Аналіз виробництва зерна на фураж в СВК Лісове Речицького району Гомельської області

Зміст

Введення

1. Виробництво зерна - одне з найважливіших напрямків діяльності сільського господарства

1.1 Роль і значення зернового виробництва

1.2 Методологія аналізу виробництва продукції рослинництва

2. Аналіз стану ефективності виробництва зерна на фураж в спк "лісове"

2.1 Аналіз розміру та структури посівних площ

2.2 Аналіз врожайності сільськогосподарських культур

2.3 Аналіз динаміки виконання плану та впливу факторів на виробництво продукції рослинництва

3. Резерви зростання виробництва зерна на фураж в спк "лісове"

Висновок

Список використаних джерел

Введення

Однією з найбільших галузей землеробства республіки є виробництво зерна. Забезпечення народного господарства Республіки Білорусь продовольчим зерном власного виробництва - найважливіша державна задача.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції, в тому числі зерна, є одним з основних показників, що характеризують діяльність сільськогосподарських підприємств. Від його величини залежать обсяг реалізації продукції, рівень її собівартості, сума прибутку, рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства, його платоспроможність і інші економічні показники.

Вищесказаним і обумовлена ​​актуальність цієї роботи.

Виходячи з актуальності теми та ступеня її розробленості в цьому дослідженні була поставлена ​​наступна мета: зробити аналіз виробництва зерна на фураж і виявити резерви зростання його виробництва.

Виходячи з поставленої мети, завданнями цієї роботи є:

розгляд ролі та значення виробництва фуражного зерна як напряму діяльності;

проведення аналізу виробництва зерна на фураж і визначення резервів підвищення ефективності виробництва зерна на підставі проведеного аналізу.

На основі праць вчених, таких як Русак Н.А., Савицька Г.В., Матиліцкая С.К., Левшевіч. Е.А. і ряду інших були розкриті теоретичні питання.

Основними методами дослідження були: аналіз і синтез, кореляційний аналіз, способи ланцюгової підстановки та абсолютних різниць.

Слід зазначити, що питання по розглянутій темі висвітлені у науковій та періодичній літературі в обсязі, достатньому для написання роботи.

1. Виробництво зерна - одне з найважливіших напрямків діяльності сільського господарства

1.1 Роль і значення зернового виробництва

Найважливіше завдання аграрного сектору економіки - забезпечення продовольчої безпеки країни, основи її суверенітету, економічної та соціальної стійкості. Аграрно-промислова політика сьогодні спрямована на те, щоб зробити цю галузь високоприбуткової і конкурентоспроможної, істотно підвищити надійність забезпечення країни продукцією сільського господарства, поліпшити її якість [1, с.5].

Однією з найважливішою галуззю сільського господарства є рослинництво - вирощування рослин для виробництва рослинницької продукції, що забезпечує населення продуктами харчування, тваринництво кормами, переробну промисловість сировиною. Галузь рослинництва включає в себе всі підгалузі, пов'язані з вирощуванням рослин: рільництво, луківництво, овочівництво, плодівництво, виноградарство, квітникарство, лісівництво. Як наукова дисципліна рослинництво вивчає тільки групу культур, що входять в підгалузь рільництво: зернові сімейства мятлікові, зернобобові, бульбоплоди, кормові коренеплоди, прядильні, олійні, ефіроолійні, багаторічні та однорічні трави і деякі інші культури, вирощувані на ріллі. Від рослинництва людина отримує більшість основних продуктів харчування, корми для тварин, а так само сировину для інших галузей промисловості. Однією з основних галузей рослинництва є виробництво зерна.

Продукція рослинництва включає в себе вартість готових продуктів, отриманих з урожаю звітного року (зернових, технічних, плодово-ягідних, кормових, овочевих та інших культур) вартість вирощування багаторічних насаджень і зміна вартості незавершеного виробництва продукції рослинництва протягом звітного року (сівби озимих, оранки грунту на зяб, і інших робіт, вироблених в звітному році під урожай майбутнього року [21, с.222].

Динаміка виробництва зерна в Республіці Білорусь представлена ​​в табл.1.1 Як видно з даних таблиці 1.1., Спостерігається зростання обсягів виробництва продукції рослинництва. При цьому слід відзначити тенденцію зниження питомої ваги продукції рослинництва в загальному обсязі продукції сільського господарства Республіки Білорусь.

Таблиця 1.1

Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції в Республіці Білорусь

* 1995 р. - у цінах до деномінації 2000

Примітка. Джерело: [21, с.95].

Збільшення виробництва зерна одна з важливих завдань подальшого розвитку сільського господарства. Від її вирішення залежить задоволення зростаючих потреб населення в продуктах харчування та розвитку галузі тваринництва. Виробництво зернових культур має важливе значення для харчової промисловості, так як із зерна випікають хліб, який є основним продуктом харчування людини.

Також зерно використовують на корм худобі в якості концентрованого корму. Широко використовують зерно і переробної промисловості, для виробництва спирту, крохмалю крупи, макаронних виробів і інших продуктів.

У Республіці Білорусь виробляються багато видів сільськогосподарських культур: зерно і зернобобові культури, льоноволокно, цукровий буряк, картопля та овочі, кормові коренеплоди, а також багаторічні та однорічні трави.

Республіка Білорусь не відноситься до районів економічно ефективного виробництва зерна. Урожайність зернових культур в країні значно нижче, а собівартість значно вище, ніж, наприклад, в основних зернових районах Росії. Однак разом з тим, зернове господарство Білорусі є головною галуззю землеробства, основою всього сільськогосподарського виробництво. У Республіці Білорусь зернове господарство базується на вирощуванні зернових і зернобобових культур.

Значна частка продукції рослинництва використовується як фураж. Фуражем є корми рослинного походження сіно, солома, зерно та інші продукти рослинного походження, використовувані в годівлі тварин; корми промислового виробництва (комбікорми, м'ясо-кісткове борошно, рибне борошно та інші корми тваринного походження).

Значну роль у розвитку виробництва продукції сільського господарства відіграє держава. У Республіці Білорусь прийнято низку законодавчих актів, що регламентують виробництво зерна. Так, Постановою Міністерства економіки Республіки Білорусь від 08.01.2007 р. "Про затвердження розрахункових балансових показників прогнозу соціально-економічного розвитку Республіки Білорусь на 2007 р." був встановлений план виробництва фуражного зерна в 2007 р. в цілому по країні в обсязі 4911 тис. т., що становить 65,4% від загального обсягу валового збору зерна в країні [22]. При цьому темп зростання обсягу виробництва по відношенню до 2006 р. склав 122,6%. Для порівняння можна привести показники виробництва продукції рослинництва країн Європейського Союзу: в 2005 р. валовий збір зернових у цих державах склав 213 122 тис. т., при цьому частка зерна, що використовується як фуражу склала 45,2%, що значно нижче ніж у Республіці Білорусь [23, с.95].

Важливим також є те, що земля є обмеженим ресурсом і площі, які можуть бути використані для цілей рослинництва обмежені кліматичними, географічними, економічними та іншими факторами. Тому проблема ефективності виробництва продукції рослинництва досить актуальна, а підвищення обсягу виробництва зерна в Республіці Білорусь є стратегічно завданням.

На закінчення питання слід зазначити, що виробництво фуражного зерна в є одним з напрямків діяльності рослинництва. Фуражне зерно призначається для забезпечення тварин кормами, тому основним споживачем фуражу є тваринництво. В умовах зростання обсягів виробництва продукції сільського господарства в цілому та збільшення частки виробництва продукції тваринництва в загальному обсязі продукції сільського господарства необхідний зростання обсягів виробництва фуражного зерна.

1.2 Методологія аналізу виробництва продукції рослинництва

Аналіз виробництва продукції рослинництва необхідно починати з вивчення обсягу виробництва. (Рис.1.1).

Завдання аналізу:

систематичний контроль за зміною динаміки та виконанням прогнозних обсягів виробництва продукції;

визначення впливу факторів на обсяг виробництва продукції;

виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення її виробництва;

оцінка діяльності господарства по використанню можливостей збільшення виробництва продукції з урахуванням об'єктивних і суб'єктивних чинників;

розробка заходів щодо освоєння виявлених резервів збільшення виробництва продукції.

Рис. 1.1. Блок-схема аналізу виробництва продукції рослинництва.

Примітка. Джерело: [3, с.171].

Основне джерело інформації для аналізу виробництва продукції рослинництва - звіт 9-АПК "Виробництво і собівартість продукції рослинництва", в якому наводяться дані про розміри посівних площ по культурах, їх врожайності, обсязі виробництва продукції в натуральному вираженні і її собівартості. Відповідні планові показники позначаються на плані господарства.

Аналіз динаміки та виконання плану виробництва продукції рослинництва. Його починають з вивчення динаміки як по окремих видах, так і в цілому по рослинництву з оцінкою, що відбулися.

Для цього необхідно мати дані про обсяг виробництва продукції рослинництва у порівнянних цінах, а також про валовий збір продукції по кожній культурі. На підставі цих даних розраховуються базисні і ланцюгові темпи зростання і приросту. Для більшої наочності динаміку виробництва продукції можна відобразити графічним методом.

Дані про обсяг виробництва на 1 га сільськогосподарських угідь необхідно порівнювати із середніми показниками по району, області, а також з даними інших господарств.

Це дозволить більш об'єктивно оцінити роботу господарства щодо збільшення виробництва продукції рослинництва.

Важливе значення для оцінки діяльності господарства має аналіз виконання прогнозних показників за обсягом виробництва продукції рослинництва як по господарству в цілому, так і по іншим підрозділам.

З цією метою фактичні валові збори продукції по кожній культурі зіставляють з прогнозними даними, виявляють відсоток виконання плану та відхилення від нього.

На підставі такого порівняння можна зробити висновок про виконання плану виробництва продукції.

Далі необхідно встановити фактори та причини зміни обсягу виробництва продукції.

Відомо, що обсяг виробництва продукції рослинництва залежить від розміру і структури посівних площ, загибелі посівів і врожайності сільськогосподарських культур. Кожен з перерахованих факторів, у свою чергу, залежить від ряду причин і обставин (рис.1.2). У першу чергу необхідно виявити ступінь впливу факторів першого порядку, оскільки обсяг отриманої продукції знаходиться в безпосередній залежності від них. Всі інші фактори надають непрямий вплив. Детермінована факторна модель фактичного валового збору конкретного виду продукції рослинництва має наступний вигляд:

BC = (S - S ^г) * У, (1)

де ПС - валовий збір продукції у фізичній вазі; S - посівна площа культури, S ^р - площа, на якій загинули посіви; У - урожайність культури, ц / га.

Рис.1.2 Структурно-логічна факторна модель обсягу виробництва продукції рослинництва.

Примітка. Джерело: [3, с.174].

Для вимірювання впливу факторів можна використовувати способи ланцюгової підстановки, абсолютних різниць і відносних різниць. Для визначення ступеня впливу кожного фактора на валовий збір можна скористатися способом ланцюгової підстановки. Розрахунок способом відносних різниць робиться наступним чином:

(2),

(3),

(4).

Результати показують, які чинники мали позитивний або негативний вплив на обсяг отриманої продукції і в якій мірі. Це дозволяє не тільки об'єктивно оцінити результати господарювання, а й виявити невикористані можливості збільшення виробництва продукції.

Аналіз розміру та структури посівних площ. Після визначення впливу факторів на обсяг виробництва продукції рослинництва необхідно більш детально проаналізувати виконання прогнозних даних і динаміку посівних площ по культурах, встановити зміни в розмірі та структурі посівних площ і дати їм економічну оцінку.

Розрахунок впливу структури посівних площ на вихід продукції по групі однорідних культур і в цілому по рослинництву можна здійснити двома способами: ланцюгової підстановки та абсолютних різниць.

При використанні способу ланцюгової підстановки порівнюється загальний вихід продукції при фактичній і базової структурі посівних площ (загальна посівна площа і вихід продукції з 1 га по кожній культурі при цьому повинні бути однакові):

(5),

(6), (7),

де ВП - вихід продукції; ВП _усл1, ВП _усл2 - загальний вихід продукції при фактичній і базової площі відповідно; S _заг - загальна посівна площа, УД i _0, УД i ₁ - питома вага площі, зайнятої i-ої культурою в базовому та звітному періоді.

Якщо структура посівів справила позитивний вплив на вихід продукції рослинництва, але при цьому збільшилася сума витрат і зменшилася сума прибутку, то зміни в структурі посівів не можна оцінити позитивно.

Аналіз врожайності і факторів, що визначають її рівень. Урожайність сільськогосподарських культур - основний фактор, який визначає обсяг виробництва продукції рослинництва. Тому даним показником приділяється велика увага. При аналізі врожайності потрібно вивчити динаміку її зростання по кожній культурі або групі культур за тривалий період часу і встановити, які заходи приймає підприємство для підвищення її рівня. У процесі аналізу слід встановити ступінь виконання плану по врожайності кожної культури і розрахувати вплив факторів на зміну її величини.

Фактори зміни врожайності:

природно-кліматичні: родючість грунту, механічний склад грунту, рельєф місцевості, температурний режим, рівень грунтових вод, кількість опадів і ін;

економічні: кількість, якість і структура внесених добрив; якість і терміни виконання всіх польових робіт; якість посівного матеріалу; зміна сортового складу посівів; вапнування і гіпсування грунту, боротьба з хворобами і шкідниками рослин; чергування культур у полях сівозміни та ін

Забезпеченість підприємства органічними та мінеральними добривами визначається зіставленням фактичної кількості заготовлених і використаних добрив з плановою потребою. Ці дані потрібно пов'язувати з динамікою і виконанням плану врожайності відповідних культур.

В кінці року розраховується фактична окупність добрив по кожній культурі:

Ок = (У _{ф-У р)} / КУ _ф, (8),

де Ок - окупність 1 ц NPK;

Уф - фактична врожайність культури; У _р - врожайність від природної родючості грунту без застосування добрив (за даними агрономічного обліку); КУФ - фактична кількість внесених добрив на 1 га посівів культури, ц NPK.

Зниження окупності добрив може статися через їх незбалансованості, низької якості, термінів і способів внесення в грунт.

У ході аналізу потрібно порівняти фактичну і планову структуру добрив по кожній культурі, терміни і способи їх внесення. Якщо, наприклад, по зернових культурах за нормою співвідношення N: Р: К повинно бути 1: 1,2: 0,8, а фактично вона становить 1: 0,6: 0,7, то при недоліку фосфорних добрив не можна добитися їх високу окупність.

Для визначення окупності добрив можна використовувати також кореляційний аналіз за умови, що є достатня кількість спостережень про врожайність культури і кількості внесених добрив під неї.

Якщо побудувати графік, то можна побачити, що зв'язок між цими показниками прямолінійна і її можна виразити рівнянням прямої лінії:

_у x = а + b х, (9),

де у - врожайність, ц / га;

х - кількість внесених добрив на 1 га, і NPK; а і b - параметри рівняння, які потрібно знайти.

Щоб знайти значення коефіцієнтів a і b, необхідно вирішити наступну систему рівнянь:

(10).

У даному рівнянні коефіцієнт а - це постійна величина врожайності, не пов'язана з кількістю внесених добрив (при х = 0). Коефіцієнт b показує, наскільки ц / га збільшується врожайність при додаванні 1 ц / га добрив.

Крім рівняння зв'язку в кореляційному аналізі може бути розрахований коефіцієнт кореляції, який характеризує тісноту зв'язку між досліджуваними показниками:

(11),

і коефіцієнт детермінації, який показує, ступінь залежності чинників:

d = r ² (12).

Чим вище коефіцієнт кореляції, тим тісніше зв'язок між аналізованими чинниками. Коефіцієнт детермінації в свою чергу відображає ступінь залежності чинників.

Результати кореляційного аналізу можуть бути використані для підрахунку резервів зростання урожайності і для визначення її рівня на перспективу за умови, що співвідношення між факторами не зміняться.

На закінчення питання слід сказати, що аналіз виробництва продукції рослинництва включає в себе:

аналіз обсягу виробництва, обсягу виробництва,

2. Аналіз стану ефективності виробництва зерна на фураж в спк "лісове"

2.1 Аналіз розміру та структури посівних площ

Аналіз розміру та структури посівних площ починається з розрахунок впливу структури посівів зернових культур на обсяг виробництва зерна. Проведемо його у спосіб ланцюгової підстановки (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Розрахунок впливу структури посівів зернових культур на обсяг виробництва зерна в СПК "Лісове" способом ланцюгової підстановки

Як видно з даних табл.2.1., Більш врожайною є ріпак, т.к вихід продукції з загальної посівної площі 2007 р. при структурі посівів 2006 р. привело до зростання врожайності ріпаку на 264 ц, а кукурудзи навпаки знизився на 594 ц. При цьому загальна величина збору зернових знизилася на 330 ц. Далі проведемо розрахунок впливу структури посівів на обсяг виробництва продукції способом абсолютних різниць (табл.2.2). Результати розрахунків показують, що зміна структури посівів наступним чином вплинуло на зміну середнього рівня врожайності.

Таблиця 2.2

Розрахунок впливу структури посівів в СВК "Лісове" на обсяг виробництва продукції способом абсолютних різниць

Зміна посівних площ кукурудзи з 90 до 120 га призвело до збільшення питомої ваги площ з 42,9% до 48,9%, а ріпаку - до зниження з 57,1% до 51,1%. При цьому зміна середнього рівня врожайності склало:

кукурудзи: 6 * 37,1 / 100 = +2,23 ц / га;

ріпаку: - 6 * 16,5 / 100 = - 0,99 ц / га.

У цілому зміна структури посівів призвело до збільшення середнього рівня урожайності на 1,24 ц / га.

Крім цього структура посівів також впливає на величину прибутку (табл.2.3). Цей розрахунок також виготовлений з використанням спосіб абсолютних різниць.

Таблиця 2.3

Розрахунок впливу структури посівів в СВК "Лісове" на суму прибутку

Як видно з даних таблиці 2.3., Зміна структури посівів спричинило зменшення суми прибутку на 3015,9 тис. руб. в середньому з 1 га, тому зміни в структурі посівів не можна оцінити позитивно. Так як прибуток є кінцевим результатом діяльності підприємства, то її зниження вимагає розробки заходів щодо оптимізації структури посівів на наступні періоди. При цьому необхідно враховувати ряд факторів, таких як рівень цін, зміна потреби у фуражному зерні і т.д.

На закінчення питання можна зробити висновок, що величина розміру і структура посівних площ безпосередньо впливає на величину валового збору зерна, врожайність і кінцеві фінансово-господарські результати діяльності сільськогосподарського підприємства.

2.2 Аналіз врожайності сільськогосподарських культур

Виключно важливе значення в рослинництві має врожайність. Від врожайності вирощуваних культур залежить як здатність сільськогосподарського підприємства задовольнити власні потреби, так і можливість виконати державне замовлення, забезпечити виконання договірних умов і досягти запланованих показників фінансово-господарської діяльності.

Врожайність залежить від ряду факторів, найбільш важливим з яких є внесення добрив. Аналіз виконання плану з внесення мінеральних добрив наведено в табл.2.4

Як видно з даних табл.2.4., Виконання плану підприємством в 2006 р. склало щодо внесення органічних добрив - 106,8%, мінеральних - 101%. У 2007 р. виконання плану підприємством склало щодо внесення органічних добрив - 106,9%, мінеральних - 125,9%. Разом з тим в 2006 р. має місце недовиконання плану по внесенню азотних добрив цілому, а також на площі, зайняті кукурудзою.

Таблиця 2.4

Виконання плану СПК "Лісове" щодо внесення мінеральних добрив