Ім'я файлу: 1 технічне завдання (1).doc
Розширення: doc
Розмір: 184кб.
Дата: 09.06.2021
Пов'язані файли:
Порiвняльна таблиця.doc
rion 1k re.doc
Титулка ДП (1).docx

1 ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ
Вимоги, запропоновані до конструкції РЕА, визначаються її призначенням, областю застосування, умовами експлуатації, типом виробництва. Вимоги зводяться у технічне завдання (ТЗ) на розробку, що складають на підставі вимог конструкторсько-технoлогічної документації.
1.1 Назва приладу та область використання
Прилад захисту електрообладнання використовується для захисту

споживачів потужністю не більше 200 Вт.
1.2 Підстава для розробки і її джерела
Підставою для розробки є:

1) завдання на курсове проектування, видане цикловою випусковою комісією спеціальності «Телекомунікації та радіотехніка» Київського коледжу комп’ютерних технологій та економіки 17 січня 2020 р;

2) схема електрична принципова приладу захисту електрообладнання

Р678.3.2КП03.002 Е3.

1.3 Мета та призначення розробки
Метою розробки є:

  1. закріплення теоретичних знань і практичних навичок з розробки та
    розрахунків РЕА, набутих при вивченні комплексу спеціальних дисциплін
    програми підготовки молодшого спеціаліста — радіотехніка;

  2. формування уміння, навичок, використання набутих знань для
    вирішення конкретних задач;

  3. систематизація і комплексне використання знань і умінь з
    спеціальних предметів;

  4. методична підготовка до виконання курсового проектування.

Призначенням розробки є захист курсового проекту.

1.4 Технічні вимоги
Вимоги до показників призначення РЕА.

1.4.1 Радіотехнічні характеристики функціонального призначення:

- робоча напруга – 12В;

- струм споживання – 100мА;

- чутливість у повітрі – 500ррм;

- робочий діапазон температур -10…+40˚С;

- напруга інтегрального стабілізатора – 5В.
1.4.2 Класифікаційна характеристика об'єкту розміщення:

а) клас використання наземна РЕА;

б) група використання стаціонарна;

в) підгрупа використання – побутова.

1.4.3 Склад РЕА та вимоги до конструкції виробу:

а) виріб, який проектується, складатиметься з одного блоку;

б) наземна РЕА некритична до маси та габаритів;

в) встановлення в корпусі без закріплення його зовні;

г) живлення відбувається від джерела живлення 12В;

д) вимоги до рівня мініатюризації:

1) коефіцієнт щільності
, (1.1)

де - кількість елементів в еквівалентних схемах мікросхем;

- кількість елементів у виробі;

V- габаритний об'єм виробу.

Орієнтовно ;

2) коефіцієнт заповнення
, (1.2)

де - сумарний об'єм корпусів всіх ЕРЕ.

Орієнтовно вибирається ;

3) коефіцієнт збірності

, (1.3)

де - кількість складових частин, які входять в окремі блоки чи вузли, тобто в специфіковані одиниці;

- загальна кількість складових частин виробу (елементів і деталей).

Орієнтовно вибирається .
1.4.4 Вимоги стійкості РЕА до механічних та кліматичних впливів.

ГОСТом 1 5 150 — 69 встановлено дев'ять основних кліматичних виконань РЕА. РЕА, що проектується згідно з завданням на КП, має виконання 2 - для районів з помірним кліматом із середньомісячними екстремумами температури від -45° С до +45° С.

Цим же ГОСТом встановлені крім того укрупнені та додаткові категорії розміщення - 2 .

Згідно з визначеним видом кліматичного виконання та категорією розміщення 4.2 (згідно з ГОСТом 15150 - 69) РЕА має такі загальні нормативні кліматичні впливи:

1) дія температури від 1° С до 35° С;

2) дія відносної вологості 98% при 25° С.

Крім загальних необхідно визначити уточненні вимоги до кліматичних та механічних впливів.

В залежності від умов експлуатації і категорії розміщення вибираємо таку групу:

апаратура , що працює в житлових приміщеннях;

За цією групою визначаються уточнені дані кліматичних та механічних впливів:

а) вібростійкість;

б) відсутність резонансу конструкції;

в) ударна стійкість;

г) міцність при транспортуванні (в упакованому вигляді);

д) теплостійкість:

1) робоча температура, 40°С;

2) максимальна допустима температура, 55°С;

е) холодостійкість:

1) робоча температура, -5°С;

2) максимальна допустима температура, -40(-50)°С.
1.4.5 Вимоги до надійності РЕА.

За умовами експлуатації прилад віднесено до наземної побутової радіоелектронної апаратури.

Надійність є однією з найважливіших характеристик РЕА. Залежить вона від багатьох факторів: від якості розробленої схеми, принципу вибору та методу побудови конструкції, матеріалів та елементної бази, якості захисту від зовнішніх факторів та внутрішніх навантажень, якості та правильності вибору технологічних процесів виготовлення, випробувань, умов зберігання, транспортування, експлуатації, рівня, періодичності технічного обслуговування. Однак в першу чергу характеристика надійності залежить від конструктора.

Основними показниками надійності є:

  1. середнє напрацювання на відмову РЕА Тср = 7500 год;

  2. мінімальне значення часу відновлення працездатного стану Тв=3 год;

  3. мінімальне значення коефіцієнту готовності =0,99;

  4. коефіцієнт, який враховує вплив механічних факторів =1,07;

5) коефіцієнт, який враховує вплив кліматичних факторів =1,00;

6) коефіцієнт, який враховує роботу даної системи при зниженому атмосферному тиску =1,00.

Відповідно розрізняють виробничу та експлуатаційну технологічність:

а) показники технологічності, які характеризують особливості виробу і

його складових частин:


  1. коефіцієнт складності збирання конструкції


, (1.4)
де Слз - кількість легкороз'ємних з'єднань (засувки, байонетні з'єднання, фіксатори);

- кількість гвинтових з'єднань;

Снр - кількість нероз'ємних з'єднань.

Орієнтовно обирається Ксз=0,5;

  1. коефіцієнт використання мікросхем та мікрозбірок


, (1.5)
де - кількість мікросхем;

- кількість мікрозбірок;

- кількість радіоелементів.

Орієнтовно обирається ;

б) показники технологічності, які характеризують технологію виготовлення:

1) коефіцієнт використання друкованого монтажу
, (1.6)

де Пкп - кількість контактних площадок на платі, пайка яких здійснюється груповим методом;

Пзаг - загальна кількість пайок.

Орієнтовно обирається Кд = 0,7;

в) показники уніфікації:

1) коефіцієнт застосування
КЗ = 1 – (NТПО / NТП), (1.7)

де - загальна кількість типорозмірів складових частин;

- кількість типорозмірів оригінальних складових частин.

Оригінальні - це ті вироби, що згідно стандартів та інших нормативних вимог розроблені тільки для даного приладу.

Орієнтовно обирається К3 = 0,7;

  1. коефіцієнт повторюваності


, (1.8)

Орієнтовно обирається Кпв = 0,6;

  1. коефіцієнт уніфікації


, (1.9)

де Nсчу - кількість уніфікованих складових частин виробу.

Орієнтовно обирається Ку = 0,6;

  1. коефіцієнт стандартизації


К СТ= N СЧ.СТ/NСЧ , (1.10)
де - кількість стандартизованих складових частин.

Орієнтовно обирається Кст = 0,5.

1.4.6 Вимоги безпеки РЕА.

Безпека РЕА - властивість апаратури забезпечувати відсутність небезпеки при виконанні заданих функцій в певних умовах в проміжку необхідного часу.

Якщо проектуємий пристрій відноситься до побутової РЕА, то це передбачає експлуатацію як підготовленим, так і непідготовленим користувачем. Даний пристрій простий в експлуатації і абсолютно безпечний при дотримані правил експлуатації, він сконструйований і виготовлений так, що в умовах експлуатації для користувача не виникає небезпека, навіть при недбалому поводженні з приладом.

На прикладі слід наносити необхідну інформацію:

  • вид живлення;

  • номінальна напруга;

  • споживана потужність;

  • позначення контактних пристроїв (особливо клема заземлення, контакти під небезпечною напругою, клеми навантажень);

  • номінальна вхідна напруга, опір, потужність та інші.

Попередження небезпеки ураження струмом включає низку заходів техніки безпеки.

1 Доступні частини приладу неповинні знаходитись під небезпечною напругою. Доступність частин випробовують спеціальним випробувальним „пальцем”. Напругу вважають небезпечною, якщо між поверхнею і полюсом дна живлення через резистор 50кОм проходить змінний струм понад 0,7 мА або постійний понад 2 мА.

2 Ізоляція деталей, яка знаходиться під небезпечною напругою не може бути виготовлена з гігроскопічних матеріалів.

3 Конструкція приладу має виключати можливість ураження струмом в процесі регулювання.

4 Конструкція має виключати можливість ураження струмом з боку доступних деталей і тих деталей, які стають доступними після зняття кришки і включенні живлення.

5 Захист від ураження електричним струмом повинен забезпечуватись і в умовах несправності – при цьому допустиме значення небезпечного струму збільшується в два рази.

До шкідливих факторів відносять температуру й рухливість повітря, що виходить за норми, підвищені рівні шуму й вібрації, підвищений рівень іонізуючих випромінювань, недостатню освітленість робочої зони, підвищену яскравість і пульсацію світлового потоку, прямий та відбитий блиск. Прикладами кількісних показників безпеки можуть служити: ймовірність безпечної роботи протягом певного часу, час спрацьовування захисних пристроїв, опір ізоляції струму, що ведуть до частин, з якими можливе зіткнення людини, електрична міцність високовольтних ланцюгів та ін. Якісні показники безпеки: наявність пристроїв, що блокують, засоби попереджувальної сигналізації, застосування поглиначів СВЧ потужності, екранування й видалення робочого місця від джерела випромінювання, засоби індивідуального захисту.

В даному випадку внутрішня і зовнішня компоновка приладу повинна забезпечувати захист людини в умовах нормальної експлуатації, технічного обслуговування, зберігання і транспортування від дії небезпечної напруги в нормальному режимі роботи так і аварійному. Із-за відсутності електромагнітних випромінювачів, радіоелементів з великою потужністю розсіювання тепла, відсутності руху повітря в середині приладу, низьких рівнях шуму й вібрації прилад не здійснює шкідливої дії факторів на організм людини, тому він є безпечним за всіма вимогами.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас