1 2 3 4 5 6 7 8 Ім'я файлу: testiiii.docx Розширення: docx Розмір: 151кб. Дата: 02.06.2022 скачати Пов'язані файли: 10287755.doc Fiz_reb_test.pdf Українська мова, 5 клас.docx Варіант 1 1.Поточний лікарський контроль проводиться для визначення й оцінки у спортсмена : 1 -кумулюючого впливу фізичних тренувань; 2 - відставленого ефекту фізичного навантаження; 3- безпосереднього ефекту фізичних навантажень; 4 - соматотипа спортсмена; 5 - адекватності тренувального навантаження в занятті; 2 Соматоскопією можна визначити й оцінити у спортсмена: 1 - м'язовий тонус , 2 - соматотип , 3 - м'язову силу ; 4 - аеробну витривалість ; 5 - спеціальну працездатність ; З.При пробі Мартіні - Кушелевського збудження пульсу становило 115%, підвищення пульсового тиску -125% щодо спокою, відновлення показників наступило на 5 хв. Таку реакцію системи кровообігу потрібно вважати: 1 - нормотонічною,2 - гіпертонічною,3 - дистонічною.;4 - фізіологічною;5 - астенічною; 4.Проба Штанге проводиться для визначення у спортсмена: 1 - рівня фізичного розвитку;2 - гармонійності фізичного розвитку; 3 - стійкості організму до гіпоксії; 4 - рівня фізичної працездатності; 5 - соматотипа; 5. Тонус симпатичного відділу ВНС визначається функціональною пробою: 1 - Мартіне - Кушелевського; 2 -ортостатичною;3 - Штанге ;4 - з хлоридом калію; 5 - з ізометричним навантаженням кистьовим динамометром; 6.При проведенні проби з ізометричним навантаженням для визначення типу реакції системи кровообігу використовується навантаження, що відповідає: 1- максимально можливій силі правої кисті; 2-10% від неї; 3-50 % від неї; 4-75 % від неї; 5-25 % від неї; 7.Для визначення фізичного розвитку методом антропометричних індексів необхідно провести: 1 - соматоскопію,2 - соматометрію ;3 - пробу Штанге; 4 - ортостатичну пробу;5 - тонометрію; 8.Функціональні проби в спортивній медицині проводяться з метою визначення у спортсмена: 1 - соматотипа ; 2 - постави ; 3 - прихованих патологічних відхилень ; 4 - фізичного розвитку ; 5 - адекватності фізичного навантаження під час тренувального заняття; 9.Визначення й оцінка показника фізичної працездатності за методикою тесту сходження на 4 поверхи стандартного будинку базується на: 1 - величині пульсу до тестуванню в стані відносного м'язового спокою;2 - відразу ж після виконання тесту;3 -після тестування на 3 хвилині відновлення; 4 - на величині артеріального тиску до тестування; 5 - на величині артеріального тиску відразу ж після тестування; 10.Субмаксимальная фізична робота супроводжується енерговитратами на рівні аеробних можливостей індивіда: 1 - менше 10 % ; 2-25 %; 3 - 75 % ; 4 - більше 100 %; 5- у межах 25-50 % ; 11.Навантажувальні тести для визначення загальної фізичної працездатності по інтенсивності навантаженні діляться на: 1- безперервні; 2 - поступово зростаючої потужності; 3 - ступенево-зростаючої потужності; 4 -субмаксимальні; 5 - локальні; 12.Синдром перенапруги системи кровообігу в спортсмена після певного етапу систематичних тренувань характеризується : 1 - схильністю до гіпотонії в стані спокою; 2 - схильністю до гіпотонії при фізичних навантаженнях; 3- схильністю до гіпертензії при фізичних навантаженнях; 4 - нормотонічною реакцією на фізичне навантаження; 5 - синусовою брадикардією ; ІЗ.Фізіологічне стомлення після тренувального заняття характеризується : 1 - непритомністю; 2 -відчуттям значної втоми; З -ЧСС через 3 хвилини понад 140 уд/ хв..4 -ЧСС через 3 хвилини менше 120 уд/хв.; 5 -ЧСС через 3 хвилини понад 120 уд/хв. 14,Правильно проведений спортивний масаж : 1 - сповільнює виведення метаболітів м'язової діяльності у спортсмена; 2 - погіршує розтягненість сполучної тканини; 3 - викликає збудження нервових процесів ; 4 -збільшує силу й витривалість м'язів ; 5 - сповільнює крово - лімфоток ;. В якій частині тренувального заняття доцільно виконувати найінтенсивніше ( пікове ) фізичне навантаження :1-у ввідній ;2 - на початку основної; 3 - у середині основної; 4 - наприкінці основної, 5-у заключній; Заняття фізичним вихованням з дітьми підготовчої медичної групи проводяться : 1 - переважно за індивідуальних завданнях безпосередньо на уроках;2 - у повному обсязі навчальної програми; 3 -з поступовим збільшенням фізичних навантажень; за рахунок додаткових занять; 4-у спортивних секціях; 5 - з підготовкою до спортивних змагань; 17.Відставлена дія тренувального заняття спортсмена визначається й оцінюється : 1 - під час виконання фізичних навантажень 2 - через 4 місяці після систематичних тренувань; 3 - протягом 24 годин після заняття; 4 - при первинному лікарському контролі 5-при етапному контролі; 18.Для подальшої індивідуалізації фізичних навантажень після циклу реабілітаційних заходів хворому хронічної ішемічної хвороба серця потрібно провести пробу: 1 гіпоксичну 2.ортостатичну З.Мартіне- Кушелевського; 4.Гарвардський степ-тест; 5.велоергометрию 19.Про ефективність ФР у хворого гіпертонічною хворобою свідчить зниження: 1. периферичного опору судин ; 2. ударного об'єму серця; З.активності депрессорних систем; 4. активності холестеринового обміну; 5. фібрінолітичної активності крові; 20.Для зниження м'язового тонусу масаж комірцевої зони хворому гіпертонічною хворобою проводиться прийомами: 1. інтенсивного розтирання;2. розминання;3. переривчастої вібрації; 4.погладжування; 5.всіма класичними прийомами; 21.Хворому, що вчора поступив у стаціонар з приводу гострого інфаркту міокарду, призначають наступний руховий режим:1.тренуючий ;2.вільний ; З.щадний ;4. постільний ;5. щадно - тренуючий. 22. У пацієнтів з захворюваннями системи кровообігу при ФР використовують наступні фізичні вправи: 1. локальні; 2.анаеробні; 3.рефлекторні; 4. аеробні; 5.ідеомоторні; 23.Нормалізації фібрінолітичної активності крові при ФР пацієнта з гіпертонічною хворобою сприяють фізичні вправи: 1 - ізометричні; 2 - ідеомоторні ;3 -рефлекторні ;4 - глобальної, циклічні, аеробної спрямованості ;5 - з різкою зміною положення тіла й затримкою подиху ; Активізація енерговитрат за рахунок розщеплення жирів у хворого з ожирінням розв'язується використанням наступного засобу ФР: 1. локальних фізичних вправ;2. пасивних фізичних вправ; 3. активних фізичних вправ;4. палатнного рухового режиму; 5. загартовуючи процедур; Для хворих з ожирінням доцільно призначати фізичні тренування з навантаженнями, які можуть активізувати хронотропного резерву : 1 - більше 75 % ; 2 - близько 75 % ; 3 - менш 25 %; 4-50 %; 5 - не більше 10%; Особливістю призначення фізичних вправ у процедурі лікувальної гімнастики хворому зі спастичним колітом є:1. часта зміна вихідних положень; 2. інтенсивність навантажень середнього й вище за середній рівня;3. включення силових вправ для м'язів черевного пресу; 4. Динамічні вправи для кінцівок і тулуба з обмеженою амплітудою рухів; 5. ігрові вправи середньої рухомості; 27. Компенсація газообміну у хворого з правобічною нижньодолевою пневмонією можлива при призначенні: 1 - ідеомоторних фізичних вправ для рук; 2 - вправ з акцентом на діафрагмальний тип дихання ,лежачи на правому боці; 3 - дихальних вправ з акцентом на форсований видих; 4 - ізометричних вправ для нижніх кінцівок; 5. - дихальних вправ за методикою Стрельникової; 28.Постуральньій дренаж хворим з бронхоектазами проводиться: 1 - до заняття лікувальною гімнастикою; 2 - після заняття лікувальною гімнастикою; 3 - в основній частині заняття лікувальною гімнастикою; 4-у заключній частині заняття лікувальною гімнастикою; 5-у вступній частині заняття лікувальною гімнастикою; 29. Зменшенню залишкового об'єму легень у хворих на бронхіальну астму сприяють: 1 форсований видих з використанням діафрагмального типу дихання; 2 - форсований вдих при грудному типі дихання; 3 - глибокий видих затримка дихання на видиху; 4 плавний подовжений видих і стискання нижньої частини грудної клітини на видиху; 5 - форсований вдих з опором розширенню грудної клітини руками ; 30.Який руховий режим призначається пацієнтам з інсультом, що супроводжується геміплегією, що розвинулась тиждень назад? 1. Вільний; 2. Палатний; 3. Щадно- тренуючий;4. Строгий постільний; 5. Розширений постільний 31.3 якою метою необхідно призначити діафрагмальне дихання пацієнтам з інсультом, що перебувають на розширеному постільному режимі? 1 Для профілактики пролежнів; 2. Для збільшення вентиляції верхніх відділів легенів; 3. Попередження появі патологічних синкінезій; 4. Збільшення вентиляції нижніх відділів легень; 5. Поліпшення вестибулярної функції 32.Яка з нижчеперелічених форм фізичної реабілітації може вирішити спеціальні завдання у пацієнтів з невритом променевого нерва? 1. Теренкур; 2. Дозована ходьба; 3. Велотренування; 4. Біг підтюпцем; 5 Лікувальна гімнастика ЗЗ.Яка зміна опорно-рухового апарата характерна для млявих паралічів у ранньому періоді їхнього розвитку? 1. Підвищення тонусу уражених м'язів; 2. їхня атонія; 3. Підвищення глибоких рефлексів; 4. Зменшення амплітуди рухів при пасивному розгинанні суглобів; 5. Укорочення уражених м'язів ; 34.Яка фізична вправа буде сприяти профілактиці розвитку суглобової контрактури, збереженню сили уражених м’язів у хворої з невритом променевого нерва з поразкою його в середній третині плеча? 1. Пронація передпліччя й кисті; 2.Активні клацання кожним пальцем;3.Активні згинання основних фаланг пальців; 4.Приведення й згинання великого пальця; 5.Пасивне тильне згинання кисті. 35.Рішенню якого спеціального завдання буде сприяти лікування положенням? І.Зниженню тонусу уражених м'язів; 2. Профілактиці суглобних контрактур; З.Відновленню рухливості в променевому суглобі; 4.3більшенню сили уражених м'язів; 5. Усуненню м'язової дистонії. З6.Адекватність інтенсивності фізичного навантаження при заняттях лікувальною гімнастикою визначається:! -. пульсометрією;2 - спірометрією; 3 - тонометрією 4 - хронометрією ;5 - динамометрією; 37.Пікова (найбільша інтенсивність фізичного навантаження в занятті лікувальною гімнастикою повинна бути :1-у заключному періоді заняття; 2 - спочатку основного періоду заняття; 3 - наприкінці основного періоду заняття; 4 - посередині основного періоду заняття ;5- у вступному періоді заняття; 38.Для виконання спеціальних завдань у ФР жінки на 23 тижні вагітності варто використовувати: 1 - ізометричні вправи для м'язів черевного преса; 2 - вправи зі збільшенням внутрішньочеревного тиску;3 - вправи великої інтенсивності; 4 - глобальні, динамічні вправи; 5- вправи з різкою зміною положення тіла й затримкою дихання; 39.Хворому, якого прооперували два дні тому з приводу кишкової непрохідності доцільно призначити наступні засоби фізичної реабілітації: 1 - ізометричні фізичні вправи для черевної стінки;2 - лікувальну гімнастику; З - велотренування; 4 - дихальні вправи; 5-дозовану ходьбу; 40. В фізичній реабілітації хворих статичні дихальні вправи виконуються: 1 - за участю рухів рук вгору під час вдиху; 2 з нахилом тулуба вперед під час видиху; 3 - за участю тільки діафрагми й міжреберних м'язів; 4 - з ізометричними з зусиллями ; 5 - подумки (в уяві хворого); 1.Відставлений вплив фізичних навантажень можна визначити і оцінити при проведенні лікарського контролю: 1 - оперативного; 2 - етапного; 3 - поточного; 4 - під час тренувального заняття; 5 - після певного етапу тренувальних занять; 2.Пробу з 20 присіданнями за ЗО секунд проводять з метою визначення: 1 - оцінки аеробної працездатності спортсмена; 2 - визначення тонусу парасимпатичного відділу ВНС спортсмена; 3 - визначення ізометричної витривалості великих м'язів спортсмена; 4 - визначення типу гемодинамічної реакції на динамічне фізичне навантаження; 5 - оцінки фізичного розвитку спортсмена З.Соматоскопією можна визначити і оцінити у спортсмена: 1 - мускульний тонус, 2 - соматотип ; 3 -мускульну силу; 4 - фізичну працездатність ; 5 - стійкість організму до гіпоксії; 4.При оцінці фізичного розвитку спортсмена методом індексів можна визначити: 1 - пропорційність його показників; 2 - їхній взаємозв'язок; 3 - відмінності показників дослідженого від середніх однорідної групи;4 -тісноту взаємозв'язку показників; 5 - величину середньоквадратичних відхилень показників обстеженого в порівнянні зі спортсменами однорідної групи ; 5.Для визначення індексу маси тіла спортсмена потрібно вагу спортсмена співвіднести до : 1 - сили правої кисті; 2 - до росту в сантиметрах; 3 - до росту, вираженому в метрах у квадраті ; 4 - до величини обхвату грудної клітини в сантиметрах; 5 - до життєвої ємності легенів у мілі літрах; 6.Для визначення належної маси тіла заіндексом Брока у спортсмена з ростом 167 см необхідно від цієї величини відняти : 1 - 100 ; 2 - 105; 3 - ПО; 4-90; 5 - 95 ; 7.Стійкість організму до гіпоксії можна визначити й оцінити функціональною пробою : 1 - ортостатичною ; 2 велоергометричною; 3 - Штанге; 4 - кліностатичною; 5 - холодовою; 8.При фізіологічному типі реагування системи кровообігу на фізичне навантаження адекватно : 1 - зростає пульс і зростає ударний об'єм серця; 2 - зростає пульс і не змінюється ударний об'єм серця; 3 - зростає пульс і зменшується ударний об'єм серця; 4 - зростає пульс і зростає периферичний опір судин; 5 - зростає пульс і різко падає ДАТ;. 9. Інтенсивність фізичного навантаження в тренувальному занятті спортсмена можна оцінити показником: 1 - тонометрії; 2 - спірографії; 3 - динамометрії;4 - пульсометрі!'; 5 -тонусометрії; 10.Дослідження фізичної працездатності спортсмена проводиться: 1 - відразу ж після їжі;2 - через 6 годин після їжі; 3 - після спортивного тренування; 4 - через 2 години після легкого сніданку з міцною кавою; 5 - через 2 години після легкого сніданку без міцної кави ; 11.У лікарському заключенні про те , до якої медичної групи можна віднести обстеженого робиться наступний висновок: 1 - здоровий;2 - практично здоровий; 3 - основна ; 4 - середня ; 5 - низька; 12.В енергопостачанні фізичних навантажень спортсмена вуглеводи становлять : 1-10 %; 2-20%, 3-55-60 %, 4 - менше 50% , 5 - менше 15 %; 13.Причиною гравітаційного шоку у спортсмена може бути : 1 - тривале стояння ; 2 - порушення режиму харчування ; 3 - недостатня кількість вуглеводів у його харчуванні; 4 - раптове припинення фізичного навантаження й виключення «м'язового насоса» із кровообігу; 5 - негативні емоції; 14.3аняття фізичним вихованням за спеціальними програмами проводяться з дітьми, які: 1 - не мають відхилень у стані здоров'я; 2 - з незначними відхиленнями в стані здоров'я ;3 - з недостатнім фізичним розвитком без відхилень у стані здоров'я; 4 - з відхиленнями в стані здоров'я постійного характеру; 5 - ставляться до основної медичної групи; 15.Бтапним лікарським контролем визначається й оцінюється наступна дія фізичного навантаження : 1 безпосередня ; 2 - термінова ; 3 відставлена ; 4 - кумулююча ; 5 - повторна; 16.Під час розминки в тренувальному занятті спортсмена доцільно активізувати наступний відсоток хронотропного резерву : 1-10-15 % ; 2 - до 20 % ; 3-40-50 %; 4-75 %; 5-80 %; 17.У результаті систематичних і адекватних організму спортсмена тренувань: 1- збільшується ЧСС у стані спокою ; 2 - збільшується лабільність пульсу; 3 - збільшується приріст ЧСС на стандартне фізичне навантаження; 4 зменшується приріст ЧСС на стандартне навантаження; 5 - зменшується фізична працездатність; 18.Хворому з гострим інфарктом міокарда після виписки зі стаціонару призначають наступні форми занять фізичними вправами : 1 - пасивні; 2 - активні; 3 - рефлекторні; 4 дозована ходьба; 5 - ідеомоторні; 19.Хворому з ішемічною хворобою серця для активізації холестеринового обміну доцільно призначити фізичні вправи: 1 - анаеробної спрямованості енергообміну; 2 - аеробної спрямованості; 3 - пасивні для тулуба; пасивно-активні для нижніх кінцівок; 4 - рефлекторні для нижніх кінцівок; 5 - ідеомоторні для верхніх кінцівок; Для нормалізації периферичного опору судин у хворого з гіпертонічною реакцією використовуються фізичні вправи : 1 - ізометричні; 2 - динамічні; 3 - рефлекторні; 4 - ідеомоторні; 5 - анаеробні; Індивідуальний метод проведення занять фізичними вправами із хворими гострим інфарктом міокарду проводиться: 1 - методистом з 3-5 хворими в палаті; 2 - методистом з окремим хворим; 3 -самостійно хворим після консультативних рекомендацій ; 4. - методистом з 10 хворими в залі ЛФК; 5 -методистом з 6-8 хворими в палаті; 22.Хворий з хронічною недостатністю кровообігу важкого ступеня в ФР на постільному руховому режимі: 1 має потребу в постійному медичному спостереженні й допомозі при самообслуговуванні; 2 не має потреби в сторонній допомозі при самообслуговуванні; 3 не має потреби в постійному медичному спостереженні ;4.має потребу в постійному медичному спостереженні, але не має потреби в допомозі при самообслуговуванні, не має потреби в постійному медичному спостереженні, але потребує допомоги при самообслуговуванні; 23. У хворого хронічною ішемічною хворобою серця, якому провели велоергометричне дослідження, хронотропний резерв серця визначають по різниці: 1 - максимальної вікової ЧСС і ЧСС у стані спокою; 2 - 200 мінус вік хворого; 3-170 мінус вік хворого;. 4 -180 мінус вік хворого; 5 - граничної ЧСС і ЧСС у стані спокою. 1 2 3 4 5 6 7 8 |