Ім'я файлу: Звіт.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 501кб.
Дата: 26.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
реферат 1.docx
контрольна робота неорганічна хімія (8).docx
информатика.docx
конспект 3.docx
теорії геніальності.docx
гениальность.docx
конспект 2.docx
конспект 1.docx
реферат 5.docx
реферат 2.docx
реферат 22.docx
рефеат 4.docx
реферат 8.docx
реферат 25.docx
ЗвітТривалість практики:з _______________р. по _______________р.Місце проходження практики: __________________________________(Повна назва навчального закладу, на базі якого студент-практикант проходить практику) Вчитель: ___________________________________________Керівник практики: __________________________________  ____________________________________________________________(Повна назва навчального закладу, на базі якого студент-практикант проходить практику) Я, _______________________________, проходила педагогічну практику в__________________ ___________________________________ ______________________________________ з______________. по _______________р. Була закріплена за учителем ____________________ , класним керівником учнів 1 класу. Вчитель має великий стаж педагогічної роботи, високу фахову й методичну підготовку (працює лише 1 рік, почав працювати тощо).ВступУ сучасних умовах модернізації вищої освіти України, їїєвроінтегрування актуалізується проблема практико-орієнтованогопідходу як засобу професіоналізації університетської підготовкимайбутніх фахівців. Такий підхід передбачає орієнтацію змісту,форм, методів і технологій професійної підготовки на формування умайбутніх учителів практичних навичок роботи, професійнихкомпетентностей, що уможливить ефективне здійснення нимипедагогічної діяльності в умовах початкової школи.Готовність майбутнього вчителя початкових класів допрактичної роботи з учнями визначається сформованістю такихкомпонентів: світоглядного, мотиваційного, емоційно-вольового,операційного, оціночного. Ці складові визначають теоретичну іпрактичну готовність майбутнього педагога.Теоретична готовність передбачає сформованість у студентанизки компетентностей, передусім системи психолого-педагогічнихзнань, умінь і навичок, закономірностей процесу навчання іпрактичної діяльності в ньому, методик формування умінь тощо. Цізнання майбутній учитель початкових класів отримує в процесівивчення теоретичного контексту педагогічних дисциплін та фаховихметодик викладання. Теоретична підготовка майбутнього педагогаефективна за умови її орієнтації на принципи педагогічної рефлексії,дослідницького та особистісно орієнтованого навчання зарадиформування низки компетентностей: інструментальних (когнітивні,методологічні, технологічні та інші), міжособистісних (навичкикомунікативної діяльності, взаємодії в команді тощо) та системних(здатність до навчання, застосовування знань на практиці,ініціативність, самостійність, лідерство і под.).Практична готовність (уміння застосовувати теоретичні знання впрактичній діяльності) майбутнього педагога формується в процесіопанування ним досвідом професійної діяльності під час навчання увищій школі, передусім у процесі проходження педагогічноїпрактики в загальноосвітніх навчальних закладах. У контекстіпрактико-орієнтованого підходу студент виступає носієм певноїсистеми знань, умінь, навичок, цінностей, досвіду творчої діяльності,які є первинними і слугує передумовою для теоретичної підготовки, атакож основою професійної рефлексії. Майбутній учитель не лишеопановує професійними компетентностями, а й вчиться вирішуватипрактичні питання педагогічного змісту.З погляду практико-орієнтованого підходу, опановуючисистемою практичних дій, учитель набуває своєї соціальної тапрофесійної визначеності. За М. Хайдеггером, будь-яка практикаскладається з єдності трьох компонентів: перший – це сукупністьінструментів, засобів, необхідних для вирішення певних педагогічнихзадач; другий – це соціокультурний простір, який обмежує діяльність,що виконується, як єдність практичного завдання, інструментів інавичок людини; третій – це залучення до практичної діяльностістудента, який набуває у цьому просторі власної соціальної ісуб’єктної ідентичності. Водночас практико-орієнтована підготовкамайбутніх фахівців початкової освіти характеризується сукупністювзаємозалежних і взаємозумовлених складових: концептуальної,змістової, технологічної та діагностичної.Відповідно виокремлюють етапи цієї підготовки.Перший етап охоплює актуалізацію наявного досвіду студентата його збагачення в контексті психолого-педагогічної підготовкишляхом посилення її практичної зорієнтованості. Майбутній фахівецьмає змогу ознайомитися з професійно важливими ролями, прийнятиїх як моделі поведінки в межах вибраного професійного фаху(навчально-ознайомлювальна практика студентів на першому курсі).Усвідомлення студентами професійної ролі вчителя початковихкласів допомагає критично оцінити наявний рівень педагогічнихдомагань, спонукає до професійної рефлексії. На цьому етапівідбувається спостереження за діяльністю вчителя та учнів уреальних умовах школи, міжособистісна комунікація професійногоспрямування, тобто застосування набутого досвіду в процесівходження у педагогічну професію, формується психологопедагогічна компетентність, що синтезує знання, вміння, навички,цінності, необхідні для виконання відповідних ролей.Другий етап – це проходження студентами виробничої(педагогічної) практики в початковій школі у процесі професійноїпідготовки на старших курсах. На цьому етапі відбуваєтьсявідтворення засвоєних на попередньому етапі теоретичних знань іпрактичних умінь. Відповідно формується досвід професійнорольової діяльності майбутнього вчителя.Педагогічна практика в початковій школіТретій етап – проектування найбільш доцільних індивідуальнихкомплексів професійно важливих ролей відповідно до зміступрофесійної діяльності. Відбувається адаптація студентів допрофесійного середовища початкової школи, визначаються шляхиміжособистісної комунікації з учнями, батьками, колегами, тобтоформується полірольова професійна компетентність.На четвертому етапі здійснюється так звана апробаціяпрофесійної компетентності у процесі педагогічної практики, колипопередньо сформовані абстрактні концепції і моделі вихованняособистості конкретизуються в умовах навчально-виховної практикив початковій школі. Майбутній фахівець має змогу закріпити навичкиі вміння у системі власного набутого професійного досвіду.Мета виробничої (педагогічної) практики студентів упочатковій школі – оволодіння сучасними технологіями навчання,виховання та розвитку учнів, методами й формами організаціїпедагогічної взаємодії, навичками професійної майстерності;формування у них педагогічних умінь і навичок роботи з творчими,обдарованими учнями, дітьми з особливостями психофізичногорозвитку; виховання потреби систематичного оновлення здобутихтеоретичних знань та їх використання в шкільній практиці; прагненнядо самоосвіти, самовиховання, самовдосконалення й самореалізації;стимулювання до саморефлексивної діяльності тощо.Основними завданнями педагогічної практики майбутніхучителів початкових класів є: ознайомлення з основними напрямами та змістомпедагогічної діяльності; аналіз навчальних програм і підручників ізфахових методик початкової школи; планування власної навчальновиховної і методичної роботи на період практики; опанування загальними прийомами роботи з дітьмимолодшого шкільного віку, використання індивідуального підходу уроботі з ними; формування умінь і навичок розв’язання типовихсоціально-педагогічних ситуацій, які виникають у роботі з учнями:обдарованими, з особливостями психофізичного розвитку, дітьми«групи ризику» тощо; розвиток умінь самостійно використовувати теоретикометодичні знання у навчально-виховній практиці; аналізуватирезультати педагогічної діяльності; проектувати розвивальне освітнєсередовище в початковій школі; використання інноваційних педагогічних технологій упрактичній діяльності, зокрема: інформаційно-комунікаційних,проектних, інтерактивних, естетотерапевтичних та інших; виконання функцій класного керівника; участь упроведенні батьківських конференцій, лекторіїв, консультуваннябатьків щодо підвищення рівня їхньої педагогічної культури,діагностування рівня вихованості дитини; налагодження суб’єктсуб’єктної взаємодії з учнями початкових класів, їхніми батьками,колегами; методична і науково-дослідницька діяльність: щоденникапрактики та іншої документації; вивчення кращого досвіду роботипедагогів школи; участь у засіданнях ради школи, методичнихоб’єднаннях класних керівників і предметних комісій.У пропонованому посібнику висвітлено актуальні питанняпідготовки майбутніх учителів початкових класів до соціальнопедагогічної діяльності та подано результати моніторингупрофесійної готовності випускників до реалізації соціальнопедагогічних функцій у практиці початкової школи; теоретикометодичні засади розвитку креативності майбутніх учителівпочаткових класів засобами педагогічних задач; особливостіформування умінь і навичок студентів у роботі учнями з особливимиосвітніми потребами та методичні рекомендації щодо роботи вумовах інклюзивної початкової освіти; запропоновано теоретикометодичний супровід педагогічної практики студентів спеціальності«Початкова освіта» засобами здоров’язбережувальних технологій, атакож особливості формування професійної культури майбутніхпедагогів.У написанні посібника взяли участь: доктор педагогічних наук,старший науковий співробітник Будник О. Б. (вступ, І розділ,додаток М); кандидат педагогічних наук, доцент Ілійчук Л. В.(ІІ розділ); кандидат педагогічних наук, доцент Матвеєва Н. О.(ІІІ розділ, додаток Л); кандидат педагогічних наук, доцент СливкаЛ. В. (ІV розділ; додатки Е, Ж, З, К); кандидат педагогічних наукЦюняк О. П. (V розділ; додатоки А,Б,В,Н). 1.Опис Клас відповідає санітарно-гігієнічним нормам відповідно до рекомендацій МОЗ та МОН України. Навчання проводиться за програмою НУШ («Інтелект України» тощо). Класна кімната оснащена зручними партами, необхідними стендами для розміщення інформації, яка безпосередньо стосується життя класу; ігровою зоною з м’яким килимом, де діти граються у вільний від уроків час, магнітною дошкою, міні-бібліотечкою, де можна знайти цікаву літературу (та інше).Тема першого тижня: «_____________________________________ __________________________________________».Кожного ранку вчитель-класовод влаштовував ранкові зустрічі з метою розвитку навичок комунікації,формування колективу, єдності учнів та їх соціалізації.Упродовж проходження цього виду практики я мала можливість спостерігати за різними уроками, які проводив вчитель(«Я досліджую світ», математика, українська мова). Це дало можливість з’ясувати стиль та манеру роботи вчителя-класовода з учнями, спостерігати за формами роботи з учнями, які використовував учитель, а саме:робота в колі;групова;ігрова;індивідуальна;диференційована робота у парах;сучасні інноваційні технології.На уроках «Я досліджую світ» вчитель-класовод добирала різноманітний дидактичний матеріал, орієнтуючись на індивідуальні та пізнавальні можливості учнів, на рівень їх розвитку. Особливе значення приділялося зв’язку з життям, розвитку практичних знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. На уроках учні виконували різноманітні завдання дослідницького характеру. Вчитель-класовод використовував навчально-пізнавальну та оздоровчо-рухову діяльність. У своїй роботі інтегрував матеріал з різних освітніх галузей:мовно-літературної;математичної;технологічної;природничої;соціальної та здоров’язбережувальної;історичної та громадянської.На уроках математики робота спрямовувалася на формування у дітей умінь і навичок вчитися підпорядковувати свою навчальну роботу правилам шкільного життя, діяти відповідно до вимог учителя. Учні вчилися слухати і відповідати на поставлені запитання, розміщувати навчальне приладдя на парті, готуватись до уроку, добирати навчальні засоби за вказівками вчителя, відповідати з місця та біля дошки, користуватись дидактичним матеріалом.Учитель обов’язково мотивував правильну поведінку, пояснюючи її перевагу: чому треба сидіти саме так, як на малюнку; на якій відстані треба тримати зошит і підручник від очей. Він прагнув сформувати загальнонавчальні уміння і навички.На уроках української мови вчитель-класовод формував в учнів навички читання, письма, розвивав навички монологічного висловлювання, комунікативні уміння, пізнавальні здібності, здатність спілкуватися літературною українською мовою.Слід зазначити, що під час уроку учні не вміли довго зосереджувати увагу на одному виді роботи, тому вчитель проводив різні рухливі вправи і фізкультхвилинки, використовував відеоматеріали.З перших днів вчитель-класовод намагався виховувати любов до Батьківщини , до батьків, до рідного краю, до рідної мови.У ході своєї роботи вчитель вирішував завдання Державного стандарту початкової освіти:виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до рідної мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова;робота над розвитком мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей шестиліток;формування якостей і способів читання, письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях; створення коротких усних і письмових монологічних висловлень;ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів;залучення школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.Особливу увагу слід звернути на те, що вчитель при проведенні уроків забезпечує реалізацію навчальної, виховної і пізнавальної мети; постійно коригує поведінку учнів на уроці, слідкує за їх поставою.На мій погляд, у роботі вчителя протягом першого тижня були труднощі:важко встановити зв’язок з дітьми, які дуже замкнуті в собі;  складно активізувати навчальну діяльність учнів, зосереджувати їхню увагу або переключати увагу з одного виду діяльності на інший;непросто організувати школярів до роботи після рухливої перерви;складно встановлювати зв’язок уже вивченого учнями матеріалу (дитсадок) з тим, що вивчається, а також показувати перспективу його практичного застосування;Висновок про походження педагогічної практикиПід час проходження психолого-педагогічної практики «Перші дні дитини в школі» я слідкувала за системою роботи вчителя-класовода. Відповідно до спостережень, можу зробити висновки, що за освітньою програмою НУШ дітям подається дуже багато нового матеріалу, багато використовується різноманітних видів і прийомів роботи за один урок, які є основою засвоєння шляхом багаторазового повторення. Вчитель слідкував за роботою учнів, домагався, щоб вони старанно працювали на уроці.На ранкових зустрічах діти знайомилися одне з одним, закріплювали свої знайомства з однокласниками, розвивали своє зв’язне мовлення. Вчитель допомагав дітям, якщо в цьому виникала потреба, домагався правильних відповідей, вислуховував кожну дитину, вчив давати повні відповіді. Також проводив паралельно виховну роботу з дітьми, формував правильну поставу, правила письма, правила поведінки. Я також помітила, що розміщення дітей в класі відповідало санітарно-гігієнічним нормам. На уроках було забезпечено інтегрований підхід (музика і образотворче мистецтво, «Я досліджую світ», математика, українська мова).На кожному уроці діти вивчали щось нове, використовуючи, пізнавальну наочність, відеоматеріали.Якщо на початку тижня молодші школярі соромились одне одного і мало говорили, то під кінець тижня вони говорили одне з одним і навіть допомагали своїм товаришам. Навіть ті, хто не був у дитячому садочку, стали активнішими у спілкуванні. Вчитель враховував вікові, психологічні, індивідуальні особливості кожної дитини. Завдяки цим спостереженням, я практично засвоїла вимоги НУШ щодо організації освітнього процесу у перші дні дитини в школі відповідно до завдань адаптаційного періоду. Я вважаю, що доречно на уроках використовувати медіа ресурси, практикувати ігрові форми роботи, сучасні інноваційні технології навчання, забезпечуючи реалізацію завдань сучасної початкової освіти.2.ПІДГОТОВКА ДО СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ПРАКТИКО ЗОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД У сучасних умовах модернізації вітчизняної освіти істотно розширились професійні функції вчителя як суб’єкта соціально-педагогічної діяльності, предметом якої є соціокультурне виховання учнів на засадах інноваційного оновлення та гуманістичної парадигми; створення умов для їх ефективної адаптації до навчально-виховного процесу; розвиток особистісно значущих цінностей для успішної соціалізації в умовах школи; запобігання асоціальним явищам і вчинкам, своєчасне подолання у вихованців кризових ситуацій; створ
скачати

© Усі права захищені
написати до нас