Заняття №4 Клінічні методи обстеження дітей з зубощелепними аномаліями та деформаціями

Ім'я файлу: Заняття №4.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 24.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
Заняття №1.docx
Заняття №2.docx
Заняття №3.docx
Заняття №5.docx
Заняття №6.docx
Заняття №7.docx
Заняття №8.docx
Заняття №9.docx
Заняття №10.docx
Заняття №11.docx
Заняття №12.docx
Заняття №13.docx
Заняття №14.docx

Заняття №4

Клінічні методи обстеження дітей з зубощелепними аномаліями та деформаціями
1. Опишіть алгоритм огляду ортодонтичного пацієнта.

Огляд пацієнта	Ознака	Норма
Зовнішній огляд	Загальний стан	Види: гарний та задовільний - норма, середньої тяжкості, важкий, дуже важкий.
	Свідомість	Ясна - норма, ступор, сопор, кома.
	Конституційний тип	Нормостенічний, астенічний гіперстенічний.
	Вираз обличчя	Спокійний, збуджений, байдуже, страдницьке.
	Поведінка хворого	Товариська, спокійна, дратівлива, негативна.
	Мова хворого	Виразна, невиразна.
	Форма обличчя	Форма обличчя може бути подібна формі кола, квадрата, ромба, усіченого конуса; у виді трикутника, шестигранника. Обличчя може бути вузьким, широким, середньої довжини, подовженим.
	Форма профілю	Форма профілю може бути опуклою, прямою, сплощеною, увігнутою.
	Пропорційність обличчя	Зазвичай обличчя підрозділяють на три відносно пропорційні частини: верхню (лобову), середню (носову) і нижню (щелепну).
	Симетрія обличчя	Існує відносна симетрія правої і лівої половин обличчя. При уроджених вадах розвитку, трансверзальних аномаліях прикусу визначаються порушення симетрії різних ступенів тяжкості. Абсолютно симетричного обличчя не існує. Розрізняють фізіологічну і патологічну асиметрію обличчя. Фізіологічною асиметрією вважають різницю до 2 мм.
Екстраоральний огляд	Оглядають спинку носа	Характеризують рухливість крил носа (при наявності аденоїдних вегетацій спинка носа може бути широкою; нерухомі крила носа в сполученні з напіввідкритим ротом і сухою червоною облямівкою губ свідчать про порушення носового дихання; це може привести до затримки росту середньої частини обличчя – мікрорінодисплазії, формуванню аденоїдного типу обличчя.
	Характеризують виразність носогубних складок	Згладжені, глибокі чи середньої глибини, що можуть бути проявом сагітальних аномалій прикусу.
	Звертають увагу на характер змикання губ	Вільне, з напругою, напіввідкритий рот.
	Визначають товщину і довжину верхньої і нижньої губ	Ці фактори впливають на естетичний прогноз лікування. При напруженому змиканні губ і інфантильному типі ковтання може виникати симптом “наперстка” чи “лимонної кірки” (крапкові поглиблення на шкірі підборіддя). При короткій верхній губі небажане мезіальне переміщення нижньої щелепи чи розширення щелеп. Тому що збільшення об’єму прикусу приведе до напруженого змикання губ і зміні вираження обличчя (формується “здивоване обличчя”), може сформуватися “ясенна посмішка”.
	Оцінюють глибину губно-підборідної борозни	Глибока, середньої глибини, згладжена. Глибина губно-підборідної борозни залежить від наявності вертикальних чи сагітальних аномалій прикусу.
	Форма підборіддя	Може мати важливе значення в естетичному прогнозі лікування. Підборіддя може бути прямим, скошеним назад чи виступаючим уперед. Ці прояви можуть бути ознакою індивідуальної будови обличчя, чи симптомом сагітальних аномалій прикусу. Пряме квадратне підборіддя додає обличчю мужній вид. Подвійне підборіддя може бути проявом неправильного розташування язика.
	Визначення стану СНЩС	Проводять шляхом огляду і пальпації. Дисфункція СНЩС характеризується порушенням плавності рухів нижньої щелепи, обмеженим чи надмірним відкриванням рота. Пальпацію СНЩС проводять через шкіру в ділянці козелка через передню стінку зовнішнього слухового проходу при стисканні щелеп у стані центральної оклюзії і під час рухів нижньої щелепи.
	При відкриванні рота визначають симетричність і синхронність рухів нижньої щелепи; ступінь відкривання рота	У дорослих відстань між ріжучими краями центральних різців при максимально відкритому роті дорівнює в середньому 44 мм і дорівнює розмірам 3-х складених пальців (2 - 4).
	Стан слизової оболонки губ і кутів рота	Визначають рельєф губ, величину і характер зволоженості червоної облямівки, наявність патологічних елементів. Потім визначають симетричність кутів рота, їхній напрямок (підняті нагору чи опущені униз); наявність післяопераційних рубців (після проведеної хейлопластики); превалювання губ. У нормі верхня губа повинна превалювати над нижньою. Відстовбурчена нижня губа при згладженій губно-підборідній борозні може бути ознакою мезіального чи відкритого прикусу.
Інтраоральний огляд	Глибина присінку порожнини рота	Глибина присінку – відстань у міліметрах від середини ясенного краю до власне дна присінку порожнини рота). За Ю.Л. Образцовим (1992) глибина присінку може бути дуже мілкою – до 3 мм, мілкою – до 5 мм, середньої глибини – від 5 до 10 мм і глибокою – більше 10 мм.
	Огляду вуздечок губ і щічних тяжів з метою визначення аномалій їхнього розташування	Високе прикріплення, низьке, нормальне. Нормальна чи проста вуздечка являє собою тонку трикутну складку слизової оболонки, що має широку основу на губі і закінчується по середній лінії альвеолярного відростка приблизно на відстані 5 мм від ясенного краю.
	Колір слизової оболонки і її зволоженість	Мають бути блідо-рожевими та помірно зволоженими.
	Огляд ясен	У нормі ясна мають блідо-рожевий колір. При гострих запальних процесах - яскраво-червоний, при хронічних - застійно-синюшний. У нормі контур ясенних сосочків в області різців і іклів - загостреної форми, премоляров і моляров - трапецієвидної форми. У нормі ясна мають точкові вдавлення, нагадують апельсинову або лимонну кірку. Консистенція. Визначається пальпаторно, в нормі - пружна, при патології - рихла, пастозна. Кровоточивість. У нормі не спостерігається, при патологічних процесах з'являється протягом 30-40 сік після пальпації ясен. Позиція ясен. У нормі ясенний край розташовується в області емалево-цементної межі. При патологічних процесах може відбуватися зміщення ясен в коронковому або апикальном напрямі.
	Огляд піднебіння, зіву, глотки	Оглядаючи піднебіння, звертають увагу на рухливість м'якого піднебіння; піднебінні дужки; піднебінні мигдалини (їхній обсяг, колір, розташування щодо піднебінних дужок); зів; слизову оболонку задньої стінки глотки, визначаючи її стан (атрофічна, нормальна, гіпертрофічна).
	Огляд язика	Звертають увагу на розмір і рельєф язика. При збільшенні розміру, слід визначити час прояву цього симптому (природжений або придбаний). Необхідно також відрізняти макроглосію від набряку. За наявності значної кількості подовжніх складок язик може бути складчастим, що проявляється при його розпрямленні. Хворі приймають їх за тріщини. Відмінність полягає в тому, що при тріщині цілісність епітеліального шару порушена, а при складці епітелій не пошкоджений. Крім того, при огляді язика відмічають колір, зволоженість і вираженість сосочків (ниткоподібних, грибоподібних, листоподібних, желобоватих).
	Під'язикова ділянка	При огляді дна порожнини рота звертають увагу на слизову оболонку. Особливістю її є податливість, наявність складок, вуздечки язика і вивідних проток слинових залоз, а, іноді і крапельки секрету, що скупчився.
	Форма зубних рядів	Правильно сформований зубний ряд верхньої щелепи людини має форму напівеліпса, нижній щелепі - параболи. Потім слід встановити форму зубних рядів: U-образна, сідловидна; V-образна, трапецієвидна; асиметрічний ряд
	Положення зубів	Зуби прилягають один до іншого, утворюючи опуклими поверхнями коронок контактні пункти. При частковій втраті зубів наявні можуть змішатися або висуватися у бік відсутніх антагоністів, або нахиляються у бік дефекту зубного ряду.
	Форма зубів	Відхилення від звичайної форми обумовлене лікуванням або аномалією розвитку. Відомо, що деякі форми аномалій зубів (зуби Гетчинсона, Фурнье) характерні для певних захворювань.
	Колір зубів	Колір зуба може мати значення в постановці діагнозу. Зуби зазвичай білого кольору з множиною відтінків (від жовтого до блакитнуватого). Незалежно від відтінку для емалі здорових зубів характерна особлива прозорість живий блиск емалі. При ряду станів емаль втрачає характерний блиск, стає тьмяною.
	Стан твердих тканин	Ураження карієсом, флюорозом, гіпоплазією. Оцінюють шляхом візуального огляду і гострого стоматологічного зонду.
	Рухливість зуба	Виділяють чотири ступені патологічної рухливості зубів та фізіологічну рухливість

© Усі права захищені
написати до нас