Ім'я файлу: Приймання товарів у відділ.docx
Розширення: docx
Розмір: 174кб.
Дата: 07.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
ІНДЗ Спортивні споруди.docx
Біографія Роджерса.odt
методична доповідь.doc
Захід Дружба.docx
Реферат ТОХТ.docx
Лабораторна робота №2.doc
33205.doc
Lab№2 ЧМІ.docx
Повна робота.docx
рф1.doc
Гроші і кредит. ДЗ 15.docx

Рівненський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості

Кваліфікаційна робота

Тема: Приймання товарів у відділ

Розробила слухачка:

групи №95 «продавець

продовольчих товарів»

Гризовська Леся Іванівна


м. Сарни 2021 р.

Зміст


Вступ 3

1. Порядок і технологія приймання товарів у магазині за кількістю та якістю. Документальне оформлення результатів приймання товарів 4

2. Розміщення та викладка товарів у відділі 10

3. Порядок і технологія приймання товарів у магазині за кількістю та якістю. Документальне оформлення результатів приймання товарів 12

Висновок: 19

Список використаних джерел: 21


Вступ


Усі товари, які надходять у роздрібні торговельні підприємства, повинні бути прийняті за кількістю та якістю. Це дозволяє забезпечити контроль за збереженням товарно-матеріальних цінностей в магазинах, запобігти потраплянню в реалізацію неякісних товарів, сприяє організації контролю за виконанням постачальниками договірних зобов'язань.

Організація приймання повинна забезпечувати проходження товарів у максимально стислі терміни з найменшими витратами і при повному збереженні їх якості. Значною мірою це залежить від підготовки товарів до відправки постачальником, організації їх завантаження і якості оформлення документації. Постачальник зобов'язаний відвантажувати товари, максимально підготовлені до продажу, підсортовані й упаковані. До обов'язків постачальника входить також укладання товарів у транспортну тару з таким розрахунком, щоб полегшити торговельному підприємству-одержувачу товарів розвантаження транспортних засобів.

Приймання товарів за кількістю і якістю повинне проводитися відповідно до умов укладених договорів купівлі-продажу, договорів поставки товарів, контрактів, інших видів угод. Разом з тим у договорі може бути обумовлено застосування для цих операцій норм та вимог, установлених Інструкціями "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" і "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю". Саме тому в практиці вітчизняної торгівлі норми цих Інструкцій досить широко застосовуються як базові у всіх випадках, крім тих, для яких у стандартах, технічних умовах або інших обов'язкових правилах передбачено інший порядок приймання товарів.

Приймання товарів повинне здійснюватись у магазині тими особами, на яких покладається матеріальна відповідальність за товари і тару, які є в магазині.

1. Порядок і технологія приймання товарів у магазині за кількістю та якістю. Документальне оформлення результатів приймання товарів


Основними елементами технологічної операції прийняття продовольчих товарів за кількістю та якістю є зважування, перевірка наповнення тарних одиниць, підрахунок штучних товарів. Під час прийняття непродовольчих товарів основними елементами є підрахунок числа товарних одиниць з одночасною перевіркою якості. Приблизна схема послідовності основних технологічних операцій прийняття товарів у магазині подана на рис. 17.3.

Раціональний метод прийняття — суміщення операцій кількості перевірки з розвантаженням транспортних засобів.

Своєчасна та правильна технологія приймання товарів за кількістю та якістю одна із основних умов забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей.

Однак, у всіх випадках керуються спеціальними нормативними документами, обов'язковими для всіх торговельних підприємств, які беруть участь у просуванні товарів від виробництва до споживача.

Основними нормативними документами для прийняття товарів є інструкція «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» та інструкція «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», а також «Положення про постачання товарів народного споживання».

Технологія приймання починається з перевірки даних, вказаних в транспортних та супроводжуючих документах (накладній, рахунок-фактурі, товарно-транспортній накладній, специфікації та ін.).

У товарно-транспортній накладній вказується найменування відправника і отримувача, назва документа, номер, дата найменування товару, сорт, артикул, зріст, фасон, повнота, кількість місць і товарних одиниць, одиниці вимірювань (метри, шт.) роздрібна ціна, вартість тари, сума по кожній позиції, вага маси брутто, вага маси нетто і тари, загальна сума розрахунку, розмір торгових знижок, підпис відправника та отримувача. При відсутності документів або їх частини, приймання не зупиняється. Але у цьому випадку складається акт загальної форми про фактичну наявність товарів і в акті вказується, які документи відсутні.


Рис. 1. Схема послідовності основних технологічних операцій приймання товарів у магазині

Приймання затарених вантажів здійснюється у два етапи: попередньо та остаточно. Попередньо — за вагою маси брутто та кількістю місць, остаточно — за вагою маси нетто та кількістю тарних одиниць у кожному місці.

Треба відзначити, що всі товари (продовольчі) оприбутковують чистою масою, яка визначається відніманням від маси брутто тари по трафарету (маркуванню). Але бувають випадки, коли фактична маса тари може бути більша за умову, тоді маса товару визначається у міру звільнення її з-під товарів за допомогою зважування. Ця різниця називається завісом тари.

Приймання товарів за якістю здійснюється після приймання їх за кількістю, при цьому перевіряється їх комплектність маркірування, строк придатності, стан тари та інші показники, передбачені Держстандартами, технічними умовами, інструкціями з якості. Враховуються також і інші обов'язкові для сторін документи, які посвідчують якість доставлених товарів (сертифікат, свідоцтво про якість та ін.).

У магазині, як правило, відбувається 100% неприймання товарів за якістю. Винятки допускаються лише у випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами (ТУ) або договорами. Приймають товари за якістю товарознавці та інші компетентні особи.

Приймання товарів у магазині за якістю поділяють на 2 етапи: зовнішній огляд товарних зразків у момент надходження товару та остаточний, пов'язаний з виявленням прихованих дефектів або невідповідність встановленим гарантійним строкам експлуатації при відкриванні тари у встановленні строки. Слід зазначити приймання товарів у тарі — обладнанні має деякі особливості.

Насамперед необхідно зазначити, що надходження до магазину товарів у тарі-обладнанні і в пакетах на піддонах значно прискорює процес приймання товарів як за кількістю, так і за якістю, а також знижує трудомісткість при виконанні технологічних операцій робітниками торговельних підприємств. Приймання товарів у тарі-обладнанні здійснюється у відповідності з інструкцією «Про особливості приймання товарів народного вжитку, доставлених у тарі-обладнанні». Кожна одиниця тари-обладнання повинна мати маркірування з вказаним найменуванням власника вантажу та її маси.

Приймання товарів – найважливіший елемент торговельно-технологічного процесу, від якого залежить якість товарів в торговельному залі та культура обслуговування покупців.

Усі товари, які надходять у роздрібні торговельні підприємства, повинні бути прийняті за кількістю та якістю. Це дозволяє забезпечити контроль за збереженням товарно-матеріальних цінностей у магазинах, запобігти потраплянню в реалізацію неякісних товарів, сприяє організації контролю за виконанням постачальниками договірних зобов’язань.

Процес організації приймання повинен забезпечувати проходження товарів у максимально стислі терміни з найменшими витратами і при повному збереженні якості. Значною мірою це залежить від підготовки товарів до відправки постачальником, організації їх завантаження та якості оформлення документації. Постачальник зобов’язаний відвантажувати товари, максимально підготовлені до продажу, підсортовані й упаковані. До обов’язків постачальника входить також укладання товарів у транспортну тару з таким розрахунком, щоб полегшити торговельному підприємству – одержувачу товарів розвантаження транспортних засобів.

Приймання товарів за кількістю і якістю повинне проводитися відповідно до умов укладених договорів купівлі продажу, договорів поставки товарів, контрактів, інших видів угод. Разом з тим у договорі може бути обумовлено застосування для цих операцій норм та вимог, установлених Інструкціями: «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» і «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю». Саме тому в практиці вітчизняної торгівлі норми цих Інструкцій досить широко застосовуються як базові у всіх випадках, крім тих, для яких у стандартах, технічних умовах або інших обов’язкових правилах передбачено інший порядок приймання товарів.

Приймання товарів повинне здійснюватися у магазині тими особами, на яких покладається матеріальна відповідальність за товари і тару, які є в магазині. Ці працівники зобов’язані знати правила і строки приймання товарів, порядок документального оформлення результатів приймання у випадках виявлення розбіжностей за кількістю чи якістю товарів, порядок і строки подання повідомлення про виклик представника постачальника тощо.

У Інструкції про приймання товарів чітко регламентовані обов’язки продавця (постачальника) і покупця (магазина).

Продавець зобов’язаний:

  • дотримуватися правил і норм упаковки, затарювання і маркування товарів;

  • забезпечити постачання товарів за якістю і комплектністю, відповідною нормативно-технічною документацією;

  • правильно оформити всі відвантажувальні документи (накладні, рахунки-фактури, технічний паспорт, сертифікати якості, ярлики, кипні карти тощо);

  • дотримуватися умов вантаження, що діють на транспорті, кріплення і перевезення вантажів.

Покупець при прийманні товару зобов’язаний:

  • перевірити справність транспортного засобу і тарного місця, наявність пломб відправника, маркування вантажу;

  • встановити відповідність товарів і їх маркування даним супровідних документів;

  • оглянути товар;

  • перевірити дотримання термінів доставки і правил перевезення вантажів;

  • прийняти товар по кількості місць або масі;

  • вимагати від перевізника, якщо вантаж прийнятий без перевірки маси і стану товару, відмітки на документах про наявність пошкодження або порушення умов перевезення.

При остаточному прийманні покупець зобов’язаний:

  • правильно і своєчасно провести приймання, забезпечивши збереження товарів;

  • гарантувати справність засобів вимірювань і досліджень;

  • здійснювати контроль за роботою осіб, що приймають товар.

Приймання товарів у магазині здійснюється послідовно й одночасно з розвантаженням товарів. Основними елементами процесу приймання товарів у магазині є:

  • ознайомлення з супровідними документами і перевірка правильності їх оформлення;

  • перевірка відповідності найменування товарів і їх маркування даним супровідних документів;

  • перевірка кількості місць, стану тари і упаковки;

  • перевірка маси брутто;

  • перевірка відповідності цін, указаних у супровідних документах, прейскуранту або протоколу узгодження договірної ціни;

  • розкривання тари;

  • перевірка маси нетто або кількості одиниць товару;

  • перевірка якості товарів;

  • документальне оформлення результатів приймання.

Існує два основних способи (або напрями) проведення цих операцій: 1) «від товару до супровідного документу»; 2) «від супровідного документу до товару».

Під час проведення приймання за першим способом («від товару до супровідного документу») спочатку почергово визначають наявність і фактичну кількість кожної з конкретних назв товарів, після чого інформацію про їх фактичну кількість порівнюють з даними накладних, рахунків-фактур тощо. Якщо ці дані збігаються, у супровідному документі роблять спеціальну позначку, якщо ні – товари певної назви тимчасово відкладають і проводять приймання наступних позицій товарів. У кінці приймання з’ясовують остаточний результат (нестача чи надлишок).

При застосуванні другого способу («від супровідного документу до товару») процедура приймання товару проводиться згідно з послідовністю запису окремих позицій товарів у супровідному документі.

Спосіб приймання товарів визначається відповідно до послідовності укладання товарів у кузові транспортного засобу (як правило, першим приймають товар, який розташований найближче до заднього борту автомобіля або до дверей кузова типу «фургон»).

2. Розміщення та викладка товарів у відділі


Товари доставляють у відділ в той час, коли в ньому знаходиться мінімальна кількість покупців, щоб не перешкоджати процесу продажу. Для переміщення товарів використовують візки або тару-устаткування.

Ефективність роботи магазинів, якість обслуговування покупців багато в чому залежать від раціонального розміщення товарів в торговому залі. Воно дозволяє правильно спланувати купівельні потоки, скоротити час на відбір товарів, збільшити пропускну спроможність магазина, зменшити витрати праці персоналу магазина при поповненні товарних запасів в торговому залі. Тому розміщення товарів в торговому залі магазина слід здійснювати з урахуванням наступних основних вимог:

  • надання покупцям можливості орієнтуватися в розміщенні комплексів, мікрокомплексів і товарних груп і здійснення покупки в мінімально короткий термін;

  • створення умов комфортності під час перебування покупців в магазині;

  • надання покупцям необхідної інформації і широкого круга послуг;

  • оптимального використовування торгових площ магазина;

  • забезпечення збереження матеріальних цінностей;

  • організації раціональних товарних потоків і розрахункових операцій з покупцями.

При розміщенні товарів в торговому залі необхідно дотримувати правила товарного сусідства. За кожною товарною групою слід закріплювати постійну зону розміщення. Товари, які готують до продажу в магазині, розміщують ближче до зони, де виконуються підготовчі операції. Великогабаритні товари треба розміщувати поряд із зоною розрахунку або виходом з торгового залу.

Товари, що вимагають тривалого ознайомлення з ними покупців, розташовують в глибині торгового залу, щоб не створювалися перешкоди руху купівельних потоків. З дотриманням цього принципу розміщують і товари, що мають частий попит.

Товари з високою оборотністю потрібно розташувати ближче до джерел поповнення.

Однорідні товари кращі розміщувати концентровано. Але якщо одні і ті ж товари входять до складу різних комплексів, а також якщо їх концентрація приводить до затримки купівельного потоку, то допустиме їх розміщення в різних місцях торгового залу.

На перших поверхах магазинів необхідно розташовувати товари частішого попиту і не вимагаючі тривалого вибору.

Площі під окремі товарні групи виділяють з урахуванням частки відповідних груп товарів у продажу і їх оборотності.

Для розміщення товарів в торговому залі магазина використовують різні типи торгових меблів, тару-устаткування, торгове холодильне устаткування.

Дуже важливо раціонально розташувати товари на торговому устаткуванні, тобто ефективно використати площу викладення і місткість торгового устаткування і надати покупцям максимум зручностей для відбору товарів.

При викладенні товарів на торговому устаткуванні враховують наступні основні принципи:

  • однорідні товари викладають по вертикалі, забезпечуючи тим самим кращу їх осяжність;

  • доцільно застосовувати прості прийоми викладення товарів (пряме укладання, навалюванням і т.д.);

  • декоративне викладення товарів рекомендується використовувати тільки з рекламною метою;

  • полиці горок і інші елементи для викладення товарів не слід переповнювати товарами;

  • у оптимальній зоні обзору (в межах 1100-1600 мм від підлоги) необхідно розміщувати товари, швидка реалізація яких переважна;

  • викладення товарів в торговому залі повинне бути насиченим;

  • супутні товари слід розміщувати навалом в різних місцях, використовуючи для цих цілей корзини або касети.

При викладенні товарів в упаковці рекомендується окремі зразки залишати без упаковки або в прозорій упаковці, щоб покупець міг ознайомитися з ними.

Розміщуючи товари в залі і викладаючи їх на торговому устаткуванні, необхідно враховувати методи їх продажу, конфігурацію торгового залу і т.д. Велике значення при цьому мають особливості окремих товарів, їх упаковка.


3. Порядок і технологія приймання товарів у магазині за кількістю та якістю. Документальне оформлення результатів приймання товарів


Приймання товарів за кількістю полягає у зіставленні маси, кількості місць та одиниць фактично завезених товарів із даними супровідних документів і маркування. Перевірку кількості товарів ведуть в одиницях вимірювання, вказаних у супровідних документах. Масу нетто товарів при цьому потрібно визначати в тому порядку, який установлений стандартами, ТУ або іншими обов’язковими для сторін документами. Масу тари необхідно визначати одночасно з масою нетто товару.

У тих випадках, коли товари в магазин надходять без супровідних документів, їх фактична кількість повинна бути визначена і зазначена в акті про фактичну кількість товарів із указанням у ньому відсутніх документів; при цьому отримані товари повинні залишатися в магазині на відповідальному зберіганні до прибуття супровідних документів.

Якщо при кількісному прийманні у момент надходження неможливо визначити масу нетто товарів, спочатку перевіряють масу брутто товару, а після звільнення тари від товару визначають фактичну масу тари.

Масу брутто при отриманні товарів і масу тари після її звільнення вказують у відповідних актах.

Акт про масу тари повинен бути складений не пізніше ніж через 10 днів після її звільнення.

Акт про масу тари з-під вологої продукції (оліфа, мастила, фарба та ін.) повинен бути складений негайно після звільнення тари.

В акті про результати перевірки маси тари повинна бути вказана маса нетто продукції, визначена відніманням від маси брутто маси тари.

Приймання товарів за кількістю проводиться:

а) за централізованого завезення товарів постачальником – безпосередньо в магазині;

б) за умов вивезення товару транспортом магазину – на складі постачальника;

в) за іногородної поставки – на станції (пристані) призначення.

Приймання товарів за кількістю проводиться, як правило, в такі строки:

  • при надходженні без тари, у відкритій чи пошкодженій тарі – у момент надходження в магазин, отримання зі складу постачальника або органів транспорту;

  • при надходженні у справній тарі: за масою брутто і кількістю місць – у момент отримання від постачальника; за масою нетто і кількістю одиниць у кожному місці – одночасно з розкриттям тари, але не пізніше ніж через 10 днів із моменту надходження, а товари з обмеженими термінами зберігання – не пізніше 24 годин з моменту отримання товарів.

При надходженні товарів у непошкодженій закритій тарі приймання товарів проводиться у два етапи: на першому етапі проводять попереднє приймання товарів у місці отримання їх від постачальника або підприємства транспорту, перевіряючи маркування, перераховуючи кількість тарних місць, визначаючи масу брутто (при цьому вміст тарних місць за кількістю одиниць товарів і масою нетто не перевіряється). Остаточне приймання товарів за кількістю проводять у магазині, перевіряючи кількість одиниць товару в кожному тарному місці та масу нетто.

Особливим випадком такої процедури є приймання товарів (борошно, цукор, крупи тощо), які отримують на складі постачальника або підприємства транспорту в справній стандартній транспортній тарі. У цьому разі товари приймають без переважування за кількістю тарних місць.

При надходженні в магазини не затарених товарів у контейнері приймання проводиться одночасно з розкриттям контейнера (вагона). Товари, які доставлені в контейнерах і тарі, приймають за кількістю місць або масою брутто в момент розкриття контейнера, а остаточне приймання за кількістю одиниць і масою нетто проводять у раніше зазначені терміни.

Приймання товарів оформлюється накладанням на супровідний документ штампа із зазначенням дати, номера штампа, кількості й суми прийнятого товару, а також підписом матеріально відповідальної особи, яка приймала товар.

У разі невідповідності маси брутто окремих місць масі, вказаній у супровідних документах або на трафареті, працівники магазину не повинні розкривати тару та упаковку, а для участі в остаточному прийманні запросити представника місцевого відправника; якщо ж товари отримані в оригінальній упаковці або в непорушеній тарі виробника, який не є відправником даної партії, то потрібно викликати представника місцевого виробника (представник іногороднього виробника викликається лише у випадках, прямо передбачених договором сторін).

У разі встановлення розбіжностей за кількістю товарів у тарному місці приймання призупиняється, вся партія товарів поміщається у відокремлене приміщення, а про виявлену невідповідність у кількості товарів складається односторонній акт за підписами осіб, які брали участь у прийманні товарів. Акт передається адміністрації торговельного підприємства.

Повідомлення про виклик представника постачальника (виробника) необхідно направити не пізніше ніж через 24 години після виявлення нестачі (надлишку) товарів. У повідомленні про виклик представника зазначається: найменування продукції, її кількість, якість, дати і номери рахунків і транспортних документів, характер нестачі, основні виявлені недоліки, стан пломб, час, на який призначене приймання.

Для участі в остаточному двосторонньому прийманні представник місцевого постачальника (виробника) зобов’язаний прибути, як правило, наступного дня, немісцевого (іногороднього) – не пізніше ніж через 3 дні з моменту отримання виклику (без часу на дорогу), якщо інший строк не встановлений договором; для приймання товарів із обмеженими термінами зберігання представник постачальника зобов’язаний прибути протягом 4 годин. У разі неявки представника постачальника, а також у випадках, коли виклик представника не є обов’язковим, запрошується представник незацікавленої організації або представник громадськості.

Остаточне приймання товарів за кількістю має бути проведене в такий строк:

  • товари з обмеженими термінами зберігання – не пізніше ніж через 24 години;

  • усі інші товари – не пізніше ніж через 10 днів після їх надходження.

Окремий порядок приймання товарів передбачений у разі постачання їх у магазини в тарі-обладнанні. Він регламентується вимогами Інструкції про особливості приймання товарів народного споживання, які доставляються в тарі-обладнанні.

Деякі товари, надіслані магазину поштовими посилками, приймають у відділеннях зв’язку відповідно до чинної Інструкції про приймання товарів від підприємств зв’язку. Порядок приймання товарів у посилках аналогічний до порядку приймання товарів у тарі. У разі виявлення розбіжностей по масі і порушень цілісності упаковки у відділеннях зв’язку її розкривають і складають акт за встановленою формою за участі представника відділення зв’язку.

Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надійшов, його комплектності, а також тари, упаковки, маркування з вимогами стандартів, ТУ, договорів, з даними супровідних документів постачальника. Приймання товарів за якістю повинно проводитися з точним дотриманням вимог стандартів, ТУ, інших обов’язкових для сторін правил, а також за супровідними документами, які посвідчують якість і комплектність товарів, – технічного паспорта, сертифіката, специфікації тощо.

Перевірка товарів за якістю може бути суцільною або вибірковою, а для визначення якості товарів можуть застосовуватись методи лабораторної або органолептичної оцінки. За органолептичними показниками (зовнішній вигляд, запах, смак, консистенція) товари перевіряють попередньо в місці отримання, а в магазині проводять остаточне приймання.

У разі якщо угодою роздрібного торговельного підприємства та постачальника передбачене проведення приймання товарів за якістю на основі зазначених вище Інструкцій, остаточне приймання товарів за якістю проводиться в такі терміни: при місцевому постачанні товари з обмеженими термінами зберігання повинні бути прийняті за якістю протягом 24 годин з моменту отримання, а всі інші товари – не пізніше ніж через 10 днів; при іногородній поставці товарів відповідно 24 години та 20 днів з моменту надходження товарів на склад.

Товари у транспортній тарі приймають за якістю одночасно з розкриттям тари зразу ж після приймання товарів за кількістю одиниць у тарному місці. У разі виявлення невідповідності товарів вказаним вимогам за якістю, комплектністю, маркуванням одержувач зобов’язаний повідомити відправника (виробника) про необхідність участі його представника у двосторонньому прийманні.

Одночасно з перевіркою якості товарів перевіряють зміст і правильність їх маркування (за даними маркування визначають виробника виробу, найменування, сорт товару, дату виготовлення та інші дані, передбачені стандартами або ТУ. Маркування повинне бути нанесене або безпосередньо на товар (виріб) або на прикріплений на нього ярлик).

Перевірка тари й упаковки передбачає визначення відповідності її вимогам стандартів або ТУ та здатності забезпечувати збереження кількості та якості товарів під час перевезення (у договорі поставки можуть вказуватись номери стандартів і ТУ на тару та/або упаковку, в яких повинен поставлятись товар).

Терміни прибуття місцевих та іногородніх представників виробника (відправника) для участі в прийманні товарів за комплектністю аналогічні термінам приймання товарів за кількістю. Однакові також порядок призначення представника постачальника (відправника) і характер посвідчення, яке йому видається. Якщо у прийманні товарів за якістю та комплектністю беруть участь представник та інші особи, у день закінчення приймання складається двосторонній акт, зміст якого регламентується Інструкцією. В цьому акті мають бути сформульовані висновки про характер виявлених дефектів у товарах, зазначені причини та винуватці виникнення пошкоджень. Товари, щодо якості яких складено такий акт, магазин повинен прийняти на відповідальне зберігання до отримання рішення постачальника щодо їх подальшого використання. Акт приймання затверджує керівник підприємства-одержувача не пізніше ніж через 3 дні після складання. Затверджений акт служить підставою для оформлення претензії до постачальника, порядок подання якої визначений законодавством України.

Важливою особливістю процесів приймання товарів за якістю в магазинах є те, що чинним законодавством передбачено право підприємств роздрібної торгівлі документально оформляти і висувати відповідні претензії до виробників товарів у зв’язку з виявленням виробничих дефектів товарів навіть за межами встановлених термінів приймання за якістю.

Остаточні результати приймання товарів за кількістю оформляються актом про встановлення розбіжностей за кількістю під час приймання товарів, який складається в день закінчення приймання. До акту повинні бути прикладені копії супровідних документів, документ, який засвідчує повноваження представника постачальника тощо. Акт повинен бути підписаний всіма особами, котрі брали участь у прийманні товарів за кількістю, і затверджений керівником підприємства одержувача не пізніше наступного дня від моменту його складання.

В акті про встановлення розбіжностей за кількістю під час приймання товарів вказують такі дані: найменування продукції (вантажу), адреси відправника і отримувача; дата і номер акту про нестачу, телеграми про виклик представника відправника (виробника), рахунка-фактури і транспортної накладної, комерційного акта (якщо його склали); місце і час приймання товарів; дані про осіб, котрі брали участь у прийманні товарів, їхні посвідчення; дату відправлення і прибуття товарів, час видачі вантажу, розкривання вагона чи контейнера, його доставки на склад отримувача; стан тари й упаковки в момент огляду товару, а також маркування тари; умови зберігання товарів на складі отримувача, відомості про способи визначення кількості продукції, якої не вистачає, і підтвердження про користування справними вагами та іншими вимірювальними приладами, вивіреними в установленому порядку; ким зважені, опломбовані та відправлені товари, справність пломб, фактичну масу товарів згідно з даними документів та трафарету; точну кількість товарів, яких не вистачає, їх ціну; детальний висновок про причини і місце виникнення нестачі (надлишків) товарів.

Працівники роздрібного торговельного підприємства мають право документально оформити акт про виявлення виробничих дефектів у товарах, якщо вони виявлені під час підготовки товарів до роздрібного продажу або під час роздрібного продажу протягом 4 місяців після отримання товарів.

У разі виявлення прихованих дефектів у товарах відповідний акт повинен бути оформлений протягом 5 днів після виявлення, але не пізніше 4 місяців від дня надходження товарів на склад підприємства, котре виявило ці недоліки (якщо інші терміни не встановлені договором сторін). При цьому під прихованими дефектами розуміють такі, що не можуть бути виявлені під час звичайної для даного товару перевірки і можуть виявитися в процесі зберігання, підготовки до продажу або використання товарів.

Якщо на товари встановлені гарантійні терміни експлуатації або зберігання, то акт про приховані дефекти повинен бути складений протягом 5 днів, але в межах установленого гарантійного терміну. Якщо ж гарантійний термін на товари встановлюється з моменту їх роздрібного продажу, то акт про приховані дефекти товарів може складатися також у період зберігання перед продажем незалежно від часу отримання товарів.

Висновок:


Отже, приймання товарів у магазині здійснюється послідовно й одночасно з розвантажуванням товарів. Основними елементами процесу приймання товарів у магазині є:

• ознайомлення з супровідними документами і перевірка правильності їх оформлення;

• перевірка відповідності найменування товарів і їх маркування даним супровідних документів;

• перевірка кількості місць, стану тари й упаковки;

• перевірка маси брутто;

• перевірка відповідності цін, указаних у супровідних документах, прейскуранту або протоколу узгодження договірної ціни;

• розкривання тари;

• перевірка маси нетто або кількості одиниць товару;

• перевірка якості товарів;

• документальне оформлення результатів приймання.

Існує два основних способи (або напрямки) проведення цих операцій: 1) "від товару до супровідного документу"; 2) "від супровідного документу до товару".

Під час проведення приймання за першим способом ("від товару до супровідного документу") спочатку почергово визначають наявність і фактичну кількість кожної з конкретних назв товарів, після чого інформацію про їх фактичну кількість порівнюють з даними накладних рахунків-фактур тощо; якщо ці дані збігаються, у супровідному документі роблять спеціальну позначку, якщо ні, то товари даної назви тимчасово відкладають і проводять приймання наступних позицій товарів. У кінці приймання з'ясовують остаточний результат (нестача чи надлишок).

При застосуванні другого способу приймання товарів ("від супровідного документу до товару") процедура приймання проводиться згідно з послідовністю запису окремих позицій товарів у супровідному документі.

Спосіб приймання товарів визначається відповідно до послідовності укладання товарів у кузові транспортного засобу (як правило, першим приймають товар, який розташований найближче до заднього борту автомобіля або до дверей кузова типу "фургон").

Приймання товарів за кількістю полягає у зіставленні маси, кількості місць та одиниць фактично завезених товарів з даними супровідних документів і маркування. Перевірку кількості товарів ведуть у одиницях вимірювання, вказаних у супровідних документах. Масу нетто товарів при цьому потрібно визначати в тому порядку, який установлений стандартами, ту або іншими обов'язковими для сторін документами. Масу тари необхідно визначати одночасно з масою нетто товару.

Список використаних джерел:


1. Бершн Б, Зване Д. Розничная торговля: стратегический подход: Пер. с англ. — М.: Изд. Дом "Вильяме", 2003. — 1184 с.

2. Бизюк В. И. Торгово-технологическое оборудование: Учебник. — М.: Экономика, 1990.— 190 с.

3. Бланк И. А. Торговый менеджмент. — К.: УФИМБ, 1997. — 408 с.

4. Бурмистров В. Г. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1988. — 304 с.

5. Виноградова С. И. Организация и технология торговли: Учебник. — Ми., Высшая школа, 1998.—224 с.

6. Даненбург В., Монкриф Р., Тейлор В. Основы оптовой торговли. Практический курс / СПб. "Нева-Ладога-Онега",1993. — 212 с.

7. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Коммерция и технология торговли: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 4-е изд., перераб. и доп.- — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К °", 2002. — 596 с.

8. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К° ", 2003. — 520 с.

9. Джоунз Г. Торговый бизнес: Как организовать и управлять: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 304 с.

10. Електронна комерція: / А. Береза, І. Козак, Ф. Левченко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. —326 с.

11. Егоров В. Ф. Организация торговли. — СПб.: "Питер", 2004. — 352 с.

12. Киселев Ю. И. Электронная коммерция: практическое руководство. — СПб.: ООО "Диа Софт Ю.П.", 2001. — 224 с.

13. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за ред. проф. Апопія В. В., проф.. Гончарука Я. А.). — Львів, Видавництво ЛКА, 2001. — 450 с.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас