Ім'я файлу: Методичні вказівки терапія 4 курс.docx
Розширення: docx
Розмір: 1927кб.
Дата: 22.06.2021
скачати


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

"БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

«Затверджено»

на методичній нараді

центру симуляційної медицини

та інноваційних технологій

«_____»_____________202 р.

Протокол №_________

Керівник центру

К.мед.н. ________________ В.С. Смандич

МЕТОДИЧНІ вказівкИ №1

Терапевтичний профіль


Тема: " Реєстрація ЕКГ, вимірювання артеріального тиску на верхніх кінцівках, аускультація легень та серця ".

Навчальна дисципліна:

"Виробнича практика"

ІV курс Спеціальність - 222 “Медицина”

Освітньо-кваліфікаційний рівень –спеціаліст

Тривалість - 5 годин

Викладачі: Перижняк А.І.

Гусарчук А.Г.

Чернівці

І. Актуальність теми

Сучасна функціональна діагностика має в своєму розпорядженні велику кількість різних інструментальних методів досліджень. Одним з найбільш поширених, інформативних і доступних з них є електрокардіографія. Електрокардіографічне обстеження є одним із основних методів обстеження в клініці внутрішніх хвороб. Тому володіння методикою і технікою зняття ЕКГ, схемою її розшифрування, уміння проводити розрахунок параметрів зубців та інтервалів ЕКГ із подальшою інтерпретацією має важливе значення в підготовці майбутнього лікаря. Також практичне заняття дозволяє студенту освоїти та практикувати вимірювання артеріального тиску, аускультацію серця та легень.

ІІ. Тривалість теми

5 годин

ІІІ. Навчальна мета

  1. Знати:

    • Принцип роботи та діагностичне значення методу електрокардіографії

    • Етичні принципи спілкування з пацієнтом

    • Порядок накладання електродів для реєстрації ЕКГ за Willson

    • Порядок роботи з комп’ютерною програмою «ECG Synchronous V. 1.3.6» при реєстрації ЕКГ

    • Правила й техніку вимірювання артеріального тиску

    • Діагностичне значення патологічних відхилень від норми артеріального тиску

    • Правила й техніку аускультації легень

    • Правила й техніку аускультації серця



  1. Вміти:

  • Коректно спілкуватися з пацієнтом у процесі реєстрації ЕКГ

  • Підготувати пацієнта до реєстрації ЕКГ

  • Накладати електроди для реєстрації ЕКГ за Willson

  • Працювати з комп’ютерною програмою «ECG Synchronous V. 1.3.6» при реєстрації ЕКГ

  • Обрати манжету для вимірювання АТ, розмістити її

  • Визначити рівень САТ пальпаторним методом

  • Визначити АТ аускультативним методом

  • Провести оцінку отриманих даних при вимірюванні АТ та задокументувати їх

  • Провести аускультацію легень по передній поверхні грудної клітки

  • Провести аускультацію легень по боковій поверхні грудної клітки

  • Провести аускультацію легень по задній поверхні грудної клітки

  • Пояснити результати обстеження легень

  • Провести аускультацію серця у точках вислуховування та трикуспідального клапана

  • Провести аускультацію серця у точках вислуховування аортального клапана та клапана легеневої артерії

  • Провести аускультацію серця у точці Боткіна – Ерба

  • Пояснити результати обстеження серця.



  1. Засвоїти:

  • Методику реєстрації ЕКГ за Willson на електрокардіографі (Heaco, Contec Medical Systems Co., LTD, China) з програмним забезпеченням «ECG Synchronous V. 1.3.6»

  • Практичні навички вимірювання артеріального тиску, оцінки отриманих результатів

  • Практичні навички аускультації легень та серця, оцінки результатів обстеження.

IV. Конспект:

Реєстрація ЕКГ

Електрокардіограма – це запис коливань різниці потенціалів, що виникають на поверхні збудливої тканини або в оточуючому серце провідному середовищі при поширенні хвилі збудження по серцю.Запис ЕКГ відбувається за допомогою електрокардіографа (Heaco, Contec Medical Systems Co., LTD, China) з паперовим принтером та програмним забезпеченням для персонального комп’ютера. Кожне відведення реєструє різницю потенціалів, що існує між двома визначеними точками електричного поля серця, у яких встановлені електроди.

На практичному занятті студенти не роздруковують ЕКГ на паперовій стрічці, а реєструють результат в електронному вигляді у базі даних програмного забезпечення «ECG Synchronous V. 1.3.6». Перевагою такого виду збереження інформації є можливість формування бази даних для спостереження в динаміці та статистичного аналізу, а також можливість дистанційного обміну інформацією зі спеціалістами через електронну пошту.

В клінічній практиці використовують 12 відведень ЕКГ за Willson, запис яких є обов’язковим при кожному електрокардіографічному обстеженні хворого: 3 стандартні відведення, 3 посилені однополюсні відведення від кінцівок і 6 грудних відведень.

Алгоритм виконання:

КРОК 1: Пояснити пацієнту мету та хід процедури та отримати згоду на проведення процедури.

Усний супровід (орієнтовно): «Доброго дня! Я Ваш лікар, мене звати Іван Іванович. Сьогодні ми повинні обстежити Ваше серце за допомогою кардіограми. Це безпечна і безболісна процедура – я накладу Вам електроди на кілька хвилин. Ви нічого неприємного не відчуєте. Ви згодні?»

Хід виконання. Тільки усний супровід.

Результат. Усна відповідь пацієнта: «Згоден»

КРОК 2: Внести в комп’ютерний реєстратор дані пацієнта.

Усний супровід (орієнтовно): «Перш ніж ми розпочнемо, скажіть, будь ласка, як Вас звати? Скільки Вам років? Який Ваш зріст? Скільки Ви важите? Дякую, готово.»

Хід виконання. Студент вмикає програму «ECG Synchronous V. 1.3.6». Вибирає в меню команду «Instant sample» (рис. 1). На екрані з’являється віконце для введення даних пацієнта. Студент вводить у відповідні графи дані про пацієнта: прізвище та ім’я, вік (повних років), стать, зріст та вагу.

Рис. 1. Початок роботи – команда «Instant sample»



Рис. 2. Реєстрація даних пацієнта



Результат. На екрані введено дані на зразок: Іванов Іван, 21 рік, чол., 187 см, 80 кг.

КРОК 3: Підготовка пацієнта до дослідження.

Усний супровід (орієнтовно): «Скажіть будь ласка, Ви не їли перед дослідженням? Ви відпочили хвилин 10-15 перед дослідженням? Добре, зніміть, будь ласка, одяг до пояса та підгорніть штани на гомілках. Приляжте на ліжко, руки тримайте вздовж тіла.»

Хід виконання. Тільки усний супровід.

Результат. Пацієнт лежить на ліжку горілиць, руки вздовж тіла, оголений до пояса та з оголеними гомілками.

КРОК 4: Обробка контактних поверхонь 0,9 % розчином NaCl.

Усний супровід (орієнтовно): «Зараз я трішечки намочу Вам руки, ноги та груди для кращого контакту шкіри з електродами. Не хвилюйтесь, це безпечна процедура, немає ніякого ризику ураження електричним струмом для Вас.»

Хід виконання. Студент пінцетом бере марлеву прокладку, змочує у розчині NaCl, швидкими рухами протирає зап’ястя та гомілки пацієнта з обох боків, а також грудну клітку від середини до лівої пахви.

Результат. Шкіра пацієнта на грудях та на кінцівках повинна залишитися добре зволоженою.

КРОК 5: Установка 4 електродів, що формують 3 стандартних та 3 посилених відведення ЕКГ за Willson.

Усний супровід: не вимагається.

Хід виконання. Студент накладає стандартні електроди на кінцівки пацієнта за годинниковою стрілкою, прищіпками догори, металевою пластиною досередини, починаючи з правої руки:

  • права рука - червоний

  • ліва рука - жовтий

  • ліва нога – зелений

  • права нога – чорний (заземлення).



Результат. На кінцівки пацієнта накладено електроди (права рука – червоний; ліва рука – жовтий; ліва нога – зелений; права нога – чорний).

КРОК 6: Установка 6 електродів, що формують 6 грудних відведень ЕКГ за Willson:

Усний супровід: не вимагається.

Хід виконання. Студент накладає грудні електроди:

  • V1 – IV міжребер’я по правому краю груднини

  • V2 – IV міжребер’я по лівому краю груднини

  • V4 – V міжребер’я по лівій серединно-ключичній лінії

  • V3 – між V2 і V4

  • V5 – V міжребер’я по лівій передній пахвовій лінії

  • V6 – V міжребер’я по лівій середній пахвовій лінії.



Результат. На грудну клітку пацієнта накладено електроди (V1 – IV міжребер’я по правому краю груднини; V2 – IV міжребер’я по лівому краю груднини; V4 – V міжребер’я по лівій серединно-ключичній лінії; V3 – між V2 і V4;V5 – V міжребер’я по лівій передній пахвовій лінії; V6 – V міжребер’я по лівій середній пахвовій лінії).

КРОК 7: Попросити пацієнта розслабитися, спокійно дихати і не рухатися. Оголосити про початок реєстрації.

Усний супровід: «Лежіть, будь ласка, спокійно, розслабтеся, не рухайтесь. Дихайте спокійно, як завжди. Починаю запис.»

Хід виконання. Тільки усний супровід.

Результат. Пацієнт лежить нерухомо, не створюювчи перешкод для запису ЕКГ.

КРОК 8: Реєстрація ЕКГ упродовж 10 сек. в умовах спокійного дихання.

Усний супровід: не вимагається.

Хід виконання.

  • Студент натискає «ОК» у віконці для введення даних пацієнта (рис. 2). На екрані з’являється чорна міліметрова сітка та жовті лінії ЕКГ (рис. 3).

  • Студент ставить «галочки» у віконцях для трьох фільтрів (рис. 3).

  • Студент натискає «Start» - жовті лінії змінюються зеленими, запис розпочато (рис. 3).

  • По таймеру на екрані студент відраховує 10 секунд запису, натискає «Stop» та «Exit» (рис. 3).

  • На екрані з’являється віконце із замірами аналізу зубців ЕКГ у ІІ стандартному відведенні. Студент натискає «ОК» (рис. 4).

  • Студент натискає «12 ECG» - на екрані з’являється ЕКГ на білому міліметровому фоні, записана зі швидкістю 25 мм/с (рис. 5). Студент змінює швидкість запису на 50 мм/с – на екрані з’являється остаточний запис ЕКГ (рис. 5).

Рис. 3. Запис ЕКГ



Рис. 4. Аналіз зубців ЕКГ у ІІ стандартному відведенні



Рис. 5. Зареєстрована ЕКГ



Результат. На екрані комп’ютера – зареєстрована ЕКГ на білому міліметровому фоні, записана зі швидкістю 50 мм/с.

КРОК 9: Завершення реєстрації.

Усний супровід (орієнтовно): «Все, реєстрацію ЕКГ завершено. Зараз я зніму з Вас електроди і можете вставати та одягатися.»

Хід виконання. Студент знімає електроди у тому ж порядку, в якому вони накладалися: спочатку з кінцівок, потім з грудної клітки. Грудні електроди від’єднуються рухом вбік, стискаючи грушу та притримуючи шкіру пацієнта для зменшення больових відчуттів.

Результат. Пацієнт одягнутий, встав з ліжка.

КРОК 10: Повідомити результат.

Усний супровід (орієнтовно): «Результат Вам повідомлять через півгодини, після розшифрування Вашої ЕКГ. Ви себе нормально почуваєте? Вам не було боляче чи дискомфортно? Скажіть будь ласка, чи задоволені Ви тим, як пройшла процедура? Якщо все гаразд, то Ви можете йти.»

Хід виконання. Студент допомагає пацієнту одягнутися, проводжає його до дверей палати.

Результат. Хворий підтверджує, що задоволений тим, як пройшла процедура та виходить з палати у супроводі студента.

Вимірювання артеріального тиску.

Артеріальний тиск (АТ)-це тиск, який створює циркулююча кров на стінки кровоносних судин (артерій). Під час кожного серцевого скорочення, артеріальний тиск коливається від максимального (систолічного) до мінімального (діастолічного) тиску. Хоча середнє значення АТ може бути обчислено для кожного жителя окремо, проте, оскільки серед населення є великі відмінності між значеннями цього показника, то і в кожної окремо взятої людини, тиск також змінюється, залежно від часу і впливу різних чинників (у тому числі білого халату лікаря). На середнє значення АТ різні фізичні чинники впливають по різному. Кожен з них може в свою чергу змінюватись, під впливом різних фізіологічних чинників, таких як дієта, хвороби, наркотики чи алкоголь, стрес, ожиріння і так далі.

Алгоритм виконання маніпуляції :

КРОК 1: Пояснити пацієнту мету та хід процедури та отримати згоду на проведення процедури.

КРОК 2: Уточнити у пацієнта про його стан (скільки часу він знаходиться в кімнаті, чи протягом останніх 30 хв. він/вона не палив, пив каву).

КРОК 3: Попросити пацієнта прийняти необхідне положення.

Примітка: Потрібно надати пацієнту сидяче положення, щоб була підтримка спини, ноги пацієнта мають стояти на підлозі паралельно одна одній, не бути схрещені. Залежно від задачі пацієнт може лежати на кушетці.

КРОК 4: Обрати манжету для вимірювання АТ.

Примітка: Використання занадто вузької або короткої манжети веде до завищення показників АТ, занадто широкої – до їх заниження. Стандартна манжета (12-13 см у ширину та 35 см у довжину) використовується у осіб з нормальними та худими руками. У осіб з мускулистими або товстими руками повинна застосовуватись манжета 42 см у довжину, у дітей віком до п’яти років – 12 см у довжину.

КРОК 5: Розмістити манжету посередині плеча на рівні серця, щоб її нижній край знаходився на 2-2,5 см вище ліктьової ямки, а між манжетою і поверхнею плеча проходив палець. При цьому повітряні трубки повітряного резервуару розташовані латеральніше від ліктьової ямки, щоб не заважати подальшому проведенні аускультації. Накласти манжету так, щоб вона охоплювала не менше ніж 80 % окружності плеча і покривати 2/3 його довжини.

КРОК 6: Визначити рівень САТ пальпаторним методом. Для цього необхідно визначити пульс на a. radialis і потім швидко накачати повітря в манжету до 70 мм рт. ст. Далі необхідно накачувати по 10 мм рт. ст. до значення, при якому зникає пульсація, після чого нагнітаємо ще приблизно 10-20 мм рт. ст. і починає повільно випускати повітря з манжети. Той показник, при якому з'являється знов пульсація відповідає САТ.

Примітка: Такий пальпаторний метод визначення рекомендується при першому вимірюванні АТ, це допомагає уникнути помилки, пов'язаної з «аускультативним провалом» (зникненням тонів Короткова відразу після їх першої появи).

КРОК 6: Рука пацієнта повинна відпочити 2-3 хв. Після чого необхідно знайти пальпаторно пульсацію на a. brachialis і поставити в це місце фонендоскоп. Накачуємо повторно повітря на 20-30 мм. рт. ст. вище значення САТ, який був визначений пальпаторно. Випускаємо повітря повільно – 2 мм за секунду і визначає І фазу тонів Короткова (появу) і V фазу (зникнення), які відповідають САТ і ДАТ.

Примітка: При вислуховуванні тонів Короткова до дуже низьких значень або до 0 за ДАТ вважають рівень АТ, що фіксується на початку V фази.

КРОК 7: Значення АТ закруглюють до найближчих 2 мм. Вимірювання слід проводити не менше двох разів з інтервалом 2-3 хв. При розходженні результатів більше, ніж на 5 мм рт.ст., необхідно зробити повторні виміри через декілька хвилин.

Примітка: Вимірювання АТ при кожному зверненні до лікаря у стандартних умовах поводять мінімум 2 рази упродовж прийому. При першому зверненні АТ вимірюють на обох руках. При виявленні різниці в рівні АТ на руках для подальших вимірювань використовують руку з більш високим АТ. Вимірювання АТ на першій та п'ятій хвилинах після переходу в ортостаз необхідно обов'язково проводити у хворих похилого віку, а також у хворих з цукровим діабетом і в усіх випадках наявності ортостатичної гіпотензії або при підозрі на неї.

КРОК 8: Повідомити пацієнту результати вимірювання.

КРОК 9: Дані вимірювання записати у вигляді дробу (у числівнику систолічний артеріальний тиск, у знаменнику - діастолічний), наприклад: 120/75 мм. рт. ст. Задокументувати дані дослідження у температурний листок (форма 004/о) або іншу форму.

Аускультація легень та серця

Аускультація легень

КРОК 1: Зайти, привітатись, представитись, пояснити мету та хід дослідження та отримати згоду на проведення дослідження.

Крок 2: Провести аускультацію легень по передній поверхні грудної клітки

Крок 3: Провести аускультацію легень по боковій поверхні грудної клітки

Крок 4: Провести аускультацію легень по задній поверхні грудної клітки

Крок 5: За наявності додаткового дихального шуму (хрипи сухі чи вологі, крепітація, шум тертя плеври) вказати локалізацію. Зробити узагальнюючий висновок щодо аускультативної картини легень. Встановити імовірний діагноз або аускультативний синдром.

Аускультація серця

Крок 1: Зайти, привітатись, представитись, пояснити мету та хід дослідження та отримати згоду на проведення дослідження.

Крок 2: Провести аускультацію серця у точках вислуховування мітрального клапана в V міжребір’ї на 1,5 см досередини від лівої середньо-ключичної лінії та трикуспідального клапана зліва від мечоподібного відростка.

Крок 3: Провести аускультацію серця у точках вислуховування аортального клапана в ІІ міжребір’ї справа від груднини та клапана легеневої артерії в ІІ міжребір’ї зліва від груднини.

Крок 4: Провести аускультацію серця у 5-ій точці вислуховування Боткіна – Ерба у ІІІ міжребір’ї зліва від груднини.

Крок 5: Зробити узагальнюючий висновок щодо аускультативної картини серця: ритмічність тонів, гучність І тону, гучність ІІ тону, акцент ІІ тону, за наявності шуму дати йому характеристику (точки вислуховування, фаза виникнення: систолічний чи діастолічний. Встановити діагноз, для якого характерна дана аускультативна картина.

Перелік ситуацій:

-звуки нормальної роботи серця

-шуми при легеневому стенозі

-при аортальному стенозі 

-голосистолічні

-шуми при передсердному септальному дефекті 

-нормальне везикулярне дихання 

-бронхіальне дихання 

-сухі хрипи 

-вологі (дрібнопухирчасті, великопухирчасті) хрипи 

-свистячі хрипи 

-порожнинні (кавернозні) хрипи 

-крепітацію легенів 

-шум тертя плеври 

-вислуховування мови (або шепоту) через грудну клітку (бронхофонія).

V. Питання для самоконтролю

  1. На чому ґрунтується принцип роботи методу електрокардіографії?

  2. Яка діагностична цінність методу ЕКГ?

  3. Як правильно пояснювати пацієнтові хід виконання процедури реєстрації ЕКГ?

  4. Як підготувати пацієнта до реєстрації ЕКГ?

  5. В яких локалізаціях накладаються електроди при реєстрації ЕКГ за Willson?

  6. Як знаходити анатомічні орієнтири для накладання електродів?

  7. Для чого потрібно зволожувати шкіру пацієнта при реєстрації ЕКГ?

  8. Що може викликати погіршення якості та перешкоди для запису ЕКГ?

  9. Як реєструвати ЕКГ за допомогою паперового друку та за допомогою програмного забезпечення?

  10. Як і чому змінюється крива ЕКГ при глибокому вдиху пацієнта?

  11. Що таке заземлення при реєстрації ЕКГ?

  12. Які особливості реєстрації ЕКГ у осіб жіночої статі?

  13. Як зареєструвати ЕКГ при відсутності кінцівки у пацієнта?

  14. Як налаштувати параметри запису ЕКГ? Що таке вольтаж, фільтри, швидкість запису і як це впливає на результат ЕКГ?

  15. Як зберегти записану ЕКГ в базі даних комп’ютерної програми?

  16. Діагностичне значення визначення АТ.

  17. Як правильно обрати манжетку для визначення АТ?

  18. Як вимірюється артеріальний тиск за методом С.П. Короткова?

  19. Нормативи артеріального тиску за критеріями ВООЗ.

  20. Які основні параметри визначають показники систолічного та діастолічного тиску?

  21. Яка послідовність аускультації легень?

  22. Які побічні дихальні шуми знаєте?

  23. Що лежить в основі виникнення вологих хрипів?

  24. Як відрізнити шум тертя плеври від хрипів?

  25. Як відрізнити хрипи від крепітації?

  26. Проекція клапанів серця на передню стінку грудної клітки.

  27. Методика аускультації серця. Точки вислуховування серця.

  28. Класифікація шумів серця.

  29. Систолічні шуми, механізм виникнення, діагностичне значення.

  30. Які причини виникнення діастолічних шумів і які їх варіанти ви знаєте?

VI. Тести для самоконтролю.


  1. Скільки електродів має стандартний електрокардіограф?

  1. 8

  2. 6

  3. 10

  4. 12




  1. З якого металу виготовляють контактні пластинки електродів?

  1. Стерлінгове срібло

  2. Мідь

  3. Нержавіюча сталь

  4. Нікельована сталь




  1. Присоски грудних електродів мають:

  1. Низький контактний імпеданс

  2. Негативний контактний імпеданс

  3. Високий контактний імпеданс

  4. Нульовий контактний імпеданс




  1. Яким є діапазон частот первинного сигналу ЕКГ?

  1. 70-120 Hz

  2. 0.05-120 Hz

  3. 5-120 Hz

  4. 12-120 Hz




  1. Що із переліченого використовується для зменшення шуму, що генерується джерелом живлення (електромережею) при записі ЕКГ?

  1. Смугові фільтри

  2. Фільтри високих частот

  3. Режекторні фільтри

  4. Фільтри низьких частот




  1. До якого спотворення кривої ЕКГ призведе помилкове накладання грудних електродів V1-V2 вище 4-го міжребер’я?

  1. Комплекси по типу rSr та інверсія зубця Т у грудних відведеннях

  2. Інверсія усіх зубців ЕКГ у ІІІ стандартному відведенні

  3. Поява патологічного зубця Q у І, ІІ, ІІІ стандартних відведеннях

  4. Імітація картини відхилення електричної вісі серця вправо




  1. До якого спотворення кривої ЕКГ призведе помилкове накладання грудних електродів V1-V2 нижче 4-го міжребер’я?

  1. Імітація картини гіпертрофії лівого шлуночка

  2. Інверсія усіх зубців ЕКГ у ІІ стандартному відведенні

  3. Поява патологічного зубця Q у грудних відведеннях

  4. Зниження вольтажу зубців у всіх відведеннях




  1. До якого спотворення кривої ЕКГ призведе помилкове переплутування електродів лівої і правої руки?

  1. Імітація картини гіпертрофії правого шлуночка

  2. Інверсія усіх зубців ЕКГ у І стандартному відведенні

  3. Поява патологічного зубця Q у всіх відведеннях

  4. Підвищення вольтажу зубців у всіх відведеннях




  1. До якого спотворення кривої ЕКГ призведе помилкове переплутування електродів правої ноги та правої руки?

  1. Псевдоасистолія у ІІ, ІІІ стандартних відведеннях

  2. Інверсія усіх зубців ЕКГ у І стандартному відведенні

  3. Імітація картини гіпертрофії лівого шлуночка

  4. Комплекси по типу rSr та інверсія зубця Т у всіх відведеннях




  1. Чим обумовлена поява жирних густих осциляцій при записі ЕКГ?

  1. Робота іншого електричного приладу в приміщенні, де реєструється ЕКГ

  2. Вибір невірного фільтру

  3. Рухи пацієнта

  4. Несправність електрокардіографа




  1. Аускультативний метод дослідження АТ дозволяє виміряти:

А. Мінімальний АТ.

В. Максимальний АТ.

С. Максимальний і мінімальний АТ

D. Венозний тиск.

Е. Хибнокапілярний тиск.

  1. З якою точністю необхідно вимірювати величину артеріального тиску?

A. До 5 мм.рт.ст

B. До 3 мм.рт.ст

C. До 10 мм.рт.ст

D. До 1 мм.рт.ст

E. До 15 мм.рт.ст

  1. На яку ділянку тіла накладається манжета для вимірювання АТ?

A. На середню третину плеча

B. На праве передпліччя

C. На ліве передпліччя

D. На верхню третину плеча

E. На середню третину гомілки


  1. Як провірити правильність накладання манжети тонометра для вимірювання артеріального тиску?

A. Манжета має щільно прилягати до шкіри

B. Між манжетою і шкірою має вільно проходити один палець

C. Між манжетою і шкірою має вільно проходити долоня

D. Між манжетою і шкірою має бути достатньо вільного простору

E. Не має значення, як накладена манжета


  1. В якому положенні повинен знаходитись пацієнт під час вимірювання артеріального тиску?

A. Стоячи

B. Сидячи на стільці

C. Лежачи на лівому боці

D. Лежачи на правому боці

E. Сидячи на ліжку, нахилившись допереду

  1. При визначенні систолічного артеріального тиску пальпаторним методом спочатку повітря швидко нагнітають в манжеті до рівня:

  1. 60 мм.рт.ст.

  2. 70 мм.рт.ст.

  3. 80 мм.рт.ст.

  4. 90 мм.рт.ст.

  5. 100 мм.рт.ст.

  1. При визначенні систолічного артеріального тиску акустичним методом спочатку повітря нагнітають в манжеті до рівня:

  1. 120 мм.рт.ст.

  2. 110 мм.рт.ст.

  3. Визначеного пальпаторним методом

  4. 90 мм.рт.ст.

  5. 100 мм.рт.ст


  1. Як при вимірюванні артеріального тиску акустичним методом визначають систолічний тиск:

  1. За максимальною гучністю тонів Короткова

  2. За виникненням пульсових хвиль

  3. За виникненням тонів Коротков

  4. За зникненням тонів Короткова

  5. За початком серцебиття

  1. Як при вимірюванні артеріального тиску акустичним методом визначають діастолічний тиск:

  1. За максимальною гучністю тонів Короткова

  2. За виникненням пульсових хвиль

  3. За виникненням тонів Коротков

  4. За зникненням тонів Короткова

  5. За початком серцебиття

  1. Скільки разів потрібно провести вимірювання артеріального тиску на одній руці:

  1. Мінімум 1 раз

  2. Мінімум 2 рази

  3. Мінімум 3 рази

  4. Мінімум 4 рази

  5. Мінімум 5 разів




  1. Де міститься точка вислуховування лівого передсердно-шлуночкового клапана:

  1. У місці прикріплення III ребра до груднини зліва

  2. На верхівці серця

  3. На основі серця

  4. Біля основи мечоподібного відростка

  5. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини



  1. Де міститься точка вислухову­вання аортального клапана:

  1. На верхівці серця

  2. У другому міжребровому проміжку справа від груднини

  3. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини

  4. На мечоподібному відростку

  5. У четвертому міжребровому проміжку зліва від груднини


23. Де міститься точка вислухову­вання клапана легеневого стовбура:

  1. На верхівці серця

  2. У другому міжребровому проміжку справа

  3. У другому міжребровому проміжку зліва

  4. На мечоподібному відростку

  5. У четвертому міжребровому проміжку зліва


24. Де міститься точка вислухо­вування правого передсердно-шлуночкового клапана:

  1. На верхівці серця

  2. У другому міжребровому проміжку справа від груднини

  3. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини

  4. На мечоподібному відростку

  5. У четвертому міжребровому проміжку зліва від груднини


25. Де міститься 5-та точка вислу­ховування серця:

  1. У місці прикріплення ручки груднини до її тіла

  2. У третьому міжребровому проміжку зліва, біля груднини

  3. Біля мечоподібного відростка

  4. На верхівці серця

  5. У другому міжребровому проміжку зліва біля груднини

26. В якій послідовності вислухо­вуються клапани серця:

  1. лівий передсердно-шлуночковий, правий передсердно-шлуночковий, аортальний, легеневого стовбура

  2. аортальний, легеневого стовбура, лівий передсердно-шлуночковий, правий передсердно-шлуночковий

  3. лівий передсердно-шлуночковий, аортальний, легеневого стовбура, правий передсердно-шлуночковий

  4. лівий передсердно-шлуночковий, аортальний, легеневого стовбура, правий передсердно-шлуночковий, аорталь­ний

  5. правий передсердно-шлуночковий, лівий передсердно-шлуночковий, аортальний, легеневого стовбура



27. Які критерії техніки аускультації легенів є невірними?

A. Вислухування легенів з обох боків

B. Вислухування проводиться на симетричних ділянках

C. Фонендоскоп прикладають на ділянки міжреберних проміжків

D. Вислухування починається при диханні дитини через ніс, після чого необхідно попросити його зробити декілька глибоких вдихів через рот

E. Вислухування проводиться без порівняння симетричних ділянок.
28. Як ще називають везикулярне дихання?

  1. Ларинготрахеальним

  2. Альвеолярним

  3. Металевим

  4. Бронхіальним 

  5. Амфоричним

29. Де виникає бронхіальне дихання?

  1. У гортані

  2. У бронхіолах

  3. У бронхах

  4. В альвеолах

  5. Між листками плеври

30. В яких точках аускультації легенів не чуємо в нормі бронхіальне дихання?

  1. Над трахеєю

  2. В яремній ямці

  3. На рівні ІІІ-IV грудних хребців між лопатками

  4. Над гортанню

  5. У нижніх відділах легенів

VII. Література

Основна:

1. Функціональна діагностика: підруч. для лікарів-інтернів і лікарів-слухачів закл. (ф-тів) післядип. освіти МОЗ України / О. Й. Жарінов [та ін.] ; ред.: О. Й. Жарінов, Ю. А. Іванів, В. О. Куць. - Київ : Четверта хвиля, 2018. - 736 с.

2. Коваленко В. Н. Руководство по кардиологии / В. Н. Коваленко. – К.: Морион, 2008. – 1424 с.

3. Хемптон Д. Р. ЕКГ у практиці = The ECG in Practice = ЭКГ в практике : навч. посіб. / Д. Р. Хемптон ; пер. 6-го англ. вид. О. І. Ромаскевича ; наук. ред. перекладу проф. Н. М. Середюк, О. З. Скакун. - пер. 6-го вид. - Київ : ВСВ Медицина, 2018. - 560 с.

4. Пропедевтика внутрішньої медицини /Децик Ю.І., Яворський О.Г., Нейко Є.М. та ін.; за ред. проф. О.Г. Яворського. – 5-е вид., виправл. і допов. – К.: ВСВ «Медицина», 2018. – С. 172–188.

Додаткова:

  1. Внутрішня медицина: Підручник: У 3 т. - Т. 1 / За ред. К. М. Амосової. - К.: Медицина, 2008.- С. 1056

  2. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів / За ред. Ю. М. Мостового. - Вінниця: ДП «ДКФ», 2008. – С. 528

  3. Мурашко В.В. Электрокардиграфия .- М.: Медицина, 1995.- С. 5-104.

  4. Орлов В.Н. Руководство по электрокардиографии.- М.: Медицина, 1984.- С.13-54.

  5. Виноградова Т.С. Инструментальные методы исследования сердечно-сосудистой системы.- М.: Медицина, 1986.- С.4-29.

  6. 8. Яворський О.Г. Дихальні шуми. Тони і шуми серця. Аудіо-диск. 2005.

Методичні вказівки підготували:

Асистент Центру симуляційної

медицини та інноваційних технологій, к.мед.н. Перижняк А.І.

Асистент Центру симуляційної

медицини та інноваційних технологій Гусарчук А.Г.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас