державної влади.

7. Підготовка та розповсюдження офіційних спростувань у випадку публікації невідповідних дійсності відомостей про діяльність адміністрації.

8. Організація взаємодії з друкованими та електронними засобами масової інформації в підготовці публікацій та теле-і радіопередач, присвячених діяльності структурних і територіальних підрозділів органу влади.

9. Випуск друкованої, теле-, радіо-та відео продукції, присвяченій діяльності органу державної влади і спрямованої на підвищення інвестиційної привабливості регіону.

10. Взаємодія з PR - і рекламними спільнотами. І. Курирування діяльності прес-секретарів подвійного підпорядкування галузевих і територіальних органів виконавчої влади.

Завдання відділу по роботі з громадськими об'єднаннями [30]

1. Підтримка діяльності та взаємодія з громадськими об'єднаннями, забезпечення діяльності органів по взаємодії з громадськими об'єднаннями, участь в організації та проведенні консультативних нарад з політичними партіями і рухами.

2. Подання органу влади на офіційних заходах: мітингах, зборах, нарадах і т.п. Участь в організації та проведенні загальноміських заходів щодо плану діяльності органу влади, а також участь в організації та проведенні заходів організованих громадськими об'єднаннями. Подання адміністрації на заходах, що проводяться громадськими об'єднаннями.

3. Організація проведення досліджень громадської думки з найважливіших проблем життя країни, суб'єкта РФ.

4. Збір та аналіз інформації соціально-політичного характеру, пов'язаної із здійсненням політичної та економічної діяльністю Адміністрації та регіональних органів виконавчої і законодавчої влади.

5. Забезпечення служби зі зв'язків з громадськістю поточної, аналітичної, прогностичної інформацією, пов'язаної з оцінкою стану громадської думки і характеру соціально-політичних процесів.

6. Вироблення рекомендацій щодо інформаційного забезпечення діяльності органу влади, поширенню інформації та здійснення інформаційного обміну, в інтересах формування повної достовірно позитивної оцінки результатів діяльності адміністрації.

7. Взаємодія з депутатами законодавчої влади різних рівнів, а також депутатами муніципальних рад з питань, що належать до компетенції підрозділу.

8. Узгодження заявок від громадських об'єднань та ініціативних груп громадян про проведення масових громадянських акцій (пікети, мітинги, походи, демонстрації).

9. Організація діяльності з розподілу коштів бюджету у формі грантів для реалізації найбільш соціально значущих проектів громадських об'єднань. Підготовка проектів договорів (контрактів) з переможцями відповідних конкурсів.

Завдання організаційно-правового відділу [30, C .41]

1. Організація та здійснення правової експертизи документів, що видаються або переданих до служби у зв'язках з громадськістю для затвердження або погодження; керівництво експертизою, веденням і реєстрацією господарських договорів PR-служби.

2. Організація та проведення прес-конференцій, брифінгів, «круглих столів» за участю співробітників адміністрації з представниками засобів масової інформації. Організація і висвітлення заходів, що проводяться за участю перших осіб, візитів офіційних делегацій, а також надання сприяння в організації, проведенні та висвітленні масових громадських заходів та акцій.

3. Забезпечення вирішення питань розміщення та експлуатації об'єктів зовнішньої реклами та інформації в регіоні, взаємодія з організаціями та підприємствами, що працюють в даній сфері.

4. Замовлення та придбання у встановленому порядку друкованої продукції, інформаційно-технологічного обладнання, програмного забезпечення, оргтехніки для здійснення діяльності служби зі зв'язків з громадськістю. Організація і проведення необхідних конкурсних процедур на розміщення замовлення на підрядні роботи для державних потреб за курируючих управлінням статтями бюджету.

5. Керівництво забезпеченням діяльності співробітників служби зв'язків з громадськістю оргтехнікою, меблями та канцелярськими товарами, а також обліком і контролем матеріальних цінностей.

6. Організація роботи з персоналом та кадрове діловодство, забезпечення роботи приймальні керівника PR-служби.

7. Залучення до своєї діяльності керівників і співробітників інших підрозділів державної установи, а також відповідно до чинного законодавства фахівців на договірних умовах для вирішення питань, що належать до компетенції підрозділу.

8. Організація та контроль за проведенням конкурсів на розміщення замовлення на підрядні роботи для державних потреб за курируючих підрозділом статтями бюджету: проведення конкурсних та інших переддоговірних процедур, підготовка проектів договорів, а також контролювання їх виконання при витрачанні коштів бюджету за цільовим статтями.

9. Забезпечення підготовки звернень до державних і муніципальних органів влади з питань компетенції діяльності управління.

Інформаційні матеріали, які готують фахівці PR-служб для передачі в ЗМІ, можна умовно розділити на наступні основні види:

• матеріали про поточні події в діяльності адміністрації;

• тематичні огляди;

• аналітичні статті;

• статистичні зведення за певний період часу;

• спростування недостовірної або свідомо помилкової інформації про компанії, опублікованій раніше на сторінках газет і журналів;

• відповіді на запитання читачів, критичні зауваження на адресу адміністрації, запити засобів масової інформації;

При підготовці перерахованих матеріалів фахівець служби зі зв'язків з громадськістю не повинен намагатися замінити журналіста в роботі над текстом повідомлень, призначених для публікацій. Його завдання - своєчасна підготовка достовірної інформації (наприклад, у вигляді заяви для друку, прес-релізу та ін.) Журналіст, у свою чергу, на підставі отриманих відомостей повинен написати текст повідомлення, використовуючи при цьому професійну майстерність, накопичений досвід та особисту точку зору на освітлюваний питання.

Організаційне пристрій служб в органах державної влади має визначатися їх функціональними особливостями. Завдання полягає в тому, щоб використовувати таку організаційну структуру, яка найбільш повно відповідає поставленим цілям і завданням, найкращим чином дозволяє взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно розподіляти і направляти зусилля своїх співробітників і таким чином задовольняти потреби керованого об'єкта і досягати своїх цілей.

Діяльність ПР-структур, кваліфікованих фахівців покликана професійно і компетентно налагоджувати конструктивні зв'язки і відносини з сегментованої громадськістю. Крім того, дана діяльність допомагає побачити і усвідомити керівниками та співробітниками всіх рівнів багатофакторність, яку необхідно враховувати при формуванні регіональної політики.

ПР-служба - це спеціалізована, посередницька комунікативно-інформаційна діяльність, спрямована на встановлення каналів двосторонньої взаємодії між структурами державного і муніципального управління (ДМУ) і сегментованої громадськістю, з іншими суб'єктами соціально-політичного процесу для досягнення взаєморозуміння, співробітництва та соціального партнерства в суспільстві. Вона покликана допомагати адміністрації при прийнятті управлінських рішень, орієнтуючи її на настрої і можливі реакції громадськості при починанні будь-якої справи; готувати громадську думку до правильного розуміння дій адміністрації; переконувати людей у тому, що те чи інше нововведення обернеться користю (вигодою) для них; змінювати масову свідомість, боротися з недовірою, чутками; завойовувати авторитет, репутацію (імідж) і будити енергію населення для боротьби з інертністю. Головне завдання ПР - розробка дій влади в діалоговому режимі з громадськістю, моделей співпраці з метою запобігання соціальних конфліктів, в яких поведінкова компонента домінує. Чим вище забезпеченість рівня готовності владних структур діяти в критичних ситуаціях, тим швидше і безболісніше вони вирішуються.

Необхідно відзначити, що інформаційна політика ДМУ в організації власного інформаційного простору носить багато в чому декларативний характер в силу того, що основний засіб її реалізації - ПР-структури в регіональних і муніципальних адміністраціях не отримали належного розвитку, і робота зі зв'язків з громадськістю на нових канонах ПР -дій продовжує залишатися першою роботою. У адміністраціях погано знають потенціал і можливості використання ПР, не орієнтуються на відповідні реакції громадськості при прийнятті управлінських рішень, розробці соціальних проектів у регіоні, не організовують системи «громадської участі», постійного діалогу влади з населенням, як одного з принципових умов її успішного функціонування. У свою чергу, громадськість слабо поінформована про характер обраних політичних позицій адміністрації, суть та програму її політичного курсу, мотиви прийняття тих чи інших рішень та ініціатив. Люди рідко чують відповідальних чиновників і відвикають прислухатися до їхньої думки щодо важливих проблем реформування суспільства, що здійснюється на місцях. Однак сьогодні ліміт діяльності бюрократії типу «зверху вниз» вичерпано. Завдання полягає в тому, щоб наблизити державний і муніципальний апарат до громадян та їх організаціям, зробити його роботу більш відкритою, чуйною, демократичною і зміцнити зв'язок з громадськістю.

Оптимальна і раціональна постановка ПР-служб - це ефективний засіб для реалізації інформаційної політики ДМУ у власному інформаційному просторі. Їх організація повинна спиратися на такі концептуальні установки.

1. Володіння самостійної компетенцією і активної конструктивної діяльністю, що конституюють суспільні зв'язки і відносини за допомогою комплексу «переконують» комунікаційно-інформаційних технологій при наявності власного бюджету.

2. Створення системної мережі інформаційно-комунікаційних каналів прямого і зворотного зв'язку («нерви уряду»): влада повинна здійснювати інформування громадськості і бути інформованою.

3. Реалізація єдиної інформаційної політики адміністрації, забезпечує інтеграцію інформаційних потоків з управлінськими рішеннями і позиціями.

4. Досягнення програми громадянської згоди у вирішенні управлінських завдань на основі узгодження інтересів громадськості (керовані) та державних структур (керуючі), щоб їхні рішення були прийняті (впізнавані, зрозумілі, бажані).

5. Включення (співучасть) громадськості в управлінську діяльність як рівноправного суб'єкта суспільних відносин: діалог влади з громадськістю, щоб її інтереси, бажання, прагнення були прийняті до уваги.

6. Створення комплексу умов для системної реалізації потенціалу служби зв'язку з громадськістю та представлення інтересів адміністрації за межами регіону (уряд, інші регіони, міжнародні зв'язки).

7. Підготовка (перепідготовка) кваліфікованих ПР-фахівців із зв'язків з громадськістю, що володіють знаннями і навичками для виконання функцій прес-секретаря, менеджера комунікаційно-інформаційної структури, громадських зв'язків, взаємовідносин зі ЗМІ, формування громадської думки, корпоративної культури, іміджмейкерства та ін

До основних н аправленіям діяльності фахівців ПР слід віднести:

- Інформаційно-роз'яснювального супровід стратегії і тактики міністерств, що забезпечує інтеграцію інформаційних потоків з управлінськими рішеннями;

- Організаційно-технологічне забезпечення участі вищих урядових чиновників у роботі з громадськістю (ділові зустрічі, офіційні прийоми, виступи, прес-конференції, відео-і Фотообслуговування, зв'язки зі ЗМІ та ін);

- Підготовка і проведення ПР-кампаній, акцій регулярного ізменяюще-перетворюючого, освітньо-виховного впливу на громадськість, всебічного її інформування про діяльність органу влади і принесеної ним користь суспільству, що значно підвищують ефект управління;

- Постійне проведення моніторингу з професійних питань та інформування керівництва про стан громадської думки, можливих відповідних реакціях населення на проведену або намічувану міністерствами політику;

- Розробка конкретних пропозицій з питань формування громадської думки, корпоративної культури, іміджмейкерську проектів та багато іншого.

1.2 Особливості роботи державних служб із зв'язків з громадськістю з інформаційними каналами (ЗМІ)

Головна проблема взаємодії органів влади та ЗМІ це розходження цілей у процесі інформування суспільства. Для держави з метою вирішення завдання збереження політичної стабільності в суспільстві вкрай важливо, щоб інформація про діяльність державних установ мала позитивну спрямованість. Журналіст, публікуючи викривальні матеріали, часто працює на власний імідж. Його викривальна діяльність знаходить відгук у самій природі людини - волелюбність і нетерпиме ставлення до спроб керувати собою. Для журналіста найбільш цікавою буде сенсаційна і, як правило, негативна інформація, яка, безсумнівно, приверне до себе набагато більшу увагу читачів. З необхідністю вирішення цієї дилеми співробітники державних служб із зв'язків з громадськістю щодня стикаються в своїй роботі.

Взаємовідносини засобів масової інформації і влади до цих нір залишаються недостатньо дослідженими. Незнання реальної моделі функціонування ЗМІ в нашому суспільстві перешкоджає формуванню демократичних перспектив.

Для посилення дієвості урядових служб зі зв'язків з громадськістю з пресою важливим фактором є використання лідерів думок. Це може бути відомий політик, письменник, вчений або будь-який інший чоловік, який користується авторитетом у населення. Практика роботи з лідерами громадської думки дозволяє урядовим органам у зв'язках з громадськістю досягти більшої ефективності при роботі з мас-медіа.

Способів звернути на себе увагу преси досить багато. Всі засоби масової інформації готові поміщати чисто інформаційні матеріали, навіть якщо вони по-різному до них відносяться через відмінності в редакційну політику та уподобаннях їх основної аудиторії. Преса завжди вітає будь-який новинний матеріал, аби цей матеріал був достовірним і своєчасним.

Друк публікує також статті, кореспонденції та коментарі, які дають фонову інформацію до новин, або ж статті і нариси на злобу дня або загального характеру. Тут відкриваються широкі можливості співпраці державних служб із зв'язків з громадськістю з журналістами. Державні служби по зв'язках з громадськістю створюють інформаційні приводи, якими користуються ЗМІ, допомагають їм забезпечувати суспільство новинами, формують «суспільну порядок денний». ЗМІ регулярно використовують прес-релізи, довідковий матеріал, підготовлений державними службами із зв'язків з громадськістю.

У державних службах у зв'язках з громадськістю даним напрямком діяльності займається спеціальний підрозділ. Як правило, воно називається відділом по зв'язках (по взаємодії) із ЗМІ або прес-службою. Для прес-служби ЗМІ є одночасно і засобом, і аудиторією, які вимагають особливого ставлення.

Для того щоб систематично тримати їх у курсі справ, державні прес-служби найчастіше використовують такі форми роботи зі ЗМІ:

• підготовку та розповсюдження прес-релізів. У своїй роботі служби широко використовують прес-релізи, що містять інформацію про нові події; структурних змінах в уряді і адміністрації, пов'язаних з утворенням нових підрозділів, зміною керівного складу тощо; про публічних виступах у ЗМІ керівництва адміністрації.

• зустрічі з журналістами. Це одна з форм зовнішнього і внутрішнього життя прес-служби. Зустрічі проходять регулярно в рамках повсякденної діяльності. Робота з журналістами ведеться як керівництвом прес-служб, так і іншими фахівцями цих структурних підрозділи органів державної влади;

• організацію «круглих столів» - одну з форм спільного обговорення ідей, проблем, ситуацій, які мають значення для широких кіл громадськості;

• прес-конференції. Може виникнути необхідність у з'ясуванні спірних питань з громадськістю та залучення її уваги до вирішення будь-якої проблеми. У цьому випадку використовують прес-конференцію із запрошенням представників засобів масової інформації. Запрошення розсилається в усі ЗМІ або вибірково;

• брифінги. Брифінг представляє собою нетривалу інструктивну зустріч керівництва адміністрації з журналістами із запрошенням інших представників органів державної влади. Повідомлення на брифінгу носить односторонній сповіщає характер з ілюстрацією конкретних фактів. Це та ж прес-конференція, але без коментарів. Брифінги, як правило, організуються у разі надзвичайних подій, громадських скандалів, щоб дати пояснення того, що сталося, його причин, запобігти можливі помилки і перебільшення з цього приводу;

• організацію регулярних виступів керівного складу в засобах масової інформації. Як правило, у державні служби зі зв'язків з громадськістю з російських і зарубіжних ЗМІ надходить велика кількість прохань про інтерв'ю. Зрозуміло, всіх їх задовольнити неможливо, але необхідно намагатися зробити так, щоб ні одне прохання, жодна пропозиція не залишилися без уваги;

• інформаційний обмін. Одна з головних завдань роботи прес-служби - перетворити ЗМІ в природного союзника. Прес-служба будує свою роботу із засобами масової інформації в режимі діалогу, співробітництва, взаємної відповідальності. Угоди можуть бути документально підтвердженими або носити неформальний характер усних домовленостей, але, тим не менш, дотримуватися в будь-якому випадку. Дотримання цього принципу значно підвищує дієвість, результативність її впливу на громадську думку. [30, c .55]

Одним з принципів роботи із засобами масової інформації є гнучкість і адаптивність до ситуації. Оскільки державні служби зі зв'язків з громадськістю, як правило, мають широку популярність, необхідний медіа-план і комплексна програма PR-супроводу.

Формуючи стосунки із засобами масової інформації, служба повинна виробити загальну політику цих відносин. З одного боку, вона повинна визначити правила надання інформації для ЗМІ, а з іншого - правила збору і аналізу інформації, вже випущеної ЗМІ для громадськості. Фахівці цього підрозділу постійно стежать за повідомленнями у пресі, радіо та на телебаченні, щодня готують огляди преси для керівництва адміністрації, дають оцінку результатами зворотного зв'язку з цільовими аудиторіями, відповідають на питання, скарги та виступи, виступають із спростуваннями.

ЗМІ з точки зору їх типологічних особливостей і можливостей охоплення цільових аудиторій

Сучасне суспільство пронизане різними потоками економічної, політичної, правової, соціальної, культурної, спортивної, розважальної інформацією, яка може бути побачена, почута, отримана, куплена кожним індивідуумом соціуму. Процес використання інформації настає після ознайомлення з нею. При цьому в ній сконцентровані воля, бажання, перспектива, маніпулятивні механізми джерела інформації. З метою ідеологічного виховання суспільства і поступального розвитку національної економіки в ролі джерела інформації виступають держава, засоби масової інформації, комерційні структури та багато інших.

Інформаційний простір суспільства характеризується засобами масових комунікацій (СМК), що включають засоби масової інформації (ЗМІ), книговидавництво, кінематограф, мультимедійні засоби зв'язку, Інтернет.

Журналістика - це громадська багатопланова діяльність професіоналів зі збору, обробці та періодичному поширенню актуальної політичної, економічної та соціальної інформації через пресу, радіо і телебачення.

Оскільки громадськість зацікавлена ​​у достовірній інформації, журналісти будь-якими шляхами прагнуть її здобути, що в кінцевому рахунку призводить до непорозумінь, конфліктів з представниками владних і законодавчих структур, комерційними фірмами і компаніями. Журналісти, як правило, прагнуть до забезпечення плюралізму думок, розвитку демократичних засад, форм і методів роботи з аудиторією.

Журналісти завжди несуть відповідальність перед читачами, слухачами і глядачами, а також перед суспільством у цілому за зміст повідомлень, за своєчасне інформування аудиторії про актуальні проблеми, що представляють інтерес для суспільства. Реалізація прав громадян на інформацію - найперший обов'язок журналістів. Професійні права та обов'язки журналістів нашої країни витікають з основних положень Конституції, Закону «Про засоби масової інформації», а також правового і морального обов'язку кожного журналіста окремо. Неприпустимо використання ЗМІ на шкоду моральним інтересам і правам (особистості, інтересам держави, суспільства, для пропаганди війни, насильства, національної та релігійної нетерпимості, маніпулювання громадською думкою. Професійний кодекс забороняє журналістові користуватися перевагами, які дає йому його професія, у власних інтересах, а також в інтересах своїх рідних і близьких.

До основних інститутів індустрії засобів масової інформації відносять пресу, радіо, телебачення. Преса - це масові періодичні друковані видання, тобто газети і журнали. [34, С.82]

Газети виконують одну з головних ролей ЗМІ. Для реалізації PR через періодику на Заході існує особлива сфера діяльності, звана прес-рілейшнз - відносини з пресою. Але зазвичай відносини у зв'язках з пресою підтримують PR-спеціалісти фірм і компаній, нерідко мають прес-центрами.

Газети розрізняються:

• за періодичністю виходу - щоденні, щотижневі, щомісячні, бувають також ранкові та вечірні. Причому щоденні газети можуть виходити як у першій половині дня (ранкові), так і в другій половині (вечірні). Щоденні газети представляють новинний матеріал оперативної інформації, щотижневі та щомісячні журнали та газети - матеріал для аналітичних оцінок в рамках глибокого осмислення;

• за масштабами - центральні, загальнонаціональні (федеральні), регіональні, республіканські, місцеві, обласні, міські, районні, відомчі;

• за цільовим призначенням - галузеві, відомчі, корпоративні, професійні.

Видання, орієнтовані головним чином на зазначені градації, називаються спеціалізованими. Працюючі в них журналісти часто об'єднуються в професійні асоціації та клуби (фінансовий прес-клуб; клуб журналістів, які пишуть про туризм, тощо).

Радіо Радіо своєму розпорядженні комплексом справді унікальних властивостей, що роблять його всюдисущим і загальнодоступним. Люди слухають радіо, займаючись іншими справами, і при цьому постійно отримують вичерпну інформацію про всі події, це - і новини, і розважальні програми, і театр, і ринок. Радіоефір формується за тимчасовим принципом, диференціюється за програмами. Дохідливість, простота і в той же час емоційність живого слова до сьогоднішнього дня дозволяють радіо користуватися незмінною вдячністю слухачів. За роки свого розвитку радіо стало не тільки засобом інформації, а й видом мистецтва.

На відміну від газети і журналу радіо приходить до нас у дім живим людським голосом, здатним передати новини, стан цін і кон'юнктури на ринках світу, проблеми комерції та підприємництва в країні. Радіо дозволяє консервувати інформацію на магнітній плівці з тим, щоб при необхідності повернутися до достовірних фактів, улюбленим програмами. Радіо здатне передавати інформацію одночасно з місць подій, що відбуваються. В умовах розвитку телекомунікацій радіо не тільки не втратило аудиторію, але і збільшило її завдяки оперативному використанню інформації та популярності багатьох програм, що мають віддану аудиторію слухачів.

Радійні формати матеріалів визначаються багато в чому технічним і факторами, серед яких фігурують такі основні: [34]

I. Тип мовлення (радіоприйому):

а) радіотрансляційна мережа - впевнений прийом з централізованих Шпенов;

б) діапазон довгохвильового мовлення, і) діапазон середньохвильового мовлення;

г) діапазон ультракороткохвильового мовлення;

д) діапазон FM-мовлення;

II. Тип радіоприймачів:

а) звичайний нестаціонарний;

б) стаціонарний однопрограмних

в) стаціонарний багатопрограмний;

г) автомобільний.

Стаціонарний багатопрограмний радіоприймач транслює передачі на трьох каналах державного радіомовлення: перша кнопка - радіо «Росія», радіо «Подмосковье» та радіо «Відродження»; друга кнопка - радіо «Маяк»; третя кнопка - місцеве регіональне радіо державної телерадіокомпанії суб'єкта РФ або міське радіо (наприклад, «ДТРК Томськ»).

Аналітики відзначають високий рейтинг щодо державного каналу передачі діапазону FM-мовлення: «Русское радио», «Радіо шансон», «Європа Плюс», «D - FM», «Love-радіо», радіо «Монте-Карло», «Авторадіо» , «Міліцейська хвиля», «Срібний дощ», «Хіт FM», радіо «Максимум».

Цілком очевидно, що завдяки відсутності видовищної картинки саме радіо надає можливість кожному слухачеві в будь-якій точці планети аналітично осмислювати і зважувати кожну озвучену думку, бути причетним до всіх проблем, що хвилюють світове співтовариство.

Телебачення Телебачення і людина - це одна з найбільш інтимних і тісних комунікацій у суспільстві. З одного боку, телебачення роз'єднує суспільство - забуті зустрічі, театри, кіно, з іншого - об'єднує його навколо гострих проблем, національних інтересів. Телебачення створює фон нашого побуту, дозвілля, ділової активності, всього нашого життя. Образи, голоси, музика, що входять в наші квартири з екрану, не дають замкнутися, розширюють наш кругозір, формують \ смаки, змінюють звички і спонукають до оцінки новітніх і традиційних якостей пропонованих товарів і послуг.

Телебачення приваблює до обговорення насущних соціальних проблем, виховує погляди, гуманістичну позицію, екологічну етику, формує життєву позицію кожного члена суспільства і створює оперативний зворотний зв'язок з багатомільйонною аудиторією. Ці контакти, формують суспільну свідомість, сприяють всебічному і гармонійному розвитку суспільства, дають почуття моральної зв'язку з епохою.

Всі телерадіокомпанії, які у Росії, можна розділити на чотири групи: державні, міждержавні, громадські та недержавні. Всі телекомпанії в Російській Федерації незалежно від їх виду та форми власності користуються рівними правами і несуть однакову відповідальність відповідно до законодавства.

Сучасне телебачення можна класифікувати за такими ознаками.

1. За способом трансляції:

• ефірне - все телесигнали передаються традиційним способом - від телевежі до телесистеми споживача;

• супутникове - через міжнародну систему російсько-американського підприємства «Космос-ТВ», що пропонує користувачеві супутникові телепрограми західних компаній.

• кабельне - здійснюють компанії «КТВ-1», «Столиця», а також кабельні мережі в регіонах Росії.

2. За типом діяльності:

• мовні компанії, що здійснюють телетрансляцію програм. Багато компаній в більшості своїй лише ретранслюють інші станції;

• програмно-виробляють компанії у вигляді продюсерських фірм;

• дистриб'ютори, які сприяють просуванню телепродукту з урахуванням вимог постачальника і запитів користувачів.

3. За охопленням аудиторії: загальноукраїнські, регіональні, місцеві (від обласних телестудій до кабельних мереж мікрорайону). Показник охоплення аудиторії - показник «частки охоплення».

4. За формою власності телебачення має

• державні канали,

• комерційні (акціонерні товариства відкритого та закритого типу, кіноасоціації, продюсерські центри, концерни, незалежні телестудії),

• змішані з присутністю іноземного капіталу.

5. За джерела фінансування:

• державні бюджетні телеканали;

• платні телеканали, які функціонують виключно за рахунок абонентської плати телеглядачів;

• громадські телеканали, існуючі в результаті відрахувань фондів громадських організацій, добровільних пожертвувань юридичних і приватних осіб;

• комерційні канали, які працюють на умовах самоокупності і в першу чергу за рахунок реклами;

• орендні канали в результаті оренди ефірного часу з боку політичних партій, громадських організацій, приватних осіб, продюсерських фірм.

TV в порівнянні з іншими ЗМІ пропонує глядачам плюралізм думок як неодмінну основу формування інформаційного простору в суспільстві. Іншими словами, необхідність обов'язкової наявності різних думок забезпечує споживача можливістю вибору прийнятих повідомлень.

До державного регулювання телебачення в Росії відносяться порядок і умови комплектування, обліку, зберігання і використання кіно-, відео-, аудіо-і телематеріалів, що пройшли в ефір чи закінчених виробництвом. Державний порядок, що визначає політику в галузі збереження і використання аудіовізуальних творів, створених на території Російської Федерації, встановлений Федеральним законом «Про обов'язковий примірник документів», прийнятому Державною Думою 23 листопада 1994 У цьому Законі визначено заходи щодо формування обов'язкового примірника документів як ресурсної бази комплектування бібліотечно-інформаційного фонду Росії.

Намагаючись коротко сформулювати основні напрямки роботи PR-фахівця з різними видами ЗМІ, визначимо їх наступним чином - найбільший PR-ефект досягається у випадку, коли в роботі з:

- Друкованими ЗМІ ми робимо наголос на ідентифікаційний-логічні аспекти,

- Радіо - на звукові,

- Телебаченням - на візуально-подібні.

Основні принципи взаємодії зі ЗМІ

Засоби масової інформації працюють в новому правовому просторі з 1991 р. Першим серйозним кроком у цьому напрямку став Закон РФ «Про засоби масової інформації» від 27 грудня 1991 р. № 2124-1, який набрав чинності 8 лютого 1992 Він юридично закріпив загальні принципи свободи масової інформації, новий механізм організації та діяльності ЗМІ. Одночасно Закон визначив основні принципи взаємодії із засобами масової інформації. Серед них на перший план виступають наступні: [34, с.72]

• об'єктивності: журналіст повинен висвітлювати факти точно такими, як вони відбуваються насправді - без будь-яких підтасовок, інсценівок, без втручання в особисте життя громадян. Не розголошувати повідомлення про серйозні події в суспільстві до тих пір, поки не буде дана ретельна і стримана оцінка серйозності ситуації;

• чесності: наказуется добування інформації незаконним шляхом у вигляді шантажу, будь-яких пропозицій і прохань, які можуть вплинути на учасників подій;

• етики: ЗМІ повинні відмовитися від видачі в ефір припущень, чуток, власних здогадок за точні факти. При цьому не слід інтерв'ювати дітей, підлітків без присутності батьків або без їх згоди;

• плюралізму: аудиторія має право отримання інформації про все, що, так чи інакше, впливає на суспільне життя. Необхідно надавати право виступу в конфліктних ситуаціях представникам з протилежними точками зору. Причому власна точка зору журналіста не повинна ображати присутніх і бути по можливості нейтральною. При цьому журналіст не зобов'язаний відповідати за відомості, отримані з офіційних державних або громадських джерел. При публікації фактів він повинен давати чіткі посилання на першоджерела.

Органи засобів масової інформації виконують свою роботу, керуючись не тільки Законом «Про засоби масової інформації» [48], але й такими законами Російської Федерації, як «Про зв'язок» від 7 липня 2003 р. № 126-ФЗ, «Про рекламу» від 13 березня 2006 № 38-ФЗ, «Про інформацію, інформатизації і захисту інформації» від 20 лютого 1995 р. № 24-ФЗ. Крім законів правовий простір для засобів масової інформації визначається також численними указами Президента РФ, постановами Уряду РФ і відомчими інструкціями.

У процесі організації діяльності PR необхідно пам'ятати основні правила взаємодії зі ЗМІ:

• при розробці інформації для ЗМІ слід крім корпоративних цілей дотримуватися інтереси суспільства. Підготовлене повідомлення має бути точним, зрозумілим, мати важливі факти, що представляють інтерес і новинну цінність для ЗМІ та інших контактних груп;

• механізм взаємодії з представниками преси повинен здійснюватися на регулярній основі в режимі партнерства, такту, правдивості та поваги;

• необхідно своєчасно відповідати на запити ЗМІ та надавати комплексні інформаційні послуги, дотримуючись дві необхідні умови: точність і швидкість. Якщо з'являються непорозуміння між PR-фахівцем і журналістом, їх слід усунути в найкоротший термін за рахунок фактичних матеріалів, документів, роз'яснень та уточнень на самому високому рівні;

• розробляючи план підготовки інформації, її випуску для друку, PR-фахівці повинні організувати роботу щодо оцінки зворотного зв'язку для рекомендацій керівництву щодо вдосконалення маркетингової діяльності;

• PR-спеціаліст повинен докладати максимум зусиль щодо підготовки виступу керівника, його інтерв'ю в пресі, на радіо, в рамках PR-акції з використанням інтерв'ю, брифінгів, презентацій тощо;

• PR-відділ повинен бути завжди відкритий і доступний для встановлення контактів зі ЗМІ в будь-якій формі. На регулярній основі повинен здійснюватися моніторинг в області відстеження, аналізу та оцінки повідомлень преси, радіо і телебачення.

Завдань і, що стоять перед працівниками ЗМІ Сьогодні в нових умовах формування нашого суспільства працівники ЗМІ покликані вирішувати такі завдання:

• висвітлювати в пресі, на радіо і телебаченні найважливіші події, що відбуваються в суспільстві з позицій нейтральних критиків, без переваг однієї точки зору перед іншою з метою завоювання довіри мас як життєво важливого гаранта функціонування інститутів ЗМІ;

• розміщувати за ініціативою ділових кіл громадськості комерційну інформацію, в тому числі рекламні матеріали, інформаційні повідомлення, PR-звернення вітчизняних фірм і компаній для створення максимальних умов відкритості російської економіки, інтеграції її в світогосподарські зв'язки, формування нової моделі зовнішньоекономічної діяльності України;

• засоби масової інформації повинні ініціювати імпульси позитивних змін у суспільстві. У першу чергу здійснювати налагодження ділових контактів з представниками PR, ділових кіл, владних і законодавчих структур з метою підвищення темпів промислового виробництва, статусу національної економіки, створення умов для конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг, а також поширення власних навичок, ініціатив безпосередньо в роботі фірм і компаній промисловості і торгівлі.

Вирішуючи ці завдання, ЗМІ виконують величезну роботу в галузі інформатизації суспільства, формування національної економіки, координації численних течій, естетичної орієнтації в суспільстві, захисту громадян, їх інтересів, дотримання правопорядку в країні.

Взаємозв'язок основних напрямків роботи ЗМІ в суспільстві з урахуванням різних ознак і класифікацій основних функцій представлена ​​на рис. 1.1. [34, С.76]

Рис. 1.1. Взаємозв'язок основних напрямків роботи ЗМІ з громадськістю

Система управління інформаційним простором [37, с.288]

ЗМІ на практиці - керований елемент і безпосередньо залежать від тих, хто їх фінансує. У нас в країні велика частка інформаційного простору ЗМІ контролюється державою в рамках Доктрини інформаційної безпеки державних каналів TV - перший телеканал, «Росія», «Культура». Державна частка інформаційного простору перевищує всі інші 15 тисяч ЗМІ.

Система управління інформаційним полем ЗМІ в Росії представлена ​​на рис. 1.2. [34, 383с.]

Перший рівень управління ЗМІ контролюється політизованим капіталом і перебуває у власності держави. Саме даний рівень формує громадську думку росіян в області політичної пропаганди з урахуванням державних установок.

На цьому рівні велику роль виконують інформаційні агентства «ИТАР ТАСС», РІА «Новини», «Росбізнесконсалтинг»; канали TV «Росія», «Культура», «Спорт», «Євроньюс», радіо «Росія», «Маяк»; друкована преса «Російська газета», «Парламентська Преса», ЗМІ уряду Москви.

Рис. 1.2. Система управління інформаційним простором

Як правило, даний рівень виконує роль державного контролю з метою безпеки держави, авторитету російської економіки, досягнення національних проектів. Тому PR-матеріали в цілому не суперечать загальним настановам держави або впливових угруповань при Уряді Росії.

Другий рівень друкованих та електронних ЗМІ регулює життя суспільства в масштабах міжрегіонального охоплення через інформаційні агентства - «Інтерфакс», «Прайм-ТАСС»; TV "CTC», «ТНТ», «Ren - TV», «ТВ-3», «ДТВ -Віасат »,« Домашній »; радіостанції« Маяк-24 »,« Русское радио »,« Відлуння Москви », частотні канали FM-діапазону; друковану пресу« Коммерсант »,« Експерт »,« Комсомольська правда ».

На міжрегіональному рівні значно збільшується роль комерційних мас-медіа, плавно інтегрують у загальну медіа-політичну систему, але стимулом є не лише національні інтереси, але й досягнення комерційного успіху.

Відомо, що на місцях в регіонах країни завжди відзначався підвищений інтерес до місцевого радіо, телебаченню і друкованій пресі. Тому важко переоцінити значення третього рівня управління інформаційним простором.

У рамках глобального проекту «Громадська експертиза» Спілкою журналістів Росії на регіональному рівні виділено сім параметрів взаємовідносин місцевих ЗМІ та держави, а саме:

• інформаційна відкритість влади;

• рівень свободи виробництва інформації;

• рівень свободи розповсюдження інформації;

• медійна насиченість регіону;

• розвиток медійного та рекламного ринків;

• рівень медійної конфліктності регіону і характер конфліктів;

• рівень і характер самоорганізації медійного співтовариства.

Четвертий рівень управління інформаційним простором здійснюється через потужну всесвітню павутину Інтернету, що представляє глобальну ділове середовище з численними комунікаційними каналами, що представляють величезні можливості для PR-фахівців. Великий внесок в інформаційне поле PR вносять російськомовні радіостанції «БіБіСі», «Голос Америки», «Дойче Веллє», «Свобода», що мають потужні корпоративні сайти в електронному просторі, а в розвиток електронних ЗМІ в Росії - міжнародні електронні холдинги.

П'ятий рівень управління інформаційним простором - Полімед. Як приклад можна привести роботу телеканалу РБК, що об'єднує різні канали мовлення ЗМІ. Системний бізнес-телеканал (агентство «Росбізнесконсалтинг») має телеефір, мовлення в мережі Інтернет, а також на мобільні телефони і смартфони мережі «Мегафон».

Стрімкий розвиток має інтерактивне сімейне телебачення, яке здійснює мовлення на телевізори через спеціальні декодери, що дозволяють отримати пакети програм та фільмів в рамках передплати для кожного члена сім'ї, завантажувати Інтернет і численну сервісну інформацію.

1.3 Формування системи інформаційної політики

в Томській області

Концепція інформаційної політики регіону повинна являти собою модель соціального партнерства влади і населення. Для цього необхідна «прозорість» всіх процесів: економічних, політичних, соціальних, інформаційних. Справжній діалог, партнерство, довіру можливі тільки в атмосфері інформаційної відкритості та вільного доступу до інформації.

Інформаційна політика адміністрації повинна бути спрямована на те, щоб скорегувати ставлення населення, як до ЗМІ, так і до органів державної влади і управління. Кількість, якість і доступність інформаційних ресурсів, наявних в структурах державної влади, є показником інформаційної відкритості органів державної влади та місцевого самоврядування. Чим більше в регіоні засобів масової інформації різних форм власності та тематичної спрямованості, тим ширше і повніше інформованість населення, що є основним чинником дотримання вимог Конституції РФ і пунктів Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Російській Федерації від 7 лютого 2008

Інформаційна політика покликана формувати у громадськості бажане уявлення про діяльність влади, про її поточних і перспективних завданнях, найбільш гострі проблеми регіону. Умовами досягнення цього є системність, постійність і динамічний, що змінюється залежно від умов, характер інформаційної діяльності.

Важливим засобом консолідації громадськості регіону є утримання регіональною владою інформаційної ініціативи. Сьогодні інформаційні приводи формуються стихійної логікою подій (надзвичайні події, катастрофи, паводок, засуха, «битва за врожай», військово-історичні свята і т.п.). У таких умовах інформаційний вплив важко програмувати. Інформаційно-аналітичні служби обласної влади та органів місцевого самоврядування повинні конструювати інформаційні приводи, доповнюючи природно виникають події та використовуючи їх в цілях об'єднання інтересів і зусиль різних груп населення.

ЗМІ є не тільки об'єктом інформаційної політики, але й активним її суб'єктом. Це інструмент не тільки державного, а ще більшою мірою громадського впливу на масову свідомість, інструмент формування громадської думки. Ідеї ​​тонкого правового регулювання всієї системи електронних і друкованих ЗМІ повинні бути ретельно узгоджені з чинним і знову прийнятим законодавством Томської області. Дуже важливим є пошук балансу між державним і громадським регулюванням діяльності ЗМІ.

Для вирішення завдань консолідації суспільства, розвитку регіону, створення позитивного соціально-економічного клімату необхідна координація діяльності регіональних властей, громадськості та засобів масової інформації з визначення та висвітлення стратегічних тем. Можна запропонувати механізм роботи зі стратегічними темами. Рада адміністрації Томської області, депутати обласної Думи чи інші ініціативні групи на підставі програми соціально-економічного розвитку регіону, аналізу громадської думки та загальної соціально-політичної ситуації повинні визначати і сформулювати коло стратегічних тим, які вимагають системного висвітлення в ЗМІ регіону протягом певного періоду. Ці теми вносяться на затвердження засідання обласної Думи. Після затвердження стратегічних тим і визначення типового обсягу замовленої інформації організовується спільна робота влади і засобів масової інформації щодо висвітлення стратегічних тем.

Влада повинна взяти на себе відповідальність за надання журналістам повної і достовірної інформації з цих питань, організовувати спілкування ЗМІ з незалежними експертами з даної проблематики, провести навчальні семінари, форуми, організувати дискусійні майданчики з обговорюваних стратегічним темами.

Межі стратегічної інформації встановлюються відповідно до поняття «інформації, що є суспільним надбанням». Відповідно до «Керівними принципами політики вдосконалення інформації, що є суспільним надбанням», під «інформацією, що є суспільним надбанням», розуміють все те, на що не розповсюджується авторське право та інші форми правового захисту, тобто області, включаючи права на інтелектуальну власність, захист національної безпеки або громадського порядку, закони про захист приватного життя та нерозголошення конфіденційної інформації [40, с. 30].

Участь ЗМІ у висвітленні стратегічних тим не може бути регламентовано владою, виходячи з чинного законодавства. ЗМІ сьогодні - це, в першу чергу, бізнес. Тому виникає питання про місце і функціях державної влади в ринковому медіапросторі. Присутність влади на цьому ринку, її активність і як «гравця» (власника ЗМІ), і як регулятора (через закони, податки, контроль над матеріально-технічною базою ЗМІ тощо) пояснюється необхідністю виконання ЗМІ соціальних функцій.

Визначення стратегічних тем для ЗМІ регіону як «громадське навантаження» на умовах соціального партнерства дозволяє, певною мірою, морально регулювати рух ЗМІ у бік виконання більш складних соціальних функцій, ніж тільки «висвітлення життя» населення. Регіональні і муніципальні органи державної влади повинні мати можливість оцінювати виконання засобами масової інформації соціальної функції.

Можливим механізмом взаємодії влади і ЗМІ в роботі з висвітлення стратегічних тим може бути суспільний договір. Суспільний договір - це письмова угода, яка укладається між ЗМІ та владними структурами, в якому закріплюються взаємні права та обов'язки сторін і перспективи співробітництва. Головна мета суспільного договору - створення ефективних робочих зв'язків органів регіональної влади та ЗМІ шляхом розвитку партнерських відносин. Висновок суспільного договору дозволяє вирішити питання, актуальні для обох сторін.

У суспільний договір повинні бути включені пункти, які позначають соціальну відповідальність ЗМІ за поширювану інформацію і право громадян отримувати спростування у разі поширення ЗМІ неправдивої інформації. Влада і ЗМІ на рівних позначають свою відповідальність і ті компромісні пропозиції, на які вони готові піти для досягнення соціально ефективної діяльності з інформування населення з метою розвитку суспільства.

Для всіх томських редакцій районних газет, районних телерадіокомпаній характерна проблема нестачі власних коштів для розвитку, придбання нової техніки, збільшення часу мовлення в ефірі на теле-і радіоканалах.

Формування державної інформаційної політики Томської області пропонується на основі аналізу інформаційного простору регіону за такими основними критеріями:

- Насиченість інформаційного поля;

- Охоплення території регіону інформаційними програмами;

- Рівномірність розподілу інформаційних ресурсів на території області;

- Забезпечення доступу інформації для населення;

- Рівень інформованості населення про соціально-політичних та економічних процесах, що відбуваються в регіоні;

- Ступінь довіри інформації, поширюваної через ЗМІ.

Аналіз інформаційного поля регіону також передбачає визначення основних «інформаційних потреб» і «інформаційних цінностей» населення області, позначення інформаційних ресурсів, які існують на сьогоднішній момент в регіоні, і опис бази для подальшого розвитку інформаційного простору Томської області. З огляду на те, що інформаційне поле регіону представлено нерівномірно, в рамках реалізації федеральної цільової програми «Розвиток телерадіомовлення в Російській Федерації на 2009-2015 роки» [41] «необхідно зробити наголос на створення регіонального громадського телебачення, доступного кожному жителю області».

Формування єдиного інформаційного простору передбачає забезпечення відкритого доступу до інформаційних ресурсів державних органів та органів місцевого самоврядування, що актуалізує проблему підвищення рівня інтернетизації регіону. Федеральна програма «Електронна Росія 2002-2010» [42] передбачає значний обсяг робіт зі створення систем інформатизації населення. Вона включає в себе впровадження електронного уряду з системою електронного міжвідомчого документообігу та єдиною точкою доступу до офіційних Інтернет-сайтів органів влади.

Реалізація державної інформаційної політики в регіоні дозволить: ефективно використовувати економічний, промисловий, інтелектуальний та кадровий потенціал Томської області у сфері інформації і технологій; забезпечити погоджений розвиток інформаційної сфери і галузі з регіонами Російської Федерації; створити єдиний інформаційний простір Томської області.

Механізм реалізації державної інформаційної політики повинен мати систему моніторингу та оцінки ефективності її здійснення. Координацію планів та заходів, пов'язаних з реалізацією інформаційної політики, повинен взяти на себе Департамент з інформаційної політики та зв'язків з громадськістю Адміністрації Томської області. Департамент координує публічну діяльність адміністрації, розробляє і реалізує основні напрями цієї політики, забезпечує інформаційно-аналітичний супровід діяльності регіону. Усі підрозділи адміністрації, що реалізують інформаційну політику, організаційно розділені.

Однією з найважливіших завдань департаменту інформаційної політики адміністрації Томської області [41] є формування єдиного інформаційного простору регіону. У цілому ж інститути влади повинні вирішувати завдання створення єдиного комунікативного простору, що характеризується високою якістю організації мережі відносин як горизонтальних, так і вертикальних зв'язків. При цьому взаємодія будується на основі єдиного розуміння сенсу і довіри. Для забезпечення всебічного інформування населення департамент виконавчого органу забезпечує формування "об'єктивного" громадської думки про діяльність уряду регіону. Незнання і нерозуміння прийнятих рішень приводить їх до висновку, що "влада мало піклуються про простих громадян", а важелів впливу на рішення влади у населення немає. З цього випливає, що інформаційна відкритість є однією з найважливіших завдань у досягненні мети формування довірчих відносин влади і суспільства.

Роль регіональних мас-медіа як одного з найважливіших механізмів формування зворотного зв'язку в комунікації "влада - населення" визначає партнерський, діалоговий режим взаємодії влади та ЗМІ. Проте основною стратегією такої взаємодії є створення підконтрольних, в явній або прихованій формі, ЗМІ.

Крім адміністративного ресурсу виконавча влада активно використовує фінансовий ресурс. Існують кілька механізмів фінансування ЗМІ з обласного бюджету. Серед них можна відзначити договір зі ЗМІ на інформаційне обслуговування, а також гранти, що передбачають фінансування інформаційного супроводу соціально значущих проектів.

Основними формами надання органами влади "новинних матеріалів" у ЗМІ, є прес-релізи та прес-конференції. Ефективність впливу інформаційних продуктів визначається ступенем відповідності репрезентируемая соціального контексту соціальних практик реципієнтів. Разом з тим контент-аналіз медійних текстів, конструюються на основі прес-релізів і новинних повідомлень прес-конференцій

Серед факторів, що впливають на характер відносин між владою і населенням регіону, відсутні нові технології роботи, як на рівні безпосередніх соціальних контактів, так і з використанням засобів масової інформації; не вироблена концепція інформаційної політики і, відповідно не освоюються інформативно-комунікативні технології конструювання єдиного інформаційного простору. Взаємодії владних структур з регіональними мас-медіа будуються на основі адміністративного та фінансового ресурсів.

2. УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ адміністрації Томської області

2.1 Загальна характеристика Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю

Місія Департаменту

• Сприяння становленню і розвитку інститутів громадянського суспільства в Томській області (у тому числі засобів масової інформації)

• Забезпечення відкритості та прозорості діяльності обласної виконавчої влади

• Просування позитивного іміджу Томської області

• Аналіз процесів, що відбуваються в суспільно-політичному та економічному житті регіону

Цілі Департаменту

1) Координація єдиної інформаційної політики Томської області;

2) Досягнення високого ступеня відкритості і прозорості діяльності обласної виконавчої влади та її взаємодії з населенням, засобами масової інформації та іншими інститутами громадянського суспільства;

3) Досягнення високої позитивної популярності і сприятливого іміджу Адміністрації Томської області, Губернатора, регіону в загальноукраїнському інформаційному просторі;

4) Розвиток інститутів громадянського суспільства на території Томської області.

Завдання Департаменту

1) Інформування населення Томської області, російської та зарубіжної громадськості про діяльність Адміністрації Томської області, політичної, економічної та культурного життя регіону;

2) Реалізація принципів соціального партнерства Адміністрації та населення Томської області, забезпечення зворотного зв'язку між Адміністрацією і населенням та інститутами громадянського суспільства;

3) Залучення некомерційних організацій в процес розробки і реалізації територіальних і галузевих стратегій соціально-економічного розвитку;

4) Сприяння засобам масової інформації в отриманні повних і об'єктивних відомостей з питань соціально-економічного розвитку Томської області, надання засобам масової інформації необхідної організаційної, інформаційної та методичної підтримки;

5) Підвищення ступеня інформованості медійного та науково-освітнього співтовариств про проблеми та перспективи розвитку Томської області;

6) Сприяння діяльності громадських об'єднань і політичних партій, спрямованої на вирішення соціально-економічних проблем Томської області відповідно до чинного законодавства;

7) Активізація інвестиційної діяльності у сфері засобів масової інформації, телекомунікацій, видавничої та поліграфічної діяльності;

8) Вивчення та врахування громадської думки в реалізації стратегічних пріоритетів розвитку регіону.

Структура і види діяльності Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю Адміністрації Томської області

Департамент з інформаційної політики і роботи з громадськістю є структурним відділенням Адміністрації Томської області. До Департаменту входить 3 комітету (див. Додаток Б):

• Комітет прес-служби Губернатора Томської області

• Комітет з інформаційної політики та роботи зі ЗМІ

• Комітет по взаємодії з громадськими організаціями

Департамент у своїй діяльності підпорядковується заступнику Глави Адміністрації (Губернатора) Томської області з інформаційної політики, міжнародним і громадських зв'язків.

Структурний підрозділ очолює керівник Структурного підрозділу (начальник департаменту), який призначається на посаду і звільняється з посади Губернатором Томської області. Начальником департаменту є Нікіфоров Сергій Іванович.

Начальник Департаменту має у підпорядкуванні заступника, який призначається і звільняється з посади розпорядженням Глави Адміністрації (Губернатора) Томської області. Заступник начальника Департаменту виконує обов'язки начальника Департаменту в його відсутність. Заступником є Клімік Геннадій Іванович.

Департамент має офіційний бланк зі своїм найменуванням.

Права Департаменту

Департамент для здійснення покладених на нього функцій має право:

• Вносити на розгляд Глави Адміністрації (Губернатора) Томської області та його заступників пропозиції щодо питань, що належать до компетенції Департаменту.

• Розробляти інформаційні проекти.

• Брати участь у роботі формованих Главою Адміністрації (Губернатором) Томської області органів по взаємодії з громадськими організаціями.

• Запитувати в установленому порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, комерційних і некомерційних організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на Департамент завдань.

• Користуватися інформаційними базами даних, наявними в Адміністрації Томської області.

• Залучати в установленому порядку вчених і фахівців для вирішення покладених на Департамент завдань.

Види діяльності департаменту:

1) розробка концепції, стратегії, проекти, програми (в тому числі обласні та відомчі цільові програми) у сфері взаємодії із засобами масової інформації Томської області, Росії, ближнього і далекого зарубіжжя, з громадськими об'єднаннями та політичними партіями, які діють на території Томської області

2) розробка аналітичні матеріали:

а) про реалізацію на території області:

• правових актів, що стосуються сфери діяльності Структурного підрозділу (в тому числі обласних цільових програм);

• федеральних програм, у реалізації яких бере участь Структурний підрозділ;

• міжнародних та міжрегіональних договорів (угод), угод про здійснення міжнародних та зовнішньоекономічних зв'язків, в реалізації яких бере участь Структурний підрозділ;

б) про висвітлення у засобах масової інформації відбуваються в Томській області та Російської Федерації соціально-економічних і політичних процесів;

3) розробка проектів нормативно-правових актів, у тому числі нормативних, у сфері діяльності Структурного підрозділу та пропозиції в них;

4) розробка довгострокових, середньострокових, короткострокових прогнозів розвитку у сфері діяльності Структурного підрозділу, зокрема щодо розвитку інформаційного ринку в Томській області;

5) розробка:

а) тексти публічних виступів Губернатора Томської області;

б) рекомендації Губернатору Томської області з прийняття стратегічних політичних рішень;

в) проекти (медіа-плани) з реалізації інформаційно-роз'яснювальних кампаній за рішеннями, що приймаються Губернатором Томської області та Адміністрацією Томської області;

г) видавничі проекти Адміністрації Томської області;

д) сценарії кіно-і відеофільмів, телевізійних передач за участю Губернатора Томської області та його заступників;

е) інтернет-проекти Адміністрації Томської області;

6) здійснює інформаційний супровід офіційного Інтернет-сайту Адміністрації Томської області та персонального сайту Губернатора Томської області;

7) розробка для державного замовника технічного завдання та іншу необхідну для розміщення державного замовлення документацію

8) здійснення інформаційного та організаційного забезпечення діяльності Політичної консультативної ради при Губернатор Томської області та Громадської палати Томської області;

9) організація і / або проведення нарад, конференції, зустрічей, виставок, інших публічних заходів, пов'язаних зі сферою діяльності Структурного підрозділу. Зокрема, бере участь в організації та проведенні конкурсів «Людина року», «Акули пера», «Сибір - територія надій»;

10) направляє своїх представників для участі у конкурсних комісіях, робочих групах, дорадчих органах, експертних та координаційних радах, семінарах, робота яких пов'язана зі сферою діяльності Структурного підрозділу;

11) виконання доручень Губернатора Томської області, перших заступників Губернатора Томської області, заступника Губернатора Томської області, який курирує Структурний підрозділ;

12) прийняття рішень про затвердження кандидатур, які подаються на нагородження урядовими, галузевими нагородами в сфері діяльності Структурного підрозділу;

13) підготовка відповідей на звернення громадян, органів і організацій з питань, пов'язаних зі сферою діяльності Структурного підрозділу;

14) розробка і проведення заходів з мобілізаційної підготовки та з питань ЦО та НС;

15) організація зберігання, комплектування, обліку та використання архівних документів Структурного підрозділу;

16) забезпечення захисту відомостей, що становлять державну таємницю, та іншої інформації відповідно до чинного законодавства.

Місце Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю в соціальному середовищі. Цільові аудиторії

1. Департамент здійснює роботу з висвітлення діяльності Адміністрації Томської області.

Важливим напрямком по висвітленню роботи Адміністрації Томської області є проведення інформаційних кампаній. У 2009 році Департаментом було організовано більше 20 кампаній, у тому числі: «Антикризові заходи томських влади», «XII Інноваційний форум», «Реалізація національних проектів в Томській області», «Адміністративна реформа в Томській області», «Введення в школах Томської області навчального курсу «Основи релігійних культур і світської етики» »,« Декада благодійності під патронатом Губернатора Томської області »,« Боротьба з алкоголізмом і наркоманією, пропаганда здорового способу життя, профілактика правопорушень »,« Будівництво в Томській області атомної електростанції »,« Висвітлення діяльності Громадської палати Томської області ».

2. Робота зі ЗМІ

Робота із засобами масової інформації включає:

* Висвітлення заходів Адміністрації Томської області.

* Інформаційне забезпечення візитів до Томська представників федеральних органів влади (депутатів Федеральних Зборів, повпредства СФО), керівників державних корпорацій і великих бізнес-структур.

* Проведення засідань ЗМІ-клубу (спільно зі Спілкою журналістів Томської області).

* Організація прямих ліній і анонсування гарячих ліній.

* Організація та проведення традиційного конкурсу журналістських робіт «ЗМІ проти корупції».

* Участь в організації та фінансуванні обласного конкурсу журналістів «Акули пера-2009».

* Участь в організації міжрегіонального журналістського конкурсу «Сибір - територія надій».

* Участь в організації молодіжного журналістського конкурсу «Золоте перо».

* Організація моніторингу федеральних і регіональних ЗМІ, Інтернет.

* Робота з районними ЗМІ

3. Реалізація видавничих проектів

4. Інформаційно-аналітична робота

Департаментом ведеться розробка аналітичних продуктів: «Огляд найбільш цікавих регіональних ідей і проектів», «Огляд Інтернет-ресурсів», Щотижня готується близько 9 аналітичних оглядів і довідок.

Проводяться великі соціологічні дослідження. У 2009р. було проведено: «Вивчення особливостей медіаповеденія мешканців Томської області», «Соціально-економічний і соціально-політичне самопочуття регіону в ситуації кризи», «Про стан громадянського суспільства в Томській області».

5. Робота з політичними партіями

Департаментом здійснювався щотижневий моніторинг суспільно-політичної обстановки в регіоні. Певним індикатором як соціально-політичного клімату, так і стану громадянського суспільства, може служити число протестних акцій, які проводять політичні партії, різні громадські організації та групи громадян.

Інформаційно-комунікаційні канали:

* Інтернет-портал Адміністрації Томської області www.tomsk.gov.ru з функцією зворотного зв'язку. На порталі постійно відкриті інтерактивні опитування.

* Офіційний сайт губернатора Томської області В. Креса www.kress.tomsk.ru

Серед новацій - відеоблог губернатора, в якому глава регіону ділиться з інтернет-користувачами своїми роздумами на актуальні теми. Крім цього у користувачів сайту з'явилася можливість залишати коментарі не тільки в блозі губернатора, але й у розділах «Новини», «Від першої особи» (статті, інтерв'ю, виступи глави регіону), «Губернатор в ЗМІ». На сайті модернізована і робота «Приймальної губернатора», куди щодня з проханнями про допомогу, своїми роздумами з різних питань звертаються десятки Томич і жителів інших країн і регіонів.

Таким чином, за допомогою модернізації персонального сайту губернатора Томської області Віктор Кресс були розширені комунікативні канали між владою і населенням, забезпечений більш ефективний механізм «зворотного зв'язку».

* В ефірі телекомпанії ДТРК «Томськ» два рази на місяць виходила програма з Марком Мініним «Так говорить губернатор» 2009р.

* Зустрічі губернатора з журналістами томських ЗМІ у прес-центрі Адміністрації Томської області.

* В ефірі «Радіо« Сибір »з 2009 року виходить програма« Без посередників », в якій на запитання радіослухачів відповідають керівники обласної адміністрації. У телевізійному форматі подібна програма - «Телефонне право» - з жовтня 2009 року виходить на каналі «ТВ-2».

* Регулярно організовувалися прес-конференції керівників Адміністрації Томської області в прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Сибір». За 2009 рік відбулося близько 100 прес-конференцій.

* З серпня 2009 року спільно з ДТРК «Томськ» здійснюється проект «Томська владу. On-line », яка дозволяє обговорювати актуальні проблеми регіону відразу в трьох інформаційних середовищах: на телебаченні, на радіо і в Інтернеті.

* Один з основних продуктів роботи Департаменту - щоденні прес-релізи. З 2009 року розсилка прес-релізів і анонсів в ЗМІ організована за допомогою нової автоматизованої системи.

Цільові аудиторії департаменту:

• Серед цільових аудиторій Департаменту виділяють, головним чином, населення Томська і Томської області. У першу чергу Департамент здійснює свою діяльність для інформування населення Томської області, російської та зарубіжної громадськості про діяльність Адміністрації Т.О., політичної, економічної та культурного життя регіону.

• Крім того, до зовнішніх аудиторій відносяться також засоби масової інформації, як центральні, так і томські, обласні, районні.

• Некомерційні організації

• Громадські об'єднання, політичні партії

• До внутрішньої аудиторії необхідно віднести чиновників, які працюють в Адміністрації, які отримують інформацію про реакцію громадськості на проведену або намічену політику, тобто Департамент покликаний забезпечити зворотний зв'язок між Адміністрацією і населенням.

2.2 Напрями PR-діяльності Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю

• Організація досліджень, узагальнення та аналіз матеріалів про соціально-економічних і політичних процесах, що відбуваються в Томській області та Російської Федерації; підготовка аналітичних записок про їх можливі наслідки для Адміністрації Томської області.

• Розробка проектів з проведення публічних акцій Глави Адміністрації (Губернатора) Томської області, його заступників та структурних підрозділів Адміністрації Томської області.

• Організація видання журналу "Томська область".

• Розвиток і підтримка офіційного сайту Адміністрації Томської області та персонального сайту Глави Адміністрації (Губернатора) Томської області.

• Розробка видавничих проектів Адміністрації Томської області.

• Підготовка публічних виступів Глави Адміністрації (Губернатора) Томської області та його заступників.

• Підготовка та розміщення аналітичних та іміджевих матеріалів про діяльність виконавчих органів державної влади Томської області, розробка сценаріїв і виступів представників замовника з виробництва кіно-, відеофільмів, телевізійних передач за участю Глави Адміністрації (Губернатора) Томської області.

• Інформування російської та зарубіжної громадськості про політичне, економічне і культурне життя Томської області.

• Оперативне розповсюдження офіційної інформації через обласні, міські, районні та загальноукраїнські видання, теле-та радіопрограми.

• Вироблення пропозицій з питань взаємодії Адміністрації Томської області із засобами масової інформації, політичними партіями, національними та конфесійними спільнотами.

• Проведення конкурсів серед журналістів і, в установленому порядку, організація надання фінансової підтримки місцевим національним і конфесійним спільнотам, некомерційним громадським організаціям.

• Організація заходів, здійснення інформаційної підтримки національних, конфесійних спільнот, політичних партій і некомерційних громадських організацій і створення умов для їх саморозвитку і вільної діяльності.

• Організація прес-конференції керівників Адміністрації Томської області в прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Сибір».

• Один з основних продуктів роботи Департаменту - щоденні прес-релізи. База даних розсилки департаменту на сьогоднішній день становить 261 адресат обласних, муніципальних, регіональних, федеральних ЗМІ та інформаційних агентств.

2.3 Дослідження медіа-простору Томської області (соціологічне дослідження)

1. Методологічний розділ

Проблемна ситуація:

Область багата своїми інформаційними ресурсами. На території області наявні всі види ЗМІ (телебачення, радіо, друковані, інтернет). Все населення включено в інформаційний простір. Однак у силу економічних, історичних, технічних причин щільність інформаційних потоків різна для кожного району. Жителі Томської області, незалежно від віддаленості від обласного центру (м. Томська), як жителі єдиного суб'єкта, повинні бути поінформовані з однаковою точністю, швидкістю і доступністю. Сучасні ЗМІ глобальні, тому вся територія області охоплена інформаційним полем. У Томської області немає таких районів, де не читали б газет, не дивилися б телебачення, не слухали б радіо, не черпали б новини з Інтернету. Виникає питання про кількість інформаційних каналів? Наскільки насичений кожен із районів засобами масової інформації? Чи вибирає населення районів Томської області канали інформування диференційовано або за аналогією з іншими районами?

Клімік Геннадій Іванович, Голова комітету з інформаційної політики та роботі зі ЗМІ департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю про проблемну ситуацію на медійному просторі Томської області:

«Для здійснення змістовної інформаційної політики органів державної влади Томської області потрібно мати об'єктивну картину, що являє собою в інформаційному відношенні райони Томської області. Адміністрацію цікавлять переваги населення, тобто, які ЗМІ мають найбільший вплив, користуються найбільшою довірою й авторитетом у населення. Що краще дивитися, читати, слухати жителі районів області. За нашим поданням, за час після 90-х років, втрачена реальна постійна інформаційна зв'язок між Томська і районами області. Інформаційний посил, який прямує з Томська, фактично отримує тільки управлінська еліта районів області, а саме, адміністрація і члени районних рад. А в широкому сенсі, населення Томської області є цільовою аудиторією для проведення державної політики. Населення Томської області має розуміти і бути інформованим про ті заходи соціальної підтримки, в першу чергу, про програми розвитку, в другу чергу, які реалізує Адміністрація Томської області. Для населення це важливо, тому що, включившись в програми розвитку, таким чином, збільшується добробут населення Томської області. Що стосується заходів соціальної підтримки, населення повинно розуміти, які форми підтримки існують, на що можна розраховувати, претендувати і, які для цього потрібні вимоги.

Для з'ясування специфіки інформаційного простору, (а воно дуже нерівномірне в Томській області), проводилося медіа-дослідження Томської області. Результати дослідження можуть бути реально використані в роботі Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю Адміністрації Томської області ».

Керівництвом департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю було прийнято рішення про вивчення засобів масової інформації, що діють в нашій області для складання об'єктивної картини медіа-простору Томської області. Отримані результати стануть основою для розробки рекомендацій щодо оптимізації здійснення інформаційної політики Адміністрації Томської області.

Проблема: На сьогоднішній день немає об'єктивної повної картини про інформаційну насиченість районів Томської області, яка є основою для здійснення державної інформаційної політики Адміністрації Томської області.

Об'єкт дослідження: Експерти в області інформаційної насиченості районів Томської області: головні редактори районних ЗМІ, голови районних адміністрацій, голови районних бібліотек, представники районних поштових відділень.

Предмет дослідження: вивчення інформаційної присутності ЗМІ в районах Томської області.

Мета дослідження: Проаналізувати інформаційний простір районів Томської області.

Завдання:

1. Виявити основних учасників медіа-простору Томської області.

2. Вибудувати рейтинг основних учасників медіа-простору Томської області.

3. Виявити специфіку районних ЗМІ.

Інтерпретація понять

У рамках дослідження були висунуті наступні гіпотези:

1. У кожному районі присутній весь спектр сучасних ЗМІ (телебачення, радіо, газети, інтернет).

2. Населення Томської області вважає за краще отримувати інформацію в першу чергу з місцевих районних ЗМІ, потім обласних, потім вже з федеральних.

3. Рейтинг ЗМІ, присутніх у районах Томської області, залежить від віддаленості від обласного центру (м. Томськ).

Чим далі район, тим більше вплив надають місцеві ЗМІ

2. Методичний розділ

Основні методи дослідження:

1. Експертне опитування.

2. Аналіз документів (звіти про роботу Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю за 2008-2009 рік; звіти про проведені соціологічних досліджень Департаменту на дану тематику).

Для дослідження повинні бути розроблені такі документи:

• Медіа-карта районних ЗМІ томської області з вказівкою контактів редакторів (див. Додаток В).

• Анкета для експертів (див. Додаток Г).

Техніка збору даних:

Для проведення анкетування в рамках дослідження обрано метод вибірки: експертне опитування. В якості експертів виступають голови районних ЗМІ, голови районних адміністрацій, районних бібліотек, представники районних поштових відділень.

Інтерпретація результатів дослідження медіа-простору Томської області

З метою проаналізувати інформаційний простір районів Томської області, було проведено соціологічне дослідження медіа-простору Томської області. Методом дослідження було обрано експертне опитування, тому що опитування компетентних осіб та їх оцінки в сфері роботи засобів масової інформації носить професійний, спеціалізований характер, що є неодмінною умовою в рамках даного дослідження. В якості експертів були відібрані головні редактори районних ЗМІ, голови районних адміністрацій, представники районних поштових відділень. Всього в дослідженні взяло участь 32 експерти (2 представника з кожного району).

Під соціологічне дослідження потрапили 16 районів Томської області: Олександрівський, Асіновскій, Бакчарське, Верхнєкетський, Зирянський, Каргасокскій, Кожевниковський, Колпашевскій, Кривошеїнський, Молчановський, Парабельський, Первомайський, Тегульдетському, Томський, Чаїнський, Шегарський.

На основі проведеного дослідження були отримані результати, які відображені у зведеній таблиці відповідей (див. Додаток Д).

Підтвердження отримала перша гіпотеза про присутність у кожному районі всього спектру сучасних ЗМІ (телебачення, радіо, газети, інтернет). Це можна побачити як на медіа-карті районів Томської області (див. Додаток В), так і виявити за результатами інтерпретації відповідей на запитання анкети.

Телебачення.

Жителі районів Томської області в більшості дивляться загальнофедеральні телеканали: Перший, «Росія», «Культура», Спорт, НТВ. Деякі райони мають можливість дивитися РЕН-ТВ і Петербург (П'ятий канал).

Телеканал ДТРК Томськ віщає на всій території Томської області досить впевнено.

У Томської області існує кілька районних телерадіокомпаній, які виробляють власні передачі і новинні випуски. Не кажучи вже про те, що кожен район має власну газету, а то й не одну.

Районні телеканали представлені у 8 районах Томської області: Олександрівському («Інфо Стрежевой СТВ»), Асиновская («Асиновская студія телевещенія»), Верхнєкетський («Верхнєкетський районний телерадіокомітету»), Каргасокском («Каргасокская студія телебачення»), Колпашевскій («Студія телебачення Колпашево ТВК »), Парабельський (« Телестудія Парабель »), Первомайському (« Першотравневе телебачення »), Шегарський (« Шегарський телебачення »). Таким чином, місцеве телебачення мають половина районів Томської області. Як правило, територія їхнього мовлення обмежується райцентром (містом) і прилеглою територією в радіусі 10-15 км.

Радіо.

Поза межами Томська утруднений прийом томських FM-радіостанцій. В основному жителі мають можливість слухати «Радіо Маяк» і «Радіо Росії Томськ». Позбавлені можливість слухати обласне радіо «Радіо Сибір» практично всі райони Томської області (виключаючи Томський, Асіновскій, Каргасокскій, Колпашевскій). Решта FM-радіостанції обходяться аудиторією Томська, захоплюючи лише частину Томської області.

Районні радіостанції представлені в трьох районах Асіновскій («Сибірська хвиля»), Зирянське («Доброго ранку, Зирянське»), Чаїнський («Чаїнський радіо»).

Газети.

На території області з федеральних суспільно-політичних газет присутні: «Аргументи і факти», «Известия», «Московський комсомолець», «Комсомольська правда», «Російська газета».

Обласні газети: «Червоний прапор», «Томський вісник», «Томські новини», «Томський тиждень», «Вечірній Томськ», «Губернські новини».

У кожного району є своя місцева газета, а у деяких навіть кілька. Назви газет і контакти редакції представлені в медіа-карті районів Томської області (див. Додатку В).

Інтернет.

У кожного району є вихід в інтернет і кожна адміністрація має інтернет-представництво на офіційному сайті району. Однак крім адміністрації, в більшості своїй, райони не створюють свої сайти. Місцеві ЗМІ не представлені в інтернет-просторі, практично ніхто не має своїх власних сайтів. Винятком є газета «Томське передмістя» (Томський р-н), газета «Образ життя (Асіновскій р-н), Радіо« Сибірська хвиля »(Асіновскій р-н), телестудія« Інфо-Стрежевой »(Олександрівський р-н).

Таким чином, можна зробити висновок, що всі райони насичені всім спектром сучасних ЗМІ. У кожного райцентру є вихід в інтернет. Кожен район має можливість дивитися телебачення, слухати радіо, читати газети, як федерального, обласного, так і місцевого масштабу. Це говорить про те, що у населення є можливість завжди бути в курсі подій, що відбуваються, бачити, що відбувається в районі, області, світі.

Друга гіпотеза про першочерговість сприйняття новинних подій також має підтвердження. У всіх районах є власні газети, що інформують населення про події, що відбуваються місцевого масштабу. % Передплати на місцеві видання не падає з часом, а утримується на стабільному рівні. На це впливають чинники: ціна, доступність, актуальність видання, доступність до свіжої інформації. Відповідно, населення віддає перевагу підписуватися до місцевих газет, а вже потім черпати інформацію з обласних і федеральних друкованих видань. Особливою популярністю за відповідями експертів серед обласних друкованих ЗМІ користуються «Томський тиждень» (53%), «Червоний прапор» (56%). Найменшою популярністю користуються «МК в Томську» (10%), «Томський вісник» (9%), «Вечірній Томськ» (3%).

Федеральні газети не користуються великим попитом у населення Томської області. Про це можна судити за даними підписних тиражі центральних газет по всій області (див. Додаток Е). Найбільшою популярністю користується «Російська газета» (15.891 прим.). Газети має такий величезний передплатний тираж, так як передплатниками є в основному всі бізнесмени, члени адміністрації, голови ЗМІ. На другому місці за популярністю стоїть «Радянська Росія» (468екз.), «Труд» (212 екз.). Найменшою популярністю користується «Незалежна газета» (7 екз.), «Нові вісті» (6екз.).

Районні ЗМІ, за оцінками експертів б'ють рекорди по популярності у населення. 81% експертів оцінюють популярність місцевих газет за вищим балом, а інші 19% оцінюють на 4ку. Найвищий передплатний тираж на перше півріччя 2010р. серед районних газет у Колпашевскій (5957екз.) і Каргасокского (5054 прим.) районів. Найнижчий передплатний наклад серед районних газет має Тегульдетському (1685екз.) та Олександрівський (1704 прим.) Райони.

У 8 районах є власні студії телебачення. Частина з них є мережевими партнерами центральних каналів, але випускають досить інформативні новинні блоки місцевого мовлення у вечірній і ранковий час. 37% експертів, де є місцеві телестудії оцінили їх популярність по вищій оцінці, так само 37% оцінили на оцінку нижче, а 26% оцінили на оцінку 3. У всіх районах віщає ДТРК-Томськ, але лише 32% експертів оцінили популярність даного каналу за вищим балом. Серед центральних каналів виділяють ОРТ (67%), Росія (54%), НТВ (50%). Найменш популярними є Рен-ТВ (23%), Культура (20%) та Спорт (7%).

Серед програм, які жителі області дивляться регулярно виділяються «Вести-Томськ» (51%), «Вісті Томськ. Події тижня »(42%). Найменшою популярністю користується «Вести Сибір» (10%), «Так говорить губернатор» (6%). Програми ТБ 2 користуються популярність тільки у жителів Томського району, так як далі ТБ 2 не віщує.

Місцеве радіомовлення здійснюється у 3-х районах Томської області. На оцінку 4 оцінили 67% експертів популярність місцевої радіостанції. До найбільш масовим за популярністю можна віднести Радіо Маяк (67%). Серед обласних радіо популярністю користується Радіо Росії Томськ (17%) на 2 місці стоїть Радіо Сибір (але ловить знову ж таки не у всіх районах).

Мережа Інтернет проведена у всіх районах Томської області. Радує, що всі Адміністрації мають свій інтернет-сайт. Невелика кількість районів можуть похвалитися власними міськими чи розважальними сайтами. Це залежить від% молоді, які проживають в тому чи іншому районі.

Серед томських сайтів найбільшою популярністю користуються: міський сайт (gorod. Tomsk. Ru, tomsk. Ru), форум (forum. Tomsk. Ru), новинний сайт (news. Vtomske. Ru), пошуковик (catalog. Tomsk. Ru).

Виходячи з даних, отриманих у цьому розділі дослідження, можна зробити висновок, що місцеві ЗМІ викликають найбільшу довіру і виглядають, читаються і слухаються регулярний, ніж обласні або центральні. Тому при взаємодії влади і ЗМІ, при плануванні державної інформаційної політики необхідно приділяти належну увагу районним газетам, районним телебаченню і радіо, районним сайтам.

Третю гіпотезу про рейтинг обласних та районних ЗМІ залежно від віддаленості від обласного центру можна перевірити, вивчивши дані по передплатним тиражем друкованих видань за перше півріччя 2010року по районах Томської області (див. Додаток Е). На жаль, цю гіпотезу можливо перевірити тільки на друкованих видах ЗМІ, так як необхідний реальних обсяг споживання інформаційного продукту жителями (в даному випадку, тираж).

Найбільший передплатний тираж по обласних газет становить, природно, Томський район. Кількість примірників на обласні газети становить 3385, що перевершує за кількістю примірників передплати на районні газети рівне 3050. Другим за кількістю підписних тиражів на обласні газети коштує Шегарський район (1450екз.), кількість підписних примірників на районні газети істотно вище (3085 прим.).

Найменший передплатний тираж на обласні газети має Олександрівський район (226екз.), в той час як підписка на районні газети становить 1704 примірники. Другим з кінця по кількості передплатних тиражів варто Тегульдетському і Парабельський райони. У Тегульдетському передплатний тираж на обласні газети становить 472екз., А на районні 1685. У Парабельський передплатний тираж на обласні газети дорівнює 588екз., А на районні істотно більше, і дорівнює 3572екз.

Жителі Томського і Шегарський району є найактивнішими читачами обласних газет, а так само дуже найближче знаходяться до обласного центру (м. Томськ). А в самих віддалених районах від м. Томська - в Олександрівському, Тегульдетському і Парабельський проживають найбільш пасивні читачі обласних газет. З цього випливає, що гіпотезу про взаємозалежність популярності обласних ЗМІ та віддаленості від м. Томська можна підтвердити. Це свідчить про те, що жителі віддалених районів мало цікавляться новинами, що відбуваються в Томській області. Хоча актуальність новин рівнозначна для кожного району однаково. Тому однією з проблем здійснення грамотної інформаційної політики Адміністрацією Томської області є саме, розколотість єдиного інформаційного простору. Населення томських районів часом знають лише ті новини, які читають в місцевих газетах. Що ж відбувається в інших районах чи області, їм часом невтямки. Звідси у людей виникає почуття покинутості, відчуженості від влади, населення міста і сусідніх районів. Це і несе гостру проблему, виражену в нестачі інформаційної насиченості, яка негативним чином позначається на проведенні державної інформаційної політики.

У рамках даного дослідження було виявлено деяка специфіка, притаманна районних ЗМІ, яку необхідно враховувати при веденні інформаційної політики. У рамках дослідження були задані питання, що стосуються конкретно кожної редакції або телерадіостудії окремо. А саме: У який часовий період почало існувати місцево ЗМІ? Сітка мовлення? Наявність мережевих партнерів? Зона покриття? Наявність власного сайту? Чисельність штату редакції? Форма власності? Тираж і вартість газет?

Телебачення. 50:50 розділилися відповіді експертів на запитання: «У який часовий період почало існувати місцеве телебачення?». Частина телестудій з'явилося в період з 1980 - 1990р., Інша половина з 1991 - 2009р.

Всі районні телестудій мають сітку мовлення кілька годин у визначені дні. 5 з них мають власне мовлення.

50% телестудій включають в зону покриття тільки район. По 25% розділилося між відповідями «прилеглі райони» і «тільки райцентр».

7 телестудій не мають власного інтернет-сайту (крім «Інфо Стрежевой СТВ»).

5 телестудій мають чисельність штату від 4 до 7 осіб, тільки 1 телестудія має в штаті від 8 до 12 осіб, і 2 телестудії мають в штаті більше 13 осіб («Інфо Стрежевой СТВ» та Студія телебачення Колпашеве ТВК).

Радіо. Всі 3 районних радіостанції почали існувати в період з 2000-2004р. Ні в однієї місцевої радіостанції немає мережевих партнерів. Відповіді на питання про зону покриття розділилися рівномірно: 1 радіостанція покриває тільки район, інша лише райцентр, третя довколишні райони. Тільки в однієї радіостанції з 3х виявився власний сайт в інтернеті (Радіо «Сибірська хвиля»).

Газети. 13 районних газет почали своє існування в період з 1930-1950р., Одна з 1951-2000р., І залишилися 3 з 2001-2009р.

13 газет мають муніципальну форму власності, а 7 приватну.

Тираж менш 2тис.екз. має 1 газета, від 2-3тис. прим. 4 газети, від 3-4тис.екз. 5 газет, від 4-5 тис. екз. 6 газет, більше 5 тис. екз. мають 4 газети.

11 газет друкуються у власних видавництвах районів, а 9 в інших районах / містах.

12 газет мають середню вартість підписки / півроку від 200р. - 250р., На 2 газети підписка коштує більше 250р. 2 газети поширюється безкоштовно.

5 газет стоять в роздріб від 5 до 8 крб., 3 коштують від 9 до 12 руб, 2 газети мають вартість більше 13 руб.

У 9 редакцій газет чисельність штату від 4 до 7 чол., У 8 редакціях від 8-12 чол., І тільки у 3-х штат більше 13 осіб.

Таким чином, результати соціологічного дослідження, метою якого було проаналізувати інформаційний простір районів Томської області, показали, що:

• У кожному районі присутній весь спектр сучасних ЗМІ (телебачення, радіо, газети, інтернет). У рамках дослідження була складена медіа-карта районних ЗМІ томської області з вказівкою контактів редакторів (див. Додаток В).

У Томської області існує кілька районних телерадіокомпаній, які виробляють власні передачі і новинні випуски. Не кажучи вже про те, що кожен район має власну газету, а то й не одну. Районні радіостанції представлені в трьох районах. У кожного району є вихід в інтернет і кожна адміністрація має інтернет-представництво на офіційному сайті району.

Таким чином, можна зробити висновок, що всі райони насичені всім спектром сучасних ЗМІ. У кожного райцентру є вихід в інтернет. Кожен район має можливість дивитися телебачення, слухати радіо, читати газети, як федерального, обласного, так і місцевого масштабу. Це говорить про те, що у населення є можливість завжди бути в курсі подій, що відбуваються, бачити, що відбувається в районі, області, світі.

• Населення Томської області вважає за краще отримувати інформацію в першу чергу з місцевих районних ЗМІ, потім обласних, потім вже з федеральних. Районні ЗМІ, за оцінками експертів б'ють рекорди по популярності у населення. Місцеві ЗМІ викликають найбільшу довіру і виглядають, читаються і слухаються регулярний, ніж обласні або центральні. Тому при взаємодії влади і ЗМІ, при плануванні державної інформаційної політики необхідно приділяти належну увагу районним газетам, районним телебаченню і радіо, районним сайтам.

• Рейтинг ЗМІ, присутніх у районах Томської області, залежить від віддаленості від обласного центру (м. Томськ). Тобто, чим далі район, тим більше вплив надають місцеві ЗМІ

Це свідчить про те, що жителі віддалених районів мало цікавляться новинами, що відбуваються в Томській області. Хоча актуальність новин рівнозначна для кожного району однаково. Тому однією з проблем здійснення грамотної інформаційної політики Адміністрацією Томської області є саме, розколотість єдиного інформаційного простору. Населення томських районів часом знають лише ті новини, які читають в місцевих газетах. Що ж відбувається в інших районах чи області, їм часом невтямки. Звідси у людей виникає почуття покинутості, відчуженості від влади, населення міста і сусідніх районів. Це і несе гостру проблему, виражену в нестачі інформаційної насиченості, яка негативним чином позначається на проведенні державної інформаційної політики.

2.4 Проектні рекомендації з основних напрямів удосконалення інформаційної політики Адміністрації Томської області

З метою аналізу інформаційного простору районів Томської області та виявлення причини розриву єдиного інформаційного простору Томської області, було проведено соціологічне дослідження медіа-простору Томської області. Для здійснення змістовної інформаційної політики Адміністрації Томської області потрібно мати об'єктивну картину, що являє собою в інформаційному відношенні райони Томської області. Для з'ясування специфіки інформаційного простору, (а воно дуже нерівномірне в Томській області), проводилося медіа-дослідження Томської області. Керівництвом Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю Адміністрації Томської області було прийнято рішення про вивчення засобів масової інформації, що діють в нашій області для складання об'єктивної картини медіа-простору Томської області.

Враховуючи результати проведеного соціологічного дослідження, були вироблені рекомендації для роботи з оптимізації ПР-діяльності Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю, і оптимізації основних напрямів удосконалення інформаційної політики Адміністрації Томської області

1. Необхідно створення «Концепції інформаційної політики Адміністрації Томської області». Розробка Концепції представлена ​​нижче у пункті 2.4.1.

2. Забезпечення районних ЗМІ з боку влади підтримкою у вигляді грантів, конкурсів, довгострокових контрактів. Оголошувати щомісячний конкурс для всіх районних ЗМІ на створення інформаційного матеріалу на певну тематику. Через місяць, виявляти переможця, який за певними критеріями впорався із завданням краще за інших, і виділяти матеріальну або іншу підтримку.

У пункті 2.4.2. детально представлено положення про проведення «Обласного творчого конкурсу для журналістів» на здобуття грантів Губернатора Томської області. Проведення конкурсу планується з метою забезпечення конкуренції на ринку друкованих та електронних засобів масової інформації в частині всебічного та об'єктивного інформаційного забезпечення діяльності Адміністрації Томської області, встановлення ефективних взаємовідносин між владою та журналістським співтовариством області, стимулювання майстерності журналістів.

3. Підвищення рівня кваліфікації та професіоналізму журналістських кадрів регіональних та місцевих ЗМІ, за допомогою проведення на постійній основі навчальних семінарів і зустрічей. Зустрічі повинні бути організовані не тільки для головних редакторів, але так само для звичайних штатних журналістів. Зустрічі та майстер-класи допоможуть районних ЗМІ підвищити професійний рівень, набути партнерів в особі сусідніх районних та обласних ЗМІ, створити єдність інформаційного простору. Дані зустрічі необхідно проводити 2 рази на рік (1 раз для головних редакторів, 1 раз для журналістів).

4. Сприяти розвитку інтернет-ЗМІ на території Томської області.

5. Забезпечити випуск обласних вкладок у районні газети області, а так само вкладок від районних газет в обласні. Дана заходи допоможе зробити повне охоплення аудиторії, підвищити інформаційну насиченість населення.

6. На нещодавно запустила інформаційно-аналітичний портал Адміністрації Томської області www.novotomsk.ru занести електронні версії газет районних ЗМІ. На цьому порталі необхідно забезпечити безперебійну зворотний зв'язок районних ЗМІ з Адміністрацією Томської області, а саме з Департаментом з інформаційної політики і роботу з громадськістю. Це буде ефективним і швидким способом отримання достовірної та інформації, що цікавить. Необхідно, щоб даний портал став єдиним інформаційним обласної портал для районних ЗМІ, де журналісти могли б вирішувати професійні завдання, спілкуватися між собою, з колегами з Томська і владою.

Інформаційно-аналітичний портал адміністрації Томської області «НовоТомск» створений у січні 2010 року, почав працювати в тестовому режимі з перших чисел березня 2010 року. Інформаційно-аналітичний портал адміністрації Томської області «НовоТомск» створений, в першу чергу, для засобів масової інформації, прес-служб адміністрацій сусідніх регіонів, великих промислових компаній, консульств і різних представництв федеральної, регіональної і муніципальної влади на території РФ.

Група журналістів у щоденному режимі збирає інформацію про діяльність федеральних, регіональних і муніципальних органів влади на всій території Томської області. На першій сторінці порталу новини розташовуються як за тематичним ознакою (політика, економіка, культура, спорт, енергетика, наука, освіта, калейдоскоп, події, екологія, медицина), так і за географічною ознакою (всі великі міста Томської області, всі муніципальні освіти Томської області).

Також на порталі в щоденному режимі розміщується інформація про Томської області, яка публікується в популярних федеральних засобах масової інформації (газетах, журналах, радіо, телебаченні) і провідних інформаційних агентствах Росії.

Щоденні експертні оцінки та коментарі дають можливість журналістам, що беруть інформацію на порталі, в оперативному режимі розміщувати новини у власних ЗМІ. На порталі також є довідково-аналітична інформація для ЗМІ, формується безкоштовний фотобанк, публікуються регулярні новини різних томських підприємств і організацій.

7. Випустити «Електронний інформаційний бюлетень в Томську і Томської області», який виступатиме як інструмент комунікації, з метою інформування цільової групи людей (журналістів, прес-секретарів) з певних питань. Інформаційний бюлетень буде складатися з добірки актуальною тематичної інформації, представляти анонс основних планованих заходів у кожного району області на майбутній місяць. Необхідно висвітлення всіх сторін життя району: економічної, політичної, соціальної.

Бюлетень необхідно розмістити на сайті адміністрації Томської області і висилати в усі райони області в порядку інформаційного обміну. Даний інструмент комунікації допоможе створити єдиний інформаційний простір на території області. Сприятиме встановленню партнерських відносин між районними ЗМІ, між Департаментом з інформаційної політики і роботи з громадськістю та районними ЗМІ. Допоможе як журналістам, так і городянин дізнаватися про заходи в інших районах. Інформаційний бюлетень необхідний для планування інформаційної політик Адміністрації Томської області, для проведення ПР-кампаній.

8. Організувати щорічний фестиваль-зліт районних ЗМІ, де вони могли б продемонструвати свої професійні навички та досягнення, і познайомиться з колегами. На даному фестивалі необхідно організувати завдання для журналістів і за якістю і швидкості виконання, присуджувати їм премії, нагороди, титули. Дана міра допоможе домогтися згуртування журналістського співтовариства. Необхідно забезпечити державну підтримку фестивалю.

9. Реалізувати довгострокову цільову програму «Основні напрямки розвитку засобів масової інформації Томської області». Метою даної програми буде «Забезпечення гарантій реалізації конституційного права громадян, які проживають в Томській області, на отримання повної, своєчасної та об'єктивної інформації через засоби масової інформації». А для досягнення поставленої мети необхідно виконати три завдання:

1.1. Підвищення інформованості населення про життя області і країни.

1.2. Створення умов для забезпечення доступу населення до соціально значущої інформації.

1.3. Забезпечення зворотного зв'язку з населенням шляхом проведення соціологічних досліджень і моніторингу ЗМІ.

Витрати на реалізацію поставлених у програмі завдань необхідно передбачити з бюджету Адміністрації Томської області.

Державна підтримка дозволить редакціям засобів масової інформації та подає организациям, що випускають видання соціальної спрямованості, стати більш конкурентоспроможними у залученні глядацької і читацької аудиторії. Вкрай важлива для розвитку мас-медіа матеріально-технічна складова.

У рамках даної програми необхідна реалізація пріоритетними напрямами діяльності органів державної влади Томської області у сфері ЗМІ:

• Забезпечення взаємодії адміністрації області та її структурних підрозділів з ​​пресою та електронними засобами масової інформації.

• Проведення конкурсів та укладання договорів на інформаційні послуги з редакціями регіональних, окружних і федеральних ЗМІ.

• Надання державної підтримки організаціям електронних, друкованих та інших ЗМІ у вигляді субсидій.

• Розвиток матеріально-технічної бази обласних та місцевих (районних та міських) ЗМІ.

• Установа та організація діяльності некомерційних організацій «Інформаційно-видавничий центр» для забезпечення виробництва та випуску обласних та місцевих (районних та міських) друкованих і електронних ЗМІ.

2.4.1 Концепція інформаційної політики Адміністрації Томської області

Концепція визначає цілі, завдання державної інформаційної політики Адміністрації Томської області, основні напрямки та механізми її реалізації, результати впливу інформаційної політики на соціально-економічний, політичний і культурний розвиток Томської області.

Концепція має створити основу для підготовки перспективних і календарних планів заходів щодо реалізації інформаційної політики Адміністрації Томської області, розробки нормативних документів, в тому числі, крайових цільових програм і проектів у сфері, пов'язаній зі створенням, перетворенням і споживанням інформації.

Положення Концепції грунтуються на Конституції Російської Федерації, Декларації прав і свобод людини і громадянина, інших законодавчих актах і соціологічних дослідженнях.

Реалізація плану заходів здійснюється за рахунок коштів, передбачених у бюджеті адміністрації Томської області.

1. Цілями Концепції є:

- Забезпечення широких верств населення Томської області об'єктивною інформацією про соціально-економічний розвиток області, вирішенні нагальних проблем його життєдіяльності, прийнятті нормативних правових актів, що регулюють життя городян;

- Встановлення прямого і зворотного зв'язку між населенням і адміністрацією.

2. Базовими принципами Концепції є:

- Партнерство державних структур, бізнесу та громадянського суспільства - рівною мірою враховуються інтереси всіх учасників інформаційної діяльності незалежно від їх положення в суспільстві, форми власності;

- Свобода пошуку, отримання, передачі та розповсюдження інформації;

- Відкритість, доступність і достовірність інформації про діяльність органів державної влади - усі основні заходи інформаційної політики відкрито обговорюються суспільством;

- Сприяння розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці у сфері масових комунікацій та інформаційних технологій;

- Забезпечення безпеки в інформаційній сфері.

- Державна підтримка - заходи інформаційної політики, спрямовані на інформаційний розвиток соціальної сфери, фінансуються з федерального, регіонального та місцевих бюджетів.

2.1. Терміни та визначення:

єдиний інформаційний простір - сукупність баз і банків даних, технології їх ведення та використання, інформаційно-телекомунікаційних системи та мережі, які функціонують на основі єдиних принципів і за загальними правилами і забезпечують інформаційну взаємодію організацій і громадян;

інформаційна інфраструктура - організаційні структури та засоби інформаційної взаємодії в сукупності;

інформаційна політика - сукупність принципів, норм і практичних дій в галузі управління інформаційними процесами в суспільстві;

інформаційна сфера (середа) - сфера діяльності суб'єктів, пов'язана зі створенням, перетворенням і споживанням інформації;

інформаційне суспільство - ступінь в розвитку сучасної цивілізації, що характеризується збільшенням ролі інформації і знань в житті суспільства;

інформаційні процеси - процеси збору, обробки, накопичення, зберігання, пошуку та розповсюдження інформації;

інформаційні ресурси - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, інших інформаційних системах), підготовлені і систематизовані в зручній та придатною для використання формі;

інформаційний партнер - засіб масової інформації, що забезпечує просування тематичних та інших матеріалів (статті, прес-релізи, новини, інформаційні приводи та ін) по власних каналах розповсюдження інформації на основі взаємної співпраці;

інформація - відомості про осіб, предмети, факти, події, явища і процеси, незалежно від форми їх подання;

організаційні структури - структури, що забезпечують функціонування і розвиток єдиного інформаційного простору, зокрема, збір, обробку, зберігання, поширення, пошук і передачу інформації;

прес-конференція - захід для журналістів. Приводом для скликання служить значуще для організації або громадськості подія, інформацію про який необхідно донести до широких верств населення. Тривалість - до 3-х годин.

електронний уряд - термін, що позначає інформаційну взаємодію органів влади і суспільства з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

3. Цілі і завдання інформаційної політики

- Формування соціально та державно-орієнтованого суспільної свідомості;

- Забезпечення соціальної стабільності суспільних відносин на території Томської області;

- Розвиток економічної, соціально-політичної і правової культури населення краю;

- Забезпечення інформаційного просування конкурентних переваг Томської області, сприяння зростанню конкурентоспроможності регіону та його інвестиційної привабливості;

- Формування умов становлення інформаційного суспільства;

- Формування єдиного інформаційного простору на території Томської області.

Зміст завдань державної інформаційної політики випливає з нових політичних і соціально-економічних умов розвитку країни і накопиченого досвіду реалізації окремих заходів державної політики в галузі створення і поширення інформації. До числа основних завдань, що потребують вирішення для досягнення поставлених цілей, відносяться:

- Розробка та реалізація концептуальних питань інформаційної політики;

- Вивчення і аналіз громадської думки з ключових питань життєдіяльності Томської області;

- Вдосконалення інформаційного обміну;

- Здійснення зв'язку громадськості з органами місцевого самоврядування;

- Розвиток муніципальних засобів масової інформації;

- Участь у розробці нормативних правових актів з питань реалізації інформаційної політики.

- Забезпечення ефективного інформування населення про діяльність органів державної влади Томської області;

- Збереження культури, зміцнення моральних і патріотичних принципів в суспільній свідомості, розвиток системи культурного та гуманітарного освіти;

- Створення, підтримка і розвиток регіональної інформаційної інфраструктури, здатної забезпечити реалізацію конституційних прав і свобод громадян;

- Підвищення ефективності управління інформаційною сферою, взаємодії громадянського суспільства та бізнесу з органами державної влади Томської області, якості та оперативності надання державних послуг в інформаційній сфері;

- Створення системи партнерства і співпраці суб'єктів інформаційної сфери;

- Розвиток інформаційних ресурсів, інформаційних і телекомунікаційних технологій, створення системи інформаційної безпеки.

4. Основні напрями діяльності у сфері інформаційної політики:

1. Забезпечення доступу населення до інформації про діяльність органів державної влади Томської області та органів місцевого самоврядування муніципальних утворень Томської області.

1.1. Підвищення якості інформування населення про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування муніципальних утворень Томської області, висвітлення ходу виконання пріоритетних національних проектів і стратегії соціально-економічного Томської області через крайові, міські та районні засоби масової інформації.

1.2. Удосконалення структури та змісту Інтернет-ресурсів органів державної влади та органів місцевого самоврядування муніципальних утворень Томської області, розвиток сучасних електронних сервісів офіційного інформаційного Інтернет-порталу та офіційних сайтів органів державної влади та органів місцевого самоврядування муніципальних утворень Томської області.

1.3. Підвищення результативності масових заходів з інформування населення.

1.4. Створення умов для придбання широкими верствами населення необхідних знань і навичок з використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

1.5. Розвиток інформаційних аспектів у сфері зв'язків з громадськістю:

забезпечення широкого, вільного доступу громадськості до інформаційних ресурсів, що сприяє більш активній участі жителів обласного центру у прийнятті суспільно значущих рішень; інформаційна підтримка форм безпосередньої участі громадян у реалізації місцевого самоврядування (публічні слухання, збори, конференції, референдуми тощо), сприяння реалізації соціального діалогу (партнерства) між мешканцями та адміністрацією міста; вдосконалення системи інформування населення про діяльність органів державної влади і адміністрації Томської області; організація комунікативних майданчиків між населенням і адміністрацією Томської області (зустрічей, «прямих ліній», інтерактивних і соціологічних опитувань); формування інформаційної культури населення міста.

2. Стимулювання виробництва та розповсюдження інформаційної продукції, яка відповідає пріоритетам державного і суспільного розвитку Росії і Томської області.

2.1.Содействіе висвітлення в засобах масової інформації соціально значущих тем, сприяють збереженню та зміцненню моральних цінностей суспільства, культурних традицій, патріотизму і гуманізму; формуванню в суспільній свідомості цивільної відповідальності за розвиток суспільства; високого рівня громадянської згуртованості, толерантності та афільованості різних соціальних шарів і груп населення з Російською Федерацією і Томської області.

2.2. Організація випуску видань освітньої, культурної тематики, а також літератури для дітей та окремих груп населення, які потребують державної підтримки. Сприяння формуванню загальнонаціональних читацьких інтересів.

2.3. Забезпечення постійної присутності в інформаційному просторі Томської області матеріалів, що відповідають національним інтересам російського суспільства.

3. Формування позитивного іміджу Томської області, інформаційне просування конкурентних переваг Томської області.

3.1. Сприяння підготовці та розміщення в міжрегіональних, федеральних і зарубіжних ЗМІ матеріалів про соціально-економічний розвиток, конкурентні переваги та інвестиційної привабливості Томської області.

3.2. Організація інформаційних заходів, спрямованих на підвищення рівня інформованості жителів РФ і зарубіжних держав про події, які формують позитивну репутацію Томської області;

4. Розвиток інформаційної сфери.

4.1. Розвиток друкованих засобів масової інформації.

4.2. Розвиток теле-і радіомовлення.

4.3. Підтримка та розвиток інформаційних агентств Томської області.

4.4. Створення умов для забезпечення доступу різних груп населення до інформаційних ресурсів мережі Інтернет.

4.5. Розвиток книговидання.

5. Удосконалення системи управління інформаційним комплексом Томської області та взаємодії органів державної влади Томської області та органів місцевого самоврядування муніципальних утворень Т.О. із засобами масової інформації.

5.1. Удосконалення системи державних гарантій конституційних прав людини і громадянина в інформаційній сфері.

5.2. Удосконалення нормативно-правової бази Томської області в інформаційній сфері.

5.3. Підвищення рівня координації інформаційної діяльності органів державної влади Томської області.

5.4. Удосконалення форм і методів взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування муніципальних утворень Томської області із засобами масової інформації.

5.5. Формування системи державного інформаційного замовлення в засобах масової інформації.

5.6. Підвищення рівня професійної компетентності і культури працівників інформаційної сфери. Організація і проведення професійних творчих фестивалів, конкурсів, виставок, науково-практичних конференцій, розвиток співробітництва з професійними спілками та організаціями федерального рівня, застосування досвіду їх діяльності.

5.7. Формування, розвиток системи досліджень засобів масової інформації Томської області; проведення соціологічних та інших досліджень, необхідних для підвищення ефективності роботи органів державної влади Томської області в інформаційній сфері.

5.8. Створення умов для активного діалогу суспільства і влади в засобах масової інформації, як інструменту узгодження інтересів громадян, суспільства і держави.

6. Формування умов становлення інформаційного суспільства, розвиток інформаційних ресурсів, інформаційних і телекомунікаційних технологій, забезпечення інформаційної безпеки.

7. Вироблення і реалізація підходів у взаємовідносинах із засобами масової інформації.

8. Розвиток муніципальних засобів масової інформації, забезпечення умов оптимізації та ефективності їх діяльності.

5. Фінансове забезпечення Концепції

Фінансування реалізації Концепції здійснюється за окремими напрямами інформаційної політики. Для формування і розвитку роботи з інформаційної політики використовуються наступні джерела фінансування:

- Кошти бюджету Адміністрації Томської області (на укладення договорів із засобами масової інформації, проведення соціологічних опитувань і т.д.);

- Кошти комерційних структур (спонсорів), рекламодавців;

- Інші джерела.

Функції координації та контролю за реалізацією Концепції покладаються на уповноважені органи адміністрації Томської області, які визначають послідовність виконання її положень, утворюють в межах своєї компетенції робочі групи з підготовки окремих проектів та документів (а саме, на Департамент з інформаційної політики та зв'язків з громадськістю Адміністрації Томської області).

2.4.2 ПОЛОЖЕННЯ про проведення обласного творчого конкурсу журналістів на здобуття грантів Губернатора Томської області

1. Загальні положення

Обласна творчий конкурс журналістів на здобуття грантів Губернатора Томської області (далі - конкурс) проводиться адміністрацією області з метою забезпечення конкуренції на ринку друкованих та електронних засобів масової інформації в частині всебічного об'єктивного інформаційного забезпечення діяльності адміністрації області, встановлення ефективних взаємовідносин між владою та журналістським співтовариством області, стимулювання майстерності журналістів.

Теми конкурсу:

"Економіка: з кризи до оновлення";

"Вклонімося великим тим рокам!";

"Земний уклін тобі - вчитель!";

"Моя родина, моє здоров'я, моє майбутнє";

"Слово і діло чиновника".

Номінації конкурсу:

• краща публікація

• кращий радіоматеріал

• кращий TV-матеріал

• кращі проекти ЗМІ по темі конкурсу

Основні завдання конкурсу:

- Формування сприятливих умов для активної участі засобів масової інформації у висвітленні найбільш важливих соціальних, економічних і політичних проблем Томської області;

- Створення системи державного та громадського стимулювання засобів масової інформації в підготовці та розповсюдженні телевізійних і радіопередач, газетних і журнальних публікацій, матеріалів на інтернет-сайтах соціальної, економічної та політичної спрямованості.

- Виявити, узагальнити та популяризувати кращі зразки журналістської творчості на заявлену тему.

2. Порядок проведення конкурсу

2.1. Конкурс проводиться серед журналістів обласних, міських та районних ЗМІ, що виходять на території Томської області з 1 липня по 1 грудня 2010 року. Матеріали на конкурс подаються ЗМІ в журі конкурсу до 15 листопада 2010 року. Журі підводить підсумки конкурсу та визначає переможців до 15 грудня 2010 року.

Етапи проведення Конкурсу:

• Інформаційний (липень - серпень 2010)

• Прийом заявок (1 серпня - 15 листопада 2010)

• Робота конкурсної комісії (15 листопада - 10 грудня 2010)

• Підведення підсумків та нагородження (10 - 15 грудня 2010)

2.2. Від кожного учасника на конкурс приймається не більше п'яти матеріалів. Один і той же матеріал не може бути представлений у двох і більше номінаціях.

2.3. На конкурс не можуть бути представлені матеріали, розміщені в ЗМІ на комерційній основі, а також матеріали членів журі.

2.4. Підставою для участі в конкурсі є подаються в журі наступні документи:

- Подання на фірмовому бланку ЗМІ про висунення журналіста для участі в конкурсі, де вказується список найменувань робіт з точним зазначенням номінації, в якій вони подаються на конкурс, анкета учасника конкурсу, завірена керівником засоби масової інформації (див. додаток до цього Положення);

- Конкурсні роботи, опубліковані і вийшли в ефір з 1 липня по 1 грудня 2010 року (оригінали): публікації в друкованих ЗМІ, інтернет-виданнях, завірені печаткою та підписом керівника ЗМІ, із зазначенням дати і випуску в світ. Авторські конкурсні матеріали оформляються в альбоми формату А4. Сюжети, радіо-і телепередачі або добірка фрагментів передач загальним хронометражем до 45 хвилин представляються на дисках формату DVD. Матеріали, що не задовольняють вимогам даного Положення, до участі в конкурсі не допускаються.

2.5. Критеріями оцінки авторських журналістських робіт є:

• актуальність теми;

• глибина вивчення питання;

• майстерність викладу матеріалу;

• оперативність;

• громадський резонанс.

• професіоналізм подачі інформації

• незвичайність і виразність подачі інформації

• відповідність жанровим критеріям

• Якість матеріалів

2.6. Матеріали по всіх номінаціях, представлені на конкурс, доставляються у встановлений термін до Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю, комітет з інформаційної політики та роботи зі ЗМІ Адміністрації Томської області за адресою: 634050, м. Томськ, пл. Леніна, 6, каб.420 (у друкованому вигляді), по Е-mail: klimik@tomsk.gov.ru (в електронному вигляді).

2.7. При підведенні підсумків та визначення переможців конкурсу враховується найбільш повну відповідність змісту поданих матеріалів завданням проведення конкурсу. Конкурсні роботи не повертаються і не рецензуються.

3. Фінансування конкурсу та нагородження переможців

3.1. Фінансування конкурсу здійснюється з бюджету Адміністрації Томської області.

3.2. Переможців конкурсу визначає журі конкурсу. Для переможців конкурсу - журналістів друкованих та електронних засобів масової інформації у кожній з номінацій встановлено такі розміри грантів:

за перше місце - 50 тис. рублів;

за друге місце - 30 тис. рублів;

за третє місце - 20 тис. рублів;

заохочувальна премія - 10 тис. рублів.

Всі переможці конкурсу нагороджуються дипломами Губернатора Томської області.

4.Жюрі регіонального конкурсу

Журі конкурсу складається з керівників та фахівців органів управління освітою, керівників освітніх установ, представників професійної педагогічної, батьківської громадськості.

5. Контактна інформація

Координатор конкурсу: Клімік Геннадій Іванович, голова комітету з інформаційної політики та роботи зі ЗМІ.

телефон: 517-558, 465 (внутр.), електронна пошта: klimik@tomsk.gov.ru

Додаток

до Положення про проведення

обласного творчого конкурсу

журналістів на здобуття грантів

Губернатора Томської області

АНКЕТА

учасника обласного творчого конкурсу журналістів

на здобуття грантів Губернатора Томської області

Керівник ЗМІ

«___»___________ 2010

ВИСНОВОК

На закінчення дипломної роботи можна підвести підсумки дослідження, визначити їх значення для вирішення актуальних теоретичних і практичних завдань. У рамках роботи, з метою проаналізувати інформаційний простір Томської області, було проведено соціологічне дослідження медіа-простору Томської області. Враховуючи результати соціологічного дослідження, були вироблені рекомендації для роботи з оптимізації ПР-діяльності Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю, і оптимізації основних напрямів удосконалення інформаційної політики Адміністрації Томської області.

Удосконалення інформаційної політики Адміністрації Томської області є особливо актуальним завданням, вирішення якої виступає важливою умовою ведення політики Адміністрації в цілому.

У даній дипломній роботі були розглянуті такі поняття як інформаційна політика, засоби масової інформації, інформаційний простір, держава, ПР-служба, медіа-карта. Дані поняття є основою для вивчення теми державної інформаційної політики. Так само були вивчені теоретичні аспекти державної інформаційної політики, включають сутність і структуру інформаційної політики органів влади, особливості роботи державних служб із зв'язків з громадськістю із ЗМІ, відносини держави з медіаструктурах.

В аналітичній частині ВКР була дана загальна характеристика Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю, її структура та види діяльності, цільові аудиторії, інформаційно-комунікаційні канали, а також напрямки PR-діяльності Департаменту. Були охарактеризовані основні напрями інформаційної політики Адміністрації Томської області.

У відповідності з поставленою метою дипломної роботи - розробка проектних рекомендації за напрямами вдосконалення інформаційної політики Адміністрації Томської області, було проведено теоретичний і аналітичний аналіз матеріалів, присвячених проблемі формування та вдосконалення інформаційної політики органів державної влади. В якості проекту була розроблена Концепція інформаційної політики Адміністрації Томської області. Концепція визначає цілі, завдання державної інформаційної політики Адміністрації Томської області, результати впливу інформаційної політики на соціально-економічний, політичний і культурний розвиток Томської області. Концепція має створити основу для підготовки перспективних і календарних планів заходів щодо реалізації інформаційної політики Адміністрації Томської області, розробки нормативних документів, цільових програм і проектів у сфері, пов'язаній зі створенням, перетворенням і споживанням інформації. Дана Концепція може стати основоположною для ведення інформаційної політики Адміністрації Томської області і розглянута керівництвом Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю на впровадження.

У роботі представлений ще один проект, спрямований на вдосконалення інформаційної політики Адміністрації Томської області. Розроблено Положення про проведення Обласного творчого конкурсу для журналістів на здобуття грантів Губернатора Томської області, що ставить за мету забезпечення конкуренції на ринку друкованих та електронних засобів масової інформації в частині всебічного та об'єктивного інформаційного забезпечення діяльності Адміністрації Томської області, встановлення ефективних взаємовідносин між владою та журналістським співтовариством області, стимулювання майстерності журналістів.

Реалізація запропонованих основних ідей, і практичних заходів, для вдосконалення інформаційної політики Адміністрації Томської області повинна сприяти досягненню наступних результатів:

1. Створення системи регулярного інформування населення органами державної влади про політичну і соціально-економічного життя через засоби масової інформації та інші форми поширення інформації.

2. Створення основи для підготовки перспективних і календарних планів заходів щодо реалізації інформаційної політики Адміністрації Томської області, розробки нормативних документів, цільових програм і проектів у сфері, пов'язаній зі створенням, перетворенням і споживанням інформації.

3. Своєчасна корекція інформаційної політики Адміністрації та її позитивного іміджу;

4. Формування єдиного інформаційного простору на території Томської області

5. Встановлення відносин між органами державної влади та Засобами Масової Інформації Томської області. Виділення грантової підтримки з боку влади на розвиток районних ЗМІ.

6. У сфері зв'язків з громадськістю - забезпечення максимально високого ступеня прозорості та відкритості діяльності органів державної влади, створення системи ефективної «зворотного» зв'язку з населенням. Удосконалення форм, методів і PR-технологій інформаційно-аналітичної діяльності Адміністрації.

Практичні рекомендації, представлені в роботі можуть бути корисні для вдосконалення інформаційної політики органів державної влади інших регіонів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Капітонов Е.А. Управління суспільними відносинами: уч. Посібник / Е.А. Капітонов, Г.П. Зінченко, А.Е. Капітонов. - 2 вид. - М.: Видавничо-торгова корпорація «Дашков і К», Ростов н / Д: Академцентр, 2009. - 386с.

2. Політичні комунікації: уч. посібник для студентів вузів / Петрунін Ю.Ю. та ін - под.ред. А.І. Соловйова. - М: Аспект Пресс, 2004. - 332с.

3. Лукіева Є.Б. Теорія і практика зв'язків з громадськістю: Учеб. посібник. - Томськ: Вид - во ТПУ, 2006. - 146 с.

4. Ольшанський Д. В. Політичний PR. - СПб.: Пітер, 2003. - 544 с.

5. Почепцов Г. Г. Паблік рилейшнз для професіоналів. - М.: Рефл-бук, Київ: Ваклер, 2000. - 624 с.

6. Інформаційна політика. Підручник / За заг. ред. В. Д. Попова. М.: Изд-во РАГС, 2003.

7. Інформаційна політика. Підручник / За заг. ред. В. Д. Попова. М.: Изд-во РАГС, 2003.

8. Шевченко А.В. Державна служба та ЗМІ: правове регулювання відносин: Учеб. посібник. - М.: Изд-во РАГС, 2007.

9. Попов В.Д. Таємниці інформаційної політики: соціальний психоаналіз інформаційних процесів. М.: Изд-во РАГС, 2003.

10. Коновченко С.В., Кисельов А.Г. Інформаційна політика в Росії. Монографія. - М.: РАГС, 2004. - 528с. -

11. Коновченко С.В. Суспільство-ЗМІ-влада. - Ростов-на-Дону: СКАГС, 2001.

12. Альошина І. В. Паблік рілейшнз для менеджерів. - М.: ІКФ, 2003. - 480 с.

13. Концепція державної інформаційної політики Російської Федерації, 1998р.

14. Г.В. Лисенко Взаємодія влади та ЗМІ: стратегія і технології її реалізації (регіональний аспект) / / Соціологічні дослідження, № 4, Квітень 2008, C. 73-77

15. Попов В.Д. Інформаціологія та інформаційна політика. - М., 2003]

16. В. А. Ядов. «Соціологічне дослідження; методологія, програма, методи» / В. А. Ядов. - Самара: Самарський університет, 1995. - 331 с.

17. Н.А. Колодій. «Соціологія масової комунікації частина 2»: навчальний посібник / Н.А. Колодій. - Томськ: ТПУ. - 116 с.

18. Зв'язок з громадськістю у політиці та державному управлінні. / За заг. ред. В.С. Комаровського. - М.: РАГС, 2001 .- 520 с.

19. Чумиков О.М. Зв'язок з громадськістю: Учеб.пособие. - М. Справа, 2000 р.

20. Соціальна інформаціологія. Словник. / Укл. Л. І. Мухамедова. Під общ.ред. В. Д. Попова. -М.: РАГС, 2006.

21. Нісневіч Ю. А. Інформація і влада. М., 2000.

22. Аннікова В. А. Інформаційна політика в системі владних відносин: регіональний аспект. Кемерово, 2000.

23. Попов В.Д. Державна інформаційна політика: стан і проблеми формування, М., 2002

24. Манойло А.В. Державна інформаційна політика в особливих умовах: Монографія. - М.: МІФІ, 2003

25. Дзялошинський І.М. ЗМІ, влада та громадянське суспільство в регіоні. - М. .2002. - 43 с.

26. Пашенцев Є.М. ПР: від бізнесу до політики - м.: 2000

27. Почепцов ГГ. Інформаційні війни. Київ. 2000

28. Мірошниченко А.А. ПР у суспільно-політичній сфері - М.: 1998

29. Королева В. З життя влади: четверта сподівається на першу / / Радник - 2009. - № 3, с.22-25

30. Русаков А.Ю. Зв'язки з громадськістю в органах державної влади

31. Сибірцева Ж.Е. Особливості PR-діяльності в державній установі / / Актуальні проблеми гуманітарних наук. Праці IV міжнародній науково-практичній конференції, с. 337-340

32. Попов В.Д. Соціальна інформаціологія і журналістика: Навчальний посібник. - М.: Изд-во РАГС, 2007. - 336 с. -

33. Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Російській Федерації. № Пр-212 / / Російська газета. 2008, 11 лютого.

34. Синяева І.М. Сфера PR у маркетингу: уч. Посібник / І.М. Синяєва, В.М. Маслова, В.В. Синяев - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007.-383с.

35. Звіт про роботу Департаменту з інформаційної політики і роботи з громадськістю Адміністрації Томської області за 2008, 2009р.

36. Політичні комунікації: уч. Посібник для студентів вузів - М.: Аспект Пресс, 2004. - 332с. -

37. Чумиков А.Н., Бочаров М.П. Зв'язки з громадськістю: теорія і практика: навч. Посібник - 4е видання. - М.: Справа, 2007. -552с. -

38. Мандель Б. Р. PR: методи роботи із засобами масової інформації: Учеб.пособие. - М.: Вузівський підручник, 2009. - 205 с.

39. Бюрократія і влада в новій Росії: позиція населення та оцінки експертів / Аналітична доповідь / Інститут соціології РАН. М., 2005.

40. Керівні принципи політики вдосконалення інформації, що є суспільним надбанням, створюваної державними органами, підготовлені Полом Ф. Уліром. Париж, 2004

41. Концепція ФПЦ «Розвиток телерадіомовлення в Російській Федерації на 2009-2015 роки». URL: http:www.cnews.ru

42. Федеральна цільова програма «Електронна Росія на 2002-2010 роки». Уряд РФ. М., 2001

43. Законодавство Російської Федерації про засоби масової інформації. М., 1996.

44. Www.tomsk.gov.ru - офіційний сайт адміністрації Томської області

45. Www.kress.tomsk.ru - офіційний сайт губернатора Томської області

46. ​​Www.novotomsk.ru - інформаційно-аналітичний портал Адміністрації Томської області

47. The free encyclopedia [Electronic resource]: http:// www.wikipedia.org

48. Free management library [Electronic resource]: http://managementhelp.org/blogs/crisis-management/2010/04/09/trial-by-media-dos-and-donts

49. http://www.mediarelationsblog.com/

50. Nonprofit Newswire [Electronic resource]: http://nonprofitnewswire.com

51. Make Me Media Savvy: The Art of Working with the Press [Electronic resource]: http://makememediasavvy.com

Додаток _ А

(Обов'язковий)

Peculiarities of government PR Agencies 'work with Mass Media

(Заголовок розділу)

Part __ 1 ___

(Номер розділу)

Студент ___ 11150 _______________ Є.В. Нісина

(Номер групи) (підпис)

_______________

(Дата)

Консультант кафедри КТЛ

доцент, к.ф.н. ______________ Т. В. Конюхова

(Посада, науковий ступінь, звання) (підпис)

_______________

(Дата)

Консультант-лінгвіст __ АЯБК ___

(Абревіатура кафедри)

старший преподаватель_ ____________ Ю. В. Фалькович

(Посада, науковий ступінь, звання) (підпис)

_____________

(Дата)

Tomsk 20 жовтня

Peculiarities of governmental PR agencies interaction with Mass Media is urgent topic under study in terms of information policy research. The main problem of interaction between authorities and mass media is difference in aims of informing society. It is extremely important for the state that the information on public institution activity had a positive orientation taking into consideration problem of political stability maintenance in a society. The journalist, publishing exposing materials, often works on his own image. As a rule, for the journalist negative information which, undoubtedly, attracts much more attention from read will be the most interesting and sensational. Government services employees of public relations face necessity of this dilemma solution in their daily work.

Governmental PR agencies create information occasions where mass media are used, that help agencies provide a society with news, form «the public agenda». Mass media regularly use press releases, material prepared by governmental PR agencies.

There are a lot of ways to attract attention of the press. All mass media are ready to place mere information materials even if they treat them differently because of distinctions in the editorial policy and habits of their basic audience. The press always welcomes any news material if only this material was authentic and issued in time.

The press also publishes articles, correspondence and comments which give the background information to news, or articles and essays on the topic of the day or the general character. There are ample opportunities of cooperation of governmental PR agencies with journalists.

There is special division in the governmental PR agencies that is engaged in the given direction of activity. As a rule, it is called the PR Department (or Mass C ommunications Department) that deals with mass-media or the PR agency. For the PR agency mass media are both audience and tool that requires specific treatment.

A good, solid media team includes three important roles: a media coordinator, a writer, and a spokesperson. Each is critical to the others, and each is also vital independently to the process of effective media management. Roles may overlap, and often can be handled by the same person, but each position must be covered. [47]

The Media Coordinator

The media coordinator must be someone who is personable, can succinctly articulate the issues, and is willing to spend a great deal of time on the telephone. This person makes sure press releases go out on time, keeps media lists updated, makes press calls, and works actively behind the scenes during events.

The media coordinator should become as well-known behind the camera as the organization's spokesperson is in front of it. One person handling press calls can cultivate important relationships with assignment desk personnel, news producers, and camera people. These people are key to getting the coverage of events you need, and the kind of coverage you want.

The Spokesperson

While the spokesperson must be someone who is articulate, he should also be more than that. He should be a good listener, have camera presence, be well-informed about your issue, be able to think quickly on his / her feet, have credibility, be able to develop a good rapport with a reporter, and be intuitive enough to know when a reporter is not friendly.

The Writer

Finally, the writer creates the undergirding for all your press events. Clear, concise, effective writing is essential. Because someone is articulate does not mean he / she can write. Have a good editor available to "tighten up" news releases. Everything that is written and released must reflect accurately the position of your organization. Make sure more than one set of eyes from the media team reviews what goes out.

Governmental PR agencies often use the following forms of media: [48]

• Preparing and distributing of press releases containing information about new events, structural changes in government and administration; about public presentations in the media by administration management.

• Meeting with reporters. This is one of the forms of press-service external and internal life. Meetings are held regularly in the daily activities.

• Organization of "round tables" - one of the forms of joint discussion of ideas, issues and situations relevant to the general public;

• Press conference. It may be necessary to find out the outstanding issues with the public and attracting its attention to solving any problem. In this case, use a press conference, inviting representatives of the media.

• Briefings. The briefing is a meeting of leaders of administration briefly with reporters, inviting representatives of other government bodies. This is the same press conference, but without comment. Briefings are usually arranged in cases of emergencies, public scandals, to give an explanation of what occurred, its causes, to prevent possible.

• Organize regular presentations of management staff in the media. Typically, in the governmental PR agencies from Russian and foreign media have been a number of requests for interviews. Of course, it is impossible to meet all of them, but you must try to make sure that not a single request, not a single proposal has been left out;

• Information exchange. One of the main tasks of the governmental PR agency is to turn the media into the ally. [30, p.55]

Governmental PR agency bases its work with the media conversationally on cooperation and mutual responsibility. Agreement can be documented or be informal, verbal agreements, but, nevertheless, be respected in any case.

One of the principles of work with the media is the flexibility and adaptability to the situation. As governmental PR agencies tend to be widely known, you need a media plan and a comprehensive program of PR-support.

Forming relationships with the media, the service should develop a common policy of these relations. On the one hand, it must determine the rules of providing information for the media, on the other hand - the rules of collection and analysis of information already released by the media for the public. Specialists of the department are constantly monitoring communications in print, radio and television stations, daily press reviews are preparing to lead the administration, assess the results of feedback with target audiences, answer questions, complaints and statements, perform a disproof.

Media in terms of their typological features and capabilities of reaching target audiences

Information space of society is characterized by mass communication, including the mass media, publishing, film, multimedia communications, the Internet.

Journalism is a community of professional multidisciplinary activity of collection, processing and regular dissemination of relevant political, economic and social information through print, radio and television.

Since the public has been interested in reliable information, journalists tend by any means to obtain it, that ultimately leads to misunderstandings, conflicts with the authorities and legislative bodies. Journalists tend to strive to achieve pluralism, development of democratic principles, forms and methods of work with the audience.

Journalists always have responsibility to the readers, listeners and viewers, as well as to society as a whole for the content of messages for informing the audience about the current issues of interest to society. Implementation of citizens rights to information is the primary responsibility of journalists. It is not allowed to use media as the detriment of the moral interests and rights (personality, interests of the state, society, promoting war, violence, ethnic and religious intolerance, manipulation of public opinion).

Mass media is the independent industry, aimed at shaping public opinion, using organizational and technical systems that ensure the quick transfer and mass reproduction of words, imagery and music information. [49]

Mass media are one of the most characteristic features of modern civilization. People are united into one global community with the help of mass media. People can learn about what is happening in the world very fast using mass media. The mass media include newspapers, magazines, radio and television.

Mass media denotes a section of the media specifically designed to reach a large audience. The term was coined in the 1920s with the advent of nationwide radio networks, mass-circulation newspapers and magazines. However, some forms of mass media such as books and manuscripts had already been in use for centuries.

Mass media includes Internet media (like blogs, message boards, podcasts, and video sharing) because individuals now have a means to exposure that is comparable in scale to that previously restricted to a select group of mass media producers. The communications audience has been viewed by some commentators as forming a mass society with special characteristics, notably atomization or lack of social connections, which render it especially susceptible to the influence of modern mass-media techniques such as advertising and propaganda.

Mass media can be used for various purposes: [49]

• Advocacy, both for business and social concerns. This can include advertising, marketing, propaganda, public relations, and political communication.

• Entertainment, traditionally through performances of acting, music, and sports, along with light reading; since the late 20th century also through video and computer games.

• Public service announcements.

The major institutions of media industry information included press, radio and television. The media of Russia refers to print, broadcast and online media in Russia. [34, p.82] A selection of different medias is wide and diverse. According to the Russian Ministry of Press, the country has almost 37 thousand media outlets, including over 22 thousand newspapers and 12 thousand magazines. In audiovisual media, there are over three thousand television channels and two thousand radio channels registed. According to Freedom House, the Russian government owns two of the 14 national newspapers, 60 percent of newspapers, and in whole or in part, all six national television stations.

The press

Russia has very wide range of newspapers, over 400 daily, for every field. However, the consumption of serious newspapers is declining. A newspaper is a publication containing news and information and advertising, usually printed on low-cost paper called newsprint. Newspaper is a publication issued periodically, usually daily or weekly, to present information about current events. The newspaper articles give much more information about events. That is the main advantage of newspapers.

Newspapers cover more stories than any other news media does. They also cover stories in great detail. However, the newspapers present information later then radio or TV. The great advantage of newspapers over radio and TV is that they can report stories in depth. Readers can skip items that don't interest them. Newspapers also can print certain material that appeals to only a small percentage of readers.

Newspapers differ according to: • frequency - daily, weekly, monthly, there are also morning and evening. Daily newspapers provide operational news material information, whereas weekly and monthly magazines and newspapers provide the material for analytical assessments; • scale - central, national (federal), regional, national, local, regional, municipal, district, departmental; • special purpose-oriented - sectoral, departmental, corporate, professional

A magazine is a periodical publication containing a variety of articles, generally financed by advertising and / or purchase by readers. Magazines are typically published weekly, biweekly, monthly, bimonthly or quarterly, with a date on the cover that is in advance of the date it is actually published. Magazines fall into two broad categories: consumer magazines and business magazines.

Radio

Radio has a complex of unique properties that make it publicly available. People listen to radio, doing other work while constantly receive comprehensive information about all events, it is - and news, and entertainment, and theater, and the market. Clarity, simplicity, and at the same time, the emotion of the living word allows the radio to enjoy continued appreciation of the audience.

Radio is generally the first of news media to report a local story or a news service bulletin. Most stations present regular news bulletins every half-hour or hour. The national radio broadcast major news events. However, most radio news bulletins do not report the news in detail. Radio also provide weather forecasts and traffic information.

Unlike newspapers and magazines radio comes to our house, living in a human voice, able to transmit news, state prices and market conditions in the markets of the world, the problems of commerce and business in the country. Radio allows you to preserve information on magnetic tape in order to be able to return to the true facts liking the program. Radio is able to transmit information simultaneously from the field events. With the development of telecommunications radio not only did not lose the audience, but also increased its due to the rapid use of information and popularity of many programs that are loyal audience of listeners.

Radio broadcast formats of materials are determined by largely technical factors, among which there are the following elements: [34] I. Type of broadcasting (radio):

a) Broadcasting network;

b) the range of long-wave broadcasting, and) the range of medium of broadcasting;

c) range VHF broadcasting;

d) the range of FM-broadcasting; II. Type of radio receiver:

a) normal unsteady;

b) stationary single-program

c) stationary multiprogram;

d) Automobile.

Due to the absence of the spectacular images it provides the opportunity for every radio listener analytically interpret and weigh each thought pronounced that concerns the world community anywhere on the planet.

State radio in Russia:

• Radio Russia - national network

• Echo of Moscow

• Radio Mayak - state-run national network

• Voice of Russia - state-run external service, broadcasts in English and other languages

Television

Television is the main source of news for many households around the world. TV does what none of the other media can: it brings the sight and sounds of some important news events by means of filmed, taped or live reports. Like regular radio news bulletins, daily TV news programmes provide only brief accounts of relatively new stories. But the visual aspect of TV news story can often help viewers understand the story. In addition to daily news reports, television covers special news events. Coverage of such an event may replace many hours of regular TV shows.

Television and the people - is one of the most intimate and close communication in society. On the one hand, television divides society - forgotten meetings, theaters, cinemas, on the other - it brings together around pressing issues of national interests. Television creates the background of our everyday life, leisure, business activity throughout our lives. The images, voices, music, included in our flat-screen, do not give a closed, expanding our horizons, forming \ tastes are changing habits and stimulate to the evaluation of emerging and traditional qualities of products and services.

Television attracts the discussion of social problems, fosters attitudes, ethics, forms a vital position of each member of society and creates a rapid feedback from the audience of millions. All television and radio company, operating in Russia, can be divided into four groups: government, intergovernmental, public and private. All television in the Russian Federation, independently of their type and ownership enjoy equal rights and bear equal responsibility in accordance with the law.

Russian television is state-owned, directly or by companies with close ties with the Russian government. Television for most Russians is the main source of news. • Russia - a national network

• 1 Channel - national network

• NTV - national network

• TV Center - belongs to the Government of Moscow

• Ren TV - Moscow's commercial station with strong regional network

• In Russia today - government funding, the international English language news channel, via satellite

Modern TV can be classified by the following features. 1. By method of translation:

• on-air broadcasting

• Satellite

• Cable

2. By type of activity:

• broadcasting companies, which broadcast of program.

• software-producing company in the form of producer companies;

• Distributors, who furthered TV-product with the requirements of the supplier and user requests.

3. By reaching the audience: all-Russian, regional, local.

4. The form of ownership

• state channels

• Commercial,

• mixed with the presence of foreign capital.

5. By source of funding:

• State-financed channels;

• Pay TV channels, which operate solely through subscription fees viewers;

• Public television stations, existing as a result of contributions of funds of public organizations, voluntary donations from businesses and individuals;

• commercial channels, which operate under very return, primarily through advertising;

• lease channels as a result of lease airtime from political parties, public organizations, individuals, production house.

Internet

The Internet (also known simply as "the Net" or less precisely as "the Web") is a more interactive medium of mass media, and can be briefly described as "a network of networks". Specifically, it is the worldwide, publicly accessible network of interconnected computer networks that transmit data by packet switching using the standard Internet Protocol (IP). It consists of millions of smaller domestic, academic, business, and governmental networks, which together carry various information and services, such as electronic mail, online chat, file transfer, and the interlinked Web pages and other documents of the World Wide Web.

The invention of the Internet has also allowed breaking news stories to reach around the globe within minutes. This rapid growth of instantaneous, decentralized communication is often deemed likely to change mass media and its relationship to society.

The internet is quickly becoming the center of mass media. Everything is becoming accessible via the internet. Instead of picking up a newspaper, or watching the 10 o'clock news, people will log onto the internet to get the news they want, when they want it. Many workers listen to the radio through the internet while sitting at their desk.

Mass media plays a crucial role in forming and reflecting public opinion, connecting the world to individuals and reproducing the self-image of society. The media has a strong social and cultural impact upon society. It is through the persuasiveness of media such as television, radio and print media that messages reach their target audiences. Television broadcasting has a large amount of control over the content society watches and the times in which it is viewed. This is a distinguishing feature of traditional media which New media have challenged by altering the participation habits of the public. The internet creates a space for more diverse political opinions, social and cultural viewpoints and a heightened level of consumer participation.

Trying to briefly formulate the main directions of PR-specialist with various types of media, we define them as follows - the highest PR-effect is achieved in the case when working with: [50]

- Print media, our focus on the identification and logical aspects,

- Radio - to sound,

- TV - on the visual imagery.

The importance of mass media and journalism has greatly increased in recent years. In democratic countries, people depend on the news media for the fair and truthful reporting of current events. Freedom of the press encourages the exchange of ideas among citizens. In government-controlled countries, however, the news media serve as an instrument of the state. Media forms public opinion now. A lot of politicians strive to possess mass media. Media carries great possibilities for society, but they are not only good ones. Nobody should forget, that media-is the fourth power. [50]

Basic principles of interaction with media

Media relations involves working with various media for the purpose of informing the public of an organization's mission, policies and practices in a positive, consistent and credible manner. The goal of media relations is to maximize positive coverage in the mass media without paying for it directly through advertising.

Many people use the terms public relations and media relations interchangeably; however, doing so is incorrect. Media relations refer to the relationship that a company or organization develops with journalists, while public relations extend that relationship beyond the media to the general public.

Dealing with the media presents unique challenges in that the news media cannot be controlled - they have ultimate control over whether stories pitched to them are of interest to their audiences. Because of this, ongoing relationships between an organization and the news media is vital. One way to ensure a positive working relationship with media personnel is to become deeply familiar with their "beats" and areas of interests.

Working with the media on the behalf of an organization allows to raise awareness of the entity to be raised as well as the ability to create an impact with a chosen audience. It allows access to both large and small target audiences and helps build public support and mobilizing public opinion for an organization. This is all done through a wide range of media and can be used to encourage two-way communication.

Key elements of strategy-based media relations [47]

• The media strategy is documented and implemented according to principles agreed to by public affairs and senior management.

• A media policy is drawn up with responsibilities, profiles and positioning.

• Media activity is planned to reach target audiences in direct support of your organizational mission and goals.

• Media contact is broadly divided into proactive and reactive activities.

• Issuance of press releases, position statements and key announcements through both offline and online methods to prompt media coverage.

The media work in the new legal environment since 1991, the first serious step in this direction was the Federal Law "On Mass Media" [48], on 27 December 1991 № 2124-1, entered into force on 8 February тисячі дев'ятсот дев'яносто два they legislate common principles of freedom of the media, the new organization and the media. At the same time, the Law defined the basic principles of interaction with the media. Among them there are the following: [34, p.72]

• Objectivity: a journalist should cover the facts exactly as they occur in reality - without any fraud, drama, without interference in the personal lives of citizens. Do not make public reports of serious incidents in society as long as there is no given careful and prudent assessment of seriousness of the situation;

• Integrity: punishable by getting information by illegal means in the form of blackmail, any suggestions and requests, which could affect the participants in the events;

• Ethics: media should refuse to grant broadcast assumptions, rumors, their own guesses for the exact facts.

• Pluralism: the audience has the right to obtain information about all that, one way or another, affects social life. And the journalist's own view should not insult the present and possible, be neutral. In this case the journalist is not obliged to be responsible for the information obtained from official government or public sources. When you publish the facts, he should give clear reference to source materials.

In the process of organizing the activities PR should remember the basic rules of interaction with the media: [51]

• the design information for the media should be in addition to corporate objectives to comply with the public interest. Cleared message must be accurate, understandable, have important facts of interest and news value to media and other contact groups;

• the mechanism of interaction with the press should be done on a regular basis in the partnership mode, tact, truthfulness and respect;

• need time to respond to media requests and to provide comprehensive information services, observing the two necessary conditions: accuracy and speed. If there are misunderstandings between the PR-specialists and journalists, they should be eliminated in the shortest time at the expense of the actual materials, documents, explanations and clarifications on the highest level;

• Planning to prepare the information, its release to the press, PR-specialists to organize the work of assessment feedback to the recommendations of the management to improve marketing activities;

• PR-specialist should make every effort to prepare presentations leader, his press interviews on radio, in the PR-campaign, using interviews, briefings, presentations, etc.;

• PR-department should always be open and available for establishing contacts with the media in any form. On a regular basis should be monitored in the field of tracking, analysis and evaluation of press releases, radio and television.

• Be smart. Be professional. Learn from others. Media Invitation to the friendly people come to your organization, to give workshops on interviews, and other topics. To understand the media you are trying to influence and make sure they understand you.

The tasks of media professionals

Today in the newly formed society of media workers the following tasks must be performed: [49]

• coverage in the press, on radio and television major events taking place in society from the standpoint of the neutral critics, without favoring one viewpoint over another in order to win the trust of the masses as a vital guarantor of the functioning of the institutions of media;

• the media should initiate them pulses of positive change in society. In the first place to establish business contacts with representatives of PR, business, government and legislative bodies

Solving these problems, the media do a great job in the field of informatization of society, the formation of the national economy, the coordination of multiple movements, aesthetic orientation in society, protection of citizens, their interests, respect for the rule of law in the country.

Control system information space [37, с .288]

Media in practice is controlled element and directly dependent on those who finance them. In our country, a large proportion of the information space media is controlled by the state under the doctrine of information security state channels TV - the first TV channel "Russia", "Culture". Control system information field of mass media in Russia is presented in pic. 3.2. [34, p.383]

The first level of control the media is controlled by a politicized capital and is owned by the state. It is this level of opinion-Russians in the field of political propaganda in the light of public facilities. At this level, a great role do news agency ITAR-TASS, RIA Novosti, RosBusinessConsulting; Channels TV «Russia", "Culture", "Sport", "Euronews", "Radio Ros ¬ is this", "Mayak"; print media "Rossiyskaya Gazeta", "Parliamentary Press , Media of the Government of Moscow. Typically, this level serves as the state control to state security, the authority of the Russian economy, the achievement of national projects.

The second level of print and electronic media controls society-wide interregional coverage by news agencies - "Interfax", "Prime-TASS"; TV "STS", "TNT", "Ren-TV", "TV-3", " DTV-Viasat "," Home "; radio station" Mayak-24 "," Russian radio "," Echo of Moscow ", the frequency channels of FM-range; printed media" Kommersant "," Expert "," Komsomolskaya Pravda " .

At the interregional level the role of commercial media significantly increases, smoothly integrating into the overall media-political system, but the impetus is not only national interests, but also achievement of commercial success.

It is known that in regions of the country an increased interest in local radio, television and print media is always observed. Thus it is difficult to overestimate the importance of the third level of information space management.