Ім'я файлу: ІНДЗ Спортивні споруди.docx
Розширення: docx
Розмір: 25кб.
Дата: 16.02.2021
скачати
Пов'язані файли:
Біографія Роджерса.odt
Приймання товарів у відділ.docx
методична доповідь.doc
Захід Дружба.docx
Реферат ТОХТ.docx
Лабораторна робота №2.doc
33205.doc
Lab№2 ЧМІ.docx
Повна робота.docx
рф1.doc
Гроші і кредит. ДЗ 15.docx

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені Г.С.Сковороди

Факультет фізичного виховання і спорту

Кафедра теорії і методики фізичного виховання

Індивідуально навчально-дослідне завдання

Зі спеціальності 014 Середня освіта (Фізична культура)

Тема:

« Відкриті споруди для легкої атлетики »

Роботу виконував: студент 2 курсу 21 групи

Мінєєв М.М.

Науковий керівник:

Професор, доктор наук

Іващенко О.В.

Харків – 2021

Зміст

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

1. Бігові доріжки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

2. Габарити бігових доріжок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

3. Конструкції покриттів бігових доріжок і їхнє будівництво. . . . . . . . . 7

4. Експлуатація та догляд за біговими доріжками . . . . . . . . . . . . . . . 8

Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Список використаної літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Вступ

Актуальність. Фізкультура і спорт є важливим джерелом формування здорової та сильної нації, а це резерв удосконалення виробничих сил із забезпеченням високої продуктивності праці. Повноцінні заняття фізкультурою і спортом неможливі без спеціальних засобів, якими і є спортивні споруди та обладнання. Мережа наявних спортивних споруд забезпечує більше ніж 160 видів спорту. Спортивні споруди є найскладнішими серед усіх споруд, якими користується сучасна людина. Фізкультурно–спортивні об’єкти використовують усі верстви населення – від дошкільнят до людей похилого віку, як здорові, так і інваліди. Мережа спортивних споруд у нашій країні, на жаль, є застарілою і не завжди цікавою для сучасної молоді. Для того, щоб залучити підростаюче покоління до рухової активності, слід реконструювати наявні та будувати нові сучасні спортивні об’єкти. Спортивні споруди діляться на багато видів, проте саме відкриті спортивні споруди є найпростішими, наймасовіші і відносно не дорогі.

Об’єкт дослідження. Відкриті споруди для легкої атлетики.

Предмет дослідження. Складові основи та характеристика відкритих споруд для легкої атлетики.

Мета. Дослідження сутності та особливостей відкритих споруд у легкій атлетиці. Опрацювання та ознайомлення із загальними гігієнічними вимогами з проектування та експлуатації спортивних споруд.

Завдання дослідження:

  1. Дослідити загальні теоретичні основи щодо бігових доріжок для легкої атлетики.

  2. Вивчити габарити бігових доріжок у легкій атлетиці.

  3. Ознайомитись з конструкціями покриттів бігових доріжок і їхнім будівництвом.

  4. Виділити основні рекомендації щодо експлуатації та догляду за біговими доріжками.

1. Бігові доріжки

Бігові доріжки являють собою площинні споруди, що мають спеціальне планування, покриття, розмітку, устаткування і призначені для бігу на різні дистанції. Доріжки для бігу можуть бути прямими і замкнутими в плані, їхні конструкції різні. Покриття може бути водопроникним (наприклад, у гаревих доріжок) і водонепроникним (у гумово-битумних або тартанових доріжок).

Класифікація бігових доріжок

А) Гарієва доріжка (при нормальній вологості 15-20%) є досить пружною і цілком придатною для швидкого бігу. Однак вона не довговічна, мало гігієнічна і не економічна в експлуатації. Будівництво таких доріжок різко скоротилося.

Б) Коксогарієва доріжка є більш в'язкою чим гарієва. Вона більш придатна для спринтерського бігу. Цей тип покриття довготриваліший чим гареві, але і дорожче.

В) Пиритогарева доріжка - тверда, більш придатна для спринтерського (нетривалого, динамічного і швидкого) бігу.

Г) Коксопирито-гарева доріжка - нормально-пружна, відносно проста в експлуатації і більш довговічна. Вартість її вище, ніж гаревої.

Д) Керамічна доріжка - дуже довговічна й атмосферостійка. Вона відрізняється вигідними архітектурними якостями і не вимагає частих капітальних ремонтів.

Гумово-битумні й асфальто-гумові покриття. Їх суміші містять асфальто-в'яжучі речовини (бітум і мінеральний порошок), а як заповнювачі пісок і дроблений гум (гумову крихту). Гумово-бітумні суміші складаються з в'язкого компонента - бітуму і заповнювачів - піску і дробленої гуми (крихти). Пісок головний компонент суміші, що забезпечує її щільність і міцність; кращим вважається середнє зернистий пісок. Гумова крихта додає покриттю пружність. Найбільш придатна фракція 1-3мм. Більш велика крихта погіршує якість укладання і знижує опірність покриття різним впливом. Наповнювач застосовується для ущільнення суміші: він знижує водопроникність і чутливість до температурних змін. У якості наповнювача використовують вапняний порошок, цементний пил, цегельний порошок, мінеральні матеріали. Бітум є органічною в'язкою речовиною. На практиці застосовуються бітуми марок БН-2, БН-3, БН-4. В міру збільшення марки бітуму підвищується температура його розм'якшення і падає його розтяжність, тому при будівництві бігових доріжок у північних і центральних районах застосовують бітум БН-2 і БН-3, а в південних БН-3 і БН-4.

2. Габарити бігових доріжок

1. Пряма бігова доріжка повинна мати конструктивну довжину 130 м (при дистанції бігу 100 і 110 м з бар'єрами) і 75-80 м (при дистанції бігу 60 м). Можна побудувати також прямі бігові доріжки меншої довжини 40 і 60 м для розучування старту і стартового розгону і для контрольних змагань у "скороченому" спринті. Загальна ширина прямої доріжки залежить від кількості бігових смуг; ширина однієї смуги 1,25м. Смуги бігової доріжки відокремлюються одина від одної білими лініями шириною 5см. Лінія праворуч від бігуна входить у ширину смуги. Поверхня бігової доріжки в напрямку бігу повинна бути горизонтальною (максимально припустима величина ухилу 0,001). Поперечний ухил бігової доріжки не повинний перевищувати 0,01 (для будь-яких покрить).

2. Замкнута бігова доріжка складається з прямих ділянок і поворотів (віражів). Бігові доріжки по способах обрису віражів бувають: прямокутними, коробовими, поліцентричними й одноцентровими.

А. Прямокутні бігові доріжки поширені, наприклад, в Англії на футбольних стадіонах і служать для тренувань і розминок футболістів. Радіус віражу такої доріжки не перевищує 10м, швидкий біг по віражу тут не можливий, тому для тренувань і змагань легкоатлетів вона не придатна. Прямокутні бігові доріжки можна будувати на комплексних фізкультурних площадках і на площадках для загальної фізичної підготовки, тобто на спорудах, де не проводиться спеціальних тренувань легкоатлетів.

Б. Коробова бігова доріжка довжини 400м уперше була побудована до Олімпійських ігор у Швеції в 1912р. До 1939р такі доріжки будувалися й у нашій країні, у Москві 1928р, Києві 1929р, Ленінграді 1927р, Тбілісі 1934р. Коробова доріжка найчастіше мала наступні розміри: довжина 400м, прямий відрізок 98,58м, великий радіус 48м, малий радіус 24м. Така доріжка обрамляла футбольне поле розміром 105 х 70м.

В. Поліцентрична (італійська) бігова доріжка мала віражі, описані двома радіусами довжиною 60 і 30 м. На поліцентричній доріжці 2/3 шляху приходиться бігти по віражах, що дуже незручно для бігунів.

Г. Одноцентрова бігова доріжка є в даний час найпоширенішою. У країні такі доріжки будують починаючи з 1939р, коли був уведений проект стандартного спортивного ядра, що включав футбольне поле розміром 104 х 69м і 400-метрову доріжку навколо нього.

Геометричні параметри бігових доріжок залежать від розмірів футбольних полів. Тому в нашій країні по діючих нормах рекомендується будувати 400-метрові одноцентрові бігові доріжки в яких довжина прямого 86 м, радіус віражу 36м.

Ці доріжки більш зручні для бігу чим багатоцентрові (утрата швидкості бігу на віражі таких доріжок менше, ніж на віражі багатоцентрових). На зменшених полях, а також на шкільних спортивних ядрах дозволяється обладнати доріжки довжиною 333,33м (радіус віражу 27м); 250м (радіус віражу 18м); 200м (радіус віражу 16м).

3. Конструкція бігових доріжок і їхнє будівництво

1. Водонепроникні бігові доріжки з покриттям зі спеціальних сумішей (гареві, коксогареві, керамічні й інші). Конструкція їх залежить від гідрогеологічних і кліматичних умов будівництва. Особливо важко зводити бігові доріжки в районах з великою кількістю опадів і глинистих ґрунтів. Глинистий ґрунт всмоктує вологу, набухає і стає водонепроникним і маломіцним. Великою щільністю, міцністю і малою водопроникністю володіють скельні ґрунти. Піщані ґрунти сипучі, водонепроникні і ті, що мало стискаються. Вони найбільш сприятливі для будівництва бігових доріжок і більшості інших площинних спортивних споруд.

2. При конструюванні біговими доріжками варто знати значення окремих конструктивних шарів і властивості матеріалів, що при цьому використовуються. Перший шар (знизу) - це підстава на ґрунті, що підстилає, товщина якого 5-12 см, склад : щебінь, гравій, шлак (40-70мм) або грубозернистого піску. Цей шар є фундаментом із дренувальним водопроникним прошарком. Другий шар є проміжним (пружним). Для нього використовують кам'яновугільний шлак (10 - 12мм). Цей шар додає конструкції еластичність. Третій шар є пружновологомістким. На його будівництво йдуть м'які, добре фільтруючі вологу матеріали (лігнін, обпилювання, торф, хлоп'я кордного волокна, відходи хімічного походження і поліетиленового виробництва). Четвертий шар - це покриття виготовлене зі спеціальної суміші. За назвою основних компонентів цього шару визначається і назва доріжки. Покриття повинне бути міцним, пружним, водопроникним, атмосферостійким, гігієнічним і економічним.

4. Експлуатація та догляд за біговими доріжками.

Існує три види огляду споруд: Загальний – оглядається вся споруда в цілому, включаючи всі конструкції, інженерне обладнання, різні види оздоблення споруди, елементи зовнішнього благоустрою. Частковий – при якому оглядаються окремі частини споруди, наприклад: дах, перекриття, стіни, віконні блоки, підлоги, опалення і т.д. Позачерговий – проводиться після сильних дощів (злив), ураганних вітрів і сильних снігопадів, повеней і других явищ стихійного характеру, які наносять пошкодження окремим частинам споруди.

Загальний огляд спортспоруд проводять два рази в рік: весною і восени. Весняний огляд – проводиться після танення снігу, коли всі частини споруди звільняють від снігового покриву і стають доступні для огляду. При осінньому огляді визначаються об’єми робіт по ремонту споруди, які необхідно виконати в літній період. Осінній загальний огляд – проводиться перед опалювальним сезоном. Після огляду усуваються всі недоліки в трубопроводах опалення, тепломережах, бойлерних, обладнанні і т.д. Необхідно підготувати всі будівлі спортспоруд до роботи в зимовий період. Всі види оглядів спортспоруди проводяться комісією. Визначаються обсяги робіт і складаються дефектні акти.

Вистовки

Підводячи підсумки можна сказати, що в даній роботі було проведено дослідження щодо загальних теоретичних основ бігових доріжок для легкої атлетики. Були опрацьовані габарити бігових доріжок у легкій атлетиці. Також дане дослідження допомогло ознайомитись з конструкціями покриттів бігових доріжок і їхнім будівництвом , та виділені основні рекомендації щодо експлуатації та догляду за біговими доріжками. У проведеній роботі ми підтвердили твердження,що об’ємно-планувальні розміри, покриття, розмітка й обладнання основної споруди мають відповідати державним будівельним нормам, правилам змагань відповідних спортивних федерацій і чинному табелю спортивного обладнання та інвентарю спортивних споруд, а також важливість та необхідність їх будівництва.

Список використаної літератури

1. Булгаков А.М. Строительствоплоскосных спортивных сооружений. М.: Стройизда, 1989.

2. Будвидав М. Спортивні і фізкультурно–оздоровчі споруди. – 1987.

3. Дударев И.Л., Путивльский И.И. Культурно-спортивный комплекс. К.: Здоровья, 1989.

4. Луцький Я., Луцький В. Спортивні споруди. Івано-Франківськ, 2008.

5. Открытые площинные спортивные сооружения. ЦИТП Держбуду. – М.,1988.

6. Правила змагань – легка атлетика. 2000–2001. Федерація легкої атлетики України.

7. Справочное пособие по эксплуатации спортивных сооружений. М.: Стройиздат, 1988.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас