1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Ім'я файлу: Fiz_reb_test.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 649кб.
Дата: 02.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
10287755.doc
testiiii.docx
Українська мова, 5 клас.docx

Варіант 1.
1. Соматоскопічним методом лікарського контролю можна визначити: 1 - м'язову силу спортсмена; 2 - поставу спортсмена; 3 - фізичну працездатність спортсмена; 4 - геодинамічний тип реакції на фізичні навантаження спортсмена; 5 - тонус симпатичного відділу ВНС спортсмена;
2.Фізіологічна або нормотонічна реакція системи кровообігу на пробу Мартіне характеризується : 1 - ростом пульсу й пульсового тиску на 80 % щодо спокою ; 2 зменшенням САТ щодо спокою ; 3 – ростом ДАТ щодо спокою ; 4 – ростом пульсу більше , ніж на 120 % щодо спокою ; 5 – зменшенням пульсу щодо спокою ;
3.Перед виконанням тесту з фізичним навантаженням необхідно виключити: 1 – будь які фізичні зусилля; 2 – легкий сніданок; 3 - паління ; 4 - уживання алкоголю протягом декількох місяців 5 - споживання солодощів перед сном;
4.Ступінь стомлення після фізичних вправ у тренувальному занятті визначається лікарським контролем: 1-
этапнм ;2 - оперативним ; 3 - поточним ; 4 - через три місяці після тренувального процесу; 5 – під час тренувального заняття ;
5. Дистонічний тип реакції системи кровообігу на фізичне навантаження характеризується змінами
щодо спокою наступних показників : 1 – ростом пульсу й пульсового тиску на 110 % ; 2 – ростом пульсу на 120 % і зниженням пульсового тиску ; 3 – ростом пульсу й ДАТ на 100 % ; 4 – ростом пульсу на 102
% і зниженням ДАТ до 40 мм рт ст..; 5 - ростом пульсу й пульсового тиску на 125 % ;
6. Відставлену дію фізичних навантажень у тренуванні спортсмена можна визначити й оцінити : 1 – оперативним лікарським контролем; 2 – поточним лікарським контролем; 3 – під час тренувального заняття; 4 - через кілька місяців тренувальних занять; 5 – етапним лікарським контролем;
7.Стійкість організму спортсмена до гіпоксії визначається й оцінюється пробою : 1 – з динамічним фізичним навантаженням; 2 – з ізометричним фізичним навантаженням; 3 – зі зміною положення тіла в просторі; 4 - із затримкою дихання на вдиху або видиху ; 5 – Ромб ерга
8. Оцінка типу гемодинамічної реакції на фізичне навантаження визначається величинами змін : 1 – частоти й глибини дихання ; 2 – пульсу й артеріального тиску; 3 – амплітудних й інтервальних показників біоелектричної активності серця ; 4 – життєвої ємності легень; 5 - гематологічних показників;
9.Велоергометрію можна віднести до функціональної проби : 1 – з ізометричним фізичним навантаженням; 2 – зі зміною умов зовнішнього середовища; 3 – зі зміною положення тіла в просторі; 4 -з динамічним фізичним навантаженням; 5 -з визначенням тонусу симпатичного відділу ВНС;
10. Пропорційність соматометричних показників фізичного розвитку спортсмена визначається й оцінюється
методом: 1 – кореляційним ; 2 – середньоквадратичних відхилень ; 3 – тонусометричним; 4 – центильним ; 5 –
індексів;
11. Для визначення тонусу симпатичного відділу ВНС проводиться наступна функціональна проба : 1 – із затримкою подиху, 2 – з динамічним фізичним навантаженням; 3 – зі статичним фізичним навантаженням; 4 - зі зміною положення тіла в просторі ; 5 - з холодовою аплікацією
12.При симпатикотонії приріст пульсу щодо спокою на ортостатичну пробу становить : 1-10 уд\хв; 2-18 уд\хв
; 3-38 уд\хв; 4-14 уд\хв; 5-16 уд\хв;
13.Поточним лікарським контролем визначається : 1 – безпосередня дія фізичних вправ; 2 - ступінь стомлення після тренувального заняття; 3 – кумулююча дія фізичних вправ; 4 – термінова дія фізичних вправ; 5 – адекватність виконання фізичних вправ;

Варіант 1
14.Економізація функції системи зовнішнього дихання в результаті систематичних адекватних фізичних
тренувань характеризується : 1 – збільшенням частоти дихання ;2 – збільшенням дихального об’єму; 3 - зменшенням максимальної вентиляції легень; 4 - зменшенням бронхіальної прохідності; 5 – зменшенням альвеолярної вентиляції;
15.У ФР хворих ішемічною хворобою серця велотренування призначається з метою: 1 нормалізації рефлексу розширення коронарних судин у відповідь на підвищену потребу міокарда в кисні ; 2. Збільшення сили м'язів нижніх кінцівок; 3. збільшення потреби міокарду в кисні; 4. підвищення симпатичних впливів на серце; 5. зниження фібрінолітичної активності крові ;
16.Терміновий ефект дії фізичного навантаження в тренуванні спортсмена визначається й оцінюється : 1 – протягом 24 годин після заняття; 2 - через 6 місяців після заняття; 3 – під час заняття; 4 - етапним лікарським контролем; 5 - поточним лікарським контролем;
17.Заключна частина тренувального заняття становить від всієї його тривалості : 1- не більше 10 % ; 2-10-
15 % ; 3-25-30 %; 4 – не менше 50 %; 5-3-5 %;
18. Хворому, що виписався зі стаціонару після гострого інфаркту міокарда доцільно призначити наступні
засоби ФР : 1 - фізичні вправи максимальної аеробної потужності ;2 – анаеробні фізичні вправи; 3 –
ізометричні фізичні вправи; 4 – фізичні вправи з потужністю , яка не перевищує 50% аеробних можливостей хворого; 5 - рефлекторні;
19.У процедурі лікувальної гімнастики у хворого гіпертонічною хворобою доцільно використовувати
вправи:1 - на розслаблення м'язів ; 2. динамічні регіональні; 3. ідеомоторні; 4. анаеробні; 5. локальні
20.Лікування положенням тіла й кінцівок при хронічній недостатності кровообігу сприяє:1. поліпшенню психо-емоційного стану хворого; 2.- зниженню потреби міокарда в кисні; 3. полегшенню повернення крові з периферії; 4.- підвищенню фібрінолітичної активності крові; 5. - підвищенню скорочувальної функції серця ;
21.Для індивідуалізації інтенсивності фізичного навантаження у ФР хворого хронічною ішемічною
хворобою серця проводять пробу: 1.ортостатичну; 2.Мартіне-Кушелевського; 3. кліностатичну;
4.велоэргометричну; 5.гипоксичну ;
22.Спеціальним завданням ФР хворого з гіпотонічною і гіпокінетичною дискінезією жовчовивідних
шляхів є : 1 - попередження дуодено-гастральних рефлюксів2 - зняття спазмів гладкої мускулатури жовчовивідних шляхів3 - посилення жовчовиділення за рахунок плавних змін внутрішньочеревного тиску4 - підвищення тонусу симпатичної ланки вегетативної нервової системи5 -поліпшення шунтування крові через артеріо-венозних анастомозів органів черевної порожнини ;
23.Масаж комірцевої зони прийомом безперервної вібрації у хворого гіпертонічною хворобою
сприяє:1.підвищенню процесів збудження в центральній нервовій системі; 2.зменшенню процесів збудження в центральній нервовій системі; 3. прискоренню ЧСС; 4. підвищенню тонусу масованих м'язів; 5. підвищенню артеріального тиску
24.Збільшенню енерговитрат за рахунок розщеплення жирів сприяють фізичні вправи, спрямовані на
розвиток:1. гнучкості 2. сили 3. загальної аеробної витривалості 4. швидкісно-силової реакції 5. координації рухів
25.Активізація діафрагмального дихання у хворого з важким ступенем недостатності кровообігу
сприяє:1. поліпшенню венозного повернення крові з периферії; 2. зменшенню потреби міокарду в кисні; 3

Варіант 1
розвитку колатералей в міокарді; 4 збільшенню потреби міокарду в кисні 5 підвищенню артеріального тиску ;
26. Нормалізувати моторику жовчовивідних шляхів при гіпотонічній – гіпокінетичній гіпокінезії може :1. вібрація переривчаста в правому підребер'ї 2. розтирання 3. прогладжування кругове за годинниковою стрілкою
4. прогладжування кругове проти годинникової стрілки 5. вібрація безперервна ;
27. У фізичній реабілітації хворих з ожирінням доцільно використовувати фізичні вправи : 1 – пасивні для верхніх кінцівок ; 2 – активні локальні ; 3 – активні аеробні ;4- активні анаеробні; 5 - ізометричні ;
29. При обструктивних порушеннях газообміну у фізичній реабілітації хворих необхідно використовувати
фізичні вправи: 1 - ідеомоторні ; 2 – рефлекторне; 3 - дихальні з форсуванням вдиху; 4 – дихальні з форсуванням видиху; 5 – дихальні з подовженням видиху;
28. Який із прийомів масажу здатний знизити тонус і моторику жовчновивіднихх шляхів при
гіпертонічній - гіперкінетичній дискінезії:1. погладжування кругове проти годинникової стрілки 2. розтирання 3. вібрація переривчаста в правому підребер'ї 4. розминання 5. вібрація безперервна в правому підребер'ї
29.Створення положення руки з розгинанням ліктьового, променево - зап’ястного суглобів і супінації
передпліччя сприяє: 1. Збільшенню сили м'язів ураженої кінцівки; 2. Профілактиці суглобних контрактур; 3.
Зменшенню рефлекторної збудливості м'язів-згиначів руки; 4. Відновленню вестибулярної функції; 5. Збільшує розтягання периферичних судин і нервів
30.Який з перерахованих прийомів масажу буде сприяти зменшенню тонусу уражених м'язів: 1. Швидке прогладжування кінцівок, що перебувають у позі Вернике-Манна; 2. Інтенсивне розмикання в тім же положенні; 3.
Переривчаста вібрація; 4. Повільне прогладжування кінцівок, що перебувають у положенні протилежному можливій контрактурі; 5 - інтенсивне розтирання згиначів руки й розгиначів ноги.
31.У пацієнта з ішемічним мозковим інсультом і лівосторонньою гемиплегією фізичні вправи зі зміною
положення голови й тулуба з різних вихідних положень сприяють: 1. Усуненню м'язових дистоній; 2.
Профілактиці м'язових контрактур; 3.Профілактиці суглобних контрактур; 4. Відновленню функції рівноваги; 5.
Профілактиці розвитку патологічних сінкінезий
32.Який засіб ФР може вирішити спеціальні завдання у хворого з невритом лицьового нерва, що
супроводжується парезом мімічної мускулатури? 1.лікувальна гімнастика; 2 - механотерапія; 3 - фізичні вправи; 4
- теренкур; 5 - велотренування;
33.У хворого з параплегією, що розвилася після травми спинного мозку, спеціальним завданням фізичної
реабілітації буде попередження : 1. Застійної пневмонії; 2. Пролежнів; 3. Тромбозу вен нижніх кінцівок; 4. Мязово
- суглобних контрактур; 5. Втрати кальцію з кісток
34.Фізична реабілітація хворого з переломом правої гомілки в лікувальному періоді іммобілізації в
амбулаторних умовах призначаються фізичні вправи у формі: 1 - вільного рухового режиму; 2 - загартовуючих процедур; 3 - лікувальної гімнастики;4 – Щадного рухового режиму; 5 - активних фізичних вправ;
35.Антангическое положення, що призначене пацієнтові з остеохондрозом поперековокрижового відділу
хребта сприяє: 1. Утворенню м'язового корсета; 2. Збільшенню загальної витривалості; 3. Розвитку гнучкості; 4.
Зменшенню стиску спинномозкових корінців; 5. Збільшенню силової витривалості м'язів черевного преса
36.Хворим з геміплегією після перенесеного інсульту з метою рішення спеціальних завдань ФР необхідно
використовувати: 1.атлетичну гімнастику; 2.Теренкур; 3.Лікувальну гімнастику; 4. Велотренування; 5.Ізометричні фізичні вправи

Варіант 1
37.У перші 8 - 10 тижнів вагітності в заняттях фізичними вправами варто уникати: 1 - стрибків й різкої зміни внутрішньочеревного тиску; 2 - довільної напруги й розслаблення м'язів живота; 3 - вправ для
.
зміцнення м'язів живота, тазового дна; 4 - статичних дихальних вправ; 5 - динамічних дихальних вправ без різкого підняття рук нагору;
38. При ФР хворого з травмою стегна в під час імобілізації призначення ідеомоторних вправ сприяє :1 - попередженню м'язових атрофій; 2 - попередженню контрактур в іммобілізованих суглобах; 3 - збереженню рухового стереотипу в ЦНС; 4 - тромбоутворенню; 5 - стимуляції крово й лимфообігу;
39.Індиввідуальний метод проведення занять фізичними вправами проводиться:1 - методистом з 3-5 хворими в палаті; 2 - методистом з окремим хворим; 3 – самостійно хворим після консультативних рекомендацій ;
4. - методистом з 10 хворими в залі ЛФК; 5 - методистом з 6-8 хворими в палаті
40.
1.У хворого при соматоскопії виявлено асиметричне положення надпліч, нижніх кутів лопаток,
сосків, такі зміни характерні для: 1. круглої конфігурації хребта; 2. Плоскої спини; 3. сколіотичної постави; 4. плоско-ввігнутої конфігурації хребта; 5. Кругло-ввігнутої конфігурації хребта

Варіант 2
3.Визначення й оцінка фізичного розвитку при лікарському контролі проводиться з метою: 1 - оцінки безпосередньої дії фізичного навантаження;2 – оцінки кумулятивної дії фізичних навантажень; 3 – оцінки типу реакції на фізичне навантаження;4 - визначення тонусу симпатичного відділу ВНС; 5 – визначення стійкості організму до гіпоксії;
1.При лікарському обстеженні спортсмена змінивши його положення тіла з вертикального на
горизонтальне можна визначити й оцінити : 1 – тонус симпатичного відділу ВНС ; 2 – тонус парасимпатичного відділу ВНС;3 тип реакції системи кровообігу на динамічне фізичне навантаження; 4 - тип реакції системи кровообігу на ізометричне фізичне навантаження; 5 – стійкість організму до гіпоксії;
2.Первинний лікарський контроль у спортивній медицині проводиться для визначення: 1- термінової дії фізичного навантаження; 2 – відставлені дії фізичного навантаження; 3 – кумулятивні дії фізичного навантаження; 4
– можливості допуску до спортивної діяльності; 5 - дострокової адаптації до фізичних навантажень;
4.Визначення й оцінка рельєфності мускулатури спортсмена проводиться методом : 1- антропометрії;2 – соматоскопії;3 – соматометрії;4 -тонусометрії; 5 – динамометрії
5. До функціональних проб зі зміною умов зовнішнього можна віднести проби : 1 - з динамічними фізичними навантаженнями; 2 - з ізометричними фізичними навантаженнями; 3 - із затримкою подиху; 4 - зі зміною положення тіла в просторі; 5 - з фармацевтичними препаратами;
6.При оперативному лікарському контролі доцільно використовувати: 1-функціональні методи контролю;2
- лабораторні методи контролю; 3 - анамнестичні й соматоскопічні методи контролю; 4. - спірографію; 5 - динамометрію;
7.Для оцінки фізичного розвитку методом антропометричних індексів необхідно визначити: 1 - ступінь відхилення показників досліджуваного від середніх величин однорідної групи; 2 – центильну область показників досліджуваного; 3 - ступінь взаємозв'язку антропометричних показників досліджуваного;.4 - ступінь зв'язку антропометричних показників між собою; 5 - пропорційність антропометричних показників між собою;
8.Гіпотонічна реакція системи кровообігу на пробу Мартін - Кушелевского характеризується: 1 – значною активізацією інотропного й хронотропного резерву серця, 2 – значною активізацією тільки хронотропного резерву серця, 3 – активізацією хронотропного й інотропного резерву серця. у межах 80 % щодо стану спокою;4 - значним прискоренням ЧСС і зниженням САТ;5 - значним прискоренням ЧСС і зниженням ДАТ до «нескінченного тону»;
9.На пробу Мартіне-Кушелевського пульс змінився від 60 до 84 уд\ хв, а пульсовий тиск – від 30 до 40 мм рт
ст, з відновленням гемодинаміки на 1 хв. 30 сек. Таку реакцію системи кровообігу потрібно вважати: 1 - нормотонічною, 2 – гіпотонічною, 3 – гіпертонічною; 4 – дистонічною ; 5 – сходинковою;
10.Гіпоксичні проби доречно проводити при проведенні лікарського контролю для визначення: 1 - соматотипа спортсмена; 2 - рівня фізичного розвитку спортсмена; 3 – гармонійності фізичного розвитку; 4 – стійкості організму спортсмена до гіпоксії; 5 - тонусу симпатичного відділу ВНС;
11.Методом антропометричних індексів можна оцінити:1 - пропорційність антропометричних показників; 2 - відхилення показників дослідженого середніх від однорідної групи;3 - взаємозв'язок антропометричних показників дослідженого;4 – центильну область антропометричних величин досліджуваного ; 5 - рельєфність мускулатури досліджуваного;
12.Ортостатична проба, це проба: 1 – з динамічним фізичним навантаженням ; 2 – зі статичним фізичним навантаженням ; 3 – зі зміною положення тіла в просторі.; 4 - зі зміною умов зовнішнього середовища ; 5 - із затримкою подиху після видиху;

Варіант 2
13. При значному ( більше 100% ) зростанні пульсу й пульсового тиску щодо спокою на динамічне фізичне
навантаження тип реакції системи кровообігу оцінюється як : 1 – гіпертонічний; 2 – астенічний; 3 – гіпотонічний; 4 -дистонічний; 5 - нормотонічний
14.Збільшення кількості колатералей у міокарді після циклу ФР у хворого хронічною ішемічною
хворобою серця забезпечується використанням фізичних вправ: 1 - глобальних динамічних ; 2 регіональних ;
3.рефлекторних; 4. локальних; 5. пасивних
15.На 7-й день після гострого трансмурального інфаркту міокарду ФР проводиться у формі: 1. дозованої ходьби; 2. лікувальної гімнастики; 3.спортивних ігор; 4.трудотерапії; 5.лікувального плавання;
16.Хворому гіпертонічною хворобою ІІ стадії , що лікується амбулаторно, доцільно призначити наступні
засоби ФР: 1.лікувальну гімнастику; 2. дозовану ходьбу; 3.спортивно-прикладні вправи; 4. теренкур;5.механотерапію;
17.Хворому із хронічною недостатністю кровообігу ІІ ступеня в амбулаторних умовах призначається
наступний руховий режим:1.постільний ; 2.- щадний ; 3.палатний ;4. тренувальний; 5. вільний
18.У процедурі лікувальної гімнастики хворому хронічною ішемічною хворобою серця для розв’язання
спеціальних завдань доцільно використовувати наступні вправи::1. динамічні глобальні; 2. динамічні локальні; 3. динамічні регіональні;4. ізометричні; 5. ідеомоторні
19.Для поліпшення моторної функції кишко вика хворому з атонічним хронічним колітом потрібно
використовувати наступні засоби ФР:1. механотерапію ; 2 - ідеомоторні фізичні вправи для нижніх кінцівок; 3 - спортивно - прикладні фізичні вправи; 4 - рефлекторні вправи, 5 - дозовану ходьбу;
20.Які з перерахованих фізичних вправ здатні підвищити кислотоутворюючу функцію шлунку:1. динамічні дихальні вправи 2.-спортивно - прикладні малої інтенсивності, тривалі 3. активні для дистальних відділів кінцівок з великою амплітудою, короткочасні 4. ігрові малорухомі 5. ізометричні напруги м'язів

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

скачати

© Усі права захищені
написати до нас