Ім'я файлу: Заняття №6.docx
Розширення: docx
Розмір: 2488кб.
Дата: 24.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
Заняття №1.docx
Заняття №2.docx
Заняття №3.docx
Заняття №4.docx
Заняття №5.docx
Заняття №7.docx
Заняття №8.docx
Заняття №9.docx
Заняття №10.docx
Заняття №11.docx
Заняття №12.docx
Заняття №13.docx
Заняття №14.docx

Заняття №6

Функції порожнини рота в нормі і при аномаліях прикусу. Методи дослідження функцій порожнини рота


  1. Замалювати положення кінчика язика при інфантильному і соматичному типах ковтання.



Інфантильне ковтання Соматичне ковтання


  1. Записати у вигляді таблиці ознаки массетеріального і темпорального типів жування.




№
Ознака
Тип жування

массетеріальний
темпоральний

1
Стан жувальної мускулатури
потужна
менш розвинена

2
Жувальні рухи
повільні, потужні
швидкі, переривчасті

3
Розташування жувальних м'язів
перетинає лінію молярів, віддалена від суглоба
прикріплюється поотдаль від лінії молярів, наближена до суглобу

4
Стан нижньої щелепи
добре розвинена
незначний розвиток або відставання в рості

5
Стан альвеолярних відростків
добре розвинені
менш розвинені

6
Вираженість анатомічної форми зубів
жувальні поверхні мають оклюзійні майданчики, горби стерті
анатомічна форма зубів добре виражена

7
Функціональні
напрямок зміщення нижньої щелепи при підйомі
висування назад

8
Роздрібнення їжі
їжа добре подрібнюється і пережовується
їжа погано подрібнюється і пережовується




  1. Записати лікувально-профілактичні апарати для усунення ротового дихання і інфантильного ковтання.




  • Вестибулярна пластинка з отвором (за О.І. Бетельманом).

Застосовується для усунення ротового типу дихання. Отвір робиться розміром 7-10 мм і поступово закривається швидко твердіючою пластмасою. Це дозволяє робити повільний перехід від ротового дихання до носового.

  • Апарат з петлями Рудольфа.

Застосовується для усунення шкідливої звички смоктання або прокладання язика між зубними рядами та інфантильного типу ковтання. На пластинках з оральної сторони прикріплюються пристосування для відведення язика із дроту або з пластмаси.

  • Вестибуло-оральна пластинка Крауса.

Застосовується для усунення смоктання язика або неправильного ковтання. Цей аппарат складається з вестибулярної та язичної пластинок. Обидві частини апарату з'єднанні відрізками дроту, які розташовуються між різцями, іклами, першими тимчасовими молярами або обігнують дистальну поверхню останніх молярів в ретромолярній ділянці.


  1. Охарактеризувати мовні порушення.


Порушена мовна артикуляція може сполучатися з такими шкідливими звичками, як звичка тиску язиком на зуби, неправильне положення нижньої щелепи та язика в спокої, ротове дихання, смоктання язика, пальців, різних предметів, постійне облизування губи, бруксизм, неправильна постава. У деяких дітей визначаються порушення, які перешкоджають нормальним рухам язика у вигляді скороченої вуздечки язика, збільшення його розмірів, малої рухомості, в'ялості.
Мовні дефекти характерні для дітей з такими зубощелепними аномаліями, як відкритий прикус, звуження щелеп, прогенія, прогнатія, аномалії окремих зубів і зубних рядів.
Таким чином, порушення мови поділяється на три групи:

1) порушення, обумовлені аномаліями II та III класу за Енглем;

2) які виникли в результаті неправильного положення окремих зубів;

3) пов'язані з язиковими (неправильне ковтання, тиск язиком на зуби і неправильне положення язика в спокої) та іншими шкідливими звичками.
Загальні мовні порушення:

  • Заїкання (логоневроз). Це патологія, при якій відбувається порушення ритму і темпу мовлення через судомне скорочення м’язів мовного апарату. Заїкання також ділять на функціональне та органічне. Найчастіше його розвиток пов’язують із критичними періодами у розвитку дитини.

  • Діслалія. Дане порушення пов’язане з некоректною вимовою звуків на тлі нормального слуху та іннервації мовного апарату. Симптомом патології є спотворення звуків чи зміна їх послідовності. Причина розвитку – неправильне формування апарату артикуляції або порушення артикуляційних позицій внаслідок дефекту апарату артикуляції.

  • Ринолалія. Це патологія, що супроводжується зміною тембру голосу через анатомічне пошкодження мовного апарату. У результаті відбувається резонанс, а мовлення виходить гугнявим, стає невиразним та монотонним. До ринолалії також відносять вроджене розщеплення піднебіння, у якому також спостерігається це порушення.

  • Дизартрія. Пов’язана з мінімальною іннервацією мовного апарату чи ураженням центральної нервової системи. Дизартрія часто зустрічається у пацієнтів із ДЦП. У дорослому віці може виникнути при інфекційному ураженні мозку.

  • Алалія. Патологія пов’язана з недостатнім розвитком або повною відсутністю мовлення. Причиною стає органічне ураження певних зон у головному мозку. Розлад формується ще на етапі внутрішньоутробного розвитку або у дитинстві. Такий дефект відносять до найскладніших, тому що мовна система не формується зовсім.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас