Ім'я файлу: Заняття №14.docx
Розширення: docx
Розмір: 27кб.
Дата: 24.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
Заняття №1.docx
Заняття №2.docx
Заняття №3.docx
Заняття №4.docx
Заняття №5.docx
Заняття №6.docx
Заняття №7.docx
Заняття №8.docx
Заняття №9.docx
Заняття №10.docx
Заняття №11.docx
Заняття №12.docx
Заняття №13.docx

Заняття №14

Методи лікування ортодонтичних пацієнтів. Міогімнастика. Хірургічні методи лікування ортодонтичних пацієнтів. Фізіотерапевтичніметоди лікування ортодонтичних пацієнтів


  1. Комплекс коригуючої гімнастики при прогнатії.


Показання для виконання даного комплексу – дистальна оклюзія (прогнатія), обумовлена недорозвиненням та дистальним становищем нижньої щелепи.
Цей комплекс коригуючої гімнастики направлений на підвищення тонусу мʼязів, які висовують нижню щелепу вперед.
Під час виконання вправ слід постійно стежити за правильною поставою, акцентувати увагу на носовому диханні.


  • Вправа 1. Нижніми зубами захопити верхню губу та утримувати її на рахунок 1—3.

  • Вправа 2. Вставити вестибулярну пластинку в присінку рота і, утримуючи зімкнутими губами, намагатися витягти її за кільце м'якими рухами вперед.

  • Вправа 3. Піднятися на шкарпетки, руки відвести назад. Потягнутися підборіддям вгору і вперед, відчуваючи напругу у м'язах. Нижня щелепа під час виконання вправи висувається вперед.

  • Вправа 4. Повернути голову вправо, потягнутися підборіддям вгору і висунути нижню щелепу вперед.

  • Вправа 5. Повернути голову вліво, потягнутися підборіддям вгору і висунути нижню щелепу вперед.

  • Вправа 6. "Хоботок". На рахунок 1 - губи зімкнути; на рахунок 2 - максимально витягнути їх у трубочку; на рахунок 3 - розвести губи з напругою.




  1. Комплекс коригуючої гімнастики при відкритому прикусі.


Показання – вертикальна різцева дизоклюзія (відкритий прикус), ротове дихання.


  • Вправа 1. Максимально напружуючи жувальні м'язи, стискати зуби, одночасно оголюючи їх.

  • Вправа 2. Відкрити рот, на нижні бічні зуби покласти вказівні та середні пальці обох рук. При закриванні рота пальцями тиснути на нижню щелепу та протидіяти закриванню рота.

  • Вправа 3. Інтенсивно стискати жувальними зубами (протягом 1 хв) смужку гуми, чергуючи максимальні скорочення м'язів з їх розслабленням.

  • Вправа 4. Щільно стиснути зуби та губи. Не розтискаючи зубів і губ ритмічно напружувати та розслаблювати жувальні м'язи, встановивши подушечки пальців на ділянку кутів нижньої щелепи (моторні точки, особливо жувальних м'язів).

  • Вправа 5. Здійснювати бічні рухи нижньої щелепи в повільному темпі (по черзі праворуч і ліворуч).

  • Вправа 6. Здійснювати кругові рухи нижньої щелепи (по черзі - спочатку за годинниковою стрілкою, потім проти).

  • Вправа 7. Прокласти між жувальними зубами дерев'яну паличку (товщиною 5 мм із одягненою на кінець гумовою трубкою). Проводити інтенсивне накушування палички по черзі правою та лівою стороною.


Примітка: дітям з ознаками формування вертикальної різцевої дизоклюзії рекомендується також інтенсивне жування твердої їжі (звернути увагу батьків на необхідність зміни харчового раціону) та користуватися головною шапочкою з пращою підборіддя в нічний час.


  1. Перерахуйте хірургічні, профілактичні та лікувальні заходи, які застосовуються при лікуванні пацієнтів з аномаліями зубо-щелепної системи в залежності від виду прикусу.




  • Профілактичні заходи при лікуванні пацієнтів з аномаліями зубо-щелепної системи є однаковими для всіх патологічних видів прикусу.


Профілактичні заходи повинні проводитися весь час протягом росту і розвитку дитини.

Основні принципи профілактики зубощелепних аномалій та

деформацій у дітей:

  • забезпечення оптимального перебігу вагітності;

  • забезпечення правильної техніки грудного вигодовування дитини, вчасне введення підгодовування, правильне штучне годування з використанням пружної з невеликим отвором соски,

  • перехід до годування з ложечки, горнятка, а також споживання твердої їжі з 10–11 місяця;

  • запобігання дитячим та інфекційним захворюванням;

  • усунення шкідливих звичок шляхом проведення санітарноосвітницької роботи серед батьків, вихователів та дітей;

  • нормалізація функцій смоктання, ковтання, жування, дихання;

  • санація порожнини рота, профілактика карієсу та його ускладнень;

  • усунення аномалій вуздечок губ і язика, поглиблення дна ротової порожнини;

  • профілактика запальних процесів щелепно-лицевої ділянки;

  • своєчасне видалення молочних зубів;

  • виявлення та диспансеризація дітей з ранніми ознаками зубощелепних аномалій та деформацій.




  • Лікувальні заходи у пацієнтів з аномаліями зубо-щелепної системи включають апаратне лікування.




  • Вестибулярні пластинки Кербіца, Шонхера, Крауса, Мюлеманна, Дасса, Хінца – створені для нормалізації функції мімічної мускулатури. Захищають зубні ряди від тиску губ, щік, пальців.




  • Апарати з решіткою для язика нормалізують його положення і попереджують надмірний тиск на фронтальні зуби.




  • Лікування дистального прикусу:

  • Регулятор функції Френкеля (1 та 2 типи).

  • Пропульсор Мюлемана.

  • Пластинка на верхню щелепу з подовженою похилою площиною.

  • Шапочка-праща.

  • Пластинка Кербітца.

  • Апарат Крауза.

  • Пластинка Шварца з похилою або накушувальною площадкою.

  • Апарат Данькова.

  • Апарат Осадчого або Айзенберга.

  • Апарат Андрезена-Гойпля, Айнсворта, Мершона, міжщелепна тяга, формувач прикусу Бімлера (А та В типи).




  • Лікування мезіального прикусу:

  • Регулятор функції Френкеля (3 тип).

  • Вестибулярні пластинки Хінца, Шонхера.

  • Підборідна праща.

  • Губні активатори.

  • Спрямовуючі коронки Катца.

  • Капи Шварца.

  • Біонатор Балтерса (3 тип).

  • Еластичний формувач прикусу Бімлера (С тип).

  • Апарат Андрезена-Гойпля.

  • Апарат Позднякової, Енгля з міжщелепними тягами.




  • Лікування глибокого прикусу:

  • Вестибулярна пластинка з накушувальною пластинкою.

  • Преортодонтичні трейнери.

  • Формувач прикусу Бімлера.

  • Регулятор функції Френкеля (1 та 2 типи).

  • Апарат Андрезена-Гойпля.

  • Пропульсор Мюлемана.

  • Біонатор Балтерса.

  • Апарат Брюкля.

  • Апарат Енгля, брекет-системи.

  • Апарат Джонсона, Бегга.




  • Лікування відкритого прикусу:

  • Вестибулярна пластинка Крауса, стандартна пластинка Шонхера.

  • Преортодонтичні трейнери.

  • Відкритий активатор Кламта.

  • Біонатор Балтерса.

  • Пропульсор Мюлемана.

  • Апарат Андрезена-Гойпля.

  • Регулятор функції Френкеля (1, 2, 3, 4 типи).

  • Підборідна праща.

  • Брекет-система.

  • Апарат Енгля.

  • Апарат Гербтса-Кожокару.




  • Лікування перехресного прикусу:

  • Підборідна праща.

  • Пластинки або капи з похилою площиною у бічні ділянки.

  • Апарат Фліса.

  • Розширювальний апарат з оклюзійними накладками.

  • Апарат Андрезена-Гойпля.

  • Апарат Енгля.

  • Регулятор функції Френкеля.




  • Хірургічні заходи у пацієнтів з аномаліями зубо-щелепної.




  • Остеотомія щелепи передбачає розтин тіла або гілки нижньої щелепи з подальшим переміщенням фрагмента до нормального співвідношення зубних рядів або передньої групи зубів і міжщелепною їх фіксацією.

  • Застосовується в основному при скелетних формах аномалій, при яких спостерігається виражена невідповідність розмірів щелеп стосовно переднього відділу основи черепа (про- або ретрогнатія), у зв'язку з чим апаратне лікування неефективне.




  • Решітчаста компактостеотомія. Втручання проводять на тій ділянці щелепи, де необхідно переміщення зубів та розширення зубного ряду. Цей вид оперативного втручання застосовується для прискорення апаратного лікування аномалій в осіб із постійним прикусом.

  • Показанням до операції є такі стани: значне звуження зубного ряду, вестибулярне або піднебінне положення групи зубів, подовження зубоальвеолярне, мезіальне або дистальне положення.




  • Оголення коронки ретинованого зуба, видалення надкомплектного зуба. При ретенції постійних зубів, обумовленої аномалійною їх закладкою або наявністю надкомплектного зуба проводять оголення коронки ретенованого зуба. У практичній діяльності ортодонти частіше зустрічаються з ретенцією постійних різців і іклів, причому ретенція іклів в основному буває пов'язана з неправильним розташуванням їх у щелепі, а ретенція постійних різців - з наявністю надкомплектних зубів.

  • Суть втручання полягає в тому, що під місцевою анестезією в області альвеолярного відростка над ретенованим зубом утворюють слизово-окістяковий лоскут, потім видаляють кісткову тканину і щільну оболонку зубного мішечка над коронковою частиною зуба. За наявності надкомплектного зуба оперативне втручання має передбачати одночасне його видалення.




  • Корекція аномальних вуздечок ротової порожнини:

  • Показаннями до корекції аномалійної вуздечки верхньої губи є:

  • наявність масивної, короткої вуздечки, що має вигляд тяжу, що впроваджується між центральними різцями і триває до різцевого сосочка (незалежно від ширини діастеми та виду прикусу);

  • поєднання низько прикріпленої та короткої вуздечки верхньої губи з дистальною оклюзією або вертикальною дизоклюзією;

  • порушення змикання губ внаслідок порушення тонусу м'язів або недорозвинення верхньої губи по вертикалі у поєднанні з низько прикріпленою та короткою вуздечкою;

  • поєднані аномалії вуздечки губи (незалежно від її типу) з патологією тканин пародонту в області передніх зубів у вигляді дрібного присінка рота, рецесії ясен тощо.




  • Показаннями до корекції аномалійної вуздечки є:

  • наявність у дитини вираженої дислалії, обумовленої обмеженням рухливості язика;

  • наявність картавості у дитини віком 5 років та старше;

  • звичка прокладати язик між зубами у зв'язку з обмеженням його рухливості;

  • поєднання аномалії вуздечки язика із зубо-щелепними аномаліями, обумовленими порушенням розвитку нижньої щелепи в передній ділянці (глибока або дистальна оклюзія, скупченість зубів у передньому відділі).




  1. Наведіть приклади фізіотерапевтичних способів оптимізації ортодонтичного лікування з використанням фізичних, медикаментозних і комплексних методів.




  • Вакуумна терапія методом В. І. Кулаженка.


Застосовується при виправленні аномалійного становища окремих зубів, звуження зубних рядів. Суть методу полягає у створенні осередкового дозованого вакууму в області верхівок зубів, що переміщуються через кожні 4-5 днів до закінчення апаратурного лікування. Час експозиції – 20 с. Метод дозволяє покращити кровопостачання та трофіку в зоні впливу та прилеглих ділянок кісткової тканини, посилити обмінні процеси, підвищити рівень репаративних процесів у кістковій тканині.


  • Вібраційна дія.


Застосовується для прискорення переміщення зубів та стимуляції прорізування ретенованих зубів. Є комплексом коливань високого і низького тиску, що виникають при дії вібраційного апарату і створюють ефект насоса: відбувається всмоктування крові та тканинної рідини в зоні дії апарату з подальшим вилученням їх після кожного циклу. Завдяки цьому зростає інтенсивність тканинного обміну, активізуються процеси резорбції та кісткоутворення. Передачу вібраційних коливань здійснюють безпосередньо на зуб або на слизову оболонку (при ретенції). Умови вібраційної дії на зуб залежать від віку пацієнта та групової приналежності зуба. Вплив надають до активування апарату. Амплітуда - від 0,06 до 0,16, тривалість - 120-360 с. Повторно процедура проводиться через 2-3 дні. Після трьох процедур роблять перерву на 7—10 днів. Курс лікування включає 6-9 процедур.


  • Ультразвукова терапія.


Ультразвуковий вплив застосовується для прискорення термінів апаратурного лікування при звуженні зубних рядів, аномаліях положення окремих зубів. Має виражену трофічну, фібролітичну, болезаспокійливу дію, сприяє розсмоктуванню спайок, розм'якшенню рубцово змінених тканин, прискорює репаративні процеси. Використовуються ультразвукові апарати ("Ультразвук - Т-5" та ін.). Застосовується імпульсний режим із тривалістю імпульсу 10 мс при інтенсивності 0,4 Вт/см2. На курс лікування посідає 19 сеансів по 10 хв щодня. Контактне середовище - вазелінове масло.


  • Електростимуляція.


Застосовується для стимулювання прорізвання ретенованих зубів (після створення місця в зубному ряду). Використовується однотактний хвильовий струм частотою 01-02 мА/см2. Курс лікування становить 15-20 процедур по 15-20 хв. За потреби його повторюють через 2-3 міс. Низькочастотні електричні імпульси можна використовувати, крім того, для електростимуляції жувальних та мімічних м'язів при їх зниженій функції. Показанням до застосування є вертикальна різцева дизоклюзія, порушення тонусу м'язів і т. д. Використовується імпульсний струм прямокутної форми з частотою 10 Гц і числом модуляції 11,5. Курс розрахований на 10 процедур по 2 рази на день. Через 2-3 тижні його можна повторити.


  • Електрофорез.


В ортодонтичній практиці може застосовуватись з різними лікарськими препаратами. Для скорочення термінів апаратурного лікування при розширенні зубних рядів та переміщенні окремих зубів можна застосувати електрофорез із 2 % розчином хлористого літію, який вводиться з позитивного полюса. Тривалість процедури 15-20 хв, курс лікування - від 5-15 процедур. Введення даного препарату в тканини призводить до тимчасового (на період лікування) зниження мінеральної насиченості кісткової тканини, що сприяє прискоренню її перебудови під впливом ортодонтичного апарату. Ефективність дії хлористого літію підвищується, якщо попередньо провести курс вакуумної терапії щодо Кулаженка (Симановська Є. Ю., Гвоздєва Л. М., 1990). Для закріплення результатів ортодонтичного лікування можна використовувати електрофорез з 5-10% розчином хлористого кальцію. Введення в тканини хлористого кальцію призводить до збільшення їхньої мінеральної насиченості, сприяє закріпленню зубів у новому положенні, попереджає виникнення рецидивів.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас