Аварії та іх аналіз

Підготував студент

Причини виникнення та процесс розвитку аварій

• Аналіз причин аварії проводили організації та окремі спеціалісти, як у колишньому СРСР, так і за його межами. Можна сформулювати три головні причини, що зумовили передаварійний стан реактора і катастрофічне зростання його потужності: - перед аварією реакторна установка була у такому фізичному і теплогідравлічному стані стабільності, який могли порушити навіть незначні збурення. Такий стан реактора був зумовлений діями персоналу і виник до початку випробувань режиму вибігу генератора. Усі параметри реактора перед початком випробувань, окрім оперативного запасу реактивності, були у межах, дозволених технологічним регламентом;
• Таким чином, безпосередніми причинами аварії стали нейтронно-фізичні і конструктивні особливості реактора РВПК-1000, реалізації яких сприяли дії персоналу. До основних недоліків реактора РВПК-1000 у його виконанні станом на 1986 рік слід віднести:
• - низьку швидкісну ефективність системи управління і захисту реактора (введения стержнів управління і захисту до реактора проводилось за 18 секунд, у той час, як на реакторах інших типів воно складало 2-4 секунди), що не дозволяло системі управління і захисту впоратись зі швидкоплинними процесами; - конструкцію стержнів управління і захисту, яка призводила до того, що за певних обставин аварійний захист не зупиняв реактор, а вводив до реактора позитивну реактивність і ставав ініціатором розгону потужності реактора; - неприпустимо високий щільнісний (паровий) коефіцієнт реактивності, у результаті чого, по-перше, у певних режимах загальний щільнісний коефіцієнт реактивності реактора ставав позитивним і, по-друге, зниження щільності теплоносія у реакторі, незалежно від причини, призводило до катастрофічного зростання потужності; - двогорбе за висотою поле енерговиділення, яке, у сукупності з недоліками системи управління і захисту реактора, створювало передумови для формування у нижній половині реактора квазі самостійної активної зони з неприпустимо високою швидкістю росту потужності у випадку спрацьовування аварійного захисту реактора, за умови малого оперативного запасу реактивності.
• Саме ці недоліки реактора РВПК-1000 стали причинами аварії на енергоблоці № 4 Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року. Вони були наслідком припущених творцями реактора відступів від вимог безпеки, сформульованих у ПБЯ 04-74 («Правила ядерної безпеки атомних електростанцій») і ЗПБ-73 («Загальні положения забезпечення безпеки атомних електростанцій при проектуванні, будівництві і експлуатації»). Обидва документа діяли при проектуванні другої черги Чорнобильської АЕС.

Система управління в надзвичайних обстанвці

• Система управління в НС - це сукупність органів управління, пунктів управління та систем зв„язку, оповіщення і автоматизації управління. Управління в надзвичайній ситуації полягає у постійному керівництві з боку органу управління та уповноваженого керівника з ліквідації надзвичайної ліквідації залученими службами і силами та в організації виконання завдань з ліквідації НС або її наслідків. До координуючих органів управління в НС відносяться: - постійно діюча комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій; - спеціальна комісія з ліквідації НС, яка створюється у разі виникнення НС. Для безпосередньої організації робіт з ліквідації НС або її наслідків та керівництва залученими органами управління, силами і службами одним із вищезазначених органів управління призначається уповноважений керівник з ліквідації НС.
• Основними завданнями управління є: - підтримання високого рівняморально-психологічного стану особового складу та постійної готовності додій; завчасне планування дій сил; - безперервний збір та вивчення даних про обстановку в районі НС; - своєчасне прийняття рішень та доведення їх до підлеглих; - організація та забезпечення безперервної взаємодії; - організований збір та евакуація населення із зони НС; - підготовка сил і засобів до проведення аварійно-рятувальних та інших Прочитати, основне дати під запис невідкладних робіт, пов‟язаних з ліквідацією НС; - організація всебічного забезпечення сил і засобів; контроль за своєчасним виконанням заходів і завдань підлеглими та надання їм необхідної допомоги

Основою управління в надзвичайних ситуаціях

• Є рішення керівника ліквідації НС, який несе повну відповідальність за управління підпорядкованими силами та успішне виконання ними завдань з ліквідації наслідків НС. Принципами управління є безперервність, твердість, гнучкість та стійкість управління в НС. Безперервність управління досягається своєчасним прийняттям рішень та оперативним доведенням завдань до підлеглих; - наявністю зв‟язку з підлеглими і взаємодіючими органами управління, силами та керівництвом; - своєчасним розгортанням пересувних пунктів управління; - оперативним відновленням порушеного управління. Управління полягає у рішучому і наполегливому впровадженні заходів, передбачених планами реагування на НС, та прийнятих рішень щодо виконання завдань оперативного реагування на НС у встановлені терміни. Гнучкість управління забезпечується оперативним реагуванням на зміну обстановки; своєчасним уточненням прийнятих рішень, поставлених завдань підлеглим та порядку взаємодії. Стійкість управління досягається розгортанням у районі НС основного і пересувного пунктів управління та дублюючих засобів зв‟язку

Висновок

• Порівняно з І півріччям 2009 року загальна кількість надзвичайних ситуацій зменшилася на 7%. У І півріччі 2010 року простежується тенденція до зменшення кількості постраждалих в НС (порівняно із аналогічним періодом 2009 року зменшення на 47%), проте кількість загиблих в НС дещо збільшилася - на 4% (Натиснить для збільшеннятабл. 1). Найбільша кількість загиблих та постраждалих, як і в попередні роки, реєструється внаслідок транспортних аварій, пожеж та НС, пов'язаних із отруєнням та інфекційними захворюваннями людей. Протягом І півріччя 2010 року надзвичайними ситуаціями, за попередніми даними, завдано збитків на суму понад 170 млн. гривень, причому НС природного характеру завдано збитків на суму понад 150 млн. грн. Більшість з них завдана надзвичайними ситуаціями метеорологічного характеру у січні-лютому та травні-червні 2010 року. Найбільша кількість НС, які зареєстровані протягом І півріччя 2010 року, сталася у Донецькій (19 НС) та Луганській (12 НС) областях. Не зареєстровано жодної НС у Черкаській області. Найбільшу кількість загиблих в НС (38 осіб) зареєстровано у Луганській області, більшість з яких (24 особи) загинули внаслідок НС, пов'язаних із пожежами та вибухами (у т. ч внаслідок НС державного рівня, яка була пов'язана із вибухом кисневого балону у міській лікарні м. Луганська). Ще 14 осіб загинули внаслідок НС, пов'язаних із отруєнням людей чадним газом. Найбільшу кількість постраждалих (41 особу) зареєстровано у Донецькій області. Переважна більшість з яких (34 особи) постраждали внаслідок НС, пов'язаних пожежами та вибухами у вугільних шахтах.