Міністерство Освіти і науки України
Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського
Курсова робота
на тему «Бухгалтерський облік основних засобів»
Сімферополь, 2009
Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського
Курсова робота
на тему «Бухгалтерський облік основних засобів»
Сімферополь, 2009
Зміст
Введення
1. Економіко-методологічні аспекти обліку коштів
1.1 Економічна сутність основних засобів та завдання їх обліку
1.2 Нормативні та методологічні основи обліку основних засобів в Україну
2. Облік основних засобів на КП «Міськсвітло»
2.1 Організаційно-економічна характеристика і організація обліку об'єкта дослідження
2.2 Документальне оформлення основних засобів
2.3 Синтетичний і аналітичний облік основних засобів
2.4 Технологія обробки обліку основних засобів із застосуванням ПК
Висновок
Список використаної літератури
Програми
Введення
1. Економіко-методологічні аспекти обліку коштів
1.1 Економічна сутність основних засобів та завдання їх обліку
1.2 Нормативні та методологічні основи обліку основних засобів в Україну
2. Облік основних засобів на КП «Міськсвітло»
2.1 Організаційно-економічна характеристика і організація обліку об'єкта дослідження
2.2 Документальне оформлення основних засобів
2.3 Синтетичний і аналітичний облік основних засобів
2.4 Технологія обробки обліку основних засобів із застосуванням ПК
Висновок
Список використаної літератури
Програми
Введення
Основні засоби відіграють величезну роль у процесі праці, так як вони у своїй сукупності утворюють виробничо - технічну базу і визначають виробничу потужність підприємства. В умовах обмеженості фінансових ресурсів в сучасних умовах розвитку економіки, високий ступінь зношеності основних засобів важливе значення набуває вибір облікової політики на підприємствах із залучення інвестицій та оновлення основного капіталу. Сьогодні Україна це держава з визнаною ринковою економікою. При переході до ринку в Україні на порядку денному стояли реформи в різних галузях і сферах соціально-економічного життя. Важливе значення мали й перетворення у сфері обліку та фінансової звітності, які були покликані поставити українську державу на світовій, міжнародний рівень, спростити систему бухгалтерського обліку та звітності, підвищити її якість в плані відповідності міжнародним стандартам. Розвиток обліку та звітності в сучасних умовах знаходиться в строгій відповідності з прийнятими Національними стандартами бухгалтерського обліку в Україні, практично всі підприємства та організації різних форм власності здійснюють завдання обліку на підставі цих норм. Стосовно до бухгалтерського обліку основних засобів ці зміни пов'язані з введенням в дію ПСБО № 7 «Основні засоби».
Предметом дослідження роботи виступає облік основних засобів.
Об'єктом дослідження в роботі служить виступає сімферопольське комунальне підприємство «Міськсвітло».
Метою роботи є вивчення бухгалтерського обліку основних засобів.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань:
- Розглянути економічну сутність основних засобів, виділити завдання їх обліку та представити нормативні та методологічні основи обліку основних засобів в Україну;
- Провести аналіз обліку основних засобів на прикладі КП Міськсвітло, для цього оцінити особливості організаційно-економічного розвитку підприємства і організації обліку об'єкта дослідження, описати документальне оформлення основних засобів в первинному обліку, дати характеристику синтетичного і аналітичного облік основних засобів даного підприємства, описати технологію обробки обліку основних засобів із застосуванням ПК;
- Узагальнити результати дослідження у вигляді висновків.
Основні методи, використовувані в роботі - це систематизація, узагальнення, порівняння, аналіз і синтез, індукція і дедукція. Використовуються також і методи економічного, фінансового аналізу. У роботі широко використовуються практичні рекомендації консалтингової фірми «Фактор» і національним дослідникам.
Інформаційною базою для дослідження в роботі служать Форми № 1 - Баланс та Форма № 2 - Звіт про фінансові результати, а також дані аналітичного і синтетичного обліку основних засобів.
Структурно робота складається зі вступу, двох тематичних розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. У розділі номер один розглядаються теоретико-методологічні основи обліку основних засобів. Розділ другий розкриває особливості обліку основних засобів на прикладі сімферопольського комунального підприємства Міськсвітло.
Дана тема широко висвітлюється в роботах вітчизняних і зарубіжних економістів, фахівців у галузі обліку, зокрема, велику увагу даній темі приділено в роботах таких дослідників, як Бачевський Б.Є [7], Бутинець Ф.Ф. [10], Гарасим П.М., [14], Примакова О. [26], Стельмащук А.М. [32] і багатьох інших національних та зарубіжних авторів [37-40].
Основні засоби відіграють величезну роль у процесі праці, так як вони у своїй сукупності утворюють виробничо - технічну базу і визначають виробничу потужність підприємства. В умовах обмеженості фінансових ресурсів в сучасних умовах розвитку економіки, високий ступінь зношеності основних засобів важливе значення набуває вибір облікової політики на підприємствах із залучення інвестицій та оновлення основного капіталу. Сьогодні Україна це держава з визнаною ринковою економікою. При переході до ринку в Україні на порядку денному стояли реформи в різних галузях і сферах соціально-економічного життя. Важливе значення мали й перетворення у сфері обліку та фінансової звітності, які були покликані поставити українську державу на світовій, міжнародний рівень, спростити систему бухгалтерського обліку та звітності, підвищити її якість в плані відповідності міжнародним стандартам. Розвиток обліку та звітності в сучасних умовах знаходиться в строгій відповідності з прийнятими Національними стандартами бухгалтерського обліку в Україні, практично всі підприємства та організації різних форм власності здійснюють завдання обліку на підставі цих норм. Стосовно до бухгалтерського обліку основних засобів ці зміни пов'язані з введенням в дію ПСБО № 7 «Основні засоби».
Предметом дослідження роботи виступає облік основних засобів.
Об'єктом дослідження в роботі служить виступає сімферопольське комунальне підприємство «Міськсвітло».
Метою роботи є вивчення бухгалтерського обліку основних засобів.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань:
- Розглянути економічну сутність основних засобів, виділити завдання їх обліку та представити нормативні та методологічні основи обліку основних засобів в Україну;
- Провести аналіз обліку основних засобів на прикладі КП Міськсвітло, для цього оцінити особливості організаційно-економічного розвитку підприємства і організації обліку об'єкта дослідження, описати документальне оформлення основних засобів в первинному обліку, дати характеристику синтетичного і аналітичного облік основних засобів даного підприємства, описати технологію обробки обліку основних засобів із застосуванням ПК;
- Узагальнити результати дослідження у вигляді висновків.
Основні методи, використовувані в роботі - це систематизація, узагальнення, порівняння, аналіз і синтез, індукція і дедукція. Використовуються також і методи економічного, фінансового аналізу. У роботі широко використовуються практичні рекомендації консалтингової фірми «Фактор» і національним дослідникам.
Інформаційною базою для дослідження в роботі служать Форми № 1 - Баланс та Форма № 2 - Звіт про фінансові результати, а також дані аналітичного і синтетичного обліку основних засобів.
Структурно робота складається зі вступу, двох тематичних розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. У розділі номер один розглядаються теоретико-методологічні основи обліку основних засобів. Розділ другий розкриває особливості обліку основних засобів на прикладі сімферопольського комунального підприємства Міськсвітло.
Дана тема широко висвітлюється в роботах вітчизняних і зарубіжних економістів, фахівців у галузі обліку, зокрема, велику увагу даній темі приділено в роботах таких дослідників, як Бачевський Б.Є [7], Бутинець Ф.Ф. [10], Гарасим П.М., [14], Примакова О. [26], Стельмащук А.М. [32] і багатьох інших національних та зарубіжних авторів [37-40].
1. Економіко-методологічні аспекти обліку коштів
1.1 Економічна сутність основних засобів та завдання їх обліку
Основні засоби в економічній інтерпретації тісно пов'язані з поняттям капіталу.
Капітал є економічним ресурсом тривалого користування, що створюється для виробництва необхідних товарів і послуг. Він складається з основного та оборотного капіталу. У свою чергу, основний капітал у країнах з розвиненою ринковою економікою ділиться на фізичний і людський [37, с. 123].
Фізичний капітал - Це машини, обладнання, транспортні засоби, будівлі та споруди, прилади, інструменти. Людський капітал - це вміння та навички, які створюються окремими особами за рахунок інвестування часу на своє навчання, освіта та інші види діяльності, що роблять їхню працю більш продуктивною [40, с. 105].
Основними засобами називають ту частину фізичного капіталу, яка переносить свою вартість на вартість продукції вроздріб, протягом декількох виробничих циклів. У дисциплінах фінансового характеру основні засоби виступають під терміном «основні фонди» [37, с. 128].
В економічній інтерпретації під основними засобами розуміється запас фізичного капіталу, який разом з іншими елементами забезпечує статичну складову економічної діяльності підприємств / установ [37, с. 127].
У фінансовій оцінці основні засоби відносяться до необоротних активів підприємства і, як правило, займають значне місце (структурно) у даних активах підприємства.
Для основних засобів, як і для всіх необоротних активів характерна збереженість речової форми в ході економічної діяльності (виробничого процесу) протягом тривалого часу. Склад необоротних активів, відповідно до українських стандартів обліку та фінансової звітності (ПСБО № 7), представлений на малюнку 1.1 [2].
Рис. 1.1 Склад необоротних активів
Охарактеризуємо коротко зміст даних структурних елементів необоротних активів, представлених на рис. 1.1.
Нематеріальні активи виражені об'єктами господарювання, також використовуються тривалий час. Проте вони не мають натурально-речової форми і представлені різного роду правами.
Основні засоби відображають вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів та орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, згідно ПСБО.
Довгострокові фінансові інвестиції представлені фінансовими інвестиціями на період більше року.
Довгострокова дебіторська заборгованість являє собою заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка погашається після 12 місяців з дати Балансу.
Незавершене будівництво відображає вартість незавершеного будівництва, що здійснюється для власних потреб підприємства і фінансові платежі для фінансування даного будівництва.
Велике значення має підхід до класифікації основних засобів. У різних країнах пострадянського простору (СНД - Росія, Білорусія) має місце майже ідентична класифікації, в якій до об'єктів основних засобів відносять будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини і обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар та інші засоби праці. Основні засоби в Україну класифікуються наступним чином (рис. 1.2. Додатка А) [24, с. 183]:
- За функціональним призначенням;
- За галузевою ознакою;
- За використанням та приладдя;
- За натурально-матеріальним складом
Класифікація основних засобів за натурально-матеріальним складом підрозділена на 4 групи [7, с. 199]:
група 1 - Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування);
група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, інше конторське (офісне) обладнання, а також пристрої та пристосування до них;
група 3 - Інші основні засоби, які не ввійшли до груп 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу і продуктивну худобу та багаторічні насадження;
група 4 - комп'ютери, мобільні телефони, РРО та комплектуючі до них.
Облік фондів у натуральній формі дозволяє оцінити кількість елементів і їх продуктивні характеристики, ступінь використання, розміри виробничих площ або лінійних параметрів об'єктів, пропускну здатність. Дані такого обліку лежать в основі планових рішень з використання та розвитку основних виробничих фондів. Формування блоку даних обліку досягається шляхом проведення інвентаризації, тобто періодичної перевірки наявності, та фіксуванням відомостей у паспортах обладнання. Важливим завданням є облік термінів надходження і вибуття конкретних одиниць основних фондів.
Грошова оцінка основних засобів (як складових елементів основних фондів) необхідна для обліку їхньої динаміки, планування розширеного відтворення, нарахування амортизації, визначення собівартості продукції, рентабельності підприємств та інших фінансово-економічних показників. Оцінка основних фондів у грошовій формі дозволяє визначати величину вартості яка підлягає перенесенню на готову продукцію.
Основні засоби поступово зношуються. Основні виробничі фонди в процесі використання піддаються фізичному і моральному зносу, що може відбуватися і одночасно, хоча і незалежно.
Фізичний знос полягає в погіршенні характеристик основних фондів у результаті їх використання, а також і в процесі бездіяльності. Факторами зносу можуть бути ступінь напруженості використання, рівень організації догляду за фондами, кваліфікації користувачів, руйнівну дію сил природи. У цих умовах спостерігається нерівномірність фізичного зносу. При частковому зносі основні фонди повинні бути збережені для використання проведенням спеціальних заходів. При повному зносі вони підлягають списанню, ліквідації і замінюються новими в результаті капітальних вкладень. Ступінь фізичного зносу може визначатися розрахунковим шляхом за часом фактичного використання відносно до нормативного часу служби, або на основі встановлення стану об'єкта в дійсності. Фізичний знос наступає як у результаті їх використання в процесі виробництва, так і в період їхньої бездіяльності [38, с. 142].
Основні засоби піддаються не тільки фізичному, але і моральному зносу. Моральний знос має дві форми. Перша форма морального зносу полягає в тому, що з впровадженням нових машин, з удосконаленням техніки, технології, організації виробництва і праці вартість виготовлення, наприклад, машин і устаткування при зберіганні їхніх конструктивних властивостей і експлуатаційних показників неухильно знижується (значить, знижується і альтернативна вартість основних засобів) . Те ж стосується і до будівель, вартість яких у результаті індустріалізації будівництва знижується. Отже, ця форма морального зносу виражає зменшення вартості машин або устаткування внаслідок здешевлення їхній відтворення. У відповідності зі зниженням вартості виробництва машин, устаткування й інших елементів основних засобів переглядаються відповідно і ціни на них.
Друга форма морального зносу має місце в тому випадку, коли змінюються конструкція й експлуатаційні показники нових машин. Їх застосування дозволяє збільшити обсяг виробництва, підвищити продуктивність праці, зменшити витрату експлуатаційних матеріалів (пальне, електроенергія, мастильні матеріали і т.д.), а в деяких випадках і основних матеріалів, знизити витрати на виробництво одиниці продукції і забезпечити більш високу якість обробки.
Для розрахунку суми нарахованого зносу в звітному періоді необхідно знати первісну вартість об'єкта основних засобів, його ліквідаційну вартість, передбачуваний корисний термін експлуатації.
Заходами щодо збереження корисних характеристик основних фондів у процесі їх фізичного зносу є різні види ремонту. Завдання будь-якого з цих видів полягає у відновленні і збереженні працездатного стану елемента основних фондів, забезпечує ефективне використання [38, с. 144].
Для проведення реконструкції основних засобів та їх поступової заміни потрібні витрати підприємства за рахунок власних коштів. З грошових сум, отриманих при реалізації продукції / послуг, певна частина, пов'язана з відшкодуванням спожитих основних фондів зараховується до спеціального фонду. Він називається амортизаційним, що в буквальному перекладі з латинської означає «невмирущий». Розмір амортизаційного фонду визначається первісною вартістю, терміном служби основних фондів. Якщо мала місце модернізація фондів, їх удосконалення, ці витрати також впливають на відсоток формування амортизаційних накопичень [39, с. 117].
Застосовується кілька методів розрахунку величини амортизаційних відрахувань. Існує метод рівномірної амортизації, коли передбачається стабільність умов використання основних фондів. Амортизація буде вважатися, відповідно прискореної або уповільненою, а базою для оцінки є встановлена норма. Суть методу прискореної амортизації полягає у праві підприємства здійснювати перенесення вартості фондів на вартість продукції швидше аж до скорочення строку у два рази. Інтерес представляє варіація нерівномірного методу амортизації, яка полягає у використанні поняття кумуляції - накопичення чого-небудь в обмежений час. Куммулятівная метод передбачає розрахунок норм амортизації по кожному року терміну служби фондів окремо з використанням кумулятивного числа. Це число є сумою чисел, що означають послідовні номери років терміну служби фондів, і визначається за формулою суми членів арифметичної прогресії.
Перераховані економічні процеси, які мають місце відносно основних коштів установ вимагають відповідних завдань у сфері обліку даних активів господарюючих суб'єктів.
Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечувати [33, с. 226]:
- Контроль за збереженням основних засобів;
- Своєчасне правильне документальне відображення в обліку надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення (з цеху в цех, зі складу на склад, з відділу у відділ тощо);
- Ефективне використання, вибуття (ліквідація, реалізація, безоплатна передача);
- Своєчасне (Щомісячне) відображення в обліку зносу, амортизації основних засобів;
- Відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів;
- Визначення результатів ліквідації, а також втрат від списування не повністю амортизованих об'єктів основних засобів;
- Виявлення зайвих і морально застарілих основних засобів.
Крім цього, бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити контроль за ефективним використанням виробничих площ, обладнання, машин, транспортних засобів та інших засобів праці.
Висновок. У господарській та майнової практиці основні засоби складають основу матеріальної бази підприємств, організацій. У фінансовій оцінці основні засоби відносяться до необоротних активів підприємства і, як правило, займають значне місце (структурно) у даних активах підприємства.
Основні засоби в Україну класифікуються більш детально за функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням і приналежності й за натурально-матеріальним складом. Класифікація основних засобів за натурально-матеріальним складом пов'язана з поділом їх на 4 основні групи.
Для відновлення основних засобів застосовують амортизацію. Амортизація відображає собою процес фізичного і морального зносу фондів і полягає в перенесенні їх вартості на вартість продукції. Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечувати своєчасне оформлення, контроль і аналіз руху основних засобів, визначати міру їх зношення і варіанти перенесення вартості зносу. 1.1 Економічна сутність основних засобів та завдання їх обліку
Основні засоби в економічній інтерпретації тісно пов'язані з поняттям капіталу.
Капітал є економічним ресурсом тривалого користування, що створюється для виробництва необхідних товарів і послуг. Він складається з основного та оборотного капіталу. У свою чергу, основний капітал у країнах з розвиненою ринковою економікою ділиться на фізичний і людський [37, с. 123].
Фізичний капітал - Це машини, обладнання, транспортні засоби, будівлі та споруди, прилади, інструменти. Людський капітал - це вміння та навички, які створюються окремими особами за рахунок інвестування часу на своє навчання, освіта та інші види діяльності, що роблять їхню працю більш продуктивною [40, с. 105].
Основними засобами називають ту частину фізичного капіталу, яка переносить свою вартість на вартість продукції вроздріб, протягом декількох виробничих циклів. У дисциплінах фінансового характеру основні засоби виступають під терміном «основні фонди» [37, с. 128].
В економічній інтерпретації під основними засобами розуміється запас фізичного капіталу, який разом з іншими елементами забезпечує статичну складову економічної діяльності підприємств / установ [37, с. 127].
У фінансовій оцінці основні засоби відносяться до необоротних активів підприємства і, як правило, займають значне місце (структурно) у даних активах підприємства.
Для основних засобів, як і для всіх необоротних активів характерна збереженість речової форми в ході економічної діяльності (виробничого процесу) протягом тривалого часу. Склад необоротних активів, відповідно до українських стандартів обліку та фінансової звітності (ПСБО № 7), представлений на малюнку 1.1 [2].
Нематеріальні Активи |
Основні кошти |
Незавершене будівництво |
Довгострокові фінансові інвестиції |
Довгострокова дебіторська заборгованість |
Рис. 1.1 Склад необоротних активів
Охарактеризуємо коротко зміст даних структурних елементів необоротних активів, представлених на рис. 1.1.
Нематеріальні активи виражені об'єктами господарювання, також використовуються тривалий час. Проте вони не мають натурально-речової форми і представлені різного роду правами.
Основні засоби відображають вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів та орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, згідно ПСБО.
Довгострокові фінансові інвестиції представлені фінансовими інвестиціями на період більше року.
Довгострокова дебіторська заборгованість являє собою заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка погашається після 12 місяців з дати Балансу.
Незавершене будівництво відображає вартість незавершеного будівництва, що здійснюється для власних потреб підприємства і фінансові платежі для фінансування даного будівництва.
Велике значення має підхід до класифікації основних засобів. У різних країнах пострадянського простору (СНД - Росія, Білорусія) має місце майже ідентична класифікації, в якій до об'єктів основних засобів відносять будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини і обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар та інші засоби праці. Основні засоби в Україну класифікуються наступним чином (рис. 1.2. Додатка А) [24, с. 183]:
- За функціональним призначенням;
- За галузевою ознакою;
- За використанням та приладдя;
- За натурально-матеріальним складом
Класифікація основних засобів за натурально-матеріальним складом підрозділена на 4 групи [7, с. 199]:
група 1 - Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування);
група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, інше конторське (офісне) обладнання, а також пристрої та пристосування до них;
група 3 - Інші основні засоби, які не ввійшли до груп 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу і продуктивну худобу та багаторічні насадження;
група 4 - комп'ютери, мобільні телефони, РРО та комплектуючі до них.
Облік фондів у натуральній формі дозволяє оцінити кількість елементів і їх продуктивні характеристики, ступінь використання, розміри виробничих площ або лінійних параметрів об'єктів, пропускну здатність. Дані такого обліку лежать в основі планових рішень з використання та розвитку основних виробничих фондів. Формування блоку даних обліку досягається шляхом проведення інвентаризації, тобто періодичної перевірки наявності, та фіксуванням відомостей у паспортах обладнання. Важливим завданням є облік термінів надходження і вибуття конкретних одиниць основних фондів.
Грошова оцінка основних засобів (як складових елементів основних фондів) необхідна для обліку їхньої динаміки, планування розширеного відтворення, нарахування амортизації, визначення собівартості продукції, рентабельності підприємств та інших фінансово-економічних показників. Оцінка основних фондів у грошовій формі дозволяє визначати величину вартості яка підлягає перенесенню на готову продукцію.
Основні засоби поступово зношуються. Основні виробничі фонди в процесі використання піддаються фізичному і моральному зносу, що може відбуватися і одночасно, хоча і незалежно.
Фізичний знос полягає в погіршенні характеристик основних фондів у результаті їх використання, а також і в процесі бездіяльності. Факторами зносу можуть бути ступінь напруженості використання, рівень організації догляду за фондами, кваліфікації користувачів, руйнівну дію сил природи. У цих умовах спостерігається нерівномірність фізичного зносу. При частковому зносі основні фонди повинні бути збережені для використання проведенням спеціальних заходів. При повному зносі вони підлягають списанню, ліквідації і замінюються новими в результаті капітальних вкладень. Ступінь фізичного зносу може визначатися розрахунковим шляхом за часом фактичного використання відносно до нормативного часу служби, або на основі встановлення стану об'єкта в дійсності. Фізичний знос наступає як у результаті їх використання в процесі виробництва, так і в період їхньої бездіяльності [38, с. 142].
Основні засоби піддаються не тільки фізичному, але і моральному зносу. Моральний знос має дві форми. Перша форма морального зносу полягає в тому, що з впровадженням нових машин, з удосконаленням техніки, технології, організації виробництва і праці вартість виготовлення, наприклад, машин і устаткування при зберіганні їхніх конструктивних властивостей і експлуатаційних показників неухильно знижується (значить, знижується і альтернативна вартість основних засобів) . Те ж стосується і до будівель, вартість яких у результаті індустріалізації будівництва знижується. Отже, ця форма морального зносу виражає зменшення вартості машин або устаткування внаслідок здешевлення їхній відтворення. У відповідності зі зниженням вартості виробництва машин, устаткування й інших елементів основних засобів переглядаються відповідно і ціни на них.
Друга форма морального зносу має місце в тому випадку, коли змінюються конструкція й експлуатаційні показники нових машин. Їх застосування дозволяє збільшити обсяг виробництва, підвищити продуктивність праці, зменшити витрату експлуатаційних матеріалів (пальне, електроенергія, мастильні матеріали і т.д.), а в деяких випадках і основних матеріалів, знизити витрати на виробництво одиниці продукції і забезпечити більш високу якість обробки.
Для розрахунку суми нарахованого зносу в звітному періоді необхідно знати первісну вартість об'єкта основних засобів, його ліквідаційну вартість, передбачуваний корисний термін експлуатації.
Заходами щодо збереження корисних характеристик основних фондів у процесі їх фізичного зносу є різні види ремонту. Завдання будь-якого з цих видів полягає у відновленні і збереженні працездатного стану елемента основних фондів, забезпечує ефективне використання [38, с. 144].
Для проведення реконструкції основних засобів та їх поступової заміни потрібні витрати підприємства за рахунок власних коштів. З грошових сум, отриманих при реалізації продукції / послуг, певна частина, пов'язана з відшкодуванням спожитих основних фондів зараховується до спеціального фонду. Він називається амортизаційним, що в буквальному перекладі з латинської означає «невмирущий». Розмір амортизаційного фонду визначається первісною вартістю, терміном служби основних фондів. Якщо мала місце модернізація фондів, їх удосконалення, ці витрати також впливають на відсоток формування амортизаційних накопичень [39, с. 117].
Застосовується кілька методів розрахунку величини амортизаційних відрахувань. Існує метод рівномірної амортизації, коли передбачається стабільність умов використання основних фондів. Амортизація буде вважатися, відповідно прискореної або уповільненою, а базою для оцінки є встановлена норма. Суть методу прискореної амортизації полягає у праві підприємства здійснювати перенесення вартості фондів на вартість продукції швидше аж до скорочення строку у два рази. Інтерес представляє варіація нерівномірного методу амортизації, яка полягає у використанні поняття кумуляції - накопичення чого-небудь в обмежений час. Куммулятівная метод передбачає розрахунок норм амортизації по кожному року терміну служби фондів окремо з використанням кумулятивного числа. Це число є сумою чисел, що означають послідовні номери років терміну служби фондів, і визначається за формулою суми членів арифметичної прогресії.
Перераховані економічні процеси, які мають місце відносно основних коштів установ вимагають відповідних завдань у сфері обліку даних активів господарюючих суб'єктів.
Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечувати [33, с. 226]:
- Контроль за збереженням основних засобів;
- Своєчасне правильне документальне відображення в обліку надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення (з цеху в цех, зі складу на склад, з відділу у відділ тощо);
- Ефективне використання, вибуття (ліквідація, реалізація, безоплатна передача);
- Своєчасне (Щомісячне) відображення в обліку зносу, амортизації основних засобів;
- Відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів;
- Визначення результатів ліквідації, а також втрат від списування не повністю амортизованих об'єктів основних засобів;
- Виявлення зайвих і морально застарілих основних засобів.
Крім цього, бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити контроль за ефективним використанням виробничих площ, обладнання, машин, транспортних засобів та інших засобів праці.
Висновок. У господарській та майнової практиці основні засоби складають основу матеріальної бази підприємств, організацій. У фінансовій оцінці основні засоби відносяться до необоротних активів підприємства і, як правило, займають значне місце (структурно) у даних активах підприємства.
Основні засоби в Україну класифікуються більш детально за функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням і приналежності й за натурально-матеріальним складом. Класифікація основних засобів за натурально-матеріальним складом пов'язана з поділом їх на 4 основні групи.
1.2 Нормативні та методологічні основи обліку основних засобів в Україну
Ринкові відносини вимагають раціонального використання основних засобів. Для забезпечення цих вимог необхідний якісний бухгалтерський облік.
Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, порядок їх обліку та руху основних засобів а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (ПСБО). Норми цього Положення поширюються на підприємства всіх форм власності, крім бюджетних установ. Також слід зазначити, що П (С) БО 7 «Основні засоби» не поширюється на відтворені природні ресурси та операції з основними засобами, особливість яких визначається іншими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Відмінною рисою основних засобів є тривалість їх використання. У результаті чого вони поступово зношуються і передають свою вартість (за коштами нарахування амортизації), на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт або наданих послуг).
Основні засоби (Відповідно до П (С) БО 7). - Це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить понад один рік (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [2].
Операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виготовленої продукції або товарів (робіт, послуг) [2].
Об'єкт основних засобів - Це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям для нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи виділений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, які мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керівництво і єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно [2].
Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин мають різні строки корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може враховуватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.
Об'єкт основних засобів вважається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути точно визначена.
До основних засобів відносяться [2]:
- Будівлі, споруди, обладнання, обчислювальна техніка, прилади, транспортні засоби, інструменти, інвентар та інші засоби праці, вартість яких поступово зменшується у зв'язку із зносом;
- Сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу і продуктивну худобу, будівельний механізований інструмент і бібліотечні фонди - незалежно від вартості;
- Капітальні вкладення в багаторічні насадження, на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, обладнання та інші об'єкти, які стосуються основних засобів.
З набранням чинності Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» обліковуються на двох окремих синтетичних рахунках: 10 «Основні засоби» і 11 «Інші необоротні матеріальні активи».
Для контролю за наявністю і рухом об'єктів основних засобів їх обліковують за відповідними групами.
Група основних засобів - це сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання основних засобів.
Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами [2]:
1) земельні ділянки (101 субрахунок);
2) капітальні витрати на поліпшення земель (102 субрахунок);
3) будівлі і споруди (103 субрахунок);
4) машини й устаткування (104 субрахунок);
5) транспортні засоби (105 субрахунок);
6) інструменти, приладдя, інвентар (меблі) (106 субрахунок);
7) робоча і продуктивна худоба (107 субрахунок);
8) багаторічні насадження (108 субрахунок);
9) інші основні засоби (109 субрахунок).
Залежно від характеру стану часу оцінки розрізняють такі види вартості відповідно до П (С) БО 7 «Основні засоби» [2]:
- Первісна вартість;
- Переоцінена вартість;
- Залишкова вартість;
- Справедлива вартість;
- Вартість, яка амортизується;
- Ліквідаційна вартість.
Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки.
Залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю та сумою зносу основних засобів.
Справедлива вартість - ринкова вартість, встановлена шляхом експертної оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі.
Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість - сума грошових коштів або інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).
Балансова вартість (у відповідності до П (С) БО 7 «Основні засоби») - це сума, за якою актив включається до Балансу після вирахування будь-якої суми нарахованого зносу.
Придбані (створені) основні засоби зараховуються на Баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.
Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат [2]:
- Суми, що сплачуються постачальникам активів за вирахуванням (будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
- Реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
- Суми ввізного мита;
- Суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємством);
- Витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
- Витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;
- Інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придбані для використання із запланованою метою.
Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок трохи капіталу.
Первісна вартість об'єктів, переведених до складу основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо, дорівнює її собівартості, яка розраховується відповідно до Положень (стандартів) 9 «Запаси» і 16 «Витрати».
Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедливою вартістю переданого об'єкта з віднесенням різниці до витрат звітного періоду.
Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, передану (отриману) під час обміну.
Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, дообладнання, добудова, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.
Витрати, здійснювані для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання спочатку встановленої суми майбутніх вигод від його використання, включаються до складу витрат.
Залишкова вартість груп основних засобів підприємства збільшується у зв'язку з проведенням щорічної індексації. Порядок індексації основних засобів регламентується постановами Кабінету Міністрів України.
Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.
Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат, крім випадків, наведених у пункті 20 Положення (стандарту) 7. Запис в обліку може бути наступною [26, с. 44]:
а) на суму дооцінки (наприклад, на 15000 грн.):
Дебет рахунку № 10 «Основні засоби» - 15000 грн.
Кредит рахунку № 42 «Додатковий капітал» - 15000 грн.;
б) на суму уцінки (наприклад, 12800 грн.):
Дебет рахунку № 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій» - 12800 грн.
Кредит рахунку № 10 «Основні засоби» - 12800 грн.
Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат, крім випадків, наведених у п. 20 Положення (стандарту) 7.
У пункті 20 Положення (стандарту) 7 вказано, що перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів при черговій дооцінці вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і вказаним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу.
Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів при черговій уцінці залишкової вартості цього об'єкта основних засобів спрямовується на зменшення іншого додаткового) капіталу з віднесенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості основних засобів і вказаним перевищенням до витрат звітного періоду .
У бухгалтерському балансі за статтею «Основні засоби» відображаються однією сумою основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, які обліковуються на рахунках 10 і 11, як власні, так і отримані на умовах фінансової оренди [27, с. 89].
Знос основних засобів обліковується на рахунку 13, відповідно на субрахунках 131 і 132. Знос (амортизація) основних засобів нараховується щомісячно незалежно від фінансових результатів діяльності підприємства. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.
Підприємства різної форми власності можуть використовувати такі методи амортизації основних засобів [21, с. 156-162].
Амортизація - Це систематичний розподіл вартості, яка амортизується протягом строку корисного використання (СПІ) активу.
Метод амортизації - це розподіл вартості засобів праці за роками терміну їх служби в певному системному порядку. Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу. П (С) БО - 7 «Основні засоби." Припускає застосування наступних п'яти методів амортизації.
1. Прямолінійний метод - основний метод амортизації в практиці. Згідно з цим методом річна сума амортизації визначається діленням амортизаційної вартості на очікуваний період часу використання основного засобу (співвідношення 1.1).
А = Пс - Лс / СНІД (1.1.)
Де А - річна сума амортизації;
Пс - первісна вартість основного засобу;
Лс - ліквідаційна вартість.
2. Метод зменшення залишкової вартості - полягає у визначенні річної суми амортизації об'єкта основного засобу, виходячи із залишкової вартості такого об'єкту на початок звітного періоду року. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом множення залишкової (балансової) вартості об'єкта основного засобу на річну норму амортизації (співвідношення 1.2.).
А = Бс. Х На (1.2.)
Де Бс - залишкова (балансова) вартість об'єкта;
На - річна норма амортизації.
Річна норма амортизації підприємством визначається самостійно за формулою Матесона (співвідношення 1.3.)
На = 1 -
Де Лс - ліквідаційна вартість;
Пс - первісна вартість;
t - СПИ об'єкта.
3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості - є різновидом методу зменшення залишкової вартості. У даному випадку річна сума амортизації визначається виходячи із залишкової (балансової) вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та подвоєної річної норми амортизації, обчисленої виходячи з СПИ об'єкта. Норма амортизації в даному випадку розраховується аналогічно нормі амортизації при використанні прямолінійного методу нарахування амортизації, тобто використовується подвоєна ставка амортизаційних відрахувань, розрахована методом прямолінійного списання.
Річна сума амортизації визначається за формулою (співвідношення 1.4).
А = Бс. Х НахК (1.4.)
Г де К - коефіцієнт прискорення рівний 2.
Сума амортизації за останній рік експлуатації дорівнює величині, необхідною для зменшення залишкової вартості.
4. Кумулятивний метод - (метод суми чисел) характеризується поступовим зниженням річних амортизаційних відрахувань від початкового, високого, їх рівня і забезпечує повне відшкодування первісної вартості основних засобів. Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується та кумулятивного коефіцієнта, рівного приватному від ділення кількості років залишається до кінця очікуваного СПИ об'єкта основного засобу, на суму чисел років його корисного використання (співвідношення 1.5).
А = (Лс-Пс) хна (1.5.)
Де - На - кумулятивний коефіцієнт.
Щорічна норма амортизації не є фіксованою, що істотно ускладнює застосування цього методу на практиці.
5. Виробничий метод - заснований на припущенні, що функціональна корисність залежить не від часу, а від результатів його використання. При застосуванні цього методу амортизація розраховується шляхом розподілу вартості об'єкта, що амортизується прямо пропорційно кількості продукції (обсягу послуг), яке підприємство очікує (планує) виготовити протягом відповідних періодів терміну його корисної служби. Місячна сума амортизації визначається виходячи з фактичного місячного обсягу продукції виробничої ставки. Виробнича ставка обчислюється співвідношенням вартості, яка амортизується та очікуваного обсягу продукції за весь СПИ (співвідношення 1.6).
А = На х Оф
На = (Пс-Лс) / Оп (1.6.)
Де На - норма амортизації (виробнича ставка);
Оп - очікуваний обсяг виробництва (діяльності) за звітний місяця;
Оф - фактичний обсяг діяльності.
6. Податковий метод. Відповідно до ст. 8 п. 8.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду. Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки, визначається шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок розрахункового кварталу, наприклад:
- Група 1 - 2%;
- Група 2 - 10%;
- Група 3 - 6%;
- Група 4 - 15%,
Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою (співвідношення 1.7) [21, с. 163]:
Б (а) = Б (а-1) + П (а-1) - В (а-1) - А (а-1) (1.7.)
Де: Б (а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;
Б (а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;
П (а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;
В (а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;
А (а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.
Важливою обставиною є те, що підприємства самостійно обирають один із шести методів нарахування амортизації основних засобів, визначають строк корисного використання окремих об'єктів основних засобів та формують їх вартість, яка амортизується.
Таким чином, визначено, що методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, порядок їх обліку та руху основних засобів а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності повинні формуватися в Україну на основі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (ПСБО). При цьому слід зазначити, що норми даного ПСБО поширюються на підприємства всіх форм власності, крім бюджетних установ. З набранням чинності Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» обліковуються на двох окремих синтетичних рахунках: 10 «Основні засоби» і 11 «Інші необоротні матеріальні активи». Положення стандарту вводить в залежності від характеру стану часу оцінки такі види вартості, як початкова, ліквідаційна і тд. Крім того стандарт регулює такий найважливіше питання облік а основних засобів як методи амортизації основних засобів.
На = (Пс-Лс) / Оп (1.6.)
Де На - норма амортизації (виробнича ставка);
Оп - очікуваний обсяг виробництва (діяльності) за звітний місяця;
Оф - фактичний обсяг діяльності.
6. Податковий метод. Відповідно до ст. 8 п. 8.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду. Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки, визначається шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок розрахункового кварталу, наприклад:
- Група 1 - 2%;
- Група 2 - 10%;
- Група 3 - 6%;
- Група 4 - 15%,
Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою (співвідношення 1.7) [21, с. 163]:
Б (а) = Б (а-1) + П (а-1) - В (а-1) - А (а-1) (1.7.)
Де: Б (а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;
Б (а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;
П (а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;
В (а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;
А (а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.
Важливою обставиною є те, що підприємства самостійно обирають один із шести методів нарахування амортизації основних засобів, визначають строк корисного використання окремих об'єктів основних засобів та формують їх вартість, яка амортизується.
Таким чином, визначено, що методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, порядок їх обліку та руху основних засобів а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності повинні формуватися в Україну на основі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (ПСБО). При цьому слід зазначити, що норми даного ПСБО поширюються на підприємства всіх форм власності, крім бюджетних установ. З набранням чинності Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» обліковуються на двох окремих синтетичних рахунках: 10 «Основні засоби» і 11 «Інші необоротні матеріальні активи». Положення стандарту вводить в залежності від характеру стану часу оцінки такі види вартості, як початкова, ліквідаційна і тд. Крім того стандарт регулює такий найважливіше питання облік а основних засобів як методи амортизації основних засобів.
2. Облік основних засобів на Комунальному підприємстві «Міськсвітло» (м. Сімферополь)
2.1 Організаційно-економічна характеристика і організація обліку об'єкта дослідження
Досліджуваний у роботі комунальне підприємство «Міськсвітло» знаходиться за адресою 95026, Автономна республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Набережна, будинок 65.
Ідентифікаційний код юридичної особи комунального підприємства «Міськсвітло» у Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України 03347632.
Організаційно-правова форма власності - комунальне підприємство. Форма власності - комунальна.
Є довідка про державну реєстрацію КП «Міськсвітло» (Додаток Б). Місцем державної реєстрації виступає виконавчий комітет сімферопольського міської ради Автономної республіки Крим. Дата реєстрації 11.03.2001.
Органом державної реєстрації юридичної особи виступає також Головне управління статистики Автономної Республіки Крим, розташоване за адресою м. Сімферополь, вул. Ушинського 6. Підприємство зареєстроване в Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України, про що є дані в Довідці за номером -09.2.6-19/2679 (додаток Б).
На підприємстві «Міськсвітло» здійснюється тільки один вид діяльності, згідно з КВЕД: 40.10.5 - Розподіл електроенергії.
Підприємство є також платником ПДВ, про що є відповідне свідоцтво Державної податкової інспекції у м. Сімферополі № 00869401 (Додаток Б). Індивідуальний податковий номер платника 033476301288.
Особливості управління комунальним підприємством «Міськсвітло» регламентуються положеннями Статуту (нова редакція) (Додаток В). Дата реєстрації 06.12.2006.
Підприємство підпорядковується управлінню міського господарства Сімферопольської ради Автономної республіки Крим. Засновником КП «Міськсвітло» є Сімферопольський міську Раду. Підприємство керується у своїй діяльності чинним законодавством України, автономної республіки Крим і рішеннями Сімферопольського міської Ради.
Підприємство уповноважена представляти інтереси міста в межах функцій та завдань, визначених Статутом. Підприємства створене з метою ефективного використання комунального майна.
Предметом діяльності підприємства вступають наступні роботи і послуги (всього в статуті двадцять три різних напрямки господарської діяльності), а саме:
- Комплексне обслуговування міського зовнішнього освітлення;
- Реконструкція мереж зовнішнього освітлення;
- Капітальний ремонт мереж зовнішнього освітлення;
- Розвиток і вдосконалення мереж зовнішнього освітлення;
- Виробництво електровимірювальних робіт на мережа зовнішнього освітлення;
- Розробка, виготовлення та надання технічних умов для розвитку і реконструкції мереж освітлення;
- Проектування внутрішніх інженерних мереж, систем і споруд;
- Проектування зовнішніх інженерних мереж, систем і споруд;
- Монтаж конструкцій зовнішніх інженерних мереж, систем і споруд;
- Пусконалагоджувальні роботи;
- Виконання електромонтажних та відновлювальних, реставраційних робіт;
- Виробництво та реалізація товарів народного споживання, в тому числі з відходів виробництва через державний, власну та інші торговельні мережі.
Майно підприємства є комунальною власністю сімферопольського міського Ради територіальної громади і закріплене за підприємством по праву повного господарського володіння. Підприємство функціонує за рахунок прибутку, отриманої від комплексного обслуговування мереж міського зовнішнього освітлення, відрахувань на здійснення ремонтно-відновлювальних робіт у розмірах встановлених нормативними положеннями в узгодженні із замовниками. Оперативне управління здійснюється управлінням міського господарства Сімферополя. Директор вирішує всі питання діяльності підприємства і підзвітний засновнику.
Трудовий Колектив підприємства, який складають штатні працівники, реалізує свої повноваження на загальних зборах через виборчі органи. Трудовий колектив може обирати органи колективного самоврядування, до складу цих органів не може входити Директор. Трудовий колектив має право розглядати і затверджувати проект колективного договору, вирішувати питання самоврядування трудового колективу, вносити на затвердження списки і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг. Форми і системи оплати праці, розміри тарифних ставок, окладів, умов і розміри доплат, надбавок приймаються колективним договором з урахуванням чинного законодавства та галузевих положень у сфері оплати праці. Всі працівник мають бути обов'язково застраховані в порядку і на умовах, встановлених для трудівників державних підприємств.
Реорганізація і припинення діяльності підприємства може здійснюватися за рішенням міської ради Сімферополя.
Дослідження структури та змісту статуту КП «Міськсвітло» дозволяє зробити висновок про те, що робота даного підприємства має велике соціальне значення та базові положення Статуту відображають особливості управління підприємств подібної форми власності та організаційно-правової форми.
Організаційно-управлінська структура КП «Міськсвітло» може бути представлена на малюнку 2.1.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Рис. 2.1. Організаційно-управлінська структура підприємства
Як видно з рис. 2.1. підприємство має 9 функціональних структурних підрозділів. Найважливішим підрозділом виступає виробничий відділ, очолюваний Начальником виробничого відділу. У складі цього відділу вісім різних ділянок. Є також електролабораторії, очолювана окремим фахівцем. Цей підрозділ також має виражену виробничу спрямованість.
Бухгалтерія, АУП, службовці (секретар, комірник, завхозяйством), відділ кадрів, юрисконсульт у своїй діяльності виконують обслуговуючі основне виробництво функції.
Кількість працівників підприємства (спеціалістів, службовців і робітників) регулюється штатним розписом (Додаток Г). Починаючи з 01.01.2004 року персонал підприємства становить 101 штатну одиницю (включаючи адміністративний ресурс і робітників). Має місце наступний розподіл у відношення робітників, фахівців і службовців (рис. 2.2.).
Рис. 2.2. Структурний розподіл службовців та фахівців,%
У структурному вираженні інженерно-технічний персонал (30,61%) і лінійний персонал (майстри дільниць) (28,57%) займають перше місце в адміністративному управлінні, на другому місці працівники бухгалтерії (16,33%).
У відношенні робітників має місце такий розподіл працівників по ділянках (рис. 2.3.).
Рис. 2.3. Структурний розподіл робітників по ділянкам підприємства,%
Серед робітників найбільшу вагу займають працівники дільниці ЕРММ (31.07%), на другому місці працівники ЦЮ 3 (21,47%), а на третьому місці працівники АДС (12,43%).
Така структура персоналу підприємства відповідає поставленим завданням господарської діяльності. Кожен підрозділ має безпосереднього керівника (майстра, інженера), і виконує певні функції.
Організаційно-виробничу структуру підприємства можна охарактеризувати, як функціональну. В основі організаційної структури підприємства закладено принцип поділу функціональних обов'язків за умови вертикальної підпорядкованості (директор підприємства).
Важливу роль у роботі підприємства відіграє бухгалтерська служба. У її складі, згідно зі штатним розкладом 4 людини, а саме Головний бухгалтер, провідний бухгалтер та два бухгалтера першої категорії. Робота Головного бухгалтера та інших працівників бухгалтерії КП «Міськсвітло» регламентована відповідними Посадовими інструкціями. У Додатку Д наводяться обов'язки працівників бухгалтерії КП «Міськсвітло».
Безумовно, основна відповідальність за організацію і ведення обліку, складання звітності та надання її в контролюючі органи покладено на Головного бухгалтера. Розглянемо основні напрямки роботи Головного бухгалтера КП «Міськсвітло».
Як і всі лінійно-функціональні керівники КП «Міськсвітло», Головний бухгалтер підпорядковується Директору підприємства. У прямі обов'язки даного фахівця входить розробка, реалізація і контроль наступних управлінських повноважень:
- Здійснювати організацію та контроль за правильним документальним оформленням в облікових регістрах надходження господарських коштів, і їх розміщенням усередині підприємства, вибуттям, передачею, реалізацією, а також за збереження кожного інвентарного об'єкта;
- Контролювати облік «Основних засобів» і «Інших необоротних активів» здійснювати в строгому порядку і відповідно до положення / стандартом / бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби»;
- Щомісяця проводити нарахування амортизації основних засобів з відображенням в облікових регістрах;
- Вести податковий облік основних засобів у суворій відповідності Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;
- Повіряти правильність оформлення прибуткових і витратних документів, наявність документів, які дозволяють виплати. Здійснювати контроль за дотриманням Указу президента України «Про готівковому обіг грошових коштів»;
- Приймати і перевіряти правильність оформлення авансових звітів з складанням аналітичної відомості;
- Перевіряти правильність оформлення документів з калькулювання і визначення собівартості наданих робіт і послуг
- Перевіряти правильність оформлення інвентаризаційних описів після закінчення інвентаризації з відображенням результату на відповідних рахунках;
- Приймати участь в інвентаризації товарно-матеріальних цінностей;
- Виконувати і контролювати роботу в програмі 1С на базі персональних ЕОМ;
- Брати участь у господарських роботах, не пов'язаних з основною діяльністю відповідно до вимог адміністрації;
- Виконувати інші доручення директора.
Аналіз перерахованих вище напрямків роботи Головного бухгалтера показує, що весь спектр обов'язків головного бухгалтера розділений на два блоки - це особисто їх функції, пов'язані з організацією обліку і звітності та контроль виконання обліковими апаратом підприємства основних облікових операцій. Основні обов'язки Головного бухгалтера полягають перш за все в контролі за виконавцями (бухгалтерами підприємства) функцій, пов'язаних з правильним і своєчасному відображенні в обліку та звітності підприємства всіх його господарських операцій.
Обліковий апарат підприємства КП «Міськсвітло» відповідає лінійної організації бухгалтерського апарату. Основною формою відображення облікових операцій служить журнально-ордерна форма ведення господарський операцій. У розрізі організації обліку основних засобів підприємства використовуються положення ПСБО № 7.
Звернімося до оцінки економічного потенціалу підприємства КП «Міськсвітло», грунтуючись на даних фінансової звітності підприємства (Форма 1 (Баланс) і Форма 2 (Звіт про фінансові результати) (Додаток Д). Для цього складемо таблицю 2.1.
2.1 Організаційно-економічна характеристика і організація обліку об'єкта дослідження
Досліджуваний у роботі комунальне підприємство «Міськсвітло» знаходиться за адресою 95026, Автономна республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Набережна, будинок 65.
Ідентифікаційний код юридичної особи комунального підприємства «Міськсвітло» у Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України 03347632.
Організаційно-правова форма власності - комунальне підприємство. Форма власності - комунальна.
Є довідка про державну реєстрацію КП «Міськсвітло» (Додаток Б). Місцем державної реєстрації виступає виконавчий комітет сімферопольського міської ради Автономної республіки Крим. Дата реєстрації 11.03.2001.
Органом державної реєстрації юридичної особи виступає також Головне управління статистики Автономної Республіки Крим, розташоване за адресою м. Сімферополь, вул. Ушинського 6. Підприємство зареєстроване в Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України, про що є дані в Довідці за номером -09.2.6-19/2679 (додаток Б).
На підприємстві «Міськсвітло» здійснюється тільки один вид діяльності, згідно з КВЕД: 40.10.5 - Розподіл електроенергії.
Підприємство є також платником ПДВ, про що є відповідне свідоцтво Державної податкової інспекції у м. Сімферополі № 00869401 (Додаток Б). Індивідуальний податковий номер платника 033476301288.
Особливості управління комунальним підприємством «Міськсвітло» регламентуються положеннями Статуту (нова редакція) (Додаток В). Дата реєстрації 06.12.2006.
Підприємство підпорядковується управлінню міського господарства Сімферопольської ради Автономної республіки Крим. Засновником КП «Міськсвітло» є Сімферопольський міську Раду. Підприємство керується у своїй діяльності чинним законодавством України, автономної республіки Крим і рішеннями Сімферопольського міської Ради.
Підприємство уповноважена представляти інтереси міста в межах функцій та завдань, визначених Статутом. Підприємства створене з метою ефективного використання комунального майна.
Предметом діяльності підприємства вступають наступні роботи і послуги (всього в статуті двадцять три різних напрямки господарської діяльності), а саме:
- Комплексне обслуговування міського зовнішнього освітлення;
- Реконструкція мереж зовнішнього освітлення;
- Капітальний ремонт мереж зовнішнього освітлення;
- Розвиток і вдосконалення мереж зовнішнього освітлення;
- Виробництво електровимірювальних робіт на мережа зовнішнього освітлення;
- Розробка, виготовлення та надання технічних умов для розвитку і реконструкції мереж освітлення;
- Проектування внутрішніх інженерних мереж, систем і споруд;
- Проектування зовнішніх інженерних мереж, систем і споруд;
- Монтаж конструкцій зовнішніх інженерних мереж, систем і споруд;
- Пусконалагоджувальні роботи;
- Виконання електромонтажних та відновлювальних, реставраційних робіт;
- Виробництво та реалізація товарів народного споживання, в тому числі з відходів виробництва через державний, власну та інші торговельні мережі.
Майно підприємства є комунальною власністю сімферопольського міського Ради територіальної громади і закріплене за підприємством по праву повного господарського володіння. Підприємство функціонує за рахунок прибутку, отриманої від комплексного обслуговування мереж міського зовнішнього освітлення, відрахувань на здійснення ремонтно-відновлювальних робіт у розмірах встановлених нормативними положеннями в узгодженні із замовниками. Оперативне управління здійснюється управлінням міського господарства Сімферополя. Директор вирішує всі питання діяльності підприємства і підзвітний засновнику.
Трудовий Колектив підприємства, який складають штатні працівники, реалізує свої повноваження на загальних зборах через виборчі органи. Трудовий колектив може обирати органи колективного самоврядування, до складу цих органів не може входити Директор. Трудовий колектив має право розглядати і затверджувати проект колективного договору, вирішувати питання самоврядування трудового колективу, вносити на затвердження списки і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг. Форми і системи оплати праці, розміри тарифних ставок, окладів, умов і розміри доплат, надбавок приймаються колективним договором з урахуванням чинного законодавства та галузевих положень у сфері оплати праці. Всі працівник мають бути обов'язково застраховані в порядку і на умовах, встановлених для трудівників державних підприємств.
Реорганізація і припинення діяльності підприємства може здійснюватися за рішенням міської ради Сімферополя.
Дослідження структури та змісту статуту КП «Міськсвітло» дозволяє зробити висновок про те, що робота даного підприємства має велике соціальне значення та базові положення Статуту відображають особливості управління підприємств подібної форми власності та організаційно-правової форми.
Організаційно-управлінська структура КП «Міськсвітло» може бути представлена на малюнку 2.1.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Директор |
АУП |
Завхозяйством |
Начальник виробничого відділу |
Провідний економіст |
Інспектор з кадрів |
Начальник лабораторії |
Юристконсульт |
Інженер з охорони праці |
Інженер по МТС |
Виробнича дільниця № 1 (ЦЮ) |
Виробнича дільниця № 2 (ЦЮ) |
Виробнича дільниця № 3 (ЦЮ) |
Виробничий ділянку (АДС) |
Ділянка будівельно-монтажних робіт (БМР) |
Виробничий ділянку (обрізка дерев) |
Ділянка по експлуатації та ремонту машин і механізмів (ЕРММ) |
Ділянка електролабораторії |
Ділянка молодшого виробничого персоналу |
Рис. 2.1. Організаційно-управлінська структура підприємства
Як видно з рис. 2.1. підприємство має 9 функціональних структурних підрозділів. Найважливішим підрозділом виступає виробничий відділ, очолюваний Начальником виробничого відділу. У складі цього відділу вісім різних ділянок. Є також електролабораторії, очолювана окремим фахівцем. Цей підрозділ також має виражену виробничу спрямованість.
Бухгалтерія, АУП, службовці (секретар, комірник, завхозяйством), відділ кадрів, юрисконсульт у своїй діяльності виконують обслуговуючі основне виробництво функції.
Кількість працівників підприємства (спеціалістів, службовців і робітників) регулюється штатним розписом (Додаток Г). Починаючи з 01.01.2004 року персонал підприємства становить 101 штатну одиницю (включаючи адміністративний ресурс і робітників). Має місце наступний розподіл у відношення робітників, фахівців і службовців (рис. 2.2.).
Рис. 2.2. Структурний розподіл службовців та фахівців,%
У структурному вираженні інженерно-технічний персонал (30,61%) і лінійний персонал (майстри дільниць) (28,57%) займають перше місце в адміністративному управлінні, на другому місці працівники бухгалтерії (16,33%).
У відношенні робітників має місце такий розподіл працівників по ділянках (рис. 2.3.).
Рис. 2.3. Структурний розподіл робітників по ділянкам підприємства,%
Серед робітників найбільшу вагу займають працівники дільниці ЕРММ (31.07%), на другому місці працівники ЦЮ 3 (21,47%), а на третьому місці працівники АДС (12,43%).
Така структура персоналу підприємства відповідає поставленим завданням господарської діяльності. Кожен підрозділ має безпосереднього керівника (майстра, інженера), і виконує певні функції.
Організаційно-виробничу структуру підприємства можна охарактеризувати, як функціональну. В основі організаційної структури підприємства закладено принцип поділу функціональних обов'язків за умови вертикальної підпорядкованості (директор підприємства).
Важливу роль у роботі підприємства відіграє бухгалтерська служба. У її складі, згідно зі штатним розкладом 4 людини, а саме Головний бухгалтер, провідний бухгалтер та два бухгалтера першої категорії. Робота Головного бухгалтера та інших працівників бухгалтерії КП «Міськсвітло» регламентована відповідними Посадовими інструкціями. У Додатку Д наводяться обов'язки працівників бухгалтерії КП «Міськсвітло».
Безумовно, основна відповідальність за організацію і ведення обліку, складання звітності та надання її в контролюючі органи покладено на Головного бухгалтера. Розглянемо основні напрямки роботи Головного бухгалтера КП «Міськсвітло».
Як і всі лінійно-функціональні керівники КП «Міськсвітло», Головний бухгалтер підпорядковується Директору підприємства. У прямі обов'язки даного фахівця входить розробка, реалізація і контроль наступних управлінських повноважень:
- Здійснювати організацію та контроль за правильним документальним оформленням в облікових регістрах надходження господарських коштів, і їх розміщенням усередині підприємства, вибуттям, передачею, реалізацією, а також за збереження кожного інвентарного об'єкта;
- Контролювати облік «Основних засобів» і «Інших необоротних активів» здійснювати в строгому порядку і відповідно до положення / стандартом / бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби»;
- Щомісяця проводити нарахування амортизації основних засобів з відображенням в облікових регістрах;
- Вести податковий облік основних засобів у суворій відповідності Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;
- Повіряти правильність оформлення прибуткових і витратних документів, наявність документів, які дозволяють виплати. Здійснювати контроль за дотриманням Указу президента України «Про готівковому обіг грошових коштів»;
- Приймати і перевіряти правильність оформлення авансових звітів з складанням аналітичної відомості;
- Перевіряти правильність оформлення документів з калькулювання і визначення собівартості наданих робіт і послуг
- Перевіряти правильність оформлення інвентаризаційних описів після закінчення інвентаризації з відображенням результату на відповідних рахунках;
- Приймати участь в інвентаризації товарно-матеріальних цінностей;
- Виконувати і контролювати роботу в програмі 1С на базі персональних ЕОМ;
- Брати участь у господарських роботах, не пов'язаних з основною діяльністю відповідно до вимог адміністрації;
- Виконувати інші доручення директора.
Аналіз перерахованих вище напрямків роботи Головного бухгалтера показує, що весь спектр обов'язків головного бухгалтера розділений на два блоки - це особисто їх функції, пов'язані з організацією обліку і звітності та контроль виконання обліковими апаратом підприємства основних облікових операцій. Основні обов'язки Головного бухгалтера полягають перш за все в контролі за виконавцями (бухгалтерами підприємства) функцій, пов'язаних з правильним і своєчасному відображенні в обліку та звітності підприємства всіх його господарських операцій.
Обліковий апарат підприємства КП «Міськсвітло» відповідає лінійної організації бухгалтерського апарату. Основною формою відображення облікових операцій служить журнально-ордерна форма ведення господарський операцій. У розрізі організації обліку основних засобів підприємства використовуються положення ПСБО № 7.
Звернімося до оцінки економічного потенціалу підприємства КП «Міськсвітло», грунтуючись на даних фінансової звітності підприємства (Форма 1 (Баланс) і Форма 2 (Звіт про фінансові результати) (Додаток Д). Для цього складемо таблицю 2.1.
Таблиця 2.1. Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства «Міськсвітло» за 2005-2007 роки
| № п / п | Показники | Од. ізм. | Факт 2005 | Факт 2006 | Факт 2007 | Відхилення 2006 до 2005 р. | Відхилення 2007 р. до 2006 | ||
| Абсо-лютні, (+,-) | Зростання,% | Абсо- лютні, (+,-) | Зростання,% | ||||||
| 1 | Необоротні активи | Тис. грн. | 1177,2 | 3514,9 | 4403,5 | 2337,7 | 298,58 | 888,6 | 125,28% |
| 2 | Середньорічна вартість основних засобів | Тис. грн. | 768,6 | 2106,2 | 3707,5 | 1337,6 | 274,03 | 1601,3 | 176,03 |
| 3 | Оборотні активи | Тис. грн. | 411,8 | 408,7 | 517,8 | -3,1 | 99,25 | 109,1 | 126,69 |
| 4 | Обсяг реалізації | Тис. грн. | 2215,7 | 3197,7 | 3448,1 | 982 | 144,32 | 250,4 | 107,83 |
| 5 | ПДВ | Тис. грн. | 370,8 | 533,0 | 575,0 | 162,2 | 143,74 | 42 | 107,88 |
| 6 | Витрати виробництва | Тис. грн. | 1790,4 | 2601,0 | 2910,9 | 810,6 | 145,27 | 309,9 | 111,91 |
| 7 | Середня зарплата на 1 працівника | Грн | 5534 | 7584 | 10113 | 2050 | 137,04 | 2529 | 133,35 |
| 8 | Продуктивність праці | Т.грн. / чол. | 21,93 | 31,65 | 34,13 | 9,716 | 144,29% | 2,485 | 248,50% |
| 9 | Фондомісткість | Грн / Грн. | 2,88 | 1,52 | 0,93 | -1,36 | 52,78% | -0,59 | 61,18% |
| 10 | Фондовіддача | Грн / Грн. | 0,347 | 0,657 | 1,075 | 0,31 | 189,34% | 0,418 | 163,62% |
| 11 | Валовий прибуток | Тис. грн. | 466,4 | 537,7 | 695,6 | 71,3 | 115,29% | 157,9 | 129,37% |
| 12 | Чистий прибуток | Тис. грн. | 69,4 | 69,0 | (12,7) | -0,4 | 99,42% | -81,7 | -18,41% |
| 13 | Рентабельність сукупного капіталу,% | % | 4,0 | 2,0 | -0,26 | -2 | 50,00% | -2,26 | -13,00% |
| 14 | Рентаб-льності влас-ного капіталу, | % | 5,7 | 1,9 | -0,3 | -3,8 | 33,33% | -2,2 | -15,79% |
| 15 | Рентабельність основних засобів, | % | 10,6 | 2,1 | -0,3 | -8,5 | 19,81% | -2,4 | -14,29% |
| 16 | Рентабельність реалізованої продукції послуг | % | 5,03 | 3,2 | -0,2 | -1,83 | 63,62% | -3,4 | -6,25% |
Ефективність використання основних засобів характеризується показниками фондомісткості та фондовіддачі (див. табл. 2.1.). За цими показниками має місце наступна динаміка значень. Фондовіддача залишала 2,88 грн. виручки на 1 гривню основних засобів в 2005 році, відповідно 1,52 грн. в 2006 і 0,93 грн. у 2007 році. Таким чином, основні засоби підприємства зростали швидше, ніж обсяги виручки і ефективність їх вище. Фондомісткість, це зворотний показник для фондовіддачі. Тут має місце значне зростання, тобто кожен об'єкт основних засобів підприємств забезпечує виручку у розмірі 0,34 грн. у 2005 році, 0,65 грн. у 2006 році і 1,07 грн. у 2007 році. Але слід відзначити більш високий відносне зростання фондовіддачі 89,34% у 2006 році і 63,62% у 2007 році.
За час існування підприємства його майно було направлено в основний капітал, необоротні та оборотні активи. Проаналізуємо розміри і структуру необоротних і оборотних активів підприємства.
Сума необоротних коштів у 2005 році склала 1177,2 тис. грн., В 2006 році 3514,9 тис. грн., А в 2007 році вже 4403,5 тис. грн. Абсолютний зростання в 2006 році в порівнянні з 2005 роком склав 2337,7 тис. грн., А відносний 198,58%, в 2007 році в порівнянні з 2006 роком має місце абсолютне зростання цих активів в розмірі 888,6 тис. грн., відносне зростання на рівні 25,28%. По величинам оборотних коштів підприємства можна зазначити, що їх абсолютне значення в 2005 році склало 411,8 тис. грн., У 2005 році 408,7 тис. грн., А в 2007 році 517,8 тис. грн. Абсолютний зростання в 2006 році в сраненію з 2005 року на рівні -3,1 тис. грн., А в 2007 році 109,1 тис. грн., Відносні зміни в 2005 році у бік зменшення на 1,75%, а в 2007 році приріст на 26,69%. Досліджуючи дані таблиці 2.1. визначено, що більша частина майна підприємства представлена необоротними активами, в частині основних засобів (на кінець 2007 року питома вага основних засобів у необоротних активах склав 93,95%). На частку оборотних коштів припадає в 2005-2007 роках в середньому 15%.
Наступний аспект оцінки роботи підприємства це сума ПДВ (податку на додану вартість) і загальна величина витрат підприємства за звітними періодами.
По величинам ПДВ, які підприємство перераховує до бюджету можна відзначити, що в 2005 році ця сума становила 370,8 тис. грн., У 2006 році 533,0 тис. грн., А в 2007 році 575,0 тис. грн. У 2006 році в порівнянні з 2005 роком ця величина збільшилася в абсолютному вираженні на 162,2 тис. грн. або на 43,74%, а в 2007 році в порівнянні з 2006 роком абсолютне зростання суми ПДВ склав 42 тис. грн., а відносний лише 7,88%. Зменшення ПДВ у 2007 році пов'язано з стабілізацією сум виручки підприємства від надання послуг.
Витрати підприємства зростали такими темпами. Абсолютне значення загальної суми витрат у 2005 оду 1790,4 тис. грн. Абсолютний зростання витрат в 2006 оду 810,6 тис. грн. (Або на 45,27% більше по відношенню до 2004 року), абсолютне зростання витрат в 2007 оду 309,9 тис. грн. (Або на 11,91% більше по відношенню до 2005 року). Абсолютний і відносний ріст витрат уповільнилося, що має безумовно позитивне значення в економічній діяльності підприємства.
Обсяги реалізації за ті ж періоди склали 2215,7 тис. грн. в 2005 оду, 3197,7 тис. грн. в 2006 оду і 3448,1 тис. грн. в 2007 оду. Абсолютний зростання реалізації в 2006 оду 982 тис. грн. (Або на 44,32% більше по відношенню до 2004 року), абсолютне зростання реалізації в 2007 році 250,4 тис. грн. (Або на 7,83% більше по відношенню до 2005 року). Однак слід зазначити, що виручка від реалізації підприємства росла повільніше, ніж витрати.
Оцінити показники роботи персоналу підприємства допоможе оцінка середньорічної заробітної плати та продуктивності праці. У 2005 році величина середньорічної заробітної плати склала 5534 грн., У 2006 році 7584 грн., А в 2007 році 10113 грн. Відносні ланцюгові темпи зростання практично однакові, у 2006 році 37,04%, а 2007 році 33,35%. Абсолютний приріст заробітної плати склав в 2006 році в порівнянні з 2005 роком 2050 грн., А в 2007 році в порівнянні з 2006 роком 2529 тис. грн. Продуктивність праці зростала більш високими темпами, ніж середньорічна заробітна плата працівників, так у 2006 році відносне зростання продуктивності праці склав 44,29%, а в 2007 році 148,50%. Таким чином, робота персоналу відрізняється високою ефективністю трудових витрат.
Економічна ефективність господарської діяльності підприємства оцінюється показниками прибутку і рентабельність. Фінансові результати підприємства Міськсвітло характеризуються позитивною динамікою зростання, має місце нарощування рік від року сум виручки і валового прибутку. Але в останньому 2007 році зафіксовано збиток у розмірі 12,7 тис. грн. На малюнку 2.4. продемонструємо динаміку змін у розмірах фінансових результатів підприємства.
Рис. 2.4. Динаміка змін фінансових результатів КП «Міськсвітло»
Оцінимо рентабельність діяльності та активів підприємства за звітні періоди (див. таб. 2.1.). У всіх варіантах розрахунків береться значення чистого прибутку підприємства. Ефективна робота підприємства має у попередніх двох звітних періодах, а в останньому періоді - 2007 році у зв'язку зі збитками діяльності ефективність носить негативний характер. Найвищий рівень рентабельності відзначається по рентабельності основних засобів у 2007 році (10,2%).
Таким чином, визначено, що комунальне підприємство Міськсвітло за досліджувані періоди значно збільшило суму власних коштів, напрям використання збільшень капіталу йде у вигляді формування необоротних активів у частині основних засобів. Має місце абсолютна та відносна ефективність діяльності активів і капіталу в 2005 і 2006 роках, але зафіксовано також збиток господарської діяльності підприємства у 2007 році. Економічний потенціал підприємства Міськсвітло має явно виражену тенденцію до зменшення економічної ефективності господарської діяльності.
2.2 Документальне оформлення основних засобів
При організації документального оформлення обліку основних засобів підприємство КП «Міськсвітло» керується такими нормативними актами, як Наказ Міністерства статистики України № 352 від 29.12.1995 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку» (цим наказом Міністерство статистики затвердив Типові форми первинної документації з обліку основних засобів, і введених в дію з 1 січня 1996 р.), а також переліком типових документів, затверджених наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.98 р.
При цьому, інвентарним об'єктом основних засобів вважається закінчена будова з усіма пристосуваннями до нього або окремий, конструктивно відокремлений предмет, що виконує самостійні функції. Кожному інвентарному об'єкту КП Міськсвітло присвоєно інвентарний номер, що зберігається за об'єктом ми протягом всього періоду його експлуатації на даному підприємстві. Він проставляється в усіх первинних документах, що оформляють наявність і рух об'єкта.
Для контролю за зберіганням інвентарних карток складається в одному примірнику «Опис інвентарних карток обліку основних засобів» в розрізі класифікаційних груп. Для пооб'єктного обліку основних засобів у місцях їх знаходження, експлуатації ведуться інвентарні списки основних засобів, в яких вказуються інвентарний номер, повна назва і первісна вартість об'єкта, його вибуття (переміщення).
Аналітичний облік основних засобів відображає технічну та економічну характеристики об'єкта, його місцезнаходження, первісну оцінку і переоцінку (індексацію), а також норму амортизаційних відрахувань (норму зносу). В аналітичному обліку відображають усі зміни, що сталися за час експлуатації основних засобів.
Розглянемо безпосередньо складу типових форм, що використовуються на підприємстві «Міськсвітло».
Типова форма № 03-1 «Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» застосовується для оформлення та зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів для обліку введення їх в експлуатацію, для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) в іншій, а також для виключення їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).
При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, що призначається розпорядженням (наказом) керівника підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт. Складання загального акта, яким оформлюється приймання декількох об'єктів основних засобів, відбувається при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання тощо, за умови, що ці об'єкти однотипні, мають однакову цінність і прийняті в одному календарному місяці. При передачі основних засобів іншому підприємстві акт складається у двох примірниках (для підприємства, уповноваженого отримувати й підприємства, що передає основні засоби).
При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт складається також у двох примірниках у відділі, передавальному основні засоби.
Типова форма № 03-2 «Акт прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» при міняється для оформлення приймання-здачі основних засобів з капітального ремонту, реконструкції та модернізації. Якщо ремонт, реконструкцію та модернізацію виконує інше підприємство, то акт складається у двох примірниках (другому примірник передається підприємству, що здійснив рем основних засобів).
Типові форми № 03-3 «Акт на списання основних засобів» та № 03-4 «Акт на списання автотранспортних засобів" застосовуються для оформлення вибуття окремих об'єктів основних засобів при їх повної або часткової ліквідації. Акт складається у двох примірниках комісією. затвердженої наказом керівника підприємства (організації). Витрати з ліквідації, а також вартість матеріальних цінностей, отриманих від розбору будівель, демонтажу обладнання і т.п., відображають в акті в розділі "Розрахунок результатів списання об'єкта».
Типова форма № 03-5 «Акт про установку, пуск та демонтажу будівельної машини» складається при установці, пуску і демонтажі будівельної машини, взятої напрокат. Підписується представником прокатної бази і механіком будівельної дільниці. У зазначеній формі відображаються відомості про стан машини до її здачі напрокат і після її повернення.
Типова форма № 03-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів» застосовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про всі типи основних засобів на підприємстві. Форма містить дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін Ведеться в одному примірнику бухгалтерією.
Типова форма № 03-7 «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів» застосовується для реєстрації інвентарних карток. Складається в одному примірнику в бухгалтерії з метою контролю за зберіганням карток.
Типова форма № 03-8 застосовується при ручній обробці облікової інформації для обліку руху основних засобів за класифікаційними групами. Відкривається бухгалтерією в одному примірнику.
Крім того, застосовується на підприємстві і типова форма № 03-9 «Інвентарний список основних засобів» - зазвичай, у місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об'єкта за матеріально відповідальними особами. Дані цієї форми тотожні в інвентарних картках обліку основних засобів. Крім того на підприємстві використовуються такі Типові форми., Як 03-14 «Розрахунок амортизації основних засобів» і 03-16 «Розрахунок амортизації по автотранспорту».
На рис. 2.5. представимо як на підприємстві КП «Міськсвітло» здійснюється рух облікової інформації між первинною документацією і регістрами синтетичного та аналітичного обліків і звітністю.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Розділ 4 форми 3 річного звіту «Наявність і рух основних засобів» |
Картка обліку руху основних засобів ОЗ-8 |
Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів О3-2 |
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів ОЗ-1 |
Інвентарний список основних засобів ОЗ-9 |
Інвентарна картка обліку основних засобів ОЗ-6 |
Опис інвентарних карток з обліку основних засобів ОЗ-7 |
Дані синтетичного обліку основних засобів |
Акти списання основних засобів ОЗ-3, ОЗ-4 |
4 |
6 |
4 |
8 |
5 |
1 |
3 |
2 |
7 |
Рис. 2.5. Документальне оформлення обліку основних засобів КП «Міськсвітло»
2.3 Синтетичний і аналітичний облік основних засобів
Для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів та орендованих комплексів, які віднесені до основних засобів підприємство КП «Міськсвітло» використовує План рахунків бухгалтерського активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р., № 291. Для обліку основних засобів підприємства призначений рахунок 10 «Основні засоби».
За дебетом рахунка 10 «Основні засоби» відображаються: надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо п.), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта: сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів.
За кредитом відображаються: вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом; часткова ліквідація об'єкта основних засобів; сума уцінки основних засобів.
Аналітичний облік основних засобів та їх зносу ведеться по кожному об'єкту окремо. Регістрами аналітичного обліку виступають в основному форми № ОЗ-6 «Інвентарні картки» та форма № ОЗ-7 «Опис інвентарних карток». Регістром синтетичного обліку служить Журнал-ордер № 13. Записи в Журналі-ордері № 13 проводяться на підставі первинних і зведених облікових документів (акта прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, акта списання, розрахунку амортизації тощо).
Внесення до статутного капіталу підприємства величини основних засобів при формуванні статутного капіталу КП Міськсвітло відображено проводками: А) Дт 46 «Неоплачений капітал»; Кт 40 «Статутний капітал» Б) Дт 10 «Основний капітал» Кт 46 «Неоплачений капітал» на суму в 15 000 грн. при внесенні основних засобів до статутного фонду підприємства.
Розглянемо в роботі приклади обліку основних засобів КП «Міськсвітло». У 2006 році підприємство придбало монтажну вишку вартістю 156 000 грн. В обліку дана операція відображена наступним чином (табл. 2.2).
Таблиця 2.2. Відображення в обліку придбання нової монтажної вишки КП Міськсвітло
| Зміст операції | Рахунок | ||
| Дебет | Кредит | Сума, тис. грн. | |
| 1. Оприбутковано об'єкт ОЗ | 152 | 631 | 156,000 |
| 2. Сума ПДВ, сплачена у складі вартості ОС, включена до складу податкового кредиту | 641 | 631 | 31,200 |
| 3. Інші витрати, пов'язані з придбанням, включені до первісної вартості об'єкта ОЗ | 152 | 631 | 5,000 |
| 4. Сума ПДВ, сплачена підрядчику, включена до складу податкового кредиту | 641 | 631 | 31,200 |
| 5. Оплачені інші витрати, які включаються до первісної вартості згідно з П (С) БО 7 | 631 | 311 | 5,000 |
| 6. Введені в експлуатацію об'єкти ОС | 10 | 152 | 161,000 |
Таблиця 2.2. Відображення в обліку продажу електрогенератора КП Міськсвітло
| Зміст операції | Рахунок | ||
| Дебет | Кредит | Сума, тис. грн. | |
| Списано залишкову вартість ОЗ | 972 | 10 | 10,000 |
| Списано знос по даному ОС | 131 | 10 | 2,000 |
| Переглядів дохід від реалізації ОЗ | 37,31 | 742 | 18,000 |
| Відображено податкове зобов'язання з ПДВ | 742 | 641 | 3,000 |
| Відображені витрати, пов'язані з реалізацією ОС | 972 | 66 | 0,650 |
| Списано величина доходу від реалізації | 742 | 793 | 15,000 |
| Списано собівартість реалізованих ОС | 793 | 972 | 10,650 |
Таблиця 2.4 Відображення в обліку ліквідації старої монтажної вишки КП Міськсвітло
| Зміст операції | Рахунок | ||
| Дебет | Кредит | Сума. грн. | |
| Списано знос монтажної вишки | 131 | 10 | 9000 |
| Списано залишкову вартість монтажної вишки | 976 | 10 | 1000 |
| Відображені витрати, пов'язані з ліквідацією монтажної вишки | 976 | 66 | 150 |
| Оприбутковано матеріали від ліквідації монтажної вишки | 20 | 746 | 80 |
| Відображено податкове зобов'язання (ПДВ) монтажної вишки | 976 | 641 | 200 |
| Списаний в кінці звітного періоду - дохід | 746 | 793 | 80 |
| - Собівартість | 793 | 976 | 1350 |
У своїй господарській діяльності підприємство Міськсвітло часто стикається з необхідністю ремонту різних груп основних засобів. Як відомо ремонт може бути за способами здійснення - підрядний, господарський і змішаний. У своїй роботі підприємство найчастіше використовує два види ремонто-господарський і підрядний (виконаний сторонніми організаціями). Розглянемо відображення в обліку господарських операцій, пов'язаних із здійсненням ремонту цими двома способами (табл. 2.5.).
Таблиця 2.5. Відображення в обліку ремонту основних засобів КП Міськсвітло підрядним і господарським способом
| Зміст операції | Рахунок | ||
| Дебет | Кредит | Сумма.грн. | |
| Підрядним способом | |||
| Нараховано борг підряднику за виконані роботи | 23 | 685 | 2500,00 |
| Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 685 | 500,0 |
| Оплачено рахунок підрядника | 685 | 311 | 2750,00 |
| Господарським способом | |||
| Витрачені матеріали на ремонт | 23 | 20 | 1564,0 |
| Нараховано заробітну плату працівникам, які виконували ремонт | 23 | 66 | 66,5 |
| Зроблені нарахування на соцстрахування | 23 | 65 | 25,60 |
| Нараховано амортизацію відремонтованого основного засобу | 23 | 13 | 100,0 |
Таблиця 2.6. Відображення в обліку КП Міськсвітло надходження основних засобів у зв'язку з іншими операціями
| Зміст операції | Рахунок | ||
| Дебет | Кредит | Сума, грн. | |
| Оприбутковано внаслідок проведеної інвентаризації раніше не враховані основні засоби | 10 | 746 | 5000,00 |
| Переклад до складу основних засобів раніше неправильно зарахованих малоцінних і швидкозношуваних предметів | 10 | 22 | 4000,00 |
| Надходження основних засобів при обміні на інші матеріальні цінності (готова продукція) | 152 | 742 | 6500,00 |
| Зарахування до складу основних засобів | 10 | 152 | 65000,00 |
| У зв'язку з обміном відображення собівартості відвантаженої готової продукції | 90 | 26 | 65000,00 |
Таблиця 2.7. Відображення в обліку об'єкта основних засобів КП Міськсвітло, побудованого господарським способом
| Зміст операції | Рахунок | ||
| Дебет | Кредит | Сума, грн. | |
| Витрати на спорудження основних засобів | 151 | 205 | 20 000 |
| Зарахування побудованого об'єкта на баланс | 103 | 151 | 20 000 |
Таблиця 2.8. Відображення в обліку об'єкта основних засобів КП Міськсвітло, побудованого господарським способом
| Зміст операції | Рахунок | ||
| Дебет | Кредит | Сума, грн. | |
| Відображення сум дооцінки залишкової вартості | 10 | 423 | 3000,00 |
| Відображено щомісячне нарахування зносу протягом терміну експлуатації | 23 | 121 | 120,00 |
| Відображено щомісячне списання дооцінки | 423 | 44 | 120,00 |
| При вибутті об'єкта списаний залишок суми дооцінки, що відноситься до ліквідаційної вартості | 423 | 44 | 120,00 |
Таблиця 2.9. Облік переоцінки основних засобів КП Міськсвітло
| Зміст операції | Рахунок | ||
| Дебет | Кредит | Сума, грн. | |
| У результаті дооцінки збільшена первісна вартість об'єкта № 1 з одночасним збільшенням на суму дооцінки додаткового капіталу | 10 | 423 | 5200,00 |
| У результаті дооцінки збільшена сума нарахованого зносу об'єкта № 1 з одночасним зменшенням на суму дооцінки додаткового капіталу | 423 | 13 | 3200,00 |
Таблиця 2.10. Облік вибуття дооціненого об'єкта відразу після дооцінки
| Зміст операції | Рахунок | ||
| Дебет | Кредит | Сума, грн. | |
| Віднесення суми дооцінки, відображеної в додатковому капіталі, на нерозподілений прибуток підприємства | 423 | 441 | 2000,00 |
1) сума нарахованої амортизації об'єкта № 1 за 2008 рік - 4000,00 грн (24000,00 грн / 6 років);
2) сума нарахованої «амортизації» перевищення суми дооцінки об'єкта основних засобів над сумами його уцінки - 1000,00 грн (4000,00 грн х 0,25).
У бухобліку дані операції відобразяться в такий спосіб (табл. 2.11.).
Таблиця 2.11 Облік у разі продовження експлуатації дооціненого об'єкта
| Зміст операції | Рахунок | ||
| Дебет | Кредит | Сума, грн. | |
| Нараховано амортизацію об'єкта № 1 за 2008 рік | 23 | 13 | 4000,00 |
| Відображено суму нарахованої «амортизації» перевищення суми дооцінки об'єкта основних засобів над сумами його уцінки за 2008 рік шляхом віднесення частини додаткового капіталу в рахунок нерозподіленого прибутку підприємства | 423 | 441 | 1000,00 |
Таким чином, визначено, що у своїй обліковій політиці комунальне підприємство Міськсвітло використовує План рахунків бухгалтерського активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р., № 291. Для обліку основних засобів підприємства призначений рахунок 10 «Основні засоби». Регістрами аналітичного обліку виступають в основному форми № ОЗ-6 «Інвентарні картки» та форма № ОЗ-7 «Опис інвентарних карток». Регістром синтетичного обліку служить Журнал-ордер № 13.
2.4 Технологія обробки обліку основних засобів із застосуванням ПК
Автоматизоване рішення задач з обліку основних засобів на АРМБ базується на створенні і веденні інформаційної бази про наявність основних засобів та їх подальшому русі.
Функція АРМБ з обліку основних засобів у КП «Міськсвітло» полягає у виконанні наступних системних обліково-контрольних операцій (рис. 2.6.).
Рис. 2.6. Функції АРМБ з обліку основних засобів
Технологічний процес обробки інформації в автоматизованій системі обліку інформації на підприємстві КП «Міськсвітло» складається з наступних етапів (рис. 2.7.) [28, с. 11].
Рис. 2.7. Основні етапи технологічного процесу обробки інформації з автоматизованого обліку основних засобів КП Міськсвітло
Управління роботою АРМБ з обліку основних засобів і вибір функції здійснюються в діалоговому режимі через головний модуль з використанням трьох рівнів управління системою. Функціонування АРМБ організується шляхом введення інформації, проведення розрахунків і виведення проміжних і кінцевих результатів, необхідних для обліку, контролю, аналізу та управління з використанням дисплея і клавіатури (мал. 2.3.) [28, с. 12].
Рис. 2.8. Три рівні управління системою АРМБ АУОС КП Міськсвітло
Початком роботи є налаштування системи, формування, коригування нормативно-довідкової інформації, яка при вирішенні завдань з обліку основних засобів являє собою наступний перелік довідників підприємства (рис. 2.4) [28, с. 15].
Рис. 2.9. Склад довідників АУОС КП Міськсвітло
Охарактеризуємо призначення вищеперелічених довідників підприємства в автоматизованій системі обліку.
Довідник матеріально відповідальних осіб (МВО) використовується для формування інформації по матеріально відповідальним особам. Структура довідника: підрозділ, табельний номер, прізвище, ім'я, по батькові.
Довідник господарських операцій використовується для формування інформації за кодами операцій. Структура довідника: код операції та її найменування.
Довідник видів дорогоцінних металів і каменів використовується для формування інформації про наявність, рух дорогоцінних металів і каменів, що знаходяться в основних засобах. Структура довідника: вид, найменування, одиниця виміру, кількість.
Довідник-календар призначений для формування інформації на необхідну дату. Структура довідника: день, місяць, рік.
Довідник бухгалтерських проводок використовується для автоматизованого формування бухгалтерських проводок із структурою: код господарських операцій, кореспонденція рахунків.
Довідник допустимої кореспонденції рахунків має таку структуру: основний рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку; кореспондуючий рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, ознака кореспонденції (за дебетом або кредитом).
Довідник причин списання основних засобів використовується для заповнення актів на списання основних засобів. Має наступну структуру: код причин списання, найменування причин списання.
База знань використовується для підказок бухгалтеру (аудитору) при роботі на АРМБ, правильності формування, ведення та відображення інформації.
Довідник груп основних засобів використовується для обліку основних засобів за встановленими групами, а також для правильності нарахування зносу та переоцінки (індексації). Має наступну структуру: код групи основних засобів їх найменування, і ставка нарахування зносу.
Довідник рахунків бухгалтерського обліку призначений для відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Має наступну структуру: номер рахунку, субрахунку, код аналітичного обліку, їх найменування, тип рахунку, тип сальдо.
Після формування нормативно-довідкової інформації формується інвентарна картотека основних засобів активів шляхом введення початкових залишків. Для формування вхідної інформації використовують код операції руху основних засобів на базі стандартних уніфікованих форм, так і автоматизоване документування вхідної інформації шляхом формування первинного документа різної (раціональної) форми. При цьому формуються дані по всіх господарських операціях з відображенням на екрані і друкуючому пристрої.
Важливе значення має забезпечення високої достовірності вихідних даних, тому програмне забезпечення АРМБ з обліку основних засобів забезпечує автоматичне виявлення помилок введення даних і видачу повідомлень користувачеві.
Програмне забезпечення введення й обробки первинного обліку включає набір формалізованих процедур, що забезпечують:
- Введення даних у відповідності зі структурою первинного документа;
- Контроль вводяться реквізитів на основі прийнятих методів;
- Контроль машиночитаних документів;
- Коригування даних первинного обліку;
- Алгоритмічну обробку показників первинного обліку;
- Організацію хронологічній бази даних;
- Виведення на екран або друк даних первинного обліку, введених в обробку.
При формуванні первинного документа і нормативно-довідкової інформації в користувача є можливість модифікувати наявні стандартні форми. При цьому використовується типова форма, на підставі якої користувач (бухгалтер) формує необхідну для роботи форму первинного документа шляхом доповнення або коректування. Для формування первинного документа використовується генератор друкованих форм, що забезпечує формування необхідного первинного документа.
Після введення нормативно-довідкової, первинної інформації виробляються розрахунок і відображення вихідної інформації.
Для аналітичного обліку основних засобів автоматизованим шляхом ведеться інвентарна картотека, в якій відображаються всі необхідні дані для управління та обліку даних. Бухгалтер на основі картки має можливість проаналізувати стан основних засобів, термін їхньої служби, види і строки здійснення ремонтів, суми нарахованого зносу, терміни і суми переоцінки основних засобів.
При роботі з картотекою є можливість використовувати режим роботи «Переоцінка основних засобів». У результаті використання даного режиму здійснюється переоцінка основних засобів та зносу. Для цього вводяться коефіцієнти переоцінки за кожним інвентарним номером, після чого здійснюється прорахунок і відображення відомості переоцінки основних засобів. При контролі особливе місце займає перевірка правильності і повноти проведеної переоцінки основних засобів. З цією метою бухгалтер переглядає всю картотеку і перевіряє правильність застосування встановлених коефіцієнтів переоцінки, а також формування нової вартості основних засобів і нарахованого зносу. Відомість переоцінки основних коштів формується з трьох вікон. У першому вікні приводяться умови формування відомості, у другому - список інвентарних номерів, по яких проведена переоцінка, в третьому вікні наводяться довідкові дані з переоцінки основних засобів, а також бухгалтерські проводки, сформовані при переоцінці. Дані про переоцінку формуються в інвентарній картотеці. При здійсненні контролю є можливість отримати необхідні відомості за такими параметрами: датою введення основних засобів, інвентарним номером, інвентарній картці, виду основних засобів, групи основних засобів, датою переоцінки, вартості основних засобів, балансовим рахунком, суму зносу основних засобів. На основі первинних даних і нормативно-довідкової інформації, введених в інформаційну - систему, відображається інформація про наявність та рух основних засобів по підрозділах, матеріально відповідальним особам, групам, видам і установі в цілому. З цією метою формуються «Відомість обліку наявності основних засобів», «Відомість повністю зношених основних засобів», «Відомість-опис інвентарних об'єктів». Крім того, є можливість переглянути інвентарну картку кожного інвентарного номера. При проведенні контролю можна отримати дані відомості в запитному режимі аудиту за такими угрупованням: матеріально відповідальним особам, групам і видам основних засобів, рахункам бухгалтерського обліку.
Відомість обліку наявності основних засобів містить інформацію про стан основних засобів по заданих періодах часу, що важливо при контролі та аудиті наявності основних засобів на певну дату. Бухгалтер здійснює контроль за наявністю основних засобів за місцях експлуатації, а також в цілому по установі.
Відомість повністю зношених основних засобів дозволяє отримати інформацію про інвентарних об'єктах, вартість яких дорівнює нулю. Бухгалтер, здійснюючи перевірку, аналізує дані за повністю зношеним основним засобам, перевіряючи при цьому правильність нарахування зносу з дати введення основних засобів.
Сформована інформація в відомостях «Відомість-опис інвентарних об'єктів» відображається за необхідний період часу для контролю по інвентарних об'єктах наявності і стану основних засобів, а також для проведення інвентаризації. Для аналізу наявності основних засобів по видах і групам використовують опису по групах і видам основних засобів.
У числі відомостей по приходу основних засобів можна підучити відомості-реєстри документів по окремих видах руху: надходженню, введенню в експлуатацію, внутрішньому переміщенню, зміні первісної вартості. Бухгалтер має можливість сформувати для контролю інформацію в різних розрізах - по установі в цілому, по матеріально-відповідальним особам, по рахунках, по групах і видам основних засобів, інвентарним об'єктам.
Зведеної відомістю по обліку основних засобів є групувати зведена зворотна відомість, що об'єднує всі види руху основних засобів, пов'язана з переміщенням основних засобів або зміною вартості інвентарних об'єктів. Зведена відомість формується в розрізі матеріально - відповідальних осіб, балансових рахунків, субрахунків, кодів аналітичного обліку, груп і видів основних засобів установи. На підставі зведеної відомості формується аналізується інформація про рух основних засобів за певний проміжок часу (рік, квартал, півріччя і т.д.). Ця інформація використовується в оперативному управлінні державною власністю бюджетної установи.
Таким чином, управління роботою АРМБ з обліку основних засобів і вибір функцій здійснюються в діалоговому режимі через головний модуль з використанням трьох рівнів управління системою. Основними завданнями автоматизації обліку основних засобів служать документування первинної інформації, оперативне управління, контроль за наявністю і рухом основних засобів, нарахування зносу та переоцінка основних засобів відповідно до індексу інфляції та виведення необхідної за запитом у вигляді відомостей. Зведеної відомістю по обліку основних засобів є групувати зведена зворотна відомість, що об'єднує всі види руху основних засобів, пов'язана з переміщенням основних засобів або зміною вартості інвентарних об'єктів. Зведена відомість формується в розрізі матеріально - відповідальних осіб, балансових рахунків, субрахунків, кодів аналітичного обліку, груп і видів основних засобів підприємства КП Міськсвітло.
Висновок
У процесі роботи над темою курсової роботи були зроблені наступні висновки та узагальнення, відповідно до поставлених завдань.
Економічне значення основних засобів у господарській та майнової практиці важко переоцінити, всі дослідники відзначають важливу роль основних засобів у матеріальній базі підприємств, організацій.
Визначено, що методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, порядок їх обліку та руху основних засобів а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності повинні формуватися в Україну на основі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (ПСБО) . При цьому слід зазначити, що норми даного ПСБО поширюються на підприємства всіх форм власності, крім бюджетних установ. З набранням чинності Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» обліковуються на двох окремих синтетичних рахунках: 10 «Основні засоби» і 11 «Інші необоротні матеріальні активи». Положення стандарту вводить в залежності від характеру стану часу оцінки такі види вартості, як початкова, ліквідаційна і тд. Крім того, стандарт регулює такий найважливіше питання облік а основних засобів як методи амортизації основних засобів. Основні засоби в Україну класифікуються детально за функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням і приналежності й за натурально-матеріальним складом. Класифікація основних засобів за натурально-матеріальним складом пов'язана з поділом їх на 4 основні групи.
Практичне дослідження об'єкта дозволило виділити наступні особливості бухгалтерського обліку основних засобів.
Організаційно-економічний аналіз об'єкта дослідження показав, що комунальне підприємство Міськсвітло за три роки значно збільшило суму власних коштів, напрям використання збільшень капіталу йде у вигляді формування необоротних активів у частині основних засобів. Має місце абсолютна та відносна ефективність діяльності активів і капіталу в 2005 і 2006 роках, але зафіксовано також збиток господарської діяльності підприємства у 2007 році. Економічний потенціал КП Міськсвітло має явно виражену тенденцію до зменшення економічної ефективності господарської діяльності.
Ппределено що у своїй обліковій політиці комунальне підприємство Міськсвітло використовує План рахунків бухгалтерського активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р., № 291. Для обліку основних засобів підприємства призначений рахунок 10 «Основні засоби». Регістрами аналітичного обліку виступають в основному форми № ОЗ-6 «Інвентарні картки» та форма № ОЗ-7 «Опис інвентарних карток». Регістром синтетичного обліку служить Журнал-ордер № 13.
Оцінка автоматизації обліку основних засобів дозволила зробити висновок про те, що управління роботою АРМБ з обліку основних засобів і вибір функцій здійснюються в діалоговому режимі через головний модуль з використанням трьох рівнів управління системою. Основними завданнями автоматизації обліку основних засобів служать документування первинної інформації, оперативне управління, контроль за наявністю і рухом основних засобів, нарахування зносу та переоцінка основних засобів відповідно до індексу інфляції та виведення необхідної за запитом у вигляді відомостей. Зведеної відомістю по обліку основних засобів є групувати зведена зворотна відомість, що об'єднує всі види руху основних засобів, пов'язана з переміщенням основних засобів або зміною вартості інвентарних об'єктів. Зведена відомість формується в розрізі матеріально - відповідальних осіб, балансових рахунків, субрахунків, кодів аналітичного обліку, груп і видів основних засобів підприємства КП Міськсвітло.
Список використаної літератури
Нормативна база
1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», № 996-ХІ від 16.07.99 р., З Наступним змінамі І доповненнями № 1213 від 19.12.2006 р.;
2. П (С) БО 7 «Основні засоби» від 27.04.2000 р. № 92, з Наступним змінамі І доповненнями № 1176 від 11.12.2006 р.
3. НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ УКРАЇНИ Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальніх актівів, товарно-матеріальніх цінностей, грошових коштів І ДОКУМЕНТІВ та розрахунків № 69 від 11.08.94 за № 202/412 Із змінамі, внесеними згідно з Наказами Мінфіну № 731 (z1560-04 ) от 22.11.2004;
4. Лист Держкомстату України від 05.12.05 № 14/1-2-25/102, «Про застосування типових форм первинного обліку» / / (Д-К № 4, 2006, с. 41
5. Лист Мінфіну України від 21.12.05 № 31-34000-10-5/27793, «Про облікову політику» / / ДК № 3, 2006, с. 57;
6. Лист Мінфіну від 27.01.06 № 31-34000-30-27/1450, «Про первинних документах» / / Бухгалтер № 12, 2006, с. 36;
Методична та навчальна література
7. Бачевський Б.Є. Відшкодування знос основних виробничих фондів. - К: ЦУЛ. - 2007. - 289 с.
8. Бєлова Н., Бобро А., Бойцова М. Хрестоматія бухгалтера - Х: Фактор. - 2006. 389 з.
9. Бухгалтерський облік / / Кол. авторів: С.П. Суворова, М.Є. Ханенків, О.А. Шапорова, А.М. Ковальова, - Х: Фактор, 2007, c. 344;
10. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік, аналіз і контроль. Монографія. K: ЖДТУ. - 2007. - 448 c.
11. Бундюк О.М., Філіппова С.В. Комп'ютерна система автоматизації бухгалтерського і податкового обліку. - Х: Одіссей. - 2004. - 240 с.
12. Бухгалтерський облік / За редакцією Ю.А. Бабаєва, - Х: Фактор, 2005, c. 480;
13. Борщ М., Пироженко О. Як нараховується амортизація в податковому та бухггалтерском обліку. - Х: Фактор. - 2004. - 148 с.
14. Гарасим П.М., Журавель Г.П., Бруханській Р.Ф. Первинний та аналітичний облік на підпріємстві. - Тернопіль: Астон. - 2005. - 464 с.
15. Грачова Р., Усі проводки, Учеб. посіб., - К: 2006. - 448 с.;
16. Грачова Р., Енциклопедія бухгалтерського обліку. - К., 2004. -830 С.;
17. Івахненков С.В. Інформаційні Технології в організації бухгалтерського Обліку та аудиту (2-е вид.) - К: Знання. - 2004. - 348 с.
18. Кантор Е.Л., Гінзбург А.І., Кантор В.Є. Основні фонди промислових підприємств. - Сптб: Пітер. - 2002. - 240 с.
19. Кім Г., Сопко В.В., Кім Ю.Г. Бухгалтерський облік. Первинні документи та порядок їх заповнення. - K: ЦУЛ. - 2006. - 480 c.
20. Кундря-Висоцький О.П. Організація Обліку. - К: Алерта. - 2007. - 223 с.
21. Колодін А.Г., Довідник бухгалтера. Теорія і практика бухгалтерського супроводу підприємств будь-яких форм власності та видів діяльності, - Х: Фактор, 2007, c. 718;
22. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. - Х.: Фактор, 2003, - 135 с.;
23. Лащинський Н.В., Бухгалтерська (фінансова) звітність. Навчальний посібник, - Х: Консум, 2007, c. 112;
24. Лукін В.Л., Маляревський Ю.Д., Поникаров В.Д., Рудинська С.В. Основи бухгалтерського та податкового обліку. - Харків: Курсор, 2005. - 156 с.;
25. Лінь В.С., Гливенко В.В. Звітність підпріємств. - К: Знання-Прес. - 2004. - 474 с.
26. Примакова О. Основні засоби. Бухгалтерський і податковий облік (2-е вид., Перероб. І доп.). - Х: Фактор. - 2002. - 164 с.
27. Партин Г.О., Загородній А.Г. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативна та методична база. -: K: МагноліяПлюс. - 2006. - 264 c.
28. Пономарьова С.В., Бухгалтерський облік, - Х: Фактор, 2006, c. 224;
29. Олійник О.В. Економічний аналіз. - Житомир: Рута, 2003, 328 с.;
30. Сук Л.К., Сук П.Л. Бухгалтерський облік. - K: Знання. - 2005. - 471 c.
31. Складання бухгалтерської (фінансової) звітності організації. Навчальний посібник / За ред. О.А. Заббарова, К., 2003. - 256 с.;
32. Стельмащук А.М. Бухгалтерський облік. - K: ЦУЛ. - 2007. - 386 c.
33. Труш В. Бухгалтерський облік на підставі національних стандартів обліку. - Херсон: ХДТУ / - 2001. - 474 c.
34. Шарманська В.М. Первинна документація І регістрі бухгалтерського Обліку. - К: Знання-Пре. - 2003. - 268 с.
35. Чумаченко Н.Г. Економічний аналіз. - К.: КНЕУ, 2003;
36. ЦАЛ-Цапко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз. - К.: ЦУЛ, 2002;
37. Економіка підприємства / http: / / www.bookman.ru/book1918162.htmlПод редакцією В.М. Семенова, - М.: Питер, 2005 р., - 384 с.;
38. Економіка підприємства / За редакцією С.Г. Фалько, - М.: Дрофа 2003 р., - 368 с.;
39. http://www.bookman.ru/book1511823.htmlЭкономика підприємства (фірми) - М.: ІКЦ «МарТ», 2004 р., - 512 с.; http://www.bookman.ru/book2128863.html
40. Економічна енциклопедія / / Колл. авторів, - М.: Справа, 2004 р.
2.4 Технологія обробки обліку основних засобів із застосуванням ПК
Автоматизоване рішення задач з обліку основних засобів на АРМБ базується на створенні і веденні інформаційної бази про наявність основних засобів та їх подальшому русі.
Функція АРМБ з обліку основних засобів у КП «Міськсвітло» полягає у виконанні наступних системних обліково-контрольних операцій (рис. 2.6.).
|
| Автоматизація документування первинної інформації |
| Оперативне управління, контроль за наявністю і рухом основних засобів |
| Нарахування зносу та переоцінка основних засобів відповідно до індексу інфляції |
| Видача необхідної інформації на друк або на екран дисплея по запиту |
Технологічний процес обробки інформації в автоматизованій системі обліку інформації на підприємстві КП «Міськсвітло» складається з наступних етапів (рис. 2.7.) [28, с. 11].
|
| 1. Підготовка первинної інформації |
| 2. Створення інвентарної картотеки на момент впровадження |
| 3. Створення нормативно-довідкової інформації на момент впровадження |
| 4. Створення набору даних руху основних засобів |
| 5. проведення розрахунків на АРМБ і внесення інформації в базу |
| 6. Розрахунок зносу по групах основних засобів |
| розрахунок індексації та переоцінка відповідно до положень |
| 7. Формування інформації для подальшого використання |
| 8. Проведення контролю і аналізу результативної інформації |
| 9. Формування звітних даних за різними інформаційними запитами |
| 10. Перезапис інформації в суміжні АРМБ |
Управління роботою АРМБ з обліку основних засобів і вибір функції здійснюються в діалоговому режимі через головний модуль з використанням трьох рівнів управління системою. Функціонування АРМБ організується шляхом введення інформації, проведення розрахунків і виведення проміжних і кінцевих результатів, необхідних для обліку, контролю, аналізу та управління з використанням дисплея і клавіатури (мал. 2.3.) [28, с. 12].
Введенняінформації |
Проведення розрахунків та висновок проміжних результатів |
Виведення інформації, її аналіз та контроль |
Три рівні управління системою АРМБ АУОС |
Рис. 2.8. Три рівні управління системою АРМБ АУОС КП Міськсвітло
Початком роботи є налаштування системи, формування, коригування нормативно-довідкової інформації, яка при вирішенні завдань з обліку основних засобів являє собою наступний перелік довідників підприємства (рис. 2.4) [28, с. 15].
|
| Довідник матеріально відповідальних осіб (МВО). |
| Довідник господарських операцій |
| Довідник видів дорогоцінних металів і каменів |
| Довідник бухгалтерських проводок |
| Довідник допустимої кореспонденції рахунків |
| Довідник причин списання основних засобів |
| Довідник груп основних засобів |
| Довідник рахунків бухгалтерського обліку установи |
| Довідник ставок зносу по групах |
| Довідник-календар |
Охарактеризуємо призначення вищеперелічених довідників підприємства в автоматизованій системі обліку.
Довідник матеріально відповідальних осіб (МВО) використовується для формування інформації по матеріально відповідальним особам. Структура довідника: підрозділ, табельний номер, прізвище, ім'я, по батькові.
Довідник господарських операцій використовується для формування інформації за кодами операцій. Структура довідника: код операції та її найменування.
Довідник видів дорогоцінних металів і каменів використовується для формування інформації про наявність, рух дорогоцінних металів і каменів, що знаходяться в основних засобах. Структура довідника: вид, найменування, одиниця виміру, кількість.
Довідник-календар призначений для формування інформації на необхідну дату. Структура довідника: день, місяць, рік.
Довідник бухгалтерських проводок використовується для автоматизованого формування бухгалтерських проводок із структурою: код господарських операцій, кореспонденція рахунків.
Довідник допустимої кореспонденції рахунків має таку структуру: основний рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку; кореспондуючий рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, ознака кореспонденції (за дебетом або кредитом).
Довідник причин списання основних засобів використовується для заповнення актів на списання основних засобів. Має наступну структуру: код причин списання, найменування причин списання.
База знань використовується для підказок бухгалтеру (аудитору) при роботі на АРМБ, правильності формування, ведення та відображення інформації.
Довідник груп основних засобів використовується для обліку основних засобів за встановленими групами, а також для правильності нарахування зносу та переоцінки (індексації). Має наступну структуру: код групи основних засобів їх найменування, і ставка нарахування зносу.
Довідник рахунків бухгалтерського обліку призначений для відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Має наступну структуру: номер рахунку, субрахунку, код аналітичного обліку, їх найменування, тип рахунку, тип сальдо.
Після формування нормативно-довідкової інформації формується інвентарна картотека основних засобів активів шляхом введення початкових залишків. Для формування вхідної інформації використовують код операції руху основних засобів на базі стандартних уніфікованих форм, так і автоматизоване документування вхідної інформації шляхом формування первинного документа різної (раціональної) форми. При цьому формуються дані по всіх господарських операціях з відображенням на екрані і друкуючому пристрої.
Важливе значення має забезпечення високої достовірності вихідних даних, тому програмне забезпечення АРМБ з обліку основних засобів забезпечує автоматичне виявлення помилок введення даних і видачу повідомлень користувачеві.
Програмне забезпечення введення й обробки первинного обліку включає набір формалізованих процедур, що забезпечують:
- Введення даних у відповідності зі структурою первинного документа;
- Контроль вводяться реквізитів на основі прийнятих методів;
- Контроль машиночитаних документів;
- Коригування даних первинного обліку;
- Алгоритмічну обробку показників первинного обліку;
- Організацію хронологічній бази даних;
- Виведення на екран або друк даних первинного обліку, введених в обробку.
При формуванні первинного документа і нормативно-довідкової інформації в користувача є можливість модифікувати наявні стандартні форми. При цьому використовується типова форма, на підставі якої користувач (бухгалтер) формує необхідну для роботи форму первинного документа шляхом доповнення або коректування. Для формування первинного документа використовується генератор друкованих форм, що забезпечує формування необхідного первинного документа.
Після введення нормативно-довідкової, первинної інформації виробляються розрахунок і відображення вихідної інформації.
Для аналітичного обліку основних засобів автоматизованим шляхом ведеться інвентарна картотека, в якій відображаються всі необхідні дані для управління та обліку даних. Бухгалтер на основі картки має можливість проаналізувати стан основних засобів, термін їхньої служби, види і строки здійснення ремонтів, суми нарахованого зносу, терміни і суми переоцінки основних засобів.
При роботі з картотекою є можливість використовувати режим роботи «Переоцінка основних засобів». У результаті використання даного режиму здійснюється переоцінка основних засобів та зносу. Для цього вводяться коефіцієнти переоцінки за кожним інвентарним номером, після чого здійснюється прорахунок і відображення відомості переоцінки основних засобів. При контролі особливе місце займає перевірка правильності і повноти проведеної переоцінки основних засобів. З цією метою бухгалтер переглядає всю картотеку і перевіряє правильність застосування встановлених коефіцієнтів переоцінки, а також формування нової вартості основних засобів і нарахованого зносу. Відомість переоцінки основних коштів формується з трьох вікон. У першому вікні приводяться умови формування відомості, у другому - список інвентарних номерів, по яких проведена переоцінка, в третьому вікні наводяться довідкові дані з переоцінки основних засобів, а також бухгалтерські проводки, сформовані при переоцінці. Дані про переоцінку формуються в інвентарній картотеці. При здійсненні контролю є можливість отримати необхідні відомості за такими параметрами: датою введення основних засобів, інвентарним номером, інвентарній картці, виду основних засобів, групи основних засобів, датою переоцінки, вартості основних засобів, балансовим рахунком, суму зносу основних засобів. На основі первинних даних і нормативно-довідкової інформації, введених в інформаційну - систему, відображається інформація про наявність та рух основних засобів по підрозділах, матеріально відповідальним особам, групам, видам і установі в цілому. З цією метою формуються «Відомість обліку наявності основних засобів», «Відомість повністю зношених основних засобів», «Відомість-опис інвентарних об'єктів». Крім того, є можливість переглянути інвентарну картку кожного інвентарного номера. При проведенні контролю можна отримати дані відомості в запитному режимі аудиту за такими угрупованням: матеріально відповідальним особам, групам і видам основних засобів, рахункам бухгалтерського обліку.
Відомість обліку наявності основних засобів містить інформацію про стан основних засобів по заданих періодах часу, що важливо при контролі та аудиті наявності основних засобів на певну дату. Бухгалтер здійснює контроль за наявністю основних засобів за місцях експлуатації, а також в цілому по установі.
Відомість повністю зношених основних засобів дозволяє отримати інформацію про інвентарних об'єктах, вартість яких дорівнює нулю. Бухгалтер, здійснюючи перевірку, аналізує дані за повністю зношеним основним засобам, перевіряючи при цьому правильність нарахування зносу з дати введення основних засобів.
Сформована інформація в відомостях «Відомість-опис інвентарних об'єктів» відображається за необхідний період часу для контролю по інвентарних об'єктах наявності і стану основних засобів, а також для проведення інвентаризації. Для аналізу наявності основних засобів по видах і групам використовують опису по групах і видам основних засобів.
У числі відомостей по приходу основних засобів можна підучити відомості-реєстри документів по окремих видах руху: надходженню, введенню в експлуатацію, внутрішньому переміщенню, зміні первісної вартості. Бухгалтер має можливість сформувати для контролю інформацію в різних розрізах - по установі в цілому, по матеріально-відповідальним особам, по рахунках, по групах і видам основних засобів, інвентарним об'єктам.
Зведеної відомістю по обліку основних засобів є групувати зведена зворотна відомість, що об'єднує всі види руху основних засобів, пов'язана з переміщенням основних засобів або зміною вартості інвентарних об'єктів. Зведена відомість формується в розрізі матеріально - відповідальних осіб, балансових рахунків, субрахунків, кодів аналітичного обліку, груп і видів основних засобів установи. На підставі зведеної відомості формується аналізується інформація про рух основних засобів за певний проміжок часу (рік, квартал, півріччя і т.д.). Ця інформація використовується в оперативному управлінні державною власністю бюджетної установи.
Таким чином, управління роботою АРМБ з обліку основних засобів і вибір функцій здійснюються в діалоговому режимі через головний модуль з використанням трьох рівнів управління системою. Основними завданнями автоматизації обліку основних засобів служать документування первинної інформації, оперативне управління, контроль за наявністю і рухом основних засобів, нарахування зносу та переоцінка основних засобів відповідно до індексу інфляції та виведення необхідної за запитом у вигляді відомостей. Зведеної відомістю по обліку основних засобів є групувати зведена зворотна відомість, що об'єднує всі види руху основних засобів, пов'язана з переміщенням основних засобів або зміною вартості інвентарних об'єктів. Зведена відомість формується в розрізі матеріально - відповідальних осіб, балансових рахунків, субрахунків, кодів аналітичного обліку, груп і видів основних засобів підприємства КП Міськсвітло.
Висновок
У процесі роботи над темою курсової роботи були зроблені наступні висновки та узагальнення, відповідно до поставлених завдань.
Економічне значення основних засобів у господарській та майнової практиці важко переоцінити, всі дослідники відзначають важливу роль основних засобів у матеріальній базі підприємств, організацій.
Визначено, що методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, порядок їх обліку та руху основних засобів а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності повинні формуватися в Україну на основі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (ПСБО) . При цьому слід зазначити, що норми даного ПСБО поширюються на підприємства всіх форм власності, крім бюджетних установ. З набранням чинності Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» обліковуються на двох окремих синтетичних рахунках: 10 «Основні засоби» і 11 «Інші необоротні матеріальні активи». Положення стандарту вводить в залежності від характеру стану часу оцінки такі види вартості, як початкова, ліквідаційна і тд. Крім того, стандарт регулює такий найважливіше питання облік а основних засобів як методи амортизації основних засобів. Основні засоби в Україну класифікуються детально за функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням і приналежності й за натурально-матеріальним складом. Класифікація основних засобів за натурально-матеріальним складом пов'язана з поділом їх на 4 основні групи.
Практичне дослідження об'єкта дозволило виділити наступні особливості бухгалтерського обліку основних засобів.
Організаційно-економічний аналіз об'єкта дослідження показав, що комунальне підприємство Міськсвітло за три роки значно збільшило суму власних коштів, напрям використання збільшень капіталу йде у вигляді формування необоротних активів у частині основних засобів. Має місце абсолютна та відносна ефективність діяльності активів і капіталу в 2005 і 2006 роках, але зафіксовано також збиток господарської діяльності підприємства у 2007 році. Економічний потенціал КП Міськсвітло має явно виражену тенденцію до зменшення економічної ефективності господарської діяльності.
Ппределено що у своїй обліковій політиці комунальне підприємство Міськсвітло використовує План рахунків бухгалтерського активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р., № 291. Для обліку основних засобів підприємства призначений рахунок 10 «Основні засоби». Регістрами аналітичного обліку виступають в основному форми № ОЗ-6 «Інвентарні картки» та форма № ОЗ-7 «Опис інвентарних карток». Регістром синтетичного обліку служить Журнал-ордер № 13.
Оцінка автоматизації обліку основних засобів дозволила зробити висновок про те, що управління роботою АРМБ з обліку основних засобів і вибір функцій здійснюються в діалоговому режимі через головний модуль з використанням трьох рівнів управління системою. Основними завданнями автоматизації обліку основних засобів служать документування первинної інформації, оперативне управління, контроль за наявністю і рухом основних засобів, нарахування зносу та переоцінка основних засобів відповідно до індексу інфляції та виведення необхідної за запитом у вигляді відомостей. Зведеної відомістю по обліку основних засобів є групувати зведена зворотна відомість, що об'єднує всі види руху основних засобів, пов'язана з переміщенням основних засобів або зміною вартості інвентарних об'єктів. Зведена відомість формується в розрізі матеріально - відповідальних осіб, балансових рахунків, субрахунків, кодів аналітичного обліку, груп і видів основних засобів підприємства КП Міськсвітло.
Список використаної літератури
Нормативна база
1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», № 996-ХІ від 16.07.99 р., З Наступним змінамі І доповненнями № 1213 від 19.12.2006 р.;
2. П (С) БО 7 «Основні засоби» від 27.04.2000 р. № 92, з Наступним змінамі І доповненнями № 1176 від 11.12.2006 р.
3. НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ УКРАЇНИ Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальніх актівів, товарно-матеріальніх цінностей, грошових коштів І ДОКУМЕНТІВ та розрахунків № 69 від 11.08.94 за № 202/412 Із змінамі, внесеними згідно з Наказами Мінфіну № 731 (z1560-04 ) от 22.11.2004;
4. Лист Держкомстату України від 05.12.05 № 14/1-2-25/102, «Про застосування типових форм первинного обліку» / / (Д-К № 4, 2006, с. 41
5. Лист Мінфіну України від 21.12.05 № 31-34000-10-5/27793, «Про облікову політику» / / ДК № 3, 2006, с. 57;
6. Лист Мінфіну від 27.01.06 № 31-34000-30-27/1450, «Про первинних документах» / / Бухгалтер № 12, 2006, с. 36;
Методична та навчальна література
7. Бачевський Б.Є. Відшкодування знос основних виробничих фондів. - К: ЦУЛ. - 2007. - 289 с.
8. Бєлова Н., Бобро А., Бойцова М. Хрестоматія бухгалтера - Х: Фактор. - 2006. 389 з.
9. Бухгалтерський облік / / Кол. авторів: С.П. Суворова, М.Є. Ханенків, О.А. Шапорова, А.М. Ковальова, - Х: Фактор, 2007, c. 344;
10. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік, аналіз і контроль. Монографія. K: ЖДТУ. - 2007. - 448 c.
11. Бундюк О.М., Філіппова С.В. Комп'ютерна система автоматизації бухгалтерського і податкового обліку. - Х: Одіссей. - 2004. - 240 с.
12. Бухгалтерський облік / За редакцією Ю.А. Бабаєва, - Х: Фактор, 2005, c. 480;
13. Борщ М., Пироженко О. Як нараховується амортизація в податковому та бухггалтерском обліку. - Х: Фактор. - 2004. - 148 с.
14. Гарасим П.М., Журавель Г.П., Бруханській Р.Ф. Первинний та аналітичний облік на підпріємстві. - Тернопіль: Астон. - 2005. - 464 с.
15. Грачова Р., Усі проводки, Учеб. посіб., - К: 2006. - 448 с.;
16. Грачова Р., Енциклопедія бухгалтерського обліку. - К., 2004. -830 С.;
17. Івахненков С.В. Інформаційні Технології в організації бухгалтерського Обліку та аудиту (2-е вид.) - К: Знання. - 2004. - 348 с.
18. Кантор Е.Л., Гінзбург А.І., Кантор В.Є. Основні фонди промислових підприємств. - Сптб: Пітер. - 2002. - 240 с.
19. Кім Г., Сопко В.В., Кім Ю.Г. Бухгалтерський облік. Первинні документи та порядок їх заповнення. - K: ЦУЛ. - 2006. - 480 c.
20. Кундря-Висоцький О.П. Організація Обліку. - К: Алерта. - 2007. - 223 с.
21. Колодін А.Г., Довідник бухгалтера. Теорія і практика бухгалтерського супроводу підприємств будь-яких форм власності та видів діяльності, - Х: Фактор, 2007, c. 718;
22. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. - Х.: Фактор, 2003, - 135 с.;
23. Лащинський Н.В., Бухгалтерська (фінансова) звітність. Навчальний посібник, - Х: Консум, 2007, c. 112;
24. Лукін В.Л., Маляревський Ю.Д., Поникаров В.Д., Рудинська С.В. Основи бухгалтерського та податкового обліку. - Харків: Курсор, 2005. - 156 с.;
25. Лінь В.С., Гливенко В.В. Звітність підпріємств. - К: Знання-Прес. - 2004. - 474 с.
26. Примакова О. Основні засоби. Бухгалтерський і податковий облік (2-е вид., Перероб. І доп.). - Х: Фактор. - 2002. - 164 с.
27. Партин Г.О., Загородній А.Г. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативна та методична база. -: K: МагноліяПлюс. - 2006. - 264 c.
28. Пономарьова С.В., Бухгалтерський облік, - Х: Фактор, 2006, c. 224;
29. Олійник О.В. Економічний аналіз. - Житомир: Рута, 2003, 328 с.;
30. Сук Л.К., Сук П.Л. Бухгалтерський облік. - K: Знання. - 2005. - 471 c.
31. Складання бухгалтерської (фінансової) звітності організації. Навчальний посібник / За ред. О.А. Заббарова, К., 2003. - 256 с.;
32. Стельмащук А.М. Бухгалтерський облік. - K: ЦУЛ. - 2007. - 386 c.
33. Труш В. Бухгалтерський облік на підставі національних стандартів обліку. - Херсон: ХДТУ / - 2001. - 474 c.
34. Шарманська В.М. Первинна документація І регістрі бухгалтерського Обліку. - К: Знання-Пре. - 2003. - 268 с.
35. Чумаченко Н.Г. Економічний аналіз. - К.: КНЕУ, 2003;
36. ЦАЛ-Цапко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз. - К.: ЦУЛ, 2002;
37. Економіка підприємства / http: / / www.bookman.ru/book1918162.htmlПод редакцією В.М. Семенова, - М.: Питер, 2005 р., - 384 с.;
38. Економіка підприємства / За редакцією С.Г. Фалько, - М.: Дрофа 2003 р., - 368 с.;
39. http://www.bookman.ru/book1511823.htmlЭкономика підприємства (фірми) - М.: ІКЦ «МарТ», 2004 р., - 512 с.; http://www.bookman.ru/book2128863.html
40. Економічна енциклопедія / / Колл. авторів, - М.: Справа, 2004 р.
Цей текст може містити помилки.
Бухгалтерія | Курсова
Схожі роботи:
Бухгалтерський облік основних засобів їх склад і класифікація Оцінка основних засобів ПБО 601
Бухгалтерський облік основних засобів 2 Поняття основних
Бухгалтерський облік основних засобів 4
Бухгалтерський облік основних засобів 3
Бухгалтерський облік основних засобів 14
Бухгалтерський облік основних засобів 5
Бухгалтерський облік основних засобів 2
Бухгалтерський облік амортизації основних засобів