Ім'я файлу: рефеат 4.docx
Розширення: docx
Розмір: 45кб.
Дата: 26.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
реферат 1.docx
контрольна робота неорганічна хімія (8).docx
Звіт.pptx
информатика.docx
конспект 3.docx
теорії геніальності.docx
гениальность.docx
конспект 2.docx
конспект 1.docx
реферат 5.docx
реферат 2.docx
реферат 22.docx
реферат 8.docx
реферат 25.docx
Розширення: docx
Розмір: 45кб.
Дата: 26.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
реферат 1.docx
контрольна робота неорганічна хімія (8).docx
Звіт.pptx
информатика.docx
конспект 3.docx
теорії геніальності.docx
гениальность.docx
конспект 2.docx
конспект 1.docx
реферат 5.docx
реферат 2.docx
реферат 22.docx
реферат 8.docx
реферат 25.docx
Реферат на тему:
«Морально-психологічні принципи спілкування і комунікації журналіста»
План
1. Соціальні мережі як нова комунікаційна платформа: основні
вектори актуальних досліджень.
2. Дослідницька рецепція інтеграції українських інтернет-ЗМІ в
медіа-середовище соціальних мереж.
3.Принципи роботи ЗМІ в різних соціальних мережах.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Соціальні мережі як нова комунікаційна платформа: основні
вектори актуальних досліджень.
Поняття «медіа» у мові походження,
англійській, має кілька значень: «засіб, спосіб», «посередник», «засоби масової
інформації». У науковому середовищі цей термін одним із перших почав
використовувати Маршалл Мак-Люен, застосовуючи його в контексті
досліджень для позначення різних засобів комунікації [20]. Одне з найбільш
узагальнених визначень поняття «медіа» стосується «сукупності технологічних
засобів і прийомів, які виконують функцію передачі інформаційного
повідомлення в тому чи тому вигляді (друковане слово, музична композиція,
радіопередача і т.д.) конкретному користувачеві» [21].
Із кінця ХХ століття поширюється термін «нові медіа» («new media»),
який Рассел Нойман, професор Мічиганського університету, пояснює як
«новий формат існування засобів масової інформації, постійно доступних на
цифрових пристроях, у яких відбувається активна участь користувачів у
створенні та розповсюдженні контенту» [8].
За словами Бориса Потятиника, з появою інтернету та особливо такого
його сегмента, як соціальні мережі, міжособистісна чи групова комунікація
легко переходить в масову [28, с.15]. Нові медіа стерли географічні відстані між
людьми по всьому світу, що зумовило можливість комунікації та взаємодії в
інтернеті людей, фізично розташованих у найвіддаленіших куточках Землі.
Функціонування віртуальних спільнот у режимі онлайн відбувається незалежно
від географічних і соціальних меж, державних кордонів. Користувачі стають
залученими до інформаційного простору та отримують більше можливостей
для спілкування.
Вікторія Шевченко наголошує на особливостях терміновживання «нові» і
«новітні» медіа: «нові – це нещодавно створені, а новітні – які використовують
сучасні технології в розповсюдженні інформації», – наголошуючи на
доцільності використання для позначення таких медій «цифрові» [40, с. 9].
7
Так само неоднозначним залишається синонімічне вживання понять
«нові» і «цифрові медіа». Леся Городенко обґрунтовує хибність такої практики,
«оскільки сучасне медіа виробництво фактично повністю є цифровим. Якщо
дотримуватися такої точки зору, усі ЗМІ є новими медіа, що не відповідає
дійсності» [7, с. 68].
Ніна Зражевська визначає сфери застосування терміну «нові медіа»:
«інтерактивні електронні видання і нові форми комунікації виробників
контенту зі споживачами, що відрізняє їх від традиційних медіа, таких як:
традиційне ТБ, радіо, газети і журнали» [14]. Виникнення і розвиток нових
медій безпосередньо пов’язані із поширенням цифрових, мережевих,
інформаційних і телекомунікаційних технологій. Серед наслідків входження
цих інновацій у суспільне середовище виокремлюють такі явища: конвергенція,
віртуалізація, мультимедіа, створення нових форм управління знаннями та
організації знання [14].
До нових медіа фахівці зараховують різноманітні засоби масової
комунікації, які переважно інтегровані із сучасними інформаційнокомунікаційними технологіями. Серед них «інтернет-плеєри теле- і
радіоканалів; Video-on-Demand та Audio-on-Demand (система індивідуальної
доставки абоненту за його запитом фільмів, телепередач, іншого контенту за
допомогою Інтернет, кабельних, IPTV та / або інших мереж з серверу
(наприклад, сервіси YouTube, iTunes, Hulu); CatchUpTV (інтернет-сервіси, що
дозволяють переглядати телевізійний контент в записі: VirginMedia,
WorldTVpc, LiveInternetTV, офіційні сайти ряду українських телеканалів (СТБ,
Новий канал, ICTV тощо)); соціальні мережі (Facebook, Vkontakte,
Однокласники, LinkedIn, Google+); блоги (Blogger, Worldpress, Livejournal,
Blox’у; мережі міні-блогів (наприклад Twitter, Tumblr); онлайн-медіаплеєри;
портали громадянської журналістики (Digg, ХайВей, 40ka.інфо); інтернетрадіо-сервіси (Pandora, TuneInRadio); фотосервіси (Flickr, Picasa)» [11]. З
перманентним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій,
удосконаленням освоєних способів і механізмів інформаційної роботи в
8
цифровому середовищі перелік запропонованих систем може постійно
оновлювати і поповнюватися.
Наукові дослідження соціальних мереж мають міжгалузевий,
міждисциплінарний характер, що подеколи ускладнює систематизацію і
унормування науково-термінологічного апарату. Так, Тетяна Фісенко [39]
узагальнила результати досліджень соціальних мереж у період 1930–2000 рр,
акцентуючи комунікативний вимір закордонного наукового дискурсу.
Дослідниця розрізняє кілька етапів у історії наукового вивчення соціальних
мереж (1930-ті, 1950-ті, 1958-1968 рр., 1970–1980-ті, середина 1990-их, 2000-ні
роки), апелюючи до результатів експериментальних і теоретичних розробок
проблеми виникнення і поширення цього феномену в таких галузях: соціологія,
психологія, математика, інформатика, комунікативістика, соціальні комунікації
тощо. Традиційно першим дослідником окресленого поняття вважають
Джекоба (Якоба) Морено, американського психолога, який «експериментами із
соціометрії започаткував аналітичні дослідження соціальних мереж» [39].
Авторство вже наукового терміну «соціальна мережа» приписують
американському соціологу Джеймсу Барнесу, який наділив поняття
структурними характеристиками і визначив властивість індивідів та організацій
утворювати такі соціальні структури. Міграція терміну в галузь соціальних
комунікацій зумовлена розвитком інформаційно-комунікаційних технологій,
удосконаленням засобів масової комунікації та появою перших прототипів
сучасних соціальних мереж ще з обмеженими комунікаційними і технічними
можливостями: CompuServe, Prodigy і The Well [39].
Автори монографії «Соціальні мережі як чинник розвитку
громадянського суспільства» пропонують розглядати сучасні соціальні мережі
як «технологічні комплекси організації і керування обмінами електронною
інформацією між суб’єктами соціальних відносин, призначені для забезпечення
горизонтального спілкування зацікавлених у ньому абонентів, об’єднаних
спільними інтересами, інформаційними потребами та навиками спілкування»
[34, с. 18-19]. На думку дослідників, така дефініція формує поняттєву базу для
9
розуміння феномену соціальної мережі з технологічного, комунікаційного і
соціального аспектів, а також передбачає удосконалення формулювання,
враховуючи активність технічних і контентних трансформацій.
Розвиток соціальних мереж відображає трансформацію інформаційної
поведінки користувачів і зумовлює появу нових комунікаційних моделей, які
базуються на інтерактивності, багатоканальності, відкритості. Цьому сприяють
іманентні особливості таких мережевих платформ: кількісно і якісно глобальне
спілкування, різноманітність контенту за формою і змістом, прогресування
креативного потенціалу користувачів, емоційна та інтелектуальна залученість
публічність, що сприяє соціалізації, приватність, що зумовлює накопичення
даних, відомостей про них.
Серед перспектив соціальних мереж у користувацькому аспекті
визначають ймовірну нішевізацію платформ, створення груп з чітко
окресленими інтересами і стилем поведінки. Прикладом таких тенденцій
можуть слугувати дані про зростання популярності месенджерів, типу
Telegram, Viber тощо, які створюють конкуренцію Facebook, Twitter через
активну міграцію аудиторії.
У сучасному українському науковому дискурсі про соціальні мережі
переважають прикладні дослідження, що спрощують методологію і не завжди
можуть гарантувати істинність результатів аналізу.
2. Дослідницька рецепція інтеграції українських інтернет-ЗМІ в
медіа-середовище соціальних мереж.
Зміни в сучасному інформаційному
просторі, обумовлені розвитком технологій, трансформують діяльність засобів
масової інформації у напрямках створення та поширення медіа-контенту.
Стрімка соціалізація інтернету – головний тренд сучасного онлайн-середовища
[31, с. 183]. Кількість соціальних мереж зростає пропорційно кількості їхньої
аудиторії. Засоби масової інформації, намагаючись використати можливості
цих мультимедійних, інтерактивних платформ та бути якнайближче до цільової
аудиторії, створюють свої сторінки у соціальних мережах, поступово
інтегруючи сайти з Facebook, Twitter, YouTube, Instagram тощо.
До питання соціальних мереж та їхній ролі в процесі соціальних
комунікацій зверталися українські науковці Г. Почепцов та О. Мінченко.
Проблеми модифікації та трансформації засобів масової інформації з появою та
стрімким розвитком соціальних мереж розглядають у своїх працях В. Рябічев
Л. Смола Л. Сущук М. Д. Халилов, І. Жилявська Л. Масімова та інші вчені.
Дослідників також цікавлять способи та методи використання соціальних
мереж у журналістській діяльності, особливості аудиторії та сприйняття
контенту, способи ефективного просування в мережах.
Актуальними є моніторингові та аналітичні ініціативи окремих освітніх
програм, ІТ-компаній, маркетингових та соціологічних інституцій, які
покликані окреслити тенденції українського медіа-простору (часто в
порівняльному аспекті із закордонним). Наприклад, у першій частині
дослідження VoxUkraine, Kyiv School of Economics та компанії Artellence в
рамках Центру удосконалення економічної журналістики «Facebook та ЗМІ: Як
українські медіа використовують соцмережу №1, а як Facebook змінює ЗМІ»,
автори окреслюють три напрямки результату взаємодії та впливу соціальних
мереж на журналістику: «соцмережі все частіше є джерелом новин у
мейнстрим-медіа (джерело контенту); медіа отримують доступ до аудиторії
через соцмережі (створення контенту); медіа змушені підлаштовувати власний
стиль та ритм подачі новин під соцмережі (зміна методів роботи)» [19].
Ідентифікація соціальних мереж як одного із типів нових медій формує
новий контекст для дослідження їхньої взаємодії з інтернет-ЗМІ. Юрій Залізняк
обґрунтовує концептуальні засади «журналістики соціальних мереж»: «У той
час, як соціальна місія журналістики полягає у формуванні громадської думки
та управлінні масовими емоціями, соціальні мережі істотно доповнюють її,
відкриваючи нові можливості для зловживань інформацією і протидії ним»
[12].
З розвитком технологій соціальні мережі збагачуються новими
можливостями для задоволення запитів користувачів. Лідія Смола
проаналізувала причини привабливості соціальних мереж: отримання
інформації / підтримки від інших членів соціальної мережі; верифікація
ідей через участь у соціальній взаємодії; соціальна вигода від контактів
(причетність, самоідентифікація, соціальне ототожнення, соціальне сприйняття
тощо); рекреація (відпочинок); основними категоріями соціальної мережі є:
довіра, думка, вплив, репутація» [33].
Соцмережі поступово стають основним каналом новин для українських
інтернет-користувачів. Найпопулярнішим на сьогодні джерелом новинної
інформації є соцмережа Facebook. За дослідженнями 2017 року, кількість
українських користувачів мережі досягла позначки 10 млн [15], тоді як число
світової аудиторії – 1,9 млрд [16].
Відповідно, інтернет-ЗМІ навіть вимушені використовувати цю
соціальну мережу як ефективний канал комунікації з читачами. Зокрема, за
результатами моніторингу французьких медіа, «Facebook переміг» [41].
Залежність медій аналітики визначають трьома векторами: «По-перше, звикли
до безкоштовного нарощення аудиторії, по-друге – до використання
інструментів мережі і по-третє – до отримання додаткових доходів» [41]. Хоча
більшість ЗМІ у такі співпраці помічають лише «чудові можливості
експериментувати та наближатися до аудиторії» [41].
Донедавна лідером серед соціальних мереж за відвідуваністю українців
була соціальна мережа ВКонтакте, на сайті якої зареєстрована переважна
більшість молоді. Однак, після введення санкцій проти російських інтернетресурсів, Вконтакте та Однокласники втрачають свою українську аудиторію. За
результатами дослілження компанії Gemius Вконтакте втратив 3,7 мільйона
користувачів, що заходили на сайт через комп’ютери або лептопи, а
Однокласники – 2,6 мільйона. За тиждень охоплення аудиторії Вконтакте
знизилося з 50, 5% до 30,8%, а охоплення аудиторії на Одноклассниках впало з
22,3% до 8,5% [9]. Результати дослідження також показали, що санкції
позитивно позначилися на кількості відвідувань Facebook. З 22 по 28 травня
2017 року соціальну мережу відвідали 7,5 мільйона аудиторії Уанету, 40% всіх
інтернет-користувачів за тиждень. За цим показником Facebook вперше
обійшов ВКонтакте [9]. Деякі українські ЗМІ вирішили продовжувати
користуватися забороненою соціальною мережею. Досі мають активні сторінки
у Вконтакте та активно публікуюють матеріали з посиланням на онлайнсторінку видання «Страна.ua», «Корреспондент. net», «Українська правда»,
«LB.ua», «ТСН». Група ТСН.ua у Вконтакте з’явилася в мережі 2010 року, а
сьогодні налічує 1млн. 537 тис. читачів та залишається найбільшою серед усіх
українських ЗМІ, що мають свої профілі в соцмережах.
ЗМІ не лише створюють сторінки у різних соціальних мережах, але й
намагаються адаптувати свій контент відповідно до вимог формату кожної з
них. Нова модель відбирає у ЗМІ роль посередників, які формують порядок
денний. Тепер вони не можуть контролювати те, що бачать десятки відсотків їх
потенційних читачів, і зобов'язані боротися за присутність в стрічці
користувача, адаптуючи анонси свого контенту, а в подальшому і сам контент
під нові платформи.
3.Принципи роботи ЗМІ в різних соціальних мережах.
З появою та
стрімким розвитком соціальних мереж, характерними особливостями яких є
мультимедійність, інтерактивність, гіпертекстуальність, оперативність,
мобільність, поступово змінилися особливості та методи роботи ЗМІ. Сучасні
медіа намагаються засвоїти та впровадити принципи конвергентної
журналістики, використовуючи можливості саме соціальних мереж.
Найактивніше соціальні мережі в журналістській діяльності
використовуються з метою моніторингу інформації. Медійники мають змогу
реалізувати пошук тем у ручному режимі й автоматично – за допомогою
спеціального програмного забезпечення. Можливе використання мобільних
сервісів – агрегаторів, які допомагають журналістам відстежувати інформацію в
соціальних мережах та керувати інформаційними потоками: Flipboard
(програма для читання новин, блогів, rss-стрічок або постів із соціальних
мереж), NewsWhip (інструмент, який точно визначає популярність тем у
соціальних мережах і ділить їх на категорії), Buzzsumo (агрегатор, що обробляє
контент із веб-сайтів та соцмереж за сформованим запитом: наприклад, через
уточнення часу публікації, формату контенту), Topsy (сервіс для пошуку
публікації в Twitter на певну тему з конкретними темпоральними
характеристиками не тільки за хештегом, а й за повним текстом повідомлень).
Фахова робота з користувацьким контентом (User-generated content) для
актуалізації інформаційних приводів, узагальнення даних, розвитку тем,
створення нових медіа-продуктів є однією з передумов ефективної кооперації
сучасних медіа та соціальних мереж. У цьому контексті принциповими є
питання авторського права, етики та мотивації використання візуального та
аудіального контенту очевидців або учасників подій, ризику порушення
приватності простору власників акаунтів соціальних мереж. Ці та інші
проблемні питання систематизувала Клер Вардл у «Посібнику для журналіста
при роботі з користувацьким контентом» (A Journalist’s Guide To Working With
Social Sources), який у вересні 2016 року опублікований на сайті First Draft
News [3]. Соціальні мережі є найбільш доступними, відкритими платформами
для пошуків контактів, коментарів експертів та лідерів думок. За потреби
журналісти можуть знайти профілі користувачів, фотографії, контактну
інформацію невідомих людей, які випадково стали героями новин. Як зауважує
Вячеслав Рябічев, користувацький контент залишається передумовою успішної
роботи медіа в інтернеті, оскільки він «дешевий; довіра до нього більша, аніж
до офіційний джерел; існує в реальному часі (real-time), може
використовуватися для спеціальних проектів. Проте важливо пам’ятати про
обов’язкову верифікацію інформації» [18, c. 36].
Визначальною характеристикою інтернет-видання є оперативність подачі
інформації. Саме тому популярною є система роботи Web-First Reporting. Борис
Потятиник зауважує, що завдяки їй в сучасній журналістиці матеріали
створюються насамперед для веб-сайту і лише в другу чергу «скидаються»
іншими каналами (друкованим, аудіовізуальним) для аудиторії [27].
Сучасні ЗМІ використовують соціальні мережі для репрезентації власного
контенту, оскільки більшість споживачів інформації сконцентрована довкола
цих платформ, методи роботи яких визначають інформаційну поведінку,
формують інформаційні потреби, інтереси і запити. Основним принципом
роботи медій у такому середовищі – адаптація до алгоритмів функціонування
кожної із соцмереж. Це стосується якісних (стилістичних, форматних тощо) та
кількісних (частотність, обсяг тощо) характеристик контенту: «Для успішного
просування матеріалу слід пам’ятати, що контент, який поширюється в
соціальних медіа, – це не оголошення. Кожне повідомлення за рахунок
гіперпосилань має подавати повноцінну історію питання зі своїм початком і
кінцем (формула «перевернутої піраміди» – від головного до другорядного –
тут не працює), тож візуалізація надзвичайно важлива» [18, c. 36]. Важливими
для сучасних ЗМІ стали активні зміни у особливостях взаємодії користувачів
та параметрах новинних стрічок і персональних акаунтів. Зокрема, серед
останніх анонсованих інновацій у Facebook – прийняття рішення розробниками
про зниження пріоритету новин від брендів і ЗМІ на користь постам родичів,
друзів і близьких людей [44]. У такому випадку репрезентантами редакційних
політик ЗМІ в соцмережах стають персональні сторінки журналістів, які
можуть активізувати міжособистісну взаємодію з цільовою аудиторією через
републікацію власних матеріалів, історій колег тощо. Важливою складовою
такої комунікації визначається репутація. Персональний імідж журналіста,
культура його поведінки залишається актуальним і водночас дискусійним
питанням в контексті глобального проникнення соціальних мереж у
повсякденне життя.
Серед найпопулярніших інтернет-сервісів для просування контенту
новинних інтернет-ЗМІ є Facebook та Twitter. Проте для того, щоб успішно
вести сторінки в цих мережах, потрібно враховувати особливості та можливості
кожної з них, а також уміти передбачати, моделювати, прогнозувати можливі
зміни у пріоритетах своєї цільової аудиторії. Як наголошують медіа-експерти,
«у майбутній журналістиці найбільшу роль відіграватимуть мережеві
технології, що здатні забезпечити онлайн-трансляцію з місця події за рахунок
поширення текстової чи відеоінфомації. Прикладом таких соціальних медій є
Twitter, Bumbuser, Periscope» [32, с. 23].
Twitter – інструмент оперативного інформування. Ігор Западенко та
Віталій Мороз виділяють такі способи використання журналістами мережі
Twitter: доступ до новинної інформації, яка надходить від користувачів мереж в
реальному часі; здійснення онлайнових Twitter-трансляцій із публічних акцій,
засідань органів влади та судів, місць надзвичайних подій, виборів тощо; аналіз
та оцінка контенту, який продукують конкуренти та передові медіа; пошук тем,
джерел інформації, коментарів, експертних думок, очевидців та учасників
подій; можливість швидкого уточнення та вивірення інформації; поширення
прохань про допомогу, що стосуються професійних обов’язків [13].
Facebook – джерело інформації. Можна виокремити такі способи
використання соціальної мережі Facebook в журналістській діяльності: пошук
героїв для матеріалів та їх контактів; розширений збір інформації в мережі про
16
подію чи людину, на які спрямована увага журналіста; поширення контенту;
зв’язок з аудиторією, через коментарі, відгуки, оцінки, зауваження; просування
рекламного контенту, який є додатковою можливістю розширення бюджету.
Головною функцією сторінки інтернет-ЗМІ в соціальних мережах типу
Facebook, Twitter є комунікація з аудиторією, яка може змінювати свої ролі:
джерело інформації, адресат, розповсюджувач. Взаємодія із соціально
активними користувачами підвищує репутацію ЗМІ, збільшує її аудиторію,
дозволяє прислухатися до побажань та порад, приймати рішення щодо
оптимізації своєї діяльності.
Отже, медіа використовують соціальні мережі переважно для пошуку
конкретної інформації, для просування контенту та дослідження реакції
аудиторії на поширену інформацію, орієнтуючись на коментарі, оцінки,
відгуки, зауваження. Соціальні мережі в свою чергу пропонують достатню на
сьогодні кількість інструментів для створення цікавого, ексклюзивного і
верифікованого контенту.
ВИСНОВКИ
У результаті проведеного дослідження можна зробити такі висновки:
1. На основі аналізу результатів наукових та медіа-аналітичних
досліджень виявлено, що соціальні мережі як особливий тип нових медій та
інформаційно-комунікаційних платформ викликають інтерес учених і експертів
з різних галузей знань. Така тенденція з одного боку розширює методологічні
можливості для дослідницьких рецепцій, з другого – ускладнює унормування
термінологічного апарату. Крім того, фахові ресурси пропонують широку
мережу практичних та медіа-аналітичних результатів вивчень закономірностей
розвитку соціальних мереж та їхнього впливу на особливості інформаційного
споживання і комунікації.
2. У зв’язку з активною концентрацією реальної та потенційної аудиторії
інтернет-ЗМІ довкола соціальних мереж, зокрема Facebook, Twitter, YouTube,
Instagram, редакції почали використовувати широкі можливості цих платформ у
своїй фаховій діяльності: пошук тем, джерел інформації, коментарів,
експертних думок, очевидців та учасників подій. Також для просування
контенту та дослідження реакції аудиторії на поширену інформацію
орієнтуючись на коментарі, оцінки, відгуки, зауваження тощо.
3. Користувачів соціальних мереж як аудиторії інтернет-ЗМІ дослідники
характеризують як мінливу у своїх інтересах, звичках і уподобаннях. З другого
боку, саме ця категорія споживачів інформації встановлює поведінкові
пріоритети для інтернет-ЗМІ: впливає на новинний порядок денний,
зацікавлена в активній зміні рольових позицій, стає трендсетером форматів,
жанрів та типів контенту.
4. Ідентифікується ряд завдань, які українські інтернет-ЗМІ успішно
реалізують опосередковано через соціальні мережі: оперативність та
ексклюзивність матеріалів; результативний контакт з аудиторією; оновлення
способів дистрибуції контенту. У свою чергу соціальні мережі час від часу
встановлюють обмеження для роботи ЗМІ, які вимушені або підлаштовуватися
або шукати нові комунікаційні платформи (наприклад, месенджери).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Амзин А. Как новые медиа изменили журналистику. 2012—2016 / А. Амзин,
А. Галустян, В. Гатов, М. Кастельс, Д. Кульчицкая, Н. Лосева, М. Паркс,
С. Паранько, О. Силантьева, Б. ван дер Хаак; под науч. ред. С. Балмаевой и
М. Лукиной. — Екатеринбург: Гуманитарный университет, 2016. — 304 с.
2. Амирханова Г. Твиттер для журналистов [Електронний ресурс] / Гулим
Амирханова // Новый репортер. – 2011. – Режим доступу:
http://newreporter.org/2011/06/29/tvitter-dlya-zhurnalistov/
3. Бабак А. Як публікувати контент від очевидців подій: поради журналістам
[Електронний ресурс] / Артем Бабак // MediaSapiens. – 2016. – Режим
доступу:
http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/how_to/yak_publikuvati_kontent_vid_
ochevidtsiv_podiy_poradi_zhurnalistam/
4. Беляева Я. Продвижение медиа в соцсетях: 12 советов от главреда Meduza
Галины Тимченко [Електронний ресурс] / Яна Беляева // MYMEDIA. – 2015.
– Режим
доступу: http://mymedia.org.ua/articles/media/sovetoy_timchenko_po_sotssetyam
.html
5. Вардль К. Перевірка створеного користувачами контенту (СКК)
[Електронний ресурс] / Клер Вардль // Посібник з верифікації. — 2014. –
Режим доступу: http://texty.org.ua/pg/chapter/Oles/read/55735/56020
6. Вишневська І. Особливості використання інформації соціальних мереж в
інформаційно-аналітичній діяльності [Електронний ресурс] / Ірина
Вишневська // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І.
Вернадського. – 2015. – Вип. 41 – С. 521–530. – Режим доступу:
http://nbuviap.gov.ua/images/konferenciya/2015/Vushnevska.pdf
7. Городенко Л. М. Нові медіа: журналістика чи комунікація? / Л. М. Городенко
// Current issues of mass communication. – 2013. – Issue 14. – С. 65–69.
8. Данько-Сліпцова А. Нові медіа: історія, типологія / Анна Данько-Сліпцова //
Український науковий журнал «Освіта регіону». – № 1–2. – 2014. – С. 80–85.
9. Дмитренко О. Facebook обійшов ВКонтакте вже в перший тиждень після
введення санкцій проти російських соцмереж [Електронний ресурс] / Олег
Дмитренко // Watcher. – 2017. – Режим доступу:
http://watcher.com.ua/2017/06/07/facebook-obiyshov-vkontakte-vzhe-v-pershyytyzhden-pislya-vvedennya-sanktsiy-proty-rosiyskyh-sotsmerezh/
10. Довженко О. Соціальна лінь [Електронний ресурс] / Отар Довженко //
Mediasapiens. – 2015. – Режим доступу: http://blogs.mediasapiens.ua/?id=3847
11. Закусило М . Хто відповідальний за нові медіа? [Електронний ресурс] /
Мар’на Закусило // ТелеКритика. – 2009. – Режим доступу :
http://ru.telekritika.ua/internet/2009-09-08/47760
12. Залізняк Ю. Журналістика соціальних мереж: не «Like»-ом єдиним
[Електронний ресурс] / Юрій Залізняк // Медіакритика. – 2013. – Режим
доступу:http://www.mediakrytyka.info/ohlyady-analityka/zhurnalistykasotsialnykh-merezh-ne-like-om-yedynym.html
13. Западенко І. Можливості Twitter для журналістів [Електронний ресурс] /
І. Западенко, В. Мороз. – Режим доступу:
http://civic.kmu.gov.ua/consult_mvc_kmu/uploads/attach-578-211759395.pdf
14. Зражевська Н. Нові медіа і нові форми комунікації в медіа культурі / Ніна
Зражевська // Актуальні питання масової комунікації. – 2013. – № 14. – С. 70–
75.
15. Карпенко О. Украинский Facebook вырос до 10 млн пользователей
[Електронний ресурс] / Ольга Карпенко // AIN. – 2017. – Режим доступу:
https://ain.ua/2017/06/26/ukrainskij-facebook-10-mln-polzovatelej
16. Кількість користувачів Facebook у світі досягло 1,9 млрд [Електронний
ресурс] / РБК-Україна. – 2017. – Режим доступу:
https://www.rbc.ua/ukr/news/kolichestvo-polzovateley-facebook-mire-dostiglo1486024611.html
17. Кремер Л. «За 30 секунд можно заставить и плакать, и смеяться»
Управляющий редактор NowThis Верша Шарма о том, как делать самые
популярные новостные видео в фейсбуке [Електронний ресурс] / Лика
Кремер // Meduza. – 2017. – Режим доступу:
https://meduza.io/feature/2017/03/28/za-30-sekund-mozhno-zastavit-i-plakat-ismeyatsya
18. Кросмедіа: контент, технології, перспективи : колективна моногр. / за заг.
ред. д. н. із соц. ком. В.Е.Шевченко; Інститут журналістики Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ: Кафедра
мультимедійних технологій і медіа дизайну Інституту журналістики
Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2017. – 234 с.
19. Кузнєцова Є. Facebook та ЗМІ: Як українські медіа використовують
соцмережу №1, а як Facebook змінює ЗМІ [Електронний ресурс] / Євгенія
Кузнєцова // VoxUkraine. – 2018. – Режим доступу :
https://voxukraine.org/uk/facebook-ta-zmi-yak-ukrayinski-media-vikoristovuyutsotsmerezhu-1-a-yak-facebook-zminyuye-zmi/
20. Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека /
Маршалл Маклюэн. – М.: Кучково поле, 2007. – 464 с.
21. Маштаков А. Що таке нові медіа? [Електронний ресурс] / Андрій
Маштаков // Фундація «Нові медіа». – Режим доступу: elekcii.org/reflekciji/shcho-take-novi-media.html/
22. Мінченко О. За 2 тижні кількість українських користувачів Facebook
зросла на 1,5 млн [Електронний ресурс] / Ольга Мінченко // Watcher. – 2017.
– Режим доступу: http://watcher.com.ua/2015/11/19/20-1-mln-korystuyutsyainternetom-na-statsionarnyh-ta-mobilnyh-prystroyah/
23. «Недопустимо». Порошенко кратко прокомментировал конфликт между
1+1 и НБУ через своего пресс-секретаря [Електронний ресурс] / Страна. –
2018. – Режим доступу: https://strana.ua/news/123167-press-sekretarporoshenko-opublikoval-mnenija-prezidenta-o-konflikte-11-s-nbu.html
24. Піддубний О. Об’єктивний світ медіа [Електронний ресурс] / Олександр
Піддубний. – 2015. – Режим доступу: http://piddubny.com/objektyvnyj-svitmedia/
25. Порошенко прокоментував скарги 1+1 на Нацбанк [Електронний ресурс]
/ Українська правда. – 2018. – Режим доступу:
https://www.pravda.com.ua/news/2018/02/9/7171159/
26. Посібник з верифікації [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://verificationhandbook.com/downloads/verification.handbook_ua.pdf
27. Потятиник Б. 100-процентна журналістика? [Електронний ресурс] /
Борис Потятиник // Медіакритика. – 2009. – Режим доступу:
http://www.mediakrytyka.info/onlayn-zhurnalistyka/100-protsentnazhurnalistyka.html
28. Потятиник Б. В. Інтернет-журналістика : навч. посіб. / Борис
Володимирович Потятиник. – Львів : ПАІС, 2010. – 246 с.
29. Пять инструментов, которые журналисты могут использовать для
потоковой трансляции видео [Електронний ресурс] // Редакторский портал. –
2015. – Режим доступу:
http://redactor.in.ua/ru/practice/7078.Pyat_instrumentov_kotorie_zhurnalisti_mogu
t_ispolzovat_dlya_potokovoy_translyatsii_video
30. Рейтинг аккаунтов в социальной сети Facebook [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://zmiya.com.ua/facebook-people-rating
31. Романишин С. Б. Особливості маркетингової діяльності в соціальних
мережах / С. Б. Романишин, І. Р. Греськів // Вісник Національного
університету «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в
Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – 2015. – № 819. – С. 183–
188. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPM_2015_819_27
32. Рябічев В. Тенденції розвитку соціальних медіа в Україні протягом
2016 р. / В. Рябічев, О. Рябічева // Образ. – 2016. – Вип. 4. – С. 22–29. –
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/obraz_2016_4_5
33. Смола Л. Є. Детермінанти політичного процесу сучасності: теоретикометодологічний аналіз в інформаційно-психологічному вимірі / Л. Є. Смола.
– К. : Вид. дім Дмитра Бураго, 2010. – С. 92–93.
34. Соціальні мережі як чинник розвитку громадянського суспільства :
[монографія] / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, В. І. Попик та ін.] ; НАН
України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К., 2013. – 220 c.
35. Соцмережі стали на 21% популярнішими за 2016 рік – дослідження
[Електронний ресурс] / Mediasapiens. – 2017. – Режим доступу:
http://osvita.mediasapiens.ua/web/social/sotsmerezhi_stali_na_21_populyarnishimi
_za_2016_rik_doslidzhennya/
36. Сущук М. Як ЗМІ можуть використовувати Facebook в своїй роботі
[Електронний ресурс] / Максим Сущук // Watcher. – 2011. – Режим доступу
: http://watcher.com.ua/2011/03/17/yak-zmi-mozhut-vykorystovuvaty-facebook-vsvoyiy-roboti/
37. Сущук М. Як ЗМІ можуть використовувати Twitter в своїй роботі
[Електронний ресурс] / Максим Сущук // Watcher. – 2011. – Режим доступу:
http://watcher.com.ua/2011/03/15/yak-zmi-mozhut-vykorystovuvaty-twitter-vsvoyiy-roboti/
38. Сущук М. Як медіа можуть використовувати YouTube в своїй роботі
[Електронний ресурс] / Максим Сущук // Watcher. – 2011. – Режим доступу:
http://watcher.com.ua/2011/04/08/yak-mozhna-vykorystovuvaty-youtube-vsvoyiy-roboti/
39. Фісенко Т. Дослідження соціальних інтернет-мереж у працях зарубіжних
вчених у 1930–2000 рр.: комунікативний вимір [Електронний ресурс] /
Тетяна Фісенко. – Режим доступу: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/682.
40. Шевченко В. Конвергентність як основна ознака сучасних медій /
Вікторія Шевченко // Кросмедіа: контент, технології, перспективи :
колективна моногр. / за заг. ред. д. н. із соц. ком. В.Е.Шевченко; Інститут
журналістики Київського національного університету імені Тараса
Шевченка. – Київ: Кафедра мультимедійних технологій і медіа дизайну
Інституту журналістик–и Київського національного університету імені
Тараса Шевченка, 2017. – С. 8–17
41. Facebook платить мільйони французьким медіакомпаніям. Редакції
стають залежними? [Електронний ресурс] / Детектор медіа . – 2018. – Режим
доступу: http://detector.media/withoutsection/article/134110/2018-01-27-
facebook-platit-milioni-frantsuzkim-mediakompaniyam-redaktsii-stayutzalezhnimi/
42. Facebook Pages Stats in Ukraine [Електронний ресурс] / Socialbakers. –
2017. – Режим доступу:
https://www.socialbakers.com/statistics/facebook/pages/total/ukraine/media/
43. Rusbridger A. The splintering of the fourth estate [Електронний ресурс] /
Alan Rusbridger // The Guardian. – 2010. – Режим доступу :
http://www.theguardian.com/commentisfree/2010/nov/19/open-collaborativefuture-journalism
44. Zuckerberg M. One of our big focus areas for 2018 is making sure the time
we all spend on Facebook is time well spent [Електронний ресурс] / Mark
Zuckerberg. – 2018. – Режим доступу:
https://www.facebook.com/zuck/posts/10104413015393571