1   2   3
Ім'я файлу: Курсова робота з товарознавства. ТКД-11 Силін Андрій НОВА.docx
Розширення: docx
Розмір: 52кб.
Дата: 18.10.2021
скачати
Пов'язані файли:
Історія 1.docx
2_5249230126327008382.pptx
Реферат Кісіль Я. О ТКД-21.docx

Міністерство освіти і нaуки Укрaїни

Київський нaціонaльний університет будівництвa і aрхітектури

Будівельно-технологічний фaкультет

Кaфедрa товaрознaвствa тa комерційної діяльності в будівництві

КУРСОВA РОБОТA

з дисципліни “Теоретичні основи товaрознaвствa”

нa тему Аналіз вимог нормативної документації до якості косметичних товарів

Виконaв:

Студент 1 курсу ТКД-11 групи

Силін Aндрій Юрійович

Керівник:

Лялінa Нaтяля Петрівнa
Київ 2021

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК КОСЕТОЛОГІЧНОЇ ГАЛУЗІ. ВИМОГИ……………………………………………………………………….

1.1 Аналіз нормативно – технічної документації, що регламентує якість косметичних

товарів………………………………………………………………………….4


1.2 Нормативне забезпечення косметичної галузі………………………….7

1.3 Вимоги до якості косметичних товарів…………………………………12

РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМАТИКА. РИНОК

2.1 Особливості ринку косметичних засобів………………………………..17

2.2 Фальсифікація косметичних засобів……………………………………..19

РОЗДІЛ 3. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КОСМЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

3.1 Обіг косметичної продукції в Україні: перспективи змін у законодавстві…………………………………………………………………...22

3.2 Якість та безпека косметичних засобів…………………………………..24

3.4 Актуальний стан нормативної бази………………………………………26

ВИСНОВОК………………………………………………………………........31

СПИСОК ВИКОРИСТAНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...32

ВСТУП
Людині будь-якого віку властиве бажання гарно виглядати та привертати увагу інших. Для цього використовують косметичні засоби широкого асортименту різного призначення, котрі допомагають підкреслити переваги і приховати недоліки зовнішності. Кожна людина щоденно користується тими чи іншими засобами, що виконують гігієнічні, профілактичні та естетичні функції. Асортимент косметичної продукції є достатньо різноманітним. Розрізняють косметику за призначенням, функціональною дією, природою дисперсної системи, формою випуску, за типом споживачів.

Потрібно зазначити, що косметична продукція безпосередньо взаємодіє з людським організмом, тому її застосування пов’язано зі здоров’ям та самопочуттям споживачів. Важливість показників безпеки цих товарів постійно зростає та є визначальним критерієм при їх придбанні. Забезпечення безпеки та відповідної якості косметики на вітчизняному ринку є головним завданням нормативно-технічного регулювання цієї галузі та залежить від результатів наукових досягнень. Наука та інновації є основою розвитку. Вчені різних країн безперервно працюють над новими розробками для задоволення потреб найвибагливіших споживачів. Високий рівень освіти, обізнаності та відповідальності спеціалістів забезпечує стабільний розвиток косметичної промисловості.

Аналіз обігу косметичної продукції в Україні засвідчує наявність проблем у сфері виробництва та реалізації безпечної для споживача продукції. Чинні вимоги щодо безпечності не відповідають європейському законодавству і не сприяють вільному переміщенню продукції з України на європейські ринки. Косметична галузь потребує значного оновлення і модернізації.

1.1  Аналіз нормативно-технічної документації, що визначає якість імпортних парфумерних товарів.

Експертиза косметичних  виробів здійснюється відповідно до затвердженого зразка-еталону або дублікатом зразка-еталона, технічних умов контрактів, технічних і медичних сертифікатів. Інструкцією про порядок перевірки якості і кількості імпортних товарів експертами ТІШ і методикою з проведення експертизи імпортних парфумерно – косметичних товарів. Технічні умови є одним з видів технічної документації, яка конкретно встановлює вимоги до  визначеного товару.
Кількість товару, що складає кожну партію, значиться в специфікації інопостачальника.
У пакувальних аркушах, вкладених або наклеєних на вантажне місце, вказується кількість виробів у кожному ящику.
Кількість товару перевіряється відповідно до даних, зазначених в специфікації інопостачальника, пакувальних аркушах і маркуванні.
Перевірка якості товару здійснюється як органолептичним методом, так і за допомогою лабораторних досліджень.
Експертиза  здійснюється  відповідно  до  завдань,  які  поставлені  перед експертом, основними з яких є:
·              визначення відповідності кількості даним специфікації інофірми (пакувальних аркушів, маркування на тарі);
·              визначення якості товару за органолептичними показниками (за результатами лабораторного дослідження);
·              встановлення відповідності якості товару зразку-еталону.
Експертизу   товарів   необхідно   проводити   в спеціальних приміщеннях при дотриманні санітарно-гігієнічних умов. Перед тим як приступити до експертизи, експерту необхідно звернути увагу на умови зберігання косметичних товарів, оскільки якість їх здатна змінюватись при низьких і високих температурах та їхніх коливаннях, підвищенню вологості і під впливом сонячних променів.
Косметичні вироби повинні відповідати наступним вимогам: їхня консистенція повинна бути однорідною, без сторонніх включень, поверхня рівною, колір і запах повинні відповідати кольору і запаху зразку еталону, мазок декоративної косметики, нанесений на шкіру, повинен бути рівним, без крупинок, однорідного кольору або з блиском, маса одного виробу повинна відповідати даним зразку – еталону, робота висувного механізму повинна бути рівною і вільною, без пошкодження вмісту, не допускається мимовільне випадання засобів декоративної косметики (губна помада, компактна пудра) з індивідуальної тари, температура каплепадіння повинна бути не нижче +30° С. Вироби, які мають температуру каплепадіння нижче +50С, при користуванні деформується внаслідок розрідженої консистенції.
Косметичні вироби повинні транспортуватися і зберігатися в приміщенні при температурі не нижче +5°С і не вище +18°С, відносної вологості повітря 55 - 70%. При температурі нижче +5°С парфумерні рідини мутніють, в емульсійних кремах викристалізовується вода, що приводить їх до повного руйнування. При температурі вище норми і зберіганні товару поблизу опалювальних приладів можливий випар парфумерних рідин, розрідження, витікання, зміна кольору.
При підвищеній вологості етикетки на флаконах відклеюються, пакування набухає, пліснявіє, в результаті чого втрачається товарний вигляд.
Шампуні і піномийні засоби повинні виготовлятися  у відповідності з вимогами стандарту (ДСТУ 3030-95 Шампуні і піномийні засоби. Технічні умови) по технічним інструкціям і рецептурам, у визначеному та затвердженому порядку. Їх треба готувати за рецептурами погодженими з Міністерством охорони здоров’я та технічними регламентами.
Сировина та матеріали, які застосовують для виготовлення шампунів, повинні відповідати вимогам діючих стандартів або технічних документів, які затверджені в зазначеному порядку.
ДСТУ 4093-2002. Лосьйони та тоніки косметичні. Технічні умови.
Цей стандарт поширюється на лосьйони косметичні, лосьйони тоніки і тоніки для догляду за шкірою у вигляді розчину чи рідкої емульсії та встановлює вимоги до лосьйонів та методів їх випробовування. Стандарт придатний для цілей сертифікації.
Відбір проб проводиться згідно ГОСТ 29188.0. об’єм об’єднаної проби лосьйонів повинен бути не менше ніж 500 см3. приймання лосьйонів проводить підприємство виробник. Лосьйони приймають партіями, партія – продукція однієї назви, отримана за одним транспортним документом.  Для перевірки відповідності лосьйонів вимогам цього стандарту виконують приймально – здавальне та періодичне випробування. Лосьйони зберігають у щільно закритій тарі на відстані не менше 1 м від нагрівальних приладів за температури не нижче від 5 до 25С в критих складських приміщеннях, осторонь від джерел сонячного проміння.
ГОСТ 28767-90. Вироби декоративної косметики на жировій основі. Загальні технічні умови. Цей стандарт розповсюджується на декоративні вироби на жировій основі (губні помади, блиск для губ, тіні для повік, інші вироби), які представляють собою суміш синтетичних і натуральних продуктів, біологічно активних продуктів з додаванням барвників.
Декоративні  вироби на жировій основі повинні виготовлятися у відповідності до вимог діючого стандарту по технічній документації, рецептурам і технічним регламентам при виконанні санітарних норм та правил.


1.2 Нормативне забезпечення косметичної галузі.
Державне нормування реалізації косметичних засобів вимагає проходження низки перевірок для отримання відповідних документів. Уся парфумерно- косметична продукція підлягає обов’язковій гігієнічній оцінці з перевіркою зразків продукції на відповідність нормам і вимогам безпеки, установленим ДСанПіН 2.2.9.027-99. Санітарними правилами і нормами безпеки продукції парфумерно-косметичної промисловості. Гігієнічний сертифікат видається спеціалізованими лабораторіями, акредитованими при Міністерстві охорони здоров’я та затверджується головним державним санітарним лікарем України.

Також для реалізації необхідно оформити декларацію про відповідність. У ній виробник гарантує відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством. Важливо, що саме виробник несе відповідальність за включення у декларацію недостовірних даних. Варто зазначити, у косметичній галузі ще не впроваджено відповідний Технічний регламент, тому в окремих випадках рекомендовано також добровільну сертифікацію. Декларування та сертифікація косметики проводяться поетапно. Проте в обох випадках необхідні протоколи випробувань. Фактично, ті ж випробування проводять і за гігієнічного оцінювання. Цікаво, що протоколи випробувань відповідному органу повинен надати виробник.

Проте, товари повинні проходити випробування на відповідність лише національним стандартам України. Протоколи випробувань закордонних лабораторій не приймаються. В новій редакції Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, немає косметичних засобів, а в попередньому була лише окрема її група, тому дистриб’ютори можуть і надалі вимагати цей документ. Нормативна база виробництва та реалізації косметичних виробів в Україні налічує понад 120 стандартів. Серед них 69 міждержавних (ГОСТ) і 32 національних (ДСТУ). Також можна виділити незначну кількість стандартів організацій України, котрі визначають загальні технічні умови на різні види косметичних засобів та оригінальні стандарти ІSO, рекомендаціями якими користуються при визначенні мікробіологічних показників безпеки. Основу нормативної бази складають стандарти на основну сировину — ефірні масла, запашні речовини та продукти їх синтезу. Це 40 національних та 19 міждержавних стандартів, 33 з яких регламентують методи випробувань, проте 16 гармонізовані відповідно до європейських вимог: ДСТУ ISO 279-2002 Олiї ефiрнi. Визначання вiдносної густини за температури 20 °С. Контрольний метод (ISO 279:1998, IDT), ДСТУ ISO 280-2002 Олiї ефiрнi. Визначання показника заломлення (ISO 280:1998, IDT), ДСТУ ISO 1279:2006 Олії ефірні. Визначення карбонільного числа потенціометричними методами з використанням гідрохлориду гідроксиламіну (ISO 1279:1996, IDT) та ін. Потрібно зазначити, що це єдиний напрям в косметичній галузі, в якому розроблено достатньо нової документації.

Методи випробувань інших косметичних виробів встановлюються лише 11 окремими міждержавними стандартами. Це документи, що описують методи визначення етилового спирту для парфумерно-косметичних товарів, температури краплепадіння, водневого показника, стабільності емульсії, кислотного числа, вмісту хлоридів та поверхнево-активних речовин, мийної здатності для шампунів тощо. Ці стандарти є застарілими і потребують негайного оновлення. Адже відповідно до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (ЄС) поставлено на обговорення.

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту щодо безпеки косметичної продукції. Запропонованим проектом передбачається встановлення основних вимог щодо розроблення, виробництва, оцінювання безпечності та ефективності косметичної продукції та введення її в обіг. У документі чітко зазначено повноваження призначених компетентних органів, принципи та умови виробництва, порядок уведення в обіг та процедури оцінювання безпечності косметичної продукції. У регламенті встановлюються умови для здійснення контролю та нагляду за вже виготовленою продукцією та для покладання на виробників, імпортерів та розповсюджувачів обов’язку у разі виявлення небезпечності власної продукції повідомити відповідні органи та вжити усіх можливих заходів для зменшення негативних наслідків від поширення та використання таких косметичних засобів.

У ЄС працює добре організована система забезпечення якості, важливим елементом якої є Правила належної виробничої практики (GMP). У косметичній галузі ця система передбачає: чітку регламентацію всіх виробничих процесів і контроль процесу випуску готової продукції; проведення перевірки тих стадій виробництва, які можуть впливати на якість; наявність необхідних приміщень та обладнання; забезпечення сировиною, пакувальними та іншими матеріалами необхідної якості, їхнє правильне зберігання та транспортування; наяв ність чіткої та однозначної нормативної документації для кожного конкретного виробництва; навчений персонал.

Також практика GMP регламентує реєстрацію всіх етапів виробництва і зберігання поточної виробничої документації, враховуючи документацію з реалізації готового продукту. Ці вимоги неможливо виконати без елементарного оновлення методів випробувань, які на десятки років поступаються європейським. Зазначимо, що косметична продукція в країнах ЄС не підлягає сертифікації та оцінюванню відповідності, оскільки оцінка зразка продукції не може гарантувати її безпечність для споживачів. Лише виробник несе відповідальність за оцінку безпечності продукції. Після розміщення продукції на ринку, у разі виникнення будь-яких питань з приводу її відповідності положенням регламенту, відповідальним вважається та фізична особа або компанія, яка постачає продукцію на ринок. У разі виявлення невідповідності продукції, до цієї фізичної особи або компанії застосовуються санкції. Аналіз вітчизняної системи технічного регулювання косметичної галузі засвідчує наявність значної кількості проблем, які перешкоджають упровадженню вимог європейських Директив. Серед них виділимо декілька важливих аспектів.

Косметична продукція виготовляється за ДСТУ, СОУ та ТУ, які не гармонізовані з європейськими нормативами Регламентом (ЄС) № 1223/2009 на косметичну продукцію, проте вважається, що ці нормативи висувають достатні вимоги до готового виробу. Крім того, в Україні не регламентовані вимоги до інгредієнтів (заборона, обмеження, дозвіл на використання речовин, зокрема барвників, консервантів, УФ- фільтрів і наноматеріалів). Це робить сумнівними Висновки санітарно-епідеміологічної експертизи щодо безпечності, як косметичної продукції, так і використаних інгредієнтів. Окрему увагу потрібно звернути на нормативно-технічне забезпечення продукції на основі наноматеріалів. Її дослідження та випробування на даний час не проводяться на належному рівні, хоча європейське законодавство передбачає виділення таких косметичних засобів в окрему групу для створення єдиної реєстраційної бази даних та безперервне вдосконалення їх випробувань.

Ще однією важливою проблемою косметичної галузі є відсутність однозначного законодавчого розмежування між лікарськими та косметичними засобами. Це провокує хаотичну реалізацію продукції та маніпулювання законодавчим актом з боку виробника для власної вигоди та введення в оману споживача. Лікарський засіб від косметичного відрізняється наявністю у рецептурі речовин лікувально- профілактичної дії. Якщо лікарський косметичний засіб внесено до Державного реєстру лікарських засобів, то це є повноцінний, а не якийсь особливий, лікарський засіб, котрий пройшов відповідні доклінічні та клінічні випробування та експертизу реєстраційних матеріалів Державним фармакологічним центром України, оскільки окремого особливого порядку процедури реєстрації лікарських косметичних засобів не існує. Критерієм, який відносить їх до лікарських засобів, є наявність окремих речовин або їх сукупності, що застосовуються з терапевтичною чи профілактичної метою, а критерієм, що відносить до косметичних засобів, — наявність косметичного ефекту, але перший критерій є визначальним. Лікарський засіб може мати додатковий косметичний ефект, але декларування лікувально- профілактичного ефекту косметичного засобу є неприпустиме. Таким чином термін «лікарський косметичний засіб» на сьогоднішній день не має чіткого трактування. Незважаючи на це, на ринку є велика кількість продукції, для якої задекларований лікувальний ефект, але вона не зареєстрована як лікарський засіб. Зазвичай лікувальну косметику виробляють фармацевтичні лабораторії, які використовують передові технології та мають власну дослідницьку базу.

В Україні сертифікацію косметики проводить кілька лабораторій, які входять до спеціального переліку МОЗ. А оскільки у нас лікувальна косметика офіційно не існує, то сертифікують її так само, як і будь- яку іншу косметику. Проте поняття ефективності косметичного засобу, як лікарського законодавчо відсутнє. Така термінологічна невідповідність виникла через недосконалість законодавства, тому її протиріччя потрібно враховувати та виправляти як під час внесення змін у нормативні документи для лікарських засобів Закон України «Про лікарські засоби», так і в ході підготовки Технічного регламенту щодо безпечності косметичної продукції.

1.3 Вимоги до якості косметичних товарів
Всі косметичні товари повинні проводитися|вироблятися,справлятися| по рецептурах, затверджених відповідними органами Міністерства охорони здоров’я, і відповідати вимогам нормативних документів.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
Загальні|спільні| вимоги, що пред'являються до якості косметичних товарів, наступні:
♦високий ступінь ефективності дії виробів; вони повинні бути корисні і надавати сприятливу дію на стан шкіри, волосся, порожнини рота;
♦безпека всіх інгредієнтів, що вводяться в косметичні засоби; всі вони проходять ретельну перевірку на нешкідливість і ефективність у відповідних лікувальних установах і випускаються в продаж тільки з дозволу органів Санепіднадзору України;
♦незмінність якості протягом гарантійного терміну, стійкість по відношенню до розвитку мікроорганізмів і окислювальних процесів;
♦естетичні вимоги: гарний зовнішній вигляд самого засобу (консистенція, колі, запах), художнє і рекламне оздоблення упаковки. Косметичні товари повинні мати  приємний,  але несильний запах, що не заглушає і не спотворює  аромат парфумерних товарів.

Декоративна косметика повинна прикрашати зовнішність людини, не викликати роздратування шкіри, очей; легко наноситися і змиватися, володіти стійкістю до поту, вологи, температури. Партією на підприємстві вважають кількість продукції одного вигляду і найменування, вироблену однією зміною, призначене до одночасної здачі, приймання або огляду і оформлене одним документом про якість.
Партією на оптових базах і складах вважають однойменну продукцію, що поступила поодинці транспортному документу або накладній.
Партією в роздрібній торговій мережі вважають однойменну продукцію, одержану по одній накладній або рахунку. Відповідність упаковки і маркування вимогам справжнього стандарту перевіряють на 3% пакувальних одиниць, але| не менше 3 пакувальних одиниць.
Якщо у вибірці більше 3% продукції в споживчій тарі не відповідають вимогам справжнього стандарту щодо упаковки і маркування, то в даному випадку проводять повторну перевірку згідно  подвійній вибірці.
За наслідками повторної перевірки партію приймають, якщо кількість продукції в споживчій тарі, не відповідній вимогам справжнього стандарту і складає не більше 3% бракуючої продукцію з дефектами. Партію бракують, якщо у вибірці більше 3% продукції не відповідає вимогам справжнього стандарту.
  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас